Плахотнікова Олена Юріївна Корпус українсько­го усного мовлення: теоретичні засади побудови й основи практичного втілення

Короткий опис

Плахотнікова Олена Юріївна, старший лаборант з ви­щою освітою навчальної лабораторії експериментальної фонетики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Корпус українсько­го усного мовлення: теоретичні засади побудови й основи практичного втілення» (10.02.01 - українська мова). Спец­рада Д 26.001.19 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ПЛАХОТНІКОВА ОЛЕНА ЮРІЇВНА
УДК 811.161.2:81’34
ДИСЕРТАЦІЯ
КОРПУС УКРАЇНСЬКОГО УСНОГО МОВЛЕННЯ:
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПОБУДОВИ
Й ОСНОВИ ПРАКТИЧНОГО ВТІЛЕННЯ
10.02.01 – українська мова
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело.
_________________________ О. Ю. Плахотнікова
Науковий керівник: Бас-Кононенко Оксана Василівна,
кандидат філологічних наук, доцент
Київ – 2017

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.…………………………………………….....13
ВСТУП………………………………………………………………….…..……….....14
РОЗДІЛ 1. ІСТОРИЧНІ ТА ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ
КОРПУСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ…………………………………………………....….21
1.1. Корпусна лінгвістика як напрям прикладних лінгвістичних досліджень….....21
1.2. Корпус текстів як предмет наукового вивчення.…………..………...................31
1.3. Типологія корпусів текстів……………………………………………………....42
1.4. Огляд корпусних ресурсів, створених у світі та в Україні……………..….…..50
Висновки до РОЗДІЛУ 1..…………………………………………………….…....…63
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ПОБУДОВИ КОРПУСУ УСНОГО
МОВЛЕННЯ……………………………………………………….....................……..65
2.1. Сучасні підходи до створення електронних корпусів усного мовлення….......65
2.2. Теоретичні засади моделювання корпусу усного мовлення……………...…...79
2.3. Підходи до транскрибування корпусних матеріалів…………………...…........88
2.4. Комп’ютерна програма ELAN як засіб побудови Корпусу українського
транскрибованого усного мовлення………………………………………..……..…96
Висновки до РОЗДІЛУ 2.………………………………………….………………...100
РОЗДIЛ 3. КОРПУС УКРАЇНСЬКОГО ТРАНСКРИБОВАНОГО УСНОГО
МОВЛЕННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ДОСЛІДЖЕННЯ УСНОГО
МОВЛЕННЯ……………………………………………………………………..…...104
3.1. Методика створення Корпусу українського транскрибованого усного
мовлення………………………….………………………………….…………...…..104
3.2. Особливості синтагматичного членування мовленнєвого сигналу……….…111
3.3. Використання символів для спрощеної фонетичної індивідуалізованої
транскрипції українського мовлення……………………………………..………...121
3.4. Особливості створення транскрипції для аудіозаписів КУТУМ……….........129
12
3.5 Структура бази даних Корпусу українського транскрибованого усного
мовлення……………………………………………………………….…………......134
3.6. Аналіз усного мовлення дикторів……………………….…………………..…138
3.6.1. Критерії аналізу мовлення дикторів…………………….…………………...138
3.6.2. Основні диктори……………………………………….…………………..….144
3.6.3. Додаткові диктори……………………………………………………….…....165
3.7. Опції пошуку в Корпусі українського транскрибованого усного мовлення..176
Висновки до РОЗДІЛУ 3…………………………………………..…………….......183
ВИСНОВКИ.…………………………………………………………….…...…........187
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.……………………….………….……....192
ДОДАТКИ.…………………………………………………………..……….…....…214
А. Документація КУТУМ……………..……………………………………….…....214
Б. Інформація про дикторів…………..…………………….…………………..…...226
В. Вияви українського усного мовлення у дикторів………………………………227
Г. Тексти, начитані дикторами для КУТУМ…………………………...…………..268
Ґ. Список опублікованих праць за темою дисертації………..…………………….279

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації вперше в Україні запропоновано загальні теоретичні та
методологічні засади побудови корпусу українського усного мовлення, який
водночас зумовив потребу дослідження типових для сучасного українського
усного мовлення фонетичних виявів варіативності норм літературної вимови.
