ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ В УКРАЇНІ




  • скачать файл:
  • Назва:
  • ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ В УКРАЇНІ
  • Альтернативное название:
  • ГОСУДАРСТВЕННОЕ УПРАВЛЕНИЕ ПЕНСИОННОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ ПОЖИЛЫХ ЛЮДЕЙ В УКРАИНЕ
  • Кількість сторінок:
  • 217
  • ВНЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
  • Рік захисту:
  • 2009
  • Короткий опис:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
    ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
    ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
    ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

    На правах рукопису

    МАКАРЕНКО Олександр Михайлович

    УДК 351.84 : 369.5


    ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ
    ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ В УКРАЇНІ

    25.00.01 теорія та історія державного управління



    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата наук з державного управління


    Науковий керівник:
    ХИЖНЯК Лариса Михайлівна,
    доктор соціологічних наук, професор


    Харків 2009







    ЗМІСТ


    ВСТУП 3
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО
    УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ОСІБ
    ПОХИЛОГО ВІКУ 10
    1.1.Еволюція підходів до соціального захисту осіб похилого віку 10
    1.2.Пенсійне забезпечення як об’єкт державного управління 34
    1.3.Моделі пенсійної системи: компаративний аналіз 55
    Висновки до першого розділу 69
    РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН СИСТЕМИ ПЕНСІЙНОГО
    ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ 72
    2.1.Становлення і розвиток системи пенсійного забезпечення.
    Структурно-функціональні особливості 72
    2.2.Соціальні гарантії й соціальні стандарти пенсійного
    забезпечення 96
    2.3.Оцінка ефективності забезпечення прав і потреб осіб
    похилого віку на місцевому рівні 115
    Висновки до другого розділу 130
    РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
    ПЕНСІЙНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ
    В УКРАЇНІ 133
    3.1.Тенденції й перспективи розвитку пенсійного
    забезпечення 133
    3.2.Трансформація змісту державної політики пенсійного
    забезпечення 149
    3.3.Принципи та напрямки формування ефективної пенсійної
    моделі 169
    Висновки до третього розділу 183
    ВИСНОВКИ 186
    ДОДАТКИ 189
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 195






