Пальоха Віталіна Василівна Ме­ханізми аналітично-прогностичного забезпечення системи публічного управління України

Короткий опис

Пальоха Віталіна Василівна, тимчасово не працює: «Ме­ханізми аналітично-прогностичного забезпечення системи публічного управління України» (25.00.02 - механізми дер­жавного управління). Спецрада Д 26.810.01 у Національній академії державного управління при Президентові України

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ПАЛЬОХА ВІТАЛІНА ВАСИЛІВНА
УДК 352.075.2
ДИСЕРТАЦІЯ
МЕХАНІЗМИ АНАЛІТИЧНО-ПРОГНОСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ
25.00.02 - механізми державного управління
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління.
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело.
Науковий керівник - РЕЙТЕРОВИЧ Ігор Вячеславович,
кандидат політичних наук, доцент
Київ - 2018

ЗМІСТ
ВСТУП 10
РОЗДІЛ 1 КЛЮЧОВІ ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ АНАЛІТИЧНО-ПРОГНОСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ 20
1.1. Базові поняття та ключові детермінанти аналітично-прогностичної діяльності в системі публічного управління 20
1.2. Методологічні особливості здійснення аналітично-прогностичного забезпечення 38
1.3. Об’єктивна та суб’єктивна складові аналітично-прогностичної діяльності 64
Висновки до розділу 1 75
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ АНАЛІТИЧНО-ПРОГНОСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕ¬ЧЕННЯ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ НІЖИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ) 79
2.1. Нормативно-правовий та інституційний механізми аналітично-прогностичного забезпечення органів місцевого самоврядування 79
2.2. Кадровий механізм аналітично-прогностичного забезпечення органів місцевого самоврядування 93
2.3. Організаційний механізм аналітично-прогностичного забезпечення органів
місцевого самоврядування 104
Висновки до розділу 2 129
РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ АНАЛІТИЧНО-ПРОГНОСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ 134
3.1. Світові тенденції аналітично-прогностичного забезпечення публічного управління: досвід для України 134
3.2. Нормативно-правовий та інституційний механізми вдосконалення аналітично- прогностичного забезпечення публічного управління України 151
3.3. Організаційний механізм та ресурсне забезпечення вдосконалення аналітично- прогностичного забезпечення публічного управління України 169
Висновки до розділу 3 183
ВИСНОВКИ 187
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 191
ДОДАТКИ 220
ВСТУП
Актуальність теми. На сьогодні жодна сфера суспільного життя не може ефективно розвиватися без прогнозування майбутнього. Хоча у світі відбуваються динамічні зміни, однак є методи, які дають змогу передбачити це майбутнє та зменшити фактор невизначеності. Належне аналітично-прогностичне забезпечення системи публічного управління формує підґрунтя для прийняття адекватних управлінських рішень на основі всебічного аналізу причин та наслідків, недоліків і переваг, можливих альтернатив та реальних ресурсів, імовірних ризиків і загалом сценаріїв розвитку.
Особливо актуальним є аналітично-прогностичне забезпечення діяльності в системі місцевого самоврядування, адже зараз воно має забезпечувати не лише вирішення поточних завдань, а й стратегічний розвиток територіальних громад. Відповідного досвіду в органів місцевого самоврядування ще недостатньо, зокрема як і аналітично-прогностичних компетентностей та ресурсного забезпечення.
З огляду на демократичний вектор розвитку нашої держави надзвичайно важливим є й залучення громадськості до публічного управління, що ускладнює процеси вироблення публічно-управлінських рішень та прогнозування їх наслідків.
Таким чином, важливим завданням є створення організаційно-правових засад аналітично-прогностичного забезпечення багатосуб’єктної системи публічного управління, яка б ураховувала як сучасну методологію прогнозування, так і множинність чинників розвитку, про які об’єктивно не може знати лише одна якась сторона. Відповідно, розроблення ефективних стратегій і програм розвитку на всіх рівнях врядування потребує належного аналітично-прогностичного забезпечення.
