ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ

Короткий опис

ЗМІСТ ВСТУП 3-10
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
1.1. Сутність управління персоналом та його генезис 11-29
1.2. Системний підхід до управління персоналом підприємства 30-43
1.3. Тенденції і закономірності розвитку системи управління
персоналом в сучасних економічних умовах функціонування підприємства 43-57
Висновки до першого розділу 58-61
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОЇ СТРУКТУРИ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ
2.1. Дослідження підходів до формування системи управління
персоналом підприємств машинобудування 62-71
2.2. Орієнтація на споживача як базовий принцип побудови
ринкової моделі управління персоналом 72-113
2.3. Факторний аналіз результативної діяльності підприємств
і трудових чинників розвитку персоналу 114-123
Висновки до другого розділу 124-127
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НА ПІДПРИЄМСТВАХ МАШИНОБУДУВАННЯ
3.1. Вдосконалення системи оцінки компонентної структури
якості персоналу підприємств (на прикладі підприємств
машинобудування Хмельницької області) 128-143
3.2. Матричне моделювання стимулюючих факторів персоналу 143-153
3.3. Організація аудиту персоналу в системі управління
персоналом машинобудівних підприємств 153-172
Висновки до третього розділу 172-174
ВИСНОВКИ 175-178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 179-193
ДОДАТКИ 194-222

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Розвиток глобалізаційних процесів, які відбуваються в теперішній час, супроводжується становленням якісно нових умов ринкового господарства і передбачає формування єдиного світового ринкового простору. На фоні цих трансформаційних процесів відбуваються серйозні зміни в усіх сферах діяльності, розвиваються принципово нові економічні зв’язки і виробничі відносини.
Складні умови періоду ринкових перетворень, які переживає Україна, актуалізують роль людського фактора у виробничому процесі, що вимагає нового підходу до управління персоналом на промислових підприємствах.
Для сучасної економіки України характерні деякі особливості, які необхідно враховувати при формуванні системи управління персоналом. По-перше, нестача корпоративних фінансових ресурсів значно обмежує діапазон засобів та інструментів управління, в цілому, та його персоналу, зокрема. По-друге, з приведенням технологій виробництва товарів і послуг у відповідність з розвитком НТП, ускладнився менталітет працівника; зокрема, його емоційна і психологічна сфера все більшою мірою здійснює вплив на кінцевий результат діяльності. По-третє, загальний стан економіки України змінюється настільки швидко, що важко його прогнозувати і вчасно вживати превентивних заходів. Додатковий динамізм в системі управління сповіщає загострення конкуренції в різних сферах бізнесу. Ці та інші обставини дозволяють визначати сучасну управлінську діяльність як одну з найскладніших технологій, які сприяють досягненню цілей промислового підприємства.
Проблеми управління персоналом, як одного з найважливіших напрямів роботи промислових підприємств, постійно привертають увагу вчених-економістів. Значний внесок у розвиток теорії управління персоналом зробили зарубіжні вчені – І. Ансофф, Ф. Беккер, П. Друкер, Г. Кунц, М. Мескон, Ф. Хедоурі, С. Оддонел, Т. Пітерс, Г. Саймон.
Процес соціально-економічних перетворень ініціював зростання дослідницького інтересу в цьому напрямку багатьох вітчизняних науковців, результатом якого стали роботи С.І. Бандура, Д.П. Богині, О.А. Грішнової, В.М. Данюка, А.В. Калини, А.М. Колота, І.Д. Крижка, Н.Д. Лук’янченко, В.М. Нижника, І.Л. Петрової, М.В. Семикіної, О.М. Уманського, в яких обґрунтовано теоретико-прикладні аспекти управління персоналом на підприємстві.
Широке відображення різних сторін становлення і формування системи управління персоналом знайшло відображення в працях російських вчених: В.Г. Афанасьєва, В.Г. Асєєва, Б.М. Генкіна, В.А. Дятлова, А.П. Єгоршина, П.І. Іванова, А. Я. Кібанова, Р. Марра, С. А. Нікітіна, Ю. Г. Одегова, Г.В. Слуцького, Г. Шмідта.
Водночас, за наявної великої кількості слушних думок, пропозицій, узагальнень, висловлених у науковій літературі, поки що відсутні комплексні розробки щодо системного вирішення проблеми управління персоналом на підприємстві, що обумовлює необхідність комплексного аналізу цієї проблеми і визначає її актуальність. Потребують дослідження і подальшого розвитку також підходи до розв’язання завдань управління персоналом, розробки рекомендацій щодо підвищення його ефективності; недостатньо вивченою залишається проблема запровадження аудиту персоналу.
Отже, виникає необхідність наукового обґрунтування принципів і методів формування системи управління персоналом підприємств машинобудування, що побудована на пріоритетах стимулювання людських ресурсів, яке виступає одним із перспективних резервів підвищення не лише продуктивності праці, а й якості і загальної ефективності виробництва.
Об’єктивна необхідність подальшого розвитку теоретичних, методико-прикладних засад формування та реалізації ефективної системи управління персоналом на підприємствах з урахуванням зарубіжного досвіду та особливостей ринкової економіки в Україні визначає актуальність теми дисертаційного дослідження, його науково-прикладне значення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематики науково-дослідних робіт Хмельницького національного університету: в межах тем “Дослідження стану виробничого, соціального, економічного та рекреаційного потенціалу Хмельниччини” (ДР0105U000726) та “Стратегія розвитку Хмельниччини на 2006-2015 р.р. і розробка механізмів її реалізації” (ДР 0102U004047). Внесок автора полягає у розробці пропозицій щодо подальшого розвитку положень системного підходу до управління персоналом в умовах соціально-економічних трансформацій в Україні.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо формування системи управління персоналом підприємств машинобудування в сучасних умовах.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення наступних завдань:
– на основі теоретико-методичного аналізу існуючих підходів до формування системи управління персоналом поглибити понятійний апарат теорії управління персоналом;
– обґрунтувати можливості використання положень системного підходу як теоретичного підґрунтя дослідження напрямів управління персоналом;
– визначити закономірності і обґрунтувати принципи управління персоналом в умовах ринкової економіки;
– провести факторний аналіз впливу чинників діяльності персоналу на результати роботи підприємства (на прикладі підприємств машинобудування);
– оцінити компонентну структуру якості персоналу з метою визначення напрямів управління персоналом;
– побудувати матричну модель продуктивності праці;
– розробити методику організації аудиту персоналу промислового підприємства з метою підвищення ефективності системи управління персоналом;
– визначити підхід до формування ринкової моделі управління персоналом.