    ВСТУП


    Актуальність теми.. Однією з умов успішної розбудови соціальної держави в Україні є гідний рівень життя усіх громадян і особливо соціально вразливих верств, зокрема, осіб похилого віку. Але сучасне суспільство з його культом молодості й активності витісняє людей цієї категорії на периферію самотності й певної відстороненості від соціальних процесів. Обмеження функціональних можливостей літніх людей щодо адаптації в ринковому середовищі підвищують ризик їхньої соціальної ізоляції, внаслідок чого особи у 55-60-річному віці вже не можуть на рівних конкурувати на ринку праці, змушені сподіватись виключно на підтримку держави й розраховувати на стабільність пенсійної системи.
    Саме тому забезпечення особам похилого віку гідних умов існування є надзвичайно важливим завданням держави як основного гаранта соціального захисту. Глобальні тенденції постаріння населення і зниження народжуваності ускладнюють розв’язання демографічних проблем, зумовлюючи зменшення в структурі населення частки працюючих платників пенсійних внесків, зростання навантаження на пенсійну систему і збільшення видатків на пенсійне забезпечення. Ці проблеми загрожують суспільною кризою і висувають на порядок денний необхідність реформування системи пенсійного забезпечення. Тому актуалізуються питання узагальнення світового досвіду в цій сфері, осмислення новітніх тенденцій і перспектив розвитку соціальної політики, визначення основних принципів і форм її реалізації у відповідності з потребами суспільства.
    Стан наукової розробки проблеми. Теоретичні засади державного управління системою пенсійного забезпечення, під впливом яких сформувались напрямок і методологія дослідження, обґрунтовані такими відомими дослідниками, як Г.Атаманчук, О.Василик, М.Вінер, Т.Ганслі, Г.Еспінг-Андерсен, І.Кичко, М.Папієв, В.Роік, В.Скуратівський, С.Тарасова та ін. Вагомий внесок у вирішення проблем державного управління соціальним захистом і пенсійним забезпеченням зробили С.Біла, Г.Волощук, С.Горянська, Н.Діденко, В.Єлагін, Е.Лібанова, В.Максимчук, О.Мачульська, О.Палій, С.Погорєлова, Л.Хижняк, П.Шевчук та ін. Принципове для науки державного управління значення у цьому зв’язку мають праці А.Бабича, М.Волгіна, Г.Ковальської, Г.Таггарта, І.Савченка, Д.Сандлера, А.Соловйова, В.Шахова, В.Яценка та ін.
    Проте, незважаючи на значний науковий доробок з проблем реалізації політики соціального захисту й пенсійного забезпечення, потребують поглибленого дослідження принципи, функції, форми і методи державного управління пенсійним забезпеченням, його моделі, етапи формування й розвитку пенсійної системи в Україні.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано на кафедрі соціальної і гуманітарної політики Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України в межах науково-дослідних робіт Соціальна політика Української держави та особливості її реалізації на регіональному рівні” (державний реєстраційний номер 0105U002742) та Соціальна і гуманітарна складові паспорта територіальної громади” (державний реєстраційний номер 0107U000577). Особистий внесок здобувача у їх виконання полягає в розробці та обґрунтуванні заходів щодо забезпечення прав і потреб осіб похилого віку при реалізації соціальної політики в регіоні.
    Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування основних напрямків формування ефективної моделі пенсійного забезпечення осіб похилого віку в Україні. Досягнення визначеної мети обумовило необхідність розв’язання наступних завдань:
    визначити історичні й соціальні передумови та основні концептуальні підходи до удосконалення державної політики соціального захисту осіб похилого віку;
    теоретично обґрунтувати підходи до формування і запровадження ефективних моделей пенсійної системи;
    уточнити основні принципи функціонування системи пенсійного забезпечення осіб у непрацездатному віці;
    визначити особливості формування й реалізації соціальних стандартів і соціальних гарантій у сфері пенсійного забезпечення населення в Україні;
    з’ясувати характерні риси, тенденції та перспективи процесу розвитку державного управління пенсійним забезпеченням населення в Україні.
    Об’єкт дослідження система пенсійного забезпечення осіб похилого віку.
    Предмет дослідження загальні закономірності державного управління пенсійним забезпеченням осіб похилого віку та специфічні особливості їх реалізації в Україні.
    Методи дослідження. Цілісність дослідження забезпечують системний та комплексний підходи. Теоретико-методологічним підґрунтям дисертаційного дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних учених з питань теорії та історії державного управління, соціології, права, демографії, державної соціальної політики.
