СПАДКУВАННЯ ПРАВ ЗАСНОВНИКА (УЧАСНИКА) КОРПОРАТИВНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Короткий опис

Перелік умовних позначеньВступРозділ 1 Корпоративні права та їх відокремлення від інших правПідрозділ 1.1. Правовий зміст корпоративного права за ГК, ЦК та його складові частиниПідрозділ 1.2. Аналіз корпоративних прав та їх спадкування за теоретичними джереламиПідрозділ 1.3. Підприємство як особливий об’єкт цивільного праваПідрозділ 1.4. Корпоративні права у стадії їх виділуВисновки до розділу 1Розділ 2 Охорона прав спадкодавця та спадкоємців до прийняття спадщини спадкоємцямиПідрозділ 2.1. Складові елементи охорони прав на спадщинуПідрозділ 2.2. Зміст заповіту та установчого договору як запорука наступного виваженого розподілу прав на корпоративне підприємствоПідрозділ 2.3. Розшук і встановлення належних спадкоємцю прав на підприємствоПідрозділ 2.4. Переваги для спадкування корпоративних правПідрозділ 2.5. Корпоративні спори з приводу спадкування належної учаснику часткиПідрозділ 2.6. Загальні правові передумови розрахунку вартості корпоративного права або шляхів його виділу при спадкуванніПідрозділ 2.7. Спадкові права і податкові обов’язки спадкоємцівВисновки до розділу 2Висновки до дисертаціїСписок використаних джерелВСТУП

Список літератури

ВИСНОВКИ ДО ДИСЕРТАЦІЇУ дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в основному здобутку цієї роботи - поглибленні зв΄язків між нормами матеріального права, які стосуються регламентації питань спадкування корпоративних прав, а також висвітлено нову сферу дослідницької діяльності міжгалузевий простір, що утворився між цивільним, господарським та фінансовим правом. У той же час автором порушено, розкрито і вирішено проблему охорони прав спадкоємців та інтересів спадкодавця нотаріусами України. Так, недосконалість нотаріальної процедури призводить до порушення прав або неможливості їх реалізації спадкоємцями, що має спонукати процес внесення змін до законодавства, зокрема, до Закону України „Про нотаріат”.Тому отримані висновки розраховані на вдосконалення положень як цивільного, господарського і фінансового права, так і нотаріального процесу, а також удосконалення міжгалузевих зв΄язків. Так, крім висновків, що виносяться на захист, до загальних висновків автором віднесені також положення щодо необхідності відтворення правоохоронної функції держави у спадкових правовідносинах стосовно взяття спадщини під державну охорону до прийняття її одним або всіма спадкоємцями за законом чи за заповітом чи вжиття заходів до її охорони. Зокрема, пропонується зобов’язати учасників корпоративних підприємств надавати відомості про належну померлому учаснику частку, а нотаріусам надати повноваження призначати незалежну аудиторську перевірку діяльності підприємства; узгодити діяльність нотаріусів і реєстраторів юридичних осіб і фізичних осіб підприємців тощо.Крім того, внесено також пропозиції, спрямовані на удосконалення теоретичних засад спадкового права, а саме: виділено четвертий вид спадкоємців, запропоновано шляхи вирішення спірних і конфліктних ситуацій, які виникатимуть між спадкоємцями або між спадкоємцями та учасниками корпоративних підприємств, а також вироблені критерії для укладення між такими суб’єктами договорів, які спрямовані розв"язати спірні правовідносини.Автором зроблено висновок, що при існуванні незаконного бізнесу він не спадкується і питання про його правонаступництво не виникає, а він розкрадається „оточенням” власника корпоративного права. Одним із головних способів забезпечення переходу корпоративних прав до спадкоємців це поширення серед визначених заповідачем спадкоємців найбільш повної інформації про належність йому певних корпоративних прав у конкретних підприємствах. Нотаріуси не здатні знайти корпоративні права на підприємства, зареєстровані по всій території України, не говорячи вже про ті, які знаходяться за межами України і особливо в офшорних зонах, якщо спадкоємці не нададуть їм відповідні відомості.Коли борг учасника господарського товариства повністю поглинає належну йому частку, то такий учасник має виключатися з учасників товариства і виникатиме питання про:• можливість і доцільність включення до складу учасників нового суб’єкта, яким має стати кредитор, що вправі вимагати виділення такої частки, коли корпоративне підприємство не здатне без істотної шкоди для його діяльності виділити учаснику-боржнику належну частку його майна;• коли корпоративне підприємство може виділити частину власного майна на погашення частки учасника-боржника, то питання виникатиме лише про перерахунок часток інших учасників, які встановлюватимуться за погодженням з кожним із учасників;• учасники можуть внести додаткові кошти у підприємство для того, щоб унеможливити істотну шкоду для діяльності підприємства у зв’язку з продажем належної учаснику-боржнику частки;• про виділення частини підприємства адекватної частці учасника-боржника, у самостійну юридичну особу, коли це можливо без істотної шкоди для діяльності підприємства.У роботі також наведені численні пропозиції щодо вдосконалення норм законодавства, зокрема Цивільного кодексу, Законів України „Про податок з доходів фізичних осіб”, „Про нотаріат”, Про господарські товариства”, та запропоновано варіанти вирішення спірних правовідносин судом.Наведені в дисертації висновки розраховані на вдосконалення спадкових правовідносин, корпоративних прав та нотаріального процесу і можуть служити підгрунтям для подальших досліджень у цій сфері.