Як результат – на базі дібраних і спеціально створених аудіозаписів,
опрацьованих у комп’ютерній програмі ELAN, у лабораторії експериментальної
фонетики Інституту філології Київського національного університету
імені Тараса Шевченка побудовано Корпус українського транскрибованого
усного мовлення з такими його характеристиками:
 фонетично анотований (для аудіофайлів КУТУМ сформовано анотації
на основі розроблених принципів транскрипційного запису і з урахуванням
особливостей програмного забезпечення);
 дослідницький;
 синхронний;
 cтатичний (у перспективі – динамічний);
 мультимедійний;
 мономовний;
 фрагментний.
Усі аудіозаписи почленовано на синтагми (загальна кількість –
1813 синтагм). Частина цього ресурсу (17 із 28 файлів) доступна для користувачів
мережі Інтернет на сайті The Language Archive Інституту психолінгвістики
імені Макса Планка (м. Неймеген, Нідерланди) [189].
Колектив і актив лабораторії експериментальної фонетики Інституту
філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
(співробітники і студенти Інституту філології), а також студенти Київського
національного лінгвістичного університету взяли участь у створенні анотованої
бази даних для Корпусу українського транскрибованого усного мовлення.
Розроблену методику сегментації й аналізу мовленнєвого сигналу на базі
188
комп’ютерних програм ELAN і Praat було апробовано в навчальній практиці
з експериментальної фонетики студентів 2 курсу спеціальності ―Прикладна
лінгвістика‖ Інституту філології Київського національного університету
імені Тараса Шевченка, а також у межах спецкурсів студентів-магістрантів
Інституту філології (спеціальність ―Українська мова і література, іноземна мова‖)
та Київського національного лінгвістичного університету (спеціальність
―Прикладна лінгвістика‖).
Проведення дослідження уможливило такі висновки:
1. У запропонованій дисертаційній роботі описано теоретичні засади
створення моделі корпусу усного мовлення (на базі комп’ютерної програми
ELAN); ця універсальна модель може бути використана для побудови подібного
ресурсу для будь-якої мови, незалежно від специфіки її фонетичної будови.
2. Фонетично анотовані корпуси усного мовлення є більш складними
для проектування порівняно з корпусами писемних текстів: передбачають
графічну фіксацію особливостей мовлення дикторів у вигляді транскрипції.
Застосування комп’ютерних технологій до мовленнєвого матеріалу свідчить
про міждисциплінарний характер корпусних ресурсів. Для фонетичного
анотування бази даних аудіозаписів КУТУМ розроблено принципи
індивідуалізованого транскрипційного запису, адаптовані до комп’ютерної
програми ELAN, із використанням: 1) спрощеної фонетичної індивідуалізованої
транскрипції на основі кириличної графіки; 2) транскрипції IPA – спрощеної
фонетичної індивідуалізованої транскрипції на основі латинської графіки
(для узгодження Корпусу українського транскрибованого усного мовлення
з міжнародним фонетичним стандартом – Міжнародною фонетичною
транскрипцією).
3. 28 анотаційних файлів КУТУМ, створених із використанням комп’ютерної
програми ELAN, пристосовані до пошукових можливостей цієї програми, а також
до інформаційного пошуку за допомогою інструмента Trova на сайті
The Language Archive і в прототипі КУТУМ на веб-вузлі. Зазначені опції пошуку
задовольняють основні потреби досліджень фонетичної специфіки українського
189
мовлення: забезпечено пошук усіх основних фонетичних одиниць у кириличній та
латинській графіці – від алофона до цілої синтагми; пошукові запити можна
структурувати за визначеними параметрами та зберігати результати пошуку
в окремих файлах. Спрощена фонетична індивідуалізована транскрипція на основі
кириличної графіки міститься в усіх анотаційних файлах, а транскрипцію IPA
застосовано в 17 анотаційних файлах. Для порівняння з транскрипційними
записами в усіх анотаційних файлах уміщено орфографічний запис усного тексту,
а в 17 анотаційних файлах також є переклад орфографічного запису англійською
мовою, розроблений для інтернет-версії КУТУМ на сайті The Language Archive
[189].
