Міщенко Роман Іванович Формування ефективних механізмів публічних закупівель в сучасних геоекономічних умовах

Короткий опис

Міщенко Роман Іванович, заступник начальника відділу публічних закупівель та постачання завідувач відділення планування та закупівель Національної академії внутрішніх справ. Назва дисертації: «Формування ефективних механізмів публічних закупівель в сучасних геоекономічних умовах». Шифр та назва спеціальності 25.00.02 механізми державного управління. Спецрада К 79.051.05 Національного університету «Чернігівська політехніка» Міністерства освіти і науки України

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ
ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
МІЩЕНКО Роман Іванович
УДК 351.82:339.13
ДИСЕРТАЦІЯ
ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНИХ МЕХАНГЗМІВ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В СУЧАСНИХ ГЕОЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ
25.00.02 - Механізми державного управління
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело Р.І.Міщенко
Науковий керівник Миколайчук Микола Миколайович
д.держ.упр., професор
Чернігів - 2021

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 18
ВСТУП 19
РОЗДІЛ І. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ 29
ТІ. Аналіз системи публічних закупівель та механізмів її
забезпечення 29
1.2. Механізм проведення конкурсних торгів та його роль у розвитку
конкурентного середовища 38
1.3. Контроль в системі публічних закупівель як основа ефективності
витрачання бюджетних коштів 69
Висновки до розділу І 93
РОЗДІЛ II. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ПУБЛІЧНИМИ
ЗАКУПІВЛЯМИ В СУЧАСНИХ ГЕОЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ 96
2.1. Міжнародний досвід формування ефективності здійснення
публічних закупівель 96
2.2. Правове регулювання як механізм ефектизації та особливості публічних закупівель в Європейських (демократичних) країнах 112
2.3. Формування та розвиток системи публічних закупівель в Україні 135
Висновки до розділу II 164
РОЗДІЛ III. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ
ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ 167
3.1. Ефективність закупівель та шляхи усунення проблем 167
3.2. Електронні закупівлі як засіб мінімізації корупційних явищ в
системі публічних закупівель 175
3.3. Інструменти, критерії та методологія моніторингу ефективності
публічних закупівель 185
3.4. Сучасні підходи до підготовки спеціалістів з питань публічних
закупівель 190
Висновки до розділу III 202
ВИСНОВКИ 205
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 210
ДОДАТКИ 232
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
єс Європейський Союз
КМУ Кабінет Міністрів України
ДАСУ Державна аудиторська служба України
ООН Організація об’єднаних націй
Prozorro Державне підприємство «ПРОЗОРРО»
ЕСЗ Електронна система закупівель
Мінекономрозвитку Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
АМКУ Антимонопольний комітет У країни
ДКСУ Державна казначейська служба України

ВСТУП
Актуальність теми. В Україні з 2015 року активно впроваджується реформа сфери публічних закупівель. Основним завданням реформи є приведення національного законодавства у відповідність із стандартами Європейського Союзу відповідно до взятих на себе зобов’язань згідно Угоди про асоціацію та Світової організації торгівлі, а також створення й розвиток системи електронних закупівель для мінімізації корупційних проявів. Підвищення рівня прозорості дій замовників та відповідальності посадових осіб є головним чинником виявлення та запобігання корупції. Прозорість сфери публічних закупівель означає інформування ринку про заплановані та укладені договори, опублікування всіх необхідних умов та вимог до потенційних учасників та виконавців договорів, своєчасної та повної звітності щодо проведених процедур та виконання укладених договорів. Прозорість сфери публічних закупівель також передбачає опублікування нормативної бази, детальних рекомендацій, роз’яснень, методик та стандартів, відповідних рішень щодо процедур закупівлі. Передбачувані правила, прості умови участі у процедурах, стандартні документи, чіткий розподіл відповідальності між інституціями, фахівцями та контролюючими органами обмежують можливості посадових осіб приймати необгрунтовані чи неправомірні рішення щодо закупівлі товарів, робіт чи послуг і, таким чином, знижують ризики корупції. Ефективне функціонування сфери публічних закупівель є необхідною умовою для формування стійкої та ефективної економічної моделі країни. Міжнародна спільнота визнала реформу публічних закупівель в Україні однією з найуспішніших реформ, але попри досить широке визнання, ця реформа, як і більшість реформ в Україні, зіштовхнулася зі значним опором та спричинила палкі дискусії. Наразі триває процес відпрацювання механізмів використання електронних засобів, на всіх стадіях здійснення публічних закупівель та відповідно потребує детального вивчення основних процесів для формування ефективних механізмів управління сферою публічних закупівель.