Об’єктом дослідження є процеси формування системи управління персоналом підприємств машинобудування.
Предметом дослідження є теоретичні положення, основні принципи, методи та практичні аспекти формування системи управління персоналом підприємств машинобудування.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження стали методологія та загальнонаукові принципи проведення комплексних досліджень. Нормативні та законодавчі документи, що стосуються діяльності промислових підприємств з управління персоналом, офіційні документи і нормативно-правові акти регіональних і місцевих органів влади забезпечили правове поле дисертаційного дослідження.
При виконанні роботи використані положення економіки підприємства й організації виробництва, теорії управління персоналом, менеджменту, соціології, теорії управління, психології, теорії організації, які містяться в наукових працях як вітчизняних, так і зарубіжних економістів.
У дисертаційній роботі застосовано методичний апарат економічної науки, загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Серед них: діалектичного пізнання, наукового абстрагування, системного та системно-структурного аналізу (при дослідженні категорії „управління персоналом”, визначенні сутності та елементів системи управління персоналом); систематизації та узагальнення (для аналізу показників управління персоналом на підприємствах, систематизації показників якості персоналу); групування та економічного аналізу; економіко-статистичні методи, порівняльного і факторного аналізу (при виявленні взаємовпливу та взаємозв’язку трудових факторів на результативні показники діяльності підприємств Хмельницької області); кореляційно-регресійного аналізу (при розрахунку парних коефіцієнтів кореляції між трудовими факторами-ознаками); експертних оцінок (при визначенні значущості факторів якості персоналу); матричного моделювання (при розробці матричної моделі продуктивності праці); формалізації (при розробці методичних рекомендацій щодо здійснення аудиту персоналу).
Інформаційною базою дослідження є дані Держстандарту України, матеріали Міністерства праці і соціальної політики, матеріали обласних статистичних управлінь, інформація ряду промислових підприємств Хмельницької області, а також наукові публікації.
Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційного дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та практичному застосуванні рекомендацій щодо формування ефективної системи управління персоналом на промислових підприємствах відповідно до нових економічних умов в Україні.
Наукова новизна результатів дослідження, що виносяться на захист, полягає у наступному:
вперше:
– розроблено матричну модель продуктивності праці та заробітної плати, яка дозволяє виявити вплив стимулюючих складових управління персоналом на продуктивність праці та оцінити стан матеріального стимулювання;
– обґрунтовано систему удосконалення управління персоналом на основі застосування методу аудиту персоналу, зокрема, розроблено алгоритм діагностичних операцій аудиту персоналу, практична реалізація якого дозволяє скоротити час повного аудиту персоналу та підвищити продуктивність його діяльності;
удосконалено:
– зміст понятійно-термінологічного апарату, зокрема, категорій “персонал”, “управління персоналом” та “система управління персоналом”. На відміну від існуючих, запропоновані автором визначення дозволяють конкретизувати технологію розробки і формування системи управління персоналом підприємств машинобудування;
– інструментарій оцінювання якості персоналу підприємства шляхом застосування методу експертних оцінок, що дає змогу визначити напрями управління персоналом у залежності від результатів емпіричного дослідження;
– систематизацію основних тенденцій і закономірностей розвитку управління персоналом, що сприяє розробці нових підходів до формування системи управління персоналом у залежності від соціально-економічних умов ринкового середовища.
отримали подальшого розвитку:
– положення системного підходу до управління персоналом, які передбачають функціонування підсистем системи управління персоналом у взаємозв’язку і взаємозалежності, що дозволяє вирішувати питання управління персоналом на підприємстві комплексно;
– концепція формування системи управління персоналом на підприємствах машинобудування, яка, на відміну від існуючих, являє собою систему теоретико-методологічних поглядів на розуміння і визначення суті, змісту, цілей, завдань, принципів і методів управління персоналом, розробку механізмів їх реалізації в умовах конкретного промислового підприємства;
– підхід до формування ринкової моделі управління персоналом, в якій метою функціонування системи управління персоналом визначено максимальне зближення очікувань підприємства, інтересів працівника і споживача;
– факторний аналіз взаємозв’язку і взаємовпливу трудових чинників на результативні показники діяльності підприємств (на прикладі підприємств Хмельницької області), у процесі якого виявлено пріоритет підвищення освітньо-професійного рівня персоналу та збільшення інвестицій в інновації для зростання обсягів виробництва.
Практичне значення отриманих результатів. Сформульовані та обґрунтовані у дисертації наукові положення і практичні рекомендації є основою для вирішення теоретико-прикладних проблем формування систем управління персоналом на промислових підприємствах.
До результатів, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:
– формування системи управління персоналом на підприємстві, яка відбиває основні вимоги ринкової економіки, дозволяє визначити найбільш ефективні напрямки удосконалення роботи персоналу для досягнення цілей підприємства;
– проведення експертної оцінки факторів якості персоналу за його окремими категоріями, яка дозволяє виявити найбільш значимі фактори, шляхом активізації яких можна забезпечити ефективну роботу персоналу;
– матричного моделювання продуктивності праці і заробітної плати, на основі якого є можливість виявити резерви і фактори зростання продуктивності праці в системі управління персоналом;
– розробки діагностичного алгоритму формування системи аудиту персоналу промислового підприємства, яка побудована з урахуванням сучасних методів проведення управлінських і організаційних процедур.
Отримані результати дисертаційної роботи підготовлені до практичного використання у формі методичних рекомендацій, впроваджені у діяльність машинобудівних підприємств: ВАТ “Красилівський машинобудівний завод” м. Красилів (довідка № 439 від 18.01.2007 р.); ЗАТ “Преттль-Кабель Україна” м. Кам’янець-Подільський (довідка № 183 від 15.05.2007 р.); ВАТ “АК Адвіс” м. Хмельницький (довідка № 528 від 22.08.2006 р.), а також у навчальний процес Хмельницького національного університету (довідка про впровадження № 1623 від 14.09.2007 р.).
