ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ ПАРАМЕТРИЧНОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Короткий опис

Міністерство освіти і науки України
Запорізький національний університет

На правах рукопису
ХАВКІНА Олена Миколаївна

УДК 811.161.2:81’37

ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ ПАРАМЕТРИЧНОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.01.02 українська мова

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук, професор ЧАБАНЕНКО В.А.

Запоріжжя - 2008

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.................................................................... 5
ВСТУП....................................................................................................................... 7
РОЗДІЛ 1. МОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ПАРАМЕТРИЧНОСТІ ЯК ОБ’ЄКТ ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ........................... 14
1.1. Польовий метод як основний у вивченні функціонально-семантичного поля параметричності в сучасній українській літературній мові............................. 14
1.2. Структура функціонально-семантичного поля параметричності............ 23
Висновки до розділу 1............................................................................................ 26
РОЗДІЛ 2. СЕМАНТИЧНІ І ГРАМАТИКО-СЛОВОТВІРНІ ОСОБЛИВОСТІ СЛІВ КАТЕГОРІЇ ПАРАМЕТРИЧНОСТІ.................................................................... 27
2.1. Основні мікрополя загального поля параметричності.............................. 27
2. 1. 1. Мікрополе глибини...................................................................................... 27
2. 1. 1. 1. Слова на позначення великої глибини.................................................... 27
2. 1. 1. 2. Слова на позначення малої глибини....................................................... 30
2. 1. 2. Мікрополе ширини....................................................................................... 32
2. 1. 2. 1. Слова на позначення великої ширини..................................................... 32
2. 1. 2. 2. Слова на позначення малої ширини........................................................ 36
2. 1. 3. Мікрополе висоти......................................................................................... 40
2. 1. 3. 1. Слова на позначення великої висоти....................................................... 40
2. 1. 3. 2. Слова на позначення малої висоти.......................................................... 43
2. 1. 4. Мікрополе довжини...................................................................................... 49
2. 1. 4. 1. Слова на позначення великої довжини.................................................... 49
2. 1. 4. 2. Слова на позначення малої довжини....................................................... 52
2. 1. 5. Мікрополе товщини...................................................................................... 61
2. 1. 5. 1. Слова на позначення великої товщини.................................................... 61
2. 1. 5. 2. Слова на позначення малої товщини....................................................... 65
2. 1. 6. Мікрополе загального розміру................................................................... 77
2. 1. 6. 1. Слова на позначення загального розміру (у двох вимірах).................. 77
2. 1. 6. 1. 1. Висоташирина.................................................................................... 77
2. 1. 6. 1. 2. Довжинависота................................................................................... 77
2. 1. 6. 1. 3. Довжина-ширина.................................................................................. 78
2. 1. 6. 2. Слова на позначення загального розміру (у трьох вимірах)................ 80
2. 1. 6. 2. 1. Слова на позначення великого загального розміру........................... 80
2. 1. 6. 2. 2. Слова на позначення малого загального розміру.............................. 95
2. 2 Допоміжні мікрополя................................................................................... 116
2. 2. 1. Мікрополе середнього розміру................................................................. 117
2. 2. 2. Мікрополе однакового розміру................................................................. 119
Висновки до розділу 2.......................................................................................... 120
РОЗДІЛ 3. ФУНКЦІОНАЛЬНО-ЧАСТОТНІ, ЖАНРОВО-СТИЛЬОВІ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАРАМЕТРИЗМІВ................................... 122
3. 1. Функціонально-частотні та жанрово-стильові особливості параметричних лексем..................................................................................................................... 123
3. 1. 1. Фольклор.................................................................................................... 123
3. 1. 1. 1. Календарно-обрядова поезія................................................................. 123
3. 1. 1. 2. Загадки.................................................................................................... 125
3. 1. 1. 3. Казки....................................................................................................... 127
3. 1. 1. 4. Прислів’я та приказки............................................................................ 131
3.1.2. Епістолярій................................................................................................... 134
3.1.3. Ораторський стиль....................................................................................... 140
3.1.4. Публіцистика................................................................................................ 143
3.1.5. Мова художньої літератури......................................................................... 150
3.1.5.1. Поезія......................................................................................................... 150
3.1.5.2. Проза.......................................................................................................... 158
3.1.6. Щоденники.................................................................................................... 168
3.2. Стилістичні можливості параметризмів..................................................... 170
Висновки до розділу 3.......................................................................................... 179
ВИСНОВКИ.......................................................................................................... 182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................... 187
НАУКОВО-КРИТИЧНІ ПРАЦІ............................................................................. 187
СЛОВНИКИ........................................................................................................... 200
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ.................................................. 204
ДОДАТКИ.............................................................................................................. 206
Додаток А. Схема структури загального поля параметричності.................. 206
Додаток Б. Розподіл лексем із семантикою розміру між мікрополями загального поля параметричності.......................................................................................... 207
Додаток В. Глосарій конституентів ФСП параметричності української мови, поданих у дисертації............................................................................................................ 208

ВСТУП

Розмір є однією з фундаментальних топологічних якостей простору, який, поруч з часом та рухом, є найголовнішою ознакою буття. Назви розміру дуже давня лексична група. Параметризми зафіксовані ще в мові фольклору найдавнішому жанрі словесного мистецтва. Наші далекі предки відчували різницю у розмірах осіб та предметів і намагалися передати її словами. Такі лексеми з семантикою величини як великий, малий, високий, широко, широкость зафіксовано у „Словнику староукраїнської мови XIV-XV ст.” [183].
