ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА ГРОМАДСЬКИХ ОБ'ЄДНАНЬ В УКРАЇНІ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Короткий опис

ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

НОВАК Валентин Володимирович

УДК 35.072.3:061.2](477)

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА ГРОМАДСЬКИХ ОБ'ЄДНАНЬ В УКРАЇНІ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

25.00.01 теорія та історія державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
ОЛУЙКО Віталій Миколайович,
доктор наук з державного управління, професор

КИЇВ 2008

ЗМІСТ

ВСТУП.. 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА ГРОМАДСЬКИХ ОБ'ЄДНАНЬ В УКРАЇНІ 11
1.1. Генеза поглядів на громадянське суспільство, громадські об'єднання та соціальне партнерство. 11
1.2. Поняття соціального партнерства органів державної влади та громадських об'єднань в Україні 51
Висновок до першого розділу. 63
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА ГРОМАДСЬКИХ ОБ'ЄДНАНЬ В УКРАЇНІ 65
2.1. Громадянське суспільство як учасник механізму соціального партнерства з органами державної влади в України. 65
2.2. Громадські об'єднання визначальна основа демократизації держави та суспільства в Україні 88
2.3. Механізм соціального партнерства органів державної влади та громадських об'єднань в Україні 127
2.4. Практика участі інститутів громадського суспільства у розвитку місцевого самоврядування в Україні 138
Висновки до другого розділу: 161
РОЗДІЛ 3 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА ГРОМАДСЬКИХ ОБ'ЄДНАНЬ В УКРАЇНІ 164
3.1.Міжнародний досвід соціального партнерства органів державної влади та громадських об'єднань. 164
3.2. Напрями розвитку соціального партнерства органів державної влади та громадських об'єднань в Україні 184
Висновки до третього розділу. 194
ВИСНОВКИ.. 196
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 202
ДОДАТКИ.. 224

ВСТУП

Модернізація органів державної влади, що відбувається в умовах створення правової, соціальної держави та розбудови ринкової економіки, взаємопов’язана з розвитком громадських об'єднань як важливої основи громадянського суспільства і залежить від нього. У зв’язку з цим проблема взаємовідносин громадянського суспільства і держави з розвитком демократії набуває ще більшої актуальності і потребує наукового обґрунтування і осмислення.
Взаємовідносини суспільства і держави практично завжди були однією з головних загальнолюдських проблем незалежно від того, втілювалася вона в матеріалістичну чи ідеалістичну форму, надавався їй класовий чи позакласовий характер. Для України у XXI ст. значення цієї проблеми надзвичайно зростає з погляду як її історичного досвіду у XX ст., так і необхідності ефективного використання її унікального геополітичного положення.
Актуальність проблеми взаємовідносин громадянського суспільства і держави на сучасному етапі розвитку науки державного управління зумовлена низкою причин:
По-перше, вирішення зазначеної проблеми є своєрідним ключем до з'ясування перспектив людини та суспільства у ІІІ тисячолітті.
По-друге, ця проблема виявила стрижень, що забезпечує та супроводжує міждержавне розуміння і спілкування.
По-третє, об'єктивна необхідність побудови громадянського суспільства і правової держави спростувала, мабуть, одну з найпоширеніших ілюзій XX ст., згідно з якою достатньо спочатку створити наддержаву, підпорядкувавши цьому зусилля всього суспільства, а потім, коли-небудь, залежно від бажання або волі політичного керівництва, реально гарантувати людині повний обсяг громадянських прав, задекларованих раніше як цілі.
Таким чином, громадянське суспільство теоретично і практично неможливе без постійного, наполегливого, поступово інтенсифікованого з'ясування своїх відносин з державою.
Сучасне суспільство, внутрішньо багатогранне та структуроване, і його структури поєднані між собою численними взаємозалежностями, спільними та суперечливими один одному інтересами та цінностями. Саме тому в нинішніх умовах участь неурядових організацій у процесі державного управління має розглядатися в широкому контексті відносин між суспільними секторами державою, бізнесом і так званим "третім сектором", до якого традиційно відносять недержавні організації.
Сформульовані в дисертації теоретичні висновки, практичні рекомендації та методологія дослідження ґрунтуються на працях українських та зарубіжних вчених, а саме: В.Б.Авер’янова, Г.В.Атаманчука, В.Д.Бакуменка, В.Є.Воротіна, М.В.Гамана, В.В.Дорофієнко, В.М.Лобаса, Ю.Г.Машкарова, О.Г.Мордвінова, Т.В.Мотренка, П.І.Надолішнього, Н.Р.Нижник, О.Ю.Оболенського, В.М.Олуйка, О.П.Осауленка, Я.Ф.Радиша, В.М.Рижих, С.М.Серьогіна, В.В.Цвєткова, В.О.Шамрая, О.С.Шаптала, В.П.Шарова та ін.
