Реєстрація прав на землю у країнах Європи: порівняльний аналіз

Короткий опис

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ПІФКО Олександр Олександрович

УДК 349.418

Реєстрація прав на землю у країнах Європи: порівняльний аналіз

Спеціальність: 12. 00. 06. – земельне право;
аграрне право; екологічне право;
природоресурсне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Бисага Юрій Михайлович,
доктор юридичних наук, профессор

Ужгород -2011
З М І С Т

Перелік умовних скорочень …………………………………………...……..3
Вступ ……………………………………………………………………..….…...5
Розділ 1. Теоретико-правові засади реєстрації прав на
землю…………………………………………………………………….….....…17
1.1. Правова природа реєстрації прав на землю.………………………….......17
1.2. Поняття, завдання та становлення інституту державної реєстрації
прав на землю……………………………………………………………….....…38
Висновки до розділу 1…………………………………………………......…….56
Розділ 2. Правові засади організації та функціонування систем реєстрації
прав на землю в країнах Європи: порівняльний аналіз……………...…………59
2.1. Поняття та види систем реєстрації прав на землю……………………..…59
2.2. Принципи реєстрації прав на землю в країнах Європи……………….….79
Висновки до розділу 2.…………………………………………….…………….100
Розділ 3. Організаційно-правове забезпечення реєстрації прав на
землю в країнах Європи…………………………………………………………....103
3.1. Правове регулювання процедури державної реєстрації прав на зем-лю………………………………………………………………………………....103
3.2. Організаційна структура та повноваження органів, що здійснюють
державну реєстрацію прав на землю в Європейських країнах………..….….125
3.3. Особливості правового статусу реєстратора прав власності на землю
в країнах Європи………………………………………………………….…..…143
Висновки до розділу 3..……………………………………………………....…159
Виснов-ки………………………………………………………………….…..…162
Список використаних дже-рел……………………………………….……..…170
Додатки……………………………………………………………………….….210

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АС ДЗК
Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
БТІ Бюро технічної інвентаризації
ВРУ
Верховна Рада України
Державний акт Державний акта на право власності на земельну ділянку та державний акта на право постійного користування земельною ділянкою
Державний реєстр прав Державний реєстр речових прав на нерухоме майно
Держкомзем Державний комітет України із земельних ресурсів
ДП "Центр ДЗК" Державне підприємство "Центр державного земе-льного кадастру"
ЄДРП
Єдиний державний реєстр прав
ЄС Європейський Союз
ЗКУ Земельний кодекс України
ЗУ Закон України
ЗУ "Про реєстрацію" Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"
КМУ
Кабінет Міністрів України
Мін'юст Міністерство юстиції України
ООН Організація Об'єднаних Націй
РФ
Російська Федерація
СРСР Союз Радянських Соціалістичних Республік
Тимчасове положення Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно
Тимчасовий порядок Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель
УРСР Українська Радянська Соціалістична Республіка
ФЗ Федеральний Закон
ФЗ "Про реєстрацію" Федеральний закон "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та угод з ним"
ФРН
Федеративна Республіка Німеччини
ЦК РФ
Цивільний кодекс Російської Федерації
ЦКУ Цивільний кодекс України
ЦК ФРН
Цивільний кодекс Федеративної Республіки Німеччини

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. З розвитком ринкових відносин все більшого значення набуває питання забезпечення надійності майнових відно-син, виникає необхідність підвищення гарантій захисту майнових прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, а також держави, забезпечення їх достовірною та актуальною інформацією про правовий статус того чи іншого об’єкта нерухомого майна. Одним з головних елементів правового механізму, який забезпечує дані потреби, є державна реєстрація прав на землю.
Дискусії щодо того, яка система реєстрації прав на землю є оптималь-ною, точаться не тільки в наукових колах України, де її формування перебуває на початковому етапі, але і в тих країнах Європи, де система реєстрації є давно сформованою і ефективно функціонує практично без суттєвих змін протягом кількох століть.
Розвиток інституту реєстрації прав на землю в країнах ЄС відбувається в двох напрямках: по-перше, постійне удосконалення кожною з країн-членів своєї національної реєстраційної системи, шляхом адаптування законодавства до потреб учасників ринку, а також впровадженням в реєстраційні процеси новітніх технологій; по-друге, в рамках ЄС також спостерігається тенденція до створення єдиної, уніфікованої, загальноєвропейської системи реєстрації прав на землю та інше нерухоме майно, яка б об’єднувала кадастрово-інформаційні та реєстраційні системи країн-членів ЄС. Все більше країн беруть активну участь у цьому процесі, реформуючи свою національну реєстраційну систему.