Теоретичні та методичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі для підготовки студентів економічних спеціальностей і містяться у програмах таких навчальних дисциплін, як “Менеджмент персоналу”, “Мотивація персоналу”, “Управління трудовими ресурсами” у Хмельницькому національному університеті.
Особистий внесок здобувача. Положення, результати, висновки та рекомендації дослідження є особистим здобутком автора. Конкретний особистий внесок автора в сумісних наукових працях представлений у переліку основних опублікованих праць за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації доповідалися й одержали схвалення на другій міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-трудові відносини та соціальна політика у сучасних економічних умовах” (м. Донецьк, 2003 р.); п’ятій міжнародній науково-практичній конференції “Мотивація інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств і ринку праці в контексті інтеграції України в ЄС” (м. Хмельницький, 2005 р.); науковій конференції “Развитие экономики в трансформационный период: глобальный и национальный аспекты” (2005 р., м. Запоріжжя); І міжнародній науково-практичній конференції “Науки и технологии: шаг в будуще – 2006” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.).
Публікації. За результатами наукових досліджень опубліковано 8 наукових праць, з яких 6 – у фахових наукових виданнях, загальним обсягом 3,56 др. арк., особисто автору належить 3,37 др. арк.; в інших наукових виданнях – 2 наукові праці загальним обсягом 0,74 др. арк., особисто автору належить 0,74 др. арк.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи 193 сторінки друкованого тексту. Матеріали дисертації містять 16 таблиць і 18 рисунків, з яких 5 – на 5 повних сторінках, список використаних джерел, що налічує 161 найменування, – на 14 сторінках і 8 додатків – на 23 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У процесі виконання дослідження здійснено теоретичне обґрунтування формування системи управління персоналом підприємств машинобудування та розроблено відповідний методичний інструментарій і практичні рекомендації. На основі отриманих результатів зроблено такі висновки.
1. Формування соціально спрямованого управління в Україні вимагає відповідних змін в системі управління персоналом на підприємстві, яка повинна створювати можливі перспективи для формування конкурентоспро-можних працівників. У роботі обґрунтовано необхідність теоретичних і методологічних досліджень удосконалення управління персоналом, яке пропонується здійснювати на основі формування системи управління персоналом з урахуванням вимог ринкової економіки.
2. В результаті узагальнення фундаментальних праць провідних учених уточнено сутність поняття “управління персоналом”, що дає змогу враховувати пріоритет системного підходу та принцип орієнтації на особистість працівника. Під управлінням персоналом пропонується розуміти систему взаємопов’язаних, синергетично узгоджених та співдіючих заходів, методів і механізмів функ-ціонування, безперервного розвитку, мотивації і ефективного використання трудового потенціалу працівників підприємства.
3. Отримала подальший розвиток ідея системності в управлінні персоналом шляхом обґрунтування висновку, що вирішення питань з управління персоналом на підприємстві має здійснюватись комплексно на основі спільного функціонування і взаємодії синергетично поєднаних його підсистем з урахуванням принципів, цілей, функцій і структури підприємства, а також участі персоналу у цьому процесі. Виділено складові системного управління персоналом в структурі підприємства та сформульовано положення ефективної дії системи управління персоналом, які передбачають активне функціонування усіх її підсистем та елементів.
4. В роботі доведено, що в основу концепції управління персоналом відповідно до умов і вимог ринкової економіки повинен бути покладений принцип визначальної ролі особистості у виробництві, формування і спрямування її мотиваційних установок на забезпечення ефективної діяльності підприємства. Теоретичною основою концепції управління персоналом відповідно до стратегії розвитку підприємства є аналіз системи теоретично-методо-логічних поглядів на уточнення суті, змісту, цілей, завдань, принципів і методів управління персоналом, розробку механізмів їх реалізації в умовах конкретного промислового підприємства. Обґрунтовано концептуальне положення про визнання взаємозв’язків і взаємозалежностей підприємства з навколишнім сере-довищем (об’єктивні фактори), активізації внутрішнього потенціалу, досягнен-ні цілей підприємства за рахунок розкриття потенційної енергії підлеглих (суб’єктивні фактори), створення сприятливої, синергетичної атмосфери у колективі і підвищенні культури спілкування (інтегральні фактори). Концептуальну схему дослідження представлено у вигляді алгоритму.
5. Дістали подальший розвиток принципи і методи побудови системи управління персоналом, зорієнтованої на споживача, в результаті чого виділено дві групи принципів побудови системи управління персоналом підприємства: принципи, які характеризують вимоги до формування системи управління персоналом та принципи, які визначають напрями розвитку системи управління персоналом. Актуальність виділених принципів полягає у їх динамічності, залученні висококваліфікованих працівників і визначальному розвитку потенціалу персоналу. Аналіз основних найбільш поширених методів управлін-ня персоналом підприємства засвідчив, що найбільш прогресивним методом підвищення ефективності управління персоналом є кадровий аудит, який ще не отримав належного розвитку і поширення на вітчизняних підприємствах.
6. Удосконалення управління персоналом шляхом узгодження стратегії розвитку підприємства та кадрової політики можливе на основі запропоно-ваного ринкового підходу, який враховує системні особливості управління персоналом в сфері промисловості в умовах ринкової економіки і підкреслює значимість управління персоналу в господарській діяльності підприємства. Ме-тою функціонування системи управління персоналом в таких умовах визначено максимальне зближення очікувань підприємства, інтересів працівника і споживача.
7. З метою практичної реалізації напрямів ефективного управління персоналом проведено дослідження факторів впливу на показники діяльності промислових підприємств. Інструментом дослідження у дисертаційній роботі є факторний аналіз показників роботи підприємств Хмельницької області та діяльності персоналу. Його практичне використання показало пріоритет зрос-тання освітньо-професійного рівня персоналу та вкладення в інновації, що зумовлює необхідність активізації дій у напрямку розвитку творчих та іннова-ційних можливостей персоналу, підвищення кваліфікації і професійного навчання.
8. Здійснено оцінку факторів якості персоналу експертним методом за категоріями робітничих професій, спеціалістів та керівників. Його практичне використання в дослідженні дозволило одержати достовірну оцінку факторів і виявити їх значимість. Результати статистичної обробки експертних даних засвідчили найбільш вагомий вплив на якість персоналу професійно-освітнього рівня, стимулюючих факторів, інтелектуальних і синергетичних.