Теоретичним питанням дослідження різних аспектів публічних закупівель присвятили свої роботи вітчизняні та зарубіжні вчені, зекрема в аспекті теорії та методології аналізу системи публічних закупівель варто відзначити дослідження М. Галущака, П. Германчука, О. Овсянюк- Бердадіної, Г. Пінькаса,
A. Храмкіна, О. Шатковського; поняття «публічні (державні) закупівлі» в аспекті підвищення ефективності державного управління були предметом вивчення таких дослідників як Д. Бойкін, О. Критенко, М. Миколайчук, С. Науменко, А. Оліфер, Я. Петруненко, Г. Севостьянова, Н. Ткаченко, Ю. Уманців, Ю. Фалко, Т Шестаковська. Окремі питання економічної складової системи публічних закупівель розкрито у працях О. Бабаніна, М. Голованенко, В. Зубара, О. Іваницької, О. Клювак, І. Розпутенка, В. Смиричинського; проблеми організації ресурсних можливостей та управління процесом закупівель досліджували П. Андреев, Т Бедфорт, В. Бровкін, О. Василик, А. Віль, Д. Вотерс, В. Геєць, Дж. Гелбрейт, А. Грищенко, Б. Данилишин, В. Дмитрієв, О. Кальман, Л. Кириченко, Ю. Кілієвич, Т Корнякова, О. Коротич, В. Морозов, Н. Нижник, К. Павлюк, Р. Рудніцька, В. Семенюк, В. Симоненко, Дж. Стігліц, Ю. Туркова. Механізми публічних закупівель, їх виокремлення щодо економічної ефективності, правового забезпечення, інституційного функціонали стали предметом дослідження І. Банасевич, Ю. Ганущака, Н. Головко, Н. Дроздової,
B. Зубара, В. Карасьової, П. Мавроідіса, О. Мостового, Н. Піроженко, О. Покрещука, В. Пономарьова, Д. Скриньки, Ф. Тріонфетті, О. Турченко, В. Федоровича, О. Шатковського, О. Юлдашева.
Незважаючи на вагомий внесок науковців у розробку теоретичних та методологічних засад досліджень здійснення публічних (державних) закупівель на міжнародному рівні, загальнодержавному та на рівні регіону, сьогодні залишається потреба в дослідженні процесу організації контролю за цільовим використанням коштів державного бюджету, шляхів підвищення ефективності функціонування системи публічних закупівель в Україні з метою економії державних коштів та забезпечення вільного конкурентного середовища загалом, а, відтак, визначенні ефективних механізмів державного регулювання публічних закупівель, удосконаленні організаційно-правових засад щодо їх функціонування. Це обґрунтовує необхідність подальшого наукового пошуку, орієнтованого на встановлення правової відповідності процесу здійснення публічних закупівель в умовах світової фінансової кризи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідної теми Національної академії державного управління при Президентові України - «Геоекономічна політика України» (державний реєстраційний № 0109U003018), де автором було запропоновано необхідність оптимізації логістичних механізмів закупівель для забезпечення сталості цін і мінімізаціії економічних втрат для всіх зацікавлених сторін (замовника-держави-постачальника).
Мета дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в теоретико- методологічному обґрунтуванні ефективних механізмів публічних закупівель в сучасних геоекономічних умовах та розробці практичних рекомендацій щодо їх удосконалення.
Досягнення окресленої мети передбачає вирішення таких завдань-.
