ЛЕКСИКА ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Короткий опис

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
Кафедра української мови

На правах рукопису
УДК 811.161.2’373.46

Гурко Олена Василівна
ЛЕКСИКА ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
КІНЦЯ ХХ ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
кандидат філологічних наук,
професор Попова І.С.

Дніпропетровськ 2008

ЗМІСТ

Умовні скорочення......................................................................................................4
Вступ.............................................................................................................................5
Розділ 1. Шляхи формування та розвитку лексики графічного дизайну.......................................................................................................................12
1.1. Із історії становлення графічного дизайну..................................................12
1.2. Із історії розвитку науки про графічний дизайн.........................................34
1.3. Запозичення у процесі формування лексики графічного дизайну............43
1.3.1. Причини та шляхи запозичення лексики графічного дизайну...........43
1.3.2. Характеристика іншомовних слів графічного дизайну за ступенем асиміляції....................................................................................................................51
1.3.3. Класифікація іншомовної лексики графічного дизайну за характером запозиченого матеріалу.............................................................................................62
Висновки до 1 розділу...............................................................................................67
Розділ 2. Лексико-семантичні особливості лексики графічного дизайну.......................................................................................................................70
2.1. Диференціація лексики графічного дизайну...............................................70
2.2. Ономасіологічний та функціональний підхід до вивчення термінолексики графічного дизайну.......................................................................80
2.2.1. Термінологізація загальновживаної лексики (на прикладі понять графічного дизайну)..................................................................................................80
2.2.2. Детермінологізація...................................................................................89
2.3. Семантична структура лексики графічного дизайну...................................93
2.4. Явища синонімії та антонімії в термінолексиці графічного дизайну.......101
Висновки до 2 розділу.............................................................................................113
Розділ 3. Словотвірна і граматична структура лексем графічного дизайну.....................................................................................................................115
3.1. Основні способи творення термінолексики графічного дизайну.....................................................................................................................115
3.1.1. Суфіксальний спосіб творення термінолексики графічного дизайну.....................................................................................................................116
3.1.2. Основоскладання (композиція), словоскладання (юкстапозиція)
та абревіація як способи творення термінолексики графічного дизайну.........123
3.1.3. Префіксальний спосіб творення термінолексики графічного дизайну.....................................................................................................................132
3.2. Складені найменування як тип номінації термінологічної лексики графічного дизайну ...............................................................................................134
3.3. Частиномовна належність лексики графічного дизайну..........................148
Висновки до 3 розділу............................................................................................152
Висновки......155
Бібліографія.............................................................................................................159
Список джерел фактичного матеріалу..................................................................176

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВТСУМ Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і гол. ред. В.Т.Бусел]. К.-Ірпінь: Перун, 2005.
ВТСУМ Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і гол. ред. В.Т.Бусел]. К.-Ірпінь: Перун, 2001.
Д Дизайн: Илюстрованный словарь-справочник / [сост. Г. Минервин]. М.: Архитектура С., 2004.
ДУМ Декоративно-ужиткове мистецтво: Словник у 2-х томах / [ред. Л.П.Запаско]. Львів: Афіша, 2000. Т.1-2.
ЕСУМ Етимологічний словник української мови: в 7 т. / [упоряд. та ред. Р.В. Болдирєв, О.С. Мельничук]. К.: Наукова думка. 1982. Т.3.
ІСУЯ Історичний словник украинского язика: в 3 т. / [ред. Е. Тимченко]. К.: Україна, 1900. Т.1-3.
МД журнал Мир дизайна”.
НТСУМ Новий тлумачний словник української мови / [уклад. і гол. ред. В. В. Яременко, О.М. Сліпушко]. К: Аконіт, 2000. Т.1-4.
ОГД Куленко М.Я. Основи графічного дизайну / М.Я. Куленко. К.: Кондор, 2007.
ОМ журнал Образотворче мистецтво”.
СТР Реклама. Словник-термінів / ред. Н.В. Іванченко. К., 1998.
СУМ Яворницький Д. Словник української мови / Д. Яворницький. Катеринослав: Знання, 1934. Т.1.
УМ Українська мова: Енциклопедія. К.: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 2000.

ВСТУП

Одним з основних завдань сучасної лексикології є вивчення системності лексики. Семантичний аналіз великих лексичних шарів має істотне значення не лише для описової лексикології і практичної лексикографії, а й для всієї лінгвістичної теорії. Дослідження кожного окремого фрагмента лексико-семантичної системи допомагає знайти специфічне в тому чи тому класі слів і глибше зрозуміти загальні системні закономірності мови загалом.
Основу української термінологічної системи становить питома лексика, яка ввійшла в науковий обіг через її дефінування. Наукова термінологія це той пласт лексики, що постійно розвивається. Кількість термінів у лексичному складі мови стрімко зростає. Тому цілком закономірною є пильна увага до термінів та терміносистем з боку лінгвістів, які розглядають термінологію як важливу складову частину лексики сучасної літературної мови.