9. Вплив стимулюючих факторів персоналу на продуктивність праці запропоновано здійснювати за допомогою матричного моделювання, яке апробовано на ВАТ “Укрелектроапарат” м. Хмельницького. Результати моде-лювання дозволяють виявити стан продуктивності праці на підприємстві та є дієвим інструментом для виявлення резервів її підвищення на основі активізації виявлених впливових факторів.
10. Організація аудиту персоналу є суттєвим інструментом підвищення ефективності системи управління персоналом підприємством. Запропоновано визначення аудиту персоналу як комплексного методу довгострокового забезпечення ефективності системи управління персоналом, який відбиває своїми характеристиками вимоги об’єктивної і професійної уваги до ситуаційних умов функціонування підприємства. Обґрунтовано висновок про те, що результати аудиту можуть стати реальною базою удосконалення практичного стану в області управління персоналом при чітко розподілених функціях. Сформульовано набір задач аудиту персоналу, реалізація яких дозволить підвищити ефективність функціонування системи управління персоналом.
11. Запропоновано застосовувати аудит персоналу в якості діагностичного методу підвищення ефективності роботи підприємства. Для успішного впровадження елементів ефективного управління персоналу визначено порядок реалізації заходів щодо управління персоналом підприємств машинобудування на основі послідовної реалізації основних діагностичних операцій аудиту персоналу, що забезпечить найбільшу довгострокову ефективність повномасштабного аудиту персоналу.
12. Розроблені теоретичні положення та методичні рекомендації застосовані на практиці при вирішенні завдань управління персоналом на ВАТ “Кам’янець-Подільський електромеханічний завод”, ВАТ АК “Адвіс”, ВАТ “Укрелектроапарт”, ПП “Пакт” (м. Кам’янець-Подільський), ЗАТ “Преттль-кабель Україна” (м. Кам’янець-Подільський), ТОВ “Кабельний завод” (м. Ка-м’янець-Подільський) та у роботі Красилівського машинобудівного заводу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аведян Л.Й. Управління людськими ресурсами на підприємстві: Авторефер. дис. канд. екон. наук: 08.06.02 / Харківс. держ. екон. ун-т. – Харків, 2000. – 19 с.
2. Акофф Р. Планирование будущего корпорации. – М.: Прогресс, 1985. – 325 с.
3. Активизация человеческого фактора и эффективность труда / Богиня Д.П., Пивовар А.В. и др. – К.: Наукова думка, 1990. – 284 с.
4. Андрушко В.К., Комар Ю.М., Комар С.Ю. Управління персоналом: Навч.-метод. посібник / За ред. В.К. Андрушко. – Хмельницький: ХІУП, 2000. – 256 с.
5. Афонін А.С., Нестерчук В.П. Технологія реструктуризації підпри-ємства: Навч. посібник. – К.: Вид-во Єворп. Ун-ту фінансів, інформ. систем, менедж. і бізнесу, 2000. – 72 с.
6. Бандур С.І., Заяць Т.А., Терон І.В. Сучасна регіональна соціально-економічна політика держави: теорія, методологія, практика. – К.: РВПС Украї-ни НАН України-ТОВ “ПРИНТ ЕКСПЕРЕС”, 2002. – 250 с.
7. Беккер Г. Экономический анализ и человеческое поведение // Теория и история экономических и социальных институтов и систем. – М.: Начала пресс, 1993. – Т. 1, Вып. 1. – 136 с.
8. Богданов А.А. Тектология (Всеобщая организационная наука). Кн. 1–2. – М.: Экономика, 1989. – 106 с.
9. Богиня Д.П., Семикіна М.В. Трудовий менталітет у системі мотивації праці. – Кіровоград: Поліграф-Терція, 2002. – 226 с.
10. Богиня Д.П. Ефективність суспільної праці: проблеми теорії і прак-тики. – Донецьк: ДНУ, 2003. – С.12–15.
11. Брукинг Э. Интеллектуальный капитал: Пер. с англ. / Под ред. Л.Н. Ко-валик. – СПб.: Питер, 2001. – 288 с.
12. Бородатий В.П. Управління персоналом: Навчальний посібник / В.П. Бо-родатий, І.Д. Крижко, А.Й. Ягодзінський. – К.: ІЗИН, 1997. – 272 с.
13. Бузановский С.С., Горелов Н.А., Титков А.С. Антикризисное управ-ление: Реструктуризация и реинжиниринг персонала: Учебное пособие. – СПб.: ООО “Валерии СПД”, 1999. – 256 с.
14. Васильченко О. Новые методы аттестации персонала // Практика кадровика. – 2003. – № 4. – С. 46–50.
15. Веснин В.Р. Практический менеджмент персонала. М.: ЮРИСТ, 1999. – 496 с.
16. Войнаренко М.П. До нової парадигми в оцінці суспільної праці та формуванні інтелектуального потенціалу нації // Національна еліта та інтелек-туальний потенціал України. – Львів: НО України, 1996. – С. 25–26.
17. Гавкалова Н.Л. Теоретичні засади ефективного менеджменту персо-налу // Україна: аспекти праці. Науково-економічний та суспільно-політичний журнал. – 2005. – № 3. – С. 31–36.
18. Гарнаев А.Ю. Использование MS Excel и VBA в экономике и фи-нансах. – СПб.: BHV – Санкт-Петербург, 1999. – 336 с.
19. Геєць В.М. Нестабільність та економічне зростання. – К.: Форт, 2000. – 335 с.
20. Генкин Б.М. Основы управления персоналом. – М.: Высш. школа, 1996. – 383 с.
21. Генкин Б.М. Экономика и социология труда. – М.: Изд. Группа НОРМА-ИНФРА. М, 1999. – 412 с.
22. Голиков В.И. Информатизация как фактор постиндустриального развития // Економіка і прогнозування. – 2003. – № 1. – С. 9–22.
23. Голубев Ю.Н. Стратегия и тактика совершенствования управления. – Л.: Лениздат, 1986. – 264 с.
24. Гончаров В.В. В поисках совершенства управления: Руководство для высшего управленческого персонала. (Опыт лучших промышленных фирм США, Японии и Западной Европы). – М.: МП Сувенир, 1993. – 325 с.