На сьогодні цьому питанню приділяється украй мало уваги. Положення Закону України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”, прийнятого ще в 2000 р., уже потребують осучаснення та врахування потенціалу співпраці з неурядовими інституціями, які беруть участь у виробленні публічно-управлінських рішень, поширення таких
нормативно закріплених норм співпраці на регіональний та місцевий рівні. Крім того, мають бути враховані європейські підходи та передова практична методологія.
Формуванню теоретико-методологічних засад механізмів публічного та, зокрема, державного управління присвячені праці М. Білинської, В. Вакуленка, Т. Василевської, К. Ващенка, Л. Гаєвської, Л. Гонюкової, Н. Грицяк, І. Дегтярьової,
B. Карлової, М. Кравченко, В. Куйбіди, О. Малиновської, Т. Маматової,
І. Пантелейчук, Т. Пахомової, О. Петроє, О. Пухкала, І. Розпутенка, Г. Рябцева, А. Савкова, С. Серьогіна, І. Сурай, О. Суходолі, В. Тертички, В. Трощинського,
C. Хаджирадєвої та ін. Доробок цих науковців дає змогу більш системно формувати і механізми аналітично-прогностичного забезпечення.
Взаємодію держави та громадянського суспільства через призму їх взаємовпливу та розвитку досліджували такі зарубіжні вчені, як: Е. Арато, X. Арендт, З. Бауман, У. Бек, П. Бергер, Ю. Габермас, С. Гантінгтон, Р. Гвардіні,
A. Ґрамші, Р. Дарендорф, М. Кастельс, Дж. Кін, А. Кларк, Дж. Л. Коен, К. Левін, М. Мараффі, Ф. Фукуяма, Ф. Хайек та ін.
Проблематиці прогнозування в системі державного управління та місцевого самоврядування присвячена значна кількість наукових праць та прикладних розробок як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників, зокрема П. Абурдена, Р. Арона, З. Бжезинського, І. Бестужева-Лади, М. Г айдеггера, Г. Кана, А. Кокошкіна,
С. Меліхова, Л. Мемфорда, Дж. Нейсбіта, Ф. Поллака, А. Сергеєва, Дж. Сороса,
О. Тоффлера, Ф. Фукуями, членів “Римського клубу”, у тому числі його представника Б. Гаврилишина та ін.
Серед вітчизняних науковців, які досліджували проблеми аналітично- прогностичної діяльності, варто відзначити В. Андрущенка, Е. Афоніна, В. Бабаєва,
B. Бакуменка, О. Валевського, К. Ващенка, А. Гальчинського, В. Гейця, М. Головатого, В. Горбатенка, Л. Губерського, О. Дєгтяра, В. Жук, В. Князєва,
А. Коваленка, В. Кременя, Л. Кочубей, І. Кураса, Ю. Левенця, А. Мартинова, М. Михальченка, О. Пухкала, Ф. Рудича, О. Суший, С. Телешуна, В. Ткаченка, Ю. Шемшученка та ін.
