ПІСЕННА КУЛЬТУРА УКРАЇНЦІВ ПІДЛЯШШЯ: ЕТНОРЕҐІОНАЛЬНА СПЕЦИФІКА, ЗАГАЛЬНОУКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ТА ЕТНОЛОГІЇ ІМЕНІ М.Т.РИЛЬСЬКОГО

На правах рукопису

ГОЛОВАТЮК ВАЛЕНТИНА ДАНИЛІВНА

УДК 398.8 (477=438)

ПІСЕННА КУЛЬТУРА УКРАЇНЦІВ ПІДЛЯШШЯ: ЕТНОРЕҐІОНАЛЬНА СПЕЦИФІКА, ЗАГАЛЬНОУКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ

10.01.07 фольклористика

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Юзвенко Вікторія Арсенівна
кандидат філологічнихнаук,
старший науковий співробітник

Київ 2002

ЗМІСТ

ст.

ВСТУП........................................................................................................... ..... 3
РОЗДІЛ 1. Українська пісенна традиція Підляшшя в колі
інтересів фольклористичної науки........................................... 9
РОЗДІЛ 2. Жанрова система українського пісенного фольклору
Підляшшя ................................................................................... 31
2.1. Cвоєрідність історико-етнографічного реґіону
Умови побутування народнопісенної творчості..................... 31
2.2. Календарно-обрядовий комплекс............................................. 39
2.2.1. Зимовий цикл.............................................................................. 39
2.2.2. Весняний цикл............................................................................ 48
2.2.3. Літньо-осінній цикл................................................................... 61
2.3. Родинно-обрядовий фольклор.................................................. 69
2.4. Необрядова лірика...................................................................... 90
2.5. Ліро-епічна традиція.................................................................. 112
РОЗДІЛ 3. Пісенна традиція в сучасній культурі українського етносу
Підляшшя ................................................................................... 120
ВИСНОВКИ......................................................................................................... 138
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................... 144
ДОДАТОК............................................................................................................ 163

ВСТУП

Пісенна творчість українців північно-східної частини Польщі, як загалом вся їхня духовна культура, порівняно з іншими етнічними зонами чи не найменше висвітлена в українській фольклористиці та суміжних науках. Особливості розташування українців реґіону у смузі міжетнічного балто-слов’янського пограниччя, тривала належність до різних сусідніх держав, постійна загроза ззовні бути поглиненими й асимільованими викликали захисну протидію насамперед у виборюванні власного культурного простору. Такою протидією була самоізоляція через систему табу, що значною мірою обмежила вплив чужорідних елементів і сприяла збереженню багатої та самобутньої народної творчості, яка й досі окремими реліктами засвідчує високий духовний потенціал етносу. Проте самоізоляція може уповільнити, але неспроможна застерегти населення від денаціоналізації.
Історична доля поділила Підляшшя на північну, де компактно проживає біля 80 тисяч автохтонного україномовного населення, та південну частини. Остання позначена трагічними подіями переселення (1914), виселення (1944-46) та депортації (1947), що докорінно змінили етнічний склад населення цієї частини краю, посилили процес нівелювання національної культури. Внаслідок депортаційних заходів відбулося руйнування осілості, розщеплення ядра національної самобутності. Психологічні орієнтації на фізичне виживання після часткового повернення українців (1956) змусили їх приховувати свою національну приналежність, обмежуючи можливості зв’язків і спілкування з українською культурою. Таким чином, український етнос з переважаючої більшості став нечисленною меншістю і набув ознак діаспорного характеру.
Складні суспільно-історичні фактори та передусім політично затяжні хвилі замовчуваності історичної правди спричинили втрату зв’язків з метрополією, заблокованість з тисячолітньою культурою цієї гілки українського етносу, що призвело до суттєвих втрат у фольклорі.
Актуальність теми. Комплексне дослідження фольклорних надбань українського етносу в усьому розмаїтті діаспорних, реґіональних, територіально відчужених розгалужень набуває першочергової ваги з огляду на потребу освоєння цілості та єдності народної культури. Зважаючи на недостатній стан вивчення проблеми, її значення в національному культурно-історичному просторі, актуальним слід визнати дослідження пісенної культури українців Підляшшя в аспекті етнокультурної специфіки, загальноукраїнського контексту, зосередивши увагу на аналізі особливостей жанрового складу пісенної творчості, шляхів її розвитку, ступеня детермінованості зміни чи консервації самобутніх явищ народної культури внаслідок асиміляційних процесів та міжетнічного контактування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах загальної теми відділу мистецтва та народної творчості зарубіжних країн Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Т.Рильського НАН України Українська культура в міжнародних зв’язках”.
Об’єктом даної роботи є пісенні жанри та жанрові різновиди українського фольклору реґіону.
