ТОМА Наталія Михайлівна СЕМАНТИКО-СТИЛІСТИЧНІ ПАРАМЕТРИ ФУНКЦІОНУВАННЯ АБСТРАКТНОЇ ЛЕКСИКИ У ТВОРАХ ПЕТРА МОГИЛИ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

ТОМА Наталія Михайлівна

УДК 811.161.2’37/ 38’’16’’: 821.161.2 МОГ.08

СЕМАНТИКО-СТИЛІСТИЧНІ ПАРАМЕТРИ
ФУНКЦІОНУВАННЯ АБСТРАКТНОЇ ЛЕКСИКИ
У ТВОРАХ ПЕТРА МОГИЛИ

10.02.01 українська мова

Дисертація

на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
ЛУЧИК Алла Анатоліївна,
доктор філологічних наук,
професор

КИЇВ 2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ........4
ВСТУП..6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ АБСТРАКТНОЇ ЛЕКСИКИ В СТАРОУКРАЇНСЬКІЙ МОВІ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVII СТОЛІТТЯ..181.1. Категорія абстрактного у філософському та лінгвістичному витлумаченні..18
1.2. Kритерії виділення та класифікації абстрактної лексики.......29
1.3. Роль і місце абстрактної лексики в мовотворчості Петра Могили37
Висновки до розділу 1...........................46
РОЗДІЛ 2. СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АБСТРАКТНОЇ ЛЕКСИКИ У ТВОРАХ ПЕТРА МОГИЛИ 48
2.1. Системні лексико-семантичні відношення в складі абстрактної лексики Петра Могили.48
2.2. Лексико-семантичне мікрополе «Почуття та емоції».......56
2.3. Лексико-семантичні параметри мікрополя «Духовність»...........71
2.4. Лексична ідентифікація мікрополя «Мораль»..77
2.5. Особливості лексико-семантичного мікрополя «Фізичний стан»87
2.6. Абстрактна лексика в семантичному мікрополі «Розум»93
2.7. Лексико-семантичне мікрополе «Риси характеру»105
2.8. Абстрактна лексика на позначення людських стосунків у мікрополі «Суспільне життя»...118
Висновки до розділу 2.........................126
РОЗДІЛ 3. СТИЛІСТИЧНІ ПАРАМЕТРИ ВИКОРИСТАННЯ АБСТРАКТНОЇ ЛЕКСИКИ У ТВОРАХ ПЕТРА МОГИЛИ.......129
3.1. Історичні аспекти поняття стилістичний.......129
3.2. Стилістичні параметри синонімії в абстрактній лексиці творів Петра Могили..133
3.3. Стилістичні особливості вияву антонімії у творах Петра Могили..163
Висновки до розділу 3.........................180
ВИСНОВКИ.183
ДОДАТКИ189
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ197
ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ ПРАЦІ224
ДЖЕРЕЛА226

