Шемчук Віктор Вікторович Конституційно-правове забезпечення інформаційної безпеки сучасних держав: порівняльно-правовий аналіз

Короткий опис

Шемчук Віктор Вікторович кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри публічного та приватного права Навчального-наукового гуманітарного інституту Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, заслужений юрист України. Назва дисертації: «Конституційно-правове забезпечення інформаційної безпеки сучасних держав: порівняльно-правовий аналіз». Шифр та назва спеціальності 12.00.02 конституційне право; муніципальне право. Спецрада Д 61.051.07 Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
Шемчук Віктор Вікторович
УДК 342.5: 351.862.4
КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ СУЧАСНИХ ДЕРЖАВ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ
Спеціальність 12.00.02 - конституційне право; муніципальне право
(081 — Право)
Подається на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук
за спеціальністю 12.00.02 — конституційне право; муніципальне право (081 — Право)
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело.
В.В. Шемчук
Науковий консультант:
доктор юридичних наук, професор Федоренко Владислав Леонідович
Ужгород - 2020
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 4
ВСТУП 8
РОЗДІЛ 1. ДОКТРИНАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА, ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ 23
1.1. Г енеза наукових досліджень інформаційного суспільства та інформаційної безпеки 25
1.2. Аналіз підходів до вивчення функцій держави в сучасних умовах 60
Висновки до розділу 1 92
РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТУЛЬНІ ПІДХОДИ ДО РОЗУМІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЇЇ РЕГУЛЮВАННЯ 95
2.1. Інформаційна безпека: поняття і правова природа. Інформаційна безпека держави та інформаційна війна 97
2.2. Співвідношення інформаційної безпеки з деякими іншими видами безпеки 117
2.3. Принципи забезпечення державою інформаційної безпеки 136
2.4. Особливості правового регулювання забезпечення інформаційної
безпеки як однієї з найважливіших функцій держави 146
Висновки до розділу 2 166
РОЗДІЛ 3. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ФУНКЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ СУЧАСНИХ ДЕРЖАВ 170
3.1. Європейська модель забезпечення інформаційної безпеки сучасних держав 171
3.2. Американська модель забезпечення інформаційної безпеки сучасних держав 199
3.3. Азійська модель забезпечення інформаційної безпеки сучасних держав
232
Висновки до розділу 3 256
РОЗДІЛ 4. МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ СУЧАСНИХ ДЕРЖАВ І ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ УДОСКОНАЛЕННЯ 264
4.1. Механізми забезпечення інформаційної безпеки держави: теоретичний
і законодавчий виміри 265
4.2. Загрози інформаційній безпеці: проблеми визначення та подолання 284
4.3. Проблеми і напрями удосконалення нормативно-правової складової механізму забезпечення інформаційної безпеки української держави 295
4.4. Інституційна складова забезпечення інформаційної безпеки
української держави та її удосконалення в сучасних умовах 317
Висновки до розділу 4 342
ВИСНОВКИ 349
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 358

Список літератури

ВИСНОВКИ
Активізація досліджень в інформаційній сфері в Україні останніми роками зумовлена різними чинниками. Так, зокрема, спочатку прослідковувався науковий інтерес до проблематики інформації та інформаційного суспільства, згодом до інформаційної політики держави та інформаційних прав людини і громадянина, зрештою, і до інформаційної безпеки, кірбербезпеки, інформаційної війни та інформаційної оборони, інформаційних загроз, інформаційних цінностей, національного та глобального інформаційного простору тощо.
На наш погляд, це зумовлено багатьма обставинами, тенденціями й закономірностями. Зокрема, стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, доступ до інформаційних ресурсів, які постійно модернізуються, діджиталізація, а також створення, розповсюдження та маніпулювання інформацією, у протистояннях між державами та агресії з боку терористичних організацій застосовуються методи, засновані на інформаційних та комп’ютерних технологіях й інформаційно-психологічному впливі, електронних засобах масової інформації тощо. Використовуються різноманітні заходи, серед яких пропаганда, провокації, поширення неправдивої інформації «фейків», кібератаки, крадіжки персональної інформації та її поширення, розпалювання конфліктів у соціальних мережах або інформаційної (гібридної) війни, що має прихований і тривалий характер.
Загрози в інформаційній сфері стосуються інтересів людини, суспільства, держави та світової спільноти. Тому жодна держава, включаючи Україну, не може стояти осторонь цих проблем. І серед напрямів їх діяльності таким чином виокремилась інформаційна функція держави або взагалі самостійна група функцій держави в інформаційній сфері. Інформаційна функція належить до основних функцій держави і становить сформований у сучасних умовах основний напрям її діяльності в інформаційній сфері, значення правового регулювання якого зумовлено об’єктивними процесами глобального та національного інформаційного розвитку, безпосередньо виражає і предметно конкретизує сутність сучасної держави - досягнення демократії, розвиток громадянського інформаційного суспільства, глобальних інформаційно-комунікативних технологій.
Поряд з інформаційною функцією держави згадують і про інформаційно-виховну функцію, інформаційно-комунікативну функцію держави, функцію забезпечення інформаційної безпеки тощо. Загалом проаналізовані нами монографічні, дисертаційні дослідження, інші наукові праці засвідчують неоднозначний підхід авторів до функцій держави в інформаційній сферї. Слід підкреслити значний внесок у їх вивчення значної кількості сучасних учених - представників різних галузей юридичної науки (теорії держави і права, конституційного права, адміністративного та інформаційного права, цивільного і господарського права, міжнародного права), а також ряду інших галузей вітчизняної та зарубіжної науки. Насамперед відзначимо наукові здобутки на даному шляху О. Тихомирова, А. Пазюка, Т. Ткачука та багатьох інших авторів.
Постало чимало питань, насамперед стосовно доцільності виокремлення напряму державної політики у сфері забезпечення інформаційної безпеки України як самостійні функції або підфункції, можливо функція забезпечення інформаційної безпеки становить передумову реалізації державної інформаційної політики України, захисту інформаційних прав і свобод людини та громадянина, захисту інформаційного суверенітету держави і загалом інформаційного простору.
Всебічний аналіз базової досліджуваної категорії - «інформаційна безпека» - дає змогу виокремити різні підходи до розуміння її природи і змісту, найбільш поширеними з них є: діяльнісний (безпека як процес, її забезпечення, здатність держави ефективно здійснювати функції у цій сфері), статичний (безпека як стан захищеності інформаційного простору, інформації, інформаційного суспільства і система відповідних гарантій тощо), комплексний, або змішаний (безпека як стан і процес).