Графічний дизайн порівняно з дизайном це молода царина науки, що формується на межі ХХ ХХІ століття. Сучасна лінгвістика ще не зверталася до вивчення лексики графічного дизайну. Саме лінгвістика, поряд зі спеціальною наукою, здатна аргументовано регулювати процеси професійного взаємопорозуміння, координувати формальний та понятійний аспекти термінів.
Кожна з галузей знань, розвиваючись, потребує постійного перегляду своєї термінології. В українському мовознавстві існує значна кількість праць, присвячених вивченню суспільно-політичної термінології (І.В. Холявко), біологічної (О.Т. Карабута, Л.О. Симоненко), ботанічної (І.В. Сабадош, М.М. Фещенко, А.Й. Капська), психологічної (Л.П. Веклинець), педагогічної (Т.О. Бевз), дипломатичної (Н.М. Поліщук), будівельної (В.С. Марченко), радіофізичної (І.М. Кочан), мінералогічної (Н.І Овчаренко), хімічної (Г.В. Наконечна), геологічної (М.П. Годована), медичної (О.Б. Петрова, Р.С. Бєляєв, Т.В. Лепеха), економічної (Т.І. Панько, О.А. Покровська, А.С. Дьяков), музичної (С.З. Булик-Верхола), металургійної (Н.К. Ктитарова, Н.Ф. Стаховська), друкарської (Є.І. Огар), образотворчого мистецтва (Б.П. Михайлишин, Ю.Й. Рисіч), математичної (А.І. Крейтор), маркетингової (Д.П. Шапран), лексики виноградарів (Ж.В. Красножан) та ін. Лексика графічного дизайну ще не була предметом окремого наукового дослідження. Поняття графічного дизайну у вітчизняному науковому просторі з’явилося порівняно недавно, тому лексика графічного дизайну належить до тієї групи сучасних терміносистем, що перебувають на стадії становлення. Водночас сьогодні графічний дизайн вирізняється з-поміж промислового, архітектурного, ландшафтного та дизайну середовища й навіть викладається як самостійна дисципліна в деяких вищих навчальних закладах нашої держави. Велика кількість термінів на позначення графічних понять, раніше не відомих, увійшла у фахове мовлення й активно використовується в професійній комунікації (реклама, фірмовий стиль, поліграфія, комп’ютерна графіка). Унаслідок багатьох екстралінгвістичних явищ терміни графічного дизайну вийшли також за межі професійної сфери вживання, стали високочастотними, соціально значущими загальномовними одиницями (афіша, біг-борд, графіті, дисплей, ескіз, макет, постер, стенд).
Актуальність теми кандидатської дисертації зумовлена необхідністю комплексного аналізу мовних процесів та явищ, які відбуваються в лексиці графічного дизайну кінця ХХ початку ХХІ століття й не знайшли монографічного опрацювання. Потреба ж у результатах таких досліджень існує, причому як у царині вітчизняної дизайн-освіти, так і в галузі практично-проектної роботи (термінологічний, лексичний аспект). У наш час українська наукова лексикологія стала об’єктом активного дослідження мовознавців не випадково, адже зі становленням України як суверенної держави дуже важливо розвивати науку рідною мовою, використовуючи національну термінолексику для закріплення наукових здобутків.
Пропонована робота це перша спроба системного вивчення процесу формування-розвитку української термінолексики графічного дизайну, її сучасного стану, а також лексико-семантичних і словотвірних особливостей, структурно-граматичної будови.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дисертаційної роботи пов’язаний із науковою темою кафедри української мови Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Природа та структура лексичних і граматичних одиниць української мови”. Тема дисертації погоджена в науковій координаційній раді Українська мова” Інституту української мови НАН України (протокол № 37 від 8 травня 2007 р.).
Об’єктом вивчення є лексика графічного дизайну в українській мові кінця ХХ початку ХХІ століття. Аналіз лексики як системи передбачає з’ясування її внутрішнього упорядкування через утворення класифікацій. Тематичні об’єднання посідають певне місце в лексичній системі, оскільки не існують поза тими межами, які встановлює мова, а тому відповідно тією чи тією мірою визначаються спільним характером семантичних відносин властивих конкретній мові на певному етапі її розвитку.
Предметом наукового аналізу є процес становлення-розвитку термінолексики графічного дизайну в українській мові, її семантична, словотвірна та граматична структура.