Проведений автором аналіз наукових розробок попередників дає підстави стверджувати, що питання соціального партнерства органів державної влади та громадських об’єднань у державно-управлінській науці розроблені недостатньо. Тому важливим є вироблення та здійснення конструктивних підходів до соціального партнерства органів державної влади та громадських об'єднань. Адже взаємодія органів державної влади та громадянського суспільства на сучасному етапі здійснюється без науково-теоретичного обґрунтування, що є причиною помилок і прорахунків.
Адже демократичні процеси зумовлюються соціальним партнерством між органами державної влади і громадськими об'єднаннями та перспективами розвитку. Проблеми, пов’язані з цими процесами багато в чому визначили напрями наукового дослідження, в якому основна увага була зосереджена на розв’язанні наукової проблематики з позицій державно-управлінських процесів.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота висвітлює результати наукових досліджень, отримані здобувачем під час виконання науково-дослідної роботи у Хмельницькому університеті управління та права на тему «Правові і управлінські засади розбудови Української держави та забезпечення прав громадян» (державний реєстраційний номер 0104U004239) в якому здобувач був співвиконавцем. Роль дисертанта полягала в розробці пропозицій щодо вирішення проблем соціального партнерства органів державної влади та громадських об’єднань України.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування стану та перспектив розвитку організаційно-правових питань соціального партнерства органів державної влади та громадських об'єднань, формулювання висновків, спрямованих на розробку теорії державного управління, і вироблення на цій основі рекомендацій та пропозицій з удосконалення соціального партнерства органів державної влади та громадських об'єднань в Україні.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
- проаналізувати наукову літературу та нормативно-правову базу з проблематики дослідження і на основі цього визначити його основні напрями;
- розкрити сутність суспільних відносин, що складаються в процесі соціального партнерства органів державної влади та громадських об'єднань в Україні;
- удосконалити дефініцію поняття "соціальне партнерство" та класифікацію громадських об'єднань;
- дослідити організаційно-правовий механізм соціального партнерства органів державної влади та громадських об'єднань в Україні;
- розкрити сутність громадянського суспільства як елемента механізму соціального партнерства з органами державної влади в Україні;
- вивчити сучасний міжнародний досвід соціального партнерства, а також досвід органів державної влади та громадських об'єднань в Україні;
- розробити пропозиції й рекомендації щодо розвитку соціального партнерства органів державної влади та громадських об'єднань.
Об'єкт дослідження суспільні відносини, що складаються в процесі соціального партнерства органів державної влади та громадських об'єднань в Україні.
Предмет дослідження організаційно-правові питання соціального партнерства органів державної влади та громадських об'єднань в Україні.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що розвиток організаційно-правових питань соціального партнерства органів державної влади та громадських об'єднань сприятиме підвищенню ефективності їх діяльності і пошуку оптимальних шляхів удосконалення інститутів правової держави та громадянського суспільства в Україні.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань було використано комплекс методів, що дало змогу систематизувати емпіричну інформацію, проаналізувати стан та перспективи розвитку соціального партнерства органів державної влади та громадських об’єднань.
У дисертаційному дослідженні використовувалися: метод системного аналізу, що дав змогу узагальнити наукові концепції, розробки та пропозиції провідних вітчизняних і зарубіжних учених, присвячених питанням соціального партнерства органів державної влади та громадських об'єднань; історичний (історико-правовий) та логічний методи - для дослідження ґенези поглядів на громадянське суспільство, громадські об'єднання та соціальне партнерство; методи функціонального та статистичного аналізу, які дали можливість оцінити механізм соціального партнерства органів державної влади та громадських об'єднань України; методи програмно-цільовий, порівняльно-логічний, моделювання та узагальнення для формування рекомендацій і пропозицій щодо визначення напрямів розвитку соціального партнерства органів державної влади та громадських об'єднань в Україні.
Наукова новизна одержаних результатів визначається особистим внеском автора у вирішення актуального науково-практичного завдання в галузі державного управління, що полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні стану та перспектив розвитку організаційно-правових питань соціального партнерства органів державної влади та громадських об'єднань, з метою його удосконалення.