Сучасний етап розвитку мовознавства характеризується підсиленою цікавістю до системного аналізу та структурування лексичного складу мови. У вітчизняній лінгвістиці з’являються роботи, в яких простежено специфіку різних лексико-семантичних та функціонально-семантичних полів української мови, зокрема поля параметричності. Проте в цих працях було проаналізовано лише прикметники з семантикою величини і не було приділено уваги назвам розміру, що відносяться до інших частин мови. Функціонально-семантичне поле параметричності набагато більше за прикметникову лексико-семантичну групу слів зі значенням величини. Отже, є необхідним удосконалити та уточнити структурування аналізованого поля. Очевидно, що параметризми мають певні особливості й закономірності функціонування в текстах різних стилів української мови та в текстах різних жанрів української літератури. Робіт, присвячених цій проблемі, в сучасному українському мовознавстві немає. Відсутність спеціальних досліджень, в яких аналізуються назви розміру, що належать до різних частин мови, а також діалектні та соціальні параметризми, параметричні фраземи, невизначеність обсягу і статусу лексем категорії параметричності, нез’ясованість специфіки функціонування їх у конкретних мовленнєвих ситуаціях зумовлює актуальність запропонованої дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах комплексної наукової теми кафедри загального і слов’янського мовознавства Запорізького національного університету „Слов’янські мови в їх історичному розвиткові”. Тему було затверджено науковою координаційною радою Інституту української мови НАН України (протокол № 25 від 15 лютого 2005 року).
Метою дослідження є встановлення, аналіз, систематизація та опис мовних одиниць різних рівнів як конституентів функціонально-семантичного поля параметричності в українській мові, а також з’ясування особливостей реалізації функцій цих конституентів у конкретних мовленнєвих ситуаціях.
Загальна мета спричинила коло конкретних завдань, розв’язання яких є необхідним для її досягнення:
1) з’ясувати сучасний стан проблеми в українському мовознавстві;
2) викласти загальну методику і основні методи дослідження;
3) структурувати функціонально-семантичне поле параметричності в українській мові;
4) проаналізувати семантико-структурні особливості назв розміру, що є конституентами зазначеного функціонально-семантичного поля;
5) на прикладі уривків із текстів різних стилів української мови та жанрів української літератури виявити та простежити лінгвостилістичні можливості цих назв;
6) укласти словник параметризмів, що формують функціонально-семантичне поле параметричності української мови, на основі спеціальних вибірок із джерел.
Об’єктом дослідження є функціонально-семантичне поле параметричності української мови як певна лінгвістична структура.
Предметом дослідження є назви розміру в українській мові.
Матеріалом дослідження стали близько двох тисяч різнорівневих лексичних одиниць, що репрезентують загальне поле параметричності, дібрані шляхом суцільної вибірки зі словників української мови (тлумачних, фразеологічних, іншомовних слів, словників говірок) і зразки текстів різних функціональних стилів сучасної української мови та різних жанрів української літератури, українського фольклору, в яких вжито параметризми. До аналізу залучено твори талановитіших митців слова: Т.Шевченка, О.Кобилянської, Лесі Українки, І.Франка, І.Багряного, М.Вінграновського, О.Гончара, О.Довженка, П.Загребельного, Л.Костенко, Б.Олійника, Д.Павличка, В.Стуса та ін.
Для реалізації поставленої мети використовувався комплексний підхід застосування різних методів дослідження:
1) метод суцільної вибірки зі словників сучасної української мови та метод аналізу словникових тлумачень різних лексичних одиниць для встановлення складу функціонально-семантичного поля параметричності;
2) методи компонентного та структурного аналізів слугували для уточнення семантики деяких лексем-назв розміру;
3) порівняльно-історичний метод дозволив зробити висновки про перехід певної кількості параметризмів української мови до архаїзмів;

Список літератури

ВИСНОВКИ

Розмір одна з базових якостей простору. А простір, як час і рух, є найголовнішими категоріями буття людини. Нічого не може бути уявлене без них.
