РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИХ ОРІЄНТАЦІЙ НАСЕЛЕННЯ В ПУБЛІЧНІЙ КОМУНІКАЦІЇ ВЛАДНИХ ЕЛІТ : Репрезентации ВНЕШНЕПОЛИТИЧЕСКИХ ориентаций НАСЕЛЕНИЯ В публичной КОММУНИКАЦИИ ВЛАСТНЫХ ЭЛИТ



  • Назва:
  • РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИХ ОРІЄНТАЦІЙ НАСЕЛЕННЯ В ПУБЛІЧНІЙ КОМУНІКАЦІЇ ВЛАДНИХ ЕЛІТ
  • Альтернативное название:
  • Репрезентации ВНЕШНЕПОЛИТИЧЕСКИХ ориентаций НАСЕЛЕНИЯ В публичной КОММУНИКАЦИИ ВЛАСТНЫХ ЭЛИТ
  • Кількість сторінок:
  • 220
  • ВНЗ:
  • Національний університет «Києво-Могилянська академія»
  • Рік захисту:
  • 2012
  • Короткий опис:
  • Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
    Національний університет «Києво-Могилянська академія»


    На правах рукопису

    ІВАНОВ ОЛЕГ ВАЛЕРІЙОВИЧ

    УДК 316.77:316.344.42

    РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИХ ОРІЄНТАЦІЙ НАСЕЛЕННЯ В ПУБЛІЧНІЙ КОМУНІКАЦІЇ ВЛАДНИХ ЕЛІТ


    22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології


    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук



    Науковий керівник
    Костенко Наталія Вікторівна,
    доктор соціологічних наук, професор




    Київ – 2012







    ЗМІСТ

    Вступ 6
    Розділ 1 Теоретико-методологічні підходи до соціологічного дослідження соціальних і політичних репрезентацій 12
    1.1 Концептуалізація соціальних і політичних репрезентацій 12
    1.1.1 Теорія соціальних репрезентацій: пояснювальний потенціал та перспективи використання 12
    1.1.2 Політичні репрезентації: традиційні підходи в умовах транзитивних суспільств 21
    1.2 Політична комунікація, як об’єднуючий механізм суспільної системи 27
    1.2.1 Єдність суспільства: універсалізм та плюралізм 28
    1.2.2 Деліберативна політика та сила комунікації як умови розвитку сучасної демократії 36
    1.2.3 Критичний огляд теорії Ю. Габермаса: альтернативні точки зору 43
    1.3 Комунікаційна та субстантивістська перспективи вивчення політичних репрезентацій 49
    1.3.1 Особливості соціологічного аналізу публічної медіа-комунікації 49
    1.3.2 Комунікація та громадська думка в контексті міжнародних відносин 56
    1.4 Концептуальна модель комунікації про зовнішню політику 62
    Висновки до розділу 1 67
    Розділ 2 Масові настрої та орієнтації в сфері зовнішньої політики 71
    2.1 Огляд досліджень соціально-політичних орієнтацій населення та владних еліт 71
    2.1.1 Побудова шкал політичних орієнтацій на основі даних опитувань та програм партій 71
    2.1.2 Дослідження політичних (зовнішньополітичних) орієнтацій в Україні 75
    2.2 Зовнішньополітичні орієнтації населення України та Росії 78
    2.2.1 Відбір та трансформація питань для порівняльного аналізу 81
    2.2.2 Порівняльний аналіз зовнішньополітичних орієнтацій за виділеними темами 84
    2.2.2.1 США 84
    2.2.2.2 Захід-ЄС 88
    2.2.2.3 НАТО 92
    2.2.2.4 Міжнародний тероризм 95
    2.2.2.5 Грузія 96
    2.2.2.6 «СРСР- слов’янська єдність» 98
    2.2.2.7 Україно-російські відносини 104
    2.2.2.8 Політики України та Росії 115
    2.2.3 Аналіз індексів зовнішньополітичних орієнтацій: динаміка змін 117
    Висновки до розділу 2 124
    Розділ 3 Публічна комунікація владних еліт: емпіричний вимір 127
    3.1 Досвід досліджень комунікативного аспекту соціально-політичних репрезентацій в Україні 127
    3.2 Метод та методологія емпіричного дослідження репрезентації 130
    3.2.1 Концептуально-методологічні передумови аналізу публічної комунікації 130
    3.2.2 Гіпотези та концептуалізація 133
    3.2.3 Вибірка та масштаб дослідження 134
    3.2.4 Процедура кодування месседжів 137
    3.3 Комунікативні стратегії українських політичних лідерів 139
    3.3.1 Результати структурно-морфологічного аналізу та кодування месседжів політиків 139
    3.3.2 Процедура підготовки даних опитування до порівняльного аналізу зі змістом комунікації 142
    3.3.3 Порівняльний аналіз даних опитування та закодованих висловлювань 145
    3.3.4 Порівняльний аналіз позицій політиків та орієнтацій населення з врахуванням параметру часу 146
    3.3.4.1 Юлія Тимошенко 146
    3.3.4.2 Віктор Ющенко 153
    3.3.4.3. Віктор Янукович. 158
    3.3.5 Залежність месседжів політиків від комунікативного контексту (адресатів) 162
    3.3.6 Функціональна модель публічної комунікації українських політичних лідерів 165
    3.4 Методологія і особливості емпіричного дослідження медіадискурсу владних еліт на міждержавному рівні 174
    3.4.1 Вибірка 174
    3.4.2 Процедура кодування месседжів 177
    3.4.3 Характеристики медіадискурсу: фокус уваги, консолідація, синхронність 179
    3.5 Медіадискурс владних еліт України та Росії 180
    3.5.1 Результати контент-аналізу 180
    3.5.2 Зовнішній контекст та інтерпретація результатів аналізу 189
    Висновки до розділу 3 190
    Висновки 195
    Список використаних джерел 200
    Додаток А Концептуальні моделі комунікації в міжнародній сфері 220
    Додаток Б Тематичний поділ тверджень щодо зовнішньої політики 221
    Додаток В Агреговані дані щодо зовнішньополітичних орієнтацій населення України та Росії 245
    Додаток Г Питання-індикатори зовнішньополітичних орієнтацій населення України 316
    Додаток Д Формулювання запитань і варіантів відповідей 319
    Додаток Е Дані для визначення релевантності месседжів 326
    Додаток Ж Алгоритм структурно-морфологічного аналізу 329
    Додаток И Додаткові інструкції та агреговані результати кодування 334
    Додаток К. Результати факторного аналізу орієнтацій. 349
    Додаток Л. Твердження, щодо яких позиція замовчувалась або була нейтральною 350
    Додаток М Дані та алгоритм для відбору релевантних месседжів міждержавної комунікації 356
    Додаток Н Консолідація та фокус уваги 359
    Додаток П Синхронність україно-російської комунікації 362








