ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

Палій Наталя Іванівна

УДК 349.415/414:338.48

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

12.00.06 – земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
кандидат юридичних наук, професор
Каракаш Ілля Іванович

ОДЕСА – 2011
ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………..3

Розділ 1. Загальні та відмінні ознаки правового режиму земель рекреаційного призначення
1.1. Поняття та визначення земель рекреаційного призначення……11
1.2. Склад земель рекреаційного призначення та законодавчі вимоги щодо режиму їх використання й охорони………….……...….………26
1.3. Юридичні критерії розмежування правового режиму земель рекреаційного призначення від суміжних категорій земель …….…..46
1.4. Правові засади управління в галузі використання та охорони земель рекреаційного призначення………………………….….……..59
Висновки до першого розділу……………………………...….…...…..85

Розділ 2. Особливості правового регулювання використання та охорони земель рекреаційного призначення
2.1. Юридичні форми використання земель рекреаційного призначення………………………….…………………….………..….94
2.2. Правові заходи охорони земель рекреаційного призначення…108
2.3. Особливості застосування юридичної відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері використання та охорони земель рекреаційного призначення………..………………………....124
2.4. Шляхи вдосконалення правового регулювання використання та охорони земель рекреаційного призначення…………..………….…151
Висновки до другого розділу………………………………………....162

Висновки…………………………………………………………..….169
Додаток: проект Закону України «Про використання земель рекреаційного призначення»……………………………….…...….174
Список використаних джерел……………………………………...179
ВСТУП

Актуальність теми. Конституційні засади особливої охорони земель України, які віднесені до основного національного багатства, перш за все стосуються земель рекреаційного призначення. Саме вони використовуються для організації відпочинку, туризму та проведення спортивних заходів, тобто їх використання задовольняє публічні інтереси громадян країни. Землі рекреаційного призначення забезпечують задоволення оздоровчих, пізнавальних, культурно-розважальних та інших життєво необхідних потреб людини. В процесі їх використання громадяни мають можливість відновлювати життєві сили і свою працездатність. Загальна економічна криза в поєднанні з невизначеністю державної політики щодо використання та охорони земель рекреаційного призначення призвела до виникнення багатьох проблем в Україні. У зв’язку із стрімкою деградацією земель рекреаційного призначення Україна втрачає свою привабливість для рекреантів не тільки з розвинених іноземних країн, а й із країн СНД. Відсутність законодавства про використання земель рекреаційного призначення не сприяє їх раціональному використанню та ефективній охороні. Зволікання з розмежування земель державної і комунальної власності та відсутність нормативних актів щодо особливостей приватизації рекреаційних об’єктів, використання рекреаційних ресурсів породжує труднощі із залученням іноземних інвестицій. Усе зазначене в комплексі зумовлює актуальність теми дослідження.
Теоретичною основою для проведення дисертаційного дослідження стали праці таких українських вчених-правознавців у галузі земельного та екологічного права, як В.І. Андрейцев, Г.В. Анісімова, Г.І. Балюк, А.Г. Бобкова, Л.О. Бондар, А.П. Гетьман, В.К. Гуревський, В.М. Єрмоленко, І.І. Каракаш, Т.Г. Ковальчук, М.В. Краснова, П.Ф. Кулинич, Н.Р. Малишева, А.М. Мірошніченко, В.Л. Мунтян, В.В. Носік, О.М. Пащенко, О.О. Погрібний, В.К. Попов, В.І. Семчик, Н.І. Титова, В.Ю. Уркевич, Ю.С. Шемшученко, М.В. Шульга, В.З. Янчук та інших науковців.
В основу роботи були також покладені положення, сформульовані в працях російських вчених-правознавців Г.А. Аксеньонка, В.П. Балезина, С.А. Боголюбова, Г.Ю. Бистрова, М.М. Бринчука, А.К. Голіченкова, Б.В. Єрофєєва, Ю.Г. Жарикова, І.О. Іконицької, Д.Н. Казанцева, М.І. Козиря, О.С. Колбасова, М.І. Краснова, О.І. Крассова, І.В. Павлова, І.Ф. Панкратова, В.В. Петрова, Н.А. Сироєдова, А.А. Траніна, А.М. Турубинера, С.С. Чернушенка, Г.В. Чубукова та інших.
Дослідженню питань правового забезпечення рекреаційної діяльності присвячена докторська дисертація А.Г. Бобкової. Правові проблеми природокористування й охорони навколишнього середовища оздоровчих та рекреаційних місцевостей Автономної Республіки Крим аналізувалися в кандидатській дисертації А.М. Орлова. Право користування курортними, лікувально-оздоровчими та рекреаційними зонами розглядалося в дисертаційній роботі О.М. Ткаченко. Правовий режим земель оздоровчого призначення був предметом дослідження Ю.С. Петлюка. Проте фундаментальне дослідження особливостей використання та охорони земель рекреаційного призначення досі не проводилося у вітчизняній правовій літературі.
Правовою базою дисертаційного дослідження стали Конституція України, Земельний кодекс України, Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про туризм» та інші законодавчі акти, що регулюють умови і порядок використання й охорони земель рекреаційного призначення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертацію виконано у відповідності до напрямків дослідження Одеської національної юридичної академії «Правові проблеми становлення та розвитку сучасної української держави» (номер державної реєстрації 0101U001195). Тема дисертаційного дослідження безпосередньо пов’язана з планом науково-дослідної роботи кафедри аграрного, земельного та екологічного права на 2006 – 2010 роки на тему «Правове забезпечення земельної реформи у Південному регіоні України».