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ЕСУМ Етимологічний словник української мови: у 7 т. / [ред. О.С.Мельничук]. К. : Наук. думка, 19821989. Т. 1 4.
ЛЭС Лингвистический энциклопедический словарь / [глав. ред. В.Н.Ярцева]. М. : Советская энциклопедия, 1990. 683с.
ЛС Кондаков Н.И. Логический словарь / Н.И.Кондаков. М. : Наука, 1971. 656 с.
ЛСС Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник / Н.И.Кондаков. [2‑е изд., испр. и доп.]. М. : Наука, 1975. 720 с.
МІКСВ Тітов Хв. Матеріали для історії книжної справи на Вкраїні в ХVІІ -ХVІІІ вв. : всезбірка передмов до українських стародруків / Хв. Тітов. К., 1924. 546с.
Пр. Могила П. «Крестъ Христа Спасителя и кождого человhка», проповедь, произнесенная 4 марта 1632 г. / П. Могила // Архив Юго-Западной России. Ч. 1. Т.VIII. Вып. 1. Киев, 1914. С. 386421.
ПСАУМ Полюга Л. М. Повний словник антонімів української мови / Л.М.Полюга. [4-те вид.]. К. : Довіра, 2008. 509 с.
РС Релігієзнавчий словник / А. Колодний, Б. Лобовик. К. : Четверта хвиля,
1996. 392с.
СЗ Собственноручныя записки Петра Могилы / П. Могила // Архив Юго-Западной России. Ч. 1. Т. 7. Киев, 1887. С. 49132.
СлСУМ Полюга Л.М. Словник синонімів української мови / Л.М.Полюга. [3-тє вид.]. К. : Довіра, 2007. 477 с.
ССЛТ РозентальД.Э. Словарь-справочник лингвистических терминов: [Пособие для учителя] / Д.Э.Розенталь, М.А.Теленкова. [3-е изд., испр. и доп.]. М.: Просвещение, 1985. 399с.
СлУМ Словник української мови XVI першої половини XVII ст. : y 12 вип. / [гол. ред. Д.Г. Гринчишин]. Л. : Інститут українознавства ім.І.Крип'якевича, 1994. Вип.18.
Срезн. Срезневский И.И. Материалы для словаря древнерусского языка / И.И. Срезневский. Спб., 18931912. Т. 13.
ССМ Словник староукраїнської мови XIVXV ст. : y 2 т. / [уклад. Л.Л.Гумецька]. К. : Наук. думка, 19771978. Т. 12.
ССУМ Словник синонімів української мови : у 2т. К. : Наук. думка, 19992000. Т. 2. С. 945954.
СУМ Словник української мови : в 11 т. / [уклад. І.К. Білодід та ін.]. К.: Наук. думка, 19701980. Т. 111.
Тр. Могила П. Требник / Петро Могила. Канберра ; Мюнхен ; Париж, 1988. Ч. І. 424 c.
УЕ Українська мова : енциклопедія / [редкол. : В.М. Русанівський (гол.) та ін.]. [вид. 2-е, вип. і доп.]. К. : Укр. енцикл. ім. М.П. Бажана, 2004. 824с.
Ф. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка / М. Фасмер. М., 19641973. Т. 14.
ФЕС Філософський енциклопедичний словник / В. Шинкарук. К. : Абрис, 2002. 742с.
ФС Философский словарь / [под ред. И.Т. Фролова]. [6-е изд., перераб. и доп.]. М. : Политиздат, 1991. 560 с.
Br. Brückner A. Słownik etymologiczny języka polskiego / А. Brückner. Warszawa : Wiedza Powszechna, 1957. 805 с.

ВСТУП

Відтворити процес формування лексико-семантичної системи української мови можливо лише за умови поглибленого вивчення її окремих лексичних підсистем у різних аспектах. У сучасному мовознавстві є низка наукових праць, присвячених вивченню лексичних систем української мови в історичному аспекті. Зокрема, досліджено побутову лексику О.А.Крижко [117], І.Й.Ощипко [170], С.А.Яценко [275]. Медична термінологія була предметом вивчення в працях Г.М.Дидик-Меуш [72]. Церковно-обрядовій лексиці присвячено наукові розвідки Ю.В.Осінчука [169] та Н.В.Пуряєвої [201]. Податкову термінологію вивчала Т.І.Крехно [116], друкарську лексику Е.І.Огар [165], правничу термінологію Н.В.Артикуца [6], лексику кольорів М.І.Чікало [257], риторичну термінологію З.Й. Куньч [119], номени понять часу М.П.Кочерган [112] тощо. На матеріалі українських писемних пам’яток XVIXVII ст. у монографічних і дисертаційних роботах описано мовознавчуД.Б.Якимович-Чапран [270], педагогічну лексику О.Ю.Зелінська [89; 90; 91], запозичення з латинської мови С.П.Гриценко [60], польські запозичення В.М.Титаренко [235]. Деякі системи української лексики, у тому числі абстрактної, висвітлені в пр

