ПОЛІВКО ЛАРИСА ЮРІЇВНА. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ УСПІШНОСТІ ВКЛЮЧЕННЯ ДИТИНИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ПРОСТІР

Короткий опис

ПОЛІВКО ЛАРИСА ЮРІЇВНА. Назва дисертаційної роботи: "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ УСПІШНОСТІ ВКЛЮЧЕННЯ ДИТИНИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ПРОСТІР"

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
На правах рукопису
ПОЛІВКО ЛАРИСА ЮРІЇВНА
УДК 316.6:364-78
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ УСПІШНОСТІ ВКЛЮЧЕННЯ ДИТИНИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ
ПРОСТІР
19.00.05 - соціальна психологія; психологія соціальної роботи
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук
Науковий керівник: Швалб Юрій Михайлович
доктор психологічних наук,
професор
КИЇВ - 2016 
4
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ ВКЛЮЧЕННЯ ДИТИНИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ПРОСТІР 10
1.1 Соціально-психологічні проблеми включення дитини з особливими потребами в загальноосвітній простір 10
1.2 Проблема «успішності» в інклюзивній освіті 22
1.3 Структура освітнього простору дитини з особливими потребами 37
Висновки до першого розділу 52
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО- ПСИХОЛОГІЧНИХ УМОВ УСПІШНОСТІ ВКЛЮЧЕННЯ ДИТИНИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ПРОСТІР .„.55
2.1 Організація та методика дослідження 55
2.2 Визначення соціально-психологічних установок батьків щодо включення дитини з особливими потребами в загальноосвітній простір 60
2.3 Аналіз структури сімейних взаємин у родинах за результатами опитувальника «Визначення батьківських установок та реакцій» (PARI) Е. Шеффера і К. Белла 91
Висновки до другого розділу 118
РОЗДІЛ 3. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА СІМЕЙ ПРИ ВКЛЮЧЕННІ ДИТИНИ З ОСОБЛИВИМ ПОТРЕБАМИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ПРОСТІР 121
3.1 Принципи розробки та впровадження соціально-психологічного супроводу сімей, які виховують дітей з особливими потребами 121
3.2 Програма соціально-психологічного супроводу сім’ї 127 
3.3 Оцінка ефективності діяльності фахівця із соціальної роботи з успішного включення дитини з особливими потребами до
загальноосвітнього простору 136
Висновки до третього розділу 155
ВИСНОВКИ 157
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 160
ДОДАТКИ 180
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. У сучасних реаліях інклюзивна освіта існує, як система, що свідчить про цивілізованість суспільства будь-якої держави, підкреслюючи можливість учнів навчатися в одному освітньому просторі, без сегрегації будь-якої групи дітей.
У передових країнах Західної Європи інклюзивне навчання дітей з особливостями розвитку визнано основною формою здобуття освіти недієздатними. Так, європейські вчені (Д. Андерс, Т. Джонсон, Г. Лефрансуа, Д. Лупарт, K. Рейзвейк), засвідчують, що більшість дітей з особливими освітніми потребами можуть навчатися у масових школах.
Педагогічні аспекти даної проблеми висвітлено у працях вітчизняних науковців. Зокрема, виокремлюють теорію включення (А. А. Колупаєва, Л. О. Савченко, Л. М. Шипіцина); технологію створення ситуації успіху (Н. О. Басюк, Т. І. Бут); поняття успіху у навчанні (Т. А. Євтухов, В. В. Засенко,
І. Б. Іванова, Г. В. Нікішина, О. В. Рідкоус); розглядають інтеграцію в системі освіти, як створення єдиного освітнього простору (А. М. Конопльова, С. В. Литовченко, Б. С. Мороз, Ю. М. Найда); зближення загальної i спеціальної освіти, навчання дітей з інвалідністю в умовах максимально наближених до звичайного середовища (В. А. Бондар, М. М. Малофєєва, Н. В. Назарова,
Н. З. Софій, М. К. Шеремет, Н. Д. Шматко).
Психологічні аспекти розвитку системи спеціальної освіти дітей з різними психофізичними порушеннями представлені у дослідженнях змісту корекційного виховання у підготовці до шкільного навчання (Л. С. Виготський, А. І. Дьяченко, О. В. Запорожець, С. Д. Максименко, Є. М. Мастюкова, І. Ф. Муханова); механізмів формування їхньої соціально-комунікативної активності (О. В. Киричук, Г. С. Костюк, П. М. Таланчук, В. В. Тарасун, М. Д. Ярмаченко); особливостей сімейного виховання (І. В. Левченко, В. В. Ткачук).
