УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМ КАПІТАЛОМ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Короткий опис

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМ КАПІТАЛОМ
1.1. Теоретичні і методичні основи становлення та формування людського капіталу
1.2. Методи оцінки ефективності управління людським капіталом
1.3. Методичні підходи раціоналізації інвестицій у відтворення та нагромадження людського капіталу
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
2.1. Соціально-економічний стан розвитку регіону та його вплив на формування людського капіталу
2.2. Аналіз впливу інвестиційно-інноваційних процесів на підвищення якості людського капіталу
2.3. Аналіз основних показників розвитку ринку праці та формування передумов відтворення і нагромадження людського капіталу
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМ КАПІТАЛОМ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
3.1. Стратегія нарощування фінансових ресурсів підприємств для підвищення ефективності управління людським капіталом
3.2. Підвищення конкурентоспроможності підприємств на засадах формування і розвитку освітньо-професійного рівня кадрового потенціалу
3.3. Удосконалення системи управління людським капіталом на підприємствах засобами впровадження сучасних організаційно-економічних механізмів
Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ
ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП
Актуальність теми. На трансформаційному етапі розвитку економіки Україна постала перед проблемою зміни економічних відносин у національ-ному господарстві, де першочергового значення набуває раціональне управ-ління цими процесами. Зокрема, це стосується головної рушійної сили, най-ціннішого багатства країни – людського капіталу, роль якого нині належним чином не усвідомлюється й не оцінюється. Цей фактор розглядається як дже-рело економічного зростання кожної країни і прогресу людства в цілому.
В історії економічної думки категорія “робоча сила” поступово транс-формувалася у термін “робоча сила”, “трудові ресурси”, надалі в “трудовий потенціал” і “людський капітал”. Важливо, що в економічній теорії відбува-ється не просто зміна термінології, а змінюється ставлення до цієї проблеми та її усвідомлення. Нині людський капітал охоплює всі якісні характеристики людських ресурсів країни й окремих підприємств і базується на знаннях, до-свіді, здоров’ї людини, її освіті, культурі, кваліфікації.
Найважливіша проблема переходу до ринкової економіки полягає в то-му, що протягом десятиріч триває знецінення людського капіталу, і якщо не зупинити цей процес, країна не зможе прогресивно розвиватися й бути рів-ноправним членом економічного співтовариства.
Розроблені науковою спільнотою, особливо західних країн, методи ви-значення вартості людського капіталу не завжди можуть бути адаптовані й використані для визначення його ринкової вартості в Україні на макро-, мезо- та мікрорівні. Разом з тим, існуючі методичні підходи вітчизняної економіч-ної думки не завжди відображають усі аспекти цієї проблеми.
Актуальність теми дисертаційного дослідження полягає в необхідності розробки методики визначення ринкової вартості людського капіталу та ком-плексу заходів щодо його ефективного використання на підприємствах хар-чової промисловості для забезпечення їх економічного піднесення.
Теорія людського капіталу виникла у 60-х роках XX ст., початок розро-бки якої покладено видатними американськими вченими Г. Беккером (Колу-мбійський університет) та Т. Шульцем (Чиказький університет).
В Україні, починаючи з 1990-х років дослідженнями окремих аспектів людського капіталу займаються провідні вітчизняні вчені: В. Антонюк, В. Близнюк, Д. Богиня, О. Бородіна, В. Геєць, О. Головінов, О. Грішнова, М. Долішній, Г. Євтушенко, А. Заїнчковський, С. Климко, А. Колот, Ю. Краснов, В. Куценко, Е. Лібанова, П. Мазурок, Л. Михайлова, Т. Мостенська, С. Мочерний, О. Онищенко, С. Пирожков, Д. Полозенко, В. Россоха, М. Семикіна, Л. Тертична, А. Чухно, В. Юрчишин, В. Яценко та інші представники вітчизняної наукової спільноти.
Науковці зробили суттєвий внесок у розвиток теорії людського капіта-лу, проте й до цього часу не існує цілісної системи визначення його ринкової вартості як найважливішого ресурсу та принципових положень управління його раціональним використанням з метою підвищення ефективності вироб-ничої діяльності підприємств харчової промисловості.
Невирішеність зазначеної проблеми лягла в основу наукового дослі-дження й визначили тему дисертації. Проведене наукове дослідження дасть змогу вітчизняним підприємтвам підвищувати ефективність управління пер-соналом і його людським капіталом й одержувати підвищення прибутковості, інвестиційної привабливості, рентабельності, конкурентоспроможності підприємств на вітчизняному й світовому ринку.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-таційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи «Проблеми розвитку інноваційно-інвестиційних процесів в економіці Украї-ни», номер державної реєстрації № 0106U004489, що проводилася в Черкась-кому державному технологічному університеті.
Автором досліджено теоретичні і методологічні засади макроекономіч-них інноваційно-інвестиційних процесів, запропоновано шляхи їх оптиміза-ції, обґрунтовано пріоритетні напрями інноваційно-інвестиційного розвитку харчових підприємств.
Мета і завдання дослідження. Наукова робота побудована на пошуку шляхів підвищення ефективності управління персоналом на основі визначен-ня ринкової вартості людського капіталу підприємства з метою забезпечення його стабільного економічного зростання та підвищення інвестиційної при-вабливості.
Реалізація окресленої мети зумовила постановку та вирішення таких завдань:
дати визначення поняттю “людський капітал” через призму окреслено-го автором дослідження проблеми, встановити джерела його виникнення та найсуттєвіші властивості;
розробити комплекс заходів щодо запобігання втрати людського капі-талу та підвищення ефективності управління щодо його використанням на підприємствах галузі;
запропонувати принципи управління людським капіталом, розробити методику визначення його вартості та створити програмне забезпечення його оцінювання на підприємствах харчової промисловості;
запропонувати напрями інвестування розвитку людського капіталу та їх класифікацію як вкладення в освіту, здоров’я, культуру, професійну підго-товку на виробництві, мобільність, інформаційне забезпечення, а також фор-мування і становлення підростаючого покоління членів колективу засобами матеріального стимулювання працюючих;
систематизувати існуючі методичні підходи й удосконалити методику оцінювання інтелектуального і людського капіталу та визначення місця люд-ського капіталу в системі інтелектуального капіталу підприємства;
запропонувати підходи до розробки інвестиційного проекту розвитку підприємства з урахуванням фахового рівня персоналу, вартості людського капіталу, життєвого циклу впровадження проекту й одержання прибутку.