Аналізуючи чинне українське законодавство в сфері реєстрації прав на землю в Україні та стан його реалізації, а також розглядаючи фактично існую-чу на даний момент модель реєстрації прав на землю, можна констатувати, що Україна перебуває на початковій стадії становлення та розвитку даного інсти-туту. Особливо це стає помітно при порівнянні реєстрації прав на землю в Україні з Європейськими системами реєстрації. Україні ще належить сформу-вати ефективну національну систему реєстрації прав на землю та інше нерухо-ме майно.
Незважаючи на те, що жодне з положень ЗУ "Про реєстрацію", прийнятого в 2004 році, не було реалізоване на практиці, 11 лютого 2010 року ВРУ ухвалила ЗУ "Про реєстрацію" у новій редакції, яка встановлює принципово іншу, в порівнянні з редакцією цього закону 2004 року, модель реєстраційної системи. Зазначене вказує на непослідовність українського законодавця і відсутність у нього чіткої концепції щодо формування та розвитку в Україні системи реєстрації прав на землю та інше нерухоме майно.
Ситуація щодо формування системи реєстрації прав на землю, яка скла-лася на даний момент в Україні, зумовлює необхідність здійснення критичного аналізу реєстраційної системи України та її порівняння з європейськими реєстраційними системами в двох площинах: по-перше, з позиції існуючої на даний момент системи реєстрації прав на землю; по-друге, з позиції задекла-рованої ЗУ "Про реєстрацію" єдиної системи реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Хоча останнім часом у юридичній науці України відмічається тенденція до збільшення ґрунтовних досліджень, присвячених висвітленню окремих ас-пектів реєстрації прав на землю та вирішенню теоретичних і практичних про-блем удосконалення механізму правового регулювання даного інституту, осмислюється його значення та провідна роль у правовому режимі земельних ділянок та іншого нерухомого майна, все ще гостро відчувається недостатність наукових розробок у вказаному напрямку. Зокрема, в Україні на даний момент відсутні комплексні наукові дослідження реєстраційних систем країн Європи та проведення їх порівняльного аналізу.
Оскільки обсяг даного дослідження не дозволяє розглянути правові аспекти реєстрації прав на землю в усіх країнах Європи, то основну увагу приділено аналізу законодавства, правозастосовної практики та теоретичних засад реєстрації прав на землю в таких країнах, як Україна, ФРН та РФ. Також розглянуто і проаналізовано окремі аспекти функціонування реєстраційних си-стем Австрії, Франції, Швеції, Іспанії, Бельгії тощо.
Проведення порівняльного дослідження правого регулювання реєстрації прав на землю в Україні та деяких країнах Європи дозволить визначити зако-номірності розвитку даного інституту, особливості національних реєстраційних систем, виявити схожість та розбіжності у ході вирішення окре-мих проблем їх функціонування, визначити їх позитивні і негативні моменти і, зрештою, виробити конкретні пропозиції щодо гармонізації та адаптації українського законодавства з нормами та стандартами ЄС, що є особливо актуальним в умовах проголошеного Україною курсу до Євроінтеграції.
Науково-теоретичною базою проведеного дослідження стали праці українських вчених: В.І. Андрейцева, Г.І. Балюк, Ю.М. Бисаги, О.Г. Боднара, А.П. Гетьмана, О.В. Глотової, С.В. Гринька, І.І. Каракаша, Д.В. Ковальського, А.В. Корецького, П.Ф. Кулинича, Т.В. Лісової, Н.Р. Малишевої, А.В. Луняченка, Р.І. Марусенка, А.М. Мірошниченка, О.С. Новоротова, В.В. Носіка, К.П. Пейчева, В.І. Семчика, В.В. Сенчука, С.С. Овчарука, Г.І. Шарого, Ю.С. Шемшученка, М.В. Шульги.
Використані праці зарубіжних вчених, що досліджували проблеми реєст-рації прав на землю та інше нерухоме майно: В.О. Алєксєєва, Т.Д. Аппака, М. Бенгеля, Г.Е. Бистрова, К. Грея, М.Р. Дзуцевої, Н.В. Діаковської, О.В. Дмитрієва, О.М. Ерделевського, Р. Ертеля, К.А. Ємельянової, А.М. Карліна, Е.А. Кіндєєвої, А.Р. Кірсанова, М. В. Константинова, П.В. Крашенинникова, А.В. Кузнецова, Й. Кунце, Ф.П. Mендес Гонсалеса, Д. Майера, В.В. Михольсь-кої, М.Г. Піскунової, Й.О. Покровського, О.В. Полунєєвої, М.О. Сиродоєва, О.Ю. Скворцова, Л. Фрея, Х. Хермана, В.В. Ястребової та інших.