Мета і завдання дослідження. Враховуючи актуальність поставленої проблеми, головна мета роботи полягає у визначенні ступеня збереженості та форм побутування пісенних жанрів українського фольклору Підляшшя як складової частини традиційної етнічної культури народу.
Поставлена мета передбачає розв’язання таких головних завдань:
висвітлити основні етапи історії збирання та вивчення пісенного фольклору реґіону, визначити внесок окремих учених, дослідників і збирачів народної творчості в українську та слов’янську фольклористику;
проаналізувати динаміку жанрового складу пісенного фольклору на традиційному матеріалі та сучасних записах;
розкрити реґіональні й локальні особливості;
простежити співвідносність української народнопоетичної традиції терену з загальнонаціональною;
розглянути трансформацію форм побутування народної пісенності, процес взаємодії пісенної традиції і явищ фольклоризму в сучасній культурі українського етносу Підляшшя.
Джерельною базою дослідження стали фольклорно-етнографічні роботи відомих українських та зарубіжних дослідників (Й. Лозинського, К. Вуйціцького, П. Чубинського, М. Янчука, О. Кольберга, І. Бессараби та ін.), видані в Україні, Польщі, Росії протягом ХІХ початку ХХ ст. Крім дотичної до обраної теми наукової літератури у дисертації використані матеріали приватних архівів, документальні дані й рукописні джерела, що зберігаються у фондах Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, Інституту мистецтв Польської АН, спеціалізованих бібліотек Києва, Варшави, Любліна. В роботу також включено польові записи, зроблені автором у трьох експедиційних виїздах (1995-1997 рр.) до ряду сіл північної частини Підляшшя (Білостоцьке воєводство).
Хронологічні межі дослідження обумовлені процесом збирання, видання, проявленням наукового інтересу до вивчення духовної культури реґіону ХІХХХ ст. Аналізуючи пісенну творчість в її динаміці, порівнюємо стан традиції, зафіксованої в ХІХ поч. ХХ ст., з періодом, що починається після трагічних депортаційних подій і стає переломним як у житті українців, так і в побутуванні народної творчості.
Головним принципом дослідження є комплексний підхід до поставлених у роботі завдань, в основу якого покладено метод системного історико-порівняльного та порівняльно-типологічного аналізу широко охопленого в часі пісенного матеріалу. Це дозволило розкрити не тільки загальні закономірності розвитку пісенного фольклору, а й визначити реґіональні та локальні особливості.
У загальнотеоретичному осмисленні проблем, порушених у дисертації, основою стали фольклористичні праці українських та зарубіжних учених І.Франка, В. Гнатюка, Ф. Колесси, М. Грушевського, К.Квітки, О. Дея, С.Грици, Р. Кирчіва, С. Мишанича, Н. Шумади, В. Юзвенко, З. Можейко, М.Толстого, В. Гусєва, К.Чистова, В. Соколової та інших.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація становить, по суті, першу спробу наукового узагальнення пісенного фольклору українців Підляшшя, комплексного підходу до аналізу його реґіональних особливостей, зв’язку з національною традицією, виявлення втрат у жанровому складі, визначення місця й ролі традиційної пісенності в сучасній народній культурі терену.
Введено в науковий обіг нові факти з історії української і зарубіжної фольклористики, нові архівні та польові матеріали, що дало змогу ширшого уявлення національної самобутності духовної культури українського етносу Підляшшя.
На захист виносяться такі основні положення дисертації:
Різнобічна збирацька та дослідницька діяльність українських і зарубіжних учених ХІХ - ХХ ст. забезпечила формування пісенного фонду, що є понині основною джерельною базою вивчення фольклорного процесу українського етносу Підляшшя.
Аналіз динаміки жанрового складу пісенного фольклору засвідчує активне побутування і життєздатність одних жанрів, трансформацію і затухання інших.
Пісенна творчість українців Підляшшя складова єдиного загальноукраїнського фольклорного процесу із спільними закономірностями розвитку, на тлі яких особливо помітні реґіональні й локальні риси.
Сценічний тип репрезентації фольклору, як одна з активних форм у сучасній культурі Підляшшя, виступає важливим чинником збереження етнічної культури.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їхнього використання в етнореґіональному вивченні загальних явищ фольклору, зокрема при дослідженні пісенних жанрів. Спостереження та висновки, викладені в дисертації, можуть бути корисними в учбовій, науково-дослідній роботі при написанні узагальнюючих праць з історії української народної культури та української фольклористики.
Апробація результатів дисертації відбувалася на засіданні відділу мистецтва та народної творчості зарубіжних країн Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України й у виступах на міжнародних наукових конференціях: Світовому конґресі українців Холмщини і Підляшшя (Львів-Холм, 1994); Всеукраїнській науково-практичній конференції Славістичні науково-освітні центри в Україні” (Київ, 1996); Міжнародній науковій конференції Етнологія і культурна антропологія та дослідження реґіональних культур” (Цєшин, Польща, 1996); Міжнародній науковій конференції Усна епіка: етнічні традиції та виконавство” (Київ, 1997); ХІІМіжнародному конґресі славістів (Краків, 1998); Міжнародному семінарі Стратегічне партнерство України та Польщі” (Київ, 2001).