- узагальнити науково-теоретичні підходи до дослідження системи публічних закупівель, виокремити механізми її забезпечення в сучасних геоекономічних умовах;
- окреслити найбільш дієві механізми публічних закупівель, розкрити закономірності їх взаємозалежності в єдиній системі процедур;
- дослідити чинне законодавство України про публічних закупівлі, з’ясувати ступінь його відповідності нормам права демократичних країн;
- охарактеризувати зарубіжний досвід з метою визначення уніфікованих рис системи публічних закупівель та визначити можливості його імплементації в Україні;
- сформулювати критерії ефективності механізмів публічних закупівель в сучасних геоекономічних умовах за результатами впровадження механізму електронних закупівель;
- запропонувати методологію моніторингу ефективності публічних закупівель;
- виявити проблеми здійснення підготовки спеціалістів у сфері публічних закупівель, запропонувати напрями та шляхи підготовки професійних кадрів у відповідній сфері;
- розробити пропозиції та рекомендації щодо формування ефективних механізмів публічних закупівель в сучасних геоекономічних умовах.
Об’єктом дослідження є система управління публічними закупівлями як складова частина економічної політики України.
Предметом дослідження є формування ефективних механізмів публічних закупівель в сучасних геоекономічних умовах.
Методи дослідження. У роботі використано сукупність загальнонаукових та спеціальних методів наукового дослідження, які ґрунтуються на сучасних теоретико-методологічних підходах, що дало змогу забезпечити авторську концепцію дослідження та вирішити комплекс сформульованих завдань, зокрема: використання неокласичного, кейнсіанського, інституційного,
неоінституціонального підходів дозволило концептуально дослідити роль держави як суб’єкта договірних відносин; інституційний підхід було використано для аналізу системи публічних закупівель, що дозволив визначити можливості для оцінки поточного стану даної сфери та прийняття рішень щодо її вдосконалення; функціонально-структурний аналіз застосовано при дослідженні функціонування системи публічних закупівель та її складових, при виявленні недоліків у структурній побудові та пошуку шляхів розвитку організаційно-правового механізму її управління; системний підхід у сукупності взаємопов’язаних аспектів забезпечує можливість аналізу особливостей функціонування ефективного механізму управління системою публічних закупівель; порівняльний і статистичний аналіз, за допомогою якого вивчалася і узагальнювалася практика здійснення публічних закупівель в ЄС, в його державах-членах, в Україні використано з метою характеристики фактів і явищ, оцінки стану, тенденцій та шляхів подальшої ефектизації механізмів управління системою публічних закупівель.
Наукова новизна одержаних результатів. Основні положення дослідження, що характеризують наукову новизну одержаних результатів та виносяться на захист, полягають у наступному:
уперше
- обґрунтовано запровадження конкурентних механізмів публічних закупівель в сучасних геоекономічних умовах у їх взаємозалежності від процедури закупівлі в єдиній системі акомодації, що доведено ознакою ефективності здійснення публічних закупівель за умови, що ринок через притаманні йому механізми самостійно забезпечує найкращий продукт за найменшу ціну; в результаті чого запропоновано адаптацію механізмів здійснення електронних закупівель відповідно до вимог і правил Світового банку шляхом переходу до електронного формату, забезпечення змагальності на конкурентних засадах з максимальним залученням представників бізнесу з метою досягнення економії часових та бюджетних ресурсів, мінімізації правових і організаційних порушень, запобігання корупційним проявам, можливістю оскарження неправомірних рішень, забезпеченістю прав усіх учасників, визначення алгоритмів дій уповноважених осіб при здійсненні закупівель задля їх ефективності тощо;
удосконалено'.