    Досягнення мети та реалізація завдань дослідження забезпечувалися шляхом використання загальнонаукових і спеціальних методів: аналізу і синтезу (для осмислення проблемних аспектів щодо формування моделей пенсійного забезпечення осіб похилого віку, історичних і соціальних передумов державного управління соціальним захистом), єдності історичного і логічного (для аналізу змістовних характеристик соціального захисту та пенсійного забезпечення на різних етапах суспільного розвитку), системного аналізу (для оцінки відповідності державного пенсійного забезпечення завданню реалізації прав і потреб осіб похилого віку), узагальнення і порівняння (для вивчення закордонного досвіду реформування державних систем пенсійного забезпечення і з’ясування можливостей його використання в Україні) та ін.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні підходів щодо формування та реалізації державної політики пенсійного забезпечення осіб похилого віку з урахуванням історичних і соціально-економічних особливостей розбудови України, що конкретизується в таких положеннях:
    уперше:
    доведено, що еволюція процесу державного управління соціальним захистом осіб похилого віку включає два переходи: а)від вибіркового соціального забезпечення державою окремих груп літнього віку до загальних соціальних гарантій для всього населення; б)від загального піклування держави до індивідуалізації й адресності в реалізації соціального захисту літнього населення, що призводить до зміни пріоритетів, принципів, форм і функцій державного управління соціальним захистом населення і розвитком системи пенсійного забезпечення;
    обґрунтовано об’єктивну необхідність змін у соціальній політиці держави, які полягають у перетворенні державних інституцій в основних суб’єктів соціального захисту осіб похилого віку на етапі переходу від аграрного до індустріального суспільства і поступовому послабленні ролі держави та перенесенні навантаження щодо соціального захисту населення на суспільні соціальні інституції на етапі переходу від індустріального до постіндустріального суспільства;
    удосконалено:
    зміст поняття пенсійне забезпечення громадян” на основі принципу поєднання його всезагальності й комплексності з індивідуалізацією й детермінацією, гнучкістю й багаторівневістю форм та методів здійснення, що обумовлюється гетерогенністю осіб похилого віку, їх вимогами щодо рівня соціальних гарантій;
    розуміння підходів до приведення системи пенсійного забезпечення населення у відповідність із цілями сучасної соціальної політики держави;
    дістала подальший розвиток:
    класифікація моделей пенсійного забезпечення населення за критеріями їх створення й реформування.
    Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розширенні наукових уявлень про пенсійне забезпечення осіб похилого віку в постіндустріальному суспільстві. Висновки та рекомендації дисертаційної роботи можуть бути використаними для подальшого поглиблення й опрацювання теми дослідження, а також при формуванні програм підвищення кваліфікації працівників системи Пенсійного фонду України і викладанні спеціальних дисциплін для слухачів магістерської підготовки зі спеціальності Державне управління”.
    Результати дослідження впроваджено управлінням Пенсійного фонду України в м.Конотопі Сумської області при розробці пропозицій з удосконалення роботи управління (довідка від 03.09.2008р. №6615/01) дод.А, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області при опрацюванні пропозицій щодо запровадження накопичувальної складової пенсійної системи (довідка від 03.10.2008р. №12337/01-25) дод.Б.
    Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження оприлюднювались на VI, VII та VIIІ міжнародних наукових конгресах Державне управління та місцеве самоврядування” (м.Харків, 2006 р.; м. Харків, 2007 р.; м. Харків, 2008р.), міжнародних та регіональних науково-практичних конференціях Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади” (м.Полтава, 2007р.), Проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України: освітній вимір” (м.Полтава, 2008р.), Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації” (м.Одеса, 2008р.), засіданні круглого столу” Європейські інтеграційні процеси: досвід для України” (м.Харків, 2008р.).
    Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладені у десяти наукових працях, чотири з яких опубліковано у виданнях, включених ВАК України до переліку фахових у галузі науки державного управління. Загальний обсяг публікацій, що належать особисто здобувачеві, 4,8 авт. арк.

    Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 217сторінок, у тому числі чотири таблиці (на4сторінках), шість рисунків (на5сторінках), 4 додатки (на 6сторінках). До списку використаних джерел входить 259найменувань (на 23сторінках), у тому числі 43 джерела іноземною мовою.
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ


    Дисертаційне дослідження розв’язує важливе наукове завдання щодо теоретичного обґрунтування основних напрямків формування ефективної моделі пенсійного забезпечення осіб похилого віку в Україні, а його результати дозволяють сформулювати такі положення і рекомендації:
    1.Еволюція державного соціального захисту осіб похилого віку характеризується такими переходами: від соціального забезпечення окремих верств літнього населення на етапі аграрного суспільства до загального охоплення державним соціальним захистом літніх людей в індустріальному суспільстві; від включення всіх категорій населення похилого віку до системи соціального захисту за часів індустріального суспільства до індивідуалізації й адресності в реалізації програм соціального захисту в постіндустріальному суспільстві, що призводить до зміни пріоритетів, принципів, форм і функцій державного управління розвитком цієї сфери. Забезпечення позитивних змін у реалізації сучасної державної соціальної політики з метою залучення до її здійснення приватного капіталу, громадських, благодійних та релігійних організацій і розподілу навантаження з соціального забезпечення непрацездатного населення між державою й інститутами громадянського суспільства є вимогою сучасності.
    2.Історичними передумовами формування досконалої системи державного соціального захисту літніх людей виступають: соціальне утримання за рахунок локальної соціальної мережі в аграрному суспільстві, державний соціальний захист в індустріальному суспільстві, формування системи соціального захисту інститутами громадянського суспільства у постіндустріальному суспільстві з урахуванням соціально-демографічних, соціально-культурних, соціально-психологічних, соціально-політичних, соціально-економічних і національно-державних особливостей.
    Зміст новітніх підходів до забезпечення соціального захисту полягає у наданні літньому населенню можливостей доступу до ринку праці, організації повноцінного життєвого циклу різних вікових категорій.
    3.Розбудова пенсійного забезпечення й реалізація прав, потреб і особистих інтересів осіб похилого віку потребує поєднання принципу всезагальності й комплексності в пенсійному забезпеченні з індивідуалізацією й детермінацією, гнучкістю й багаторівневістю форм та методів його здійснення, а також доповнення головних функцій держави щодо здійснення державної соціальної політики з урахуванням індивідуальних потреб людини і забезпечення їй можливості подальшого розвитку в будь-якому віці.
    4.Чинна в Україні система соціальних стандартів, орієнтована на гарантування мінімального рівня забезпечення, не відповідає потребам усіх соціальних груп. Затвердженню державних соціальних стандартів мають передувати ґрунтовні соціологічні дослідження стану забезпечення потреб та інтересів громадян, широке громадське обговорення й схвалення основних змін системи пенсійного забезпечення.
    5.Порівняльний аналіз світових моделей пенсійного забезпечення дає підстави класифікувати їх відповідно до шляхів та методів формування, ролі держави й інших суб’єктів у процесі реформування системи, що розширює межі використання світового досвіду конструювання ефективної пенсійної моделі в Україні.
    6.Розвиток і становлення системи соціального захисту й пенсійного забезпечення в Україні характеризуються відсутністю спадковості між окремими його етапами: змішана модель пенсійного забезпечення, що поступово формувалась за часів перебування України у складі інших держав, була замінена на радянську перерозподільну модель; після набуття Україною незалежності невідповідність цієї моделі новим реаліям соціально-економічного розвитку зумовила необхідність її реформування на засадах поєднання розподільчих і накопичувальних складових.
    7.Одним із результатів дослідження є з’ясування особливостей впливу загальносвітових тенденцій на розвиток в Україні пенсійного забезпечення осіб похилого віку:
    поступове скорочення загальної чисельності населення, зміни у репрезентативності різних вікових категорій населення в його структурі, що може призвести у перспективі до неможливості забезпечувати пенсійні виплати за рахунок лише державної солідарної системи і державних ресурсів;
    збереження у літніх людей бажання й здатності працювати після досягнення пенсійного віку, що є важливим суспільним ресурсом і додатковим джерелом формування власного добробуту в старості, вимагає від держави додаткових гарантій захищеності й підтримки літніх людей на ринку праці;
    розбудова соціальної держави відкриває перспективи переходу від гарантування мінімального (фізіологічного) рівня життя до політики запровадження середніх соціальних стандартів;
    в умовах низького рівня зарплат і обмеженості фінансових ресурсів пенсійного забезпечення зберігається функція української родини щодо перерозподілу внутрішніх накопичень між окремими її членами.

    8.Досягнення основних цілей реформування системи пенсійного забезпечення потребує комплексних і системних перетворень в ідеологічній сфері; у сфері культури; в економічній; правовій і демографічній сферах. Забезпечення людині гідної старості в сучасних умовах можливе шляхом створення умов для диверсифікації джерел формування пенсійних виплат і запровадження новітніх моделей пенсійної системи, які поєднують обов’язкові державні й добровільні недержавні складові, ґрунтуються на розподільчих і накопичувальних принципах і дозволяють обрати відповідні пенсійні програми.