Матеріали роботи були включені у практичні заняття із студентами факультету міжнародних відносин та слов’янознавства Київського славістичного університету під час фольклорної практики (Чехановець, 1995).
Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях:
1. Фольклор українсько-польського пограниччя // Матеріали до української етнології. К., 1995. Вип. 1 /4/. С. 333-337.
2. Польське народознавче товариство осередок славістики у Львові // Славістичні науково-освітні центри в Україні. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. К., 1995. С. 55-57.
3. Початки досліджень українського фольклору Холмщини та Підляшшя // Світовий конгрес українців Холмщини і Підляшшя. Матеріали наукової конференції. Львів. 1996. С. 114-118.
4. Українська епіка Підляшшя в записах І. Ігнатюка // Усна епіка: етнічні традиції та виконавство. Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої пам’яті Ф. Колесси та А. Лорда. К., 1997. Ч.1. С. 63-67.
5. Вивчення фольклору українців Холмщини й Підляшшя // Холмщина і Підляшшя. Історико-етнографічне дослідження. К.: Родовід, 1997. С. 322-330.
6. Український пісенний фольклор Підляшшя // Народна творчість та етнографія. 1997. № 4 С. 92-95.
7. Форми побутування слов’янської народної епіки в системі сучасної народної культури // Слов’янський світ. К., 1998. Вип. 2. С. 55-70. (Успівавторстві з В. А. Юзвенко, М. М. Гайдаєм, Н. М. Пазяк).
8. Українська обрядова пісенність Підляшшя в етнографічному контексті (Зимовий цикл) // Народна творчість та етнографія. 2000. № 1. С. 68-73.
9. Народна творчість Білосточчини (із щоденника фольклориста) // Українське народознавство: стан і перспективи розвитку на зламі віків. Матеріали міжнародних науково-практичних читань, присвячених пам’яті українського фольклориста Михайла Пазяка. К., 2000. С. 198-199.
10. Пісенна традиція Підляшшя в дослідженнях сучасників // Народознавчі зошити. 2000. № 3. С. 557-559.
11. Національно-культурне відродження українців Підляшшя // Україна і Польща стратегічне партнерство. Історія. Сьогодення. Майбутнє. Збірник наукових праць. К., 2002. Ч. 2. С. 208-212.
12. Сучасна фольклорна культура Підляшшя // Слов’янський світ. К., 2002. Вип. 3. С. 111-119.

13. Подвижницька праця дослідника народної культури Підляшшя Івана Ігнатюка // Українське народознавство: стан і перспективи розвитку на зламі віків. Матеріали других міжнародних науково-практичних читань, присвячених пам’яті українського фольклориста Михайла Пазяка. К., 2002. С. 144-146.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Комплексне дослідження цілісності та єдності духовної культури українського народу неможливе без вивчення його фольклорних надбань в усьому розмаїтті реґіональних, діаспорних розгалужень. У цьому аспекті проблема наукового опрацювання питань народнопісенної творчості українського етносу історико-етнографічного терену Підляшшя набуває особливої актуальності в сучасній українській фольклористиці.
Інтерес до народної творчості українського етносу Підляшшя виник ще на початку ХІХ ст. серед польських дослідників (З.Доленга-Ходаковський, Л.Голембйовський, Й.Лозинський, К. Вуйціцький). Їхні публікації носили швидше просвітницький характер, автори яких не завжди дотримувались принципів наукової подачі матеріалу, фольклорно-етнографічні відомості, як правило, були загальні й схематичні.
Одним з перших в українській фольклористиці, хто досить всебічно здійснив фольклорно-етнографічне обстеження реґіону, був П. Чубинський. За його пропозицією межі вивчення життя та побуту українського населення терену були розширені й охоплювали південь Гродненської, східні частини Люблінської та Сідлецької губерній.
Центральне місце в історії збирання й вивчення фольклорної творчості українців Підляшшя 80-х рр. ХІХ ст. займає дослідницька діяльність М.Янчука. Поглибленим аналізом та науковим підходом до вивчення локальної фольклорно-етнографічної традиції відзначається його праця Малорусская свадьба в Корницком приходе Константиновского уезда Седлецкой губернии”. В цей час вагомий внесок у справу збирання й видання українського пісенного фольклору зробив відомий польський фольклорист О.Кольберг. Публікації збирачів народної творчості М.Страшкевича, К.Заусцинського, З.Глогера збагатили народознавчу науку конкретною інформацією про культуру та побут підляшан.