Метою дослідження є всебічний лінгвістичний аналіз історії формування української лексики графічного дизайну, процесу її становлення і розвитку, а також лексико-семантичної характеристики. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
1) простежити шляхи формування-розвитку графічного дизайну від Х до ХХІ століття;
2) з’ясувати вплив мовних і позамовних чинників на формування терміносистеми графічного дизайну;
3) дослідити проблему співвідношення загальновживаного слова й терміна графічного дизайну;
4) виділити тематичні та лексико-семантичні групи (ЛСГ) у структурі термінолексики графічного дизайну;
5) визначити основні особливості словотвірної структури лексики графічного дизайну;
6) з’ясувати найбільш активні словотвірні типи і способи творення досліджуваної лексики;
7) виявити частиномовну належність лексики графічного дизайну.
Методи дослідження. У роботі застосовується описовий метод, методи лінгвістичного спостереження, порівняння, узагальнення, а також прийоми компонентного, квантитативного й контекстуального аналізу.
Джерельною базою дослідження слугували словники (Словарь української мови” Б.Д. Грінченка, Словник української мови” Д.І. Яворницького, Аполлон. Изобразительное и декоративное искусство: Терминологический словарь”, Декоративно-ужиткове мистецтво: Словник у 2-х томах”, Історичний словник українського язика”, Краткая энциклопедия дизайна” О.И. Нестеренко, Реклама: Словник-термінів”, Мистецтвознавство. Короткий тлумачний словник” С.А. Никало), довідники (Російсько-український словник-довідник з інженерної графіки, дизайну та архітектури” Є.А. Антоновича, Я.В. Василишина, В.А. Шпільчака, Дизайн: Илюстрованный словарь-справочник”), наукова фахова література (Основи дизайну” Ю.М. Білодіда, О.П. Поліщук, Основи графічного дизайну” М.Я. Куленка), журнали (Образотворче мистецтво”, Мир дизайна”) та Інтернет-видання. У процесі відбору й аналізу термінолексики використовувалися експертні знання спеціалістів-дизайнерів.
Матеріалом дослідження послужили понад 600 найменувань графічного дизайну, вибраних із зазначених джерел.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вперше в українському мовознавстві предметом наукового дослідження виступає лексика графічного дизайну, яка розглядається як складний комплексний об’єкт й аналізується як система; на основі фактичного матеріалу здійснена спроба всебічного дослідження термінолексики графічного дизайну з властивою їй структурою словотвірної семантики, способів словотвору та буквальних запозичень (установлено основні закономірності поповнення термінологічного корпусу), з’ясовано тематичні групи лексики графічного дизайну, що перебувають у певному лексико-семантичному взаємозв’язку та простежено взаємодію термінолексики графічного дизайну із загальновживаною.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що в ній докладно проаналізовано лексику графічного дизайну і отримано результати, які сприятимуть подальшому розвиткові українського термінознавства. Дисертація є однією із спроб багатоаспектного аналізу проблематики української термінології, лексикології, семантики та словотвору української мови.
Практична цінність виконаної роботи полягає в тому, що викладені в ній спостереження і висновки сприятимуть упорядкуванню сучасної термінології графічного дизайну, її стандартизації та уніфікації. Крім того, матеріали дослідження можуть бути використані в навчальному процесі вищої школи: під час опрацювання спецкурсів із термінознавства, лексикології, графічного дизайну для студентів спеціального і неспеціального профілів, спецсемінарів, під час укладання словників із дизайну, а також для написання курсових та дипломних робіт. Теоретичні положення можуть слугувати основою для аналогічних спостережень над термінолексикою інших галузей.
Особистий внесок здобувача. Систематизовано погляди зарубіжних і вітчизняних мовознавців на графічний дизайн, досліджено специфіку виникнення лексики графічного дизайну на словотвірному та лексичному рівнях, простежено взаємодію загальновживаного слова з лексикою графічного дизайну. Дослідження проведено одноосібно автором. Усі статті з теми дисертації опубліковані без співавторів.
Апробація роботи.
Основні спостереження і результати дослідження викладено в доповідях на VI Міжнародній науковій конференції Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація” (Харків 2007), Всеукраїнській науковій конференції Василь Семенович Ващенко: особистість, науковець, громадянин” (Дніпропетровськ 2007), Всеукраїнській науковій конференції Іван Ковалик і сучасне мовознавство” (до 100-річчя від дня народження Івана Ковалика) (Івано-Франківськ 2007) та VII Міжнародній науковій конференції Українська термінологія і сучасність” (Умань 2007).
Окремі розділи і вся дисертація загалом обговорювалися на засіданні кафедри української мови Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Матеріали дослідження відображено в семи публікаціях, з яких шість у фахових виданнях.

1. Антропоніми і топоніми у рекламних текстах // Матеріали VI міжнародної наукової конференції Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація”. Харків: Константа, 2007. С. 106-108.
2. З історії становлення науки про графічний дизайн // Дослідження з лексикології і граматики української мови: Зб. наук. праць / За ред. проф. Д.Х. Баранника. Дніпропетровськ: Пороги, 2007. Вип. 6. С. 26 35.
3. Лексико-семантичні особливості в термінології графічного дизайну // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць / Відп. ред. Л.О. Симоненко. К.: Вид-во інституту української мови НАН України, 2007. Вип. VII. С. 51-54.