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка наукового забезпечення ефективності правового регулювання використання та охорони земель рекреаційного призначення. Вищевказаною метою обумовлені поставлені завдання:
– визначити поняття земель рекреаційного призначення;
– дослідити зміст правового режиму земель рекреаційного призначення;
– проаналізувати склад земель рекреаційного призначення та законодавчі вимоги щодо режиму їх використання та охорони;
– обґрунтувати юридичні критерії розмежування правового режиму земель рекреаційного призначення від оздоровчих та інших суміжних категорій земель;
– вивчити особливості управління в галузі використання та охорони земель рекреаційного призначення;
– провести аналіз правових форм використання земель рекреаційного призначення;
– визначити правові заходи охорони земель рекреаційного призначення;
– дослідити підстави і порядок застосування юридичної відповідальності за порушення вимог законодавства в сфері використання та охорони земель рекреаційного призначення;
– окреслити шляхи вдосконалення правового регулювання використання та охорони земель рекреаційного призначення.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, врегульовані нормами земельного права, що виникають у зв'язку з використанням та охороною земель рекреаційного призначення.
Предметом дослідження є норми Конституції України, земельного та екологічного законодавства, практика їх застосування, наукові праці та наукові дослідження з окремих питань правового регулювання використання та охорони земель рекреаційного призначення.
Методи дослідження. У процесі дослідження було використано загальнонаукові та спеціально-юридичні методи наукового пізнання. Застосування діалектичного методу дозволило дослідити суспільні відносини в галузі використання та охорони земель рекреаційного призначення у їх єдності і взаємозв’язку, виявити закономірності їх розвитку (п. 1.1, п. 2.1, п. 2.4). За допомогою історичного методу охарактеризовано окремі аспекти розвитку законодавчих положень, що регламентують використання та охорону земель рекреаційного призначення (п. 1.1, п. 1.2.). Дослідження змісту нормативно-правових актів, що визначають порядок використання та охорони земель зазначеної категорії здійснювалося за допомогою формально-логічного методу (п. 2.1, п. 2.2.). Системно-структурний метод дав змогу розглядати досліджувані правові явища як складні системні утворення, що мають внутрішню структуру та існують у нерозривному зв’язку з іншими системами (п. 1.3, 2.1). Використовуючи порівняльно-правовий метод, здійснено порівняльну характеристику правових інститутів використання та охорони земель рекреаційного призначення України та Російської Федерації (п. 1.1, п. 1.4). Логіко-семантичний метод використовувався при дослідженні правових категорій, аналізі диспозицій окремих статей Земельного кодексу, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та при формулюванні відповідних дефініцій (п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 2.1, 2.2, 2.3).
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є першим в українській юридичній науці комплексним дослідженням правового регулювання використання та охорони земель рекреаційного призначення та сукупності правових проблем, пов’язаних з удосконаленням законодавства в цій галузі.
Основними результатами роботи, що мають наукову новизну є:
вперше:
– науково обґрунтовані та сформульовані юридичні визначення понять:
а) «землі рекреаційного призначення» – землі, призначені для організації короткострокового або довгострокового масового відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів, на яких обмежується або забороняється господарська та інша діяльність, що може негативно вплинути на природні комплекси та об'єкти природного або штучного походження, що мають особливе рекреаційне значення;
б) «правовий режим земель рекреаційного призначення» – встановлений законодавством порядок використання та охорони земель рекреаційного призначення, що визначає права, обов'язки, обтяження прав і обмеження видів господарської діяльності власників земельних ділянок і землекористувачів з метою організації масового відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів;
в) визначено особливості правового режиму земель рекреаційного призначення, до яких належать: наявність загальної, основної мети, властивої кожному підвиду в складі земель рекреаційного призначення, що виражається в організації короткострокового або довгострокового масового відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів; різноманітність завдань, покладених на різні земельні ділянки у складі земель рекреаційного призначення; заборона або обмеження господарської діяльності на землях рекреаційного призначення; запровадження особливого правового режиму земель рекреаційного призначення залежно від поставлених цілей і завдань;
удосконалено:
– юридичні критерії розмежування правового режиму земель рекреаційного призначення від інших категорій земель шляхом проведення комплексу робіт з інвентаризації земель, на яких розташовані об’єкти стаціонарної та тимчасової рекреації, а також з виявлення земель із природними комплексами та об'єктами природного або штучного походження, що мають особливе рекреаційне значення, можуть використовуватись з метою організації короткострокового або довгострокового масового відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів, та віднесення їх в установленому порядку до відповідної категорії земель рекреаційного призначення з визначенням в натурі (на місцевості) їх меж;
– умови та порядок резервування земель рекреаційного призначення з метою подальшої організації нових або розширення існуючих рекреаційних зон на основі еколого-економічного обґрунтування;
дістали подальшого розвитку:
– визначення управління в галузі використання та охорони земель рекреаційного призначення як діяльності уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, що направлена на забезпечення раціонального використання земель рекреаційного призначення, розміщених на них природних комплексів та об'єктів природного або штучного походження, що мають особливе рекреаційне значення, та охорони земель рекреаційного призначення з метою захисту і відновлення рекреаційних властивостей земель зазначеної категорії;
– положення про те, що основними правовими формами використання земель рекреаційного призначення є право загального користування, що здійснюється громадянами, та право спеціального користування, що реалізується громадянами і господарюючими суб’єктами на підставі рішень уповноважених органів з метою організації рекреаційної та пов’язаної з нею видами діяльності;
– обґрунтування необхідності обмеження продажу та приватизації земель рекреаційного призначення, що мають високу рекреаційну та екологічну цінність;
– твердження, що заходи правової охорони земель рекреаційного призначення повинні містити вимоги щодо обмеження або заборони діяльності, що призводить до деградації земель; знищення або пошкодження природних комплексів і об'єктів природного або штучного походження;
– пропозиції про підвищення розмірів штрафних санкцій за порушення умов і порядку використання та охорони земель рекреаційного призначення.
– обґрунтування необхідності прийняття Закону України «Про використання земель рекреаційного призначення»;
– пропозиції про запровадження кримінальної відповідальності посадових осіб за порушення порядку надання земельних ділянок рекреаційного призначення, а також переведення земель або земельних ділянок із категорії земель рекреаційного призначення до іншої категорії.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання: у науково-дослідній сфері – результати дисертації можуть бути основою для подальших досліджень актуальних проблем правового регулювання використання та охорони земель рекреаційного призначення в Україні; у правотворчій сфері – висновки та пропозиції, викладені у дисертації, можуть бути використані при вдосконаленні вітчизняного законодавства про землі рекреаційного призначення; у сфері правозастосування – запропоновані автором рекомендації можуть бути використані для професійної підготовки фахівців в галузі земельних ресурсів та рекреаційної діяльності; у навчальному процесі – теоретичні положення, висновки та рекомендації можуть бути використані під час викладання курсу «Земельне право України» та спецкурсів земельно-правового спрямування. Можливим є також їх використання при підготовці підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій із земельного права та при підготовці науково-практичних та навчально-методичних посібників.
Апробація результатів дисертації. Результати і висновки дисертаційного дослідження були багаторазово обговорені на засіданні кафедри аграрного, земельного та екологічного права Одеської національної юридичної академії. Основні положення та висновки дисертації доповідалися на Всеукраїнській науковій конференції «Правове життя сучасної України» (Одеса, 2008), Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького складу «Правове життя сучасної України» (Одеса, 2010).
Публікації. Основні положення і висновки дисертації знайшли відображення в 6-и статтях у фахових виданнях та 2-х тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації обумовлюється метою та завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, двох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатку. Повний обсяг дисертації складає 224 сторінок, у тому числі список використаних джерел на 44 сторінках (410 найменування).

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у розробці теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо вдосконалення правового регулювання використання та охорони земель рекреаційного призначення. Здійснене комплексне дослідження правового режиму земель рекреаційного призначення дозволило сформулювати такі основні висновки.
1. Правовий режим земель – це встановлений нормами і заснований на принципах земельного права порядок можливої і належної поведінки щодо землі як об'єкту права власності, права користування, управління і правової охорони, спрямованого на забезпечення раціонального, стабільного та еколого-збалансованого використання та охорони землі як основного національного багатства.
2. Правовий режим земель рекреаційного призначення визначається як встановлений законодавством порядок використання та охорони земель рекреаційного призначення, що визначає права, обов'язки, обтяження прав і обмеження видів господарської діяльності власників земельних ділянок і землекористувачів з метою організації масового відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
3. Складовими частинами правового режиму земель рекреаційного призначення є: належність земель рекреаційного призначення суб’єктам земельних відносин на праві власності чи користування; цільове призначення земель для організації масового відпочинку населення, туризму і проведення спортивних заходів; дотримання вимог раціонального використання земель рекреаційного призначення; сукупність прав і обов'язків власників і користувачів земельної ділянки у складі земель рекреаційного призначення; охорона земель рекреаційного призначення і захист їхніх природних комплексів та природних або штучно створених рекреаційних об’єктів; відповідальність за порушення правового режиму земель рекреаційного призначення.
4. Особливості правового режиму земель рекреаційного призначення утворюють: наявність загальної, основної мети, властивої кожній категорії земель рекреаційного призначення, що виражається в організації масового відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів; різноманітність завдань, покладених на різні земельні ділянки у складі земель рекреаційного призначення; заборона або обмеження господарської діяльності на землях рекреаційного призначення; запровадження особливого правового режиму підвидів земель рекреаційного призначення залежно від поставлених цілей і завдань. Обґрунтовано, що накладення правових режимів земель різних категорій суперечить земельно-правовому принципу цільового використання земель, відповідно до якого земельна ділянка має відноситись тільки до однієї категорії земель.
5. Управління в галузі використання та охорони земель рекреаційного призначення розуміється як діяльність уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, направлена на забезпечення раціонального використання земель рекреаційного призначення, розміщених на них природних комплексів та об'єктів природного або штучного походження, що мають особливе рекреаційне значення, та охорони земель рекреаційного призначення шляхом заборони або обмеження господарської діяльності з метою захисту рекреаційних властивостей даних земель.
6. Землі рекреаційного призначення, які мають особливу рекреаційну цінність, повинні перебувати у державній власності, землі, на яких розташовані рекреаційні ресурси місцевого значення – у комунальній. Землі, на яких розміщені рекреаційні ресурси місцевого значення, можуть передаватися у приватну власність. Також землі рекреаційного призначення можуть бути передані у користування на умовах оренди, що сприятиме розвитку ринкових відносин у сфері рекреаційного землекористування. Запропоновано заборонити приватизацію. Додатково аргументовано доцільність заборони продажу та приватизації земель рекреаційного призначення, що мають високу рекреаційну та екологічну цінність, а також земель рекреаційного призначення загального користування комунальної форми власності.