У результаті проведеного наукового дослідження у дисертації:
вперше:
- виявлено тенденції розвитку соціального партнерства органів державної влади та громадських об'єднань в Україні;
- розроблено організаційно-правовий механізм соціального партнерства органів державної влади та громадських об'єднань в Україні;
удосконалено:
- визначення поняття "соціальне партнерство" органів державної влади та громадських об'єднань;
- класифікацію функцій громадських об'єднань;
- понятійно-термінологічний апарат механізму соціального партнерства органів державної влади та громадських об'єднань;
дістали подальшого розвитку:
- визначення громадянського суспільства як елемента механізму соціального партнерства з органами державної влади в Україні;
- основні підходи до розвитку місцевого самоврядування в Україні як складової інституту громадянського суспільства;
- комплексні підходи щодо механізму соціального партнерства органів державної влади та громадських об'єднань в Україні;
- аналіз міжнародного досвіду соціального партнерства органів державної влади та громадських об'єднань;
- заходи, що мають бути вжиті з подальшим розвитком напрямів соціального партнерства органів державної влади та громадських об'єднань в Україні.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення та висновки дисертації дадуть змогу виявити специфічні особливості практичних проблем у соціальному партнерстві органів державної влади та громадських об'єднань і на цій основі визначити науково обґрунтовані підходи до вжиття організаційно-правових заходів щодо розвитку цієї системи.
Сформульовані автором пропозиції і рекомендації дослідження можуть застосовуватись у практичній діяльності в процесі вдосконалення системи державного управління; в навчальному процесі при підготовці магістрів із зазначеної сфери; в науково-інформаційній сфері при створенні бази знань для подальшого аналізу проблем, пов'язаних з розвитком правової держави та громадянського суспільства.
Результати дисертаційної роботи у формі теоретико-методологічних розробок та рекомендацій упроваджені:
- Хмельницькою обласною державною адміністрацією, Центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій в навчально-методичній роботі центру (довідка № 10 від 23 січня 2007 р.).
- Хмельницьким університетом управління та права при проведенні семінарських та практичних занять на факультеті управління та економіки в процесі викладання дисциплін «Управління державною установою» та «Муніципальний менеджмент» (довідка № 106/87-04-01/07 від 23 січня 2007 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї, положення і висновки дисертаційного дослідження були апробовані автором на міжнародних та вітчизняних наукових, науково-практичних конференціях і семінарах, а саме: Всеукраїнській науково-практичної конференції "Актуальні проблеми державної регіональної політики в умовах проведення адміністративної реформи в Україні" (Хмельницький, 2003); Всеукраїнській науковій конференції молодих учених "Управління у ХХІ столітті: погляд молодих учених" (Хмельницький, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Сучасні проблеми регіонального управління та роль молодих державних службовців у їх вирішенні" (Хмельницький, 2004); науково-практичній конференції за міжнародною участю "Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління" (Київ, 2004); І міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми адаптації законодавства до стандартів Європейського Союзу" (Хмельницький, 2005); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції "Управління інформаційними ресурсами" (Мінськ, 2005); науково-практичній конференції за міжнародною участю "Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення" (Київ, 2005).
Особистий внесок здобувача полягає в комплексному дослідженні організаційно-правових питань соціального партнерства органів державної влади та громадських об’єднань в Україні. Дисертація є самостійною науковою працею. Резуль­тати дослідження отримані здобувачем особисто. У дисертації не використо­вувалися ідеї або розробки, що належать Н.Р.Нижник, Л.А.Пашко та В.М.Олуйку, у співавторстві з якими було опубліковано окремі наукові праці.
Публікації за темою дисертації. Результати дисертаційної роботи відображено автором у 12 наукових працях, серед яких: 1 монографія (колективна), 8 статей (6 індивідуальні, 2 у співавторстві) у наукових фахових виданнях за спеціальністю «Державне управління», затверджених ВАК України, 2 у матеріалах науково-практичних конференцій і 1 інформаційно-довідковий матеріал.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації 274 сторінки, із них 201 сторінка основного тексту. Робота містить 7 таблиць, рисунки, 5 додатків та список використаних джерел, що нараховує 229 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні стану та перспектив розвитку організаційно-правових питань соціального партнерства органів державної влади та громадських об'єднань, з метою його удосконалення.
Світовий досвід свідчить, що стосовно державної влади об'єднання громадян можуть посідати досить різні позиції, які можна представити трьома принципово відмінними моделями: опозиційною моделлю, моделлю доповнення діяльності держави та моделлю реформування.
Інституціональною основою громадянського суспільства є громадські об'єднання, які відрізняються за сферою діяльності, методами, статутами тощо, але всі вони є елементом механізму доступу громадян до органів державної влади.
Як показують результати дослідження, в Україні сьогодні поки що: відсутні традиції громадянського суспільства і розвиненого меценатства; економічні передумови та належні правові засади діяльності громадських організацій; контроль за діяльністю зареєстрованих організацій (зокрема немає механізмів саморегуляції «третього сектора»); недостатнє розуміння важливості партнерства з боку держави; стабільно низький рівень залучення громадян до організованої суспільної діяльності; недосконалими є механізми реалізації законів; бракує інформації про діяльність громадських організацій; низьким є професіоналізм у менеджменті організацій; амбітність багатьох керівників громадських організацій є підвищеною; низьким є рівень внутрішньої демократії в самих НУО.