Базові лексеми зі значенням розміру є дуже давніми щодо походження. Окремі параметризми фіксуються словниками староукраїнської мови 14 -15 століть. Назви величини зафіксовані у значній кількості у зразках різних жанрів фольклору, який, як відомо, є найпершою формою усного мистецтва. Вони належать спільнослов’янському фонду лексики.
За нашими підрахунками ФСП параметричності української мови нараховує 1692 конституента. До його складу входять літературні назви розміру, слова зі значенням розміру діалектного походження, загальнонародні параметричні фразеологічні одиниці. Всі міжрівневі мовні одиниці, що є конституентами дослідженого ФСП, об’єднуються у таке угрупування зі складною системою взаємовідношень на основі спільності значення цих одиниць (усі вони несуть семантику категорії розміру) і спільності їх семантичних функцій: комунікативної, мислеоформлювальної, пізнавальної, експресивної, імпресивної, інформаційної, естетичної, метамовної, функції міжнаціонального та міжнародного спілкування.
Уперше в українському мовознавстві різнорівневі параметричні мовні одиниці піддано ускладненій та удосконаленій семантичній структуризації. Вони були розподілені між 8 мікрополями загального поля параметричності шляхом компонентного аналізу лексикографічних лексем у словниках української мови. Мікрополя поділяються на основні й допоміжні. До основних належать мікрополя глибини, висоти, довжини, ширини, товщини, загального розміру. Кожне з них на основі конфронтованості ядерних слів, навколо яких групуються інші репрезентанти мікрополів як ядерної, так і периферійної зон, поділяється на групи (великої і малої величини). Допоміжні мікрополя (середнього та загального розміру) груп не мають. У мікрополі загального розміру додатково виокремлюються слова, що позначають величину у двох і трьох напрямках. У першій групі наявні підгрупи, що позначають параметри у напрямках висота-ширина, висота-довжина і довжина-ширина. Лексеми, що позначають розмір у трьох вимірах, поділяються на групи великого і малого загального розміру.
Як було показано у 2 розділі, найбільшим кількісно є мікрополе загального розміру, найменшими допоміжні мікрополя. Розмір мікрополя, очевидно, має зв’язок з виходом його у мовлення. Так, у зразках функціональних стилів української мови та жанрів української літератури найчастотнішими є лексеми-конституенти основних мікрополів загального поля параметричності. Допоміжні ж мікрополя, які є найменшими, фіксуються в мовленні відповідно у кілька разів рідше. Так, допоміжні мікрополя не вживаються у топонімії та антропонімії. Назв глибини немає серед антропонімів, а назв товщини серед топонімів, що пов’язане, вочевидь, зі значеннєвими особливостями слів цих семантичних груп. У контекстних ситуаціях, вибраних з джерел, що належать різним стилям та жанрам, інколи взагалі не було зафіксовано жодного конституента мікрополів середнього або однакового розміру, хоча ми допускаємо, що в інших зразках вони зрідка трапляються.
Антропоніми загального поля величини можуть називати окремих осіб і групи людей (родини, подружжя, друзів тощо). Параметричні прізвища, скоріше за все, походять від „вуличних” імен категорії розміру, які, у свою чергу, мотивуються назвами частин тіла, рослин, тварин, предметів, їжі, посуду, одягу, будівель, іменами людей, іменами історичних постатей, іменами міфічних, казкових персонажів, іншомовними, діалектними лексемами тощо. Серед неофіційних імен людей наявний цілий ряд прізвиськ, які утворені внаслідок використання лексеми зі значенням протилежної ознаки, ніж її має носій прізвиська (коли, наприклад, товсту людину називають Дюймовочка).
Серед конституентів ФСП параметричності велику частину складають діалектні слова. Вони частіше, ніж назви розміру літературної мови, мають маркованість фамільярності, жартівливості, іронічності, зневаги, інколи лайливості. Характерною рисою діалектних назв людей із семантикою розміру є суфікси -ань-, -ач-. Семантично діалектні параметризми можуть бути пов’язані з людьми (серед таких лексем наявні конфронтовані за статтю пари), тваринами, рослинами, предметами побуту, одягом, сільським господарством тощо.
Параметричні слова були зафіксовані й серед жаргонізмів у мові злочинців та у молодіжному слензі.
Частина назв розміру за останні кілька століть вийшла з широкого вжитку і архаїзувалася. Натомість у складі ФСП параметричності з’являється велика кількість неологічних лексем зі значенням розміру (у тому числі й у розмовному стилі української мови), частина з яких уже зафіксована сучасними тлумачними словниками.
