Чуп Іван Андрійович. Удосконалення механізму формування сільських та селищних рад в Україні

Короткий опис

Чуп Іван Андрійович. Удосконалення механізму формування сільських та селищних рад в Україні.- Дисертація канд. наук з держ. упр.: 25.00.04, Нац. акад. держ. упр. при Президентові України, Львів. регіон. ін-т держ. упр. - Львів, 2015.- 229 с.

Національна академія державного управління при Президентові України Львівський регіональний інститут державного управління

на правах рукопису

ЧУП ІВАН АНДРІЙОВИЧ

УДК 352.07(477)

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ФОРМУВАННЯ СІЛЬСЬКИХ ТА СЕЛИЩНИХ РАД В УКРАЇНІ

25.00.04 – місцеве самоврядування

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
доктор наук з державного управління, професор
Дробот Ігор Олександрович

Львів – 2015
ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………...……………. 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МЕХАНІЗМУ ФОРМУВАННЯ ПРЕДСТАВНИЦЬКИХ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ БАЗОВОГО РІВНЯ………………...

12
1.1. Наукові підходи до механізму формування представницьких органів місцевого самоврядування базового рівня в Україні..….…………...…………………….

13
1.2. Понятійно-категоріальний аналіз механізму формування сільських та селищних рад в Україні…………………...…...
29
1.3. Зарубіжний досвід формування представницьких органів місцевого самоврядування базового рівня..…………………
46
Висновки до розділу 1……………………………...……………………… 64
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ МЕХАНІЗМУ ФОРМУВАННЯ СІЛЬСЬКИХ ТА СЕЛИЩНИХ РАД В УКРАЇНІ…...…..….
67
2.1. Законодавче забезпечення механізму формування сільських та селищних рад…………………..……………….
68
2.2. Організаційне забезпечення механізму формування сільських та селищних рад……………………………..…….
80
2.3. Інституційне забезпечення механізму формування сільських та селищних рад……………….……………….….
97
Висновки до розділу 2………………………...…………………………. .. 116
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ФОРМУВАННЯ СІЛЬСЬКИХ ТА СЕЛИЩНИХ РАД В УКРАЇНІ……………………………………………….………

118
3.1. Адаптація та впровадження в Україні успішних практик формування представницьких органів місцевого самоврядування базового рівня зарубіжних країн........…….

119
3.2. Удосконалення організаційного забезпечення механізму формування сільських та селищних рад…………..………...
136

3.3. Удосконалення інституційного забезпечення механізму формування сільських та селищних рад…………………….
155
Висновки до розділу 3…………………………………...………………… 171
ВИСНОВКИ……………………………………..…………………………. 174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………..………………... 179
ДОДАТКИ……………………………...…...……………………………… 211