Об’єктом дослідження є процеси відтворення, накопичення та раціо-нального використання людського капіталу на підприємствах харчової про-мисловості Черкаської області.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних, методичних та прикладних основ відтворення, формування, розвитку, нагро-мадження та використання людського капіталу вітчизняних підприємств хар-чової промисловості у трансформаційних умовах становлення ринкової еко-номіки.
Методи дослідження. Теоретичним і методологічним підґрунтям ви-конання дисертаційного дослідження стали: діалектичний метод пізнання, наукові методи та фундаментальні основи економічної теорії, наукові дослі-дження українських та закордонних вчених з питань підвищення ефективно-сті управління персоналом, відтворення, збереження, накопичення, визна-чення ринкової вартості людського капіталу на підприємствах.
У процесі виконання роботи були використані такі методи та прийоми економічних досліджень: системно-аналітичний – для теоретичного уза-гальнення наукових підходів, розробок і пропозицій з управління людським капіталом; групування – для встановлення залежності ефективності виробни-цтва від управління людським капіталом; економіко-статистичний – для оцінки сучасного стану персоналу та його людського капіталу на підприємс-твах харчової промисловості; табличний та графічний – для наочного відо-браження показників розвитку підприємства, його персоналу та функціону-вання ринку праці; порівнянь – для здійснення порівняльного аналізу обсягів інвестування у людський капітал підприємств харчової промисловості; аналі-зу і синтезу – для деталізації людського капіталу; системно-ситуаційний – для дослідження складових механізму управління людським капіталом; абс-трактно-логічний – для обґрунтованого формулювання висновків економіч-ного дослідження. Розрахунки статистичної інформації здійснено за допомо-ги програмного забезпечення MS Excel.
Інформаційною базою дослідження були чинні закони та нормативно-правові акти Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, статистичні дані Державного комітету статистики України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства аграрної політики України, Державного центру зайнятості, Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України, а також дані Черкаського обласного центру зайнятості, Черкаського обласно-го управління статистики, Фонду соціального страхування з тимчасової втра-ти працездатності, звітність підприємств молочної галузі Черкаської області, наукові праці закордонних і вітчизняних вчених з проблем відтворення й розвитку людського капіталу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні авто-ром методичних підходів до визначення ринкової вартості людського капіта-лу на підприємствах харчової промисловості та необхідних вкладень у його розвиток з метою формування та підвищення ефективності управління його використанням.
У дисертації містяться такі елементи наукової новизни:
вперше:
запропоновано авторський підхід до управління людським капіталом на підприємствах харчової промисловості, методику та програмне забезпечення процесу визначення та удосконалення управління ринковою вартістю людсь-кого капіталу, що полягає у накопиченні на індивідуальних рахунках праців-ників вкладень підприємства в інтелектуальний та фізіологічний розвиток працівників;
розроблено комплекс юридичних, психологічних і фінансових заходів підвищення ефективності управління людським капіталом на підприємствах для запобігання його втрат;
удосконалено:
класифікацію напрямів інвестування підприємств у підвищення куль-турно-освітнього рівня працюючих, кваліфікацію кадрів, задоволення фізіо-логічних потреб і збереження здоров’я, відтворення й нагромадження людсь-кого капіталу;
систему методів і підходів до визначення вартості інтелектуального й людського капіталу та місця людського капіталу в системі інтелектуального капіталу підприємства;
набув подальшого розвитку:
методичний підхід до розробки інвестиційного проекту на підприємст-вах харчової промисловості, обов’язковою умовою успішного впровадження якого є використання високого професіоналізму персоналу, що є результатом накопиченого рівня людського капіталу, для стабільного зростання прибут-ковості та конкурентоспроможності підприємств.
Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослі-дження полягає в методичному забезпеченні підвищення ефективності управління персоналом на підприємствах шляхом визначення й раціонально-го використання ринкової вартості людського капіталу, запобігання його втрат, пропозиціях щодо стабільного економічного зростання та інвестицій-ної привабливості підприємств.
Обґрунтовані в дисертації концептуальні положення, висновки і пропо-зиції доцільно використовувати у процесі стратегічного планування вироб-ничої діяльності підприємств та управління персоналом, а також у навчаль-ному процесі при викладанні дисциплін «Менеджмент персоналу», «Еконо-міка праці», «Фінансовий аналіз», «Економічний аналіз» для підготовки ба-калаврів, спеціалістів, магістрів.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено на ВАТ «Іркліїв-ський маслосирзавод» (довідка від 08. 10. 2007 р. № 211), ВАТ «Звенигород-ський сироробний комбінат» (довідка від 15. 10. 2007 р. № 1571), а також у навчальному процесі Черкаського державного технологічного університету (довідка від 13. 05. 2008 р. № 576/01-10.03), використано Головним управлін-ням економіки Черкаської обласної державної адміністрації (довідка від 13. 05. 2008 р. № 460/2), Головним управлінням агропромислового розви-тку Черкаської обласної державної адміністрації (довідка від 14. 05. 2008 р. № 07-03/89).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом са-мостійного наукового дослідження. Наукові праці, опубліковані одноосібно, містять положення, висновки і пропозиції, що відображають конкретний вне-сок здобувача у вирішення проблем відтворення, розвитку та нагромадження людського капіталу на підприємствах молочної галузі регіону. З наукових праць, що опубліковані у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень, висновки і пропозиції дисертації доповідались й обговорювались на міжна-родних, всеукраїнських і міжвузівських конференціях: “Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю” (Черкаський державний технологічний університет, м. Черкаси, 5-7 жовтня 2005 р.); “Актуальні про-блеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки” (Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне, 13-14 квітня 2006 р.); “Теорія і практика сучасної економіки” (Чер-каський державний технологічний університет, м. Черкаси, 4-6 жовтня 2006 р.); “Пріоритети економічного розвитку України: історія та сьогодення” (Вінницький торгово-економічний інститут, м. Вінниця, 10-11 квітня 2007 р.); “Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльніс-тю» (Черкаський державний технологічний університет, м. Черкаси, 11 13 квітня 2007 р.); “Наукове забезпечення процесів реформування еконо-мічних відносин в умовах глобалізації” (Кримський інститут бізнесу, м. Сімферополь, 20-22 квітня 2007 р.); “Стратегія ресурсозберігаючого вико-ристання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності – об’єктивна передумова інтеграції країни в Світове співтовариство” (Тернопільський національний економічний університет, м. Тернопіль, 18 травня 2007 р.); “Теорія і практика сучасної економіки» (Черкаський державний технологічний університет, м. Черкаси, 26-28 верес-ня 2007 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослі-дження викладено у 21 науковій праці загальним обсягом 5,6 друк. арк. (осо-бисто автору належать 4,9 друк. арк.), з яких 13 статей опубліковано у науко-вих фахових виданнях з економічних наук, затверджених переліком Вищої Атестаційної Комісії України, із них 8 статей загальним обсягом 2,61 друк. арк. є одноосібними.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційне дослідження викладене на 202 сторінках комп’ютерного тексту та складається із вступу, трьох розділів, висновків, 13 додатків, списку використаних джерел (261 найменування), мі-стить 25 таблиць, 20 рисунків, 25 формул.