25. Гончарова Л.А. Человеческий капитал – резерв повышения эффек-тивности функционирования современной организации // Економіка. Менедж-мент. Підприємництво. – № 7. – 2002. – С. 95–98.
26. Гримблат С., Воронов М. Команда: управление изменениями // Пер-сонал. – 2004. – № 3. – С. 62–68.
27. Грішнова О.А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2001. – 254 с.
28. Грішнова О.А., Василик А.В. Розвиток персоналу на підприємствах України як предмет соціально-трудових відносин // Вісник Технологічного університету Поділля. – 2004. – № 3. – Т.1. – С. 45–53.
29. Грішнова О.А., Наумова О.О. Оцінювання персоналу: сучасні підло-ди до забезпечення ефективності // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. – Т. 2. Управління персоналом в організаціях. – К.: КНЕУ, 2005. – С. 42–50.
30. Данилишин Б., Куценко В. Формування нової парадигми підготовки кадрів у контексті інтеграції України в світову економічну систему // Україна: аспекти праці. – 2004. – № 4. – С. 14–18.
31. Данюк В. М., Колот А. М. Управління трудовими ресурсами: Навч.-методич. посібник, Ч. 1. – Трудові ресурси України. – Київ, 1996. – С. 5–18.
32. Данюк В.М. Визначення ефективності менеджменту персоналу // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Экономика и социо-логия труда, менеджмент персонала: Сб. науч. тр. – Т. 4, ч. 1./ НАН Украины. Ин-т экономики пром-ти; Редкол.: Амоша А. И. (отв. ред.) и др. – Донецк, 2003. – С. 26–36.
33. Данюк В. Модель фахівця з управління персоналом і економіки праці // Україна: аспекти праці. – 2003. – № 6. – С. 8–12.
34. Дж. Обер-Крисс. Управление предприятием. – М.: Сирин, 1998. – С. 100–120.
35. Дзямулич М.І. Соціально-економічні форми робочої сили та умови її відтворення в перехідній економіці України: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.01.01. / Київ. нац. екон. ун-т. – Київ, 2004. – 19 с.
36. Довгань Л.Є. Підходи до удосконалення функціональної взаємодії персоналу в системі управління підприємством // Економічний вісник КПІ. Збірник наукових статей. – 2004. – № 1. – С. 249–257.
37. Довгань Л.Є. Інноваційно-інвестиційний розвиток промисловості України: проблеми і перспективию/ Л.Є. Довгань, В.Г. Герасимчук, В.Р. Дави-денко // Економіка та держава, 2006. – № 5. – С. 41–44.
38. ДСТУ ISO 9000–2001. (Видано ISO в 2000). Системи управління якістю. Основні положення та словник. – На заміну ДСТУ 3230–95; Введ. 27.06.2001 р. – К.: Держстандарт України, 2001. – 26 с.
39. Дудіна Н.В. Категорія персоналу як критерій ефективного функціо-нування системи оплати праці // Вісник Технологічного університету Поділля. – № 4. – 2003. Ч. 1, Т. 2. – С. 112–115.
40. Евенко Л.И. Организационные структуры управления промышлен-ными корпорациями США. – М.: Наука, 1983. – 330 с.
41. Егоршин А.П. Управление персоналом: Учеб. для вузов. – Н. Новго-род: НИМБ, 2003. – 720 с.
42. Економіка знань: виклики глобалізації та України / Під заг. ред. А.П. Галь-чинського, С.В. Льовочкіна, В.П. Семіноженка. – Київ, 2004. – 261с.
43. Жаров В. Ефективне використання інтелектуального потенціалу нації – шлях до економічного зростання держави // Інтелектуальна власність. – 2004. – № 5. – С. 3–6.
44. Жуков В.И. Что такое ИРЧП? К вопросу о человеческом потенциале // Социологические исследования. – 1996. – № 4. – С. 101–102.
45. Задорожна О.Л. Освітній потенціал і конкурентоспроможність робочої сили в умовах ринкових відносин в Україні // Вісник Вінницького політехнічного інституту. – 2003. – № 6. – С. 243–248.
46. Заєць В. Інновативно-інноваційний шлях розвитку – модернізацій ний проект розвитку української економіки і суспільства початку ХХI ст. // Банківська справа. – 2003. – № 4. – С. 3–32.
47. Зайцев Г.Г. Файбушевич С.И. Управление кадрами на предприятии: персональный менеджмент. – СПб.: СПбУЭФ, 1992. – 318 с.
48. Законодавство України про працю. Збірник законодавчих та норма-тивних актів. – К.: Атака, 2003. – 944 с.
49. Законодавчі та нормативні акти про освіту в Україні / Асоціація навчальних закладів України недержавних форм власності, 2/2002. – Київ, 2002. – 51 с.
50. Злупко С.М., Раденький Й.І. Людський потенціал, зайнятість і со-ціальний захист населення в Україні: Навч. посібник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – 192 с.
51. Исаенко А. Н. Кадры управления в корпорациях США. – М.: Наука, 1998. – 270 с.
52. Исаенко А. Человеческий капитал – определяющий фактор экономи-ческого роста // Человек и труд. – 2002. – № 3. – С. 83–87.
53. Кадровый резерв и оценка результативности труда управленческих кадров // Травин В.В., Дятлов В.А. – М.: “Дело Лтд”, 1995. – 176 с.
54. Каленюк И. К вопросу об образовательном потенциале страны // Эко-номика Украины. – 2001. – № 11. – С. 70–77.
55. Капелюшников Р.И. Экономический подход Гэнри Беккера к человеческому поведению // США: экономика, политика, идеология. – 1993. – № 11. – С. 34–48.
56. Карлоф Б. Деловая стратегия. – М.: ЭКОНОМИКА, 1991. – С. 218–219.
57. Качан Є.П., Шушпанов Д.Г. Управління трудовими ресурсами: Навч. посібник. – К.: Вид. Дім “Юридична книга”, 2003. – 258 с.
58. Качество трудового потенциала (социально-экономический аспект) / Под ред. М. И. Долишнего. – К.: Наук. думка, 1986. – 228 с.
59. Кибанов А.Я. Управление персоналом организации: Учебник. – М.: Инфра-М, 2004. – 638 с.
60. Красовский Ю.Д. Управление поведением в фирме. М.: Инфра-М, 1997. – 361 с.