Однак, у вітчизняній психології проблеми інклюзивної освіти та умови успішності включення дитини з особливими потребами в навчальний процес досліджені недостатньо. Також існує потреба у перегляді традиційних форм організації навчальної діяльності та визначенні соціально-психологічних критеріїв її успішності, зокрема їх специфіки у контексті сімейних взаємин. Соціальна значущість зазначеної проблеми зумовила вибір теми нашого дослідження: «Соціально-психологічні умови успішності включення дитини з особливими потребами в загальноосвітній простір».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з науковими розробками, що проводяться на факультеті психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка з теми: «Розвиток цілісної особистості в контексті соціальних змін: соціальні, психологічні та педагогічні аспекти» (номер державної реєстрації 0114U003481). Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 6 від 16 січня 2013 року).
Мета дослідження - визначити соціально-психологічні умови успішності включення дитини з особливими потребами в загальноосвітній простір і на основі цього розробити та апробувати програму роботи фахівця із соціальної роботи, спрямовану на соціально-психологічну підтримку сімей, які виховують дітей з вадами розвитку.
Відповідно до мети було визначено завдання дослідження:
1. Проаналізувати існуючі теоретико-методологічні підходи щодо включення дитини з особливими потребами в загальноосвітній простір.
2. Побудувати модель сімейної організації освітнього простору дитини з особливими потребами.
3. З’ясувати структуру і зміст соціально-психологічних умов включення дитини в освітнє середовище.
4. Розробити та апробувати програму соціально-психологічної підтримки сімей, які виховують дітей з інвалідністю, спрямовану на успішне включення дитини в загальноосвітній простір.
Об’ єкт дослідження - процес включення дитини з особливими потребами в загальноосвітній простір.
Предмет дослідження - соціально-психологічні умови успішності включення дитини з особливими потребами в загальноосвітній простір.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: загальні положення Конвенції ООН «Про права інвалідів»; концептуальні засади щодо здобуття освіти недієздатними (Саламанська Декларація, 1994 р.); загальнотеоретичні засади інклюзивного навчання (Х. Волкер, T. Джонсон,
Н. Є. Завацька, Т. Д. Ілляшенко, А. А. Колупаєва, K. Рейзвейк, П. Тотора); медична модель ставлення до людей з особливими потребами (М. Айшервуд, Л. Бартон, П. Бурдьє); теорія нормалізації (Т. І. Бут); соціальна теорія «включення» (Д. Андерс, Г. Лефрансуа, Д. Лупарт); теоретичні підходи до визначення поняття «діти з особливими потребами» (Л. С. Виготський,
А. В. Гордєєва, В. Леповський); загальнотеоретичні засади поняття «успішності» (В. В. Волошина, В. Глассер, Л. І. Дементій, Л. В. Лохвицька, К. Л. Мілютіна, І. Ф. Муханова, Г. В. Нікішина, О. А. Яшнова), технологія створення ситуації успіху (А. С. Бєлкін), підходи до визначення освітнього простору особистості (Ю. М. Швалб, І. Г. Шендрик).
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань, досягнення мети були використані такі методи: а) теоретичні - аналіз, узагальнення, систематизація та інтерпретація наукових джерел стосовно проблем здобуття освіти дітьми з особливими потребами та умов успішності включення їх в загальноосвітні навчальні заклади; теоретичне моделювання, який дав можливість побудувати модель сімейної організації освітнього простору дитини з особливими потребами та визначити соціально-психологічні критерії успішності включення такої дитини в загальноосвітній простір; б) емпіричні - спостереження, бесіда, тестування, зокрема методика «Визначення батьківських установок та реакцій» (PARI) (Р. К. Белл, Е. С. Шеффер); в) математично-статистичної обробки емпіричних даних - кількісні (кореляційний аналіз), якісні. Статистичний аналіз здійснювався за допомогою пакету статистичних програм «SPSSv 22.0» та «Microsoft Office Excel 2007».