Отже, сформовано досить широку теоретико-методологічну базу для аналітично-прогностичного забезпечення системи публічного управління України. Проте ця система потребує вдосконалення, зокрема з урахуванням передового зарубіжного досвіду, сучасних методів і підходів, системного вдосконалення інституційно-організаційних та правових засад. Ці аспекти ще не були предметом окремого дослідження, що є необхідним з огляду на амбітні цілі розвитку України, її територій та галузей.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У дисертаційному дослідженні висвітлено результати наукових розвідок автора, отримані в межах комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України “Державне управління та місцеве самоврядування” за темою кафедри публічної політики та політичної аналітики “Публічна політика в процесах модернізації державного управління в Україні” (ДР № 0114U002861). Роль автора у виконанні цієї роботи полягала у виявленні особливостей впливу прогнозної інформації на вироблення управлінських рішень, а також аналізі зарубіжного досвіду прогнозування та розробці практичних рекомендацій щодо його впровадження в Україні.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування підходів та розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів аналітично-прогностичного забезпечення системи публічного управління України. Для досягнення визначеної мети сформульовано такі завдання:
- узагальнити, проаналізувати та уточнити базові теоретичні і методологічні положення щодо аналітично-прогностичного забезпечення системи публічного управління;
□ - визначити основні фактори, які впливають на здійснення аналітично- прогностичної діяльності;
□ - проаналізувати механізм та ресурсне забезпечення аналітично- прогностичної діяльності органів місцевого самоврядування на прикладі виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області;
□ - виявити особливості функціонування нормативно-правового та інституційного механізмів аналітично-прогностичного забезпечення системи публічного управління в Україні;
□ - обґрунтувати підходи до вдосконалення комплексу механізмів аналітично- прогностичного забезпечення системи публічного управління в Україні;
□ - розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення аналітично- прогностичного забезпечення вітчизняного публічного управління на основі узагальнення відповідних світових тенденцій та наукових напрацювань.
Об’єкт дослідження - аналітично-прогностичне забезпечення публічного управління.
Предмет дослідження - механізми аналітично-прогностичного забезпечення системи публічного управління України.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети і вирішення визначених завдань у дисертації використовувалася низка загальнонаукових та спеціальних методів, зокрема:
- аналізу, класифікації та опису - у процесі узагальнення, аналізу та уточнення базових теоретичних і методологічних положень щодо аналітично-прогностичного забезпечення системи публічного управління;
- діалектичний, дескриптивний, абстрактно-логічний - для визначення основних етапів та факторів здійснення аналітично-прогностичної діяльності;
- структурно-функціональний, логічний та системного аналізу - під час виявлення особливостей функціонування нормативно-правового, інституційного та організаційного механізмів аналітично-прогностичного забезпечення системи публічного управління в Україні;
- метод ключових питань, логічний аналіз, метод аналізу ситуацій та ситуативний аналіз - у процесі аналізу механізмів та ресурсного забезпечення аналітично-прогностичної діяльності органів місцевого самоврядування на прикладі виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області;
- узагальнення та абстрагування - для обґрунтування підходів до вдосконалення теоретичних моделей механізмів аналітично-прогностичного забезпечення системи публічного управління;
- теоретичного моделювання, синтезу, компаративний - під час розробки практичних рекомендацій щодо вдосконалення аналітично-прогностичного забезпечення вітчизняного публічного управління на основі узагальнення відповідних світових тенденцій та наукових напрацювань.
Інформаційно-аналітичною базою дослідження слугували Конституція України, закони України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інтернет-ресурси органів державної влади, стратегічні документи і програми, наукові праці українських і зарубіжних учених, а також особисті напрацювання та спостереження.
Дисертаційне дослідження проводилося на принципах наукової об’єктивності та системності вивчення предмета, а також ґрунтувалося на тісному взаємозв’язку теоретичних розробок та практичної доцільності.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в дисертаційній роботі:
уперше розроблено модель аналітично-прогностичного забезпечення системи публічного управління в Україні, основу якого становлять тристороння співпраця суб’єктів аналітично-прогностичної діяльності (органи державної влади, органи місцевого самоврядування, науково-дослідні інститути; неурядові аналітичні організації (у тому числі організовані державою (GONGO)); комерційні аналітичні центри та окремі незалежні експерти), кожен із учасників якої має одну чи кілька профільних функцій, однак залучений до всіх етапів розробки аналітично - прогностичних документів (довго-, середньо- і короткострокові прогнози соціально-економічного та політичного розвитку держави, регіонів, територій, галузей, прогнозні сценарії щодо реалізації реформ та впровадження пілотних проектів тощо) на трьох рівнях управління - місцевому, регіональному й центральному, що дасть змогу компенсувати слабкі сторони кожного з учасників, сформувати надійні запобіжники різноманітним корупційним факторам, забезпечити якісні висновки та високу легітимність результатів аналітично - прогностичних досліджень;
удосконалено:
- теоретичні моделі механізмів аналітично-прогностичного забезпечення системи публічного управління в Україні шляхом використання відповідного світового досвіду, що передбачає залучення неурядових і приватних аналітичних структур та окремих експертів на договірних засадах (інституційний механізм), поглиблення взаємодії органів публічної влади, освітніх та наукових установ на регіональному й місцевому рівнях (організаційний механізм), упровадження в діяльність органів публічної влади спеціальних цифрових технологій з аналізу та прогнозування (ресурсний механізм);
- підходи до організації роботи колегіальних дорадчих органів при виконавчих комітетах місцевих рад шляхом упровадження в їх роботу елементів аналітично- прогностичної діяльності, а саме методик прогнозування (метод Дельфі, метод ключових питань, метод заінтересованих сторін за Ф.Гаелом), посилення правових та організаційних механізмів участі інститутів громадянського суспільства в процесі прийняття публічно-управлінських рішень шляхом створення додаткових експертно-комунікативних майданчиків та каналів доступу до процедури прийняття публічно-управлінських рішень;
набули подальшого розвитку:
- понятійно-термінологічний апарат науки державного управління, зокрема сформульовано визначення поняття “аналітично-прогностичне забезпечення системи публічного управління”, під яким розуміється сукупність інституційних, нормативно-правових, інформаційних, організаційних, методологічних, ресурсних та інших умов, що забезпечують необхідну якість прийнятих публічно- управлінських рішень шляхом підготовки науково обґрунтованих висновків щодо альтернатив розвитку того чи іншого явища, сфери, галузі, території тощо, визначення ймовірних ризиків та маркерів для подальшого управління ними;
- детермінанти ефективної діяльності структурних підрозділів аналітично- прогностичного спрямування органів публічного управління, що, на відміну від відомих (кваліфікація працівників, розмежування бюрократичних і аналітичних обов’язків, наявність стандартів аналітичних документів та ін.), пропонується доповнити запровадженням постійно діючих проектів із вивчення громадської думки та забезпечення функціонування єдиної статистичної архівної бази із щорічним оновленням інформації;
- фактори аналітично-прогностичної діяльності суб’єктів публічного управління, зокрема, крім досліджених факторів об’єктивного характеру (нормативно-правове, кадрове, інформаційне, організаційне, фінансове, методичне та інше забезпечення), виявлено та охарактеризовано когнітивні фактори - помилкової доступності інформації, довіри до каналу джерела інформації, мотивованого скептицизму, ретроспективного упередження, цільового узгодження інформації з оцінними упередженнями, впливу керівництва на результати прогнозів та висновків. Урахування цих та інших факторів суттєво впливає на якість аналітично-прогностичних висновків та залежить від досвіду й рівня компетентності суб’єктів;
- принципи аналітично-прогностичного забезпечення, а саме пропонується використовувати такий їх комплекс: об’єктивності, цілеспрямованості, гнучкості, актуальності, системності, диперсоніфікованості, інформаційної безпеки, достовірності, науковості, альтернативності, синергетичності, неперервності діяльності, ініціативності, відкритості, що загалом дасть можливість забезпечити їх ефективність.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що основні теоретико-методологічні та науково-практичні положення і рекомендації дослідження можуть бути використані для вдосконалення системи прогностично- аналітичного супроводу системи державного управління та місцевого самоврядування в Україні.