61. Козак В.Є., Васильчук Л.В. Людський інформаційний ресурс як елемент конкурентоспроможності підприємства // Вісник Технологічного уні-верситету Поділля: Економічні науки. – 2003. – № 5. – Ч. 2, Т. 2. – С. 90–93.
62. Колєшня Л. Підготовка фахівців у ринковій економіці: проблеми і шляхи вирішення // Україна: аспекти праці. – 2003. – № 3. – С. 22–26.
63. Колот А.М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1998. – 224 с.
64. Колот А.М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулю-вання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2003. – 230с.
65. Козлов А.А. К вопросу управления персоналом в условиях переход-ной экономики // Менеджмент в России и за рубежом. – 2001.  № 1. – С. 157–184.
66. Крамаренко В.І., Холода Б.І. Управління персоналом фірми: Навч. посібник. – К.: ЦУЛ, 2003. – 272 с.
67. Крижко І. Методологічні й методичні аспекти прогнозування чисель-ності персоналу і визначення змісту освіти фахівців // Україна: аспекти праці. – 2000. – № 2. – С. 28–32.
68. Крижко І.Д., Кублікова Т.Б. Системний підхід як основний напрям удосконалення методології, методики і практики формування людських ре-сурсів суспільства // Социально-экономические аспекты промышленной поли-тики. Экономика и социология труда, менеджмент персонала: Сб. науч. тр. – Т. 2 / НАН Украины. Ин-т экономики пром-ти; Редкол.: Амоша А. И. (отв. ред.) и др. – Донецк, 2003. – С. 40–46.
69. Крушельницька Я.В. Оптимізація функціональних станів працівників як напрямок управління персоналом / Зайнятість та ринок праці. Між від. наук. зб. – К.: РВПС України НАН України. – 2004. – Вип. 9. – С. 52–59.
70. Крушельницька О.В., Мельничук Д.П. Управління персоналом: Навч. посібник. Видання друге, перероблене й доповнене. – К.: Кондор, 2005. – 308 с.
71. Кулапов М.Н., Маусов Н.К. Персонал предприятия в условиях пере-хода к рынку. – М.: РЭА, 1993. – 314 с.
72. Лісогор Л. Оптимізація професійно-кваліфікованих параметрів як умо-ва підвищення конкурентоспроможності робочої сили в Україні // Україна: аспекти праці. – 2003. – № 3. – С. 33–38.
73. Лук’янова В.В. Комп’ютерний аналіз даних. – К: Академія, 2003. – 344 с.
74. Лукьянченко Н.Д. Система управления человеческими ресурсами на предприятии в современных условиях // Вісник Донецького університету. – Вип. 2. – 1998. – С. 7–11.
75. Мазаева Н. Качество трудовой жизни – важная составляющая менеджмента персоналу // Проблемы теории и практики управления. – 2004. – № 3. – С. 115–121.
76. Марцинкевич В.И., Соболева И.В. Экономика человека: Учеб. пособие для вузов. – М.: Аспект Пресс, 1995. – 286 с.
77. Маслов Є.В. Управление персоналом предприятия: Учеб. пособие / Под ред. П.В. Шереметова. – М.: Инфра-М, Новосибирск: НГАЭиУ, 1999. – 312 с.
78. Менеджмент персоналу: Навч. посібник / За ред. В.М. Данюка, В.М. Пе-тюха. – К.: КНЕУ, 2004. – 398 с.
79. Михайліна Д. Глобальні вимоги транснаціоналізації людського фак-тора // Україна: аспекти праці. – 2004. – № 7. – 46 с.
80. Михайлова Н.В. Качество труда – следствие духовности и качества образования // Стандарты и качество. – 1999. – № 5. – С.24–27.
81. Монден Я. “Тоёта”: методы эффективного управления: Сокр. пер. с англ. / Науч. ред. А.Р. Бенедиктов, В.В. Мотылёв. – М.: Экономика, 1989. – 288 с.
82. Муромець Н.Є. Інвестиційна підтримка якості персоналу підпри-ємства: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.01. / Донецький національний університет. – Луганськ, 2001. – 20 с.
83. Недашківській М.М. Менеджмент персоналу: Начально-практичний посібник / М.М. Недашківській, Г.І. Євтушенко, Л.П. Гацька. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. – 252 с.
84. Нємцов В.Д. Менеджмент організації / В.Д. Нємцов, Л.Є. Довгань, Г.Ф. Сініок. –К., 2001. – С. 92.
85. Нижник В.М. Інноваційне управління працею: проблеми розвитку і становлення // Вісник Технологічного університету Поділля. – 1997. – № 1. – С. 122–123.
86. Нижник В.М. Затрати і результати в транзитивній економіці (проблеми теорії та практики). – Хмельницький: Поділля, 2000. – 359 с.
87. Нижник В.М. Інноваційні особливості забезпечення євроінтеграцій-ного розвитку соціально-трудових відносин в Україні // Вісник Технологічного університету Поділля. – 2004. – № 3. – Т. 1. – С. 7–10.
88. Никифоренко В.Г., Кравченко В.О. Забезпечення системного підходу до розвитку людських ресурсів в Україні // Формування ринкової економіки: Зб. наук. Праць. – К.: КНЕУ, 2005. Т. 1. – С. 324–331.
89. Одегов Ю.Г., Николова Т.В. Аудит и контролинг персонала: Учеб. пособие / Ю.Г. Одегов, Т.В. Николова. – М.: Изд-во “Экзамен”, 2002. – 448 с.
90. Одегов Ю.Г., Маусов Н.К., Кулапов М.Н. Эффективность системы управления персоналом (социально-экономический аспект). – М.: Рос. экон. акад. им. Плеханова, 1993. – 94 с.
91. Осовська Г.В., Крушельницька О.В. Управління трудовими ресурсами: Навч. посібник. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 224 с.
92. Петрова І.Л. Оцінка персоналу в системі мотивації праці // Регіональні перспективи. – 2002. – № 3–4 (22–23). – С. 261–263.
93. Петрова І.Л. Стратегічне управління персоналом: реалії та перспекти-ви // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. – Т 2. Управління персо-налом в організаціях. – К.: КНЕУ, 2005. – С. 214–223.