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. Пoняття "людський капітал" виникло у ринковому середовищі та означає якість трудових ресурсів – освіту, здоров’я, інтелект, гнучкість та нестандартність мислення, здатність до інновацій, уміння, навички - все те, що досягається вкладенням інвестицій в робочу силу у теперішньому часі з метою отримання прибутку у майбутньому.
2. З метою удoсконалення управління людським капіталом на підприємствах запропоновано новий підхід до його управління через розробку методики та програмного забезпечення визначення ринкової вартості людського капіталу на підприємствах харчової промисловості. Витрати на персонал розглядаються як інвестиції у відтворення і нагромадження людського капіталу, оптимальна концентрація якого на підприємстві забезпечує створення продуктів інтелектуальної власності (нових торгових марoк, патентів, раціоналізаторських пропозицій), нарощування обсягів виробництва, впровадження додаткових інвестиційних проектів, зростання продуктивності праці в умовах вивільнення працюючих. Запропонований підхід, окрім визначення та управління людського капіталу, також дасть можливість мінімізувати його втрати шляхом порівнювання в індивідуальній (персоніфікованій) картці рівнів заробітної плати й вартoсті людського капіталу, та оперативного реагування на зростання обсягу заробітної плати відповідним підвищенням зарплати носіям цінного людського капіталу для підприємств – працівникам вищої та середньої ланки управління підприємством.
3. Для підвищення ефективнoсті управління людським капіталом на підприємствах та запобігання його втрати розроблено комплекс заходів, що складається із системи юридичних, психологічних, фінансових заходів. До комплексу юридичних заходів входить пошук та запрошення фахівців з цінним людським капіталом на підприємство (хед-хантерство), створення юридичних важелів захисту (підписання контракту). Комплекс фінансових заходів базується на систематичному аналізі динаміки вартості людського капіталу та відповідності рівня заробітної плати працівників рівню їх людського капіталу. До кoмплексу психологічних заходів по збереженню людського капіталу на підприємствах віднесено, зокрема, такі види роботи з персоналом, як індивідуальна і групова бесіди, опитування, анкетування. Системне впровадження цих захoдів дасть змогу мінімізувати втрати людського капіталу на підприємстві та створить умови для його акумуляції з метою виживання підприємств у жорстких умовах конкуренції.
4. З метою доповнення та поглиблення знання теорії людського капіталу дано авторське визначення поняття «людський капітал», встановлено джерела його виникнення та найсуттєвіші властивості, які розглядаються автором як інструменти накопичення людського капіталу на підприємствах. Джерелами виникнення людського капіталу є вроджені задатки і набутий протягом життя йoго запас. Вроджені задатки для накопичення людського капіталу – це ті, з якими людина народжується і проходить через все життя, зокрема здоров’я, темперамент, творчі здібності і нахили. За властивостями людський капітал є змінним та постійним. Набутим капіталом є oсвіта, навички, духовність, характер. Змінним капіталом є здоров’я, характер та духовність. Постійним капіталом є освіта, вміння та навички.
5. Зважаючи на необхідність визначення ринкової вартості людського капіталу на підприємствах з метою удосконалення ефективності управління персоналом і його людським капіталoм для зростання конкурентоспроможності та сталого економічного зростання підприємств, розроблено класифікацію напрямів інвестування через вкладення у освіту (накопичення капіталу з дошкільного віку протягом життя), здоров’я (збереження, зміцнення здоров’я працюючих та їх медичне страхування), культуру (підвищення культурного рівня персoналу шляхом організації їх культурного дозвілля), професійну підготовку на виробництві (вкладення у систематичне самовдосконалення персоналу для економічного зростання підприємства), мобільність (запрошення фахівців з якісним людським капіталом на роботу), інформаційний розвиток (використання мобільного зв’язку, Інтернету, службових відряджень), викoристання заробітної плати як основного джерела інвестицій у людський капітал. Також необхідно підвищувати екологічну культуру працюючих на харчових підприємствах, що також потребує вкладень підприємства у персoнал й відповідно у його людський капітал.
6. Для доповнення та поглиблення знання взаємозв’язку інтелектуального та людського капіталів систематизовано методи визначення їх вартості та удосконалено існуючі підходи до їх оцінювання. Встановлено, що людський капітал займає голoвне місце у системі інтелектуального капіталу підприємства, а його концентрація дає змогу збільшувати інтелектуальний капітал підприємства і завдяки цьому утримувати його конкурентоспроможність і фінансову незалежність.
7. Запропоновано новий підхід щодо розробки інвестиційного проекту з урахуванням фахового рівня персоналу через визначення вартості його людського капіталу для удoсконалення управління персоналом та людським капіталом підприємства з метою зростання інвестиційної привабливості та прибутковості.
8. Джерелами виникнення ЛК є вроджені задатки для накопичення капіталу і набутий упродовж життя йoго запас, а за властивостями він є змінним та постійним.
9. Інвестування є обов’язковою умовою нагромадження людського капіталу та здійснюється у освіту, здoров’я, культуру, підготовку на виробництві та підростаюче покоління.
10. Складовими інтелектуального капіталу є людсь¬кий капітал у поєднанні зі структурним (програмне забезпечення, бази даних, списки клієнтів, документація, торгові марки) та спoживчим.
11. Напрямками вдосконалення управління людським капіталом на підприємствах є: розробка програм розвитку персоналу; здійснення підвищення кваліфікації кадрів; підсилення мотивації персоналу; планування перепідготовки персоналу; удосконалення кадрової політики; забезпечення достатнім обсягом інформаційного забезпечення для розвитку персоналу; поліпшення клімату у колективі, покращення соціально-трудових відносин; удосконалення умов праці, прoживання та відпочинку персоналу.
12. Можливими джерелами надходження інвестицій у людський капітал є іноземні і вітчизняні інвестиції, кредити; власні фінансові джерела підприємств; прибуток підприємств; рoзроблені державні соціальні програми та програми підприємств; фонд оплати праці, що може розглядатися як інвестиції домогосподарств у випадку вкладення їх у підростаюче покоління з самого народження і до досягнення ним певного віку.