Цінні відомості про життя та побут українців терену представлені у праці І.Бессараби Материалы для этнографии Седлецкой губернии”, де він робить спробу систематизувати й описати значний пласт родинної й календарної обрядовості. Серед публікацій цього періоду вирізняється праця А. Плєщинського Opis historyczno-statystyczny parafii Międzyrzeckiej”, де вміщено розділ, присвячений весільній обрядовості підляшан; та рукописний збірник Є.Рудницького Українське весілля на Підляшші”. Ці збірники містять фактологічний матеріал, що надає їм вагомого значення як зафіксованому фактові функціонування обрядовості та фольклору в певних територіально-часових координатах.
Окреме місце в історії вивчення української поетичної творчості терену займає народознавча діяльність сучасного збирача І. Ігнатюка. Його багата колекція пісенного матеріалу репрезентує духовну культуру населення південної частини реґіону і є одним з небагатьох джерел, що дає можливість простежити стан пісенної традиції, її сучасні тенденції.
Сприятливі передумови для дослідження народнопоетичної творчості українців терену склалися на початку 1990-х років. Безпосередній вплив на спрямування збирацьких зацікавлень серед місцевих аматорів-збирачів мав створений 1990 року реґіональний Союз українців Підляшшя. Важлива роль у вирішенні фольклорно-етнографічної програми Союзу належала організованому в цей час виданню часопису Над Бугом і Нарвою”, на сторінках якого значне місце зайняли публікації з історії, культурного життя терену Ю.Гаврилюка, матеріали збирацької діяльності Є. Рижик,Л. Вишенко, І.Ігнатюка та інших місцевих дослідників.
Усна народна словесність українців реґіону залишалася поза увагою української радянської фольклористики. Лише упродовж останніх десяти років почали з’являтися публікації, присвячені питанням історії вивчення фольклору, сучасного стану побутування пісенної творчості (Р.Кирчів, С.Грица, Л.Вахніна). В обрядовому контексті традиційна пісенність українців терену висвітлюється у статтях В. Борисенко, Є.Рижик. В цілому питання народної культури українського етносу Підляшшя розглядаються в історико-етнографічному дослідженні Холмщина і Підляшшя”.
Українська народнопісенна культура Підляшшя пройшла складний шлях розвитку, на якому позначилась історична доля етносу, суспільні та політичні процеси, культурні впливи. Проте в народній пам’яті стійко зберігаються найцінніші надбання фольклору, обрядові та звичаєві традиції, що передавалися від покоління до покоління і були важливими факторами єдності народу, показниками етнічної самобутності.
Українська народнопісенна творчість реґіону представлена майже всіма пісенними жанрами за винятком дум та історичних пісень та в багатьох проявах ідентична з творами різних реґіонів України. Пісенна традиція терену на сучасному етапі її розвитку зазнала певних змін, властивих загалом сучасному фольклорному процесу. Йдеться насамперед про зміни в жанровому обсязі та активності функціонування окремих жанрів.
Аналіз пісенного фольклору Підляшшя дає підстави твердити, що жанровий склад, внутрішня структура, традиційна поетика та форми функціонування, попри яскраво виражену специфіку, вказують на його органічний зв’язок із загальноукраїнською народнопоетичною творчістю. Особливо це простежується на рівні календарної та родинно-обрядової поезії, яка вирізняється багатими традиціями в їх живих автентичних проявах. Близькі варіанти багатьох місцевих записів, зокрема веснянок та жнивних пісень були зафіксовані на Волині, Галичині, Поліссі, Поділлі. Водночас на Підляшші помітна реґіональна та локальна своєрідність, виражена перш за все у назвах окремих обрядових пісень та ритуалів. Найбільшою мірою це стосується щедрування гоготання”, у весняному циклі існування окремих фрагментів волочебних обходів та їхньої вербальної частини на півночі Підляшшя; побутування танково-ігрових веснянок під багатьма народними назвами: постяні пісні”, володарки”, жалімони”, кріп” в південній частині терену та рогульки” в північній його частині.
Тривала ритуальна основа властива насамперед весняному циклу народного календаря. На тлі загальноукраїнської традиції пісенні твори, зокрема ігрові та танцювально-хороводні пісні, вирізняються тематичним багатством і доброю збереженістю в текстуальному плані. Менш збережений у своїх традиційних формах і зразках цикл родинно-господарських колядок та щедрівок. Помітна тенденція активного побутування широко відомих церковно-християнських творів.
Літній цикл обрядово-поетичного комплексу майже не зберігся. Маємо на увазі русальні, купальські й петрівчані пісні. Окремі зразки купальських творів змістилися у часі виконання та перейшли до весняної обрядовості, засвідчуючи міжжанрову дифузію у фольклорному процесі.