    ВСТУП


    Актуальність теми. Дослідження розвитку демократичної системи та суспільних механізмів її функціонування в Україні вимагає обґрунтування показників рівня втілення волі громадян владною елітою. Без концептуального і, особливо, методологічний апарату дослідження представницької демократії доводиться покладатися на суб’єктивні експертні оцінки та твердження політичних лідерів щодо якості представництва населення. Криза сучасної представницької форми демократії вимагає теоретичного та емпіричного переосмислення політичної репрезентації. Особливо гострим та маніпулятивним є суспільно-політичний дискурс навколо проблем, що розділяють виборців на співмірні за чисельністю, але протилежні за поглядами групи. В Україні це зовнішньополітичний вектор.
    Суспільною проблемою є неефективність публічного дискурсу, тобто неможливість вироблення консенсусних рішень за участі владних еліт, експертів та населення. Науковою проблемою є дефіцит знань про механізми репрезентації в публічному дискурсі політики, відсутність інструментарію для достовірного вимірювання рівня репрезентації та цілісних операційних моделей комунікативних зв’язків між суб’єктами суспільно-політичних процесів в рамках представницької демократії. Тому дослідження репрезентації зовнішньополітичних орієнтацій населення України в публічній комунікації владних еліт є досить актуальним.
    Поняття репрезентації в науці розглядалося на різних рівнях генералізації:
    а) Філософському, який передбачає теоретичне вивчення взаємодії об’єкта, суб’єкта, співвіднесення присутності (презентації) та її знаково-символічного заміщення (репрезентації) в рамках раціоналізму (Декарт), емпіризму (Лейбніц), позитивізму (Конт), феноменології (Гуссерль) та ін.
    б) В межах теоретико-методологічного апарату окремих наук — політичних (Берк, Піткін, Вебер, Саіт та ін.), соціології (структурний функціоналізм Дюркгейма, феноменологія Шюца, Бергера, Лукмана, соціальна психологія Московічі, постструктуралізм Бурдьє, теорія комунікативної дії Габермаса та ін.)
    в) В конкретно-історичних умовах з використанням емпіричних даних. Україна та пострадянські країни представлені такими вченими: В. Оссовський (зачинатель досліджень громадської думки, соціології масових комунікацій в Україні), Г. Бакульов, С. Квіт та ін. (принципи дослідження масової комунікації), О. Дьякова, А. Трахтенберг та ін. (конструювання соціальної реальності в медіа), В. Іванов, Н. Костенко, А. Ручка та ін. (масові комунікації в соціокультурному аспекті), С. Макеєв, В. Середа та ін. (репрезентація в політичній комунікації), О. Вишняк (електоральна соціологія), О. Балакірєва, І. Бекешкіна, Є. Головаха, А. Горбачик, Н. Паніна та ін. (політичні орієнтації).
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація не пов’язана з науковими планами організації, де виконана робота, та з галузевими і державними програмами.
    Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення особливостей та динаміки репрезентації зовнішньополітичних орієнтацій загальної громадськості, окремих її груп в змісті публічної комунікації владної еліти.
    Завдання:
    - виявити пояснювальний потенціал теорій соціальних репрезентацій для вивчення політичних репрезентацій в транзитивному суспільстві і розробити концептуальну модель репрезентації в зовнішньополітичній сфері;
    - розглянути політичну комунікацію як об’єднуючий механізм соціальної системи сучасних суспільств, перевірити придатність комунікативної парадигми для дослідження демократичного розвитку;
    - розробити методику порівняльного аналізу агрегованих даних опитувань в Україні та Росії, виявити масові настрої та зовнішньополітичні орієнтації населення;
    - розробити методологічний апарат емпіричного дослідження публічної комунікації владних еліт — базовий термінологічний апарат, критерії добору текстів та опитувань, процедуру і технологію аналізу;
    - на базі емпіричних даних створити функціональну модель публічної комунікації про зовнішню політику;
    - визначити динаміку комунікативної взаємодії владних еліт та громадян в сфері зовнішньої політики, особливості репрезентації зовнішньополітичних орієнтацій політиками на міждержавному рівні.
    Об’єктом дослідження є соціальна та політична репрезентація.
    Предмет дослідження — репрезентація зовнішньополітичних орієнтацій населення України в змісті публічної комунікації владної еліти.
    Методи дослідження. Базова методологія дослідження — кількісна. Рівень репрезентованості орієнтацій та інші зв’язки виражаються у конкретних числових показниках. Для дослідження змісту комунікації політиків використовується кількісний контент-аналіз. Для дослідження орієнтацій використовується статистичний аналіз масивів опитувань та мета-аналіз агрегованих даних. При побудові концептуальних моделей використовуються результати кількісного аналізу та якісного вивчення теоретичних джерел.
    Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації вперше у вітчизняній соціології проаналізовано теорії соціально-політичних та медіа-репрезентацій, узагальнено досвід емпіричних досліджень політичної комунікації та орієнтацій населення. Створено функціональну модель комунікаційної репрезентації, яка пояснює стабільність української суспільної системи в зовнішньополітичному вимірі. Базовими в ній є функціональність суспільного напруження і конфліктів орієнтацій в трансформаційний період, та принципова елітність формування зовнішньої політики.
    У дисертаційній роботі отримано результати, що мають наукову новизну та виносяться на захист:
    - Репрезентація концептуалізована як засадничий комунікативний механізм політичної сфери суспільства, в рамках якого відбувається відтворення орієнтацій соціальних суб’єктів та досліджена як взаємодія соціальних акторів на прикладі комунікації щодо зовнішньої політики в транзитивному суспільстві.
    - Розкрито евристичний потенціал теорій комунікативної дії та деліберації для дослідження перехідної демократії.
    - Обґрунтовано доцільність використання інструментально-функціонального підходу до медіа-комунікацій для дослідження політичної репрезентації як комунікативної взаємодії еліт та мас за посередництва мас-медіа і опитувань.
    - Розроблена методика аналізу великої кількості (сотень) опитувань з різною величиною вибірки та різним формулюванням запитань в рамках однієї тематики. Провести масштабний порівняльний аналіз зовнішньополітичних орієнтацій населення двох держав, виділено суспільні передумови багатовекторності зовнішньої політики України.
    - Обґрунтовано критерії відбору представників владної еліти, їх висловлювань та опитувань громадської думки для емпіричного вивчення процесу репрезентації. Застосовано єдину методологію аналізу висловлювань та опитувань, на основі формалізованого представлення підтримки або заперечення зовнішньополітичних векторів.
    - Розроблено алгоритм структурно-морфологічного аналізу великих об’ємів текстових даних (десятки тисяч документів). Таким чином, значно зменшено час кодування текстів для контент-аналізу.
    - Створено методику конструювання вибірки веб-документів за їх змістовними (тематична релевантність) та структурними (відносна впливовість, розміщення у файловій структурі веб-ЗМІ) характеристиками.
    - Розкрито комунікативну природу соціально-політичних репрезентацій: орієнтації населення є фактором стабільності соціальної системи, комунікативна активність еліт — фактором змін. Виявлені комунікативні стратегії політичних лідерів: приховану (номенклатурну), амбівалентну, конфронтаційну, захисну, звинувачувальну, м’яку (динамічну) та жорстку (стабільну).
    - Аргументовано, що існування сучасної системи взаємодії суспільних акторів в Україні гальмує розвиток будь-якого вектору зовнішньої політики, але і потенційно покращує якість реалізації цього вектору шляхом ротації еліт, які його реалізують.
    - Виявлено наявні в Україні передумови та емпіричні обмеження реалізації ідеально-типової концепції деліберативної демократії та демократичного вироблення рішень в рамках комунікативного процесу. Проблеми, щодо яких виробляються владні рішення, присутні в публічному дискурсі; варіанти рішень формулюються у вигляді тверджень, які оцінюються суб’єктами комунікації; процес оцінки тверджень є плюралістичним. Водночас, в питаннях зовнішньої політики населення та еліти не мають базових цінностей, що були б передумовою для результативного полілогу, позиції виборців та політиків не зазнають суттєвих змін, комунікація не призводить до однозначних нормативних рішень.
    - Для аналізу комунікації на міждержавному рівні створено індекси синхронності, ініціативності, консолідації політичних акторів. Застосовано аналіз часових рядів та тест причинності Ґрейнджера. Виявлено відсутність ініціативи з боку української сторони, спричиненої роз’єднаністю владних еліт щодо вектору зовнішньої політики.
    Практичне значення одержаних результатів. Функціональну модель можна використовувати для вимірювання рівня репрезентації орієнтацій громадян в різних сферах здійснення державної політики, оцінки демократичності суспільства, покращення взаємодії громадськості та політиків під час обговорення та впровадження владних рішень. Алгоритми та техніки, можуть бути використані в будь-яких дослідженнях комунікації, орієнтацій населення. Результати використані для розробки вибіркового курсу «Кількісний аналіз текстових даних» (НаУКМА).
    Особистий внесок здобувача. Всі результати дисертації отримано автором самостійно. Робіт, опублікованих у співавторстві, немає.
    Апробація результатів дисертації. Апробацію проведено на 13 наукових конференціях: «Дні науки НаУКМА» (Київ, 2009, 2010, 2011), «Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій» (Суми, 2008, 2009), «The Defense» (Ljubljana, 2009), «Соціологія в ситуації соціальних невизначеностей» (Харків, 2009), «Candidate images» (Milano, 2010), IV Міжнародні соціологічні читання пам’яті Н.В.Паніної (Київ, 2010), «Якубинська наукова сесія» (Харків, 2011), ІV CRCEES Research Forum (Glasgow, 2011), «Сучасні проблеми розвитку людського суспільства» (Одеса, 2011), «Особистість, суспільство, держава: розуміння свободи і відповідальності» (Київ, 2012).
    Публікації. Основні результати дисертації опубліковані у 5 наукових працях, 4 праці додатково відображають наукові результати роботи.
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ


    Огляд теоретичних джерел дозволяє дійти висновку, що в соціальній теорії концепт репрезентації є ключовим для вивчення соціальної і, зокрема, політичної системи як цілісності. Водночас, аналітичні категорії, виділені в стабільних демократіях, не достатні для вивчення суспільств, які трансформуються. Їх набір є неповним за будь-якого дедуктивного, аксіоматичного підходу.
    Розгляд репрезентації лише як об’єктивного елемента політичних процесів є статичним і не дозволяє виходити за межі теоретично постульованих конструктів політичних систем (наприклад західних ліберальних). Тому репрезентацію слід розглядати як принципово процесуальне і детерміноване соціальними агентами в даному суспільно-історичному контексті явище.
    За всієї складності сучасних функціонально диференційованих суспільств, метадискурсом, який творить суспільну єдність є мова, інструментально виражена в комунікації. Її раціональність забезпечується однаковим способом постулювання і розуміння ідентично сформульованих тверджень. Комунікація є об’єднуючим фактором, якщо в суспільстві існує культура плюралізму і визнання можливості існування інших думок, а також певні спільні інтереси (реалізовані з допомогою «невидимої руки ринку») та бюрократична наступність.
    Розглядаючи демократичний суспільний лад з точки зору дискурсивної теорії репрезентації Габермаса, доходимо висновку, що головними ідеально-типовими умовами демократичного вироблення рішень, розвитку суспільства загалом є присутність важливих проблем в суспільному дискурсі, результативність (у вигляді владних рішень) та безперервність комунікації між елітами та загальною громадськістю.
    Єдиний інструмент, що забезпечує реальність репрезентації в суспільстві є комунікація між соціальними акторами. В сучасних масових суспільствах теорія репрезентації не може бути відділена від теорії мас-медіа. Доцільно зосереджуватись на характеристиках політичної репрезентації як за участі політиків (репрезентантів) та виборців (репрезентованих), оминаючи розгляд якості каналів комунікації (медіа) як суб’єктів (інструментально-функціональний підхід).
    Слід враховувати взаємозв’язки таких елементів:
    а) зовнішньополітичні орієнтації населення;
    б) позицію владних еліт;
    в) позицію лідерів країни-опонента;
    г) зовнішньополітичні орієнтації населення країни-опонента.
    Вказані елементи концептуальної моделі комунікаційного процесу репрезентації зовнішньополітичних орієнтацій є найбільш однозначною і придатною для кількісного аналізу взаємозв’язків між суб’єктами.
    Таким чином репрезентація, в даному контексті, — це засадничий комунікативний механізм політичної сфери суспільства, в рамках якого відбувається відтворення орієнтацій соціальних суб’єктів.
    Для аналізу орієнтацій населення в зовнішньополітичній сфері використано контент-аналітичний підхід до тематичного групування результатів опитувань громадської думки та індекс зовнішньополітичних орієнтацій, що дозволило виявити такі головні тенденції в масових настроях та орієнтаціях населення Росії та України: більша консолідованість і зовнішньополітичний прагматизм російських громадськостей та віртуалізація зовнішньополітичних уявлень, притаманна українським респондентам. Вплив зовнішньополітичних орієнтацій російських громадськостей на процес політичної репрезентації в Україні мінімальний.
    В таких умовах незалежна від зарубіжних впливів позиція української влади у відносинах із Росією не можлива за повного репрезентування орієнтацій більшості населення України. Однак, ігнорування останніх в кризові періоди та різкий відхід від ізоляціонізму може призвести до конфронтації як в середині країни, так і в зовнішніх відносинах.
    Під час дослідження репрезентації орієнтацій в змісті комунікації владних еліт проаналізовано офіційні сторінки політиків в мережі Інтернет, які безпосередньо відтворюють їх комунікаційні інтенції. Опитування та зміст публічної комунікації проаналізовано в рамках однієї вимірювальної моделі. Під час контент-аналізу текстів застосовано шкали, притаманні кількісним опитуванням.
    Верифікація концептуальної моделі із застосуванням викладених вище методологічних засобів дозволила дійти низки змістовних висновків про природу репрезентації зовнішньополітичних орієнтацій в українському суспільстві. Політики переважно репрезентують цільові електоральні групи, але різною мірою за рівнем репрезентації та чутливістю до змін в орієнтаціях (в порядку зменшення сили зв’язку): Тимошенко, Ющенко, Янукович. Найбільш чутливим до обставин комунікації аналізований період виявився Янукович, який змінював зміст комунікації (за аналізованими параметрами) відповідно до аудиторії, а в загальних зверненнях частіше, ніж інші аналізовані політики вживав нейтральні висловлювання або замовчував спірні питання. Майже на одному рівні з ним перебувала Тимошенко, яка крім того, більш жорстко орієнтувалася на свій електорат і представляла найбільш радикалізований його образ. Ющенко меншою мірою репрезентував населення загалом, при чому рівень такої репрезентації зменшувався з початку з його президентства до розпуску ВРУ, коли орієнтація на цільовий електорат стала більш жорсткою.
    Першу комунікативну стратегію можна назвати номенклатурною, другу — радикально-сензитивною, третю — компромісною. Сьогодні спостерігаємо домінування номенклатурної стратегії, коли більшість ключових рішень повідомляється загальним громадськостям без динамічного і, в перспективі, впливового обговорення. Таким чином, зменшується число комунікативних передумов демократичного суспільного устрою. Водночас домінування жодної зі стратегій не є оптимальним для розвитку суспільства.
    Аналіз відтворення орієнтацій населення в публічній комунікації владних еліт в динаміці з допомогою тесту причинності Ґрейнджера показав стабільність орієнтації Тимошенко на конфронтацію з опонентами, швидшу реакцію Ющенка на зміни в громадській думці свого електорату та суспільства вцілому, відсутність системної позиції в комунікації Януковича.
    Відмінності орієнтацій цільових електоратів та змісту месседжів політиків не зумовлюється зовнішньополітичною кон’юнктурою у вигляді месседжів владної еліти Росії чи зміною орієнтацій російських громадськостей. Лише Ющенко час від часу змінював зміст своїх месседжів на більш про-російські перед державними візитами (до Росії чи російських високопосадовців до України) та самітами.
    Результати аналізу, проведеного нами, дозволили побудувати функціональну модель, яка пояснює стабільність української суспільної системи в зовнішньополітичному вимірі. Суспільне напруження і конфлікти орієнтацій в трансформаційний період є функціональними, а формування зовнішньої політики — принципово елітним. Суперечності, які існують щодо напрямку руху України на міжнародній арені, з одного боку, сприяють структурації політичних сил, а з іншого — створюють стабільний баланс, за якого непропорційне посилення однієї з груп викликає компенсаторний ефект у вигляді мобілізації опонентів. Така взаємодія має як позитивний, так і негативний ефект на суспільний розвиток. З одного боку, вона гальмує розвиток будь-якого вектору зовнішньої політики, але з іншого — потенційно покращує якість реалізації цього вектору шляхом ротації еліт, які його реалізують. В результаті можлива реалізація такої моделі зовнішньополітичних відносин, яка так чи інакше задовольнятиме всі групи.
    Аналіз публічної комунікації політиків України та Росії на міждержавному рівні з використанням показників фокусу уваги, консолідації, синхронності та ініціативності. показав важливість консенсусу всередині владних еліт країни та ініціативності окремих лідерів щодо формування порядку денного (перш за все внутрішньодержавного) щодо проблем міжнародних відносин. Ці передумови дозволяють ефективно відстоювати інтереси держави і народу на міжнародній арені.
    Паралельно із процесами збалансування конфліктних орієнтацій всередині країни, відбувається формування базових передумов здійснення зовнішньої політики. Перший процес — переважно низовий, другий — елітний. Політичні лідери країн взаємодіють у середовищі фактичних загроз, викликів, можливостей та наявних ресурсів. Публічна ж комунікація трансформує це середовище у набір символів, які лише частково його репрезентують. В результаті загальносуспільне сприйняття віртуалізується (що підтверджується аналізом масових настроїв та орієнтацій в сфері зовнішньої політики): виборці оперують спрощеними моделями зовнішньополітичних відносин і, відповідно, вимагають діяти так чи інакше в рамках цих моделей. Дії еліт в напрямку виконання завдань віртуального походження лише посилюють віртуалізацію даної сфери політики у суспільстві. Обмеженість спільного комунікативного поля між двома суспільствами, політики яких взаємодіють, не дозволяє раціоналізувати публічний дискурс щодо один одного. Виникає парадокс: послідовне і повне репрезентування зовнішньополітичних орієнтацій призводить до погіршення якості репрезентації інтересів виборців, якщо оцінювати їх з прагматичної точки зору. В такій ситуації політики мусять формулювати цінності та стратегічні завдання, які мають стати базовими для зовнішньополітичної позиції держави. Водночас, результати їх роботи в напрямку реалізації завдань та засоби реалізації мають бути предметом загальносуспільного публічного дискурсу.