4. Явище запозичення в термінології графічного дизайну // Вісник Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Філологія / Наук. ред. В.В. Грещук. Івано Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ, 2007. Вип. ХV ХVІІІ. С. 653-655.
5. Словосполучення як один із способів термінологічної номінації // Вісник Дніпропетровського національного університету. Серія: Мовознавство. У 2 т. / Відп. ред. І.І. Турута. Дніпропетровськ, 2007, № 4/2. Вип.13. Т.2. С. 67-72.
6. Префіксальний та суфіксальний способи творення термінолексики графічного дизайну // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія. Зб. наук. праць: У 2 т. / Наук. ред. Н.Л. Іваницька. Вінниця, 2008. Вип. 10. Т.1. С. 66-70.
7. Термін графічного дизайну і загальновживане слово // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць / Укл.: А. Загнітко (наук. ред.) та ін. Донецьк: ДонНУ, 2008. Вип. 16 . С. 166-170.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури (203 позиції) та списку джерел фактичного матеріалу. Основний текст викладено на 158 сторінках, загальний обсяг дисертації 185 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Дослідження лексики графічного дизайну в українській мові дозволяє зробити такі висновки:
1. Виникнення графічного дизайну як самостійного виду діяльності (декоративні орнаменти на бивнях мамонтів, розфарбовані червоною фарбою) пов’язуємо з пізнім палеолітом. Матеріальні свідчення археологічних розкопок підтверджують, що основа духовної культури нашого народу писемність, графіка, живопис, скульптура сягають історичним корінням ще в прадавні часи.
2. Перші статті, присвячені осмисленню виробничого мистецтва”, з'явилися в 1920-х на початку 1930-х років минулого століття. Певні відомості про творчі процеси, що стосуються дизайну, містяться у львівському часописі Нова хата”. У другій половині 30-х, протягом 40-х та всіх 50-х років не знаходимо навіть поодиноких статей, які торкалися б питань розвитку графічного дизайну в Україні.
3. Українська лексика графічного дизайну перебуває ще на стадії становлення. Матеріали про розвиток графічного дизайну в Україні систематично стали друкуватися, лише починаючи з 1990-х років ХХ століття. Серед сучасних публікацій привертають увагу оглядові статті, у яких автори намагаються висвітлити відповідний аспект графічного дизайну в Україні. До них належать праці М.М. Станкевича, О.Д. Гладун, Л.Д. Соколюк.
4. Лексична база українських термінів графічного дизайну є різнорідною з погляду походження лексем на позначення наукових понять. Переважають запозичення (зокрема інтернаціоналізми), що пояснюється міжнародним характером графічного дизайну як науки. Серед лексичних запозичень графічного дизайну функціонують лексеми, поява яких в українській мові зумовлена кількома лінгвістичними чинниками. Наприклад, потреба в поповненні лексико-семантичної групи назв осіб за фахом та типом виконуваних функцій сприяла запозиченню таких лексем, як: дизайнер, гравер, стріт-артер, стаф-дизайнер, стендист, дизайнер-графік, мистець. У досліджуваній термінолексиці переважають запозичення з грецької, латинської, німецької, іспанської, італійської та англійської мов. Результати аналізу запозиченої лексики графічного дизайну свідчить, що творення нових слів унаслідок транслітерації є одним із найпродуктивніших у терміносистемі графічного дизайну.
5. У процесі дослідження встановлено, що лексика графічного дизайну належить до науково-технічної, яка кваліфікується як спеціальна лексика. Спеціальна лексика це перш за все терміни. Саме тому ми розглядаємо лексику графічного дизайну як термінологічну.
6. У результаті дослідження виявлено значну кількість термінів української терміносистеми графічного дизайну, утворених на основі національної загальновживаної лексики внаслідок лексичної спеціалізації або вторинної номінації. На сучасному етапі розвитку терміносистеми деякі її компоненти не позбавлені окремих конототивних семантичних елементів, що, однак, не перешкоджає цілісному сприйняттю їх як термінів. Основою термінологічного найменування стає суттєва ознака значення загальновживаного слова, що свідчить про обґрунтованість перенесення номінації із загальновживаної в наукову сферу й забезпечує вмотивованість термінологічної номінації.
7. У термінолексиці графічного дизайну виділяємо різні за обсягом і структурою групи слів, об’єднані тематично і функціонально на основі зв’язків об’єктів і предметів дизайну” (картуш, гравюра, мода), технологічних процесів та прийомів розпису в дизайні”(декор, графіто, гризайль), напрямів у сучасному мистецтві” (арт-дизайн, футуродизайн, поп-арт), майстрів декорування вжиткових виробів і дизайну” (майстер декоративного розпису, рисувальник, майстер настінного розпису), матеріалів графічного дизайну” (олівець графітний, аерограф, стек), стилів живопису” (суперграфіка, ергономіка, ретро), інформаційних джерел”(плакат, біг-борд, реклама).