    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. Авер’яновВ.Б. Належне урядування: посилення співпраці між Україною та ЄС щодо утвердження верховенства права в Україні /В.Б.Авер’янов, В.П.Тимощук ; Міжнародний фонд Відродження”, Ін-т відкритого суспільства. Брюссель, 2006. 159с.
    2. Авер’яновВ.Б. Ще раз про зміст і співвідношення понять державне управління” і виконавча влада”: полемічні нотатки /В.Б.Авер’янов // Право України. 2004. №5. С.114-120.
    3. Адміністративна юстиція: європейський досвід та пропозиції для України / авт.-упоряд. КоліушкоІ.Б., КуйбідаР.О. К., 2003. 536с.
    4. АлаевЛ.Б. О структуре стратифицированной сельской общины и ее роли в истории докапиталистических классовых обществ / Л.Б.Алаев. М. : Издательская фирма Восточная литература”, 2000. С.359-368.
    5. АлексеевС.С. Право: азбука-теория-философия. Опыт комплексного исследования / С.С.Алексеев. М., 1999. 324c.
    6. Англо-русский словарь : 35 000 слов / под ред. В.К.Мюллера. М. : Русский язык”, 1992. 844с.
    7. АндріївВ. Соціальне страхування: історія проблеми / В.Андріїв //Соціальний захист. 1999. №2. С.43-51.
    8. Арістотель. Політика / Арістотель ; пер. з давньогрецької О.Кислюка. К.: Основи, 2005. − 239с.
    9. АстраханЕ.И. Развитие законодательства о пенсиях рабочим и служащим /Е.И.Астрахан. М. : Юрид. лит-ра, 1971. 216с.
    10. АтаманчукГ.В. Управление фактор развития (размышления об управленческой деятельности) / Г.В.Атаманчук. М. : ЗАО Изд-во Экономика”, 2002. 567с.
    11. АчарканВ.А. Фонды социального обеспечения в СССР /В.А.Ачаркан, Т.А.Синицина. М. : Финансы, 1977. 218с.
    12. БідакВ. Складові системи державного регулювання соціального розвитку і соціального захисту / В.Бідак // Україна: аспекти праці. 2004. №1. С.35-39.
    13. БілаС.О. Соціальна захищеність людини: гарантії, тенденції, прогнози /С.О.Біла // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. X.: УАДУ, 2000. №3 (8). С.157-165.
    14. БілоусовВ. Огляд зарубіжного досвіду в сфері реформування системи пенсійного забезпечення. Перспективи для України / В.Білоусов // Україна: аспекти праці. 2004. №3. C.39-46.
    15. БойкоМ.Д. Право соціального забезпечення України : навч. посіб. /М.Д.Бойко. К. : Олан”, 2004. 312с.
    16. БолотінаН.Б. Право людини на соціальне забезпечення в Україні: проблема термінів і понять / Н.Б.Болотіна // Право України. 2000. №4. С.39.
    17. БолотінаН.Б. Право соціального захисту: становлення і розвиток в Україні /Н.Б.Болотіна. К. : Знання, 2005. 381с.
    18. БольшаковИ.В. Негосударственные пенсионные фонды. Правовые основы, бухгалтерский учет и аудит / И.В.Большаков. М. : Аналитика-Пресс, 2000. 216с.
    19. БочаровВ.В. Антропология возраста / В.В.Бочаров СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2000. 432с.
    20. БровчакС.В. Пенсионное обеспечение. Российский и зарубежный опыт [Текст] : учеб. пособие / С.В.Бровчак М. : Изд. дом ГУ ВШЭ, 2008. 78с.
    21. БутовВ.И. Демография : учеб. пособие / В.И.Бутов ; под ред. В.Г.Игнатова. М. ; Ростов-н/Д, 2003. 476с.
    22. БыстренкоВ.И. История государственного управления и самоуправления в России / В.И.Быстренко. М.: ИНФРА-М. 1997. 490с.
    23. ВасиликО.Д. Теорія фінансів : підручник /О.Д.Василик. К. : НІОС, 2000. 416с.
    24. ВегнеръА.Н. Пенсіи престарелымъ или страхованіе на случай старости /А.Н.Вегнеръ. Х., 1907. 75с.
    25. ВишневскийА.Г. Пять вызовов нового века / А.Г.Вишневский // Мир России. 2004. №2. С.3-12.
    26. ВінерМ. Пенсійні системи країн Латинської Америки // Україна: аспекти праці. 2000. №5. С.35-37.