Громадські організації це джерело інформації про актуальні суспільні проблеми. Вони можуть правильно визначити проблему і пріоритети у здійсненні тієї чи іншої соціальної роботи (прогноз, соціальний маркетинг), а отже, запобігти недоцільним або неактивним діям. Чим більше людей залучено до роботи громадського сектору, тим менше соціальне напруження у суспільстві. Люди, які реалізують себе в такий спосіб, відчувають, що вони приносять користь суспільству, а тому більш схильні до компромісів.
Аналіз показує, що процес формування громадянського суспільства, відбуваються в особливих умовах:
1.Становлення громадянського суспільства в Україні відбувається в умовах, коли ця проблематика вже не є актуальною для країн розвиненої демократії, новітній досвід яких свідчить про необхідність виходу за його межі в напрямі соціальної державності, що передбачає пошук складних критеріїв поєднання різних процесів, які можуть бути суперечливими (наприклад, ліберальний або соціальний устрій). Народжується нова соціальна система, яка отримала назву "суспільство масового споживання, масової культури" тощо.
2.Громадянське суспільство в Україні формується одночасно з творенням національної державності, що так чи інакше передбачає зміцнення державницьких засад в організації суспільної життєдіяльності, створення нових державних органів влади та управління, яких не могло бути за умов перебування у складі колишнього СРСР.
3.Радикальна зміна пріоритетів соціального розвитку передбачає перехідний період протиборства різновекторних тенденцій суспільного розвитку, одна з яких спирається на вкорінені впродовж значного історичного періоду стереотипи соціально-політичного облаштування, а інша зорієнтована на наближення до загальновизнаних стандартів правової демократичної державності, які, проте, практично слабко адаптовані українським суспільством.
4.На сьогоднішні ще інституціонально не сформовані елементи громадянського суспільства, оскільки будь-яка корпорація має задовольняти, як мінімум три вимоги: корпоративній самоідентифікації, корпоративній солідарності і корпоративній відповідальності. Об'єктивні та суб'єктивні чинники, через які така корпорація не складається, це, насамперед, економічні проблеми.
5.В Україні в «суспільній піраміді» поки ще превалюють патерналізм і пасивність суспільства. І, можливо, однією з головних причин цього є бідність. Крім того, відсутній сформований та дієздатний середній клас, який є запорукою стабільності суспільства.
6.Дефіцит права і дієвих правових механізмів значною мірою позбавляє змісту навіть ту свободу, що вже є, і перешкоджає становленню будь-яких громадянських інститутів.
Для усунення цих недоліків доцільно активізувати роботу Національної Ради громадських організацій, що сприятиме об'єднанню "галузевих" громадських організацій.
Слій створити Державну комісію благодійності (на зразок англійської; між іншим, її взяли за модель деякі східноєвропейські країни), яка б не лише реєструвала благодійні організації (можливо, варто було б не реєструвати їх, а надавати на певний період благодійний статус будь-яким зареєстрованим об'єднанням), а й допомагала у становленні та професіоналізації благодійних організацій, стежила за їх діяльністю тощо.
Доцільним є залучення до неприбуткового сектора коштів бізнесових компаній, стимулювання меценатства, передача певних функцій державних органів неприбутковим організаціям (показовою тут є практика багатьох розвинених країн) сприятиме зменшенню витрат на соціальні потреби з Державного бюджету.
Підвищити актуальність питання могла б діяльність Консультативних рад (комісій) при вищих органах управління (Кабінеті Міністрів). До складу цих рад з питань сприяння розвитку недержавного неприбуткового сектора, що діяли б на громадських засадах, могли б входити урядовці Міністерства юстиції, галузевих міністерств, Державної податкової адміністрації, представники громадських організацій. Ці ради могли б обговорювати стратегічні питання щодо положень законодавства про громадські організації, надання пільг з оподаткування як благодійним організаціям, так і бізнесовим компаніям, які вкладають кошти в благодійництво, можливості і форми співпраці державних органів з громадськими організаціями у втіленні соціальних програм тощо.
Законодавча база, що регулює "третій сектор", потребує доопрацювання. Так, у чинному законодавстві відсутні громадські механізми місцевих організацій, громадянської ініціативи; вони підміняються формалізацією владних функцій місцевого самоврядування.
Регламентувати взаємодію громадських організацій та органів державної влади доцільно шляхом укладання договорів.
Суспільний договір це юридичний акт, який мають підписати представники всіх зацікавлених сторін, а певною мірою це і переговорний процес. Утім, він повинен завершитися підписанням певних конкретних угод між окремими учасниками переговорів. Подібні документи необхідні для фіксації конкретних правил у певних секторах політики або суспільного життя.