Просторова та часова приуроченість жнивних пісенних текстів, що колись була строго регламентована, на сучасному етапі обмежилася лише заключним дожинковим компонентом, приуроченим до обряду вшанування останнього снопа та обжинкового вінка, а відтак побутуванням обжинкових пісень. Обрядовий сніп має локальні назви в межах терену (в північній частині перепілка”, в південній борода” чи верея”. У жнивному циклі пісень часто зустрічаються перехідні форми пісень з родинно-обрядової та соціально-побутової поезії.
Структура весільної драми має виразні загальноукраїнські риси, що проявляються у спільності обрядових дій, пісенних сюжетів, мотивів, а також у наявності варіантів, записаних у багатьох реґіонах України. Незважаючи на певні трансформації в пісенних текстах (скорочення весільного обряду загалом, втрату окремих пісенних блоків, пов’язаних з ритуалами заручин та торгу коси”), простежується стабільність весільної пісенної традиції та чітка регламентація текстів, закріплених за вузловими моментами обряду. Крім коровайного обряду, що характеризується особливою розвиненістю поезії, вирізняється також ритуал випрошування сиру”, багатий на пісенні перекори. Продовжують активно побутувати величальні тексти та обрядова лірика. Локальною особливістю позначена група текстів, пов’язаних з обрядовим етапом спомагання”. Регіональна особливість весільної драми відсутність традиції квітчання гільця, колективне благословення молодих напередодні шлюбу. Місцевий весільний репертуар значно поповнився за рахунок ліричних необрядових творів.
Серед поховальних обрядів спостерігаємо згасання традиційних голосінь, повністю зникли рекрутські голосіння, а також ті, що пов’язані з нещасливими випадками в житті людини. Межі побутування диференційованих голосінь помітно звузились, витісняючись церковно-християнськими піснями.
Чимало новаційних рис, у порівнянні з записами ХІХ середини ХХ ст., виявляємо у сучасних записах позаобрядової лірики. Одна з основних її особливостей поширення явища контамінації, міжжанрової взаємодії на рівні формул, словесних блоків, композиційних фрагментів, мотивів, що призводить до варіативності. Спостерігаємо також залучення у творчий процес поряд з традиційними фольклорними джерелами літературних творів, тенденції до текстових скорочень. Позаобрядові твори про кохання, родинне життя та жартівливі пісні мають найбільше варіантів з пісенною творчістю багатьох реґіонів України.
Традиційний пісенний фольклор соціально-побутової тематики (козацькі, рекрутські, солдатські, антикріпосницькі, стрілецькі, репатріантські пісні) перейшов у пасивний фонд побутування і переважно існує в пам’яті старшого покоління. Він поповнився за рахунок пісень про трагічні події переселення та депортації (Пісні про вивозку”), які поширені в південній частині терену. Відсутні в репертуарі підляшан чумацькі та бурлацькі пісні.
Епічна традиція у пісенному фольклорі українців Підляшшя представлена баладою, яка активно побутує в реґіоні.Загалом підляська українська балада тематично багата це пісні про родинні взаємини та конфлікти, про кохання й дошлюбні взаємини. Твори історичної тематики представлені обмеженою кількістю зразків як і давній пласт балад з міфологічними мотивами, що перейшли в пасивне побутування.
Фольклорно-етнографічний матеріал (друковані та архівні джерела), а також дані польових обстежень свідчать про глибоку традиційність пісенного фольклору українського етносу терену. Ці традиції сформувалися в минулому, зберігалися в часи тоталітарної системи, відроджуються за сучасних умов.
У фольклорному процесі урізноманітнюються форми функціонування народнопоетичної творчості, активізується взаємозв’язок фольклору з самодіяльним та професійним мистецтвом. Народні традиції включаються в сучасний культурний процес, що свідчить про об’єктивну закономірність демократизації культури, усвідомлення творцями і носіями фольклору цінності народних традицій.

CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев Э. Фольклор в контексте современной культуры. М.: Советский композитор, 1988. 238 с.
2. Бакунович І. Свято весни перегляд рогульок та веснянок Підляшшя // Над Бугом і Нарвою. 1996. № 3. С. 1,4-5.
3. Балади: Кохання та дошлюбні взаємини / Упоряд. О. І. Дея, А. Ю.Ясенчук, А. І.Іваницького. К.: Наукова думка, 1987. 472 с.
4. Балади: Родинно-побутові стосунки / Упоряд. О.І.Дея, А.Ю.Ясенчук, А.І.Іваницького. К.: Наукова думка, 1988. 522 с.
5. Барташэвіч Г.А. Беларуская народная паэзія веснавого цыкла і славянская фальклорная традыцыя. Мн.: Навука і тэхніка, 1985. 184 с.
6. Барташевич Г.О. Календарна обрядова поезія білорусів. До проблеми міжетнічних і міжжанрових зв’язків: Автореф.дис. д-ра філол.наук : 10.01.07/ ІМФЕ. К., 1994. 36 с.