94. Петрова І.Л. Управління персоналом в процесі організаційних перетворень // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. Спец. Випуск. Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики. – Т. 1, Ч. ІІ. – К.: КНЕУ, 2007. – C. 646–655.
95. Петюх В.М. Управління персоналом: Навч.-метод. посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 124 с.
96. Поєдинцева В.В. Управління персоналом на малих та середніх під-приємствах: Авторефер. дис. канд. екон. наук: 08.09.01 / Харківс. держ. екон. ун-т. – Харків, 2004. – 22 с.
97. Пригожин А.И. Современная социология организации. – М.: Интер-пракс, 1995. – 295 с.
98. Прокопенко И. Управление и развитие человеческих ресурсов – важнейшая задача экономики, переходящих к рынку // Человек и труд. – 1993. – № 12. – С. 83–87.
99. Раппорт В.Ш. Диагностика управления: практический опыт и реко-мендации. – М.: Прогресс, 1990. – 127 с.
100. Рузавин Г.И. Концепция современного естествознания. – М.: Культу-ра и спорт, ЮНИТИ, 1997. – 287 с.
101. Саарапера М.И. Матричное моделирование многоэлементных фак-торных систем. – М.: Легпромбытиздат, 1990. – 136 с.
102. Савченко В.А. Управління розвитком персоналу: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 351 c.
103. Савченко В. Визначення перспективних напрямів та обсягів профе-сійного навчання відповідно до потреб ринку // Україна: аспекти праці. – 2004. – № 5. – С. 12–18.
104. Селезнёв А. Развитие производства нематериальных благ // Эконо-мист. – 1998. – № 8. – С. 43.
105. Семів Л. Стратегія інноваційного розвитку держави та її вплив на людські ресурси // Регіональна економіка. – 2004. – № 2. – С. 7–21.
106. Семикіна М.В. Соціально-економічна мотивація праці: методологія оцінки ефективності та принципи регулювання / Відп. ред. В.В. Онікієнко. – Кі-ровоград: ПВЦ “Мавік”, 2004. – 124 с.
107. Синк Д.С. Управление производительностью: планирование, измере-ние и оценка, контроль и повышение: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1989. – 465 с.
108. Скотарбинский Э.Е. Как управлять персоналом / Издание 6-е, пере-раб. и доп. – М.: ЗАО “бізнес-школа Интел-Синтез”, 2002. – 384 с.
109. Смирнов Э.А. Основы теории организации. – М.: “Аудит” изд. об-е “ЮНИТИ”. – 1998. – 375 с.
110. Соколик М.П. Соціальний розвиток на шляху до економічного зростання // Трансформаційні процеси та економічне зростання в Україні / За редакцією акад. НАН України В.М. Гейця. – Х.: І-т екон. прогнозув. НАН Ук-раїни; Вид-во “Форт”, 2003. – С. 341–384.
111. Соколова Е.Е. Тринадцать диалогов о психологии. – М.: СМЫСЛ, 1995. – 685 с.
112. Солдатенко М. Професійні кадри – запорука ефективного вироб-ництво // Україна: аспекти праці. – 2004. – № 8. – С. 15–17.
113. Сталинская Е.В. Механизм оценки труда персонала на предприятии // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Экономика и социология труда, менеджмент персонала: Сб. науч. тр. –Ч. I, Т. 4. – Донецк: Ин-т экономики промышленности, 2003. – С. 256–271.
114. Стеценко Н.А., Решміділова С.Л. Тенденції розвитку освітнього рівня трудового потенціалу в Хмельницькому регіоні // Вісник Технологічного уні-верситету Поділля. – 2003. – № 4. – Т. 2. – С. 211–216.
115. Стеценко Н.А. Інвестиційна політика підприємств в сучасних умовах // Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції “Соціально-трудові відносини та соціальна політика у сучасних економічних умовах”. – // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Социальная по-литика и человеческое развитие: Сб. науч. тр. – Т. 2. / НАН Украины. Ин-т эко-номики пром-ти; Редкол. :Амоша А. И. (отв. ред.) и др. – Донецк, 2003. – С. 309–313.
116. Стеценко Н.А. Тенденції і закономірності розвитку систем управ-ління персоналом у сучасних умовах господарювання // Матеріали п’ятої між-народної науково-практичної конференції “Мотивація інноваційно-інвестицій-ної діяльності підприємств і ринку праці в контексті інтеграції України в ЄС”. – // Вісник Хмельницького національного університету. – Т. 2. – № 2. – 2005. – С. 140–144.
117. Стеценко Н.А. Формування якості персоналу на підприємствах електротехнічної галузі // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Розвиток еко-номіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти”, Т. 1. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 153–159.
118. Стеценко Н.А. Роль управлінських кадрів у забезпеченні ефектив-ного функціонування системи управління персоналом на підприємстві // Мате-ріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Проблеми і механізми відтворення ресурс-ного потенціалу України в контексті євроінтеграції”. – // Вісник НУВГП. – Т. 1 – 2006. – № 4. – С. 359–366.
119. Стеценко Н.А. Теоретичні засади системного підходу до управління персоналом на промислових підприємствах // Вісник Хмельницького націо-нального університету. – Т. 2. – № 1. – 2006. – С. 87–92.
120. Стеценко Н.А. Аналіз політики управління персоналом на підпри-ємстві // Матеріали І Міжнародної наук.-практ. конференції “Науки и технолог-гии: шаг в будущее – 2006”, 20–31 березня 2006 р. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. –Т. 2. – № 1. – С. 141–150.
121. Стеценко Н.А. Оцінка компонентної структури якості персоналу (на прикладі промислових підприємств Хмельницької області) // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2007. – № 1. – С. 75–80.
122. Стеценко Н.А., Онищенко О.О. Формування резерву кадрів на підприємстві // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2008. – № 3. – Т. 3. – С. 65–67.
123. Тейлор Ф. Научная организация труда. – М.: Изд-во “Республика”, 1998. – С. 247.
124. Тейсон Дж., Одела К. Американский менеджмент на пороге ХХI века. – М.: Наука, 1991. – С. 8-210.
125. Тельнов А.С. Проблеми активізації якісних характеристик інтелекту-альної праці // Вісник Технологічного університету Поділля (м. Хмельницький). – 2004. – Т. 1. – № 3. – С. 110–114.