7. Для всіх земель рекреаційного призначення існує загальний режим правової охорони, який передбачає, що на даних землях встановлюється заборона здійснення діяльності, яка перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за цільовим призначенням або погіршує природний стан цих земель, у тому числі щодо зміни їх природного ландшафту, оскільки будь-який шкідливий вплив на земельну ділянку в результаті господарської діяльності унеможливлює її використання для рекреаційних потреб. Встановлено, що здійснення заходів правової охорони земель рекреаційного призначення визначаються з урахуванням пріоритету земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, а в межах населених пунктів – на основі зонування земель, містобудівної та землевпорядної документації і можуть містити вимоги щодо способів використання зазначених земель; обмеження або заборону діяльності, які призводить до деградації земель, знищення або пошкодження природних комплексів та об'єктів природного або штучного походження, що мають особливе рекреаційне значення; дотримання містобудівних норм і правил; гранично допустимих норм рекреаційного навантаження на землі рекреаційного призначення.
8. Найпоширенішим правопорушенням у галузі використання та охорони земель рекреаційного призначення в Україні є самовільне зайняття земельних ділянок, у вигляді самовільного захоплення або використання земельної ділянки рекреаційного призначення без оформлених у встановленому порядку правовстановлюючих документів на землю, а також дозвільних на право здійснення господарської діяльності.
9. Необхідне збільшення розміру штрафних санкцій за порушення порядку використання та охорони земель рекреаційного призначення, а також доцільність встановлення контролю за тим, щоб по кожному факту визнання рішення про надання земельної ділянки рекреаційного призначення недійсним порушувалось адміністративне провадження відносно посадової особи, що прийняла це незаконне рішення. Запропоновано доповнити Кримінальний кодекс України статтею 239-1 «Порушення порядку надання земельних ділянок рекреаційного призначення, а також переведення земель або земельних ділянок із категорії земель рекреаційного призначення в іншу» в такій редакції:
Порушення посадовою особою порядку надання земельних ділянок рекреаційного призначення, що спричинило заподіяння власнику землі збитків у великому розмірі, –
караються штрафом у розмірі до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті ж самі діяння, вчинені особою, що перебуває на державній службі чи очолює орган місцевого самоврядування, –
карається штрафом у розмірі від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Порушення порядку переведення земель або земельних ділянок у складі таких земель із категорії земель рекреаційного призначення в іншу, –
карається штрафом у розмірі від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
10. Перспективним напрямом розвитку законодавства в галузі використання та охорони земель рекреаційного призначення повинно стати резервування земельних ділянок, на яких знаходяться природні комплекси та природні або штучно створені об’єкти, що мають особливу рекреаційну цінність, з подальшим їх оголошенням рекреаційними зонами. Автором пропонується наступний порядок резервування земель рекреаційного призначення. На підставі затверджених програм розвитку і розміщення рекреаційних зон органи державної влади ухвалюють рішення щодо резервування земельних ділянок, у межах яких передбачається утворення рекреаційних зон, і про обмеження на них господарської діяльності. Об'єктом резервування можуть бути земельні ділянки в межах території України. Рішення про резервування земельних ділянок з метою утворення рекреаційних зон приймають органи виконавчої влади України. Резервування земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, з метою утворення рекреаційних зон здійснюється за погодженням з органами місцевого самоврядування.
Запропоновано прийняття Закону України «Про використання земель рекреаційного призначення».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Нормативно-правові акти
1. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – № 51. – Ст. 1122.
3. Водний кодекс України від 6 червня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 24. – Ст. 189.
4. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25. – Ст. 131.
5. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №3-4. – Ст. 27.
6. Земельний кодекс Української РСР від 1970 року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1970. – № 29. – Ст. 205 [Втратив чинність].
7. Земельний кодекс УРСР від 18 грудня 1990 року (в редакції Закону України 13 березня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 25. – Ст. 354 [Втратив чинність].
8. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356.
9. Лісовий кодекс України в редакції від 8 лютого 2006 року // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 21. – Ст.170.
10. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №41. – Ст. 546.
11. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
12. Основи законодавства про культуру від 14 лютого 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 21. – Ст. 294.
13. Про плату за землю: Закон України від 3 липня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 38. – Ст.560.
14. Про природно-заповідний фонд України: Закон України від 16 червня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 502.
15. Про основи містобудування: Закон України від 16 листопада 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 52. – Ст. 683.
16. Про фізичну культуру і спорт: Закон України від 24 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 14. – Ст. 80.
17. Про екологічну експертизу: Закон України від 9 лютого 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 8. – Ст. 54.
18. Про пестициди і агрохімікати: Закон України від 2 березня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 14. – Ст. 91.
19. Про музеї і музейну справу: Закон України від 29 червня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. –1995. – № 25. – Ст. 191.
20. Про туризм: Закон України від 15 вересня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 31. – Ст. 241.
21. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст.170.
22. Про відходи: Закон України від 5 березня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 36. – Ст. 242.
23. Про оренду землі: Закон України від 6 жовтня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 46-47. – Ст. 280.
24. Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України: Закон України від 23 березня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 25. – Ст. 195.
25. Про планування і забудову територій: Закон України від 20 квітня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 31. – Ст. 250.
26. Про охорону культурної спадщини: Закон України від 8 червня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 39. – Ст. 333.
27. Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки: Закон України від 21 вересня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 47. – Ст. 405.
28. Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів: Закон України від 22 березня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 28. – Ст. 135.
29. Про стандартизацію: Закон України від 17 травня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 31. – Ст. 145.
30. Про нафту і газ: Закон України від 12 липня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 50. – Ст. 262.
31. Про Генеральну схему планування території України: Закон України від 7 лютого 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 30. – Ст. 204.
32. Про особисте селянське господарство: Закон України від 15 травня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 29. – Ст. 232.
33. Про землеустрій: Закон України від 22 травня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 36. – Ст. 282.
34. Про охорону земель: Закон України від 19 червня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 349.
35. Про державний контроль за використанням та охороною земель: Закон України від 19 червня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 350.
36. Про розмежування земель державної та комунальної власності: Закон України від 5 лютого 2004 року // Голос України від 14.07.2004. – № 128.
37. Про екологічну мережу України: Закон України від 24 червня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 45. – Ст. 502.
38. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень: Закон України від 1 липня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 51. – Ст. 553.
39. Про благоустрій населених пунктів: Закон України від 6 вересня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 49. – Ст. 517.
40. Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності: Закон України від 17 листопада 2009 року // Урядовий кур'єр від 23.12.2009. – № 239.
41. Рекомендації парламентських слухань «Сучасний стан та перспективи розвитку земельних відносин в Україні»: Постанова Верховної Ради України від 22 вересня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 48. – Ст. 494.
42. Про порядок ведення державного земельного кадастру [Електронний ресурс]: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р. № 15. – Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua/
43. Про затвердження Положення про моніторинг земель [Електронний ресурс]: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 1993 р. № 661. – Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua/
44. Про затвердження Комплексної Програми соціально-економічного розвитку Великої Ялти як курорту загальнодержавного значення: Постанова Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 р. № 9 // Урядовий кур'єр від 10.01.1998.
45. Про затвердження Положення про порядок підготовки спортивних споруд та інших спеціально відведених місць для проведення масових спортивних та культурно-видовищних заходів: Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 р. № 2025 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 51. – Ст. 37.
46. Про затвердження Концепції сталого розвитку населених пунктів: Постанова Верховної Ради України від 24 грудня 1999 року // Офіційний вісник України. – 2000. – № 1. – Ст. 6.
47. Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. № 502 // Урядовий кур'єр від 20.04.2002. – № 76.
48. Про затвердження Державної Програми розвитку туризму на 2002-2010 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 р. № 583 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 18. – Ст. 935.
49. Про затвердження Державної програми відпочинку і оздоровлення дітей на період до 2008 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 33 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 3. – Ст. 81.
50. Про затвердження Програми розвитку Криму як цілорічного загальнодержавного та міжнародного курортно-рекреаційного і туристичного центру: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 133 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 5. – Ст. 180.
51. Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1094 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 34. – Ст. 2261.
52. Про затвердження Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу України: Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2004 р. №1272 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 39. – Ст. 2586.
53. Про затвердження Положення про Державну службу туризму і курортів: Постанова Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2006 р. № 132 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 7. – Ст. 354.
54. Про затвердження Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України: Постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006р. № 1524 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 44. – Ст. 2949.
55. Про затвердження Положення про Міністерство культури і туризму України: Постанова Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1566 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 45. – Стор. 64. – Ст. 3010. – Код акту 37816/2006.
56. Про затвердження Положення про Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту: Постанова Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1573 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 45. – Стор. 89. – Ст. 3017. – Код акту 37824/2006.
57. Про затвердження Порядку спеціального використання лісових ресурсів: Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 761 // Урядовий кур'єр від 06.06.2007. – № 98.
58. Про затвердження Положення про Державний комітет лісового господарства України: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 883 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 48. – Ст. 1982.
59. Про затвердження Порядку складення плану земельно-господарського устрою території населеного пункту: Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 р. № 79 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 15. – Ст. 386.
60. Про затвердження Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. № 224 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 23. – Ст. 698.
61. Про затвердження Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці: Постанова Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 р. № 749 // Урядовий кур'єр від 08.09.2010 – № 165.
62. Про затвердження Державних санітарних правил розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів [Електронний ресурс]: Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року № 17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 р. за N 378/1403. – Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua/
63. Про затвердження Державних санітарних правил планування і забудови населених пунктів [Електронний ресурс]: Наказ Міністерства охорони здоров’я від 19 червня 1996 р. № 173, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 р. за N 379/1404. – Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua/
64. Про затвердження Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів: Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 26 серпня 1997 р. № 85, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 1997 р. за № 522/2326 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 45. – Стор. 104. – Код акту 4206/1997.
65. Про затвердження Положення про Комітет з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України: Наказ Міністерства освіти і науки України N 491 від 02.07.2001 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 29. – Ст. 1333.
66. Про затвердження Методики розрахунку об’ємів туристичної діяльності: Наказ Державної туристичної адміністрації і Державного комітету статистики України від 12.11.2003 р. 142/39, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 грудня 2003 р. за N 1128/8449 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 50. – Стор. 189. – Ст. 2638. – Код акту 27057/2003.
67. Про затвердження Положення про Проект організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів: Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 06.07.2005 № 245, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 липня 2005 р. за № 831/11111 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 31. – Ст. 1913.
68. Про затвердження Положення про організацію фізичного виховання і спорту в дошкільних, загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів України: Наказ Міністерства освіти і науки від 02.08.2005 р. № 458 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 34. – Ст. 2099.
69. Про затвердження Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту у вищих навчальних закладах: Наказ Міністерства освіти і науки від 11.01.2006 р. № 4 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 11. – Ст. 770.
70. Про затвердження Правил утримання зелених насаджень в населених пунктах України: Наказ Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства від 10.04.2006 р. № 105. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 липня 2006 р. за N 880/12754 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 31. – Стор. 415. – Ст. 2276.
71. Про мораторій на зміну цільового призначення земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах. [Електронний ресурс]: Законопроект № 2443. – Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua

Матеріали практики
72. ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень». [Електронний ресурс]: Зі зміною від 13.10.2008 року наказ №457 Міністерство регіонального розвитку та будівництва України; Зі зміною № 2, введена наказом Мінрегіонбуду України від 13 квітня 2009р. № 174, строк введення в дію встановлений з 1 серпня 2009 р. – Режим доступу: http://www.normativ.com.ua
73. Земли. Термины и определения ГОСТ 26640-85 (СТ СЭВ 4472-84). Строк введения 01.01.87 г. [Електронний ресурс]: Утвержден Постановление Государственного комитета СССР по стандартам 28.10.1985 N 3453. – Режим доступу: http://www.normativ.com.ua
74. Лист-відповідь Одеської міської ради прокурору Одеської області старшому раднику юстиції Галкіну О.Б від 04.10.2006 р. № 444/ исх-гс [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.misto.odessa.ua.
75. О даче согласия на разработку проектов землеустройства по организации и установлению границ территорий парков в г. Одессе [Електронний ресурс]: Решение Одесского городского совета от 04.07.2007 г. № 1430-V. – Режим доступу: http://www.misto.odessa.ua.
76. Охрана природы. Гидросфера. Гигиенические требования к зонам рекреации водных объектов ГОСТ 17.1.5.02-80. Срок введения 01.07.82 г. [Електронний ресурс]: Утвержден Постановлением Государственного комитета СССР по стандартам 25.12.1980 г. № 5976. – Режим доступу: http://www.normativ.com.ua
77. Положення про Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради [Електронний ресурс]: Рішення Одеської міської ради від 23.12.2005 р. N 5069-IV. – Режим доступу: http://www.misto.odessa.ua
78. Положення про Управління державного контролю за використанням і охороною земель у Одеській області. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.misto.odessa.ua
79. Постанова Вищого Господарського Суду України від 23.01.2007 року по справі № 47/83. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua.
80. Про затвердження Положення про Одеське обласне головне управління земельних ресурсів [Електронний ресурс]: Наказ Державного земельного агентства України від 18.07.2007 р. № 71. – Режим доступу: http://www.landres.od.ua.
81. Про збереження існуючих парків і скверів при розробці генерального плану і детальних планів території м. Одеси [Електронний ресурс]: Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 04.07.2007 р. № 1391-V. – Режим доступу: http://www.misto.odessa.ua.
82. Про впорядкування землекористування в парках культури та відпочинку [Електронний ресурс]: Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 17.12.1992 р. № 525. – Режим доступу: http://www.misto.odessa.ua
83. Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ: постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 6 (46). – С. 22-28.
84. Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля: постанова Пленуму Верховного суду України від 10 грудня 2004 року № 17. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua
85. Про розгляд подання в.о. першого заступника прокурора міста Одеси про усунення порушень земельного, природоохоронного та містобудівного законодавства від 20.03.2006 р. № 29/07-06 [Електронний ресурс]: Рішення Одеської Міської ради від 29.09.2006 р. № 361-V. – Режим доступу: http://www.misto.odessa.ua
86. Рішення Господарського суду Чернівецької області по справі 246-03/2006 // Архів Господарського суду Чернівецької області.
87. Рішення Господарського суду Одеської області по справі 123-07/2007 // Архів Господарського суду Одеської області.

Спеціальна література
88. Абибуллаева Д.С. Сущность земельных отношений в рекреационном комплексе / Д.С. Абибуллаева // Учёные записки. – Симферополь, 2009. – Вып. 17: Экономические науки. – С. 5–9.
89. Аваков О. Правовое обеспечение экологических прав граждан / О. Аваков // Законность. – 2001. – № 2. – С. 20-25.
90. Административная ответственность / Под ред. И.Л. Бачило, Н.Ю.Хаманевой. – М., 2001. – 208 с.
91. Азар В.И. Проблемы и программы туристско-рекреационного использования природного и историко-культурного потенциала в регионах России / В.И. Азар, М.Ю. Алексардрова, Т.А. Бабыкина, В.П. Бозин, Ю.А. Веденин. – М., 1995. – 170 с.
92. Аксененок Г.А. Земельное право / Г.А. Аксененок. – М.: Юридическая литература, 1972. – 232 с.
93. Аксененок Г.А. Правовий режим земель сельскохозяйственного назначення / Г.А. Аксененок // Сельское хозяйство и право в СРСР. – М.: Юрид. лит., 1977. – С.52-55.
94. Андрейцев В.І. Земельне право і законодавство суверенної України: Актуальні проблеми практичної теорії / В.І. Андрейцев. – К.: Знання, 2005. – 445 с.
95. Андрейцев В.І. Правовий режим землі як основного національного багатства (Коментар до ч.1 ст.1 Земельного кодексу України) / В.І. Андрейцев // Законодавство України: Науково-практичні коментарі. – 2002. – № 4. – С. 15-16
96. Анисимов А.П. Земельно-правовая ответственность за нарушение правового режима земель поселений / А.П. Анисимов // Журнал российского права. – 2004. – №2. – C. 12-16.
97. Ахметов Р. Розвиток сфери послуг курортно-рекреаційної галузі Автономної Республіки Крим / Р. Ахметов // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 4. – С. 104-106.
98. Бабина Ю.В. Методологические вопросы определения экономической оценки особо охраняемых природных территорий по ефективности выполнения основных природоохранных функций / Ю.В. Бабина, Н.Д. Михайлова // Весн. Моск. ун-та. – Серия 6. Экономика. – 1997. – № 3. – С. 92-113.
99. Бабина Ю.В., Сравнительная оценка уровня природоохранных инвестиций и оснащенности предприятий основными фондами природоохранного назначения в Российской Федерации / Ю.В. Бабина, И.С. Сидорова // Весн. Москов. ун-та. – Сер. 6. Экономика. – 2001. – № 3. – С. 91-105.
100. Бавбєкова Е.А. Правова основа державного управління земельними ресурсами в сучасних умовах / Е.А. Бавбєкова // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. – Сімферополь, 2005. – Вип. 7. – С. 86-90.
101. Бавбєкова Е.А. Щодо питання про необхідність встановлення кримінальної відповідальності за самовільне зайняття земельних ділянок / Е.А. Бавбєкова: Матер. міжнар. наук. конф. // Кримінально-правова політика держави: теоретичні та практичні аспекти проблеми. – Донецьк, 2006. – С. 157-161.
102. Багрова Л.А. Рекреационные ресурсы (подходы к анализу понятия) / Л.А. Багрова, Н.В. Багров, В.С. Преображенский // Известия Академии наук СССР: Серия географическая. – 1977. – № 2. – С. 5-12.
103. Баденков Ю.П. Горные территории России. Социально-экономические, экологические и правовые проблемы / Ю.П. Баденков, А.А. Гранин // Государство и право. – 1997. – № 2. – С. 3-6
104. Байтеряков О.З. Географічні аспекти формування і розвитку гірських туристсько-рекреаційних систем (на прикладі Криму): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. географ. наук: спец. 11.00.02. / О.З. Байтеряков – Одеса, 1996. – 17 с.
105. Балюк Г.І. Дотримання вимог земельного законодавства як вимога забезпечення національної безпеки України / Г.І. Балюк // Земельне право України. – 2006. – № 9. – С. 3-5.
106. Башмаков Г.С. Правовые проблемы рационального использования и охраны сельскохозяйственных земель / Г.С. Башмаков // Государство и право. – 1998. – № 4. – С. 30-37.
107. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування / О.О. Бейдик. – К., 2001. – 395 с.
108. Бейдик О.О. Тлумачний словник термінів з рекреаційної географії (географії туризму) / О.О. Бейдик. – К., 1993. – 56 с.
109. Білик Ю.Д. Формування законодавства та перспективи розвитку земельних відносин в Україні / Ю.Д. Білик // Науковий вісник Національного аграрного університету. – Київ, 2004. – Вип. 76. – С. 100-104.
110. Бобирєва О.В. Управління діяльністю рекреаційних підприємств: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.01. / О.В. Бобирєва – К., 2005. – 18 с.
111. Бобкова А. Внутрихозяйственные подразделения как субъекты рекреационной деятельности / А. Бобкова // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 3. – С. 16-19.
112. Бобкова А. До питання про суб’єктів рекреаційної діяльності / А. Бобкова // Вісник Академії правових наук України. – 1999. – № 3. – С. 109-116.
113. Бобкова А. О государственно-правовом регулировании рекреационной деятельности / А. Бобкова // Хозяйство и право. – 2000. – № 1. – С. 8-11.
114. Бобкова А. Право користування природними ресурсами рекреаційних зон / А. Бобкова // Право України. – 1999. – № 5. – С. 62-64.
115. Бобкова А. Про ліцензування рекреаційної діяльності / А. Бобкова // Вісник Академії правових наук України. – 2002. – № 21. – С. 130-137.
116. Бобкова А. Про поняття природних рекреаційних ресурсів // Право України. – 2000. – № 5. – С. 53-54.
117. Бобкова А. Рекреационное право в учебных планах высших юридических учебных заведениях Украины / А. Бобкова // Юридический вестник. – 2000. – № 1. – С. 88-90.
118. Бобкова А. Хозяйственная деятельность в сфере рекреации / А.Г. Бобкова // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 12. – С. 10-13.
119. Бобкова А.Г. Право власності на території та ресурси рекреаційного фонду / А.Г Бобкова // Науковий вісник Чернівецького державного університету. – 2000. – Вип. 100. Правознавство. – С. 37-40.
120. Бобкова А.Г. Правовое обеспечение рекреационной деятельности / А.Г. Бобкова / НАН Украины. Институт экономико-правовых исследований. – Донецк: Юго-Восток, 2000. – 308 с.
121. Бобкова А.Г. Правовые формы использования рекреационных ресурсов / А.Г. Бобкова: Материалы вузовской науч. конфер. проф.-препод. состава по итогам науч.-исслед. Работы // Правоведение / Отв. ред. В.Д. Волков. – Донецк: ДонГУ, 1997. – С. 91 – 97.
122. Бобкова А.Г. Развитие законодательства о рекреационной деятельности / А.Г. Бобкова: Сб. науч. тр. // Актуальные проблемы стабилизации и развития экономики / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований. / Под ред. В.К. Мамутова. – Донецк, 1999. – С. 291-309.
123. Бобкова А.Г. Рекреаційна діяльність як об’єкт правового регулювання / А.Г. Бобкова // Правничий часопис Донецького університету. – 1999. – № 1. – С. 14-17.
124. Бобкова А.Г. Управління рекреаційним господарством регіону / А.Г. Бобкова: Матеріали науково-практичної конференції // Державно-правова реформа в Україні. – Листопад 1997 р. – К., 1997. – С. 372-375.
125. Боголюбов С. А. Земля и право. [Пособие для российских землевладельцев] / Под ред. С.А. Боголюбова. – М.: Норма, 1997. – 221 с.
126. Бондар Л.О / Земельне право України: [Підручник] / За ред. Погрібного О.О., Каракаша І.І. – К.: Істина, 2003. – 448 с.
127. Бондар О.Г. Земля як об’єкт права власності за земельним законодавством України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.06. / О.Г. Бондар. – К., 2005. – 17 с.
128. Бондаренко Л. Правовые проблемы хозяйственного использования земель в приморском курортном городе / Л. Бондаренко // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – № 12. – С. 31-33.
129. Бородин С.С. Земельное право. Особенная часть: [Курс лекцій]. – СПб.: СПбГУАП, 2000. – 172 с.
130. Брижак П.М. Сільський туризм Буковини: стан і перспективи розвитку / П.М. Брижак: Матеріали ІІ науково-практичної конференції з міжнародною участю // Оздоровчі ресурси Карпат і прилеглих районів. – Чернівці, 2005. – С. 143-145.
131. Бриндзя З.Ф. Принципи державного регулювання земельних відносин / З.Ф. Бриндзя, Ю.Д. Проник: Збірник наукових статей // Формування земельних відносин в умовах переходу до ринкової економіки. – Вип. 2. – Тернопіль, 1997. – С. 3-5.
132. Бринчук М.М. Экологические права граждан в контексте развития природоохранительного законодательства / М.М. Бринчук // Вестн. Москов. ун-та. – Сер. 11. Право. – 1996. – № 1. – С. 13-15.
133. Бринчук М.М. Экологическое право (Право окружающей среды) / М.М. Бринчук. – М.: Юристь, 1998. – С. 482-488.
134. Булах І.Г. Правове регулювання використання та охорони земель оздоровчого призначення: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. 12.00.06 / І.Г. Булах. – Д., 2010. – 19 с.
135. Бусуйок Д.В. Обмеження прав на землю за законодавством України: Монографія / Д.В. Бусуйок. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2006. – 144 с.
136. Ващенко Н.П. Основні положення територіально-просторової організації рекреаційної діяльності в Україні / Н.П. Ващенко: Матер. міжн. наук.-практ. конф. // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України. – К., 1999. – Ч. 3. – С. 31-33.
137. Ващишин М. Проблеми правового регулювання відносин земельної власності / М. Ващишин // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 1999. – Вип. 34. – С. 149-152.
138. Веденин Ю.А. Динамика территориальных рекреационных систем / Ю.А. Веденин. – М.: Наука, 1982. – 200 с.
139. Веденин Ю.А. Тенденции развития рекреации в России в новых политико-экономических условиях / Ю.А. Веденин, В.Н. Козлов // Проблемы и программы туристко-рекреационного использования природного и историко-культурного потенциала в регионах России. / Сост. Путрик Ю.С.. – М.: Российский НИИ культурного и природного наследия, 1995. – С.16-33.
140. Венедиктов А.В. Государственная социалистическая собственность / А.А. Венедиктов. – М.: Юрид. літ., 1948. – 512 с.
141. Ветрова Н.М. Особенности стратегии рекреационного региона: экологический аспект / Н.М. Ветрова: Збірник наук. праць // Приватне право і підприємництво. – К.: Наук.-дослід. ін-т приватного права і підприємництва, 2006. – Вип. 5. – С. 207-210.
142. Виноградова Е. Юридические лица должны нести ответственность за экологические преступления / Е. Виноградова // Российская юстиция. – 2001. – № 8. – С. 60-64.
143. Вівчаренко О.А. Право власності на землю в Україні (актуальні проблеми) / О.А. Вівчаренко. – Івано-Франківськ: б.в., 1998. – 179 с.
144. Вовк Ю.А. Государственный учет и планирование использования земель / Ю.А. Вовк // Советское земельное право / Под ред. В.С. Шелестова. – Х.: Вища шк., 1981. – Гл. 6. – С. 72-78.
145. Войналович І. Використання земель рекреаційного та природоохоронного призначення / І. Войналович // Вісник Львівського державного аграрного університету. – 2001. – № 8. – С. 319-327.
146. Володін М.О. Теоретичні основи формування кадастрового забезпечення базових процесів використання земельних ресурсів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. техн. наук: спец. 05.24.04. / М.О. Володін. – К., 2004. – 32 с.
147. Воронков В. Земля любить лік і облік / В. Воронков // Голос України. – 2008.04.11. – С. 6
148. Гаврилов Г.М. Благоустройство лесопарков / Г.М. Гаврилов, М.М. Игнатенко. – М., 1987. – 128 с.
149. Гавриш Н.С. Відповідальність за забруднення та засмічення ґрунтів в Україні: авторефер. дис. канд. юрид. наук: спец. 12.00.06 / Н.С. Гавриш. – Одеса, 2001. – 20 с.
150. Гавриш С.Б. Основные вопросы ответственности за преступления против природной среды: автореф. дис. на соискание уч. спепени д-ра юрид. наук: спец. 12.00.06 / С.Б. Гавриш. – Х., 1994. – 41 с.
151. Галушкина Т.П. Экологический сертификат курортно-рекреационных территорий / Т.П. Галушкина, А.А. Сударкин, Е.Г. Гордийчук: Матеріали Міжнар. наук. конф. // Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні. – У двох частинах / НАН України. – К., 2006. – Ч. 2. – С. 180-181.
152. Галушкіна Н.Т. Рентна складова від використання курортно-рекреацйних територій / Л.І. Новосельська, К.О. Костецька // Матеріали Міжнар. наук. конф. [«Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні»]. – У двох частинах / НАН України. – К., 2006. – Ч. 2. – С. 146-148.
153. Галушкіна Т.П. Механізми реформування територіальної екологічної політики (на прикладі курортно-рекреаційних територій) / Т.П. Галушкіна, Л.І. Новосельська, О.О. Сударкін: Матеріали Міжнар. наук. конф. // Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні. – У двох частинах / НАН України. – К., 2006. – Ч. 2. – С. 196-203.
154. Гапотченко Т.М. Особливості правового режиму земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства: автореф. дис... канд. юрид. наук: спец. 12.00.06. / Т.