- методологію моніторингу ефективності публічних закупівель з урахуванням принципів інституційної взаємозалежності «держава, бізнес, громадянське суспільство»; технологій якісної та кількісної відповідності надання товарів, робіт і послуг; доцільності та економічної обґрунтованості прийнятих рішень; критеріального підхіду до оцінки ефективності на основі індекс-ризику; системної стратегізації внутрішнього контролю для кожного замовника; механізмів відшкодування збитків тощо, що орієнтована на виявлення невідповідностей здійснення процесуальних дій та упередження корупційних ризиків і має на меті забезпечення правильного застосування наднаціональних Директив у сфері публічних закупівель та кількісну перевірку ступеня використання уніфікованого на рівні ЄС механізму публічних закупівель. Доведено необхідність належної координації діяльності Рахункової Палати України та Державної аудиторської служби України в частині процедурної діяльності та унормування повноважень контролю;
- виокремлення специфіки здійснення публічних закупівель в сучасних
геоекономічних умовах як напрямів удосконалення організації й
функціонування сучасної системи публічних закупівель в Україні на державному рівні шляхом поєднання національного та регіонального показників в межах національних порогів задля оптимізації логістичних процесів з метою якості товарів, робіт, послуг та раціонального використання й економії бюджетних коштів; на наддержавному рівні - проведення та здійснення наднаціональних закупівель у міжнародному просторі при будівництві, ремонті, реконструкції важливих інфраструктурних та соціальних об’єктів, забезпеченням високотехнологічним обладнанням суб’єктів соціальної сфери в умовах абсолютизації ефективності процесу та механізмів - правова ефективність, економічна ефективність, ефективність результату, ефективність часу;
- наукові підходи до формування моделі професійної підготовки спеціалістів у сфері публічних закупівель, з урахуванням зарубіжного досвіду й сучасної української практики на основі структурування особливостей їх мотиваційного забезпечення та відповідно до прогностичної ситуативності суспільно-політичних та геоекономічних факторів;
набуло подальшого розвитку:
- понятійно-категоріальний апарат проблемного поля дослідження шляхом визначення поняття «механізми публічних закупівель» як набір певних стандартизованих алгоритмів дій усіх суб’єктів процесу закупівель для ефективного їх проведення; уточнення понять «ефективність публічних закупівель» в частіші доповнення їх значенням забезпечення максимальної прозорості шляхом створення належних і рівних умов для всіх учасників у сфері публічних закупівель та можливості висвітлення корупційних явищ суб’єктами громадянського суспільства; «електронні закупівлі» щодо максимального переведення документації в електронний формат з урахування вимог та норм вітчизняного законодавства; «публічні закупівлі» в частині врахування їх сталості на етапах планування закупівель та формування тендерної документації;
- уточнення критеріїв ефективності механізмів публічних закупівель, в результаті чого доведено по-перше, необхідність їх доповнення критеріями - геоекономічний фактор логістичних процесів на регіональному рівні; своєчасність поставки товарів, робіт і послуг; гарантійне обслуговування; досвід виконання відповідних робіт; по-друге, розширення підкритеріями - поєднання кількості / якості залежно від успішно реалізованих проектів та складності закупівлі без обмеження конкурентности отримання якісного продукту за найнижчою ціною; по-третє, ранжування критерію якості в кожному окремому випадку; по-четверте, розробка відповідної методики та методології, затвердження на законодавчому рівні з урахування використання електронної системи закупівель;
- обґрунтування необхідності впровадження механізму електронних закупівель, що потребує удосконалення наступних його складових: стандартизація набору вимог для скорочення часових витрат задля мінімізації вимог для формування повного пакету документів; співставність суб’єктного фактору та уніфікація процедури оскарження, унормування повноважень та функціоналу Антимонопольного комітету України; розробка та запровадження єдиного алгоритму дій;
- адаптація відповідності вітчизняного законодавства європейським нормам і стандартам з урахуванням кращого європейського досвіду щодо необхідності покращення оптимального використання коштів у державному секторі (спрямування аудитів на перевірку фактичної потреби у певній закупівлі; забезпечення результату процедури закупівлі оптимальному співвідношенню ціни та якості), здійснення аудитів законності певних закупівель (за ініціативою зовнішнього ревізійного органу, переважно незалежного від Уряду та підзвітного парламенту), досягнення довіри громадськості до державного сектору (проведення процедури витрат бюджетних коштів максимально гласно та відкрито). Такий підхід регламентує розміщення державних замовлень за трьома рівнями законодавчого регулювання: міжнародним, законодавством ЄС та національним.