Окремі положення, висновки, практичні рекомендації, основні результати дисертації використано:
- Комітетом з питань культури і духовності Верховної Ради України під час здійснення аналітичної діяльності, зокрема в частині використання методології прогнозування та інструментів уникнення когнітивних викривлень в аналітико- прогностичних висновках (довідка від 25 травня 2018 року № 04-22/12-288(112055));
- Ніжинською міською радою Чернігівської області при підготовці Статуту територіальної громади міста Ніжина Чернігівської області, зокрема в частині залучення громадських інститутів міста до розробки проектів рішень міської ради та аналітико-прогностичних висновків до них (довідка від 06 вересня 2016 року № 87); під час підготовки Регламенту Ніжинської міської ради VII скликання, зокрема в частині підвищення ефективності рішень міської ради та впровадження в процес їх підготовки елементів прогнозування (довідка від 06 вересня 2016 року № 86); у процесі підготовки Кодексу етики депутата Ніжинської міської ради в частині стимулювання депутатів до аналітико-прогностичної діяльності (довідка від 06 вересня 2016 року № 88); при організації роботи депутатів міської ради (посібник “На допомогу депутату міської ради”) (довідка від 21 червня 2017 року № 276);
- Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради Чернігівської області у процесі укладення Меморандуму про співпрацю між виконавчим комітетом Ніжинської міської ради та Ніжинським державним університетом імені М. Г оголя в частині залучення науковців університету до розробки програм соціально- економічного розвитку міста, міських цільових програм; використання потенціалу студентського активу до вивчення громадської думки (довідка від 06 квітня 2017 року № 02.1-24/617); при укладенні Меморандуму про співпрацю між виконавчим комітетом Ніжинської міської ради та Національною академією державного управління при Президентові України в частині підвищення рівня професійних компетентностей посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів міської ради (довідка від 06 квітня 2017 року № 02.1-24/616); під час підготовки Розпорядження міського голови від 18 травня 2017 року № 102 “Про інформаційне наповнення офіційного сайту Ніжинської міської ради” в частині посилення контролю за достовірністю інформації, відсутністю комерційного та політичного змісту, підвищення аналітичного спрямування оприлюднених матеріалів (довідка від 21 червня 2017 року № 021-23/1168); при підготовці Розпорядження міського голови від 16 серпня 2017 року № 189 “Про визначення відповідальних за подання статистичних даних до Автоматизованої системи муніципальної статистики та порядку подання таких статистичних даних” у частині підвищення контролю за достовірністю поданої інформації до Автоматизованої системи муніципальної статистики (довідка від 05 вересня 2017 року № 021-24/1614); у процесі підготовки рішення “Про введення системи голосування на офіційному сайті міської ради” в частині створення додаткових умов для взаємодії із громадськістю, визначення громадської думки щодо того чи іншого питання з метою подальшого аналізу та нормативного реагування на неї (довідка від 05 вересня 2017 року № 021-24/1615);
- Київським міським центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій у частині визначення напрямів удосконалення роботи колегіальних органів місцевих рад шляхом упровадження окремих елементів прогнозування в їх діяльність (довідка від 18 травня 2018 року № 117).
Основні теоретико-практичні положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження також можуть бути використані у процесі підготовки проектів законодавчих і нормативних актів з питань прогнозування в системі державного управління та місцевого самоврядування, у програмах та відповідних проектах органів публічної влади, закладів вищої освіти та центрів підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування.
Особистий внесок здобувана. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею. Висновки і рекомендації, у тому числі й ті, що характеризують наукову новизну, отримано автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження апробовані в наукових доповідях та повідомленнях на науково-практичних конференціях, зокрема: “Місцеве самоврядування - основа сталого розвитку України” (Київ, 2014); “Проблеми та перспективи науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії” (Переяслав-Хмельницький, 2015); “Публічне управління: ціннісні орієнтири. Стандарти якості та оцінка ефективності” (Київ, 2017).
Публікації. Найважливіші положення, висновки та пропозиції дисертаційного дослідження опубліковано в 11 наукових працях, із них: 3 статті в наукових фахових виданнях з державного управління, 2 статті в періодичних наукових зарубіжних виданнях, 3 тези доповідей у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій, 3 статті в інших виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 220 сторінок (у тому числі 4 рисунки, 15 таблиць), із них основного тексту - 193 сторінки. Список використаних джерел налічує 279 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі запропоновано вирішення актуального наукового завдання в галузі науки “Державне управління”, яке полягає в обґрунтуванні підходів і розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів аналітично-прогностичного забезпечення системи публічного управління України, що створює наукове підґрунтя для забезпечення ефективності аналітично- прогностичної діяльності в системі публічного управління в Україні.