Цілий ряд лексем із семантикою величини можуть у різних своїх значеннях входити до різних мікрополів загального поля параметричності (наприклад, висоти і довжини), інколи до різних мікрополів параметричності та темпоральності, партитивності тощо.
ЛСГ прикметників представлена у ФСП параметричності найбільше. Серед конституентів поля наявні також іменники, дієслова та прислівники. Велика кількість прикметників та деякі прислівники носять відтінок пестливості.
Семантика розміру може передаватися не окремими лексемами, а й фразеологічними зворотами, які у своїх значеннях та функціях наближаються до слів. У деяких мікрополях зафіксовано поодинокі параметричні фраземи (мікрополя глибини, ширини), в інших (мікрополе товщини) дуже велику їх кількість. Вони, як і слова, можуть вступати у синонімічні та антонімічні відношення. Причому в такі відношення вступають як загальнонародні, так і діалектні фразеологічні одиниці. Часто фраземи з семантикою розміру, як і літературні й діалектні параметризми, мають, крім основного, додаткові відтінки значення.
Назви розміру найчастіше утворені афіксальними способами (суфіксальним, префіксальним, конфіксальним, безафіксним), рідше параметризми творяться основоскладанням, додаванням іншомовних формантів із семантикою розміру, серед яких є конфронтовані за значенням і неконфронтовані.
Лексеми із семантикою величини вживаються у найрізноманітніших стилістичних прийомах, серед яких антонімічний контраст є одним із найчастотніших (мова художньої літератури, щоденників, періодики, мова фольклору, зокрема багато таких зразків в українських прислів’ях та приказках). Сам контраст вже надає мовленню експресивності, яка може додатково підсилюватися завдяки використанню форм ступенів порівняння параметричних прикметників, паралельних конструкцій, назв розміру іншомовного походження, синонімів, різних афіксів. Серед інших стилістичних прийомів, у творенні яких беруть участь лексеми зі значенням розміру, відзначимо повтори, порівняння, плеоназм, евфемізми, редуплікації, використання фольклорно-епічних елементів. Зрідка в мові художньої літератури, публіцистики, ораторського стилю трапляються параметричні неологізми, в тому числі й фраземи. У мові поезії назви розміру зафіксовано в інверсіях, строфічних анафорах, однакових чи схожих рядках, що починають і завершують поетичний твір. Ці прийоми покликані надавати мовленню особливої виразності та експресивності.
Функціонування в мовленні параметризмів має й ґендерні особливості (зразки у мові епістолярію та поезії). Проте це лише зауваження, які у перспективі можуть перерости у глибокі вивірені дослідження.
Нестягнені форми параметричних прикметників характерні для календарно-обрядової поезії, інколи вони вживаються в мові художньої літератури зі стилістичною метою.
Кожен функціональний стиль української мови, жанр української літератури, навіть жанр фольклору мають певні особливості використання у їх зразках назв розміру. Так, у мові загадок прикметники групи малого загального розміру часто узгоджуються в роді з іменником-відгадкою або вживаються у формі середнього роду, що зумовлено специфікою загадки описати щось закодоване, невизначене. Найхарактернішою рисою чарівних казок є часте вживання в них параметричних прикметників зі збільшувальними суфіксами, що пояснюється специфікою казок саме цього типу, які схильні до гіперболізації різного плану.
У зразках наукового й офіційно-ділового стилів назви величини, як правило, однозначні, що зумовлено специфікою функцій згаданих стилів. Параметризми беруть участь у створенні термінів, професіоналізмів, кліше, усталених словосполучень.
Певні особливості вживання параметризмів у творчому доробку авторів (схильність до використання так званих „улюблених” параметризмів, творення оказіональних назв розміру) є складовою частиною ідіостилів письменників. Такі специфічні риси зафіксовані в зразках епістолярного стилю, в мові художньої літератури.
Яскравими рисами ораторського та публіцистичного стилів є наявність значної кількості параметричних неологізмів, що може бути пояснено специфічними завданнями, що їх виконують стилі привернути увагу, примусити зупинитись, замислитись.
Адаптовані й неадаптовані назви розміру іншомовного походження є характерними для мовлення сучасності. Це стосується поезії, прози, публіцистики тощо.
У мові поезії спостерігаємо нерівномірне використання репрезентантів конфронтованих груп в межах одного мікрополя. Це відбувається через особливості поезії як жанру літератури. Також для мови поезії характерним є вживання лексем зі значенням розміру у портретних замальовках імпресіоністичного характеру.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

НАУКОВО-КРИТИЧНІ ПРАЦІ
1. Азарова Л.Є. Іменники-композити у східнослов’янських мовах // Проблеми граматики і лексикології української мови: Зб. наук. пр. НПУ
імені М.П. Драгоманова / Відп. редактор М.Я. Плющ. К.: НПУ, 2001. С. 112118.