126. Тельнов А.С. Управління якістю праці на промислових підприємст-вах: Монографія. – Хмельницький: ХНУ, 2005. – 290 с.
127. Теорія і практика управління персоналом: Навч.-метод. посібник / Авт.-уклад. Г.В. Щокін. – К.: МАУП, 1998. – 256 с.
128. Трапін В.Б. Соціальні аспекти управління персоналом // Зб. наукових праць “Социально-эконом. аспекты промышл. политики. Управление челове-ческими ресурсами: государство, регион, предприятие”. – Т. 4. Ч. 1. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-ти; Редкол: Амоша А.И. – Донецк, 2004. – С. 225–229.
129. Уманский А.М. Основы экономики труда и управления трудовыми ресурсами: Учеб. пособие. – Луганск: ИПО ДонДАБА, 2000. – 243 с.
130. Управление персоналом в условиях социальной рыночной экономики / Под ред. проф., д-ра Р. Марра, д-ра Г. Шмидта. – М.: Изд-во Москов. ун-та, 1997. – 480 с.
131. Уткин Н.А., Кочеткова Н.А. Управление персоналом в малом и среднем бизнесе. – М.: Акалис, 1996. – 206 с.
132. Управление персоналом современной организации: Учеб-практ. По-собие. / Под. ред. С.В. Шекшни. – М.: Бизнес-школа “Интел-Синтез”, 1996. – 300 с.
133. Файоль А., Тейлор Ф., Форд Г. Управление – наука или искусство. – М.: Республика, 1992. – 349 с.
134. Федулова Л.І. Проблеми формування інтелектуального капіталу корпорацій // Вісник ХНУ. – № 2. – Т. 1. – 2005. – С. 56–59.
135. Федорова Л., Михайлова Н. Современный менеджмент и кадры // Стандарты и качество. – 2003. – № 11. – С. 44–46.
136. Филипов А.В. Работа с кадрами: психологический аспект. – М.: Экономика, 1990. – 168 с.
137. Цветкова І.І. Персонал як джерело конкурентоспроможності підпри-ємства // Экономика и управление. – 2006. – № 5. – С. 75–81.
138. Чухно А.А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх зна-чення для України. – К.: Логос, 2003. – 632с.
139. Шаульская Л.В., Балтачеева Н.А. Формирование эффективной системы подготовки управленческого персонала // Вісник Донецького Державного університету: Серія В: Економіка і право. – Донецьк: ДонДУ. – 1998. – № 1 – С. 89–94.
140. Шекшня С., Ермошкин Н. Эволюция функций управления человеческими ресурсами // Управление персоналом. – 2002. – № 10. – С. 69–72.
141. Шимшилов С.А. Интеллектуальный капитал организации // Человек и труд. – 2004. – № 8. – С. 84–87.
142. Шишкова Е.Е. Совершенствование политики управления организа-цией // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. – Т. 2. Управління персоналом в організаціях. – К.: КНЕУ, 2005. – С. 376–378.
143. Шульга В.Г., Єлисеєва Н.А., Сосяк М.А. О сущности и содержании кадровой политики на предприятиях Украини // Зб. наукових праць “Социально-эконом. аспекты промышл. политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие”. – Т.2 / НАН Украины. Ин-т экономики пром-ти; Редкол: Амоша А.И. – Донецк, 2004. – С. 288–297.
144. Юксвярав Р.К., Хабакук М.Я., Лейманн Я.А. Управленческое кон-сультирование: теория и практика. – М, 1988. – 239 с.
145. Ямпольский С.М., Лисичкин В.А. Прогнозирование научно-техни-ческого прогресса. – М.: Экономика, 1974. – 207с.
146. Яновский А. Психологические аспекты управления персоналом // Кадровик України. – 2007. – № 5. – С. 120–123.
147. Beggs J.M. Dimensions of work satisfaction as predictors of commitment type // Journal of Managerial Psychology. – 2002.  № 7. – Р. 564–579.
148. Douglas, John, Klein, Stuart, the strategic Mamboing of human reassures, John Wiley & Sons. – N. Y., 1985.
149. Dovgan L.E., Gerasimchuk V.G. Skilled constituent of the institutional providing of efficiency of corporatt management (CM) // “DEMI 2007”/ 8-th International Conference on Accomplishments in Electrical, Mechanical and Informatic Engineering Banja-Luka, 25–26.06.2007. – Banja-Luka, Bosnia and Herzegovina: Univerzitet u Banjaluci, 2007, P. 409–414.
150. Drycker P. Post capitalist Society. – 1993. – № 10. – Р. 86.
151. Dyer L. & Holder G.W. A Strategic Perspective Of Human Resources Management. In: Dyer L. & Holder G.W (Eds.), Human Resources Management: Evolving Roles And Responsibilities. Human Resources Management – Washington DC, 1988.
152. Edvinsson L., Malone M.S. Intellectual Capital Realizing Your Company’s. True Value by Finding Its Hidden Roots. – New-York, 1997.
153. French W. The Personnel Menegement Process: Human Resourses Administration? Boston?, 1970. – P. 46.
154. Gordon V. Smith, Russell L. Parr. tion of Intellectual Property and Intengible Assets, 2nd Edition. – New York: John Wiley and Sons, 1994.
155. Grant V., Smith C. Personel Administration and Industrial Relations . L, 1969.
156. Integrating Intellectual Property Rights and Development Policy / Commission on Intellectual Property Rights. – http: // w.w.w.ipcommission.org/
157. Petrova I. Strategies of human resource management in the context of organizational changes // 4-th International Scientific Conference BUSINESS AND MANEGEMENT; 14-th International Scientific Conference enterprise management: diagnosis, strategy, efficiency. Conference proceedings. – Vilnys: Technica. 2006, Р. 50–53.
158. Spagart, M. Human capital and the Future of Transition Economies // Proceedings of ZEI-CEPR Conference “Labour Markets, Work and Welfare During The Transition and Integration Process”, Riga, Latvia, 2001.
159. Stewart T.A. Intellectual Capital. The New Wealth of Organizations. – N. Y.: Doubleday, 1997.
160. Patrick H., Sullivan A. A brief history of the Intellectual Capital Management movement // http: // w.w.w.sveiby/com/articles/icmmovement/htm.
161. People and Productivity. Final Report. NOP World. – London: Investors in People UK, 2001.