Також у роботі використані праці представників економічної, землевпо-рядної, сільськогосподарської, технічної та геодезичної науки: А.С. Даниленка, А.П. Козьмука, П.Ф. Козьмука, Г.В. Костюкова, З.О. Котика, М.Г. Лихогруда, А.А. Лященка, Л.Я. Новаковського, А. Осско, Р.М. Панаса, О.Я. Панчука, А.М. Третяка, М. Черемшинського, тощо.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження пов’язаний із комплексною тематикою науково-дослідної роботи Інституту держави і права країн Європи Ужгородського національного університету: "Державно-правове будівництво в країнах Європи". Тема дослідження пов’язана із комплексною темою "Конституційне будівництво в країнах Центральної Європи у ХХ - ХХІ ст.", а також є складовою частиною загальноуніверситетської комплексної програми, що розробляється науковцями Ужгородського національного університету та зареєстрована в державному реєстрі за № 0196U008267.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу вітчизняного і зарубіжного законодавства здійснити порівняльний аналіз правового регулювання інституту реєстрації прав власності на землю, сформулювати теоретичні висновки та узагальнення, а також пропозиції щодо вдосконалення національного законодавства.
Для досягнення поставленої мети слід вирішити наступні завдання:
- з’ясувати зміст та теоретико-правові аспекти співвідношення таких по-нять, як "земля" і "земельна ділянка", "реєстрація прав на землю" і " облік земельних ділянок", "реєстрація прав на землю" і "реєстрація прав на нерухоме майно";
- встановити взаємозв’язок між нормативно закріпленим правовим режи-мом земельних ділянок та іншого нерухомого майна, що на них розташоване, та ефективністю реєстраційної системи;
- розкрити правову природу та визначити основні завдання інституту державної реєстрації прав на землю;
- дослідити механізм правового регулювання системи реєстрації прав на землю, з'ясувати її поняття та структуру;
- встановити та проаналізувати базові принципи реєстрації прав на землю в окремих країнах Європи, проблеми їх законодавчого закріплення та реаліза-ції;
- обґрунтувати доцільність функціонування, реєстрації прав і кадастру як двох паралельних, незалежних один від одного інститутів, між якими пови-нен бути налагоджений постійний інформаційний взаємоз’язок та необхідність виведення в Україні функції реєстрації прав на землю з загальних функцій що-до ведення державного земельного кадастру;
- дослідити правовий статус суб'єктів реєстраційних правовідносин та з'ясувати особливості його законодавчого регулювання в окремих країнах Європи;
- обґрунтувати шляхи вдосконалення вітчизняного законодавства, що ре-гламентує реєстрацію прав на землю.
Об'єктом дисертаційного дослідження є врегульовані нормами права суспільні відносини, які складаються в процесі реєстрації прав на землю в Україні та країнах Європи.
Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні та методологічні проблеми правового регулювання реєстрації прав на землю, а також законодавство, що регулює реєстрацію прав на землю в Україні та окремих країнах Європи.
Методи дослідження. У процесі дослідження були застосовані різні методи: порівняльно-правовий, діалектико-матеріалістичний, формально-юридичний, формально-логічний, історичний метод та метод системного аналізу.
Порівняльно-правовий метод використовувався при зіставленні та порівнянні як безпосередньо систем реєстрації прав на землю конкретних Європейських країн, так і їх окремих елементів, законодавства, що їх регламентує, та правозастосовчої практики. Зазначене дало можливість зробити конкретні висновки про переваги або недоліки тієї чи іншої реєстраційної системи або її окремих елементів та положень. За допомогою діалектико-матеріалістичного методу досліджено зміст і правові форми реєстрації прав на землю, її взаємозв’язок з реєстрацією прав на нерухоме майно та реєстрацією (обліком) земельних ділянок та іншого нерухомого майна, та проблеми, що виникають в процесі їх здійснення і взаємодії. Для визначення галузевої приналежності інституту реєстрації прав на землю використано метод системного аналізу. За допомогою історичного методу розглянуто основні етапи становлення і розвитку інституту реєстрації прав на землю в країнах Європи, визначено особливості його правового регулювання на відповідних етапах розвитку. З’ясування, тлумачення та пояснення правових норм, що здійснюють правове регулювання реєстрації прав на землю в Європейських країнах, здійснювалось за допомогою формально-юридичного методу. Використання формально-логічного методу дозволило виявити суперечності та колізії в діючому законодавстві, що регулює реєстрацію прав на землю у різних країнах, і розробити відповідні пропозиції щодо їх усунення і удосконалення законодавства, що регулює дану сферу суспільних відносин.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що на основі аналізу чинного законодавства України та окремих країн Європи, а також наукової юридичної літератури здійснено комплексне і всебічне дослідження інституту реєстрації прав на землю.