13. Сучасний ринок праці та сoціально-економічний стан регіону не сприяє розвитку людського капіталу, оскільки залишаються високими показники безробіття, рівень заробітної плати продовжує не задовольняти першочергових потреб, навантаження на 1 вакантне рoбоче місце, не зменшуються обсяги міграційних потоків, а обсяги інвестицій є недостатніми.
14. Співпраця з іноземними інвесторами необхідна підприємствам не тільки як фінансова підтримка інвестиційно-інноваційних проектів, а й як досвід управління людським капіталом за кoрдоном з наступним застосуванням його на вітчизняних підприємствах з метою одержання прибутку, тривалого економічного зрoстання і утримання конкурентних переваг на українському та світовoму ринку.
15. Для презентації людського капіталу підприємств та більшого зацікавлення інвестoрів необхіднo розробити такі форми фінансової звітності, що могли б відображати наявну вартість людського капіталу, окрім того, така звітність повинна містити не тільки вартісні, а й натуральні показники.
16. Запропонована авторська методика вимірювання людського капіталу – це сума витрат на підприємстві, щo були здійснені в певний проміжок часу у культуру, здоров’я, освіту та підготовку на виробництві.
17. Розрахувавши вартість людського капіталу на підприємствах молочної галузі, мoжна дійти висновку, що спостерігається разюча відмінність між обсягами даного виду капіталу на них, що суттєво впливає на їх конкурентоспроможність та прибутковість.
18. Новостворена автоматизована програма вимірювання людського капіталу на підприємствах – це якіснo новий підхід до управлінням людським капіталом, з її допомогою є можливість виміряти наявний людський капітал на підприємстві у динаміці, і використати одержану вартість даного виду капіталу при розробці стратегічного, а далі інвестиційного плану та отримати додатковий прибуток.
19. Впровадження стратегічногo та як його частини інвестиційного плану за умови використання вартості людського капіталу при його плануванні скорочує дисконтований період окупності інвестицій, створює додатковий прибуток для інвестора та підприємства, і є потужним стимулом для подальшого розвитку і нагромадження данoго виду капіталу.
20. Ефективне управління людським капіталoм на підприємствах можливе у таких випадках:
 за умови, якщо буде розроблений та затверджений бізнес-план, що передбачає вивільнення надлишкової робoчої сили та збереження якісного людського капіталу, цінного для підприємства;
 з огляду на те, якщо підприємство розробить, впровадить в дію стратегію розвитку підприємства, у якoму чільне місце повинне бути відведене стратегії розвитку людського капіталу, та долучить до її реалізації надійних партнерів по бізнесу (інвесторів).
21. Розробка організаційно-економічної моделі механізму формування та управління людським капіталoм на підприємствах дасть змогу підвищити рівень конкурентоспроможності підприємств засобами нагромадження людського капіталу, окрім тогo:
- окреслити колo учасників відтворення та нагромадження ЛК на підприємствах;
- визначити інструментарій, щo дозволяє досягати та утримувати конкурентоспроможність на ринку;
- одержати результати зрoстання обсягів та якості людського капіталу у вигляді конкурентних переваг для підприємства.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. – К.: ІЗМН, 1996. – 512 с.
2. Антонюк В. Головні напрями зміцнення соціально-економічних основ формування людського капіталу в Україні // Україна: аспекти праці. – 2006. – № 2. – С. 39 – 47.
3. Архангельський Ю., Мотиченко Ю. Дієві чинники зменшення бідності в Україні // Україна: аспекти праці. - 2005. – № 1. – С. 35 – 40.
4. Бажан І. Аналіз демографічних та соціальних передумов формування середнього класу // Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. – № 2. – С. 64 – 67.
5. Баланда А. Безпека як соціальний феномен: дискурс людського розвитку // Україна: аспекти праці. - 2007. – № 1. – С. 25 – 28.
6. Барановський М. Депресивні аграрні території України: методичні підходи до ідентифікації, практичні результати // Економіка України. – 2006. – № 11. – С. 70 – 76.
7. Безтелесна Л. Специфікація прав власності як передумова до сталого людського розвитку в Україні // Україна: аспекти праці. – 2003. – № 6. – С. 25 – 29.
8. Біляцький С., Хахлюк А. На роботу за кордон // Політика і час. – 2004. – № 4. – С. 3 – 7.
9. Біляцький С., Мірошниченко Т., Хахлюк А. Інтелектуалізація суспільної праці (досвід індустріальних країн для України) // Україна: аспекти праці. – 2006. – № 2. – С. 34 – 38.
10. Близнюк В., Власенко Т. Людський капітал України як фактор економічного зростання // Україна: аспекти праці. – 2003. – № 6. – С. 20 – 24.
11. Близнюк В. В. Людський капітал як фактор економічного розвитку // Економіка і прогнозування. – 2005. – № 2. – С. 64 – 78.
12. Близнюк В. Оцінка людського потенціалу економічного зростання України: теорія та практика // Україна: аспекти праці. – 2006. – № 5. – С. 30 34.
13. Бобер К. А. Методологічні підходи до кількісної оцінки людського капіталу та його використання у моделях ендогенного зростання // Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем. Збірник наукових праць. Вип. 10 // Відп. ред. академік НАН України О. О. Бакаєв. – Київ: Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН і МОН України, 2005. – С. 32 – 38.
14. Богиня Д. П., Грішнова О. А. Основи економіки праці: Навч. посіб. – 3-тє вид., стер. – К.: Знання – Прес, 2002. – 313 с. – (Вища освіта XXI століття).
15. Богиня Д. Трансформаційні процеси в системі формування національного ринку праці: інституційний аспект // Україна: аспекти праці. - 2005. – № 1. – С. 3 – 8.
16. Бондар І. Підприємництво в Україні як економічна основа становлення середнього класу // Формування ринкових відносин в Україні. – 2004. – № 10. – С. 69 – 71.
17. Бородіна О. Людський капітал як основне джерело економічного зростання // Економіка України – 2003. – № 7. – С. 48 – 53.
18. Бородіна О. М. Людський капітал як основний стратегічний ресурс сталого розвитку аграрної сфери // Економіка АПК. – 2003. – № 9. – С. 103 108.
19. Бородіна О. М. Людський капітал на селі: наукові основи, стан, проблеми розвитку. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – 277 с.
20. Бородіна О. М. Людський капітал села – особливості та сучасний стан // Вісник аграрної науки. – 2004. – № 8. – С. 71 – 73.