8. Синонімія в термінології явище небажане, але в наукових текстах з графічного дизайну вона відіграє не лише деструктивну, але й конструктивну роль, що виявляється в уточнювально-конкретизувальному характері термінів- синонімів. Наявність синонімії в термінології графічного дизайну зумовлена здебільшого паралельним функціонуванням власне українських та запозичених термінів, а також співіснуванням в літературній мові слів різного функціонально-стильового, зокрема й діалектного походження. Синоніми потрапляють до термінолексики графічного дизайну на різних етапах її формування й розвитку, але стабільної переваги запозиченого терміна над автохтонним чи, навпаки, не виявлено.
9. Потужним способом творення термінолексики графічного дизайну є афіксація (суфіксація). Для неї характерне використання таких продуктивних слов’янських та іншомовних суфіксів: -нн- (я), -ов-, -ість-, -ій- (а), -цій- (а), -ацій- (а). Явище префіксації наявне у термінолексиці графічного дизайну, але порівняно з суфіксацію зустрічається набагато рідше. Продуктивними префіксами при творення досліджуваної термінолексики є ви-, за-, від-, роз- .
10. Терміни-композити та терміни-юкстапозити є найпродуктивнішими способами творення термінолексики графічного дизайну після афіксації. Наприклад: артефакт, кольорографіка, логотип, клинопис, буклетмейкер, портфоліо. Вони повніше та точніше виражають суттєві поняття досліджуваних термінів. З-поміж складних термінів виокремлено слова, одним з компонентів яких виступають іншомовні елементи відео-, фото-, -графія, -типія. Як засвідчує зібраний матеріал, явище абревіації характеризується невисокою активністю при продукуванні термінолексики графічного дизайну.
11. Найбільш типовими структурними двокомпонентними моделями в термінології графічного дизайну слід виділити такі: прикметник + іменник”, іменник + іменник”. Варто зазначити, що терміни моделі іменник + іменник” можуть бути як безприйменникової, так і прийменникової структури. Трикомпонентні словосполучення посідають друге місце після двокомпонентних, переважно побудовані за принципом різних комбінацій означуваних і означальних компонентів, а саме: 1) означальне + (означальне + означуване); 2) означальне + (означуване + означальне); 3) означуване + (означальне + означуване); 4) означуване + (означуване + означальне). Серед багатокомпонентних терміносполучень графічного дизайну найбільше чотирикомпонентних ТС.
12. Аналіз термінолексики графічного дизайну засвідчив, що більшість термінів іменники. Вони називають найрізноманітніші поняття графічного дизайну, а саме: назви поліграфічної продукції, предметів розміщення графічних елементів, статистичних ілюстративних матеріалів, осіб за видом обробки та оздоблення об’єктів і предметів графічного дизайну та суміжних з ним галузей.
Отже, процес формування української лексики графічного дизайну кінця ХХ початку ХХІ століття відзначається значною активізацією і зумовлено це розширенням її функціональних меж. Неуніфікованість певної частини термінів відображається на рівні мовної культури дизайнерських видань, що ускладнює наукове спілкування. Результати пропонованого дослідження повинні сприяти оптимізації процесу уніфікації сучасної української термінолексики графічного дизайну як на міжгалузевому, так і на внутрішньогалузевому рівні.

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ

1. Аникст М. Русский графический дизайн / Аникст М., Бабурина Н., Черневич Е. М.: Просвещение, 1992. 298 с.
2. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка / Ю.Д. Апресян М.: Языки русской литературы, 1995. Т.1. 427 с.
3. Аристова В.М. Англо-русские языковые контакты (англицизмы в русском языке) / Аристова В.М. Л.: Изд-во ЛГУ, 1978. 151 с.
4. Балли Ш. Французская стилистика / Балли Ш. М.: Книга, 1961. 339 с.
5. Барышев О.М. ЦПИ комплексное решение задач // Техническая эстетика. 1973. №12. С. 1-6.
6. Бачинський Є. Мої зустрічі та силуети українських малярів і різьбярів на чужині: Спомини старого емігранта за роки 1908-1950 / Є. Бачинський // Нові дні. 1952. Вересень. С. 16-21.
7. Белодед И.К. Интернациональные элементы в лексике и терминологии / Белодед И.К. Х.: Высшая школа, 1980. 208 с.
8. Бессонова О.М. Референция, метафора и критерий метафоричности / О.М. Бессонова // Логико-семантический анализ структур знания: Основания и применение. Новосибирск, 1989. С. 31-63.
9. Биржакова Е.Э. Очерки по исторической лексикологии русского языка XVIII века. Языковые контакты и заимствования / Биржакова Е.Э., Вовнова Л.А., Кутина Л.Л. Л.: Наука, 1972. 431 с.