ВСТУП

Актуальність теми. У сучасних умовах вітчизняного державотворення вагоме значення в організації життєдіяльності громад мають представницькі органи місцевого самоврядування базового рівня. Їх діяльності з боку держави приділяється значна увага, їм надається різноманітна підтримка щодо питань нормативного, правового, організаційного, інституційного, матеріального, фінансового забезпечення. На державному рівні врегульовані відносини між місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, територіальними органами центральних органів виконавчої влади у питаннях організації життєдіяльності громад, встановлені межі їх компетенції, визначені повноваження, обумовлені процедури взаємодії між ними. Втім, низька якість адміністративних послуг, що надається сільському населенню, критичний стан інфраструктури села, низький рівень життя громадян, їх пасивне ставлення до вирішення спільних проблем вказують на необхідність змін в правових, організаційних, інституційних підходах організації життєдіяльності на місцевому рівні.
Результати наукових досліджень, пов’язаних з функціонуванням вітчизняної системи місцевого самоврядування в цілому та діяльності представницьких органів місцевого самоврядування зокрема, свідчать про те, що причинами зазначеного стану організації життєдіяльності на місцевому рівні є консервативність громад, їх опір нововведенням, відсутність мотивації місцевих лідерів у поліпшенні управлінської діяльності, недостатня кваліфікація депутатського корпусу, компетенційні спори між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, корупційні дії посадових осіб тощо. Однак не менш вагомою причиною низької ефективності місцевого самоврядування, нездатності сільських, селищних рад вирішувати проблеми громад є, на думку науковців, експертів і практиків, недосконалий механізм їх формування.
З огляду на це й у контексті оголошеної в Україні реформи місцевого самоврядування набувають вагомості дослідження, пов’язані з методологією формування сільських, селищних рад, особливо щодо їх ефективності в організації життєдіяльності громад.
Проблемою механізму формування представницьких органів місцевого самоврядування переймаються політики, практики, громадські інститути, науковці. Зокрема, зарубіжний досвід за цією тематикою досліджували: М. Бучин, П. Ворона, А. Георгіца, Т. Гошко, І. Грищенко, І. Дробот, В. Калашников, Д. Ковриженко, А. Колодій, Х. Кохалик, Л. Лебединська, М. Лендьел, П. Любченко, М. Медведєва, Н. Мельтюхова, Л. Михайлишин, М. Наход, О. Новакова, Т. Паутова, Т. Пустовіт, О. Скороход, О. Стогова, І. Фєтєску, О. Чернецька, К. Шабатько, В. Шаповал, Ю. Шведа, І. Шелепницька та ін.
Дослідження механізму формування сільських, селищних рад в Україні та діяльності депутатів, сільських, селищних голів здійснювали: В. Бакуменко, О. Батанов, Ю. Битяк, В. Борденюк, Ю. Ганущак, Ю. Делія, О. Євсюкова, Г. Задорожня, Н. Заяць, В. Золотарьов, В. Куйбіда, О. Кулешов, Ю. Куц, О. Кучабський, Р. Максакова, В. Олуйко, І. Павленко, В. Погорілко, Н. Постовой, С. Саханенко, К. Соляннік, Ю. Ставнійчук, Ю. Стрілець, О. Сушинський, В. Таран, Ю. Тодика, В. Яцук та ін.
Однак, незважаючи на активні наукові пошуки в зазначених напрямах науки державного управління, системних досліджень у контексті формування, організації та діяльності саме сільських, селищних рад як представницьких органів місцевого самоврядування базового рівня майже не проводилося. Потребують узагальнення наукові підходи до механізму формування сільських, селищних рад, уточнення причинно-наслідкових зв’язків його походження та значимості у здійсненні місцевого самоврядування, уточнення змісту основних понять за темою дослідження, оцінки стану законодавчого забезпечення, організаційних та інституційних складових, вивчення зарубіжного досвіду формування представницьких органів місцевого самоврядування базового рівня, що в сукупності дасть змогу розв’язати конкретне наукове завдання – на теоретичному рівні обґрунтувати шляхи удосконалення механізму формування сільських, селищних рад як передумови їх ефективної діяльності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблематика роботи відповідає напрямам науково-дослідних робіт Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України й пов’язана з темами, які досліджували: кафедра державного управління та місцевого самоврядування – “Розвиток демократичних якостей управлінської культури органів публічної влади” (державний обліковий номер 0214U007091), у межах якої автор як один з виконавців обґрунтував основні форми здійснення демократичної культури управління; кафедра філософії та політичних наук – “Публічна політика, публічне врядування й адміністрування: питання теорії, методології, практики” (державний обліковий номер 0215U000690), у межах якої було узагальнено зарубіжний досвід механізму формування представницьких органів місцевого самоврядування базового рівня.
Метою дисертаційної роботи є обґрунтування шляхів удосконалення механізму формування сільських, селищних рад в Україні.
Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити такі завдання:
– узагальнити наукові підходи до обґрунтування та створення дієвого механізму формування сільських, селищних рад як представницьких органів місцевого самоврядування базового рівня;
– уточнити визначення ключових понять, що складають зміст механізму формування сільських, селищних рад;
– вивчити й узагальнити зарубіжний досвід формування представницьких органів місцевого самоврядування базового рівня та запропонувати науково-прикладні підходи до його застосування в Україні;
– проаналізувати стан законодавчого забезпечення механізму формування сільських, селищних рад в Україні та виокремити проблемні аспекти його застосування;
– охарактеризувати організаційні та інституційні складові механізму формування сільських, селищних рад в Україні та розробити заходи щодо їх узгодженої взаємодії;
– обґрунтувати шляхи вдосконалення механізму формування сільських, селищних рад в Україні та запропонувати форми і методи їх впровадження.
Об’єктом дослідження є діяльність представницьких органів місцевого самоврядування.
Предмет дослідження – механізм формування сільських та селищних рад в Україні.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертації є комплекс загальнонаукових і спеціальних методів. Для визначення мети і наукових завдань використано методи індукції та дедукції. Аналіз організаційно-функціональної структури сільських, селищних рад, з’ясування їх сутності, складових, взаємозв’язків, оцінка сучасного стану та визначення шляхів їх удосконалення здійснювалося з допомогою системного підходу, який передбачає застосування методів аналізу, синтезу, абстрагування, класифікації, формалізації та систематизації. Використання методів узагальнення та моделювання дало змогу вивчити вітчизняний і зарубіжний досвід механізму формування представницьких органів місцевого самоврядування базового рівня та обґрунтувати шляхи його застосування в Україні.
Із спеціальних методів використовувалися: історико-логічний та критичного аналізу – для вивчення особливостей становлення і розвитку механізму формування сільських, селищних рад в Україні; абстрактно-логічний – понятійно-категоріального аналізу змісту основних понять; порiвняльно-правовий, системно-структурний та системно-функціональний – законодавчого забезпечення, організаційних та інституційних складових механізму формування сільських, селищних рад; статистичний і соціологічний – сучасного стану механізму формування сільських, селищних рад; прогнозування – для обґрунтування шляхів удосконалення механізму формування сільських, селищних рад та їх виконавчих органів.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації одержані наукові результати, що в сукупності вирішують актуальне наукове завдання, а саме: теоретичне обґрунтування шляхів удосконалення механізму формування сільських, селищних рад в Україні. Вирішення поставленого наукового завдання представлено сукупністю запропонованих методологічних підходів, висновків і рекомендацій, наукова новизна яких полягає у тому що:
вперше:
– розроблено структурно-функціональну модель механізму формування сільських, селищних рад в Україні, яка характеризується сукупністю впорядкованих взаємодій державних, політичних та громадських суб’єктів у правових, організаційних, інституційних, інформаційних процесах і процедурах діяльності представницьких органів місцевого самоврядування базового рівня;
– запропоновано авторське поняття “механізм формування сільських, селищних рад”, змістом якого є впорядкована сукупність виконаних у певній послідовності організаційно-правових процесів, процедур та операцій задля забезпечення функціональної єдності й інституційної цілісності в діяльності представницьких органів місцевого самоврядування базового рівня;
удосконалено:
– науково-прикладні підходи до адаптації зарубіжного досвіду формування представницьких органів місцевого самоврядування базового рівня з урахуванням кореляційної взаємозалежності між чисельністю громади, видом виборчої системи, кількісним складом рад, введенням цензових вимог, способом обрання депутатів рад та посадових осіб місцевого самоврядування;
– визначення ключових понять, що складають зміст механізму формування сільських, селищних рад, зокрема: “сільська, селищна рада” як виборний, колегіальний, легітимний, представницький орган місцевого самоврядування; “виборча система базового рівня” як спосіб волевиявлення громад щодо розподілу мандатів депутатів сільських, селищних рад та сільських, селищних голів, що дало змогу ідентифікувати сільські, селищні ради у системі місцевого самоврядування України та спосіб їхнього формування;
– процедуру легалізації посадових осіб місцевого самоврядування в частині врахування їх професійної компетентності, ставлення до службових обов’язків, ініціативності, потенційних здібностей, мотивації, здатності до особистісного розвитку шляхом закріплення цих вимог у локальних нормативних актах;
дістали подальшого розвитку:
– комплексний підхід до удосконалення механізму формування сільських, селищних рад в Україні шляхом: 1) застосування змішаної мажоритарної виборчої системи для обрання депутатів та сільських, селищних голів; 2) врегулювання проблемних аспектів організації виборів та підвищенні рівня управління виборчим процесом; 3) скасування законодавчих норм щодо суміщення посад у виконавчих органах сільських, селищних радах зі статусом депутата відповідної ради; 4) посилення відповідальності представників громад через реалізацію принципу самостійності у локальних нормативних актах;
– теоретико-методологічні узагальнення взаємодії законодавчих, політичних, організаційних, інституційних, мотиваційних чинників дієвого механізму формування сільських, селищних рад, а саме: стабільності законодавства та його відповідності потребам суспільної самоорганізації; дотримання законності під час формування сільських, селищних рад; стійкості організаційно-функціональної структури сільських, селищних рад; ролі сільських, селищних рад в сучасній системі місцевого самоврядування в Україні; самостійності системи виконавчих органів, процедури їх утворення, ефективності у врегулюванні суспільних справ громад; усвідомлення депутатами, сільськими, селищними головами та посадовими особами місцевого самоврядування суспільної місії у здійсненні місцевого самоврядування;
– напрями вдосконалення діяльності сільських, селищних рад в Україні через адаптацію зарубіжного досвіду законодавчого, організаційного, інституційного забезпечення механізму їх формування, зокрема шляхом активізації громадами політичних і мотиваційних чинників.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані наукові результати, пропозиції та рекомендації використані в діяльності Колочавської сільської ради Закарпатської області як теоретична база для підготовки положення про виконавчий комітет сільської ради, а також під час розробки низки проектів рішень сільської ради (Акт про впровадження від 18.04.2013 р.); Міжгірської селищної ради Закарпатської області під час внесення змін до статуту громади селища Міжгір’я, зокрема у питаннях реалізації механізму відповідальності селищної ради та її виконавчих органів перед громадою (Акт про впровадження від 30.05.2014 р.); Міжгірської районної ради Закарпатської області як теоретична основа для підготовки збірників методичних рекомендацій: “Особливості прийняття (обрання) на службу посадових осіб місцевого самоврядування”, “Організація та проведення сесій сільських рад” (Довідка про використання результатів дослідження № 01-13/170 від 24.09.2014 р.); Хмельницького центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій у проведенні навчання посадових осіб місцевого самоврядування Хмельницької області, у підготовці тематичних зустрічей та практичних занять для сільських, селищних голів, секретарів сільських, селищних рад, під час розробки науково-практичних матеріалів “Нормативно-правове забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування” (Акт про впровадження від 06.03.2014 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки й рекомендації, які винесено на захист, одержано самостійно та розкрито в наукових працях. У дисертації не використовувались ідеї і розробки співавтора, з яким було підготовлено одну публікацію.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертації обговорювались на науково-практичних конференціях і форумах: “Модернізація системи державного управління: теорія та практика” (2012 р., 2013 р., м. Львів); “Наука і вища освіта” (2013 р., м. Запоріжжя); “Публічне врядування: виклики та загрози в умовах глобалізації” (2013 р., м. Феодосія); “Державне управління в Україні: історія державотворення, виклики та перспективи” (2013 р., м. Одеса); “Актуальні проблеми та перспективи публічного управління” (2013 р., м. Одеса); “Теорія та практика державної служби: напрями модернізації” (2013 р., м. Дніпропетровськ).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 наукових статей у фахових виданнях з державного управління, одна з яких – в зарубіжному науковому виданні. Результати дисертації опубліковані в матеріалах 7 науково-практичних конференцій і форумів.
Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (248 найменувань на 32 сторінках), додатків. Загальний обсяг дисертації становить 237 сторінок, з них 178 – основного тексту. Робота містить 3 рисунки, 1 таблицю, 11 додатків на 27 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено актуальне наукове завдання в галузі науки державного управління, що полягає в обґрунтуванні шляхів удосконалення механізму формування сільських та селищних рад в Україні. Одержані в процесі дослідження результати свідчать про досягнення визначеної мети, виконання поставлених завдань і дають підстави для формулювання висновків, рекомендацій і пропозицій, що мають теоретичне й практичне значення.