Вперше:
- доведено, що реєстрація, здійснювана в Україні на даний момент територіальними органами Держкомзему та ДП "Центр ДЗК", є суто технічною процедурою, без жодних елементів правової оцінки документів, що надходять на реєстрацію, визначення іх відповідності чинному законодавству, та зроблених на основі цих критеріїв висновків щодо можливості здійснення реєстрації державного акту або відмови в її проведенні.
- визначено необхідність та доцільність прийняття Закону України "Про державний кадастр нерухомості", який, зокрема, має визначати запровадження в Україні системи ведення єдиного кадастру нерухомості, в рамках якого буде вестися як облік земельних ділянок, так і облік іншого нерухомого майна, а та-кож порядок взаємодії органів кадастрового обліку та органів державної реєстрації прав в процесі здійснення державної реєстрації прав. Дисертантом запропоновано наукову модель Закону України “Про державний кадастр нерухомості” ;
- визначено поняття "система реєстрації прав на землю", під якою про-понується розуміти сукупність окремих, законодавчо закріплених елементів реєстраційних відносин, які в своїй сукупності та взаємодії визначають закріплений державою порядок реєстрації прав на землю, а також його співвідношення з поняттям "реєстраційна система";
- узагальнено та розкрито правові засади діяльності реєстратора прав на землю, як самостійного суб’єкта реєстраційних правовідносин, та особливості його правового статусу в окремих країнах Європи;
- обґрунтовано доцільність функціонування реєстрації прав і кадастру як двох паралельних, незалежних один від одного інститутів, між якими пови-нен бути налагоджений постійний інформаційний взаємоз’язок, а також необ-хідність виведення в Україні функції реєстрації прав на землю з загальних фун-кцій щодо ведення земельного кадастру і створення єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно, відокремленої від кадастрового та інвентарного облі-ку;
- встановлено, що закріплення на законодавчому рівні принципів диспо-зитивності та обов’язковості державної реєстрації прав на землю в окремих країнах Європи призводить до виникнення колізії між нормами законодавства. Тому одночасне їх закріплення на законодавчому рівні є недоцільним.
Сформульовано зміни до Земельного та Цивільного кодексів України, Законів України "Про реєстрацію", "Про інформацію", "Про місцеве самоврядування в Україні".
Удосконалено:
- визначення поняття "державна реєстрація прав на землю", під якою пропонується розуміти самостійну, відокремлену від функцій обліку та управ-ління земельними ресурсами, діяльність суб’єктів реєстраційних правовідно-син, спрямовану на легалізацію виникнення, зміни або припинення прав, обтя-жень та обмежень щодо конкретно визначеної земельної ділянки;
- визначення поняття "облік земельних ділянок" як діяльності спеціально уповноваженого державного органу (органів), спрямованої на фіксацію, нако-пичення, систематизацію, зберігання та відображення у спеціальних земельно-облікових документах відомостей, які відображають кількісну та якісну харак-теристику земель у межах відповідної території. Облік характеризує природ-ний та господарський режим тієї чи іншої земельної ділянки, на відміну від реєстрації, яка визначає правовий режим земельної ділянки.
одержало подальший розвиток:
- дослідження проблеми співвідношення правового режиму земельної ділянки та іншого нерухомого майна, що на ній розташоване, а саме проаналізовано правові проблеми роздільної реєстрації прав на них. Встановлено, що роздільне ведення реєстрації прав на землю та прав на інше нерухоме майно, як результат законодавчо встановленого роздільного правового режиму землі та іншого нерухомого майна, є неефективним, в порівнянні з єдиною реєстрацією прав на нерухоме майно;
- визначення поняття "земельна ділянка", під якою пропонується розуміти визначену в натурі (на місцевості) частину земної поверхні, яка за-фіксована в якості земельної ділянки в державному кадастрі, відділена від суміжних земельних ділянок межовими знаками встановленого зразка, з ви-значеними та зареєстрованими в установленому законом порядку щодо неї правами та їх обтяженнями і обмеженнями;
- дослідження правового режиму інформації, що міститься в реєстрах прав власності на землю, та проблеми її доступності і відкритості для суспільства. Зокрема, запроповано встановити в Україні, як і в окремих країнах ЄС, на законодавчому рівні абсолютно відкритий доступ до розділу реєстру, що містить відомості про об’єкт нерухомого майна.