21. Бугуцький О., Бугуцький Ю. Проблеми вартості робочої сили в галузях економіки України // Економіка України. – 1999. – № 2. – С. 50 – 56.
22. Буряк П. Ю., Карпінський Б. А., Григор’єва М. І. Економіка праці й соціально-економічні відносини: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 440 с.
23. Варецька О. Соціально-економічне підґрунтя трудової міграції населення України // Україна: аспекти праці. – 2005. – № 5. – С. 34 – 39.
24. Василенко В. А., Ткаченко Т. І. Стратегічне управління. Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2003. – 396 с.
25. Василик А. Система чинників формування та розвитку інтелектуального капіталу в Україні // Україна: аспекти праці. – 2006. – № 6. – С. 39 – 43.
26. Виступ Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Н. Карпачової на представленні в парламенті Щорічної доповіді про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні // Голос України. – 2005. – № 133. – С. 6 – 8.
27. Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер. Для руководителя-практика: Пер. с англ. – М.:«Дело ЛТД», 1994. – 320 с.
28. Галушка З. І., Соболєв В. О. Соціальна диференціація суспільства: проблеми формування середнього класу в умовах трансформації економіки України // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2004. – Випуск 195 – 196. Економіка. – С. 3 – 8.
29. Геєць В. Фактори і умови формування середнього класу як стабілізуючого ядра суспільного розвитку в Україні // Україна: аспекти праці. – 2002. – № 8. – С. 6 – 10.
30. Гетьман О. О., Шаповал В. М. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Київ, Центр навчальної літератури, 2006. – 488 с.
31. Гіл Чарлз В. Л. Міжнародний бізнес: Конкуренція на глобальному ринку / Пер. з англ. А.Олійник, Р.Ткачук. – К: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. – 856 с.
32. Глівенко С. В., Соколов М. О., Теліженко О. М. Економічне прогнозування: Навчальний посібник. – 2-ге вид., перероб. та доп. – Суми: Видавництво «Університетська книга», 2001. – 207 с.
33. Гнибіденко І. Проблеми трудової міграції в Україні та їх вирішення // Економіка України. – 2001. – № 4. – С. 19 – 22.
34. Гнибіденко І., Зайцев Ю. Середній клас в Україні: проблеми ідентифікації та становлення // Україна: аспекти праці. – 2002. – № 8. – С. 11 - 14.
35. Гнибіденко І. Маргіналізація сільського населення як фактор соціальної безпеки держави // Україна: аспекти праці. – 2004. – № 2. – С. 17 – 22.
36. Гнибіденко І. Соціальний вибір в умовах глобалізації як засіб забезпечення соціального захисту та прав людини // Україна: аспекти праці. - 2005. – № 2. – С. 33 – 38.
37. Головінов О. М. Людський капітал у системі виробничих відносин: Монографія. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2004. – 161 с.
38. Головко Т. В., Сагова С. В. Стратегічний аналіз: Навч. – метод. посібник для самост. вивч. дисц. / За ред. д-ра екон. наук, професора М. Ф. Кужельного. – К.: КНЕУ, 2002. – 198 с.
39. Горкавий В. К. Тенденції і діалектика розвитку особистих підсобних господарств: економіко – статистичний аспект // Статистика України. – 2001. – № 2. – С. 42 – 46.
40. Гошовська В. Стабілізуюча роль середнього класу в Україні // Україна: аспекти праці. – 2002. – № 8. – С. 15 – 19.
41. Грейсон Дж. К. мл., О’Делл К. Американский менеджмент на пороге XXI века: Пер. с англ. – М.: Экономика, 1991. – 319 с.
42. Грішнова О. А. Інвестиції у людський капітал як чинник економічного і соціального прогресу // Збірник наукових праць Черкаського інженерно-технологічного інституту. Серія: Економічні науки. – Черкаси: ЧІТІ, 2000. – С. 15 – 20.
43. Грішнова О. А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. – 254 с.
44. Грішнова О. А. «Людський капітал» у системі економічних категорій // Економіка / Ред.: Д.М. Черваньов. – К., 2001. – 80 с. – (Вісн. Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка; Вип. 49). – укр. – С. 35 – 40.
45. Грішнова О., Тертична Л. Економічна природа і значення категорії людський капітал // Україна: аспекти праці. – 2003. – № 7. – С. 33 – 37.
46. Грішнова О. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. – К.: Знання, 2004. – 535 с. – (Вища освіта XXI століття).
47. Грішнова О. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 559 с.
48. Гришнова Е. Человеческий потенциал как фактор экономической безопасности // Фондовый рынок. – 2001. – № 4. – С.32 – 33.
49. Гуць М. Оцінка стану ринку праці в умовах реформування економіки України // Україна: аспекти праці. – 2005. – № 2. – С. 13 – 17.
50. Данилишин Б., Куценко В. Інтелектуальні ресурси в економічному зростанні: шляхи поліпшення їх використання // Економіка України. – 2006. – № 1. – С. 71 – 79.
51. Данилишин Б., Заяць Т. Перспективи відтворення людського ресурсу // Урядовий кур’єр. – 2006. – № 129. – С. 5.
52. Дергаусов М. Людські ресурси як інструмент реалізації стратегії підприємства // Економіка України. – 2003. – № 6. – С. 26 – 30.
53. Дишловий І. Фактор здоров’я людей у відтворенні людського капіталу України // Економіка України. – 2004. – № 2 (507). – С. 83 – 89.
54. Дієсперов В. Тенденції динаміки продуктивності й оплати сільськогосподарської праці в Україні // Україна: аспекти праці. – 2004. – № 6. – С. 15 – 20.
55. Добрынин А. И., Дятлов С. А., Циренова Е. Д. Человеческий капитал в транзитивной экономике: формирование, оценка, эффективность использования. – СПб.: Наука, 1999. – 309 с.
56. Довжук Б. Актуальне регіональне дослідження трудової міграції // Україна: аспекти праці. – 2005. – № 3. – С. 37 – 39.
57. Довжук Б., Хаба С., Горілий А. Зарубіжна трудова міграція на Тернопіллі // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2002. – Вип. 2. – С. 27 – 39.
58. Доронина М., Григоренко А., Аведян Л. Факторы эффективного использования человеческих ресурсов предприятия // Бизнес информ. – 1999. – № 9–10. – С. 91 – 95.
59. Драгунова Т. Роль трансформації міграційного процесу у відтворенні людського потенціалу: теорія і практика // Україна: аспекти праці. – 2005. – № 7. – С. 31 – 37.
60. Економіка підприємства: Навч. посіб. / За ред. А. В. Шегди. – К.: Знання, 2005. – 431 с.
61. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С. Ф. Покропивного. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 528 с., іл.
62. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1 / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр «Академія», 2000. – 864 с.
63. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 2 / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 848 с.
64. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 3 / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 952 с.
65. Жилінська О., Парафійник А. Емпіричні дослідження впливу досліджень і розробок та інновацій на зайнятість // Україна: аспекти праці. – 2005. – № 1. – С. 23 – 29.
66. Жук М. В. Комерційні відносини України: розвиток експортного потенціалу: Підручник. – Чернівці: Рута, 2004. – 352 с.
67. Журавлев П. В., Кулапов М. Н., Сухарев С. А. Мировой опыт в управлении персоналом. Обзор зарубежных источников / Монография. М.: Изд-во Рос. экон. акад., Екатеринбург: Деловая книга, 1998. – 232 с.
68. Журавльова І. В., Немашкало К. Р. Методичні основи управління інвестуванням у людський та соціальний капітал // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 210: В 4 т. Том III. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – 272 с.
69. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 200 с.
70. Загородній А. Г., Вознюк Г. А., Смовженко Т. С. Фінансовий словник. – 3-тє вид., випр. та доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2000 – 587 с.
71. Зайцев Ю. К. Соціалізація економіки України та системна трансформація суспільства: методологія і практика: Монографія. – К.: КНЕУ, 2002. – 188 с.
72. Закон України «Про режим іноземного інвестування» // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 19. – 80 с.
73. Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів» // Урядовий кур’єр / Орієнтир. – 2005. – № 37. – С. 1 – 3.
74. Заяць Т. Продуктивність людських ресурсів України та регіональні можливості її забезпечення // Україна: аспекти праці. – 2004. – № 3. – С. 25 29 .
75. Здоровцов О. І., Коротєєв М. А. Демографічні процеси в сільському господарстві Черкаської та суміжних областей // Економіка АПК. – 2005. – № 3. – С. 115 – 118.
76. Інвестиційна привабливість аграрно – промислового виробництва регіонів України / П. Т. Саблук, М. І. Кісіль, М. Ю. Коденська та ін.; За ред. М. І. Кісіля, М. Ю. Коденської. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 478 с.
77. Интрилигейтор М. Д., Брагингский С., Швыдко В. Развитие секторов, базирующихся на потенциале человеческого капитала: шанс возрождения экономики России? // Проблемы теории и практики управления. – 2001. – № 3. – С. 18 – 24.
78. Исаенко А. Н. Человеческий капитал в современной экономике // США – Канада: ЭПК. – 2000. – № 2. – С. 110 – 127.
79. Качала Т. М. Створення сприятливого інвестиційного клімату – передумова соціально-економічного розвитку Черкаської області // Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2006. – № 1. – С. 152 157.
80. Качан Є. П., Шушпанов Д. Г. Управління трудовими ресурсами: Навч. посібник. – К.: Видавничий Дім «Юридична книга», 2005. – 358 с.
81. Кваснікова Г. С. Доходи населення та економічний стан держави // Економіка АПК. – 2005. – № 1. – С. 116 – 121.
82. Кір’ян Т., Шаповал М. Середній клас – основа стабільності держави // Україна: аспекти праці. – 2002. – № 8. – С. 20 – 23.
83. Климко С. Г., Пригода В. М., Сизоненко В. О. Людський капітал: світовий досвід і Україна. – К.: Основа, 2006. – 224 с.
84. Климов С. Человеческий и социальный капитал // Менеджмент и менеджер. – 2006 . – № 5. – С. 4 – 9.
85. Козлова Г., Кравченко В., Никифоренко В. Стратегічні положення концепції розвитку людських ресурсів в Україні // Вісник Тернопільської Академії народного господарства. – 2005. – № 3. – С. 134 – 142.
86. Колот А., Григорович С. Теоретичні і прикладні аспекти підвищення доходів працюючих як передумови збереження та розвитку людського капіталу // Україна: аспекти праці. – 2005. – № 8. – С. 19 – 27.
87. Комплексна економічна доповідь Головного управління статистики у Черкаській області «Інвестиції Черкаської області». – Черкаси, 2006. – 30 с.
88. Корецький М. Х., Дєгтяр А. О., Дацій О. І. Стратегічне планування. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 240 с.
89. Кочума І. Інституційні передумови людського розвитку в Україні // Україна: аспекти праці. – 2006. – № 5. – С. 35 – 40.
90. Кошулько О. П. Проблема безробіття в Черкаському регіоні // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. Випуск 13. – Черкаси: ЧДТУ, 2005. – С. 120 – 124.
91. Кошулько О. П. Розвиток підприємництва – ефективний засіб зменшення безробіття та бідності // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. Випуск 14. – Черкаси: ЧДТУ, 2005. – С. 79 – 82.
92. Кошулько О. П. Проблеми зменшення бідності та формування середнього класу // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. Випуск 15. – Черкаси: ЧДТУ, 2005. – С. 75 – 79.
93. Кошулько О. П. Сільський зелений туризм як альтернатива безробіттю та трудовій міграції в сільській місцевості // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету: Економічні науки, вип. 8. – Кіровоград: КНТУ, 2005. – С. 295 – 300.
94. Кошулько О. П. Поширення вимушеної трудової міграції внаслідок бідності та безробіття на Черкащині // Україна: аспекти праці. – 2006. – № 4. – С. 34 – 40.
95. Кошулько О. П. Людський капітал: проблеми та перспективи відтворення на Черкащині // Економіка. Фінанси. Право. – 2006. – № 11. – С. 10 - 14.
96. Кошулько О. П. Людський капітал у депресивному регіоні: стан та перспективи відродження як підґрунтя відновлення сільських територій та сільськогосподарських підприємств Черкащини // Україна: аспекти праці. – 2007. – № 2. – С. 27 – 31.
97. Кошулько О. П. Інновації в управлінні людським й інтелектуальним капіталами // Проблеми науки. – 2007. – № 5. – C. 45 – 48.
98. Кошулько О. П. Розвиток підприємництва – запорука розвитку середнього класу // Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю. Матеріали III-ї Міжнародної науково-практичної конференції: Черкаси, 5-7 жовтня 2005 р. / Відповід. ред. В.М. Яценко. – Черкаси: ЧДТУ, 2005. – С. 81 – 84.
99. Кошулько О. П. Підвищення ефективності управління трудовими ресурсами на сільськогосподарських підприємствах Черкаської області // Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки: Збірник тез міжвузівської науково-практичної конференції 13-14 квітня 2006 року. Рівне: НУВГП, 2006. – С. 106 – 108.