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки та пропозиції автора можуть бути використані при вдосконаленні чинного законодавства України про публічні закупівлі, при здійсненні науково- дослідної діяльності для поглиблення знань про інститут публічних закупівель, а також мають прикладне значення в контексті безпосереднього здійснення органами державної влади, органами місцевого самоврядування публічних закупівель товарів, робіт, послуг. Так, оригінальні методики й практичні рекомендації, що містяться в дисертаційній роботі, використовувалися в діяльності Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу (довідка № 162/0/94-13 від 30.12.2013 р.) в сенсі розуміння застосування наднаціональних Директив у сфері публічних закупівель та кількісної перевірки ступеня використання уніфікованого на рівні ЄС механізму публічних закупівель, зокрема, під час планування закупівель, підготовки бюджетного запиту та безпосередньо під час проведення процедур закупівель; при розробці Навчальної програми тематичного семінару підвищення рівня професійної компетентності державних службовців з питань державного регулювання закупівель в умовах реалізації адміністративної реформи (2012 р.) та підготовці посібника «Державне регулювання закупівель в умовах реалізації
адміністративної реформи» (2012 р.); Чинадіївської селищної ради
Мукачівського району Закарпатської області (довідка № 02-15/165 від 20.01.2021 р.) щодо організації закупівельної діяльності при плануванні та
проведенні процедур закупівель, послідовності дій при публікації інформації в електронній системі; Виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області (довідка № 493-02-19-21 від 12.02.2021 р.) під час формування та впровадження оптимальної та ефективної управлінської структури новоствореної громади; підготовки уповноважених осіб у сфері публічних закупівель для забезпечення потреб Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області; підвищення кваліфікації працівників структурних підрозділів при проведенні спеціалізованого семінару організації діяльності уповноважених осіб щодо ефективного і правильного адміністрування закупівель; проведення електронних закупівель; Національної академії внутрішніх справ (довідка № 29-04 від 29.04.2021 р.) для
вдосконалення існуючих механізмів здійснення публічних закупівель, зокрема в навчально-науковому процесі Національної академії внутрішніх справ під час підготовки спеціалістів Державної аудиторської служби України та працівників Національної поліції України пр. проведенні спеціалізованих семінарів і Інституті підготовки керівних кадрів та підвищення кваліфікації. Основні положення дисертації можуть бути використані при викладанні нормативних і спеціальних курсів з проблем публічного управління, взаємодії державної влади з організаціями міжнародної технічної допомоги, місцевого самоврядування.
Особистий внесок здобувана. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Висновки, пропозиції та рекомендації, що характеризують наукову новизну, одержані автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Положення, результати, які використані в дисертації, обговорювалися на засіданнях кафедри економічної політики та врядування Національної академії державного управління при Президентові України. Основні ідеї, положення, висновки дисертаційної роботи були оприлюдненні на науково-практичних конференціях, зокрема, за міжнародною участю та всеукраїнських: «Інновації в державному управлінні: системна інтеграція освіти, науки, практики» (Київ, 2011), «Наука як ресурс модернізації стратегії держави» (Київ, 2011), «Сучасна регіональна політика: освіта, наука, практика» (Одеса, 2011), «Дні інформаційного суспільства - 2012» (Кнїв, 2012), «Стратегія державної кадрової політики - основа модернізації країни» (Київ, 2012), «Модернізація державного управління та європейська інтеграція України» (Київ, 2013), «Координати управління» (Івано- Франківськ, 2013), «Регіональна політика та регіональний розвиток в Україні» (Одеса, 2015), «Сучасна парадигма публічного управління» (Львів, 2019,
2020 рр.).
Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 29 наукових працях, з яких: 5 статей у наукових фахових виданнях з державного управління, 2 зарубіжні публікації, 6 тез у матеріалах науково-комунікативних заходів, З публікації в інших наукових виданнях за напрямом дослідження, 13 праць навчально-методичного характеру Загальний обсяг публікацій становить 12,3 друк. арк.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 241 сторінку, з них 191 сторінка основного тексту. Список використаних джерел налічує 213 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації вирішено актуальне наукове завдання, що полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні ефективних механізмів публічних закупівель в сучасних геоекономічних умовах та розробці практичних рекомендацій щодо їх удосконалення. На основі дослідження сформульовано такі висновки і пропозиції.