10. Бойко Н.І. Українська експресивна лексика: проблеми семантики і функціонування: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філол. наук: спец. 10.02.01 Українська мова” / Бойко Н.І. К., 2006. 36 с.
11. Бойтко Б. Из опыта работы художников-конструкторов на Харьковском турбинном заводе / Б. Бойтко // Техническая эстетика. 1966. №4. С. 214-31.
12. Бойчук А.В. Поставщик дизайнерских кадров / А.В. Бойчук // Техническая эстетика. 1987. №3. С. 13-16.
13. Большая советская энциклопедия: 3-е изд. / [сост. Ф.С. Бабичев и др.]. М.: Сов энцикл.,1972. Т. 8. 758 с.
14. Бонелис М.Д. Общая характеристика лексического состава современной английской горнорудной терминологии и основные способы образования горных терминов: автореф. дис. на соискание научн. степени канд. филол. наук: спец.10.02.02 Русский язык” / М.Д. Бонелис. М., 1962. 24 с.
15. Бородкин В. Оформлення побуту / В. Бородкин // Нова генерація. 1929. № 6. С. 23-25.
16. Братко Б. Єрмолов оформлює новий побут / Б. Братко // Авангард. 1929. № 3. С. 11-13.
17. Будагов Р.А. История слов в истории общества / Будагов Р.А. М.: Просвещение, 1971. 270 с.
18. Виноградов В.В. Вступительное слово на Всесоюзном терминологическом совещании / В.В. Виноградов // Вопросы терминологии. М.: Изд-во АН СССР, 1961. С. 3-10.
19. Виноградов В.В. Идеалистические основы лексической системы проф. А.М. Пешковского / В.В. Виноградов // Вопросы современного русского языка. М.: Наука, 1950. 410 с.
20. Виноградов В.В. Избранные труды / В.В. Виноградов // Лексикология и лексикография. М.: Наука, 1977. 310 с.
21. Виноградов В.В. Основные типы лексических значений слова / В.В. Виноградов // Вопросы языкознания. 1953. №5. С. 5-29.
22. Винокур Г.О. О некоторых явлениях словобразования в русской технической терминологии / Г.О. Винокур // Труды Московского института истории, филологии и литературы: Сб. статей по языкознанию. М.: Просвещение, 1939. Т.5. С. 3-55.
23. Войно-Данчишин Б.Н. Художественное конструирование тракторов в курсовых и дипломных работах / Б.Н. Войно-Данчишин // Техническая эстетика. 1973. №3. С. 24-32.
24. Волкова В.В. Дизайн рекламы / В.В. Волкова. М.: Феникс Ростов-на-Дону, 1999. 143 с.
25. Волкова І.В. Лексико-семантична характеристика сучасної української фізичної термінології: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 Українська мова” / І.В. Волкова. Х., 2002. 21 с.
26. Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова. Друге видання, перероблене і доповнене / О.Т. Волох. К.: Вища школа, 1996. 199 с.
27. Гаазе-Раппопорт М.Г. Еще раз к вопросу об управлении процессом формирования научных терминов и терминосистем / М.Г. Гаазе-Раппопорт // Место терминологии в системе современных наук. М., 1970. С. 23-24.
28. Гак В.Г. Субституция терминов в синтагматическом аспекте / В.Г. Гак, В.М. Лейчик // Терминология и культура речи. М.: Наука, 1981. С. 47-57.
29. Галишич Р. Вплив дизайну на формування образу українських церков / Р. Галишич // Вісник ЛНУ: Львівська політехніка. 2004. № 2. С. 24-27.
30. Галишич Р. Українська церковна архітектура та монументально декоративне мистецтво зарубіжжя / Р. Галишич. Львів, 2002. 434 с.
31. Гладун О.Д. Володимир Ненадо і Харківська школа графіки / О.Д. Гладун // Вісник ХДАДМ. 2003. №2. С. 16-26.
32. Гладун О.Д. Володимир Побєдін як представник Харківської школи графіки / О.Д. Гладун // Вісник ХДАДМ. 2005. №7. С. 34-42.
33. Гладун О. Д. Деякі тенденції розвитку графічного дизайну 1990-х років / О.Д. Гладун // Вісник ХДАДМ. 2005. №1. С. 126-132.
34. Гладун О.Д. Нові засоби виразності у графіці Харкова 1990-х років на прикладі художньої практики Олега Верлена / О.Д. Гладун // Вісник ХДАДМ. 2004. №1. С. 3-7.
35. Гладун О.Д. Основні педагогічні принципи Харківської школи графічного дизайну / О.Д. Гладун // Вісник ХДАДМ. 2002. №10. С. 33-39.
36. Гладун О. Д. Харківський плакат 1970-1990-х рр. / О.Д. Гладун // Вісник ХДАДМ. 2004. №3. С. 23-27.