    Новейший философский словарь / А.А. Грицанов (Ред.). — Мн.: Книжный Дом, 2003. — С. 826.
    . Гадамер, Х.-Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики / Ханс-Георг Гадамер. — М.: Прогресс, 1988. — 704 с.
    . Гуссерль, Э. Исследования по феноменологии и теории познания / Эдмунд Гуссерль [пер. с нем. В.И. Молчанова] // Собрание починений / В.И. Молчанов (Ред.). — М.: Гнозис, Дом интеллектуальной книги, 2001. — Т. 3. — С. 130—137.
    . Шюц, А. Структури життєсвіту / Шюц Альфред, Томас Лукман [пер. з нім. В.І. Кебуладзе]. — К.: Український Центр духовної культури, 2004. — 560 с.
    . Berger, P. L. The Social Construction of Reality: A Treatise in the Sociology of Knowledge / Peter Ludwig Berger, Thomas Luckmann — Garden City, NY: Anchor Books, 1966. — 240 p.
    . Дюркгейм, Э. О некоторых первобытных формах классификации. К исследованию коллективных представлений / Эмиль Дюркгейм // Общества. Обмен. Личность. Труды по социальной антропологии / Марсель Мосс, Эмиль Дюркгейм. — М.: Восточная литература, 1996. — С. 6 – 74.
    . Moscovici, S. Attitudes and opinions / Serge Moscovici // Annual Review of Psychology. — 1963. — № 14. — P. 231—260.
    . Moscovici, S. Foreword / Serge Moscovici // Health and illness: A social psychological analysis / Claudine Herzlich (Ed.). — London, New York: Academic Press, 1973. — 159 p.
    . Henrich, J. On Modeling Cognition and Culture representations / Joseph Henrich, Robert Boyd // Journal of Cognition and Culture. — 2002. — № 2 (2). — P. 87—112.
    . Howarth, C. Towards a social psychology of community: a social representations perspective / Caroline Howarth // Journal for the Theory of Social Behaviour. — 2001. — № 31 (2). — P. 223—238.
    . Howarth, C. Exploring the potential of the theory of social representations in community-based health research — and vice versa? / Caroline Howarth, Juliet Foster, Nike Dorrer // Journal of Health Psychology. — 2001. — № 9 (2). — P. 229—243.
    . Jovchelovitch, S. In defense of representations / Sandra Jovchelovitch // Journal for the Theory of Social Behaviour. — 1996. — № 26. — P. 121—136.
    . Jovchelovitch, S. Knowledge in context: Representations, community and culture / Sandra Jovchelovitch. — London: Routledge, 2007. — 224 p.
    . Bauer, M. W. Towards a paradigm for research on social representations / Martin W. Bauer, George Gaskell // Journal for the Theory of Social Behaviour. — 1999. — № 29 (2). — P. 163—186.
    . Bauer, M. W. Social Representations Theory: A Progressive Research Programme for Social Psychology / Martin W. Bauer, George Gaskell // Journal for the Theory of Social Behaviour. — 2008. — № 38 (4). — P. 335–353.
    . Potter, J. Discourse and social psychology: Beyond attitudes and behavior / Jonathan Potter, Margaret Wetherell. — London: Sage, 1987. — 256 p.
    . McGuire, W. J. The vicissitudes of attitudes and similar representational constructs in twentieth-century psychology / William J. McGuire // European Journal of Social Psychology. — 1986. — № 16 (2). — P. 89—130.
    . Litton, I. Social representations in the ordinary explanation of a ‘riot’ / Ian Litton, Jonathan Potter // European Journal of Social Psychology. — 1985. — № 19 (5). — P. 371—388.
    . Moscovici, S. La psychanalyse, son image et son public / Serge Moscovici. — Paris: Presses Universitaires de France, 1961. — 512 p.
    . Billig, M. Studying the thinking society: Social representations, rhetoric, and attitudes / Michael Billig // Empirical approaches to social representations / Glynis M. Breakwell, David V. Canter (Eds.). — Oxford: Oxford University Press, 1993. — P. 39—62.
    . Howarth, C. A review of controversies about social representations theory: A British debate / Caroline Howarth, Corina Voelklein // Culture and psychology. — 2005. — № 11(4). — P. 431—454.
    . Risse-Kappen, T. Public Opinion, Domestic Structure, and Foreign Policy in Liberal Democracies / Thomas Risse-Kappen // World Politics. — 1999. — № 43. — P. 479—512.
    . Панченко, А. С. Суб’єкти громадської думки у сфері міжнародних відносин: хто впливає на кого / Панченко Артем Сергійович // Наукові записки НаУКМА. — К.: Національний університет «Києво-Могилянська академія», 2009. — Т. 58, «Соціологічні науки». — С. 43–47.
    . Jahoda, G. Critical notes and reflections on ‘social representations’ / Gustav Jahoda // European Journal of Social Psychology. — 1988. — № 18 (3). — P. 195—209.
    . Moscovici, S. The phenomenon of social representations / Serge Moscovici // Social representations / Robert M. Farr, Serge Moscovici (Eds.). — Cambridge: Cambridge University Press, 1984. — P. 3—69.
    . McGuire, W. J. The vicissitudes of attitudes and similar representational constructs in twentieth-century psychology / William J. McGuire // European Journal of Social Psychology. — 1986. — № 16 (2). — P. 89—130.
    . Jahoda, G. Critical notes and reflections on ‘social representations’ / Gustav Jahoda // European Journal of Social Psychology. — 1988. — № 18 (3). — P. 195—209.
    . McKinlay, A. Social representations: A conceptual critique / Andrew McKinlay, Jonathan Potter // Journal for the Theory of Social Behaviour. — 1987. — № 17 (4). — P. 471— 487.
    . Bruner, J. Narrative and paradigmatic modes of thought / Jerome Bruner // Learning and teaching the ways of knowing / Elliot Eisner (Ed.). — Chicago: University of Chicago Press, 1985. — P. 97—115.
    . Pitkin, H. F. The concept of representation / Hanna Fenichel Pitkin. — Berkeley: University of California, 1967. — 329 p.
    . Schwartz, N. The blue guitar: Political representation and community / Nancy L. Schwartz. — Chicago: University of Chicago Press, 1988. — 189 p.
    . Madison, J. The federalist papers / James Madison, Alexander Hamilton, John Jay. — Harmondsworth: Penguin, 1987. — 515 p.
    . Burke, E. Reflections on the revolution in France / Edmund Burke. — London: Penguin Books, 1968. — 400 p.
    . Wolff, H. J. Organschaft und juristische Person / Hans J. Wolff. — Aalen: Scientia-Verlag, 1968. — 370p.
    . Jellinek, G. Die Erklärung der Menschen—und Bürgerrechte: Ein Beitrag zur modernen Verfassungsgeschichte / Georg Jellinek. — Leipzig: Duncker & Humblot, 1904. — 117 p.
    . Weber, M. Economy and Society / Max Weber [пер. з нім. Roth, G., Wittich, C.]. — University of California Press, 1978. — 1470 p.
    . Sait, E. Democracy. Four lectures delivered at Scripps College in 1928 / Edward McChesney Sait. — New York, London: The Century co., 1929. — 108 p.
    . Leiserson, A. Administrative regulation : a study in representation of interests / Avery Leiserson. — Chicago, 1942. — 304 p.
    . Barker, E. Citizens Choice / Ernest Barker. — Ayer Co. Pub., 1989. — 185 p.
    . Vögelin, E. The New Science of Politics (Walgreen Foundation Lectures) / Eric Voegelin. — University Of Chicago Press, 1987. — 210 p.