2. Азарова Л.Є., П’яст Н.Й. Складання як один із способів словотвору: (Монографія). Вінниця: УНІВЕРСУМ. Вінниця, 2005. 122 с. Бібліогр.: с. 108122.
3. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології: (Монографія). Харків: Видавництво при Харківському державному університеті видавничого об’єднання „Вища школа”, 1987. 135 с. Бібліогр.: с. 125134.
4. Антомонов А.Ю. Исследование структурной организации лексико-семантического поля: Автореф. дис. кандидата филол. наук / КГУ
имени Т.Г. Шевченко. К., 1987. 16с.
5. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. М.: Наука, 1974. 367 c. Библиогр.: с. 346364.
6. Аристотель. Сочинения: В 4 т. / Перевод с древнегреческого; Общая редакция А.И. Доватура. М.: Мысль, 1983. Т. 4. 830 с.
7. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений. Оценка, событие, факт. М.: Наука, 1988. 339 с. Библиогр.: с. 316322.
8. Бендас Г.В. Гендерная психология. СПб.; М.: Питер, 2005. 430 с. Библиогр.: с. 346370.
9. Білоноженко В.М., Гнатюк І.С. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів. К.: Наук. думка, 1989. 155 с. Бібліогр.: с. 145154.
10. Білоусенко П.І. Історія суфіксальної системи українського іменника (назви осіб чоловічого роду): (Монографія). К.: КДПІ, 1993. 215 с. Бібліогр.: с. 203211.
11. Бондар О.І. Взаємовідношення демінутивів української літературної мови та діалектів // Проблеми дослідження діалектної лексики і фразеології української мови. Тези доповідей. Ужгород: Патент, 1978. С. 165166.
12. Бондар О.І. Гіпотетико-дедуктивне моделювання темпоральних відношень // Мова. 1995. № 12. С. 8290.
13. Бондар О.І. Лінгвістична категорія часу як відображення реального часу // Мовознавство. 1986. № 2. С.4145.
14. Бондар О.І. Система і структура функціонально-семантичних полів темпоральності в сучасній українській мові. Функціонально-ономасіологічний аспект: Автореф. дис. ... доктора філол. наук / НАН України, Інститут української мови. К., 1998. 33 с.
15. Бондар О.І. Темпоральні відношення в сучасній українській літературній мові: Система засобів вираження: (Монографія) / Одеський державний університет імені І. І. Мечникова. Одеса: Астропринт, 1996. 191 с. Бібліогр.: с. 178189.
16. Бондарко А.В. Грамматическая категория и контекст. Л.: Наука, 1971. 114 с.
17. Бондарко А.В. Грамматическое значение и смысл. Л.: Наука, 1978. 175 с.
18. Бондарко А.В. Понятия „семантическая категория”, „функционально-семантическое поле” и „категориальная ситуация” в аспекте сопоставительных исследований // Методы сопоставительного изучения языков. М.: Наука,
1988. С. 1219.
19. Бондарко А.В. Функциональная грамматика: (Монография). Л.: Наука, 1984. 133 с. Библиогр.: с. 125132.
20. Бронікова С.А. Функціонально-семантичне поле квантитативності в сучасній українській мові: Автореф. дис. ... кандидата філол. наук / Одеський національний університет імені І.І. Мечникова. Одеса, 2004. 17 с.
21. Бронікова С.А. Функціонально-семантичне поле квантитативності в сучасній українській мові: Дис. ... кандидата філол. наук: 10.02.01; Захищена 08.04.2004; Затв. 09.06.2004. Одеса, 2003. 205 с. Бібліогр.: с.181198.
22. Бурячок А.А. Принципи моделювання семантичних полів лексики (на матеріалі східнослов’янських назв політичних відносин) // Мовознавство. 1985. № 4. С. 4146.
23. Быстрова Л.В., Капатрук Н.Д., Левицкий В.В. К вопросу о принципах и методах выделения лексико-семантических групп слов // Научные доклады высшей школы. Филологические науки. 1980. № 6. С. 7578.
24. Васильев Л.М. Теория семантических полей // Вопросы языкознания. 1971.
№ 5. С. 106111.
25. Ващенко В.С. Народно-образні слова у поезіях Т.Г. Шевченка // Мовознавство. 1985. № 2. С. 3337.
26. Ващенко В.С. Українська семасіологія. Типологія лексичних значень. Дніпропетровськ: ДДУ, 1981. 68 с.
27. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті: (Монографія). К.: Наук. думка, 1988. 256 с. Бібліогр.: с. 247254.