1. Узагальнено науково-теоретичні підходи до дослідження системи публічних закупівель. Встановлено, що головна увага наукової спільноти до нині зосереджена на вузькоспеціалізованих питаннях: ситуація з публічними закупівлями у певній країні, огляд законодавчої бази тощо. Разом з чим в останні роки спостерігається пожвавлення академічного інтересу саме до ефективності управління публічних закупівель, зважаючи на всеосяжний вплив публічних закупівель на глобальну на місцеві економіки країн, в результаті чого здійснено спроби розробки концептуальних моделей та схем закупівель. Встановлено, що саме недосконалість системи публічних закупівель вчені та практики відносять до причин низької ефективності освоєння коштів. Дослідження шляхів її розвитку з позиції науки державного управління, створення науково обгрунтованої бази для їх конструювання та коректного співвіднесення з реальною соціально-економічною політикою держави є найбільш актуальним завданням соціально-економічних перетворень в країні. Доведено, що першочергового вдосконалення потребують механізм проведення конкурсних торгів, а також механізми контролю і регулювання процедур публічних закупівель.
2. Доведено, що найбільш дієвими механізмами публічних закупівель є механізм електронних торгів. Охарактеризовано закономірності взаємозалежності механізмів публічних закупівель в єдиній системі конкурентних процедур як допорогових так і надпорогових. Встановлено, що механізм електронних торгів має ряд переваг: оптимізує процес за рахунок збільшення швидкості операцій (немає необхідності бути присутнім під час проведення торгів), зменшує адміністративний тягар (менше документів і часу для підготовки процедури закупівлі), забезпечує більш високий рівень безпеки документів, розміщених через Інтернет. Відтак, електронна форма закупівель є одним із рушійних факторів посилення конкурентоспроможності у короткостроковій та довгостроковій перспективі, дозволяє значно підвищити ефективність допорогових закупівель і зменшити часові витрати на адміністрування публічних закупівель.
3. Досліджено чинне законодавство України про публічних закупівлі, з’ясовано, що в Україні створено певні організаційно-правові передумови для впровадження європейських підходів, які забезпечують становлення і розвиток системи публічних закупівель. Домінуючою тенденцією її розвитку виступає гармонізація українського законодавства в даній сфері до стандартів ЄС. Однак попри те, що окремими нормами і положеннями політико-правових і юридичних актів України запроваджено майже весь комплекс стандартів державної політики щодо закупівель за державні кошти, передбачених Директивами ЄС, виявлено недосконалість системи організаційно-правового забезпечення інституту публічних закупівель, українське законодавство у сфері публічних закупівель містить значну кількість правових прогалин і суперечностей, що стає причиною низького рівня конкуренції та значної кількості зловживань в даній сфері стосовно інституційного функціоналу, механізмів контролю, процедури оскарження, повноти та достовірності звітності, а також безпосередньо аудиту ефективності.
4. Порівняльний аналіз моделей публічних закупівель в Україні та європейських країнах, дав можливість визначити напрями розвитку системи публічних закупівель, а саме впровадження наступних заходів: розробка та прийняття Стратегії розвитку публічних закупівель; необхідність внесення змін до Закону «Про публічні закупівлі», а саме: техніко-редакційного та термінологічного доопрацювання; запровадження адміністративної та кримінальної відповідальності за недобросовісну участь в конкурсних торгах, блокування їх проведення, змову учасників тощо; запровадження реєстру учасників та реєстру недобросовісних учасників; розробка методик оцінки кваліфікації постачальників і їх пропозицій за видами продукції, залучення професійних консультантів; мотиваційні заходи для членів ККТ; запровадження інституту електронних закупівель.