    . Clarke, M. V. Medieval Representation and Consent / Maude V. Clarke. — London: Longman, Green & Co., 1936. — 408 p.
    . Grazia de, A. Public and Republic: Political Representation in America / Alfred de Grazia. — New York: A. Knopf, Inc., 1951. — 262 p.
    . Gosnell, H. F. Democracy— the threshold of freedom / Harold F. Gosnell. — New York: Ronald Press Company, 1948. — 316 p.
    . Mansbridge, J. Rethinking Representation / Jane Mansbridge // American Political Science Review. — 2003. — № 4 (97). — P. 515—528.
    . Phillips, A. The Politics of Presence / Anne Phillips. — Oxford: Clarendon Press, 1995. — 209 p.
    . Williams, M. S. Voice, Trust, and Memory: Marginalized Groups and the Failings of Liberal Representation / Melissa S. Williams. — Princeton University Press, 2000. — 330 p.
    . Nozick, R. Anarchy, State, and Utopia / Robert Nozick. — Basic Books, 1977. — 384 p.
    . Wissenburg, M. Political pluralism and the state : beyond sovereignty / Marcel Wissenburg. — London, New York: Routledge, 2009. — 240 p.
    . Dobson, A. Citizenship and the Environment / Andrew Dobson. — Oxford: Oxford University Press, 2003. — 227 p.
    . Weber, M. Politik als Beruf. Geistige Arbeit als Beruf. Vier Vorträge vor dem freistudentischen Bund / Max Weber. — München, Leipzig: Verlag von Duncker & Humblot, 1919. — 67 S.
    . Aberbach, J. D. Bureaucrats and politicians in western democracies / Joel Aberbach, Robert Putnam, Bert Rockman. — Harvard University Press, 1982. — 322 p.
    . Nations in Transit 2008: Democratization from Central Europe to Eurasia / [ed. by Jeannette Goehring]. — Rowman & Littlefield, 2008. — 650 p.
    . Гегель Г. В. Ф. Философия права / Георг Вильгельм Фридрих Гегель [пер. с немецкого Б.Г.Столпнера и М.И.Левиной]. — М.: Мысль, 1990. — 524 с.
    . Маркс К., Энгельс Ф. Манифест Коммунистической партии // Сочинения / Карл Маркс, Фридрих Энгельс. — М.: Государственное издательство политической литературы, 1955. — Т. 4. — С. 419—459.
    . Гоббс Т. Сочинения в 2 т. / Томас Гоббс. — М.: Мысль, 1989. — Т.1. — 622 с.
    . Луман, Н. Общество общества / Никлас Луман. — М.: Логос, 2004. — 232 с.
    . Марков, Б.В. Философская антропология: очерки истории и теории / Борис Васильевич Марков. — СПб.: Лань, 1997. — 380 с.
    . Habermas, J. Between Facts and Norms: Contributions to a Discourse Theory of Law and Democracy Studies in Contemporary German Social Thought / Jürgen Habermas [translated from German by W. Rehg]. — M.I.T. Press, 1996. — 675 p.
    . Іванов О.В. Символічний вимір елітарного статусу прем’єр-міністра / О. В. Іванов // Наукові записки НаУКМА. — К.: Національний університет «Києво-Могилянська академія», 2006. — Т. 58 «Соціологічні науки». — С. 89–95.
    . Кант, И. Критика чистого разума / Иммануил Кант. — М.: Мысль, 1994. — 591 с.
    . Гегель Г. В. Ф. Наука логики / Георг Вильгельм Фридрих Гегель. — СПб. : Наука, 1997. — 800 с.
    . Peirce, C. S. On a New List of Categories // Collected Papers in 6 vols. / Charles Sanders Peirce. — Cambridge, 1935. — V.5. — P. 545—559.
    . Frege, G. Logical Investigations / Gottlob Frege [translated from German by P. T. Geach and R. H. Stoothoff]. — New Haven, 1977. — 82 p.
    . Гуссерль, Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии / Эдмунд Гуссерль [пер. с нем. А. В. Михайлова]. — М.: ДИК, 1999. — Т. 1. — 332 с.
    . Мур, Д. Э. Опровержение идеализма // Историко-философский ежегодник / Джордж Эдвард Мур [пер. с англ. И. В. Борисовой]. — М.: Наука, 1987. — С. 242—265.
    . Рассел, Б. Человеческое познание: его сфера и границы / Джордж Эдвард Мур [пер. с англ. Н. В. Воробьева]. — М.: ТЕРРА, 2000. — 464 с.
    . Боден Ж. Шесть книг о государстве // Антология мировой философии / Жан Боден. — М., 1970. — Т. 2. — С. 141—147.
    . Руссо, Ж.Ж. Об общественном договоре. Трактаты /Жан-Жак Руссо [пер. с франц. А.Д. Хаютина и В.С. Алексеева-Попова]. — М.: КАНОН-пресс, 1998. — 416 с.
    . Dahl, R. A. Democracy and Its Critics / Robert Alan Dahl. — New Haven, 1989. — 397 p.
    . Shabani A. P. Habermas’ Between Facts and Norms: Legitimizing Power? / Paper presented at Twentieth World Congress of Philosophy (Boston, Massachusetts, August 10-15, 1998). — Paideia, 2010. — P. 1—7.
    . Habermas, J. The Theory of Communicative Action / Jürgen Habermas. — Boston: Beacon Press, 1987. — 512 p.
    . Habermas, J. Moral Consciousness and Communicative Action / Jürgen Habermas. — MIT Press, 1992. — 244 p.
    . Habermas, J. A Reply to my Critics // Habermas: Critical Debates [Ed. by J.B.Thompson & D.Held] / Jürgen Habermas. — MIT Press, 1982. — P. 219—283.
    . Habermas, J. The structural transformation of the public sphere: an inquiry into a category of bourgeois society / Jürgen Habermas. — MIT Press, 1991. — 301 p.
    . Dickson E. S. Social Identity, Political Speech, and Electoral Competition / Eric S. Dickson, Kenneth Scheve // Journal of Theoretical Politics. — 2006. — Vol. 18, № 1. — P. 5— 39.
    . Laver M. Extracting policy positions from political texts using words as data / Michael Laver, Kenneth Benoit, John Garry // American Political Science Review. — 2003. — Vol. 97, № 2. — P. 311—331.
    . Laver M. Estimating policy positions from political texts / Michael Laver, John Garry // American Journal of Political Science. — 2000. — Vol. 44, № 3. — P. 619—634.
    . Yu B. Classifying party affiliation from political speech / Bei Yu, Stefan Kaufmann, Daniel Diermeier // Journal of Information Technology and Politics. — 2008. — Vol. 5, № 1. — P. 33—48.
    . Quinn K. M. How to analyze political attention with minimal assumptions and costs / Quinn K. M., Monroe B. L., Colaresi M., Crespin M. H. — University of California, 2008. — 41 p. (Preprint / University of California).
    . Hellinger, D. Political elites and the media / Daniel Hellinger, Dennis R. Judd // The Democratic Facade. — Cole Publishing Company, 1991. — P. 52— 86.
    . Schmitt, H. Political representation and legitimacy in the European Union / Hermann Schmitt, Jacques Thomassen. — Oxford: Oxford University Press, 1999. — 306 p.
    . Luna, J. P. Political representation in Latin America: A study of elite-mass congruence in nine countries / Juan P. Luna, Elizabeth J. Zechmeister // Comparative Political Studies. — 2005. — № 38. — P. 388—416.
    . Reisinger W. M. Mass and elite political outlooks in post-Soviet Russia: How congruent? / William M. Reisinger, Andrei Yu. Melville, Arthur H. Miller // Political Research Quarterly. — 1996. — № 1(49). — P. 77—101.
    . Haller, M. Divisions on European integration between elites and citizens / Max Haller // European union and world politics: Consensus and division / D. Lane, A. Gamble (Eds.) — London: Palgrave Macmillan, 2009. — P. 118—136.
    . Haller, M. European integration as an elite process: The failure of a dream? / Max Haller. — Routledge, 2008. — 462 p.