28. Гайдаєнко І.В. Назви на позначення смаку: етимологія, семантика, функціонування: Автореф. дис. ... кандидата філол. наук / Херсонський державний педагогічний університет. Херсон, 2002. 16 с.
29. Глобина Л.В. Принципы моделирования лексико-семантического поля партитивной лексики // Вісник Запорізького національного університету: Зб. наук. ст. Філологічні науки. Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2005. № 2. С. 2127.
30. Грищенко А.П. Прикметник в українській мові. К.: Наук. думка, 1978.
207 с. Бібліогр.: с. 184192.
31. Гухман М.М. Лингвистическая теория Л. Вейсгербера // Вопросы теории языка в современной зарубежной лингвистике. М.: Издательство АН СССР, 1961. С. 123162.
32. Данильчук І.Г. Функціонально-семантичне поле посесивності в сучасній українській літературній мові: Автореф. дис. ... кандидата філол. наук / Одеський державний університет імені І.І. Мечникова. Одеса, 1996. 17 с.
33. Дем’янова Ю.О. Темпоральні фразеологізми та авторські вислови у складі функціонально-семантичного поля часу // Вісник Запорізького національного університету: Зб. наук. ст. Філологічні науки. Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2006. № 2. С. 6771.
34. Денисенко В.Н. Семантическое поле как функция // Филологические науки. 2002. № 4. С. 4452.
35. Долгих Н.Г. Теория семантического поля на современном этапе развития семасиологии // Филологические науки. 1973. №1. С. 8998.
36. Домрачева І.Р. Функціонально-семантична категорія сукупності у сучасній українській мові: Автореф. дис. ... кандидата філол. наук / Донецький державний університет. Донецьк, 1999. 18 с.
37. Дятчук В.В., Пустовіт Л.О. Семантична структура і функціонування лексики української літературної мови: (Монографія). К.: Наук. думка, 1983. 156 с. Бібліогр.: с. 149150.
38. Єрмоленко С.С. Про деякі структурно-функціональні характеристики темпоральних мікрополів // Мовознавство. 2003. № 4. С. 3847.
39. Жадько В., Жадько Ю. Мова як поліфункціональне духовне явище. Запоріжжя: ЗЮІ МВС України, 1998. 86 с.
40. Жаркова Л.П. Емоційно-оцінні назви осіб у системі художньо-зображальних засобів мови // Мовознавство. 1970. № 2. С. 7680.
41. Жилко Ф.Т. Про семантичні поля української мови // Українська мова і література в школі. 1971. № 12. С. 2532.
42. Заметалина М.Н. К проблеме описания функционально-семантического поля в синхронии и диахронии // Филологические науки. 2002. № 5. С. 8993.
43. Засухина Т.П. Место лексико-грамматических средств в языковом поле пространства // Теория поля в современном языкознании: Межвузовский научный сборник. Уфа: Башкирский государственный университет, 2001.
С. 7377.
44. Ізюмов О. Прикметникові суфікси в українській мові -астий, -атий, -истий
(-їстий), -овастий, -уватий // Мовознавство, 1963. № 9. С. 3352.
45. Історія української мови: Лексика і фразеологія. К.: Наук. думка, 1983. 743 с.
46. Калько М.І. Системно-структурна організація лексичної периферії функціонально-семантичного поля аспектуальності // Проблеми граматики і лексикології української мови: Зб. наук. пр. НПУ імені М.П. Драгоманова / Відп. редактор А.П. Грищенко. К.: НПУ, 2002. С. 3141.
47. Караулов Ю.Н. Общая и русская идеография. М.: Наука, 1976. 355 с. Библиогр.: с. 338351.
48. Кардащук О.В. Семантичне поле простору: статус, структура, внутрішні зв’язки (на матеріалі прикметників української мови): Автореф. дис. ... кандидата філол. наук / Кіровоградський державний педагогічний університет
імені В. Винниченка. Кіровоград, 1998. 16 с.
49. Кардащук О.В. Семантичне поле простору: статус, структура, внутрішні зв’язки (на матеріалі прикметників української мови): Дис. кандидата філол. наук: 10.02.01; Захищена 24.06.1998; Затв. 11.11.1998. Чернівці, 1998. 186 с. Бібліогр.: с.158175.
50. Карпіловська Є.А. Конструювання складних словотворчих одиниць: (Монографія). К.: Наук. думка, 1990. 156 с. Бібліогр.: с. 151154.
51. Кассірер Е. Людський світ простору і часу // Філософська і соціологічна думка. 1991. № 5. С. 6579.
52. Кацнельсон С.Д. Содержание слова, значение и обозначение. М.; Л.: Наука, 1965. 109 с.
53. Кезина С.В. Семантическое поле как система // Филологические науки. 2004. № 4. С. 7986.