37. Гладун О.Д. Формування національної моделі товарного знака / О.Д. Гладун // Вісник ХДАДМ. 2002. №6. С. 298-311.
38. Глазычев В.Л. О дизайне. Очерки о теории и практике дизайна на Западе / В.Л. Глазычев. М.: Просвещение, 1970. 345 с.
39. Годована М.П. Формування сучасної української термінології: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол.. наук: спец. 10.02.01 Українська мова ” / М.П. Годована. К., 1994. 15 с.
40. Головин Б.Н. Типы терминосистем и основания их различения / Б.Н. Головин // Термин и слово: Межвуз. сб. Горький: ГГУ, 1981. С. 3-10.
41. Головин Б.Н. Лингвистические основы учения о терминах / Б.Н. Головин, Р.Ю. Кобрин. М.: Высшая школа, 1987. 104 с.
42. Голубець О. Декоративна кераміка фірми І. Левитського в збірках музею етнографії та художнього промислу НАН України / О.Голубець // Наукові читання пам’яті Святослава Гординського. Львів, 1994. С. 43-46.
43. Городенська К. Г. Словотвірна структура слова / К.Г. Городенська. К.: Наукова думка, 2003. 199 с.
44. Горпинич В.О. Сучасна українська літературна мова: Морфеміка. Словотвір. Морфонологія / В.О. Горпинич. К.: Вища школа, 1999. 207 с.
45. Грибінник О. Національна (регіональна) своєрідність об’ємно-просторового формування сільського житла Волинського Полісся (ХІХ ХХ ст.) / О. Грибінник // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2004. №3. С. 27-32.
46. Григорьева А.Д. Заметки о лексической синонимии / А.Д. Григорьева. М.: Наука, 1959. С. 78-54.
47. Гриджук О.Є. Термінологічна лексика різьби по дереву: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 Українська мова” / О.Є. Гриджук. Івано-Франківськ, 2001. 15 с.
48. Гринев С.В. Введение в терминоведение / С.В. Гринев. М.: Московский лицей, 1993. 310 с.
49. Гринев С.В. Исторический систематизированный словарь терминов терминоведения / С.В. Гринев. М.: Изд-во МГУ, 2000. 144 с.
50. Гринев С.В. Терминологические заимствования / С.В. Гринев, Д.С. Лотте // Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных элементов. М.: Наука, 1982. С. 108-135.
51. Громова Н.М. Предметные имена существительные с суффиксом к (а) в русском языке: автореферат дис. на соискание научн. степени канд. филол. наук: спец.10.02.02 Русский язык” / Главное учреждение ЛГУ им. И. Франка. Львов, 1955. 16 с.
52. Грот Я.К. Спорные вопросы русского правописания / Я.К. Грот. Санкт- Петербург: Наука, 1876. Т.1. 129 с.
53. Гумецкая Л.Л. Заметки о терминологической синонимии в языке украинских грамот ХIV в. / Л.Л. Гумецкая // Лексическая синонимия: Сб. статей. М.: Наука, 1967. С. 174-177.
54. Гумецька Л.Л. Способи адаптації запозиченої лексики в староукраїнській мові / Л.Л. Гумецька // Мовознавство. 1976. №4. С. 71-74.
55. Даниленко В.П. Лексико-семантические и грамматические особенности слов-терминов / В.П. Даниленко. М., 1971. С. 25-27.
56. Даниленко В.П. Русская терминология: Опыт лингвистического описания / В.П. Даниленко. М.: Наука, 1977. 246 с.
57. Даниленко В.П. Терминологизация разных частей речи: Термины-глаголы / В.П. Даниленко // Проблема языка, науки и техники. М.: Наука, 1970. С. 42-59.
58. Даниленко В.П. Лингвистические проблемы стандартизации терминологии / В.П. Даниленко, Л.И. Скворцов // Infoterm series 6: Международный симпозиум (Материалы. Теоретические и методологические вопросы терминологии) Munchen; New York; London; Paris: K.D. Saur, 1981. С. 312-319.
59. Даниленко В.Я. Дизайн України у світовому контексті художньо-проектної культури / В.Я. Даниленко. Х.: Колорит, 2005. 243 с.
60. Даниленко В. Я. Особливості становлення дизайну в Україні / В.Я. Даниленко // Діалог культур. Україна у світовому контексті. Львів, 1996. Випуск 2. С. 33-42.
61. Даниленко В.Я. Паростки протодизайну в діяльності праукраїнського населення / В.Я. Даниленко // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2003. №4. С. 15-22.
62. Даниленко В. Я. Перспективи оптимізації змісту дизайн-освіти в Україні / В.Я. Даниленко // Художня освіта в Україні. К., 1998. С. 24-32.
63. Даниленко В. Я. Роз’єднаність мистецтва і промисловості у країнах Південної півкулі / В.Я. Даниленко // Вісник ХДАДМ. 2004. № 1. С. 9-16.