Практичне значення одержаних результатів. Проведене дослідження дає змогу отримати цілісне уявлення про системи реєстрації прав на землю в країнах Європи. Внесені пропозиції та сформовані висновки можуть бути застосовані при вдосконаленні системи земельного та цивільного законодавства, а також при розробці підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють реєстрацію прав власності на землю.
Окремі пропозиції і рекомендації, що містяться у дисертаційному дослідженні, використовуються у діяльності головного управління Держкомзему в Закарпатській області (акт впровадження № 01/01/5174 від 28 грудня 2010 року), а також знайшли відображення у викладанні навчального курсу для студентів юридичного факультету Ужгородського національного університету "Земельне право України" (акт впровадження від 14 січня 2011 року за підписом проректора з навчальної роботи Студеняка І.П.).
Теретичні положення дисертації можуть бути використані при викладанні курсів "Земельне право", "Цивільне право", "Землеустрій і кадастр", а також в діяльності органів державної реєстрації прав на землю та інше нерухоме майно та при підготовці державних реєстраторів прав на не-рухоме майно. Теоретичні висновки також можуть бути використані в подальших наукових розробках.
Апробація результатів дисертації. Основні положення проведеного дослідження оприлюднювалися на наступних наукових конференціях, семі-нарах та інших заходах:
- семінарі, присвяченому актуальним питанням земельного законодавст-ва, організованому Головним управлінням юстиції у Закарпатській області в м. Ужгород, 22 травня 2009 року;
- засіданні науково-практичного круглого столу "Україна – ЄС: правові, політичні, соціальні та економічні аспекти інтеграції", м. Ужгород, 26 червня 2009 року;
- четвертій міжнародній науково-практичній інтернет-конференції "Эко-номико-правовые исследования в XXI веке: практика применения Хозяйствен-ного кодекса Украины и направления развития правового регулирования хозяйственных отношений (к 7-й годовщине принятия Хозяйственного кодекса Украины)", організованій відділом економіко-правових проблем попередження економічних правопорушень Інституту економіко-правових досліджень НАН України 23-30 березня 2010 року, м. Донецьк ;
- Всеукраїнській науково-практичній конференції на тему: "Актуальні проблеми реформування земельних та господарських правовідносин в Украї-ні", яка відбулася 14-15 травня 2010 року в Хмельницькому університеті управління та права.
- науково-практичній конференції "Розвиток демократичних засад кон-ституціоналізму: Україна та зарубіжний досвід", м. Ужгород, червень 2010 ро-ку.
Публікації. Основні висновки та результати дисертації викладені в 10 наукових працях – у тому числі 5 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях ВАК України:
1. Піфко О. О. Перспективи формування єдиної системи реєстрації речо-вих прав на нерухоме майно та їх обмежень в Україні / О. О. Піфко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія "Право". – Ужгород : Поліграф центр "Ліра", 2007. – Вип. 8. – С. 220–223.
2. Піфко О. О. Реєстрація прав на нерухоме майно в Російській Федерації / О.О. Піфко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія "Право". – Ужгород : Поліграфцентр "Ліра", 2009. – Вип. 12, ч. 1. – С. 253–257.
3. Піфко О. О. Правовий статус органів державної реєстрації прав на землю в Україні, Російській Федерації та Федеративній Республіці Німеччини. Порівняльний аналіз / О.О. Піфко // Науковий вісник Ужгородського націо-нального університету. Серія "Право". – Ужгород : Поліграфцентр "Ліра", 2010. – Вип. 13, ч. 2. – С. 502–506.
4. Піфко О.О. Правові проблеми законодавчого закріплення та реалізації принципу публічності державної реєстрації прав на землю в країнах Європи: порівняльний аналіз / Піфко О.О. // Міліція України. – 2010 – № 07-08. – С. 15–19.
5. Піфко О.О. Правове регулювання процедури державної реєстрації прав на землю в Україні та окремих країнах Європи: порівняльний аналіз / Піфко О.О. // Міліція України. – 2011 – № 1-2. – С. 27–28.
6. Піфко О. О. Правові проблеми реєстрації прав на землю як складової частини земельного кадастру / О. О. Піфко // Актуальні питання земельного законодавства України : Метод. зб. мат. постійно діючого семінару. – Ужго-род, Поліграфцентр "Ліра", 2009. – С. 48–58.