1. Узагальнення наукових підходів до обґрунтування та створення дієвого механізму формування представницьких органів місцевого самоврядування базового рівня в Україні дало змогу уточнити його зміст в площині здійснення процесів легітимізації місцевого самоврядування в Україні. З’ясовано, що у низці наукових праць дослідження механізму формування сільських, селищних рад зводиться переважно до аналізу інституту волевиявлення громад. Встановлено, що для належного функціонування механізму формування сільських, селищних рад необхідне врахування таких чинників як: уточнення причинно-наслідкових взаємодій суб’єктів; поглиблення змісту основних понять у предметній площині дослідження; оцінки стану законодавчого забезпечення, організаційних та інституційних складових; вивчення й узагальнення зарубіжного досвіду формування представницьких органів місцевого самоврядування базового рівня. Показано, що важливою складовою діяльності сільських, селищних рад є необхідність активізації її громадівської складової.
2. Уточнення визначень ключових понять, що складають зміст механізму формування сільських, селищних рад дало змогу подолати наявну семантичну неузгодженість. Виявлено, що більшість дослідників акцентують увагу на виконанні сільськими, селищними радами їх представницьких функцій. З огляду на це виокремлено два підходи щодо трактування змісту, значення та ролі сільських, селищних рад: або виконання сільськими, селищними радами їх представницьких, або виконавчих (розпорядчих) функцій. Серед дослідників існує одностайність щодо ролі громади як єдиного джерела та інституту виборів, як відповідного способу легітимного делегування повноважень представницьким органам місцевого самоврядування базового рівня. Конкретизовано визначення змісту понять “сільська, селищна рада”, “виборча система базового рівня”. Запропоновано авторське поняття “механізм формування сільських, селищних рад” як впорядкована сукупність виконаних у певній послідовності організаційно-правових процесів, процедур та операцій задля забезпечення функціональної єдності й інституційної цілісності в діяльності представницьких органів місцевого самоврядування базового рівня.
3. Вивчення і узагальнення зарубіжного досвіду формування представницьких органів місцевого самоврядування базового рівня дало змогу визначити можливості його застосування в Україні. Обґрунтовано тезу щодо кореляції виду виборчої системи, кількісного складу сільських, селищних рад та їх виконавчих органів залежно від чисельності жителів відповідної громади. Аргументовано необхідність ширшого використання локальних нормативних актів, зокрема статутів громад для удосконалення механізму формування сільських, селищних рад та їх діяльності. У статуті громади пропонується: доповнити визначені законом обмеження для кандидатів у сільські, селищні ради додатковими вимогами (постійного місця проживання, наявності концепції розвитку громади, залучення попередньої підтримки громади тощо); розширити форми контролю та відповідальності; деталізувати структуру та порядок формування виконавчих органів.
4. Аналіз стану законодавчого забезпечення механізму формування сільських, селищних рад в Україні дав змогу визначити першочергові завдання щодо внесення змін до профільного законодавства, зокрема в частині: призначення чергових та позачергових виборів; чисельного складу рад; періодичності їх формування; адміністрування виборів; утворення та визначення меж виборчих округів; забезпечення відповідності між волевиявленням виборців і складом рад; цензових вимог для кандидатів; права голосу; встановлення та оприлюднення підсумків волевиявлення; легалізації депутатів та сільських, селищних голів; утворення виконавчих органів; відповідальності перед громадою обраних представників. Водночас на законодавчому рівні слід встановити чіткий строк до початку виборчої кампанії, після якого в період виборів і до встановлення їх результатів не можна вносити зміни до виборчого законодавства. Зазначені законодавчі зміни сприятимуть гарантуванню належної управлінської автономії сільських, селищних рад та розвитку їх громадівської складової. Внаслідок цього зросте рівень дієздатності громад та діяльності сільських, селищних рад.
5. Характеристика організаційних та інституційних складових механізму формування сільських, селищних рад в Україні дала змогу з’ясувати, що змішана мажоритарна виборча система є більш прийнятною для формування сільських, селищних рад і такою, що сприятиме якісному формуванню сільських, селищних рад та реалізації виборчих прав громад. З’ясовано, що є певна неузгодженість щодо визначення: кількісного складу сільських, селищних рад; структури та чисельності виконавчих органів; утворення постійних комісій, зокрема недостатня кореляція з чисельністю громад та її функціональними потребами. Встановлено, що недоліки в діяльності окремих сільських, селищних рад та негативні тенденції у системі місцевого самоврядування обумовлені низькою професійною компетентністю посадових осіб місцевого самоврядування, безвідповідальністю виконавчих органів через недостатній контроль за їх діяльністю з боку громади. З огляду на це обґрунтовано функції присяги як повноцінного та самостійного морально-психологічного ресурсу, спрямованого на підвищення відповідальності депутатів та посадових осіб місцевого самоврядування перед громадами, активізацію їхньої участі у вирішенні суспільних справ.
6. Обґрунтовано шляхи вдосконалення механізму формування сільських, селищних рад в Україні формами і методами запровадження яких є:
– передача повноважень Центральній виборчій комісії щодо призначення чергових та позачергових виборів сільських, селищних рад та сільських, селищних голів, що дозволить прискорити динаміку оновлення складу сільських, селищних рад;
– забезпечення залежності кількісного складу сільських, селищних рад та їх виконавчих органів від чисельності жителів громад, що дозволить якісно враховувати потенціал територіальної основи функціонування інституту місцевого самоврядування та його громадівської складової;
– законодавче врегулювання статусу виборця в частині надання виборчого права особам, які постійно проживають в межах відповідної громади, що сприятиме ширшому залученню жителів громади до участі в суспільній самоорганізації;
– законодавче врегулювання виборчих цензів для кандидатів у депутати та на посади сільських, селищних голів шляхом введення корегувальних цензів: віку, осілості, зв’язку з громадою, наявності у кандидатів програмної концепції, що дасть змогу активізувати діяльність кандидатів у сільські, селищні ради та посилити їх відповідальність у взаємовідносинах із громадою і громадянським суспільством;
– застосування для обрання депутатів сільських, селищних рад мажоритарної виборчої системи відносної більшості в багатомандатних виборчих округах, що дасть змогу мінімізувати ризики щодо підкупу виборців, підвищить ступінь відповідальності депутатів та не вимагатиме проведення повторних виборів у разі дострокового припинення повноважень одного з депутатів;
– законодавче врегулювання процедурних питань щодо обрання сільських, селищних голів з урахуванням чинника абсолютної, а не відносної більшості, що посилить позиції легітимності інституту сільських, селищних голів, надасть їм нового статусу в системі “голова–рада”, спонукатиме їх до активізації своєї діяльності та підвищить їхню відповідальність перед громадами;
– регламентація основних процесуальних аспектів формування сільських, селищних рад та їх виконавчих органів у локальних нормативних актах (статутах громад, регламентах роботи рад, положеннях про виконавчий комітет та постійні комісії), що дасть змогу сільським, селищним радам і громадам самостійно та під власну відповідальність вирішувати питання організації життєдіяльності;
– законодавче врегулювання процедури дострокового припинення повноважень депутатів та сільських, селищних голів, що має сприяти зростанню політичної відповідальності суб’єктів виборчого процесу та підвищенню контролю громади за діяльністю обраних нею представників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агранофф Р. Розбудова місцевих рад в Україні [Текст] : матер. до навч. програми : “Програма сприяння парламентові України” / Р. Агранофф, Т. Браун, А. Ткачук. — К. : [б. в.], 1997. — 122 с.
2. Актуальні проблеми становлення та розвитку місцевого самоврядування в Україні [Текст] : монографія / В. О. Антонченко, М. О. Баймуратов, О. В. Батанов [та ін.] ; за заг. ред. В. В. Кравченка, М. О. Баймуратова, О. В. Батанова. — К. : Атіка, 2007. — 864 с.
3. Аркуша О. Г. Державна служба в українських регіонах Австрійської (Австро-Угорської) монархії (1772 — 1918) / О. Г. Аркуша // Нариси історії державної служби в Україні [Текст] / Головне управління державної служби України ; Ін-т історії України Національної академії наук України. — К. : Ніка-Центр, 2009. — С. 131—166.
4. Афанасьєва М. Призначення дати виборів до органів публічної влади з підстав політичної доцільності / М. Афанасьєва // Вісник Центральної виборчої комісії [Текст]. — 2012. — № 3 (24). — С. 56—65.
5. Ашихміна О. В. Історико-правові передумови формування в Україні органів місцевого самоврядування як суб’єктів господарських правовідносин / О. В. Ашихміна // Економіка та право [Текст]. — 2012. — № 1. — С. 73—78.
6. Баймуратов М. О. Муніципальна влада: актуальні проблеми становлення і розвитку в Україні [Текст] : монографія / М. О. Баймуратов, В. А. Григор’єв. — Одеса : Юридична література, 2003. — 248 с.
7. Батанов О. В. Муніципальна влада в Україні: проблеми теорії та практики [Текст] : монографія / О. В. Батанов ; відп. ред. М. О. Баймуратов. — К. : Юридична думка, 2010. — 656 с.
8. Батанов О. В. Основні етапи інституціоналізації муніципальної влади і проблеми становлення сучасного муніципалізму в Україні / О. В. Батанов // Вісник Запорізького національного університету [Текст]. — 2009. — № 1. — С. 36—45.
9. Батанов О. В. Політичні партії та територіальні громади як суб’єкти муніципального виборчого процесу / О. В. Батанов // Вісник Центральної виборчої комісії [Текст]. — 2005. — № 2 (2). — С. 62—66.
10. Батура С. Політико-правові чинники формування та функціонування виборчих систем / С. Батура // Віче [Текст]. — 2011. — № 20. — С. 10—13.
11. Біленчук П. Д. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право) [Текст] : навч. посіб. / П. Д. Біленчук, В. В. Кравченко, М. В. Підмогильний. — К. : Атіка, 2000. — 304 с.
12. Богданова О. Конфіденційність по-дніпропетровськи / О. Богданова // Український регіональний вісник [Текст]. — 2001. — № 28. — 1 груд. — С. 9.