Результати, отримані в процесі дослідження, дають підстави сформулювати такі висновки і рекомендації.
1. Узагальнено, проаналізовано та уточнено базові теоретичні і методологічні положення щодо аналітично-прогностичного забезпечення системи публічного управління. Визначено, що аналітично-прогностичне забезпечення системи публічного управління - це сукупність інституційних, нормативно-правових, інформаційних, організаційних, методологічних, ресурсних та інших умов, що забезпечують необхідну якість прийнятих публічно-управлінських рішень шляхом підготовки науково обґрунтованих висновків щодо альтернатив розвитку того чи іншого явища, сфери, галузі, території тощо, визначення ймовірних ризиків та маркерів для подальшого управління ними. Серед методологічних підходів було досліджено: діалектичний, історичний, синергетичний, системний, порівняльний, інституційний, формаційний, цивілізаційний, психологічний та статичний.
2. Визначено основні фактори, які впливають на здійснення аналітично- прогностичної діяльності. До об’єктивних факторів можна віднести: нормативно- правове, кадрове, інформаційне, організаційне, фінансове, методичне забезпечення тощо. До суб’єктивних (когнітивних) факторів належать: факт помилкової доступності інформації, факт “яскравості” інформації, хибна довіра до одного каналу джерела інформації, скорочена форма умовисновків, “наївний емпіризм”, мотивований скептицизм або когнітивне спотворення незгоди, нездатність розглядати ланцюжок фактів, не супроводжуючи їх поясненнями або не поєднуючи їх логічним зв’язком, “ретроспективне упередження” або ефект “я-все-це-знав”, узгодження інформації з оцінними упередженнями та ін.
3. Проаналізовано механізми та ресурсне забезпечення аналітично- прогностичної діяльності органів місцевого самоврядування на прикладі виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області. До особливостей аналітично-прогностичного забезпечення системи місцевого самоврядування можна віднести недостатнє фінансування, невідповідність кадрового забезпечення, недосконалість нормативно-правової бази, перманентні умови цейтноту (стислі строки виконання основних завдань та водночас необхідність виконання бюрократичних процедур), “підгін” отриманої інформації під “внутрішньосистемну норму”, низький контроль за дотриманням вимог щодо якості аналітично-прогностичних висновків. В умовах дефіциту бюджету актуальним є посилення нормативно-правового механізму - максимального введення в регламенти роботи структурних органів процедур та принципів аналітично-прогностичної діяльності та створення додаткових інституцій з використання інформаційного (моніторингового), аналітичного (експертного, наукового) потенціалу місцевої громадськості. Обґрунтовано, що головне завдання кадрового механізму аналітично-прогностичного забезпечення системи місцевого самоврядування - це комплексне поглиблення аналітичних та прогностичних умінь суб’єктів як підготовки, так і прийняття публічно-управлінських рішень шляхом забезпечення неперервності та включеності навчальних програм у практичну діяльність, сприяння набуттю аналітично-прогностичних компетентностей посадовими особами місцевого самоврядування та депутатами ради, забезпечення гнучкості навчальних програм, їх різноманітності, актуальності, адресності; запровадження консультування, наставництва, співробітництва, залучення фахівців із різних сфер суспільної практики; проведення тренінгових занять із дотриманням принципів командної роботи.
Посилення організаційного механізму аналітично-прогностичного забезпечення органів місцевого самоврядування передбачає вдосконалення організації роботи дорадчих органів та робочих (постійних і тимчасових) груп шляхом упровадження в їх роботу елементів окремих методик прогнозування. Серед методик прогнозування апробовано: метод ключових питань, заочне опитування експертів та модифікована методика Дельфі (“мінідельфі”), яка в умовах наявного кваліфікаційного рівня та ресурсного потенціалу зарекомендувала себе найкраще.