7. Піфко О.О. Договір суперфіцію: поняття, істотні умови, форма та особливості укладення / О.О. Піфко // Україна ЄС: правові, політичні, соціальні та економічні аспекти інтеграції : мат. міжнар. науково – практичного круглого столу 26 червня 2009 р. – Ужгород: Поліграфцентр "Ліра", 2009. - С. 173-180.
8. Піфко О. О. Правовий статус реєстратора прав на землю в Україні та окремих країнах Європи: порівняльний аналіз / О. О. Піфко // Экономико-правовые исследования в XXI веке: практика применения Хозяйственного ко-декса Украины и направления развития правового регулирования хозяйствен-ных отношений (к 7-й годовщине принятия Хозяйственного кодекса Украины) : мат. четвертой международной науч.-прак. интернет-конференции (г. Донецк 23-30 марта 2010) – Донецк : Изд-во "Ноулидж", 2010. – С. 232–242.
9. Піфко О. О. Правові проблеми реалізації принципів диспозитивності та обов’язковості державної реєстрації прав на землю та інше нерухоме майно в Україні / О. О. Піфко // Актуальні проблеми реформування земельних та госпо-дарських правовідносин в Україні : міжнар. наук.-практ конф. (м. Хмельниць-кий, 14-15 травня 2010) : зб. наук. праць. – Хмельницький : Вид-во Хмельниць-кого університету управління та права, 2010. – С. 73–75.
10. Піфко О.О. Правове регулювання процедури державної реєстрації прав на землю в Федеративній Республіці Німеччини / Піфко О.О. // Розвиток демократичних засад конституціоналізму: Україна та зарубіжний досвід : мате-ріали науково практ. конф. (м. Ужгород). – Ужгород : Поліграфцентр "Ліра", 2010. С. – 403–405.
Структура дисертації обумовлена метою дослідження і складається із переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, що містять сім підрозді-лів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 215 сторінок, список використаних джерел містить 347 найменувань та займає 40 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У даному дослідженні проведено порівняльний аналіз реєстрації прав на землю в країнах Європи, здійснено теоретичні узагальнення й запропоновані деякі нові вирішення проблеми реєстрації прав на землю, що дозволяє зробити наступні висновки, які мають як теоретичне, так і практичне значення:
1. Обґрунтовано наступні визначення:
а) інститут реєстрації прав на землю – це система правових норм, що ре-гулюють відносно однорідні суспільні відносини, які виникають в процесі ле-галізації виникнення, зміни або припинення прав, обмежень та обтяжень щодо конкретно визначеної земельної ділянки. Основними завданнями інституту реєст-рації прав є: підтвердження і державна гарантія захисту зареєстрованих прав на землю та інше нерухоме майно; легалізація відповідних повноважень особи щодо об’єкту нерухомого майна; забезпечення законності в сфері обігу землі та іншого нерухомого майна, що досягається завдяки легалізації з боку держави тільки тих прав на нерухомість, які набуті відповідно до вимог чинного законодавства; забезпечення власників землі та іншого нерухомого майна та інших осіб відповідно до законодавства достовірною та актуальною інформацією про зареєстровані права на землю та інше нерухоме майно;
б) державна реєстрація прав на землю – це самостійна, відокремлена від функцій обліку та управління земельними ресурсами, діяльність суб’єктів ре-єстраційних правовідносин, спрямована на легалізацію виникнення, зміни або припинення прав, обтяжень та обмежень щодо конкретно визначеної земель-ної ділянки;
в) облік земельних ділянок – це діяльність спеціально уповноваженого державного органу (органів), спрямована на фіксацію, накопичення, систематизацію, зберігання та відображення в спеціальних земельно-облікових документах відомостей, які відображають кількісну та якісну характеристику земель в межах відповідної території. Облік характеризує природний та госпо-дарський режим тієї чи іншої земельної ділянки, на відміну від реєстрації, яка визначає правовий режим земельної ділянки.