    . McQuail, D. Mass communication theory. An introduction / Denis McQuail. — London: SAGE Publication, 1994. — 416 p.
    . Wicks, R. H. Understanding audiences: Learning to use the media constructively / Robert H. Wicks. — Lawrence Erlbaum Associates, 2001. — 264 p.
    . Senter, R. J. Automated readability index [Електронний ресурс] / R. J. Senter, E. A. Smith. — 1967. — Режим доступу: http://stinet.dtic.mil/oai/oai?verb=getRecord&metadataPrefix=html&identifier=AD0667273
    . Dubay, W. H. The principles of readability [Електронний ресурс] / W. H. Dubay. — 2004. — Режим доступу: http://eric.ed.gov/ERICDocs/data/ericdocs2sql/content_storage_01/0000019b/80/1b/bf/46.pdf.
    . Coleman, M. A computer readability formula designed for machine scoring / Meri Coleman, T.L. Liau // Journal of Applied Psychology. — 1975. — № 2(60). — P. 283—284.
    . Media economics: Theory and practice / Alison Alexander, James Owers, Rodney A. Carveth et al. (Eds.). — Lawrence Erlbaum Associates, 2004. — 301 p.
    . Croteau, D. The business of media: Corporate media and the public interest / David Croteau, William Hoynes. — Pine Forge Press, 2001. — 320 p.
    . Pavlik, J. V. New media technology and the information superhighway/ John Vernon Pavlik. — Allyn and Bacon, 1996. — 432 p.
    . Briggs, A. A social history of the media: From Gutenberg to the Internet / Asa Briggs, Peter Burke. — Polity, 2005. — 320 p.
    . Gurevitch, M. Culture, society, and the media / Michael Gurevitch. — Routledge, 1988. — 336 p.
    . Lazarsfeld, P. F. The people’s choice: How the voter makes up his mind in a presidential campaign / Paul F. Lazarsfeld, Bernard Berelson, Hazel Gaudet. — New York: Free Press, 1944. — 178 p.
    . Lasswell, H. D. Propaganda technique in the World War / Harold Dwight Lasswell. — M.I.T. Press, 1971. — 268 p.
    . Katz, E. The part played by people in the flow of mass communications / Elihu Katz, Paul Lazarsfeld, Elmo Roper. — Transaction Publishers, 2005. — 434 p.
    . Klapper, J. The effects of mass communication / Joseph T. Klapper. — New York: Free Press, 1960. — 302 p.
    . Gerbner, G. Living with television: The dynamics of the cultivation process / George Gerbner, Larry Gross, Miohael Morgan, Nanoy Signorielli // Perspectives on media effects / Jennings Bryant, Dolf Zillmann (Eds.). — Lawrence Erlbaum Associates, 1986. — P. 17—40.
    . Noelle-Neumann, E. The spiral of silence. A theory of public opinion — our social skin / Elisabeth Noelle-Neumann. — Chicago: University of Chicago Press, 1984. — 224 p.
    . Fan, D. P. Predictions of public opinion from the mass media : Computer content analysis and mathematical modeling / David P. Fan. — New York: Greenwood Press, 1988. — 220 p.
    . Baudrillard, J. The ecstasy of communication / Jean Baudrillard // The Anti-Aesthetic: Essays on Postmodern Culture / Hal Foster (Ed.). — N.Y.: Port Washington, 1983. — P. 126—135.
    . Gane, N. Computerized capitalism: The media theory of Jean-François Lyotard / Nicholas Gane // Information, Communication & Society. — 2003. — № 3(6). — P. 430—450.
    . Habermas, J. Die Theorie des kommunikativen Handelns / Jürgen Habermas. — Frankfurt am Main, 1981. — 419 S.
    . Morgenthau, H. J. Politics Among Nations: The Struggle for Power and Peace / Hans Joachim Morgenthau. — New York: Knopf, 1973. — 617 p.
    . Ronnenberger, F. Die politischen Funktionen der Massenkommunikationsmittel / Franz Ronnenberger // Publizistik. — 1964. — № 9. — P. 291—304.
    . Jarren, O. Politische Kommunikation in der Mediengesellschaft: eine Einführung / Otfried von Jarren, Patrick Donges. — Wiesbaden: Westdeutscher Verlag, 2002. — 381 S.
    . Костенко, Н. Моніторинг політичних новин: Методологія дослідження / Наталія Костенко // Новини vs новини. Виборча кампанія в новинних телепрограмах / Н. Костенко, В. Іванов (Ред.). — К.: Центр Вільної Преси, 2005. — С. 81—101.
    . Костенко, Н. Медиа-перфоманс: Элиты и лидеры / Наталия Костенко // Медиа в выборах: Между политикой и культурой / Наталия Костенко (Ред.). — Киев: Институт социологии НАНУ, 1999. — С. 89—115.
    . Almond, G.A. The American people and foreign policy / Gabriel A. Almond. — New York: Harcourt, Brace, 1950. — 269 p.
    . Rosenau, J.N. Public opinion and foreign policy : an operational formulation / James N. Rosenau. — New York: Random House, 1961. — 118 p.
    . Western European perspectives on international affairs : public opinion studies and evaluations // Merr R.L., Puchala D.J., (Eds.) — New York, F.A. Praeger, 1967. — 552 p.
    . Fitzpatrick, K. R. Public opinion and foreign policy / Kathy R. Fitzpatrick // Vital Speeches of the Day. — 2004. — № 70(13). — Р. 412—417.
    . Snow, N. How to Build an Effective US Public Diplomacy / Nancy Snow // Vital Speeches of the Day. — 2004. — № 70(12). — Р. 369—375.
    . Fortner, R. S. International Communication: History, Conflict, and Control of the Global Metropolis / Robert S. Fortner. — Belmont, CA: Wadsworth, 1993. — 390 p.
    . Frederick, H. H. Global Communication and International Relations / Howard H. Frederick. — Belmont, CA: Wadsworth, 1993. — 288 p.
    . Hachten, W. A. The World News Prism: Global Media in an Era of Terrorism / William A. Hachten, James F. Scotton. — Ames, IA: Iowa State Press, 2002. — 228 p.
    . Ross, C. Public Diplomacy Comes of Age / Christopher Ross // The Washington Quarterly. — 2002. — № 70(12). — Р. 75—83.
    . Neuman, J. The Media’s Impact on International Affairs, Then and Now / Johanna Neuman // SAIS Review. — 1996. — № 16(1). — Р. 109—123.
    . Vickers, R. The New Public Diplomacy: Britain and Canada Compared / Rhiannon Vickers // British Journal of Politics and International Relations. — 2004. — № 6(2). — Р. 182—195.
    . Gilboa, E. Mass Communication and Diplomacy: A Theoretical Framework / Eytan Gilboa // Communication Theory. — 2000. — № 10. — Р. 275—309.
    . Entman, R. M. Declarations of Independence: The Growth of Media Power after the Cold War / Robert M. Entman // Decisionmaking in a Glass House. / B. L.Nacos, R.Y. Shapiro, P. Isernia (Eds.). — New York: Rowman & Littlefield, 2000. — Р. 11—27.
    . Holsti, O. R. Public Opinion and American Foreign Policy / Ole Rudolph Holsti. — Ann Arbor: University of Michigan Press, 1996. — 257 p.
    . Powlick, P. J. The Attitudinal Basis for Responsiveness to Public Opinion among American Foreign Policy Officials / Eytan Gilboa // Journal of Conflict Resolution. — 1991. — № 35. — Р. 611—641.
    . O’Heffernan, P. Mass Media and U.S. Foreign Policy: A Mutual Exploitation Model of Media Influence in U.S. Foreign Policy / Patrick O’Heffernan // Media and Public Policy / R. Spitzer (Ed.). — Westport, CT: Praeger, 1993. — Р. 101—121.
    . Mueller, J. E. Policy and Opinion in the Gulf War / John E. Mueller. — Chicago: University of Chicago Press, 1994. — 398 p.