4. Апробація Корпусу українського транскрибованого усного мовлення була
здійснена у формі аудитивного та акустичного аналізу усного мовлення дикторів,
дібраних для створення корпусного ресурсу. Безпосереднє фонетичне
дослідження проведено в комп’ютерних програмах ELAN і Praat (на часі питання
впровадження онлайн-роботи з цими програмами, хоча існує можливість
завантаження їх на комп’ютер користувача). Аналіз мовлення п’ятьох основних
дикторів дав можливість виявити тенденції фонетичної варіативності в межах
орфоепічних норм, зокрема таких:
 вокалізація [в]:
діапазон варіативності в межах норми: ядро (вокалізований [ў]) – 61%;
периферія (губно-губна й губно-зубна вимова [в] у позиціях вокалізації) –
30,5%; відхилення від норми (повне оглушення [в] до [ф] унаслідок губнозубної вимови [в], а також дія регресивної асиміляції за глухістю в середині
слова) – 8,5%;
 вимова [j]:
діапазон варіативності в межах норми: ядро – 74,5%; відхилення від норми
(елізія [j] у позиції між голосними) ‒ 25,5%;
190
 асиміляція за глухістю:
діапазон варіативності в межах норми: ядро – 34%; периферія (вимова,
пов’язана з неповною асиміляцією за глухістю в позиції середини слова, а
також позиція кінця слова) – 36%; вияви відхилень від вимовних норм –
30%;
 асиміляція за місцем і способом творення:
діапазон варіативності в межах норми: ядро – 47%; периферія (скорочення
тривалості подовженого приголосного в дієслівних формах та чергування [т′]
із [ц′] в іменниках третьої відміни) – 11%; вияви відхилень від орфоепічних
норм (зокрема відсутність зазначеної асиміляції та зміни, спричинені
асиміляцією за глухістю) – 42%;
 асиміляція за м’якістю:
діапазон варіативності в межах норми: ядро – 65%; вияви порушень
вимовних норм – 35%.
Отже, найширший діапазон варіативності у вимові дикторів виявляють:
а) асиміляція за глухістю (36%); б) вокалізація [в] (30,5%). Найбільше відхилень
від орфоепічних норм зафіксовано при асиміляції за місцем і способом творення
(42% випадків). На нашу думку, отримані дані є наслідком впливу візуального
образу тексту (―орфографічної вимови‖), економії вимовних зусиль, а також
можливого інтерферентного впливу російської вимови в умовах асиметричного
білінгвізму. Проведений аналіз дає підстави вважати, що мовлення п’ятьох
основних дикторів характеризується широким спектром фонетичних
особливостей (як типових для українського усного мовлення, так й
індивідуальних) та в цілому відповідає нормам українського літературного
мовлення.
5. Здійснено спробу організації Корпусу українського транскрибованого
усного мовлення як на електронних носіях інформації (прототип КУТУМ
на основі веб-вузла з використанням HTML-версій анотаційних файлів, а також
медіафайлів у форматі *.wav та анотаційних файлів *.eaf), так і в глобальній
191
мережі Інтернет (на сайті The Language Archive, Інститут психолінгвістики
імені Макса Планка, м. Неймеген, Нідерланди) [189].
6. Матеріали бази даних Корпусу українського транскрибованого усного
мовлення можуть бути використані в таких сферах корпусно базованих
досліджень української мови:
для наукового аналізу сучасного стану фонетичної системи українського
літературного мовлення (наприклад, для з’ясування частотності конкретних
звуків у текстах, варіативності приголосних тощо); Корпус забезпечує
інформаційний пошук із метою отримання статистичної інформації
в орфографічних і транскрипційних записах у межах синтагм;
у лінгводидактиці – для укладання навчальних матеріалів з української мови
(як для носіїв мови, так й іноземців, які вивчають українську) – зокрема
для засвоєння норм сучасної української літературної вимови на уроках
української мови в школі та на заняттях з орфоепії в університеті;
у комп’ютерній лексикографії – при створенні мультимедійних орфоепічних
словників української мови;
у соціолінгвістичних дослідженнях мовлення працівників і здобувачів
сфери вищої освіти (для вивчення особливостей мовлення викладачів і студентів).
Отже, на невеликому за обсягом матеріалі продемонстровано можливості
повнотекстового корпусу українського усного мовлення. Корпус українського
транскрибованого усного мовлення відкритий як для розширення й наповнення
розробниками, так і для експлуатації користувачами; у перспективі плануємо
наповнити Корпус новими аудіо- та відеозаписами із залученням інших дикторів.
Надалі необхідно дослідити мовлення дикторів (зокрема індивідуальні
особливості) на більшому матеріалі; зі збільшенням обсягу Корпусу прогнозуємо
можливість розширення інформації про фонетичну варіативність норм сучасної
української літературної мови. При зростанні Корпусу потрібно буде вести облік
синтагм, транскрипційного словника, особливостей паузації в мовленні дикторів.