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що
вперше:
- визначено структуру освітнього простору дитини з особливими потребами, яка поєднує домашню освіту, інституційні форми навчання та позаінституційні освітні програми;
- встановлено складові соціальної роботи, спрямованої на підтримку родини в організації освітнього простору дитини з обмеженими функціональними можливостями (соціальна, психологічна, інформаційно- консультативна та організаційна);
- доведено, що провідними соціально-психологічними умовами успішності включення дитини в загальноосвітній простір є: суспільні установки щодо інклюзивної освіти; готовність педагогів до роботи з інклюзивними дітьми; батьківські освітні установки; рівень соціальної компетентності самої дитини;
- показано, що критеріями успішності включення дитини в середовище загальноосвітньої школи, можуть бути: загальні соціальні умови доступності інклюзивної школи; соціально-психологічні (встановлення довірливої взаємодії з педагогом, адаптація до класу, батьківська підтримка); психолого-педагогічні (загальна готовність дитини до школи, динаміка навчальної успішності дитини);
- розроблено та апробовано програму соціально-психологічної підтримки сімей, спрямовану на успішне включення дитини з особливими потребами в загальноосвітній простір;
набули подальшого розвитку теоретичні уявлення щодо структури освітнього простору дитини дошкільного віку та соціально-психологічні положення про особливості включення дитини з особливими потребами в загальноосвітній простір;
вдосконалено методичний інструментарій дослідження соціально- психологічних умов успішності включення дитини в освітнє середовище.
Теоретичне значення отриманих результатів полягає у розширені та поглибленні науково-теоретичних засад дослідження соціально-психологічних умов успішності включення дитини з особливими потребами в загальноосвітній простір, визначенні соціально-психологічних критеріїв успішності включення дитини в навчальний процес та розробці моделі соціальної роботи з сім’єю у побудові освітнього простору для дитини з особливими потребами.
Практичне значення дослідження полягає у тому, що розроблено та апробовано програму соціально-психологічної підтримки сімей, які виховують дітей з особливими потребами. Одержані результати впроваджено у процес підготовки фахівців із соціальної роботи факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках дисциплін «Система соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді» та «Соціальна робота з людьми з особливими потребами» (довідка 016/662 від 04.11.2015). Теоретичні та емпіричні результати даного дослідження застосовуються у діяльності фахівців із соціальної роботи, які працюють із сім’ями, де виховуються діти з різними вадами розвитку і є клієнтами Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, а саме Голосіївського районного в місті Києві центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (довідка №1004 від 23.09.2015) та Шевченківського районного в місті Києві центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (довідка №836/1-04 від 23.09.2015 року).
Надійність та достовірність отриманих результатів забезпечено методологічною обґрунтованістю його основних положень, застосуванням взаємодоповнюючих методів, адекватних меті, об’єкту, предмету та завданням дослідження, достатнім обсягом емпіричного матеріалу, його опрацюванням статистичними методами.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри соціальної роботи факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2012-2015 рр.) та на конференціях: І, ІІ, ІІІ Міжнародних науково-практичних конференціях: «Міждисциплінарні
проблеми соціальної роботи: психологічні, соціологічні, правові аспекти» (Київ, 2013, 2014, 2015), ХІ Міжнародній науковій міждисциплінарній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених: «Шевченківська весна» (Київ, 2013), Міжнародній науково-практичній конференції: «Психолого- педагогічні проблеми становлення сучасного фахівця» (Харків, 2013), XV Міжнародній конференції молодих науковців: «Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи дослідження (PPMSRPR)» (Київ, 2013), ХІІІ Міжнародній науково-практичній конференції: «Актуальні
проблеми навчання та виховання людей в інтегрованому освітньому середовищі у світлі реалізації Конвенції ООН про права інвалідів» (Київ, 2013), IV Міжнародній науково-практичній конференції: «Актуальні проблеми
підготовки та професійної діяльності фахівців соціальної сфери» (Хмельницький, 2014), Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III(21) (Будапешт, 2015), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Тенденції розвитку психології в Україні: історія та сучасність» (TRPSUIS) (Київ, 2015).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено в 14 публікаціях, серед яких 4 статті у наукових фахових виданнях, включених до переліку, затвердженого МОН України, 1 стаття в іноземному виданні, 2 статті в інших виданнях та 7 тез доповідей у збірниках матеріалів наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, списку використаних джерел, що налічує 211 найменувань (із них 29 іноземною мовою). Основний обсяг дисертації викладено на 159 сторінках. Робота містить 16 таблиць (на 20 сторінках), 6 рисунків (на 6 сторінках) та 9 додатків.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено узагальнені результати теоретико-емпіричного дослідження соціально-психологічних умов успішності включення дитини з особливими потребами в загальноосвітній простір, що дало змогу дійти таких висновків.