Співпраця держави і органів місцевого самоврядування з громадськими організаціями має бути важливим чинником підвищення ефективності використання коштів, особливо тих, що виділяються на соціальні потреби.
Загальновідомо, що зміцнення демократичної держави та розвиток місцевого самоврядування безпосередньо залежать від формування громадянського суспільства. Чим тісніші та більш взаємовигідні контакти держави з цим сектором, тим краще взаєморозуміння влади і суспільства, і менша ймовірність їх взаємного відчуження.
Важливе значення для розвитку держави та суспільства має ставлення населення до державної та політичної влади і до держави, в якій проживає громадянин. Адже століттями благополуччя людини безпосередньо залежало від держави.
Практика показує, що місцева влада часто користується більшою довірою, оскільки вона наближена до громадян. Але більшість громадян ще не залучені до процесів самоврядування в регіоні.
На наш погляд, якщо буде встановлена рівновага системи держави і суспільства, то буде більш активною участь громадян у місцевому самоврядуванні.
Доцільно в регіонах вжити заходів щодо залучення населення до самоорганізації та самоврядування. Оскільки більшість населення регіону не встигає осмислити нові закони та нормативно-правові акти, то потрібно надати в цьому допомогу передусім громадським об’єднанням.
З цією метою при університетах та інститутах в регіонах доцільно створити центри підтримки розвитку місцевого самоврядування, що сприятиме участі громадян у житті регіону з опорою на власні резерви та ініціативи; наданню послуг, що спрямовані на розвиток ініціативи, взаємодопомоги і взаємної підтримки.
Стратегічною метою подібних центрів має бути: допомога громадським об'єднанням в адаптації до умов суспільно-політичного та економічного життя; розширення та диференціація освітніх та консультативних послуг ВНЗ. Це дасть змогу: проаналізувати та вивчити потреби місцевих громадських об'єднань у змінах; розробити та використати в навчанні програми, що будуть орієнтовані на потреби громадських об'єднань; розробити та впровадити спеціальні управлінські технології.
Це можуть бути такі навчальні програми, як: "Основні засади розвитку місцевого підприємництва", "Організаційний розвиток громадських об'єднань" і т.д.
Ініціювання Навчальної програми з питань соціального партнерства, діяльності державного сектора і громадських організацій, передусім, для працівників управлінь (відділів) внутрішньої політики усіх органів виконавчої вертикалі, спрямовано на те, щоб вони усвідомлювали важливість співпраці з громадськими організаціями. Існуючі моделі такої співпраці є умовою розвитку громадянського суспільства.
У регіонах доцільно провести низку семінарів, конференцій, на яких доцільно висвітлити такі питання:
- розвиток, взаємодія, обмін інформацією, співпраця громадських організацій України з громадськими організаціями за кордоном, з міжнародними громадськими організаціями;
- залучення громадських організацій України до діяльності міжнародних організацій;
- програмування співпраці міжнародних донорських інституцій з громадськими організаціями і об'єднаннями України;
- сприяння створенню сприятливого середовища співпраці з урядом, підтримки "третього сектора" в Україні, особливо в тих регіонах, де громадські організації перебувають лише на стадії становлення і не співпрацюють з владними структурами;
- підвищення фахово-організаційного рівня керівництва НУО;
- проведення семінарів-навчання, обміну досвідом активу громадських організацій і об'єднань;
- допомога, підтримка у підготовці і оформленні проектів-заявок до міжнародних організацій, фондів-донорів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Амелин В.Н. Власть как общественное явление // Социально-политические науки. 1991. № 2. С. 15.
2. Арато Е., Коген Дж. Відродження, занепад та реконструкція концепції громадянського суспільства // Політична думка. 1996. № 1. С. 20-25.
3. Артеменко В. Влада повинна постійно контактувати з організованою громадськістю // http://www.poglyad.org.ua/view/35606.html
4. Барков В.Ю. Соціально-політичне становлення громадянського суспільства в Україні: Автореф. дис... д-ра політ. наук: 23.00.02 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького К, 1999. 38 с.
5. Безверхий В.Б. Взаємовідносини між громадянським суспільством і державою в Україні: політологічний аналіз: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / НАН України; Інститут національних відносин і політології. К., 1995. 24 с.
6. Безродна В.І. Особливості формування громадянського суспільства в процесі політичної модернізації України: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / Одеська національна юридична академія. О., 2003. 16 с.
7. Бельська Л. Славна родина українських меценатів: Династія Терещенків // Золоті ворота. 1993. № 5. С. 39-45.
8. Беренштейн Л.Ю., Панченко П.П., Реснт О. П., Ґрабовський О.В., Коломієць С.С. Розбудова громадянського суспільства в Україні (історико-політичне дослідження) / НАН України; Інститут історії України. К, 1999. 255 с.