    . Seaver, B. The Public Dimension of Foreign Policy / Brenda Seaver // The Harvard International Journal of Press. — 1997. — № 3 (1). — Р. 65—91.
    . Page, B. I. Toward General Theories of the Media, Public Opinion, and Foreign Policy / Benjamin I. Page // Decisionmaking in a Glass House / B. L.Nacos, R.Y. Shapiro, P. Isernia (Eds.). — New York: Rowman & Littlefield, 2000. — Р. 85—94.
    . Holsti, O. R. Toward General Theories of the Media, Public Opinion, and Foreign Policy / Ole Rudolph Holsti // Decisionmaking in a Glass House / B. L.Nacos, R.Y. Shapiro, P. Isernia (Eds.). — New York: Rowman & Littlefield, 2000. — Р. 211—222.
    . Grosswiler, P. The Impact of Media and Images on Foreign Policy: Elite U.S. Newspaper Editorial Coverage of Surviving Communist Countries in the Post-Cold War Era / Paul Grosswiler // News Media & Foreign Relations / A. M. Norwood (Ed.). — Norwood, NJ: Ablex, 1996. — Р. 195—210.
    . Iyengar, S. News Coverage of the Gulf Crisis and Public Opinion: A Study of Agenda Setting, Priming and Framing / Shanto Iyengar, Adam F. Simon // Do the Media Govern? Politicians, Voters and Reporters in America / S. Iyengar, R. Reeves (Eds.). — Thousand Oaks, CA: Sage, 1996. — Р. 248—257.
    . Bennett, L. A Policy Research Paradigm for the News Media and Democracy / Lance Bennett // Journal of Communication. — 1993. — № 43 (3). — Р. 248—257.
    . Entman, R. M. Declarations of Independence: The Growth of Media Power after the Cold War / Robert M. Entman // Decisionmaking in a Glass House / B. L.Nacos, R.Y. Shapiro, P. Isernia (Eds.). — New York: Rowman & Littlefield, 2000. — Р. 11—26.
    . Jacobs, L. R. Towards the Integrated Study of Political Communications, Public Opinion and Policy-Making Process / Lawrence R. Jacobs, Robert Y. Shapiro // Political Science & Politics. — 1996. — № xxix (1). — Р. 10—12.
    . Mermin, J. Debating War and Peace / Jonathan Mermin. — Princeton, NJ: Princeton University Press, 1999. — 168 p.
    . Holsti O. R. The Managemant of International Crisis: Affect and Action in American-Soviet Relations / Ole Rudolph Holsti // Theory and Research on the Causes of War / D. G. Pruitt, R. C. Snyder (Eds.). — Englewood Cliffs, N.J, 1969. — Р. 62—77.
    . Baum, M. A. The Relationships Between Mass Media, Public Opinion, and Foreign Policy: Toward a Theoretical Synthesis / Matthew A. Baum, Philip B.K. Potter // Annual Review of Political Science. — 2008 — №. 11. — Р. 39—65.
    . Іванов О. В. Концептуальна модель комунікації владних еліт про зовнішню політику: україно-російський контекст [Електронний ресурс] / О. В. Іванов. — 2011. — Режим доступу: http://gisap.eu/index.php?q=ru/node/396
    . Mapping Policy Preferences: Parties, Electors and Governments: 1945 – 1998 / I. Budge, H.-D. Klingemann, A. Volkens, J. Bara, E. Tannenbaum (Eds.) — Oxford: Oxford University Press, 2001. — 388 p.
    . Laver, M. Party policy and coalition government in Western Europe / M. Laver, I. Budge. — London: Macmillan, 1993. — 470 p.
    . Miller, A.S. Are self-proclaimed conservatives really conservative? Trends in attitudes and self-identification among the young / A.S. Miller // Social Forces. — 1992. — V. 71. — P. 195—210.
    . Miller, A.S. Dynamic indicators of self-perceived conservatism / A.S. Miller // Sociological Quarterly. — 1994. — V. 35. — V. 71. — P. 175–182.
    . Балакірєва, О. М. Трансформація ціннісних орієнтацій в українському суспільстві / О. М. Балакірєва // Український соціум. — 2002. — № 1. — С. 21—32.
    . Бекешкіна, І. Динаміка оцінок населенням стану демократії в Україні (2004–2007) / Ірина Бекешкіна // Українське суспільство 1992–2007. Динаміка соціальних змін / за ред. В. Ворони, М. Шульги. — К. : Агора, 2007. — С. 24—37.
    . Политическая культура населения Украины. Результаты социологических исследований / Е. Головаха, Н. Панина, Ю. Пахомов, М. Чурилов, И. Буров / Инт-т социологиии НАН. — К.: Наукова думка, 1993. — 135 с.
    . Горбачик, А. Політичні орієнтації населення України: тенденції змін та фактори формування / Андрій Горбачик // Українське суспільство 1994-2004. Моніторинг соціальних змін / за ред. В. Ворони, М. Шульги. — К.: Інститут соціології НАН України, 2004. — С. 221—231.
    . Панина, Н. Российско-украинские отношения в общественном мнении России и Украины / Наталия Панина, Евгений Головаха // Украина и Россия. Общества и государства — М.: Права человека, 1997. — С. 259—277.
    . Паніотто, В.І. Динаміка ставлення населення до незалежності України та фактори, що її визначають / Володимир Паніотто, Валерій Хмелько // Десять років соціально-економічних перетворень в Україні: спроба неупередженої оцінки / І.Бураковський (Ред.). — К: «К.І.С.», 2002. — С. 23—28.
    . Хмелько, В. Є. Політичні орієнтації та соціальний склад двох частин України / Хмелько Валерій Євгенович // Вісник Харківського національного університету. — 2009. — № 24. — С. 18–24.
    . Ручка А. Ціннісні пріоритети населення за умов суспільних трансформацій / Анатолій Ручка // 20 років незалежності: моніторинг соціальних змін. — К.: Інститут соціології НАН України, 2011.
    . Геополітичні орієнтації населення і безпека України. За даними соціологів / М. О. Шульга (упор.) / Інститут соціології НАН України. — К.: ТОВ «Друкарня «Бізнесполіграф», 2009. — 80 с.
    . Соціологічне опитування – З яких засобів масової інформації Ви отримуєте інформацію про НАТО? [Електронний ресурс]. — Центр Разумкова, 2008. — Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=74.
    . Соціологічне опитування – Який напрям зовнішньої політики має бути пріоритетним для України? (динаміка, 2002-2008) [Електронний ресурс]. — Центр Разумкова, 2008. — Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=305.
    . Соціологічне опитування – Оцініть Ваше ставлення до країн і міжнародних об’єднань [Електронний ресурс]. — Центр Разумкова, 2006. — Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=227.
    . Соціологічне опитування – У виникненні «газового конфлікту» більша відповідальність лежить на українській чи на російській стороні? [Електронний ресурс]. — Центр Разумкова, 2006. — Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=249.
    . Соціологічне опитування – Хто з учасників військового конфлікту між Росією і Грузією насправді є агресором? (регіональний розподіл) [Електронний ресурс]. — Центр Разумкова, 2008. — Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=313.
    . Соціологічне опитування – Чи було застосування Грузією військової сили в Південній Осетії правомірним? (регіональний розподіл) [Електронний ресурс]. — Центр Разумкова, 2008. — Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=311.
    . Соціологічне опитування – Чи було застосування Росією військової сили в Грузії правомірним? (регіональний розподіл) [Електронний ресурс]. — Центр Разумкова, 2008. — Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=312.