    27. ВітерВ. Модернізація соціальної політики в Україні в умовах глобалізації / В.Вітер // Україна в глобалізованому світі: зб. наук. праць / НАН України. Ін-т світової економіки і міжнародних відносин; Нац. б-ка України ім.В.І.Вернадського. К. 2007. С.114-122.
    28. ВоблыйК.Г. Основы экономіи страхованія / К.Г.Воблый. К., 1915. 402с.
    29. Возраст мудрости возраст созидания : программа развития ООН. М., 1999. 75с.
    30. ВолгінН.А. Соціальна політика / Н.А.Волгін К. : Основи, 2002. 736с.
    31. ВолзерМ. Безпека і добробут / М.Волзер // Сучасна політична філософія. К., 1998. C.485-499.
    32. ВолощукГ.О. Фінансові фонди соціального спрямування в Україні: бюджетні, страхові, пенсійні: навч. посіб. / Г.О.Волощук, Ю.В.Пасічник, Н.В.Прямухіна. К. : ЦНЛ, 2004. 184с.
    33. ВоротінВ.Є. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних трансформацій : моногр. / В.Є.Воротін. К. : Вид-во УАДУ, 2002. 392с.
    34. Г.Таггарт. Пенсійна реформа в постсоціалістичних країнах // Соціальна політика. 2001. №1. С.19-25.
    35. ГайдарЕ.Т. История пенсий. Становление и кризис системы социальной защиты в современном мире / Е.Т.Гайдар // Вестник Европы. 2004. №10. С.12-18.
    36. ГансліТ.М. Соціальна політика та соціальне забезпечення ринкової економіки / Т.М.Ганслі ; пер. з англ. К. : Основи, 1996. 237с.
    37. ГарасимівТ.З. Право соціального забезпечення України. Загальна частина /Т.З.Гарасимів. Дрогобич : Вид. фірма Відродження”, 2004. 240с.
    38. ГарасимівТ.З. Принципи права соціального забезпечення України : автореф. дис... канд. юрид. наук / Т.З.Гарасимів. К., 2002. 387с.
    39. ГладковЮ.А. Проблемы старшего поколения в Кемеровской области /Ю.А.Гладков // Государственная политика России и Великобритании по реализации социальных прав и гарантий граждан : материалы науч.-практ. конф., 12-13сентября 2000г. М. : Соц.-технолог. ин-т МГУС, 2001. С.115-125.
    40. Глобализация, рост и бедность. Построение всеобщей мировой экономики /пер. с англ. − М. : Весь Мир, 2004. 216с.
    41. ГординВ.Э. Чем старость обеспечим / В.Э.Гордин. М. : Мысль, 1988. 159с.
    42. ГорєловД.М. Сучасні стандарти надання публічних послуг громадянам органами державної влади / Д.М.Горєлов // Стратегічні пріоритети. 2007. №3(4). С.16.
    43. ГородняО. Система соціального захисту у Бельгії / О.Городня // Охорона праці. 2002. №1. С.45-46.
    44. ГорянськаС.В. Фінансове забезпечення соціального захисту населення /С.В.Горянська // Фінанси України. 2001. №6. С.87-95.
    45. ГражданВ.Д. Теория управлення : учеб. пособие /В.Д.Граждан. М., 2006. 476c.
    46. ГригорьеваИ. Модели социальной политики в современном обществе: одна, две или больше? / И.Григорьева // Управленческое консультирование. 1998. №1. [Електронний ресурс] Режим доступу : http://www.dialogvn.ru/uk/1998/n1998_l.htm.
    47. ГригорьеваИ.А. Приоритеты социальной политики: пожилые люди / И.А.Григорьева // Журнал социологии и социальной антропологии. 2005. №3. С.132-145.
    48. ГригорьеваИ.А. Социальная политика и социальное реформирование в России в 90-х годах / И.А.Григорьева. СПб. : Образование-Культура, 1998. 318с.
    49. ГригорьеваИ.А. Теория и практика социальной работы: учебник / И.А.Григорьева, В.Н.Келасьев. СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004. 358с.
    50. ГриненкоА.М. Соціальна політика : навч. посіб. / А.М.Гриненко. К.: КНЕУ, 2004. 309с.
    51. ГриньоваВ.М. Державне регулювання економіки : навч. посіб. / В.М.Гриньова, М.М.Новикова. Х. : Видавничий дім ІНЖЕК”, 2004. 756с.
    52. ГриффинК. Введение в проблему человеческого развития / К.Гриффин //Человеческое развитие: новое измерение социально-экономического прогресса. М., 2000. С.24.