9. Берлін І. Чотири есе про свободу. К., 1994. 272 с.
10. Бодуен Ж. Вступ до політології. К., 1995. 174 с.
11. Бойко М. Дрогобицька громада пропонує реальні шляхи вирішення проблем безробіття серед молоді // Наша громада. 2005. № 2(6). С. 8-12.
12. Бровун М. Громадські організації та управління державними справами на місцевому рівні: потенційні можливості та реальні досягнення // Права людини в політичному суспільстві / Упоряд. Санченко А. К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2004. С. 156-156.
13. Василенко Л.А. Механизмы социального взаимодействия государственной службы и гражданского общества: Государственная служба в современной России: Сб. ст. РАН ИНИОН. Рос. акад. гос. службы при Президента РФ; Отв. ред. Е.В.Алферова, В.В.Черепанов. М.: ИНИОН, 2003. 26 с.
14. Вебер М. Политика как призвание и профессия. В кн.: Вебер М. Избр. произв. М., 1990. С. 646.
15. Виборчий блок "Громадський актив Києва". № 5. С. 11-19.
16. Відносини між державою і громадянським суспільством: Матеріали "круглого столу", 19 листопада 2003 р. / Національний ін-т стратегічних досліджень / В.Ю. Барков (ред.кол.). К., 2003. 114 с.
17. Всеукраїнська конференція "Неурядові організації в умовах ринкової економіки: різнобіччя досвіду, проблем і перспектив": Тези виступів, Київ, 19-21 вересня 1995 / Асоціація Бостон-Київ міста-побратими. К., 1995. 87 с.
18. Гегель Г. В.Ф. Философия права. М., Мысль, 1990. 524 с.
19. Геллнер Э. Нации и национализм. М.: Прогресс, 1991. 320 с.
20. Геллнер Э. Условия свободы: гражданское общество и его исторические соперники. М., 2004. 240 с.
21. Герлянд В.І. Концептуальні засади державної молодіжної політики (на прикладі діяльності КМДА): Магiстерська робота; спец. 8.150000 "Держ. упр."/ В.І. Герлянд; УАДУ при Президентовi України. Каф. політології; Наук. керів. М.М. Логунова. К., 2003. 85 с.
22. Герц В. Еще раз о составляющих экономического подъема в Украине // Экономика Украины. 1998. № 11. С. 23 -26.
23. Гоббс Т. Избр. произведения: В 2-х т. М.: Мысль, 1965. Т. 1. 584 с.; Т. 2. 752 с.
24. Гоббс Т. Соч.: В 2-х т. М.: Мысль, 1990-1991. Т. 1. 622 с.; Т. 2. 736 с.
25. Голюк О. Розбудова громадянського суспільства неможлива без розвитку громад // Наша громада. 2005. № 2(6). С. 11-13.
26. Гражданское общество. Мировой опыт и проблемы России. Институт моровой экономики и международных отношений РАН. М.: Эдиториал УРСС, 1998. 312 с.
27. Грамчук А.В. Особливості становлення громадянського суспільства в Україні: теорія і практика: Дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / Одеський держ. морськой ун-т. О., 2001. 183 с.
28. Гримо Ж. Организация административной власти во Франции. М.: Посольство Франции в России. МИД Франции, 1996. 190 с.
29. Громадські ради в Україні: довідник // Упорядник - М.Лациба. - К.: Укр. незалеж. Центр політ. досліджень, 2003. - 232 с.
30. Громадянське суспільство в Україні: стан та перспективи розвитку / http: // www.europexxi.kiev.ua
31. Громадянське суспільство і політика органів місцевого самоврядування (проблеми теорії і практики): Матеріали наук.-практ. українсько-польської конф., (Львів, 4-5 березня 2002р.) / Доброчинний громадський Фонд ім. Князя Осмомисла; Координаційний центр громадської ініціативи (Грін) / Б.Ковальчук (відп. ред.) Л.: Доброчинний громадський Фонд ім. Князя Остомисла, 2003. 416 с.
32. Громадянське суспільство і правова держава, проблеми становлення: Зб. наук. праць / Національна академія внутрішніх справ України / Є.М. Моісеєв (ред.). К. : Міжнар. фін. агенція, 1997. 78 с.
33. Громадянське суспільство і соціальні перетворення в Україні: Тези наук. конф. / Львівський національний у-т ім. Івана Франка. Філософський факультет. Кафедра філософії / А.Ф. Карась (ред.). Л., 2001. 126 с.
34. Громадянське суспільство у світовому та українському вимірах: Матеріали засідання Дискусійного клубу української науково-педагогічної інтелігенції, 22 листопада 2002 року / Українська академія зовнішньої торгівлі / Н.А. Шип (відп.ред.). К.: Видавництво УАЗТ, 2002. 67 с.