    . Соціологічне опитування – Чи довіряєте Ви ЗМІ Росії? (динаміка, 2000-2011) [Електронний ресурс]. — Центр Разумкова, 2011. — Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=86.
    . Соціологічне опитування – Чи існує загроза Україні від...? (перелік; динаміка, 2006-2009) [Електронний ресурс]. — Центр Разумкова, 2009. — Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/print.php?lng=UKR&&poll_id=235.
    . Соціологічне опитування – Як би Ви охарактеризували нинішні відносини України і Росії? [Електронний ресурс]. — Центр Разумкова, 2008. — Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=413.
    . Соціологічне опитування – Як би Ви оцінили перспективи розвитку відносин України і Росії на найближчі роки? [Електронний ресурс]. — Центр Разумкова, 2008. — Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=414.
    . Соціологічне опитування – Як має діяти Уряд за зростання цін на російський природний газ? [Електронний ресурс]. — Центр Разумкова, 2006. — Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=218.
    . Соціологічне опитування – Яка поведінка України у «газовому конфлікті» була б найкращою, враховуючи, що з 1 січня 2006 року російська сторона суттєво зменшила подачу газу Україні? [Електронний ресурс]. — Центр Разумкова, 2006. — Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=250.
    . Соціологічне опитування – Якби Ви могли обирати, в якій країні Ви хотіли б жити? [Електронний ресурс]. — Центр Разумкова, 2008. — Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=411.
    . Соціологічне опитування – Якби Росія увійшла до НАТО, Ви б підтримали вступ України до НАТО? [Електронний ресурс]. — Центр Разумкова, 2008. — Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=73.
    . Соціологічне опитування – Який напрям зовнішньої політики має бути пріоритетним для України? (регіональний розподіл) [Електронний ресурс]. — Центр Разумкова, 2008. — Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=119.
    . Соціологічне опитування – Яким чином повинна поводити себе Україна у випадку конфлікту між Росією та НАТО? [Електронний ресурс]. — Центр Разумкова, 2006. — Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=230.
    . Соціологічне опитування – Яким чином Росія будує свої взаємини із сусідніми країнами, що раніше входили до складу Радянського Союзу? [Електронний ресурс]. — Центр Разумкова, 2006. — Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=226.
    . Соціологічне опитування – Якою мірою Ви згодні або не згодні з судженням, що Україна має приєднатися до Єдиного економічного простору з Росією, Білоруссю та Казахстаном? [Електронний ресурс]. — Центр Разумкова, 2005. — Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=241.
    . Соціологічне опитування – Якою мірою Ви згодні або не згодні з судженням, що Україні слід запровадити подвійне громадянство з Росією? [Електронний ресурс]. — Центр Разумкова, 2005. — Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=243.
    . Соціологічне опитування – Яку політичну подію в світі Ви б назвали «Подією 2007 року»? [Електронний ресурс]. — Центр Разумкова, 2007. — Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=71.
    . Соціологічне опитування – Яку політичну подію в світі Ви б назвали Подією 2008 року? [Електронний ресурс]. — Центр Разумкова, 2008. — Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=410.
    . Общественное мнение — 2004 [Електронний ресурс] / Зоркая, Н. (Ред.). — М.: Левада-Центр, 2004. — Режим доступу: http://www.levada.ru/om2004.html.
    . Общественное мнение — 2005 [Електронний ресурс] / Зоркая, Н. (Ред.). — М.: Левада-Центр, 2005. — Режим доступу: http://www.levada.ru/om2005.html.
    . Общественное мнение — 2006 [Електронний ресурс] / Зоркая, Н. (Ред.). — М.: Левада-Центр, 2006. — Режим доступу: http://www.levada.ru/om2006.html.
    . Общественное мнение — 2007 / Зоркая, Н. (Ред.). — М.: Левада—Центр, 2007. — 272 с.
    . Общественное мнение — 2008 / Зоркая, Н. (Ред.). — М.: Левада—Центр, 2007. — 192 с.
    . Общественное мнение — 2009 / Зоркая, Н. (Ред.). — М.: Левада—Центр, 2009. — 208 с.
    . Cleveland, W. S. Locally-Weighted Regression: An Approach to Regression Analysis by Local Fitting / William S. Cleveland, Susan J. Devlin // Journal of the American Statistical Association. — 1988. — № 83 (403). — P. 829—836.
    . Андросенко, Т. Презентация элит в партийной платформе / Татьяна Андросенко // Медиа в выборах: Между политикой и культурой / Наталия Костенко (Ред.). — Киев: Институт социологии НАНУ, 1999. — С. 152—178.
    . Костенко, Н. Медиа-перфоманс: Ценности / Наталия Костенко // Медиа в выборах: Между политикой и культурой / Наталия Костенко (Ред.). — Киев: Институт социологии НАНУ, 1999. — С. 117—149.
    . Макеев, С. Модели социальной структуры или образы электората / Сергей Макеев // Медиа в выборах: Между политикой и культурой / Наталия Костенко (Ред.). — Киев: Институт социологии НАНУ, 1999. — С. 196—215.
    . Habermas, J. The structural transformation of the public sphere: An inquiry into a category of bourgeous society / Jürgen Habermas. — Cambridge, Massachusetts: The MIT Press, 1991. — 301 p.
    . Іванов, О.В. Комп’ютерний контент-аналіз: проблеми та перспективи вирішення / О. В.Іванов // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. — Харків: Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2009. — Випуск 15. — С. 335–340.
    . Іванов О.В. Дослідження програм політичних партій: триангуляція методів / О. В. Іванов // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства . — Харків: Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2011. — № 941. — С. 213–222.
    . Іванов О.В. Визначення партійних політичних орієнтацій на основі неструктурованих текстових даних: методологічна оцінка підходів / О. В. Іванов // Наукові записки НаУКМА. — К.: Національний університет «Києво-Могилянська академія», 2010. — Т. 109, «Соціологічні науки». — С. 32–36.
    . Granger, C. W. J. Investigating Causal Relations by Econometric Models and Cross-spectral Methods / Clive William John Granger // Econometrica. — 1969. — № 3 (37). — P. 424—438.
    . Іванов О.В. Дослідження міжнародної комунікації політичних еліт методом контент-аналізу / О. В. Іванов // Наукові записки НаУКМА. — К.: Національний університет «Києво-Могилянська академія», 2009. — Т. 96, «Соціологічні науки». — С. 43–49.
    . Іванов О. В. Публічна комунікація між владними елітами України та Росії: контент-аналіз [Тези доповіді] / О. В. Іванов // Матеріали другої міжнародної конференції «Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій». — Суми, 2009. — Т. 1. — С. 29–31.
    . Іванов О. В. Вербальна комунікація між політичними елітами на міжнародному рівні як об’єкт контент-аналізу [Тези доповіді] / О. В. Іванов // Матеріали міжнародної конференції «Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій». — Суми, 2008. — Секція 4, ч. 1. — С. 144–146.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины