Обіюх Наталія Михайлівна. Правове забезпечення використання джерел питного водопостачання в Україні

Короткий опис

Обіюх Наталія Михайлівна. Правове забезпечення використання джерел питного водопостачання в Україні.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.06, Кабінет Міністрів України, Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. - Київ, 2015.- 222 с.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ОБІЮХ НАТАЛІЯ МИХАЙЛІВНА

УДК : [349.6:502.51] (477)

ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДЖЕРЕЛ ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ В УКРАЇНІ

12.00.06 – земельне право; аграрне право;
екологічне право; природоресурсне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Єрмоленко Володимир Михайлович
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2015

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ…………………………………………... 3
ВСТУП ……………………………………………………………………………... 5
Розділ 1. Теоретичні засади правового забезпечення використання джерел питного водопостачання ……………………………………………………….. 13
1.1. Історичні аспекти розвитку законодавства в сфері охорони водних об’єктів – джерел питного водопостачання …………………………………….. 13
1.2. Значення джерел питного водопостачання в природоресурсному праві ………………………………………………………………………….......... 27
1.3. Принципи правового забезпечення використання джерел питного водопостачання …………………………………………………………………… 44
1.4. Місце і роль відносин користування джерелами питного водопостачання у природоресурсному праві …………………………………… 60
Висновки до Розділу 1 …………………………………………………….. 85
Розділ 2. Екологічна безпека у сфері використання джерел питного водопостачання і правові засоби її забезпечення 89
2.1. Поняття екологічної безпеки використання джерел питного водопостачання в Україні ………………………………………………………... 89
2.2. Правові аспекти екологічного нормування якості джерел питного водопостачання ………………………………………………………………….. 115
2.3. Правові основи моніторингу поверхневих та підземних вод як джерел питного водопостачання ……………………………………………….. 129
2.4. Правові засади екологічного контролю у сфері використання та охорони джерел питного водопостачання …………………………………….. 137
2.5. Юридична відповідальність за порушення законодавства у сфері використання джерел питного водопостачання ………………………………. 158
Висновки до Розділу 2 …………………………………………………… 187
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………….. 191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………. 195
ДОДАТКИ ………………………………………………………………………. 221

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АРК – Автономна Республіка Крим
ВРНГ – Вища Рада Народного Господарства
ВЦВК – Всеросійський центральний виконавчий комітет
ГДК – гранично допустима концентрація
ГДС – гранично допустимий скид
Держводагентство України – Державне агентство водних ресурсів України
Держгеонадра України – Державна служба геології і надр України
Держгірпромнагляд України – Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України
Держекоінспекція України – Державна екологічна інспекція України
Держсанепідслужба України – Держана санітарно-епідеміологічна служба України
ДСанПіН – державні санітарні правила і норми
ЄС – Європейський Союз
ЗК України – Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ
ЗСО – зона санітарної охорони
КЗпП України – Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII
КК України – Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-ІІІ
КпАП України – Кодекс про адміністративна правопорушення України від 7 грудня 1984 року № 8073-Х
Мінприроди України – Міністерство екології і природних ресурсів України
МОЗ України – Міністерство охорони здоров’я України
ООН – Організація Об’єднаних Націй
РНК (Раднарком) – Рада Народних Комісарів
РРФСР – Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
РФ – Російська Федерація
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
США – Сполучені Штати Америки
УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка
ЦВК СРСР – Центральний виконавчий комітет Союзу Радянських Соціалістичних Республік
ЦК КПРС – Центральний комітет Комуністичної партії Радянського Союзу
ЦК України – Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV

ВСТУП

Актуальність теми. Вода є незамінним природним ресурсом, що відіграє надзвичайно важливу роль у навколишньому середовищі: вода бере участь в усіх процесах життєдіяльності, забезпечуючи умови існування для живих організмів, для сприятливого функціонування усіх природних компонентів (лісів, ґрунту, рослинного й тваринного світу). Без води неможливе життя на нашій планеті. Однак у результаті невпинного процесу експлуатації природних ресурсів відбувається руйнування природних екосистем, що веде до всезагальної екологічної кризи. На сьогодні людство вже відчуло нестачу водних ресурсів. Так, за оцінками ООН близько 1,1 млрд людей на Землі не має доступу до безпечної питної води, ще 2,6 млрд людей не забезпечено засобами санітарії.
В Україні понад 80 % питного водопостачання здійснюється за рахунок поверхневих вод, які переважно є забрудненими. При цьому показники вмісту забруднюючих речовин у більшості водних джерел перевищують гранично допустимі норми. Можна стверджувати, що в нашій країні майже не залишилось справді чистих водойм, придатних для задоволення питних потреб населення. Це, звичайно, є негативним явищем, оскільки питна вода має бути безпечною для життя та здоров’я людини. За відсутності належних механізмів правового регулювання використання та охорони водних об’єктів – джерел питного водопостачання – проблема якості питної води залишається невирішеною.
У зв’язку із окресленими вище проблемами постає необхідність у проведенні наукового дослідження, присвяченого питанням правового забезпечення використання джерел питного водопостачання в Україні. До цього часу воно не розглядалось у науці природоресурсного права. Попередні творчі пошуки науковців, які порушували проблему використання водних ресурсів в Україні, були спрямовані переважно на вивчення загальних теоретико-правових засад регулювання використання та охорони водних ресурсів. Так, у 2009 році було захищено кандидатську дисертацію В.О. Джуган на тему «Правове регулювання використання та охорони вод в Україні». Однак вивчення й дослідження правового забезпечення джерел питного водопостачання вимагає окремої уваги, враховуючи екологічну та соціальну цінність цих водних об’єктів для суспільства. Тому обрана тема дисертаційної роботи є вкрай актуальною і важливою в умовах сьогодення.
Теоретичною основою дисертаційного дослідження стали праці вітчизняних вчених-юристів: В.І. Андрейцева, Г.І. Балюк, Л.О. Бондаря,
В.Л. Бредіхіної, А.П. Гетьмана, В.І. Гордєєва, В.О. Джуган, В.М. Єрмоленка,
І.І. Каракаша, В.В. Костицького, С.М. Кравченко, Н.Д. Красіліч,
М.В. Краснової, П.Ф. Кулинича, Н.Р. Малишевої, В.К. Матвійчука,
В.М. Присяжного, Г.В. Тищенка, Ю.С. Шемшученка, М.В. Шульги та ін.
У дисертації використано також праці російських вчених-правознавців: С.С. Алексеєва, Т.С. Бакуніної, Г.Ю. Бистрова, С.О. Боголюбова,
М.М. Бринчука, О.К. Голіченкова, Л.І. Дембо, О.Л. Дубовик, Б.В. Єрофеєва,
В.І. Івакіна, І.О. Іконицької, О.С. Йоффе, О.С. Колбасова, М.М. Копилова,
М.І. Краснова, В.В. Петрова, Д.О. Сівакова та ін.
При дослідженні окремих аспектів діяльності у сфері використання джерел питного водопостачання були використані наукові здобутки фахівців з економіки природокористування, гідрології та санітарної медицини, зокрема,
С.Л. Василенка, В.А. Голяна, В.В. Гончарука, С.І. Дорогунцова, С.І. Кукурудзи,
М.М. Лапшина, С.С. Левківського, М.Ф. Реймерса, К.Б. Сорокіної, А.В. Яцика.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною науково-дослідної роботи «Проблеми удосконалення системи аграрного законодавства» (номер державної реєстрації 0112U001680), що проводиться на кафедрі аграрного, земельного та екологічного права ім. академіка В.З. Янчука Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у з’ясуванні особливостей правового забезпечення використання джерел питного водопостачання в Україні, формулюванні наукових висновків та пропозицій щодо удосконалення нормативно-правового регулювання відповідних суспільних відносин.
Для досягнення поставленої мети нами було визначено такі основні задачі:
 здійснити періодизацію історичного процесу розвитку законодавства у сфері використання та охорони джерел питного водопостачання;
 з’ясувати сутність поняття «джерела питного водопостачання»;
 визначити принципи правового забезпечення використання джерел питного водопостачання;
 окреслити місце правовідносин, що виникають у процесі використання джерел питного водопостачання, в природоресурсному праві;
 сформулювати поняття екологічної безпеки використання джерел питного водопостачання;
 виокремити правові засоби забезпечення екологічної безпеки використання джерел питного водопостачання та особливості їх застосування;
 проаналізувати існуюче законодавство, що регулює відносини у сфері використання та охорони водних об’єктів, виявити прогалини й колізії з метою внесення пропозицій щодо їх усунення;
 визначити поняття юридичної відповідальності за правопорушення у сфері використання джерел питного водопостачання;
 розкрити особливості застосування окремих видів юридичної відповідальності за порушення законодавства у сфері використання джерел питного водопостачання.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері використання водних ресурсів.
Предметом дослідження є національні, міжнародні та європейські нормативно-правові акти, а також сучасні здобутки еколого-правової та галузевих юридичних доктрин у сфері використання джерел питного водопостачання (поверхневих і підземних вод).
Методи дослідження. У процесі дисертаційного дослідження було використано три групи методів наукового пізнання: філософські (діалектичний), загальнонаукові (формально-логічний, структурно-функціональний, метод системного аналізу й синтезу) та спеціально-юридичні (історико-правовий, формально-юридичний, порівняльно-правовий). Діалектичний метод, який становить методологічну основу дисертаційного дослідження, дозволив пізнати загальні закономірності розвитку та нормативного регулювання відносин, що складаються у сфері використання джерел питного водопостачання. Метод системного аналізу допоміг з’ясувати правову природу поняття «джерела питного водопостачання», визначити специфічні принципи правового забезпечення використання джерел питного водопостачання. За допомогою методу синтезу встановлено місце правових норм, які регулюють відносини щодо використання джерел питного водопостачання, у системі природоресурсного права. Завдяки формально-логічному методу сформульовано понятійно-термінологічний апарат дослідження. Структурно-функціональний метод допоміг визначити систему правових засобів, що утворюють механізм забезпечення екологічної безпеки у зазначеній сфері. Використання історико-правового методу дало змогу провести періодизацію історичного процесу становлення і розвитку законодавства у сфері використання та охорони водних джерел. Формально-юридичний метод дав можливість розкрити зміст норм права, що регулюють відносини з приводу використання джерел питного водопостачання. За допомогою порівняльно-правового методу було проведено аналіз національного, міжнародного та європейського водного законодавства.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в юридичній науці України проведено комплексне дослідження правового забезпечення використання джерел питного водопостачання. На основі дисертаційного дослідження сформульовано концептуально нові та юридично значимі положення, висновки і пропозиції, що виносяться на захист:

вперше:
 проведено періодизацію процесу історичного розвитку законодавства у сфері використання та охорони джерел питного водопостачання, згідно з якою виділено три основні періоди: 1) дорадянський період (з моменту прийняття царських указів про санітарну охорону міст – до 1917 року); 2) радянський період (1917 рік – початок 90-х років ХХ ст.), який доцільно поділити на декілька етапів: а) етап активних зрушень у розвитку водного законодавства (1917–1970 роки); б) етап кодифікації водного законодавства (1970–1991 роки); 3) сучасний (з 1991 року – до теперішнього часу);
 сформульовано визначення поняття «джерела питного водопостачання» як водні об’єкти природного та штучного походження, що є санітарно захищеними від забруднення, містять достатню кількість води для задоволення господарсько-питних потреб населення, якість води у яких відповідає встановленим екологічним та санітарно-гігієнічним нормативам та стосовно яких надано відповідний висновок органу державного санітарно-епідеміологічного нагляду про придатність джерела для питного водопостачання;
 обґрунтовано належність правових норм, що регулюють відносини у сфері використання джерел питного водопостачання, до міжгалузевого субінституту природоресурсного права України, ознаками формування й розвитку якого є:
а) необхідність пошуку та розроблення механізмів взаємоузгодження норм галузей водного і гірничого права, що дають змогу усунути суперечності у нормативно-правовому регулюванні відносин, які виникають у сфері використання джерел питного водопостачання;
б) конкретизація прав та обов’язків суб’єктів, які використовують підземні води як джерела питного водопостачання, у нормативно-правових актах водного законодавства;
в) особлива правова природа підземних вод, що можуть виступати об’єктом надрокористування і водночас об’єктом водних відносин. Ця їх риса зумовлює особливості правового режиму використання підземних вод як джерел питного водопостачання;
 встановлено, що предметом правового забезпечення використання джерел питного водопостачання є екологічні відносини, які можна розподілити на дві групи: 1) водні правовідносини, що виникають у зв’язку з використанням водних об’єктів у порядку загального водокористування (використання джерел нецентралізованого водопостачання); 2) водні правовідносини, пов’язані з використанням водних об’єктів у порядку спеціального водокористування (централізоване питне водопостачання, добування підземних вод);
удосконалено:
 визначення поняття «забезпечення екологічної безпеки використання джерел питного водопостачання», яке пропонується розглядати як складне еколого-правове явище, що уособлює в собі діяльність компетентних органів державної влади щодо встановлення лімітів та екологічних нормативів у сфері водокористування, забезпечення системи екологічного моніторингу питних підземних та поверхневих вод, здійснення належного екологічного контролю за виконанням вимог водного законодавства усіма суб’єктами водно-правових відносин;
 визначення поняття «юридична відповідальність за правопорушення у сфері використання джерел питного водопостачання», яке становить собою правовідношення між державою в особі компетентного органу державної влади та особою правопорушника, що полягає у настанні обов’язку останнього зазнавати негативних наслідків як особистого, так і майнового характеру, у разі вчинення ним правопорушення, яке посягає на встановлений порядок використання та охорони водних об’єктів, призначених для питного водопостачання;
дістало подальшого розвитку:
 наукове положення про віднесення відносин щодо видобування питних підземних вод до спеціального водокористування і, крім того, до надрокористування, а використання підземних вод для задоволення власних питних потреб індивідуальних споживачів – до загального водокористування;
 необхідність підвищення ефективності здійснення державного екологічного контролю відповідними суб’єктами за рахунок прийняття нормативно-правового документа, який визначатиме основні засади та порядок здійснення екологічного контролю у сфері використання джерел питного водопостачання, а також створення спеціально уповноваженого органу, до компетенції якого належить здійснення контролю за використанням підземних вод, у складі Державної служби геології і надр України;
 удосконалення системи екологічного нормування у сфері використання джерел питного водопостачання шляхом наближення екологічних нормативів та державних стандартів якості води до європейських, викладених у директивах;
 виокремлення особливостей застосування різних видів юридичної відповідальності за порушення у сфері використання та охорони джерел питного водопостачання.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що результати дослідження можуть бути використані:
– у науково-дослідній роботі – для подальшого теоретичного обґрунтування правового забезпечення використання джерел питного водопостачання в Україні;
– у нормотворчій діяльності – для розроблення й прийняття нових нормативно-правових актів і вдосконалення чинного екологічного та земельного законодавства України, що сприятиме ефективнішому нормативно-правовому регулюванню відносин у сфері використання водних ресурсів;
– у навчальному процесі – при підготовці навчально-методичної літератури та викладанні навчальних дисциплін: «Екологічне право», «Природоресурсне право», «Земельне право».
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною науковою роботою. Сформульовані у дисертації теоретичні положення, висновки і пропозиції одержані авторкою в результаті опрацювання та аналізу понад 200 наукових і нормативно-правових джерел, матеріалів природоохоронної та правоохоронної практики.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та рекомендації дисертації доповідалися і обговорювалися на засіданнях кафедри аграрного, земельного та екологічного права ім. академіка В.З. Янчука, де виконувалася дисертація, а також були апробовані на: Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми правового регулювання аграрних, земельних, екологічних відносин і природокористування в Україні та країнах СНД» (Луцьк, 10–11 вересня 2010 р.); Республіканській науково-практичній конференції «Сучасні екологічні проблеми та методика викладання еколого-правових дисциплін» (Харків, 25–26 листопада 2010 р.); Третій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Вода: проблеми і шляхи вирішення» (Житомир, 21–22 грудня 2010 р.); Другій Міжнародній науково-практичній конференції «Правове регулювання суспільних відносин» (Запоріжжя, 31 березня 2011 р.); IV державній науковій конференції «Сучасні правові проблеми українського державотворення» (Біла Церква, 12 травня 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Правові проблеми публічно-приватного партнерства у сфері аграрних, земельних, екологічних та космічних відносин» (Київ, 22 листопада 2013 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення та результати дисертаційного дослідження викладено у п’ятьох статтях, опублікованих у фахових виданнях України, двох статтях – у іноземних наукових журналах та у шести тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, які містять дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатку. Повний обсяг дисертації становить 222 сторінки, з яких основного тексту дисертації – 194 сторінки. Список використаних джерел включає 226 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичні узагальнення й запропоновано вирішення наукового завдання, що полягало у з’ясуванні поняття та особливостей правового забезпечення використанні джерел питного водопостачання в Україні. У результаті проведення дисертаційного дослідження одержано й обґрунтовано нові наукові положення і пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері використання джерел питного водопостачання, що дало змогу викласти їх у наступних висновках:
1. Запропоновано виділяти три основні періоди історичного розвитку законодавства у сфері використання та охорони джерел питного водопостачання: 1) дорадянський період (з моменту прийняття царських указів про санітарну охорону міст – до 1917 р.); 2) радянський період (1917 р. – початок 90-х років ХХ ст.), який доцільно поділити на декілька етапів: а) етап активних зрушень у розвитку водного законодавства (1917–1970 рр.); б) етап кодифікації водного законодавства (1970–1991 рр.); 3) сучасний (1991 р. – до теперішнього часу).
2. Джерела питного водопостачання слід розглядати як водні об’єкти природного або штучного походження, що є санітарно захищеними від забруднення, містять достатню кількість води для задоволення господарсько-питних потреб населення, якість води у яких відповідає встановленим екологічним та санітарно-гігієнічним нормативам та стосовно яких надано відповідний висновок органу державного санітарно-епідеміологічного нагляду про придатність джерела для питного водопостачання.
3. На основі аналізу сучасних еколого-правових доктрин запропоновано систему принципів правового забезпечення використання джерел питного водопостачання, яка ґрунтується на застосуванні: 1) екосистемного підходу у водокористуванні; 2) екологозбалансованого використання джерел питного водопостачання; 3) пріоритету використання водних об’єктів для питного водопостачання перед іншими видами водокористування; 4) інтегрованого управління водними ресурсами; 5) принципу «забруднювач платить»; 6) переосмислення екологічного світогляду. Усі ці принципи спрямовані на покращення умов водокористування, поліпшення екології водних екосистем, а також на формування системи охорони навколишнього природного середовища на засадах сталого розвитку.
4. Сукупність правових норм, що регулюють відносини у сфері використання джерел питного водопостачання, становлять міжгалузевий субінститут природоресурсного права України. Даний правовий субінститут має комплексний характер, оскільки відносини з приводу використання джерел питного водопостачання регулюються нормами водного, земельного та гірничого права.
5. Предметом правового регулювання субінституту використання джерел питного водопостачання є два види екологічних правовідносин: 1) водні правовідносини, що виникають у зв’язку із використанням водних об’єктів у порядку загального водокористування – до цієї групи належить використання джерел нецентралізованого водопостачання; 2) водні правовідносини, пов’язані із використанням водних об’єктів у порядку спеціального водокористування, що полягає у заборі води із водних джерел з використанням спеціальних установок та технічних пристроїв (централізоване питне водопостачання, видобування підземних вод).
Особливе місце у системі правовідносин, що утворюють субінститут використання джерел питного водопостачання, належить відносинам, пов’язаним із використанням підземних вод. Нами встановлено, що використання підземних вод, тобто їх видобування за допомогою спеціальних споруд з метою здійснення питного водопостачання, містить у собі ознаки водокористування. Однак, враховуючи те, що відповідно до гірничого законодавства України підземні води віднесені до складу надр, у такому разі видобування (використання) підземних вод є надрокористуванням.
6. Забезпечення екологічної безпеки у сфері використання джерел питного водопостачання являє собою складне еколого-правове явище, що уособлює діяльність компетентних органів державної влади щодо створення сприятливих умов для функціонування природних водних екосистем, встановлення екологобезпечного водокористування, забезпечення належного рівня правової охорони водних об’єктів від забруднення, засмічення та виснаження.
7. Правове забезпечення екологічної безпеки у сфері використання джерел питного водопостачання досягається за допомогою спеціальних правових засобів, таких як: а) встановлення екологічних нормативів у сфері водокористування; б) забезпечення системи екологічного моніторингу питних водних джерел; в) здійснення належного екологічного контролю у сфері використання джерел питного водопостачання; г) застосування заходів юридичної відповідальності.
8. З метою удосконалення нормативно-правового забезпечення використання джерел питного водопостачання в Україні запропоновано низку пропозицій, а саме:
 включити до змісту Водного кодексу України статтю, яка передбачатиме необхідність створення зон санітарної охорони навколо підземних джерел питного водопостачання, закріплення за органами місцевого самоврядування відповідальності за належне утримання цих територій;
 обґрунтовано необхідність розроблення та прийняття єдиного нормативно-правового акта, в якому слід передбачити критерії віднесення водних об’єктів до джерел питного водопостачання, визначити права і обов’язки суб’єктів, що здійснюють використання водних об’єктів для організації питного водопостачання, встановити вимоги щодо екологічної безпеки використання джерел питного водопостачання;
 запропоновано переглянути систему екологічних нормативів, які є застарілими щодо сучасного рівня антропогенного забруднення водних джерел;
 доповнити постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод» нормами, які визначають процедуру здійснення моніторингу за станом джерел питного водопостачання та розподіл повноважень кожного із суб’єктів моніторингу у цій сфері;
 визначити на рівні чинного законодавства України основні засади та порядок здійснення екологічного контролю у сфері використання та охорони джерел питного водопостачання, а також передбачити утворення спеціально уповноваженого органу, який відповідатиме за державний контроль у сфері використання підземних вод, у складі Державної служби геології і надр України.
9. Юридичну відповідальність за правопорушення у сфері використання джерел питного водопостачання слід визначити як правовідношення між державою в особі компетентного органу державної влади та особою правопорушника, що полягає у настанні обов’язку останнього зазнавати негативних наслідків як особистого, так і майнового характеру, у разі вчинення ним правопорушення, яке посягає на встановлений порядок використання та охорони водних об’єктів, призначених для питного водопостачання.
Юридична відповідальність за правопорушення у сфері використання джерел питного водопостачання має певні особливості, однак у цілому вона підпорядковується дії традиційних видів юридичної відповідальності: адміністративної, цивільно-правової, кримінальної та дисциплінарної. Специфіка застосування юридичної відповідальності у зазначеній сфері зумовлена особливостями самого правового субінституту використання джерел питного водопостачання, що має комплексний характер і регулюється нормами водного, земельного й гірничого законодавства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Дембо Л. И. Основные проблемы советского водного законодательства / Лев Исаакович Дембо. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1947. – 135 c.
2. Голиченков А. К. Очерки истории экологического права: развитие правовых идей охраны природы / А. К. Голиченков, Т. Е. Новицкая, С. В. Чиркин // Вестник Московского университета. – 1991. – № 1. – С. 50–57. – (Серия 11. Право).
3. Фрейберг Н. Г. Врачебно-санитарное законодательство России. Указания и распоряжения правительства по гражданской, медицинской, санитарной и фармацевтической частям, опубликованные по 1 января 1913 года / Н. Г. Фрейберг. – Спб. : Труд, 1913. – 120 с.
4. Ерофеев Б. В. Экологическое право России : учебник : в 2 т. / Борис Васильевич Ерофеев. – М. : Институт международного права и экономики, 1995. – Т. 1. – 352 c.
5. Об учете буровых на воду скважин : Декрет СНК от 14 мая 1919 г. // СУ РСФСР. – 1919. – № 19. – Ст. 233.
6. Колбасов О. С. Законодательство о водопользовании в СССР. Проблемы совершенствования советского законодательства об использовании водных ресурсов / Олег Степанович Колбасов. – М. : Юрид. лит., 1965. – 168 с.
7. О санитарной охране водопроводов и источников водоснабжения : постановление ЦИК № 96 и СНК СССР № 834 от 17 мая 1937 г. // СП СССР. – 1937. – № 35. – Ст. 143.
8. О мерах по упорядочению использования и усилению охраны водных ресурсов СССР : постановление Совета Министров СССР от 22 апреля 1960 г. № 425 // Об охране окружающей среды : сборник документов партии и правительства 1917–1985 гг. / [сост.: А. М. Галеев, М. Л. Курок]. – Изд. 3-е, доп. – М. : Политиздат, 1986. – 415 с.
9. Об упорядочении расходования средств на капитальное строительство, осуществляемое сверх государственного плана за счет нецентрализованных источников финансирования : постановление Совета Министров СССР от 29 июня 1960 г. № 692 // Собрание постановлений Совета Министров СССР. – 1960. – № 13. – Ст. 100.
10. Основы водного законодательства СССР и союзных республик от 10 декабря 1970 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1970. – № 50. – Ст. 566.
11. Колбасов О. С. Теоретические основы права пользования водами в СССР / О. С. Колбасов ; АН СССР, Ин-т государства и права. – М. : Наука, 1972. – 227 с.
12. Ерофеев Б. В. Советское водное и горное право : учеб. пособ. / Б. В. Ерофеев. – М. : ВЮЗИ, 1981. – 67 с.
13. Положение о Министерстве мелиорации и водного хозяйства СССР : постановление Совета Министров СССР от 19 марта 1971 г. № 181 // Сборник нормативных актов по охране природы / [сост.: Е. Г. Говязина, Г. А. Метелкина] ; под ред.: В. М. Блинова. – М. : Юрид. лит., 1978. – С. 252–253.
14. Об усилении охраны природы и улучшении использования природных ресурсов : постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР от 29 декабря 1972 г. № 898 // СП СССР. – 1973. – № 2. – Ст. 6.
15. Право природопользования в СССР : моногр. / [Г. А. Аксененок, Г. С. Башмаков, И. А. Иконицкая, Н. И. Краснов] ; отв. ред. И. А. Иконицкая. – М. : Наука, 1990. – 196 с.
16. Правила охраны поверхностных вод от загрязнения сточными водами : Утверждены Министерством мелиорации и водного хозяйства СССР, Министерством здравоохранения СССР и Министерством рыбного хозяйства СССР от 16 мая 1974 г. № 1166 // Сборник нормативных актов по охране природы / [сост.: Е. Г. Говязина, Г. А. Метелкина] ; под ред. В. М. Блинова. – М. : Юрид. лит., 1978. – 584 с.
17. Об усилении государственного контроля за использованием подземных вод и о мероприятиях по их охране : постановление Совета Министров СССР от 4 сентября 1959 г. № 1036 // СП СССР. – 1959. – № 17. – Ст. 135.
18. Об утверждении Основ законодательства Союза ССР и союзных республик о недрах : Закон СССР от 9 июля 1975 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1975. – № 29. – Ст. 435.
19. Колбасов О. С. Водное законодательство в СССР / Олег Степанович Колбасов. – М. : Юрид. лит., 1972. – 216 c.
20. Положение об охране подземных вод : утверждено Министерством геологии СССР от 15 августа 1984 г., Министерством мелиорации и водного хозяйства СССР от 24 июля 1984 г., Министерством здравоохранения СССР от 17 июля 1984 г. [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://zakon.7law.info/base19/part1/d19ru1299.htm
21. Охрана природы. Гидросфера. Классификация подземных вод по целям водопользования : ГОСТ 17.1.1.04-80 № 1452. – [введен 1 июня 1981 г.]. – М. : Изд-во стандартов, 1989. – 6 с.
22. Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические требования и правила выбора : ГОСТ 2761-84 № 4013. – [введен 27 ноября 1984 г.]. – М. : Изд-во стандартов, 1985. – 12 с.
23. Про охорону навколишнього природного середовища : Закон України від 25 червня 1991 р. № 1264-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
24. Конституція України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
25. Водний кодекс України від 6 червня 1995 р. № 214/95-ВР (із змінами, внесеними згідно із Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 24. – Ст. 189.
26. Романюк В. П. Особливості переходу України до концепції сталого розвитку / В. П. Романюк // Вісник Прикарпатського університету. Економіка. – 2008. – Вип. 6. – С. 214–218.
27. Проект Закону України «Про Концепцію переходу України до сталого розвитку» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mns.gov.ua/laws/laws/nuclear/92.htm
28. Декларация тысячелетия Организации Объединенных Наций : утверждена резолюцией 55/2 Генеральной Ассамблеи от 8 сентября 2000 г. [Електронний ресурс] : Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_621
29. Обіюх Н. М. Право людини на питну воду : тенденції розвитку та гарантії реалізації / Н. М. Обіюх // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. – 2013. – Т. 26 (65). – № 2–2.– С. 174–179. – (Серия «Юридические науки»).
30. Директива 2000/60/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Про встановлення рамок діяльності Співтовариства в галузі водної політики» від 23 жовтня 2000 р. [Електронний ресурс] : Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_962
31. Water : Source Water Protection / US Environmental Protection Agency. URL: http://water.epa.gov/infrastructure/drinkingwater/sourcewater/protection/basicinformation.cfm
32. Про питну воду та питне водопостачання : Закон України від 10 січня 2002 р. № 29–18 – ІІІ (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 16. – Ст. 112.
33. Проект Національної доповіді про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні у 2012 році [Електронний ресурс] : Офіційний сайт Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. – Режим доступу : http://www.minregion.gov.ua/discussion/proekt-nacionalnoyi-dopovidi-pro-yakist-pitnoyi-vodi-ta-stan-pitnogo-vodopostachannya-v-ukrayini-u-2012-roci/
34. Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» : наказ Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 р. № 400 // Офіційний Вісник України. – № 51. – 2010. – Ст. 1717.
35. Hickey Harry E. Water Supply Systems and Evaluation Methods, Volume I : Water Supply System Concepts / Harry E. Hickey. – U. S. Fire Administration, 2008. URL: http://www.usfa.fema.gov/downloads/pdf/publications/water_supply_systems_volume_i.pdf
36. Обіюх Н. М. Особливості правового регулювання відносин у сфері використання джерел питного водопостачання в Україні / Н. М. Обіюх // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2014. – № 3. – С. 135–141.
37. Сиваков Д. О. Водное право : учеб.-практ. пособ. / Д. О. Сиваков. – М. : Юстицинформ, 2007. – 262 с.
38. Джуган В. О. Правове регулювання використання та охорони вод в Україні : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право» / Вікторія Олегівна Джуган ; Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника. – Івано-Франківськ, 2009. – 195 с.
39. Водный кодекс РФ от 3 июня 2006 г. № 74–ФЗ // Собрание законодательства Российской Федерации. – 2006. – № 23. – Ст. 2381.
40. Экология. Юридический энциклопедический словарь / [под ред. проф. С. А. Боголюбова]. – М. : Изд-во НОРМА, 2001. – 448 с.
41. Яцик А. В. Водогосподарська екологія : у 4 т., 7 кн. / Анатолій Васильович Яцик. – К. : Ґенеза, 2004. – Т. 3. – Кн. 5 : Екологія водокористування. – 496 с.
42. Яцик А. В. Енциклопедія водного господарства, природокористування, природовідтворення, сталого розвитку / А. В. Яцик, В. Я. Шевчук. – К. : Ґенеза, 2006. – 1000 с.
43. Гончарук В. В. Бювети Києва. Якість артезіанської води / В. В. Гончарук. – К. : Геопринт, 2003. – 110 с.
44. Кодекс України про надра від 27 липня 1994 р. № 132/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 36. – Ст. 340.
45. Garduno H. Groundwater abstraction rights : from theory to practice. Sustainable Groundwater Management : Concepts and Tools / H. Garduno, S. Foster, Ch. Dumars // World Bank Group, Global water partnership associate program, 2004. URL : http://www.limpoporak.com/_system/DMSStorage/3471en/GWMATEBN05.pdf
46. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. № 2768-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3–4. – Ст. 27.
47. Алексеев С. С. Теория права / С. С. Алексеев. – М. : Изд-во БЕК, 1995. – 320 с.
48. Скакун О. Ф. Теория государства и права : учеб. для вузов / О. Ф. Скакун. – Х. : Консум, Ун-т внутр. дел, 2000. – 704 с.
49. Тлумачний словник української мови : понад 12 500 статей (близько 40 000 слів) / [за ред. проф. В. С. Калашника]. – 2-ге вид., випр. і доп. – Х. : Прапор. – 992 с.
50. Алексеев С. С. Общая теория права : курс в 2 т. / С. С. Алексеев. – М. : Юридическая литература, 1981. – Т. 1. – 360 с.
51. Теория государства и права : курс лекций / под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько. – М. : Юристь, 2001. – 776 с.
52. Скурко Е. В. Принципы права : моногр. / Е. В. Скурко. – М. : Ось-89, 2008. – 192 с.
53. Водні ресурси на рубежі XXI ст. : проблеми раціонального використання, охорони та відтворення / [І. Л. Головинський та ін.] ; за ред. М. А. Хвесика. – К. : РВПС України НАН України, 2005. – 568 с.
54. Юридична енциклопедія : в 6 т. / за ред. Ю. С. Шемшученка. – К. : Укр. енцикл., 1998. – Т. 5 : П-С. – 2003. – 736 с.; іл.
55. Туниця Т. Ю. Збалансоване природокористування : національний і міжнародний контекст / Т. Ю. Туниця. – К. : Знання, 2006. – 300 с.
56. Стаценко Е. В. Формирование концептуальной модели сбалансированного природопользования в регионе / Е. В. Стаценко // Экономика Крыма. – 2012. – № 2 (39). – С. 88–93.
57. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення : Закон України від 24 лютого 1994 р. № 4004-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27. – Ст. 218.
58. Бринчук М. М. Экосистемный подход в праве / М. М. Бринчук // Экологическое право. – 2008. – № 1. – C. 6–14.
59. Васильева М. И. О возможности правового регулирования пользования экосистемными услугами [Электронный ресурс] / М. И. Васильева // Стратегия России. – 2008. – № 10. – Режим доступа : http://sr.fondedin.ru/new/fullnews_arch_to.php?subaction=showfull&id=1225438354&archive=1226044849&start_from=&ucat=14&
60. Конвенція про охорону біорізноманіття (Ріо-де-Жанейро, 5 червня 1992 р.) // Збірник міжнародно-правових актів у сфері охорони довкілля. – 2-ге вид., доп. – Львів : Норма, 2002. – С. 329–342.
61. Convention on Biological Diversity 5 Decision V/6. URL : http://www.cbd.int/decision/cop/default.shtml?id=7148
62. Копылов М. Н. Современные подходы к экосистемному управлению / М. Н. Копылов, К. Т. Нгуен // Евразийский юридический журнал. – № 4. – 2013. – C. 82–86.
63. Экосистемный подход И. Б. Кореневой [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.koreneva.com/1214160413.php
64. Інтегроване управління водними ресурсами // Глобальне Водне Партнерство-Україна. Базові публікації ТДК. – 2011. – № 4. – 40 с.
65. Джонч-Клаузен Т. Интегрированное управление водными ресурсами (ИУВР) и планы повышения эффективности водопользования до 2005 года [Электронный ресурс] : Официальный сайт Центра по проблемам окружающей среды и устойчивого развития «Эко-Согласие». – Режим доступа : http://www.ecoaccord.org/wi/2004/IUVR-Rus.pdf
66. Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну р. Дніпро до 2011 року : Закон України від 24 травня 2012 р. № 4836-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 17. – Ст. 146.
67. Как сделать управление природоохранными расходами эффективным? // Organization for Economic Cooperation and Development. Policy Brief, September 2007. URL : http://www.oecd.org/env/outreach/39376649.pdf
68. Обиюх Н. М. Некоторые вопросы правовой охраны водных объектов в экологическом праве Европейского Союза / Н. М. Обиюх // Юридическая наука и практика : Вестник Нижегородской академии МВД России. – 2014. – № 2 (26). – С. 250–254.
69. Кравченко С. Н. Социально-психологические аспекты правовой охраны окружающей среды / Светлана Николаевна Кравченко. – Львов : Изд-во «Вища школа», 1988. – 155 с.
70. Ерофеев Б. В. Экологическое право : учеб. для вузов / Борис Васильевич Ерофеев. – М. : Юриспруденция, 1999. – 448 с.
71. Бринчук М. М. Потенциал природы как методологическое основание государственной экологической политики и экологического права / М. М. Бринчук // Экологическое право. – 2010. – № 3. – С. 2–8.
72. Экологическое право : учеб. / [Т. С. Бакунина, Г. Е. Быстров, Г. В. Выпханова и др.]; под ред. Г. Е. Быстрова. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008. – 656 с.
73. Семчик В. І. Земельне право України : підруч. / В. І. Семчик, П. Ф. Кулинич, М. В. Шульга. – К. : Вид. Дім «Ін Юре», 2008. – 600 с.
74. Мірошниченко А. М. Земельне право України: навч. посіб. / Анатолій Миколайович Мірошниченко. – К. : Ін-т законодавства Верховної Ради України, 2007. – 432 с.
75. Шульга М. В. Актуальные правовые проблемы земельных отношений в современных условиях : моногр. / Михаил Васильевич Шульга. – X. : Консум, 1998. – 224 с.
76. Земельний кодекс України : наук.-практ. коментар / [за ред. А. П. Гетьмана, М. В. Шульги]. – 6-е, доп. вид. – Х. : Одіссей, 2009. – 624 с.
77. Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування : постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 321 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 13. – Ст. 325.
78. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13–14, № 15–16, № 17. – Ст. 112.
79. ПАТ «АК «Київводоканал» [Електронний ресурс] : офіційний веб-сайт ПАТ «АК Київводоканал». – Режим доступу : http://www.vodokanal.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=850&Itemid=135
80. Про ліцензування певних видів господарської діяльності : Закон України від 1 червня 2000 р. № 1775-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – Ст. 299.
81. Сердюк О. В. Особенности правового режима использования подземных вод / О. В. Сердюк // Проблеми законності : акад. зб. наук. пр. / МОН України, Нац. юрид. акад. ім. Я. Мудрого. – 2009. – Вип. 103. – C. 152–158.
82. Про заходи щодо упорядкування видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності : постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 р. № 526 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 40. – Ст. 1350.
83. Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами : постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 45. – Ст. 1832.
84. Про затвердження Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами : постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 594 // Офіційний вісник України. – № 44. – 2011. – Ст. 1783.
85. Постанова Вищого господарського суду України від 4 лютого 2013 р. по справі № 18/5026/679/2012 [Електронний ресурс] : Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29124797
86. Про внесення зміни до статті 23 Кодексу України про надра щодо видобування підземних вод : Закон України від 22 грудня 2010 р. № 2849-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 27. – Ст. 232.
87. Ткаченко О. М. Щодо питання правового регулювання використання підземних вод та корисних копалин місцевого значення землевласниками та землекористувачами / О. М. Ткаченко // Актуальні питання кодифікації екологічного законодавства України : зб. тез наук. доп. учасн. «круглого столу», 9 листопада 2012 р. / Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. – Х., 2012. – С. 83–85.
88. Положення статті 23 Кодексу України про надра [Електронний ресурс] : офіційний сайт Державної служби геології та надр України. – Режим доступу : http://geo.gov.ua/polozhennya-statt-23.html
89. Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовища питних і технічних підземних вод : наказ Державної комісії України по запасам корисних копалин при Комітеті України з питань геології та використання надр від 4 лютого 2000 р. № 23 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 10. – Ст. 388.
90. Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40 – 44. – Ст. 356.
91. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень : Закон України від 1 липня 2004 р. № 1952-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 51 – Ст. 553.
92. Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України : Закон України від 11 лютого 2010 р. № 1878-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 18. – Ст. 141.
93. Бережнов С. П. Питна вода як фактор національної безпеки / С. П. Бережнов // СЕС профілактична медицина : науково-виробниче видання / [відп. ред. С. П. Бережнов]. – 2006. – № 4. – С. 8–13.
94. Про затвердження Державних санітарних правил і норм «Влаштування та утримання колодязів і каптажів джерел, що використовуються для децентралізованого господарсько-питного водопостачання» : наказ Міністерства охорони здоров’я від 23 грудня 1996 р. № 384 [Електронний ресурс] : професійна юридична система «МЕГА–НаУ». – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0384282-96
95. Сорокіна К. Б. Водопостачання та водовідведення. Конспект лекцій / К. Б. Сорокіна. – Х. : ХНАМГ, 2009. – 80 с.
96. Евангелие от Иоанна : [синод. пер. 1876 г.]. – Х. : Изд-во Фолио, 2011. – 158 с.
97. Хвесик М. А. Продуктивність водоресурсних джерел України : теорія і практика / І. Л. Головинський, М. А. Хвесик, О. В. Яроцька ; під заг. ред. чл.-кор. НАН України Б. М. Данилишина. – К. : РВПС України НАН України, 2007. – 412 с.
98. Єрмоленко В. М. Теоретичні проблеми розмежування галузей екологічного і природоресурсного права / В. М. Єрмоленко // Право України. – 2010. – № 6. – С. 148–153.
99. Яцик А. В. Екологічна безпека в Україні / Анатолій Васильович Яцик. – К. : Ґенеза, 2001. – 216 с.
100. Обіюх Н. М. Еколого-правові проблеми охорони джерел питного водопостачання в Україні / Н. М. Обіюх // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2011. – № 1. – С. 117–124.
101. Стокгольмська Декларація (Щодо питань навколишнього середовища) ООН. Витяг від 16 червня 1972 р. [Електронний ресурс] : Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_454
102. Андрейцев В. І. Право екологічної безпеки: навч. та наук.-практ. посіб. / Володимир Іванович Андрейцев. – К. : Знання–Прес, 2002. – 332 с.
103. Копылов М. Н. О предмете международного экологического права / М. Н. Копылов // Актуальные проблемы развития экологического права в XXI веке : Труды Института государства и права РАН / [отв. ред. М. М. Бринчук, О. Л. Дубовик]. – 2007. – С. 83–92.
104. Бондар Л. О. Правові засади здійснення екологічно небезпечної діяльності в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.06 / Ладимир Олександрович Бондар. – Одеса, 2001. – 206 с.
105. Бринчук М. М. Обеспечение экологической безопасности как правовая категория / М. М. Бринчук // Государство и право. – 2008. – № 9. – С. 30–42.
106. Юридическая энциклопедия / [под ред. М. Ю. Тихомирова]. – М. : Юридинформцентр, 1997. – 526 c.
107. Реймерс Н. Ф. Охрана природы и окружающей человека среды : Словарь-справочник / Н. Ф. Реймерс. – М. : Просвещение, 1992. – 319 с.
108. Мусієнко М. М. Екологія. Охорона природи : словник-довідник / М. М. Мусієнко, В. В. Серебряков, О. В. Брайон. – К. : Знання, 2002. – 550 с.
109. Хилько М. І. Екологічна безпека : термінологічний словник-довідник / М. І. Хилько, В. І. Кушерець. – К. : Знання України, 2006. – 144 с.
110. Голиченков А. К. Охрана окружающей природной среды, обеспечение экологической безопасности, обеспечение рационального использования природных ресурсов: термины, содержание, соотношение / А. К. Голиченков // Экологическое право : сб. материалов науч.-практ. конференций 1995–1998 гг. – М. : Зерцало, 1999. – С. 37–43.
111. Костицький В. В. Екологічне право України : підруч. / Василь Васильович Костицький. – Дрогобич : Коло, 2012. – 360 с.
112. Директива Совета Европейского Союза о сдерживании крупных аварий, связанных с опасными веществами № 96/82/ЕС от 9 декабря 1996 г. / Совет Европейского Союза. – Женева, 1996. – 22 с.
113. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності : Закон України від 5 квітня 2007 р. № 877-V // Урядовий кур’єр. – 2007. – 27 червня. – № 113.
114. Василенко С. Л. Экологическая безопасность водоснабжения / С. Л. Василенко. – Х. : ИД «Райдер», 2006. – 319 c.
115. Управление риском в социально-экономических системах: концепция и методы ее реализации // Часть I. Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях : Обзор информации. – М. : ВИНИТИ. – 1995. – № 11. – С. 3–35.
116. Бринчук М. М. Правовая охрана окружающей среды от загрязнения токсичными веществами / М. М. Бринчук, О. С. Колбасов. – М. : Наука, 1990. – 212 с.
117. Directive 2006/11/EC of the European Parliament and of the Council of 15 February 2006 on pollution caused by certain dangerous substances discharged into the aquatic environment of the Community // Official Journal. – L. 64. – 04.03.2006. – P. 52–59.
118. Екологічне право України. Академічний курс : підруч. / [Ю. С. Шешученко та ін.] ; за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – К. : ТОВ Видавництво «Юридична думка», 2005. – 848 с.
119. Про Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується : постанова Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 р. № 1100 // ЗП України. – 1996. – № 17. – Ст. 490.
120. Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами : постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 р. № 465 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 13. – Ст. 518.
121. Council Directive 96/61/EC of 24 September 1996 concerning integrated pollution prevention and control // Official Journal. – L. 257. – 10.10.1996. – P. 0026–0040.
122. Про відходи : Закон України від 5 березня 1998 р. № 187/98-ВР (зі змінами від 7 березня 2002 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 36–37. – Ст. 242; Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 31. – Ст. 214.
123. Про оголошення територій міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації : Указ Президента України від 10 лютого 2010 р. № 145/2010 // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 19. – Ст. 148.
124. У Калуші планують екологічну сесію. І вже звернулися до прокурора Віталія Яреми [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://vikna.if.ua/news/category/kl/2014/09/10/21965/view
125. Правове регулювання екологічної безпеки в Україні : навч. посіб. / [В. Л. Бредіхіна, А. П. Гетьман, Т. В. Григор’єва, М. В. Шульга]. – Х. : Право, 2012. – 296 с.
126. Абрамов В. В. Правовой режим гидротехнических сооружений: частноправовой и публично-правовой аспекты : автореферат дисс. …канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / В. В. Абрамов. – Екатеринбург, 2005. – 31 с.
127. Про затвердження переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку : постанова Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 р. № 808 // Офіційний Вісник України. – 2013. – № 87. – Ст. 3221.
128. Про екологічну експертизу : Закон України від 9 лютого 1995 р. № 45/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 8. – Ст. 54.
129. Державні будівельні норми України ДБН В.2.4-3:2010 «Гідротехнічні, енергетичні та меліоративні системи і споруди, підземні гірничі виробки. Гідротехнічні споруди. Основні положення» : наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 11 січня 2010 р. № 1 та від 29 липня 2010 р. № 287 (видання офіційне). – К. : Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, 2010. – 37 с.
130. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2007 році // Міністерство України з питань регіонального розвитку та у справах захисту населення від наслідків ЧАЕС, Міністерство охорони навколишнього середовища України, Національна академія наук України. – К., 2008. – 229 с.
131. Левківський С. С. Раціональне використання і охорона водних ресурсів: підруч. / С. С. Левківський, М. М. Падун. – К. : Либідь, 2006. – 280 с.
132. Про результати вивчення та узагальнення судової практики вирішення господарських спорів судами, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища : лист Вищого господарського суду від 1 січня 2009 р. // Вісник господарського судочинства. – 2009. – № 3. – С. 20–48.
133. Положение о порядке проектирования и эксплуатации зон санитарной охраны источников питьевого водоснабжения и водопроводов хозяйственно-питьевого назначения : Санитарные правила и нормы № 2640-82 от 18 декабря 1982 г. – М. : Минздрав СССР, 1982.
134. Орадовская А. Е. Санитарная охрана водозаборов подземных вод / А. Е. Орадовская, Н. Н. Лапшин. – М. : Недра, 1987. –167 с.
135. Яковенко Ю. Водокористування : курс на нові стратегії розвитку / Ю. Яковенко // СЕС профілактична медицина : науково-виробниче видання / [відп. ред. С. П. Бережнов]. – 2006. – № 4. – С. 22–27.
136. Яцык А. В. Экологические основы рационального водопользования / Анатолий Васильевич Яцык. – К. : Ґенеза, 1997. – 628 с.
137. Охрана природы. Гидросфера. Общие требования к охране подземных вод : ГОСТ 17.1.3.06-82 от 25 марта 1982 г. [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://ohranatruda.ru/ot_biblio/normativ/data_normativ/4/4715/
138. Проект наказу Державної служби геології та надр України «Правила охорони підземних вод від забруднення та виснаження» [Електронний ресурс] : офіційний сайт Державної служби геології та надр України. – Режим доступу : http://www.geo.gov.ua/proekti-regulyatornih-aktv.html
139. Реймерс Н. Ф. Природопользование : словарь-справочник / Н. Ф. Реймерс. – М. : Мысль, 1990. – 637, [2] с.
140. Бринчук М. М. Экологическое право : учеб. / Михаил Михайлович Бринчук. – М. : Юристь, 2003. – 670 c.
141. Тищенко Г. В. Екологічне право : навч. посіб. / Г. В. Тищенко. – К. : Юмана, 2001. – 256 с.
142. Про затвердження Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об’єкти із зворотними водами : наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 15 грудня 1994 р. № 116. – Х. : УкрНЦОВ, 1994. – 77 с.
143. Стрикаленко Т. В. Актуальные проблемы гигиенической регламентации качества питьевой воды / Т. В. Стрикаленко // Вода і водоочисні технології : наук.-практ. журнал. – 2010. – № 5–6. – С. 13–16.
144. Кукурудза С. І. Використання та охорона водних ресурсів / С. І. Кукурудза, О. Р. Перхач. – Львів : ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2008. – 356 с.
145. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями / [В. Д. Романенко, В. К. Жукинський, О. П. Оксіюк та ін.]. – К. : Символ-Т, 1998. – 28 с.
146. Закусілова Н. М. Правові засади екологічної безпеки використання джерел питного водопостачання / Н. М. Закусілова // Актуальні проблеми правового регулювання аграрних, земельних, екологічних відносин і природокористування в Україні та країнах СНД : зб. наук. пр. за матеріалами Міжнар. наук.-практ. конф. (Луцьк, 10–11 вересня 2010 р.) / Луцький нац. техн. ун-т; редкол. : А.М. Статівка [та ін.]. – Луцьк : РВВ ЛНТУ, 2010. – С. 294–297.
147. Council Directive 98/83/EC on the quality of water intended for human consumption of 3 November 1998 // Official Journal – L. 330. – 05.12.1998. – P. 32–54.
148. Пашкевич М. А. Экологический мониторинг : учеб. пособ. / М. А. Пашкевич, В. Ф. Шуйский. – Спб. : Изд-во Санкт-Петербургского гос. горного ин-та, 2002. – 89 с.
149. Каракаш И. И. Экологическое право Украины : курс лекций / Е. С. Бердников, Л. А. Бондарь, И. И. Каракаш. – Одесса : Латстар, 2001. – 461 с.
150. Бринчук М. М. Экологическое право (право окружающей среды) : учеб. [для высших юрид. учеб завед.] / Михаил Михайлович Бринчук. – М. : Юристь, 1998. – 688 с.
151. Правове регулювання екологічних, аграрних та земельних відносин в Україні : сучасний стан та напрями вдосконалення : моногр. / [А. П. Гетьман та ін.] ; за ред. А. П. Гетьмана та В. Ю. Уркевича. – Х. : Право, 2012. – 448 с.
152. Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля : постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 13. – Ст. 91.
153. Про порядок здійснення моніторингу вод в Україні : постанова Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. № 815 // Екологічне законодавство України. – Х. : ТОВ «Одіссей», 2002. – С. 451–459.
154. Єдине міжвідомче керівництво по організації та здійсненню державного моніторингу вод : наказ Міністерства екології і природних ресурсів України від 24 грудня 2001 р. № 485 [Електронний ресурс] : професійна юридична система «МЕГА–НаУ». – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0485556-01
155. Положення про Державну службу геології та надр України : Указ Президента України від 6 квітня 2011 р. № 391 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 29. – Ст. 1228.
156. Про затвердження Положення про проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування : наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 11 березня 2013 р. № 96 // Офіційний вісник України. – 2013. – № 25. – Ст. 856.
157. Рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 22 серпня 2011 р. по справі № 2о-37 2011 [Електронний ресурс] : Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/Review/18598970
158. Рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 17 січня 2008 р. по справі № 2-36/2008 [Електронний ресурс] : Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/review/1482454
159. United Nations Conference on Environment and Development, Rio de Janeiro, 1992. – Part I. Agenda 21 / Earth Summit 2002 web-site. URL : http://www.earthsummit2002.org/ic/freshwater/reschapt18.html
160. Голиченков А. К. Экологический контроль : теория, практика правового регулирования : автореф. дисс. … докт. юрид. наук : спец. 12.00.06 «Природоресурсное право; аграрное право; экологическое право» / Александр Константинович Голиченков. – М., 1992. – 48 с.
161. Тищенко Г. В. Екологічне право : навч. посіб. / Григорій Васильович Тищенко. – К. : ТП Пресс, 2003. – 256 c.
162. Правові форми екологічного контролю : навч. посіб. / [М. В. Краснова та ін.] ; за ред. М. В. Краснової. – К. : Алерта, 2012. – 760 с.
163. Про Кабінет Міністрів України : Закон України від 27 лютого 2014 р. № 794-VII // Відомості Верховної Ради. – 2014. – № 13. – Ст. 222.
164. Положення про Міністер