Список літератури

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження було отримано такі висновки:
1. Проведений аналіз науково-дослідної лінгвістичної літератури свідчить про те, що на сьогодні в українському мовознавстві відсутнє комплексне дослідження, в якому було б розглянуто лексико-семантичні та стилістичні параметри функціонування абстрактної лексики у творах Петра Могили.
2. У дослідженні проаналізовано теоретичні засади вивчення абстрактної лексики. Здійснено загальний аналіз тенденцій розвитку цієї групи слів у староукраїнській мові на матеріалі творів Петра Могили. Зазначено, що абстрактні лексеми посідають значне місце в лексико-семантичній системі тогочасної української мови. Закцентовано увагу на важливості вивчення цієї категорії слів, яка виражає інтелектуальну, духовну та емоційну діяльність людини.
Проблема абстрактного і конкретного в мові та мисленні залишається до кінця не вирішеною в плані розробки критеріїв абстрактності в лексиці, ступенів і видів абстрактності в мові, особливо на лексичному рівні. Підкреслюється, що поняття абстрактного виступає одночасно категорією і лінгвістики, і філософії, але має певну відмінність у трактуванні. Абстрактні лексеми позначають сутності, що осягаються розумом і не мають прямих, безпосередніх зв’язків і відношень з реаліями матеріального світу. Суть абстрактного імені як мовного знака формується як результат узагальнення і синтезу мисленнєвої діяльності. Абстрактні іменники акумулюють у своїх значеннях результат духовного та інтелектуального досвіду носія мови, розумової діяльності, спрямованої на узагальнення явищ навколишнього світу і людського духу станів, властивостей, якостей, на осягнення суті буття, осмислення його закономірностей, недоступних безпосередньому сприйняттю. У семантиці таких слів відображено ментальний світ людини, її думки і почуття, світ її уявлень про саму себе, навколишню природу і суспільство, про етичні і моральні канони, духовні цінності, про віру, про те, що служить спілкуванню, зберіганню і обміну інформацією. Конкретна лексика відноситься до найменування речей, предметів та істот, що належать до матеріального світу і сприймаються за допомогою органів чуття.
При поділі лексики на абстрактну і конкретну, доцільним вважаємо застосування таких основних принципів: денотативного, семантичного, формально-семантичного і синтаксичного. Найважливішим виступає формально-семантичний критерій. Сучасний поділ іменників на конкретні та абстрактні проводиться на основі поняття про денотат і сигніфікат.
3. Досліджуваний матеріал дає змогу виявити значну кількість лексем на позначення абстрактних понять у творах Петра Могили 1200 мовних одиниць. Для з’ясування основного складу абстрактної лексики було взято до уваги ті тексти Петра Могили, які написані староукраїнською мовою того часу. Абстрактна лексика, що зафіксована в цих творах, відображає світоглядні позиції Петра Могили, представника книжної вченості XVІІ ст. Значна кількість використаних абстрактних понять у творах світського та релігійного жанрів свідчить про багатство авторської лексики, яка повністю забезпечувала спілкування людей у різних галузях життя.
У системі староукраїнської мови XVIIст. характерною рисою абстрактної лексики є полісемантичність, тобто наявність у слова двох і більше значень, зафіксованих у словнику.
4. Система методів дослідження дала змогу виявити особливості внутрішньої структури абстрактних одиниць на позначення загальних понять. У результаті виявлено семний склад у системі парадигматики лексичних одиниць як підстави для утворення макрооб’єднання «Людина» у творах Петра Могили.
Структура парадигматики заснована на внутрішньосемних зв’язках, посилених синонімічними та антонімічними відношеннями. Змістові зв’язки мовних одиниць розглянуто, виходячи з принципу лексико-семантичного поля. Принцип лексико-семантичного поля визначає моделювальну здатність абстрактних слів у творах Петра Могили, внаслідок якої породжується сім мікрополів на позначення абстрактних понять.
За даними дослідження, в XVІІ ст. набувала особливого розквіту релігійна та антропоцентрична абстрактна лексика.
5. Виявлено кілька одиниць, які є свідченням мовного новаторства Петра Могили, передового мислителя своєї доби (наприклад, лексема мудроразсудный). У матеріалі дослідження не виявлено термінологічної лексики. Усі, без винятку, слова є загальновживаними.
Зафіксована у творах Петра Могили абстрактна лексика віддзеркалює мовну концепцію автора. Макрооб’єднання «Людина» формується лексичними компонентами народнорозмовного мовлення, книжних джерел, а також запозичень, що є відображенням загальної тенденції розвитку української мови ХVІІ ст.
6. Стилістичні параметри лексичних засобів у мовотворчості Петра Могили свідчать про те, що мислитель надзвичайно тонко відчував тенденції в розвитку мовної діяльності зароджуваного українського суспільства.