4. Виявлено особливості функціонування нормативно-правового та інституційного механізмів аналітично-прогностичного забезпечення системи публічного управління в Україні, які являють собою набір інструментів, спрямованих на ефективну реалізацію завдань і функцій основних інститутів влади, підготовку відповідного кадрового ресурсу та супроводження процедур прийняття рішень різного рівня і сфер діяльності. Основним Законом України, завданням якого є формування цілісної системи прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку України, є Закон України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” від 23 березня 2000 р., який на сьогодні не відповідає сучасним вимогам та потребує оновлення. В інституційному механізмі існує проблема координації аналітичної діяльності з метою забезпечення системного аналітичного супроводу процесів вироблення та реалізації державної політики в Україні. Недержавні аналітичні центри мають такі проблеми у своїй діяльності: залежність від фінансування; залежність від ЗМІ; сезонність або ситуативність роботи; часта прив’язка до сфери проектування та кореляції іміджу політичних суб’єктів; нездатність перетворювати аналітичні тексти в консультаційні, формулювати рекомендації із висновків; ігнорування розгляду альтернативних варіантів розв’язання проблеми, перенесення теорії на практику; відсутність власної стратегії розвитку; нерівноправність учасників публічної політики.
5. Обґрунтовано підхід до вдосконалення комплексу механізмів аналітично- прогностичного забезпечення системи публічного управління України, що полягає в посиленні організаційного механізму шляхом налагодження співпраці урядових, неурядових та комерційних структур аналітично-прогностичного профілю. Така модель тристоронньої співпраці дасть змогу компенсувати слабкі сторони кожної із сторін та підвищить якість кінцевого результату діяльності - аналітично- прогностичних документів.
6. З метою вдосконалення механізмів аналітично-прогностичного забезпечення публічного управління в Україні на основі узагальнення відповідних світових тенденцій та наукових напрацювань розроблено такі практичні рекомендації:
- Верховній Раді України - внести зміни до Закону України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” в частині визначення учасників державного прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку, а саме додати інститути громадянського суспільства;
- Кабінету Міністрів України - внести зміни до Постанови № 710 та зняти обмеження щодо фінансування громадських організацій аналітично-прогностичної сфери діяльності; підвищити фінансування аналітичних проектів за участі неурядових аналітичних центрів; розширити практику залучення до аналітичної роботи експертів на договірних засадах; провести аналіз та коригування затверджених прогнозів та програм економічного і соціального розвитку з метою виправлення необ’єктивної та неточної інформації; розглянути можливість створення єдиної інформаційної бази міст України по різних сферах міста із щопіврічним оновленням;
- місцевим радам провести інвентаризацію наявних місцевих наукових, громадських та комерційних організацій аналітично-прогностичного профілю та профільних експертів, а також сформувати їх публічний рейтинговий список, налагодити співпрацю з відповідними місцевими осередками;
- для покращення результатів аналітично-прогностичної діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування слід удосконалити систему професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, орієнтованої на розвиток лідерських якостей управлінських кадрів, засвоєння знань та вмінь з аналізу публічної політики, стратегічного планування, управління змінами, управління людськими ресурсами, ефективної комунікації, створення нового мотиваційного механізму, який стимулюватиме посадовців до постійного оновлення своїх професійних знань, умінь, навичок.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Автоматизована система муніципальної статистики [Електронний ресурс] : офіційний сайт. - Режим доступу: http://www.asms.org.ua/node/159
2. Араб-Оглы Э. А. В лабиринте пророчеств. Социальное прогнозирование и идеологическая борьба / Э. А. Араб-Оглы. - М. : Молодая гвардия, 1973. - 305 с.
3. Афонін Е. А. Громадська участь у творенні та здійсненні державної політики / Е. А. Афонін, Л. В. Гонюкова, Р. В. Войтович. - Київ : Центр сприяння інститут. розвитку держ. служби, 2006. - 160 с.
4. Ахременко А. С. Политический анализ и прогнозирование : учеб. пособие / А. С. Ахременко. - М. : Гардарики, 2006. - 333 с.
5. Бабаєв В. Ю. Методологічні аспекти прогнозування у сфері державного управління [Електронний ресурс] / В. Ю.Бабаєв // Розвиток системи державного управління в Україні. - Режим доступу : http: //www. kbuapa. kharkov. ua/e -book/tpdu/2011-1 /doc/ 1/03.pdf
6. Байдаков С. Л. Контроллинг в системе стратегического и оперативного управления территориальных органов исполнительной власти / С. Л.Байдаков // Экон. наука соврем. России. - 2009. - № 3. - С. 40-47.
7. Барциц И. Н. Показатели эффективности государственного управления (субъективный взгляд на международные стандарты) / И. Н. Барциц // Теория и практика управления. - 2005. - № 3. - С. 34-58.
8. Берданова О. Базове навчання кандидатів на участь у мережі.
Ресурсне забезпечення регіонального та місцевого розвитку (матеріали до курсу № 5) [Електронний ресурс]. Київ, 2014. - Режим доступу :
http://regionet.org.ua/files/05.RLD_Resource_Berdanova_Materials_UA.pdf
9. Бестужев-Лада И. В. Чиновник - главный враг прогнозов
[Электронный ресурс] / И. В. Бестужев-Лада. - Режим доступа :
http://www.liveinternet.ru/tags/ %C1%E5%F1%F2%F3%E6%E5%E2-%CB%E0% E4%E0/
10. Богачев У. А. Муниципальное управление в системе публичного управления в России [Электронный ресурс] / У. А Богачев. - Режим доступа : http://www.souzpolitolog.ru/ru/ collection_of_9_bogachev.php
11. Босак О. З. Публічне управління як нова модель управління у державному секторі [Електронний ресурс] / О. З. Босак // Державне управління: теорія та практика. - № 2. - 2010. -. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e - j ournals/dutp/2010_2/txts/10bozuds. pdf.
12. Босак О. З. Становлення та розвиток системи публічного управління в Україні / О. З. Босак // Реформа публічного управління в Україні: виклики, стратегії, майбутнє : монографія / О. З. Босак; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; відп. редактор І. А. Грицяк. - Київ : К.І.С., 2009. - 240 с.
13. Браун П. Посібник з аналізу державної політики : пер. з англ. / П. Браун. - Київ : Основи, 2000. - 243 с.
14. Бурдье П. Социология политики : пер с фр. / П. Бурдье ; сост., общ. ред. Н. А. Шматко. - М. : Socio-Logos, 1993. - 336 с.
15. Бэер Дэниел. Остерегайтесь ГОНГО: как организованные
правительствами НПО троллят крупнейшую в Европе конференцию по правам человека [Электронный ресурс] / Дэниел Бэер, 30 сентября, 2016 г. - Режим доступа : https://osce.usmission.gov/ru/mind-gongos-government-organized-ngos-
troll-europes-largest-human-rights-conference-ru/
16. Вартовский М. Модели. Репрезентация и научное понимание / М. Вартовский. - М : Прогрес, 1988. - 507 с.
17. Василенко В. О. Теорія і практика розробки управлінських рішень : навч. посіб. / В. Василенко. - Київ : ЦУЛ, 2003. - 419 с.
18. Веймер Д. Л. Аналіз політики: концепції, практика / Д. Л. Веймер, Е. Р. Вайнінґ ; пер. з англ. І. Дзюби, А. Олійника ; наук. ред. О. Кілієвич. - Київ : Основи, 1998. - 654 с.
19. Венгеров А. Б. Теорія держави і права : підручник / А. Б. Венгеров. - 4-те вид., стер. - Москва : Омега-Л, 2007. - 240 с.
20. Вестник Московского университета. Сер. Социально -политические исследования [Хогвуд Б. Политическое прогнозирование / Б. Хогвуд, Л. Ганн. - Оксфорд, 1989]. - 1994. - № 6. -С. 51-55.