54. Клименко Н.Ф. Система афіксального словотворення сучасної української
мови. К.: Наук. думка, 1973. 186 с.
55. Клименко Н.Ф. Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові: (Монографія). К.: Наук. думка, 1984. 252 с. Бібліогр.:
с. 245250.
56. Клименко Н.Ф., Карпіловська Є.А. Словотвірна морфеміка сучасної української мови / Інститут мовознавства імені О.О Потебні НАН України. К, 1998. 161 с. Бібліогр.: с. 156157.
57. Клименко Н.Ф., Пещак М.М., Савченко І.Ф. Формалізовані основи семантичної класифікації лексики. К.: Наук. думка, 1982. 250 с.
58. Козка І.К. Синонімічно-антонімічні відношення в системі прикметників портретної характеристики людини в сучасній українській мові: Автореф. дис. кандидата філол. наук / Харківський державний педагогічний університет
імені Г.С. Сковороди. Харків, 1994. 23 с.
59. Коломієць М.П. Фразеологічна синоніміка української мови: Навч. посіб. Дніпропетровськ: ДДУ, 1986. 80 с.
60. Конєєва О.О. Лексико-семантична група дієслів взаємодії, пов’язаної зі стосунками антагоністичного плану // Проблеми граматики і лексикології української мови: Зб. наук. пр. НПУ імені М.П. Драгоманова / Відп. редактор А.П. Грищенко. К.: НПУ, 2002. С. 9297.
61. Косовский Б.И. Типы значений слова // Методы изучения лексики (под ред.
А.Е. Супруна). Минск: Издательство БГУ, 1975. С. 2238.
62. Косолапов В.І. Типи семантичних відношень у семантичному полі (на матеріалі англійської мови) // Мовознавство. 1977. №3. С. 6466.
63. Котляренко С.В. Лексико-семантичне поле релятивності в сучасній українській літературній мові // Проблеми граматики і лексикології української мови: Зб. наук. пр. НПУ імені М.П. Драгоманова / Відп. редактор А.П. Грищенко. К.: НПУ, 2004. С. 1722.
64. Котнюк Л.Г. Реализация функционально-семантической категории интенсивности / градуальности признака в английском и украинском языках (на материале имён прилагательных со значением размера) // Сопоставительное изучение структурно-семантических и коммуникативных единиц иностранного и родного языков. Сб. научн. тр. К.: КГПИИЯ, 1985. С. 1822.
65. Кочерган М. Мовознавство на сучасному етапі // Дивослово. 2003. № 5.
С. 2429.
66. Кочерган М.П. Про системність у лексиці та семантиці // Українська мова і література в школі. 1976. № 4. С. 3846.
67. Кошкарева Л.С. Особенности отражения категории пространства и времени в языке // Матеріали Міжнародної наук. конференції Діахронічне, типологічне і контрастивне дослідження германських, романських і слов’янських мов”. Донецьк: Вид-во ДНУ, 2001. С. 122124.
68. Кривченко Е.Л., Любкин В.В. Системная организация прилагательных размера в современном английском языке // Вопросы романо-германского языкознания: межвузовский научный сборник. Саратов: Издательство Саратовского университета, 1977. Выпуск 5. С. 2740.
69. Кругляк Ю.М. Ім’я вашого міста: Походження назв міст і селищ міського типу УРСР. К.: Наук. думка, 1978. 152 с. Бібліогр.: с. 148151.
70. Кубрякова Е.С. Типы языковых значений. Семантика производного слова. М.: Наука, 1981. 200 с.
71. Кузнецова Э.В. Лексико-семантическая группа слов и методы её описания
// Актуальные проблемы лексикологии: Доклады II лингвистической конференции. Новосибирск, 1969. С. 202209.
72. Кучеренко І.К. Граматична характеристика дієприкметника і його місце в системі частин мови // Мовознавство. 1967. № 4. С. 1220.
73. Кшановський О.Ч. Прикметники з просторово-кількісною семантикою в сучасних українській та перській мовах (зіставно-типологічний аналіз лексичних значень): Дис. кандидата филол. наук: 10.02.17; Захищена 16.05.2001; Затв. 04.07.2001. Львів, 2001. 213 с. Бібліогр.: с. 170190.
74. Линник Т.Г. Значеннєвий зв’язок слів-синонімів малий, маленький, дрібний
// Українська мова і література в школі. 1974. № 12. С. 3136.
75. Линник Т.Г. Параметричні прикметники і їх становлення. К.: Наук. думка, 1982. 198 с. Бібліогр.: с. 192196.
76. Линник Т.Г. Семантична структура лексики на позначення розміру в українській та англійській мовах // Мовознавство. 1974. № 5. С. 3138.