Дослідження переконує, що абстрактні слова та їхня кількість органічно підпорядковані змісту та жанровій належності творів Петра Могили. Конфесійний стиль, до якого належить «Требник» і досліджуване казання «Крестъ Христа Спасителя и кождого человhка», є ширшим простором для вживання абстрактної синоніміки. З огляду на нахил до експресії висловлення, орієнтацію на усно-розмовну форму мовлення, на те, що казання повинно бути позбавлене монотонності, однотипних повторів, ПетроМогила набагато активніше використовує тут абстрактні синоніми, ніж у творі світського жанру «Собственноручныя записки», в якому переважають лексеми з конкретним значенням. Як і у світському мовленні, у казанні синоніми виконують важливі функції увиразнення тексту, виділення понять, урізноманітнення мови, уточнення, підсилення, заміщення, оцінки (позитивної чи негативної).
Функціонування абстрактних синонімів у творах конфесійного та світського змісту відмінне. Якщо в «Собственноручных записках» автор за допомогою синонімів уточнює свою думку, акцентуючи увагу на головних положеннях, то в казанні синоніми є засобом творення й посилення емоційно-експресивного впливу на слухача.
Семантичні та стилістичні абстрактні синоніми в конфесійному та у світському мовленні виконують функції заміщення, уточнення, підсилення, оцінки.
Лексичні антоніми в досліджуваних текстах менш поширені, ніж синоніми. Аналіз мовного матеріалу виявив нерівномірне вживання груп антонімів у творах ПетраМогили в конфесійному стилі та в жанрі щоденника. Автор вживає абстрактні антоніми як художній прийом зіткнення контрастних понять. Абстрактна антонімія виконує переважно функції протиставлення і зіставлення.
Лексико-семантична протилежність у досліджуваних текстах представлена переважно комплементарними та контрарними антонімами. Найпродуктивнішу групу становлять комплементарні антонімічні лексеми. Антонімам з контрарною протилежністю властива градуальність опозицій і відсутність директивності. Зафіксовано кілька векторно-координатних антонімів. Морфологічним способом творення найбільш поширеної у досліджуваних текстах комплементарної антонімії є іменники, відносні і якісні прикметники, рідше прислівники, а контрарної антонімії якісні прикметники, іменники, прислівники, зрідка відносні прикметники. Фіксується явище контекстуальної антонімії, коли антоніми розширюють своє значення у межах авторського контексту.
7. Аналіз мови оригінальних творів такої непересічної постаті, як Петро Могила, узагальнює наші знання про лексичний склад української мови того часу, становлення і функціонування слів з абстрактним значенням. Використання абстрактної лексики сприяло найбільш точному і різнобічному вираженню поглядів людей і стало підтвердженням високого рівня розвитку української культури першої половини XVII ст. доби зародження церковно-ораторської та наукової діяльності. У тогочасній літературній мові вживалась абстрактна лексика, що активно функціонує і сьогодні.
Релігія була визначальним чинником духовного життя за часів Петра Могили. Тому в межах макрооб’єднання «Людинa» органічно взаємодіють три поняттєві сфери: сфера людини, сфера церкви та сфера релігії. Природність цього макрооб’єднання доводить, що українці ХVII ст. не мислили себе окремо, незалежно від Бога. У дослідженні наведені абстрактні слова на позначення релігійних понять, про які найчастіше пише у своїх творах Петро Могила. Ця група слів поєднує мовні одиниці, що пов’язані з основними поняттями релігії, а також слова, що характеризують релігійну свідомість людини, поняття християнської моралі. У сучасній українській літературній мові спостерігається процес переосмислення первинного релігійного значення лексем, яке засвідчене в текстах мислителя.
Система абстрактної лексики в сучасній українській мові акумулювала історичний розвиток слів на позначення складних понять, пов’язаних з внутрішньою сутністю буття людини у світі. Дослідження свідчить про те, що українська мова на кожному етапі свого розвитку має невичерпний потенціал для вираження ідеального. Показовим є період XVII ст., коли особливого статусу набуло релігійне життя, успішному функціонуванню якого сприяла мова, вербалізуючи усі необхідні для цього поняття.
Праслов’янське походження абстрактних слів визначало системотворчі і системоорганізаційні чинники у лексико-семантичному розвитку кожної мовної абстрактної одиниці як особливого надбання, здатного, зберігаючи власну ідентичність протягом століть, сформувати у XVII ст. шар абстрактної лексики, що ліг в основу сучасної української термінології на позначення абстрактних понять.