35. Громадянське суспільство як здійснення свободи: Центрально-східноєвропейський досвід: 3б. наук. пр. / Львівський національний у-т ім. Івана Франка. Філософський ф-т / В.П. Мельник (ред.). Л., 1999. 382 с.
36. Громадянський патріотизм - суспільна складова державного будівництва: Матеріали V Всеукр. конф., 30 листопада 2002 р. / Всеукраїнська громадська організація "Загальновоїнська спілка України". К., 2002. 56 с.
37. Демидов В.А. Історична еволюція концепції громадянського суспільства: Дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / Чернівецький держ. у-т ім. Юрія Федьковича. Чернівці, 2000. 191 с.
38. Демидов В.А. Історична еволюція концепції громадянського суспільства: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / Чернівецький держ. ун-т ім. Юрія Федьковича. Чернівці, 2000. 20 с.
39. Демидов В.А. Концептуальні засади громадянського суспільства: Конспект лекції зі спецкурсу "Громадянське суспільство" / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. Чернівці: ЧНУ, 2003. 31 с.
40. Духовність як основа консолідації суспільства: Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. Міжвідомчий науковий збірник / Кер. авт. кол.: А.І.Комарова, В.Г. Табачківський, І.М.Кучерук, Л.П.Виговська. Т.16. К., 1999. 604 с.
41. Енциклопедія політичної думки // За ред. Д.Міллера. - К.: Дух і Літера, 2000. - 472 с.
42. Єшкілев В., Кампо В., Ляпін Д., Панцир С., Підлуська І. Корені трави: Громадянське суспільство в Україні: стан та перспективи розвитку / Інна Підлуська (упоряд.). К.: Фонд "Європа XXI", 2003. 287 с.
43. Загальна декларація прав людини. Права людини. Міжнародні договори України. К, 1992. С. 18.
44. Задорожний Г.В., Коврига О.В., Смоловик В.В. Соціальне партнерство - реальний шлях до відкритого суспільства. X.: ХІБМ, 2000. 192 с.
45. Задоянчук О.І. Громадянське суспільство / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. К.: Знання, 1999. 18 с.
46. Задоянчук О.І. Політичні аспекти становлення громадянського суспільства в Україні: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / Київський у-т ім. Тараса Шевченка. К., 1999. 16 с.
47. Задоянчук О.І. Політичні аспекти становлення громадянського суспільства в Україні: Дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 1999. 170 с.
48. Залізняк Г., Іванченко О. На шляху демократичних перетворень // Столичний регіон. Листопад-Грудень. 2003. № 2(2). С. 107-114.
49. Засади публічної політики для громадських організацій. Практичні рекомендації щодо організації робіт / В.М.Гнат, О.В.Гуменюк, В.Т.Нанівська, В.А.Нікітін, М.В.Сунгуровський. / За ред. В.Т.Нанівської. К.: Оптима, 2004. 208 с.
50. Иванов В.Н., Патрушев В.И. Инновационные социальные технологии государственного и муниципального управления. М.: Экономика, 2001. 304 с.
51. История теоретической социологии: В 5-ти т. М., 1995. Т. 1. 270 с.
52. Ібрагімова І. Демократія участі: уроки поступу громад // Наша громада. 2006. № 2. С. 8-10.
53. Іґнатьєф М. Про громадянське суспільство // Сучасність. 1995. № 10. С. 77.
54. Історична еволюція концепції громадянського суспільства: Метод, рек. до спецкурсу для студ.-політологів ден. та заоч. форми навч. / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича / Володимир Анатолійович Демидов (уклад.). Чернівці: ЧНУ, 2003. 44 с.
55. Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане // Кант И. Соч.: В 6 т. М:, 1966. Т. 6. 1018 с.
56. Карась А. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях / Львівський національний у-т ім. Івана Франка. К. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. 520 с.
57. Кеннеді М. Історична спадщина та громадянське суспільство: альтернативні нації в Східній Європі // Сучасність. 1994. № 5. С. 80-85.
58. Київ: громадські організації, благодійні фонди: інформаційні матеріали, практичні поради недержавним організаціям // "Перехрестя" Київська міська державна адміністрація. Управління з питань внутрішньої політики; "Центр інновацій та розвитку" / О.І.Сидоренко (упоряд.) К., 2000. 105 с.
59. Кириченко С.О. Громадянське суспільство і правова держава: поняття та зміст. К.: Логос, 1999. 47 с.
60. Кириченко С.О. Співвідношення соціальні правової держави і / громадянського суспільства в умовах сучасної України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Київський національний у-т ім. Тараса Шевченка. К., 2001. 20 с.