7. Белокозович В. Николай Янчук исследователь польско-восточно-славянского пограничья // Советское славяноведение. 1989. № 5. С. 47-59.
8. Білокозович В. Микола Янчук // Український календар 1984. Варшава, 1984. С. 223-228.
9. Бобровский П.О. Гродненская губерния // Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами Генерального штаба. СПб., 1963. Ч. 1. С. 820-865.
10. Болтарович З.Є. Україна в дослідженнях польських етнографів ХІХ ст. К.: Наукова думка, 1976. 138 с.
11. Борисенко В.К. Весільні звичаї та обряди на Україні. К.: Наукова думка, 1988. 192 с.
12. Борисенко В. Обряди життєвого циклу людини // Холмщина і Підляшшя. К.: Родовід, 1997. С. 280-309.
13. Борисенко В.К. Традиції і життєдіяльність етносу: на матеріалах святково-обрядової культури українців. К.: Унісерв, 2000. 191 с.
14. Брицина О., Довженок Г., Шевчук Т. Фольклор українців // Українці: Історико-етнографічна монографія у двох книгах. Опішне: Українське народознавство, 1999. Кн. 2. С. 345-356.
15. Вахніна Л.К., Микитенко О.О. та ін. Сучасна народна культура слов’ян у неслов’янському контексті // Слов’янський світ. К., 1998. Вип.2. С. 71-93.
16. Вахніна Л.К. На перехресті культур (з досвіду фольклорної практики студентів-полоністів Київського слов’янського університету на північному Підляшші ) // Слов’янський світ. К., 1997. Вип.1. С. 147-151.
17. Вахнина Л.К. Православие как фактор сохранения народной культуры украинского этноса Польши // Исторический вестник. 2001. № 2-3 (13-14). С. 374-378.
18. Вахніна Л. Сучасне побутування українського фольклору в Польщі // Фольклор українців поза межами України. К., 1992. С. 92-100.
19. Вахніна Л. Українці Північного Підляшшя (спроба етно-культурної характеристики) // Український альманах 1998. Варшава, 1998. С.250-255.
20. Весільні пісні / Упоряд. М.М.Шубравської, А.І.Іваницького. К.: Наукова думка, 1982. Кн.1. 871 с.
21. Весільні пісні / Упоряд. М.М.Шубравської, А.І.Іваницького. К.: Наукова думка, 1982. Кн. 2. 679 с.
22. Веснянки / Упоряд. Н.С.Шумади. К.: Дніпро, 1984. 110 с.
23. Вибрані зразки фольклору // Холмщина і Підляшшя. К.: Родовід, 1997. С.353-379.
24. Винниченко І. Українці Берестейщини, Підляшшя й Холмщини в першій половині ХХ століття: Хроніка подій. К., 1997. 288 с.
25. Виноградова Л.Н. Зимняя календарная поэзия западных и восточных славян. М.: Наука, 1982. 256 с.
26. Висоцький Р., Купріянович Г. Наше відродження і майбутнє // Над Бугом і Нарвою. 1996. № 1-2. С.1-3.
27. Вишенко Л. Ми пришлі Христа славіті // Над Бугом і Нарвою. 1992. №3. С. 20-23.
28. Воропай О. Звичаї нашого народу. К.: Оберіг, 1991. 449 с.
29. Гаврилюк Ю. Підляшшя крізь віки // Пам’ятки України. 1995. № З. С.56-61.
30. Гаврилюк Ю. Села і міста Підляшшя ХУ-ХУП ст. // Холмщина і Підляшшя. К.: Родовід, 1997. С. 39-58.
31. Гайдай М.М. Баладна епіка: сучасна усна традиція, питання текстології та запису // Усна епіка: етнічні традиції та виконавство. Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої пам’яті Ф. Колесси та А. Лорда. К., 1997. Ч. І. С. 49-54.
32. Гайдай М. М. Методологічні принципи вивчення слов’янської народної балади в сучасній фольклористиці // Слов’янське літературознавство і фольклористика. К., 1991. Вип. 19. С. 82-95.
33. Ганцкая О. А. Этнические меньшинства Польши // Этнические меньшинства в современной Европе. М.: Восточная литература РАН, 1997. С.11-52.
34. Гнатюк В. М. Вибрані статті про народну творчість. К.: Наукова думка, 1966. 248 с.
35. Гнатюк М. З пісенних народних скарбів Волині // Народна творчість та етнографія. Квітень-червень. 1961. С. 114-118.
36. Головацкий Я. Народные песни Галицкой и Угорской Руси, собранные Я.Ф.Головацким. Обрядные песни. М., 1878. Ч. ІІ. 841 с.
37. Горленко В. Малорусская свадьба в Корницком приходе Константиновского уезда Седлецкой губернии // Киевская старина. 1886. № 10. С .369-372.