Оскільки сфера діяльності митрополита Петра Могили була духовною, він усі свої зусилля скеровував на її пізнання і узгодження зі світом звичайних людей через мову, що і засвідчує досліджуваний матеріал.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Адрианова-Перетц В.П. Очерки поэтического стиля Древней Руси / В.П.Адрианова-Перетц. М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1947. 185 с.
2. Андрущенко М.В. Парнас віршотворний: Києво-Могилянська академія і український літературний процес ХVІІІ cт. / М.В. Андрущенко. К. : Українська книга, 1999. 207 с.
3. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка / Ю.Д. Апресян. М. : Наука, 1974. 367 с.
4. Апресян Ю.Д. Экспериментальное исследование семантики русского глагола / Ю.Д. Апресян. М. : Наука, 1967. 251с.
5. Аристотель. Сочинения : В 4 т. / Аристотель. М. : 1978. Т.2. 687с.
6. Артикуца Н.В. Мова права і юридична термінологія [Текст] : навч. посіб. / Н.В. Артикуца. К. : Стилос, 2002. 197 с.
7. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека / Н.Д. Арутюнова. М. : Языки русской культуры, 1998. 896 с.
8. Аскоченский В.И. Киев с древнейшим его училищем Академией / В.И.Аскоченский. К., 1856. 370 с.
9. Асмус В. К оценке богословия Святителя Петра Могилы, митрополита Киевского / В.Асмус // Богословские труды. № 4. 1968. С. 20.
10. Ахманова О.С. О принципах и методах лингвостилистического исследования / О.С. Ахманова. М. : Московский университет, 1986. 184с.
11. Бацевич Ф.С. Сучасна українська філософія мови: міф чи реальність / Ф.С.Бацевич // Вісник Львівського університету. Серія «Іноземні мови». 2002. Випуск 10. С. 2635.
12. Бевзенко С.П. Історична морфологія української мови: Нариси із словозміни та словотвору / С.П. Бевзенко. Ужгород : Закарпатське обласне вид-во, 1960. 416с.
13. Безпала Н. Лексема гріх у системі термінології етики в українській мові XVIXVII ст. / Наталія Безпала // Вісник національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2008. № 620. С. 274280.
14. Безпала Н. Лексика на позначення гордості в українській мові XVIXVII ст. / Наталя Безпала // Мовознавчий вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького : зб. наук. праць. Черкаси, 2009. Вип. 9. С. 4350.
15. Безпала Н.В. Лексика на позначення найголовніших християнських чеснот у писемних пам’ятках XVIXVII ст. / Н.В. Безпала // Лінгвістика. Збірник наукових праць. Луганськ : ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2008. № 3 (15). С. 8792.
16. Безпояско О.К. Граматика української мови. Морфологія / О.К.Безпояско, К.Г. Городенська, В.М. Русанівський. К. : Либідь, 1993. 335 с.
17. Бекон Ф. Сочинения в 2-х томах / Ф. Бекон. Т. 2. М. : Наука, 1972. 675 с.
18. Білих О. Давноминулий час у церковнослов’янській мові української редакції кінця XVIXVIIст. / Олександр Білих // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика». Херсон : Вид-во ХДУ, 2009. Вип. 9. С. 5156.
19. Білих О. Форми теперішнього та простого майбутнього часів у церковнослов’янській мові української редакції / Олександр Білих // Наукові записки. Серія: Філологічні науки : зб. наук. праць. Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. Вип. 80. С. 129136.
20. Білодід І.К. Києво-Могилянська академія в історії східнослов’янських літературних мов : Нариси з історії української літературної мови / І.К.Білодід. К. : Наукова думка, 1979. 368 с.
21. Білоусенко П.І. Нариси з історії українського словотворення (іменникові конфікси) / П.І.Білоусенко, І.О.Іншакова, К.А.Качайло, О.В.Меркулова, Л.М.Стовбур. Запоріжжя Кривий Ріг : ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2010. 480 с.
22. Білоусенко П.І. Нариси з історії українського словотворення (суфікс -ина): [монографія] / Білоусенко П.І., Німчук В.В. Запоріжжя Ялта Київ: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2009. 206 с.
23. Бобух Н.М. Антоніми в українській поетичній мові ХХ століття : [монографія] / Н.М. Бобух. Полтава : РВЦ ПУСКУ, 2007. 312 с.
24. Бойко Н. Антропоцентризм семантики експресивних лексичних одиниць / Надія Бойко // Науковий вісник Чернівецького університету імені Юрія Федьковича : зб. наук. праць. Серія : Слов’янська філологія. Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2009. Вип. 475477. С. 373378.
25. Бойко Н. Вербалізація світу емоцій в українській мові: семантичний аспект / Надія Бойко // Українське мовознавство : Міжвідомчий наук. зб. К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2009. Вип.39. С. 2634.
26. Бойко Н.І. Типи лексичної експресивності в українській літературній мові / Н.І. Бойко // Мовознавство. 2002. № 23. С. 1021.
27. Бондарко А.В. Грамматическое значение и смысл / А.В.Бондарко. Л. : Наука, 1978. 175 с.
28. Булаховський Л.А. Вибрані праці в 5 т. / Л.А. Булаховський. К. : Наук. думка, 1975. Т. 1. Загальне мовознавство. 1975. 496 с.
29. Булаховський Л.А. Вибрані праці в 5 т. / Л.А. Булаховський. К. : Наук. думка, 1977. Т. 2. Українська мова. 1977. 632 с.