61. Кириченко С.О. Співвідношення соціальної правової держави і громадянського суспільства в умовах сучасної України: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Київський національний у-т ім. Тараса Шевченка. К., 2001. 266 с.
62. Кириченко С.О. Шляхи формування громадянського суспільства і правової держави. К.: Логос, 1999. 84 с.
63. Кириченко Сергій Олександрович. Громадянське суспільство і правова держава: поняття та зміст. К.: Логос, 1999. 47 с.
64. Кін Джон. Громадянське суспільство: старі образи, нове бачення / Олександр Гриценко (пер. з англ.). К.: К.І.С., 2000. 191 с.
65. Кіндзерський С.А. Державне управління в гуманітарній сфері регіону України: стан та перспективи розвитку: Автореф. дис канд. наук з держ. упр. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. К., 2006. 20 с.
66. Клейнер І. Демократія і держава. К., 1999. 134 с.
67. КлепацькийМ.М., КобецьР.В., КомовВ.В., КравченкоВ.В., МолодцівО.В. Роль громадських організацій та інших неурядових структур у становленні та розвитку місцевого самоврядування в Україні / Товариство науковців по сприянню муніципальній реформі. К.: Атіка, 2003. 288 с.
68. Клепацький М.М., Подобед Л.Е., Щербань Т.Д., Юрченко М.М. Про досвід участі громадських організацій у розвитку місцевого самоврядування у зарубіжних країнах (Огляд) // Роль громадських організацій та інших неурядових структур. С. 140-148.
69. Ковалинський В. Лицар ордена людинолюбців: З історії благодійництва в Україні // Вітчизна. 1998. № 3/4. С. 51-54.
70. Ковальчук Т.І. Громадянське суспільство: сутність і тенденції І розвитку (порівняльно-правові аспекти): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. К., 1995. 18 с.
71. Колодій А.Ф. На шляху до громадянського суспільства: Теоретичні засади й соціокультурні передумови демократичної трансформації в Україні. Л.: Червона Калина, 2002. 275 с.
72. Комар С. Питання створення робочих місць розглянули у Вугледарі за круглим столом // Наша громада. 2005. № 2(6). С. 8-11.
73. Конончук С.Г. Розвиток демократії в Україні. Щорічник. О., 2002. № 3, 4. 258 с.
74. Конончук С.Г. Розвиток демократії в Україні: 2000 р. К.: Агентство "Україна", 2001. 316 с.
75. Конституційно-правові форми безпосередньої демократії в Україні: проблеми теорії і практики // За ред.: В.Ф. Погорілко. - НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. К., 2001. 354 с.
76. Конституція України // ВВРУ. 1996. № 30. Ст. 141.
77. Консультації з громадськістю: Напрями, технології, досвід (методичний посібник) // Управління зв'язків з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України. К., 2004. 23 с.
78. Корені трави - 2: участь громадськості у формуванні політики (у 2 частинах ч. І) // Упоряд.: Г.Усатенко, О.Боронь. К.: Фонд "Європа XXI", 2004. 196 с.
79. Корнілов Ю.П. Громадянське суспільство та особистість (соціально-політичний аналіз): Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького К., 1998. 24 с.
80. Корнілов Ю.П. Громадянське суспільство та особистість (соціально-політичний аналіз): Дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. К., 1998. 205 с.
81. КочетовЭ. Этноэкономические системы - очами глобальной устойчивости? // МЭ и МР. 1997. С. 98-100.
82. Кравченко В.В. Форми участі неурядових структур у розвитку місцевого самоврядування // Роль громадських організацій та інших неурядових структур. С. 51-53.
83. Кратюк В.В. Громадянське суспільство в Україні: політико-правові аспекти розвитку системи демократичної влади: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.13 / Одеська національна юридична академія. О., 2001. 21 с.
84. Кратюк В.В. Громадянське суспільство в Україні: політико-правові аспекти розвитку системи демократичної влади: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.13 / Одеська національна юридична академія. О., 2001. 193 с.
85. Кроки до громадянського суспільства. Концептуальні підходи до розвитку громадянського суспільства в Україні // Науковий альманах за ред. Рубцова В.П., Шестакової А.В, Ціпуринди О.О., Сербинської Т.О. - К.: Українська Академія Універсології, 2004. 256 с.
86. Кроки до громадянського суспільства: Концептуальні підходи до розвитку громадянського суспільства в Україні: Наук. альманах / Українська академія універсології / В.П.Рубцов (ред.). К., 2004. 256 с.
87. Куленкова О. Як налагодити діалог між Верховною Радою та громадянським суспільством: Світовий досвід для України / О.Куленкова. К.: Центр досліджень адміністративної реформи НАДУ. 2002. 18с.
88. Купрій В.О. Взаємодія громадських організацій та органів виконавчої влади в процесі здійснення державної мо