    53. ГрицякІ.А. Європейське управління: теоретико-методологічні засади : моногр. / І.А.Грицяк. К. : К.І.С., 2006. 398с.
    54. ГрицякІ.А. Україна на шляху до Європейського адміністративного простору / І.А.Грицяк // Адміністративне право України. Академічний курс : підруч.: У 2т. Т.2 : Особлива частина / за ред. В.Б.Авер’янова (голова редкол.) та ін. К. : Юридична думка, 2005. Розділ 8. С.523-558.
    55. Демографічна ситуація в Україні у січні-листопаді 2008 року / Державний комітет статистики : експрес-випуск 2009. 24с. [Електронний ресурс] Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua (розділ Експрес-випуски”).
    56. ДіденкоН.Г. Державне управління і соціальне партнерство: актуальні проблеми теорії і практики : моногр. / Н.Г.Діденко Донецьк: ДонДУУ, 2007. 404 с.
    57. ДіконБ. Глобальна соціальна політика // Міжнародні організації й майбутнє соціального добробуту / Б.Дікон, М.Халс, П.Стабс ; пер. з англ. К. : Основи, 1999. 346с.
    58. ДобреньковВ.И. Глобализация и Россия / В.И.Добреньков // Будущее России: стратегии развития : в 2т., Т.1. М., 2005. 532с.
    59. Доклад о развитии человека 2005. Международное сотрудничество на перепутье: помощь, торговля и безопасность в мире неравенства / пер. с англ. М.: Изд-во Весь мир”, 2005. 416с.
    60. Доклад о развитии человека 2007/2008. Борьба с изменениями климата: человеческая солидарность в разделенном мире / пер. с англ. М. : Изд-во Весь мир”, 2007. 400с.
    61. Душевное здоровье // Пути пожилых. 2004. Вып.65 (сентябрь). C.5.
    62. ЕлютинаМ.Э. Геронтологическое направление в структуре человеческого бытия / М.Э.Елютина. Саратов : Сарат. гос. техн. ун-т, 1999. 265с.
    63. ЄлагінВ.П. Взаємодія місцевих владних структур з організаціями третього сектора / В.П.Єлагін // Актуальні проблеми державного управління: зб.наук. праць. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2002. ‑ №2(13) : У2-х ч. ‑ Ч.II С.46-52.
    64. ЄлагінВ.П. Соціальна безпека населення в системі національної безпеки / В.П.Єлагін, К.І.Козлов // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції : матеріали наук.-прак. конф. [за заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва]. К.: Вид-во НАДУ, 2003. Т.1. С.68-69.
    65. ЄрошенковС.Г. Світовий досвід пенсійних реформ: Проблеми реформування [Електронний ресурс] / С.Г.Ерошенков. [Режим доступу] : http://www.net.ru.
    66. Європейські принципи державного управління / пер. з англ. О.Ю.Куленкової. К. : Вид-во УАДУ, 2000. 52с.
    67. ЄпіфановА.О. Бюджет і фінансова політика України / А.О.Єпіфанов, І.В.Сало, І.І.Д’яконова. К. : Наукова думка, 1997. 296с.
    68. ЖильцовЕ.М. Экономика общественного сектора и некоммерческих организаций / Е.М.Жильцов. М. : Изд-во МГУ, 1995. 210с.
    69. Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування : навчальний курс /Б.О.Зайчук, О.Б.Зарудний, С.Б.Березіна, та ін. − К. : НВП АВТ”, 2005. 256с.
    70. ЗадояА.А. Макроэкономика : учеб. / А.А.Задоя, Ю.Е.Петруня. К. : Знання, 2004. 368с.
    71. Закон України Про Державний бюджет на 2006 рік” Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, №9, №10-11, ст.96.
    72. Закон України Про Державний бюджет України на 2004 рік” Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, №17-18, ст.250.
    73. Закон України Про Державний бюджет України на 2005 рік” Відомості Верховної Ради (ВВР), 2005, №7-8, ст.162.
    74. Закон України Про Державний бюджет України на 2008рік” Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2008, №5-6, №7-8, ст.78 або Урядовий кур’єр вiд 31.12.2007 №247.