1. Аналіз наукових досліджень розкриває зміст освітньої інтеграції як процес переходу від сегрегаційної моделі до моделі соціального включення. В основу теорії включення було покладено твердження, що учні з особливими потребами можуть навчатися у звичайних класах загальноосвітньої школи і отримувати всі освітні послуги. Включення дитини в освітній простір передбачає спеціалізований розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків, здібностей, формування інтересів та потреб. Однак, для широкої громадськості ідеї впровадження інклюзивної освіти й досі є дискусійними, оскільки існують перешкоди та труднощі, які потребують реального вирішення для успішної її реалізації. Проблема інтеграції дітей з особливими потребами в системі сучасної спеціальної освіти може бути вирішена через базові рамкові умови успішності включення дитини з особливими потребами в освітній процес, в основі яких є наявність соціальних програм та умов, які визначають загальну орієнтацію суспільства на інклюзію чи ексклюзію.
2. В основу емпіричного дослідження було покладено уявлення, що сімейна організація освітнього простору дитини з особливими потребами є визначальною ланкою у процесі інтеграції дитини до загальноосвітнього середовища та складається з трьох складових: соціально-освітній простір, який передбачає наявність спеціалізованих програм розвитку (індивідуальні, групові); домашній освітній простір, який є окремим соціальним інститутом освіти для дитини; інклюзивний формально-освітній простір, який передбачає реалізацію інклюзивних програм.
3. Проведене емпіричне дослідження показало, що структура умов успішності включення дитини з особливими потребами в освітній простір має містити першою чергою, психологічну готовність самої дитини з урахуванням батьківських та соціально-психологічних установок та наявності формальних і неформальних установ освіти, які є орієнтованими на підтримку. Ця готовність передбачає наявність спеціальної фахової підготовки педагогів та вчителів до роботи з такими дітьми. Соціальне середовище у самому широкому сенсі теж має бути готовим до прийняття таких дітей, що виявляється у наявності відповідної законодавчої бази, соціальних проектів, програм, архітектурного і фізичного оздоблення середовища тощо.
На основі результатів емпіричного дослідження доведено, що загальними соціально-психологічними умови включення дитини з особливими потребами в загальний освітній простір є: загальні соціальні установки в сфері освіти; готовність закладів освіти (формальних, неформальних та позаформальних) до роботи з так званими інклюзивними дітьми; професійна компетентність фахівців освітньої сфери до роботи з дітьми з особливими потребами; батьківські установки на інклюзію та отримання дитиною високого рівня освіти; рівень соціальної компетентності і психологічної готовності самої дитини до інклюзії; соціальна підтримка сім’ї.
Показано, що критеріями успішності включення дитини до середовища загальноосвітньої школи може бути комплекс умов: загальні соціальні умови доступності інклюзивної школи; соціально-психологічні (встановлення довірливої взаємодії з педагогом, адаптація до класу, батьківська підтримка); психолого-педагогічні (загальна готовність дитини до школи, динаміка навчальної успішності дитини).
4. Розроблена та апробована «Програма соціально-психологічної підтримки сімей, у яких виховуються діти з особливими освітніми потребами», з одного боку, відповідає соціальному запиту і соціальним базовим установкам, а з іншого - індивідуально-психологічним особливостям дитини. Завдяки її реалізації вдалося змінити установки батьків щодо отримання освіти їхніми дітьми; підвищити рівень психологічної готовності дитини до навчання; сформувати чітке усвідомлення важливості та ролі соціальної підтримки сімей, які виховують дитину з особливими потребами у професійній діяльності фахівців із соціальної роботи.
Розроблений соціально-психологічний супровід сім’ї є моделлю цілеспрямованої комплексної соціально-психологічної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими потребами. Програма емпіричного дослідження може бути використана для проведення подальших досліджень щодо вивчення особливостей сімейного виховання та навчання фахівців із соціальної роботи, які працюють із сім’ями, де виховується дитина з інвалідністю.
Отримані дані не вичерпують усіх аспектів досліджуваної проблеми. Перспективними можуть вважатися дослідження соціальних чинників включення дітей, умов їхньої успішної/неуспішної навчальної діяльності; удосконалення діяльності соціальних служб в системі соціальної політики щодо реалізації прав дитини з особливими потребами.