77. Лобода В.В. Синонімічні сполуки на позначення понять виміру предметів
// Питання мовної культури: Зб. ст. К.: Наук. думка, 1970. Випуск 4. С. 6269.
78. Масенко Л.Т. Українські імена і прізвища. К.: Товариство „Знання” УРСР, 1990. 47 с.
79. Матвєєв В.І. Зіставна характеристика лексико-семантичної групи найменувань дітей за віком (на матеріалі російської, української та англійської мов)
// Мовознавство. 1985. № 2. С. 6064.
80. Матвіяс І.Г. Взаємодія діалектної лексики з лексикою української літературної мови // Мовознавство. 1985. № 2. С. 3743.
81. Методы изучения лексики / Под ред. А.Е. Супруна. Минск: Издательство БГУ, 1975. 232 с. Библиогр.: 215230.
82. Митяй З.О. Структура функціонально-семантичного поля неповноти ознаки: Дис. ... кандидата філол. наук: 10.02.01; Захищена 27.11.2001; Затв. 13.02.2002. К., 2001. 181 с. Бібліогр.: с. 167181.
83. Науково-технічний прогрес і мова. К.: Наук. думка, 1978. 195 с.
84. Нечитайло О.І. Синоніми в лексикографії: (Монографія). К.: Наук. думка, 1987. 132 с. Бібліогр.: с.117128.
85. Ольховська Ю.О. Семантико-словотвірна структура якісних прикметників з похідними основами на позначення фізичних властивостей (і вад) людини
// Проблеми граматики і лексикології української мови: Зб. наук. пр. НПУ імені М.П. Драгоманова / Відп. редактор А.П. Грищенко. К.: НПУ, 2004. С. 4047.
86. Онкович Г. Фразеологізми як національно-культурний компонент українознавства // Дивослово. 1994. № 9. С. 1216.
87. Осипов А.И. Пространство и время как категории мировоззрения и регуляторы практической деятельности. Минск: Наука и техника, 1989. 220 с. Библиогр.: с. 213218.
88. Панасенко А. Склад і функціонування порівняльних фразеологізмів // Урок української. 2005. № 5-6. С. 2526.
89. Пастернак Г.Ю. До характеристики емоційно-оцінної лексики на позначення особистих рис людини в діалектах // Семасіологія і словотвір: Зб. наук. пр. К.: Наук. думка, 1989. С. 1923.
90. Пелих О.С. Склад та структура лексико-семантичної групи прикметників на позначення інтелектуальних характеристик особи // Проблеми граматики і лексикології української мови: Зб. наук. пр. НПУ імені М.П. Драгоманова / Відп. редактор А.П. Грищенко. К.: НПУ, 2002. С. 8691.
91. Попова З.Д., Стернин И.А. Лексическая система языка (внутренняя организация, категориальный аппарат и приемы изучения). Воронеж: Издательство Воронежского университета, 1984. 146 с.
92. Потебня А.А. Мысль и язык. К.: СИНТО, 1993. 191 с.
93. Програма дослідження чоловічого та жіночого мовлення // Мовознавство.
1995. № 2-3. С. 5456.
94. Пространство, время, движение. М.: Наука, 1971. 625 с.
95. Редько Ю.К. Сучасні українські прізвища. К.: Наук. думка, 1966. 216 с.
96. Розгон В.В. Функціонально-семантична співвіднесеність фразелогічних одиниць і лексем // Нова філологія. 2001. № 2. С. 2633.
97. Ройзензон Л.И. О понятии „фольклорная фразеология”// Проблемы устойчивости и вариантности фразеологических единиц: Материалы межвузовского симпозиума. Тула, ноябрь 1968 г. Тула, 1968. С. 7881.
98. Сербенська О.А. Мова засобів масової інформації і пропаганди як виразник культури соціальної сфери // Українська мова і сучасність: Зб. наук. пр. К: НМК ВО, 1991. С. 4349.
99. Сидоренко Т.М. Семантичні засади виділення дієслів зі значенням кількісної характеристики дії або стану // Проблеми граматики і лексикології української мови: Зб. наук. пр. НПУ імені М.П. Драгоманова / Відп. редактор А.П. Грищенко. К.: КПУ, 2002. С. 7185.
100. Сірик С.В. Назви доріг в українській мові: Дис. кандидата філол. наук: 10.02.01; Захищена 13.01.1999; Затв. 12.05.1999. Запоріжжя, 1998. 205 с. Бібліогр.: с. 175193.
101. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. К.: Наук. думка, 1973. 280 с. Бібліогр.: с. 275279.
102. Снитко Е.С. Язык в его связях с культурой и историей этноса // Русский язык и литература в учебных заведениях. 1998. № 5-6. С. 14.
103. Соколовская Ж.П. Система в лексической семантике (анализ семантической структуры с