    75. Закон України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9липня2003 року №1058-IV // Відомості Верховної Ради України. 2003. №49-54. С.376.
    76. Закон України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” // Нормативно-правові акти з питань пенсійного страхування. К.: Видавничо-поліграфічний центр Київський університет”, 2005. 362с.
    77. Закон України Про недержавне пенсійне забезпечення” // Урядовий кур’єр. 2003. №169. 11 вересня. С.9-16.
    78. ЗлупкоС.М. Людський потенціал, зайнятість і соціальний захист населення в Україні / С.М.Злупко, Й.І.Раденький. Львів : Видавничий центр ЛНУ ім.Івана Франка, 2001. 192с.
    79. ЗлупкоС.М. Україна та Ізраїль: зайнятість і соціальний захист населення /С.М.Злупко,Т.Б.Токарський Львів : Вільна Україна, 1999. 138с.
    80. ИвановВ. Виртуализация общества / В.Иванов. СПб. : Петербургское Востоковедение, 2000. 96с.
    81. Институциональная экономика: учеб. / под общ. ред. А.Олейника. М. : ИНФРА-М., 2005. 412с.
    82. История древнего мира : в 3-хт. Т.1. : Ранняя Древность. 3-е изд. / под ред. И.М.Дьяконова, В.Д.Нероновой, И.С.Свенцицкой. М. : Изд-во Наука”, 1989. 480с.
    83. История Древнего Рима / под ред. А.Г.Бокщанина, В.И.Кузищина. М. : Изд-во Высшая школа”, 1971. 495с.
    84. КадомцеваС.В. Социальные реформы в странах с переходной экономикой. Проблемы и опыт / С.В.Кадомцева. М. : ИКЦ ДИС”, 1997. 213с.
    85. КарцеваЛ.В. Семья в трасформирующемся обществе / Л.В.Карцева //Вестник Моск. ун-та. 2004. С.65-72. (Сер.18. Социология и политология. №1).
    86. КачанЛ. Складові нашого добробуту / Л.Качан // Соціальний захист. 2006. − №1. С.3-6.
    87. КефелиИ.Ф. Судьба России в глобальной геополитике / И.Ф.Кефели. СПб. : Северная звезда”, 2004. 370с.
    88. КингА. Первая глобальная революция / А.Кинг, А.Шнейдер. М. : Прогресс, 1992. 400с.
    89. КичкоІ.І. Страхування як елемент фінансового механізму соціального захисту / І.І.Кичко // Фінанси України. 2005. №4. С.148-153.
    90. КлапківМ.С. З історії зародження національного страхового ринку /М.С.Клапків //Фінанси України. 1998. №1. С.81-94.
    91. КлубовА.В. Глобализация как социальный процесс: исторические и структурные аспекты / А.В.Клубов // Будущее России: стратегии развития: в 2т. М., 2005. Т.1. С.50-70.
    92. КовальчукТ.Т. Економічна безпека і політика. Із досвіду професійного аналітика / Т.Т.Ковальчук. − К. : Знання, 2004. − 638с.
    93. Конституція України : [прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28червня 1996р. / із змінами, внесеними згідно із Законом №2222 15 (2222-IV) від 08.12.2004] / Відомості Верховної Ради України. 2005. ‑ №2.
    94. Корчак-ЧепурківськийЮ. Таблиці доживання і сподіваного життя людності в 1925-1926роках / Ю.Корчак-Чепурківський Х., 1929. 79с.
    95. КурашвилиБ.П. Очерк теории государственного управления /Б.П.Курашвили. М., 1987. 452c.
    96. КурилоІ.О. Соціально-економічна структура населення: еволюція, сучасність, трансформації / І.О.Курило ; НАН України ; Ін-т демографії та соціологічних досліджень. К., 2006. 471с.
    97. Курс экономической теории / под ред. ЧепуринаМ.Н., КисилевойЕ.А. Киров : изд-во АСА”, 1994. 550с.
    98. ЛагутінВ.Д. Людина і економіка: соціоекономіка : навч. посіб. /В.Д.Лагутін. К. : Просвіта, 1996. 328с.
    99. ЛазаревБ.М. Государственное управление на этапе перестройки /Б.М.Лазарев. М., 1998. С.95-96,113.
    100. ЛебедеваЛ.Ф. Государственная политика социальной защиты населения в США / Л.Ф.Лебедева // США-Канада: экономика, политика, культура. − 2005. − №2. −
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)