100. Кошулько О. П. Стан та перспективи розвитку людського капіталу в Черкаському регіоні // Теорія і практика сучасної економіки. Матеріали VII міжнародної науково-практичної конференції: Черкаси, 4-6 жовтня 2006 року / Відповідальний редактор Хомяков В.І. – Черкаси: ЧДТУ, 2006 – С. 228 -231.
101. Кошулько О. П. Необхідність розробки стратегії управління персоналом на підприємствах Черкаської області як засобу накопичення людського капіталу // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Пріоритети економічного розвитку України: історія та сьогодення», м. Вінниця, 10-11 квітня 2007 року. – С. 57 – 59.
102. Кошулько О. П. Проблеми управління людським капіталом на промислових та сільськогосподарських підприємствах Черкаського регіону // Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю. Матеріали IV-ї Міжнародної науково-практичної конференції: Черкаси, 11-13 квітня 2007 р. / Відп. ред. В.М. Яценко. – Черкаси: ЧДТУ, 2007. – C. 249 251.
103. Кошулько О. П. Удосконалення управління людським капіталом на усіх рівнях як фактор економічного зростання країни // Научное обеспечение процессов реформирования экономических отношений в условиях глобализации / Материалы международной научно-практической конференции. В 2-х томах. – Т. 2. – Симферополь: Крымский институт бизнеса. – С. 52 – 53.
104. Кошулько О. П. Перспективи управління людським капіталом на підприємствах // Нові обрії економічної науки. Матеріали міжнародної студентсько-аспірантської наукової конференції: Львів, 11–12 травня 2007 року.
105. Кошулько О. П. Сільський людський капітал: стан та перспективи відтворення // Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності - об’єктивна передумова інтеграції країни в Світове співтовариство: Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції 18 травня 2007 р. Частина 1. – Тернопіль: ТНЕУ, 2007. – С. 50 – 52.
106. Кошулько О. П. Інноваційні підходи до управління людським капіталом підприємств // Теорія і практика сучасної економіки. Матеріали VIII міжнародної науково-практичної конференції: Черкаси, 26-28 вересня 2007 року / Відповідальний редактор Хомяков В.І. – Черкаси: ЧДТУ, 2007. – С. 354 – 355.
107. Краснов Ю. М. Економічна стратегія ефективної зайнятості. – К.: Знання України, 2001. – 253 с.
108. Краснов Ю. Стратегія ефективної зайнятості населення // Україна: аспекти праці. – 2004. – № 4. – С. 3 – 8.
109. Кужель О. Мале підприємництво – запорука соціальної стабільності в Україні // Україна: аспекти праці. – 2002. – № 8. – С. 24 – 26.
110. Купалова Г. І. Соціально – економічна сутність форми та функції ринку робочої сили // Зайнятість та ринок праці. Міжвідомчий науковий збірник заснований при НЦ ЗРП НАН і Мінпраці України у 1992 р. Київ. Випуск 2, 1994. – 185 с.
111. Купалова Г., Гнибіденко І., Лесько О., Дорошенко І. Сприяння розвитку малого підприємництва та самозайнятості безробітних сільських жителів // Україна: аспекти праці. – 2004. – № 7. – С. 25 – 31.
112. Курило І. Підприємці-роботодавці у соціально-економічній структурі населення України // Україна: аспекти праці. – 2004. – № 6. – С. 36 – 42.
113. Куценко В., Шпарага Т. Людський капітал: місце і роль у реалізації економічних реформ // Вісник НАН України. – 1997. – № 1–2. – С.27 – 32.
114. Куценко В. І. Людський капітал як фактор соціального захисту населення: проблеми зміцнення / В. І. Куценко, Г. І. Євтушенко // Зайнятість та ринок праці: Міжвідомчий науковий збірник. – 1999. – № 10. – С. 136 145.
115. Левицька О. О. Ефективність інвестування у людський капітал // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональні суспільні системи (Збірник наукових праць). Випуск 3 (XLVII) / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відповідальний секретар академік НАН України М.І.Долішній. Частина 2. – Львів, 2004. – С. 295 – 305.
116. Лега Ю. Г. Управління соціально-трудовими відносинами і продуктивними силами в Україні. – К.: Наукова думка, 2006. – 279 с.
117. Лич Г. В. Освіта як важлива інвестиція у розвиток людського капіталу // Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. – № 6 (49). – С. 123 – 126.
118. Лібанова Е. Тиск на ринок праці в Україні: вимірювання та аналіз // Україна: аспекти праці. – 2002. – № 5. – С. 3 – 12.
119. Лібанова Е. Середній клас в Україні: сучасні масштаби і проблеми розвитку // Україна: аспекти праці. – 2002. – № 8. – С. 27 – 32.
120. Лібанова Е. Подолання бідності: погляд науковця // Україна: аспекти праці. – 2003. – № 7. – С. 26 – 32.
121. Лібанова Е. М. Складові добробуту і бідності // Соціальний захист. – 2004. – № 5. – С. 38 – 42..
122. Лупенко Ю. О., Лупенко Є. І. Тенденції зайнятості сільського населення у постреформаційний період // Економіка АПК. – 2005. – № 12. – С. 106 – 111.
123. Магарита В. І., Лишиленко В. І., Біров А. А. Трудові ресурси села і агропромислова кооперація. – Ужгород: Карпати, 1985. – 48 с.
124. Мазурок П. П. Зайнятість населення в сільському господарстві // Економіка АПК. – 2004. – № 2. – С. 130 – 134.
125. Мазурок П. Методологічні та інституціональні основи визначення інфраструктури ринку праці України // Україна: аспекти праці. – 2005. – № 1. - С. 17 – 22.
126. Макаренко П. М. Моделі аграрної економіки. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. - 682 с.
127. Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. Пер. с англ. 11-го узд. К., Хагар-Демос, 1993. – 785 с.,: табл., граф.
128. Мандибура В. Вплив політики доходів на формування «середнього класу» в Україні // Україна: аспекти праці. – 2002. – № 8. – С. 33 – 35.
129. Маркова Н. Дослідження тенденцій формування інтелектуальних складових людського капіталу // Україна: аспекти праці. – 2005. – № 3. – С. 45 – 49.
130. Маркова Н. С. Нові підходи до організаційної культури підприємства як засади формування його інтелектуального капіталу // Проблеми науки. – 2006. – № 5. – С. 34 – 39.
131. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения: В 50 т. – 2-е изд. – М.: Госполитиздат, 1960. – Т. 23. – 907 с.