г) земельна ділянка – це визначена в натурі (на місцевості) частина зем-ної поверхні, яка зафіксована в якості земельної ділянки в державному кадастрі, відділена від суміжних земельних ділянок межовими знаками встановленого зразка, з визначеними та зареєстрованими в установленому законом порядку щодо неї правами та їх обтяженнями і обмеженнями;
ґ) система реєстрації прав на землю – це сукупність окремих, законодав-чо закріплених елементів реєстраційних відносин, які в своїй сукупності та взаємодії визначають закріплений державою порядок реєстрації прав на землю. Поняття реєстраційна система є більш широким і охоплює не тільки власне систему реєстрації прав на землю з її структурою, але і систему реєстрації прав на нерухоме майно та систему кадастрового і інвентарного обліку об’єктів нерухомого майна. Реєстраційна система включає всі реєстраційні та облікові процеси щодо нерухомого майна в межах держави. Отже, такі явища, як система реєстрації та реєстраційна система співвідносяться відповідно як частина до цілого;
2. Проведений теоретико-правовий аналіз співвідношення та взаємодії ін-ститутів реєстрації прав на землю та прав на інше нерухоме майно дозволив встановити, що реєстрація прав на землю не може бути складовою частиною реєстрації прав на нерухоме майно, як і реєстрація прав на нерухомість не мо-же бути складовою реєстрації прав на землю. Ці два інститути можуть функціонувати або як паралельні та незалежні один від одного (як це зараз відбувається в Україні на практиці), або бути об’єднаними в єдиний інститут реєстрації прав на нерухоме майно (як це передбачено ЗУ "Про реєстрацію").
3. Встановлено, що реєстрація прав на землю і земельний кадастр можуть вза-ємодіяти в трьох формах:
– ведуться різними державними органами, з різним відомчим підпорядкуванням, функціонують як дві незалежні системи;
– ведуться одним органом або різними органами котрі підпорядковані одному відомству;
– реєстрація прав на землю здійснюється в складі державного земельного ка-дастру.
Обґрунтовано доцільність функціонування, реєстрації прав і кадастру як двох незалежних один від одного інститутів, між якими повинен бути налагоджений постійний інформаційний взаємоз’язок. Кадастр має служити інформаційною основою реєстрації прав, надавати достовірну та актуальну інформацію про фактичний стан об’єкта реєстрації, місце його розташування, а також всі необхідні для реєстрації прав технічні характеристики. Відповідно визначено необхідність виведення в Україні функції реєстрації прав на землю з загальних функцій з ведення державного земельного кадастру, оскільки кадастр і реєстрація права використовують надбання різних наук, мають різні цілі і завдання в суспільстві. Визначено необхідність створення в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно.
4. Система органів, що здійснюють реєстрацію прав на землю та інше нерухоме майно в країнах Європи, побудована за принципом єдності, тобто здійснення реєстрації прав в межах всієї країни єдиною системою органів, повноваження яких з реєстрації прав визначені на законодавчому рівні і відмежовані від будь яких інших функцій держави у сфері управління нерухомістю, в тому числі від функцій обліку. В Україні цей принци також закріплений на законодавчому рівні, проте на практиці єдиний орган державної реєстрації прав на даний момент не сформований;
5. В Україні правовий статус органів, які, до практичної реалізації ЗУ "Про реєстрацію", продовжують здійснювати реєстрацію прав на землю у складі державного земельного кадастру, не визначений на законодавчому рівні, що надає формальні підстави ставити під сумнів легітимність їх діяльності з приводу реєстрації прав на землю, а статус осіб, які безпосередньо здійснюють реєстрацію земельних ділянок (реєстраторів), не визначений ні на законодавчому, ні на підзаконому рівні. Враховуючи правову природу реєстрації прав на землю та, як показала практика, неготовність органів Держкомзему до здійснення реєстрації речових прав на нерухоме майно, цілком логічним видається передача функцій з ведення державної реєстрації прав на все нерухоме майно в Україні саме Мін’юсту. Однак, як свідчить європейська практика та досвід побудови і ведення систем реєстрації прав, питання про визначення органів відповідальних за здійснення реєстрації, та їх відомчого підпорядкування, хоча і є принциповим, проте не визначальним для побудови ефективної системи реєстрації прав;
6. Хоча всі країни Європи й задекларували в своєму національному законодавстві принцип гласності (публічності), в кожній конкретній країні він досить суттєво відрі-зняється за обсягом інформації, що надається з реєстрів, процедурою отримання цієї ін-формації та за колом осіб, яким вона може бути надана. В Україні встановленню повніс-тю відкритого доступу до даних державного реєстру прав перешкоджає положення ст. 32 Конституції України, яке передбачає недопущення збирання, зберігання, вико-ристання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, еконо-мічного добробуту та прав людини. За таким показником, як відкритість та доступність до інформації реєстру прав на землю та інше нерухоме майно, Україна посідає одне з останніх місць в Європі.