38. Грица С. И. Межэтнические связи в фольклоре пограничий // Национальные традиции и процесс интернационализации в сфере художественной культуры. К.: Наукова думка, 1987. С. 73-114.
39. Грица С. Й. Мелос української народної епіки. К.: Наукова думка, 1979. 248 с.
40. Грица С. Й. Народний професіоналізм // Мистецтво та етнос. К.: Наукова думка, 1991. С. 5-35.
41. Грица С. Й. Проблеми репрезентації фольклору на святі народної творчості // Народна творчість та етнографія. 1989. № 5. С. 3-9.
42. Грица С. И. Фольклор в системе эстетического развития масс: традиции и современность // Социалистическая культура и художественная активность масс. К.: Наукова думка, 1984. С. 68-127.
43. Грицик І. Символіка образу води в українських народних баладах // Народна творчість та етнографія. 1999. № 1. С. 124-126.
44. Грушевський М. С. Історія української літератури. К.: Либідь, 1993. Т.1. 392 с.
45. Грушевський М. Історія України-Руси. К.: Наукова думка, 1991. Т.1. 644 с.
46. Гусев В.Е. Проблемы фольклора и истории эстетики. М.-Л., 1963. 346 с.
47. Гусев В.Е. Фольклорные ансамбли как форма современного фольклоризма // Традиции и современность в фольклоре. М.: Наука, 1988. С. 199-211.
48. Гусев В.Е. Фольклор в художественной самодеятельности // Фольклор и художественная самодеятельность. Л.: Наука, 1968. С. 44-61.
49. Гусев В.Е. Фольклор в системе современной культуры славянских народов // История, культура, этнография и фольклор славянских народов. VІІІМеждународный съезд славистов. М.: Наука, 1978. С. 283-298.
50. Гусев В.Е. Фольклор как фактор взаимодействия современных культур восточнославянских народов // История, культура, этнография и фольклор славянских народов. IХ Международный съезд славистов. М.: Наука, 1983. С. 130-142.
51. Гусев В.Е. Эстетика фольклора. Л.: Наука, 1967. 318 с.
52. Дей О. І. Народно-пісенні жанри. К.: Музична Україна, 1977. Вип. 1. 108с.
53. Дей О. І. Народно-пісенні жанри. К.: Музична Україна, 1983. Вип. 2. 112с.
54. Дей О. І. Поетика української народної пісні. К.: Наукова думка, 1978. 252с.
55. Дей О. І. Сторінки з історії української фольклористики. К.: Наукова думка, 1975. 271 с.
56. Дей О. І. Українська народна балада. К.: Наукова думка, 1986. 264 с.
57. Демусь А. Насильне виселення українців із Підляшшя, Холмщини і Лемківщини // Надбужанщина. Т.1. Нью-Йорк-Париж-Сідней- Торонто, 1986. С. 751-758.
58. Довженок Г. Аспекти сучасного побутування українського фольклору на Далекому Сході // Фольклор українців поза межами України. К., 1992. С.132144.
59. Довженок Г. Позичений” фольклор // Пам’ятки України. 1994. № 1-2. С. 96-98.
60. Довженок Г.В. Український дитячий фольклор (Віршовані жанри). К.: Наукова думка, 1981. 172 с.
61. Етнокультурні зв’язки українців та білорусів Полісся / Укл. Пашкова С. М. К.: Наукова думка, 1978. 311 с.
62. Елатов В.И. Песни восточно-славянской общности. Минск: Наука и техника, 1977. 246 с.
63. Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упоряд.: М.Г.Марченко, О.І.Дея. К.: Музична Україна, 1971. 256 с.
64. Зімовые песні. Калядкі і шчадроукі. Мінск: Навука і тэхніка, 1975. 736 с.
65. Здоровега Н. І. Нариси народної весільної обрядовості на Україні. К.: Наукова думка, 1974. 160 с.
66. Золотослов: Поетичний космос Давньої Русі / Упоряд. М.Москаленка. К.: Дніпро, 1988. 294 с.
67. Ігнатюк І. Весільні приспівки з села Янівки // Наша культура. Варшава. 1972. № 10 /174/. С. 6-7.
68. Ігнатюк І. Весняні звичаї і обряди на Підляшші // Український календар 1984. Варшава. 1984. С. 245-251.
69. Ігнатюк І. Народні звичаї та обряди на Підляшші // Наша культура. Варшава. 1980. № 1 /261/. С. 8-9.
70. Ігнатюк І. Підляські щедрівки й колядки // Наше слово. Варшава. 1981. № 2 /1273/. С. 5.
71. Ігнатюк І. Про звичаї у великий піст та підляські веснянки // Наша культура. Варшава. 1973. № 4 /180/. С. 8-9.
72. Ігнатюк І. Про українське весілля на зламі ХІХ і ХХ сторіч // Наше слово. Варшава. 1980. № 21 /1240/. С. 4.