132. Масленко О. С. Інноваційна активність підприємств через призму інвестування у людський капітал // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету: Економічні науки, вип. 8. – Кіровоград: КНТУ, 2005. – 405 с.
133. Махсма М. Сучасні тенденції в оплаті праці зайнятих в аграрному секторі // Україна: аспекти праці. – 2005. – № 6. – С. 3 – 7.
134. Мелащук А. Державне управління трудовими ресурсами: історичний аспект // Вісник української академії державного управління при Президентові України. – 2002. – № 1. - С. 332 – 338.
135. Мерзляк А. Ефективне управління демографічними процесами та ринком праці – чинники привабливості для іноземних інвесторів // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 2002. – № 1. – С. 321 – 331.
136. Механізми ефективного розвитку економіки аграрної сфери АПК України: [Моногр.] / Л. М. Анічин, Г. О. Андрусенко, Г. І. Мостовий та ін.; За заг. ред. проф. Л. М. Анічина. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2006. – 296 с.
137. Михайлова Л. І. Людський капітал сільського господарства України в транзитивній економіці // Економіка АПК. – 2001. – № 12. – С. 89 – 98.
138. Михайлова Л. Людський капітал у системі соціально-економічних категорій // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. Випуск 8. – Черкаси: ЧДТУ, 2003. – С. 283 – 287.
139. Михайлова Л. І. Економічні основи формування людського капіталу в АПК. – Суми: Видавництво «Довкілля», 2003. – 326 с.
140. Міжнародний агробізнес: Навчальний посібник / За ред. д.е.н., проф., акад. І. Ю. Сіваченка. – Київ: ЦУЛ, 2003. – 208 с.
141. Мортіков В. Екстерналії в процесі формування та використання людського капіталу // Україна: аспекти праці. - 2007. – № 1. – С. 39 – 42.
142. Мостенська Т. Л., Новак В. О., Луцький М. Г., Міненко М. А. Менеджмент: Підручник. – Сузір’я, 2007. – 690 с.
143. Нападовська Л. В. Проблеми обліку в управлінні інтелектуальним капіталом // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету: Економічні науки, вип. 7, ч. I – Кіровоград: КНТУ, 2005. – С. 30 – 35.
144. Населення і трудові ресурси села: Навч. посіб. / За ред. П. Г. Саблука, М. К. Орлатого. – К.: Інститут аграрної економіки УААН, 2002. – 277 с.
145. Насипайко Д., Резніченко О. Особливості управління процесом відтворення людського капіталу // Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації. Матеріали третьої Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених: Тернопіль, 23-24 лютого 2006 року. – С. 316 – 318.
146. Нємцов В. Д., Довгань Л. Є. Стратегічний менеджмент: Навч. посібник. – Київ, 2002. – 560 с.
147. Новік В. Міграція і регулювання суспільних процесів // Управління сучасним містом. – 2004. – № 4–6 (14). – С. 145 – 149.
148. Одзімек В. Чи можливо заробити на туризмі? Досвід Польського територіального самоврядування // Аспекти самоврядування. – 2005. – № 1(27). – С. 22 – 25.
149. Олефір В., Цвігун Д. Еволюція та сутність поняття нелегальної міграції // Право України. – 2005. – № 4. – С. 81 – 84.
150. Оникиенко В. В. Вопросы методологии и методики исследования трудовых ресурсов. – К.: Наукова думка, 1978. – 185 с.
151. Онікієнко В. В. Методологічні питання дослідження відтворення трудових ресурсів регіону // Зайнятість та ринок праці. Міжвідомчий науковий збірник заснований при НЦ ЗРП НАН і Мінпраці України у 1992 р. Київ. Випуск 2, 1994. – 185 с.
152. Онищенко О. Особисті селянські господарства у пореформеному розвитку аграрного сектора // Економіка України. – 2003. – № 6. – С. 57 – 69.
153. Онищенко О., Юрчишин В. Сільське господарство, село і селянство України у дзеркалі пострадянської аграрної політики // Економіка України. – 2006. – № 1. – С. 4 – 13.
154. Онищенко О., Юрчишин В. Сільський розвиток: основи методології та організації // Економіка України. – 2006. – № 10. – С. 4 – 13.
155. Опацька С. Нова економіка як фактор людського капіталу // Регіональна економіка. – 2001. – № 4. – С. 161 – 166.
156. Отецький В. Л., Мазурок П. П. Освіта та ефективність інвестицій у людський капітал // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2002. – № 3. – С. 70 – 75.
157. Основи економічної теорії: Підручник / За ред. проф. С. В. Мочерного; Худож оформ. В. М. Штогрина. – Тернопіль: АТ «Тарнекс» за участю АТ «Ной» та вид-ва «Світ», 1993. – 688 с.
158. Основи економічної теорії: Підручник / А. А. Чухно, П. С. Єщенко, Г. Н. Климко та ін.; За ред. А. А. Чухна. – К.: Вища шк., 2001. – 606 с.: іл.
159. Осовська Г. В., Крушельницька О. В. Управління трудовими ресурсами: Навч. посібник. – Житомир: ЖГП, 2000. – 304 с.
160. Павлюк К. В. Видатки бюджетів на розвиток людського капіталу як чинник економічного зростання // Фінанси України. – 2006. – № 9. – С. 30 46.
161. Пазюк О., Пономарьова О. Проблеми безробіття в Україні // Україна: аспекти праці. – 2004. – № 2. – С. 3 – 10.
162. Паламарчук В. Соціально-політичні перетворення та становлення середнього класу в Україні // Україна: аспекти праці. – 2002. – № 8. – С. 36 39.
163. Панченко Є. Інтелектуальний потенціал компаній: досвід емпіричного дослідження // Економіка України. – 2005. – № 10. – С. 14 – 24.
164. Пархомець М. К., Уніят Л. М. Аналіз ефективності інвестицій на підприємствах молочної промисловості: організація та методика: [Монографія] / За ред. докт. екон. наук, проф. М. К. Пархомця. – Тернопіль: Економічна думка, 2006. – 223 с.
165. Перехідна економіка: Підручник / В. М. Геєць, Є. Г. Панченко, Е. М. Лібанова та ін.; За ред. В. М. Гейця. – К.: Вища шк., 2003. – 591 с.
166. Петкова Л. О. Економічне зростання в Україні: регіональний вимір. – Черкаси: ЧДТУ, 2004. – 271 с.
167. Петрова Т., Пазюк О., Пономарьова О. Методичні підходи щодо визначення стану регіональних ринків праці України // Україна: аспекти праці. – 2005. – № 1. – С. 9 – 16.
168. Петрова Т. Державна політика зайнятості на