5. Виявлено критерії ефектизації системи публічних закупівель за результатами впровадження механізму електронних закупівель: найкраща ціна для держави; мінімальні часові витрати при проведенні процедури електронних закупівель; конкурентність: забезпечується за рахунок збільшення кола та географії учасників закупівель (через зручність укладення договорів та доступність реєстрації на електронному майданчику) і забезпечення анонімності учасників закупівель; доступність (як наслідок, розширення кола замовників та учасників, їх географії); мінімізація можливості змови замовників та учасників; мінімізація впливу замовника на процес визначення переможця; захист і безпека інформації; мінімізація витрат на формування та адміністрування звітності; зменшення витрат для учасників закупівель, замовників та Уповноваженого органу; зниження рівня корупції (за рахунок анонімності як замовників так і учасників).
6. Запропоновано методологію моніторингу ефективності публічних закупівель, яка ґрунтується на гіпотезі, що діяльність державних органів з виявлення порушень та нарахування завданих ними збитків не тотожна визначенню ефективності проведеної закупівлі. Існуючий нині аналіз ефективності закупівлі, який здійснюється Уповноваженим органом на практиці зводиться лише до виявлення певного віщу порушень при проведенні процедури і не пов'язаний з аналізом якісних показників закупівлі та економічним аналізом умов її здійснення. Відтак, доведено, що в основі запропонованої методології має бути чіткий механізм, який забезпечує усунення протиріччя - для повноцінної реалізації норми щодо встановлення підстав вважати, що закупівля, здійснена з певними порушеннями та / або відповідно до умов пропозиції, визнаної замовником найбільш економічно вигідною, завдала або може завдати збитків державі. На основі такого підходу розробляється відповідний документ та методичні рекомендації, що мають бути затверджені наказом Уповноваженого органу.
7. Виявлено проблеми здійснення підготовки спеціалістів у сфері публічних закупівель: відсутність мотивації у самих спеціалістів; з боку держави - відсутність механізму регулювання системи навчання та підвищення кваліфікації фахівців у сфері публічних закупівель. Доведено, що однією з основних рис сучасної професійної системи закупівель є спеціалісти, які займаються плануванням і проведенням процесу, що пройшли ефективне навчання з виконання цих функцій. У цих системах навчання повинно відбуватися не тільки на початку роботи в галузі, але через регулярні інтервали протягом усієї кар’єри посадовців з метою постійного оновлення та покращення їхніх навичок.
8. Розроблено пропозиції та надано практичні рекомендації щодо формування ефективних механізмів публічних закупівель в сучасних геоекономічних умовах:
• Доповнити частину 2 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» новим критерієм - «якість» або «якісним кваліфікаційним критерієм», під яким слід розуміти сукупність властивостей товарів, робіт, послуг, що повністю задовольняє потребу замовника, має високий рейтинг і відповідає найвищим міжнародним та національним стандартам (ергономічним, технологічним, технічним.
• Запровадити «чорні списки» або «реєстр недобросовісних учасників» для уникнення цінового демпінгу і подальшого недопущення недобросовісних учасників до участі у закупівлях.
• Забезпечити повну автоматизацію процесу обміну інформації між державними реєстрами під час оцінки і розгляду пропозицій учасників.
• Впровадити безпаперовий обмін інформації на всіх етапах здійснення закупівлі, особливо в частині укладення електронних договорів та автоматичної їх реєстрація в органах державної казначейської служби.
• Для професіоналізації фахівців у сфері публічних закупівель, після внесення будь-яких змін до Закону України «Про публічні закупівлі» або підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють сферу публічних закупівель, впровадити необхідність підвищення кваліфікації (навчальні семінари, вебінари, схематичне зображення змін «що було» і «що стало») тощо як обов’язкове.
Рекомендувати до здійснення такі заходи, що сприятимуть усуненню недоліків у системі публічних закупівель в Україні: запровадження механізму електронних закупівель; дозована, легітимна присутність у процесі закупівель державних структур, які включаються в конкурентну боротьбу за одержання державних замовлень; зміна системи організації фінансових потоків із залученням до фінансування поставок продукції для державних потреб кредитних установ; контроль з боку громадськості за витратами під час закупівель шляхом запровадження постійно діючої системи вибіркових аудиторських перевірок і оприлюднення їх результатів; оптимізація розподілу повноважень між різними ієрархічними рівнями державної системи управління.