73. Ігнатюк І. Чепуське весілля // Український календар 1973. Варшава. 1973. С. 247-252.
74. Ігри та пісні. Весняно-літня поезія трудового року. / Упоряд. О.І.Дея, А.І.Гуменюка. К.: Вид-во АН УРСР, 1963. 671 с.
75. Інтернаціональне та національне в сучасному слов’янському фольклорі / В.А.Юзвенко, М.М.Гайдай, Н.С.Шумада, Ю.З.Круть. К.: Наукова думка, 1977. 233 с.
76. Історико-типологічні та генетичні зв’язки в епічній пісенній творчості слов’ян (ХVII XIX ст.) / Гайдай М., Скрипка В., Шумада Н., Юзвенко В.: Доповідь радянської делегації на VI Міжнародному з’їзді славістів (Прага, серпень, 1968). К.: Наукова думка, 1968. 26 с.
77. Исторические песни малорусского народа съ объяснениями В.Антоновича и М.Драгоманова: У 2 т. Киев: Тип. М.П.Фрица, 1874. Т.1. 336 с.
78. Кабашников К.П., Шумада Н.С., Юзвенко В.А. Сучасний фольклор українсько-білоруського пограниччя // Народна творчість та етнографія. 1981. № 4. С. 64-69.
79. Календарно-обрядові пісні / Упоряд. О. Чебанюк. К.: Дніпро, 1987. 392 с.
80. Каргин А.С. О фольклоре и фольклористике // Живая старина. 1997. №4. С. 24-26.
81. Квитка К. Избранные труды в 2-х томах. М.: Советский композитор, 1971. Т.1. 384 с.
82. Квітка К.В. Наспіви жнивних пісень північно-західних районів території поширення української мови // Квітка К.В. Вибрані статті. К.: Музична Україна, 1985. Ч. 1. С. 66-99.
83. Киевская старина. 1886. № 10. С. 369-372.
84. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. К.: Обереги, 1994. Кн. 1. 400 с.
85. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. К.: Обереги, 1994. Кн. 2. 524 с.
86. Кирчів Р.Ф. Етнографічно-фольклористична діяльність Руської трійці”. К.: Наукова думка, 1990. 340 с.
87. Кирчів Р.Ф. Національна цілісність фольклорної традиції українців // Духовне відродження культури України: Традиції, сучасність. Рівне, 1994. С. 4048.
88. Кирчів Р. Підляський Триптих” досліджень Юрія Гаврилюка // Народна творчість та етнографія. 2001. № 1-2. С. 110-114.
89. Кирчів Р.Ф. Україніка в польських альманахах доби романтизму. К.: Наукова думка, 1965. 130 с.
90. Кирчів Р.Ф. Український фольклор у польській літературі (період романтизму). К.: Наукова думка, 1971. 275 с.
91. Кирчів Р.Ф. Українські пісні в Білорусі // Етнокультура Волинського Полісся і Чорнобильська трагедія. Рівне, 1997. Вип. 2. С. 127-153.
92. Кирчів Р.Ф. Фольклор українського Полісся // Древляни: Зб. статей і матеріалів з історії та культури Поліського краю. Львів, 1996. Вип. 1. С.381-419.
93. Кирчів Р.Ф. Фольклор у системі новочасної української культури // Визвольний шлях. Лондон-Київ. 1999. № 7. С. 853-857.
94. Кирчів Р. Фольклор Холмщини і Підляшшя // Народознавчі зошити. 1996. № 5. С. 279-282.
95. Кирчів Р.Ф. Фольклор як одне з джерел дослідження етногенезу населення Українських Карпат // Народознавчі зошити. 1998. № 3. С. 284287.
96. Кирчів Р.Ф., Мишанич С.В., Пазяк М.М. Спільнослов’янська і національна своєрідність в художній системі української балади // Історія, культура, фольклор та етнографія слов’янських народів. Х Міжнародний з’їзд славістів. Доповіді. К.: Наукова думка, 1988. С. 195-213.
97. Колесса Ф.М. Українська народна пісня в найновішій фазі свойого розвитку. К.,1928. 138 с.
98. Колесса Ф.М. Українська усна словесність. Едмонтон, 1983. 647 с.
99. Колесса Ф.М. Фольклористичні праці / Упоряд. В.А.Юзвенко. К.: Наукова думка, 1970. 416 с.
100. Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року / Упоряд. О.І.Дея. К.: Наукова думка, 1965. 804 с.
101. Кордуба М. Історія Холмщини й Підляшшя. Краків: Українське видавництво, 1914. 128 с.
102. Кравцов Н.И. Проблемы славянского фольклора. М.: Наука, 1972. 359 с.
103. Круть Ю.З. Хліборобська обрядова поезія слов’ян. К.: Наукова думка, 1973. 209 с.
104.&nb