64. Даниленко В.Я. Світоглядні підвалини дизайну / В.Я. Даниленко // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2002. №2. С. 68-74.
65. Даниленко В.Я. Співвідношення Середньовічного ремесла та дизайну доби промислових революцій / В.Я. Даниленко // Вісник ХДАДМ. 2002. №8. С. 3-7.
66. Даниленко В.Я. Трансформація дизайну на зламі ІІ та ІІІ тисячоліть / В.Я. Даниленко // Вісник ХДАДМ. 2003. №1. С. 50-56.
67. Деборин А.М. Заметки о происхождении и эволюции научных понятий и терминов / А.М. Деборин // Вопросы языкознания. М., 1957. №4. С. 9.
68. Донец П.Н. Основы общей теории межкультурной коммуникации / П.Н. Донец. Х.: Штрих”, 2001. 386 с.
69. Дуклянський Є. Вистава незалежних” українських малярів / Є. Дуклянський // Діло. 1910. 14 н.ст. (1 ст.ст.) липня. С. 1-3.
70. Дьяков А.С. Типологія мовних інтерференцій у формуванні національних терміносистем : дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.15 Загальне мовознавство” / Андрій Степанович Дьяков. Чернівці, 1997. 163 с.
71. Дьяков А.С. Основи термінотворення / А.С. Дьяков, Т.Р. Кияк, З.Б. Куделько. К.: Academia, 2000. 216 с.
72. Ельков В.И. Уроки для художника-конструктора / В.И. Ельков, А.А. Шеховцова // Техническая Эстетика. 1984. №9. С. 6-9.
73. Ернст Ф. Графічне мистецтво на Україні (1929) / Ф. Ернст // Рукописний відділ ІМФЕ НАНУ, Львів. 1929. 15 с.
74. Жовтобрюх М.А. Мова української періодичної преси (кінець ХХ початок ХХІ століття) / М.А. Жовтобрюх. К.: Наукова думка, 1970. 293 с.
75. Жовтобрюх М.А. Курс сучасної української мови. Ч.1. / М.А. Жовтобрюх, Б.М. Кулик. К.: Вища школа, 1972. 402 с.
76. Журавлева Т.А. Особенности терминологической номинации / Т.А. Журавлева. Донецк: Донбасс, 1998. 252 с.
77. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис: Монографія / А.П. Загнітко. Донецьк: ДонНУ, 2001. 662 с.
78. Иваницкая А.А. Заимствование иноязычной лексики и ее основания / А.А. Иваницкая . К.: Высшая школа, 1980. 159 с.
79. Іванушкін В. Графічне мистецтво та його утилітарна роль у новому побуті / В. Іванушкін // Життя і революція. 1925. № 6-7. С. 48-50.
80. Іващенко О. Витоки українського журнального дизайну / О. Іващенко // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2002. №10. С. 39-49.
81. Ільницький О. Український футуризм 1914-1920 / О. Ільницький. Львів: Мистецтво, 2003. 453 с.
82. Історія зародження та розвитку дизайну / [упоряд. В. Ільченко]. К.: Либідь, 2003. 280 с.
83. Їжакевич Г.П. Українсько-російські мовні зв’язки радянського часу / Г. Їжакевич . К.: Наукова думка, 1969. 343 с.
84. Калинин А.В. Лексика русского языка / А.В. Калинин. М.: МГУ, 1975. 150 с.
85. Канделаки Л.Т. Семантика и мотивированность терминов / Л.Т. Канделаки. М.: Наука, 1977. 168 с.
86. Капанадзе Л.А. Взаимодействие терминологической и общеупотребительной лексики / Л.А. Капанадзе // Развитие лексики современного русского языка. М.: Наука, 1965. С. 86-103.
87. Карпіловська Є.Л. Суфіксальна підсистема сучасної української літературної мови: будова та реалізація / Є.Л. Карпіловська. К.: Либідь, 1999. 297 с.
88. Каталог виставки сучасної української графіки / [упоряд. Н.І. Костіна]. Львів: Світ, 1932. 32 с.
89. Катиш Т.В. Особливості функціонування термінологічної лексики в мові української фантастики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 Українська мова” / Т.В. Катиш. Дніпропетровськ, 2005. 19 с.
90. Кияк Т.Р. Прагматичні аспекти стандартизації української термінології / Т.Р. Кияк // Мовознавство. 1993. №1. С. 35-38.
91. Клименко Н.Ф. Основи морфеміки сучасної української мови / Н.Ф. Клименко. К.: ІЗМН, 1998. 180 с.
92. Кобрин Р.Ю. Опыт психо-лингвистического анализа понятийного содржания терминов и общеупотребительных слов / Р.Ю. Кобрин, О.В. Иванова // Термины в языке речи: Межвузов. сб. Горький: ГГУ, 1985. С. 106-115.
93.&nbs