Для підвищення гарантій тих прав на майно, які зареєстровані в установ-леному законом порядку в Державному реєстрі прав, в Україні слід законодав-чо закріпити такі принципи реєстрації, як принцип безповоротності та принцип публічної достовірності;
7. При Міністерстві юстиції України слід створити спеціалізований нау-ковий заклад (умовно назвемо його "Інститут державної реєстрації при Мініс-терстві юстиції України"). Головними завданнями даного Інституту мають бу-ти: підготовка та перепідготовка державних реєстраторів та інших працівників системи державної реєстрації прав на нерухоме майно і підвищення їх кваліфі-кації; науково-методичне забезпечення реєстрації; наукові дослідження та роз-робки в сфері державної реєстрації; вивчення досвіду інших країн та міжнародне співробітництво в сфері державної реєстрації; розробка пропозицій щодо удосконалення законодавства.
8. Можна визначити ряд основних організаційно-правових проблем, які перешкоджають формуванню єдиної, ефективної системи державної реєстра-ції речових прав на нерухоме майно в Україні:
- постійна міжвідомча боротьба між Держкомземом та Мін’юстом за право здійснення єдиної державної реєстрації речових прав на нерухоме май-но та їх обмежень;
- відсутність чіткої, стабільної, зрозумілої та послідовної державної кон-цепції щодо формування Української національної системи реєстрації, про що свідчить наявність у ній окремих компонентів всіх основних видів світових си-стем реєстрації;
- збереження в законодавстві України багатьох елементів радянської системи правового регулювання та управління нерухомістю;
- відсутність в Україні законів про кадастр нерухомості і про ринок зем-лі;
- відсутність підзаконних нормативно-правових актів, що регламентують процедуру реєстрації речових прав;
- встановлення на законодавчому рівні роздільного правового режиму землі та іншого нерухомого майна;
- відсутність законодавчо встановленого порядку взаємодії та координа-ції діяльності між органами реєстрації прав та органами, що здійснюють техні-чну інвентаризацію та кадастровий облік об’єктів нерухомого майна.
- наступна проблема на шляху до створення дієвої реєстраційної системи лежить не стільки в юридичній, скільки в технічній площині. Йдеться про Дер-жавний реєстр прав, а точніше його електронну складову. Відзначимо, що за шість років після прийняття ЗУ "Про реєстрацію" Держкомзем так і не створив належний електронний реєстр прав.
9. Порівняльний аналіз європейської практики формування та функціону-вання систем реєстрації та критичний аналіз як існуючої сьогодні, так і запрое-ктованої ЗУ "Про реєстрацію" системи реєстрації дає підстави для висунення наступних науково-практичних пропозицій з удосконалення законодавства, що регулює систему реєстрації прав на землю та інше нерухоме майно в Україні:
- Необхідно внести зміни в ст. 193 Земельного кодексу України щодо формування визначення державного земельного кадастру, оскільки чинне нині визначення кадастру частково дублює визначення державної реєстрації речо-вих прав на нерухоме майно, яке наводиться в ЗУ "Про реєстрацію". А відповідно повноваження щодо "…визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками…" належать до компетенціїї як Держкомзему, так і Мін’юсту, що в свою чергу, як свідчить практика українських реалій практичної реалізації положень ЗУ "Про реєстрацію", може призвести до продовження міжвідомчої боротьби;
- враховуючи визначену ЗУ "Про реєстрацію" модель реєстрації прав на землю та інше нерухоме майно, прийняття Закону України про "Про держа-вний земельний кадастр" видається недоцільним. Натомість необхідно прийняти Закон України "Про державний кадастр нерухомості", який, зокрема, має визначати запровадження в Україні системи єдиного кадастру, в рамках якого буде вестися як облік земельних ділянок, так і облік іншого нерухомого майна, а також, з огляду на відсутність цих положень в ЗУ "Про реєстрацію", порядок взаємодії органів кадастрового обліку та органів державної реєстрації прав в процесі здійснення державної реєстрації прав. Дисертантом запропоновано наукову модель Закону України “Про державний кадастр нерухомості” ;
- в ЗУ "Про реєстрацію" слід закріпити норму, що закріплює правовий статус державного реєстратора прав на нерухоме майно, як державного служ-бовця, а також конкретизувати підстави та межі відповідальності державного реєстратора речових прав на нерухоме майно. Потребує подальшого вивчення можливість та доцільність запровадження в Україні досвіду окремих країн Єв-ропи щодо обов’язкового страхування реєстраторами своєї діяльності задля забезпечення своєї можливої цивільно-правової відповідальності;
- ст. 28 ЗУ "Про реєстрацію" доповнити положенням, що визначає відк-ритий доступ органів державної влади і місцевого самоврядування, всіх юридичних і фізичних осіб до відомостей, які містяться в першій частині розділів Державного реєстру прав (відомості про нерухоме майно);
- в Законі України "Про інформацію" необхідно закріпити чітке нормати-вне визначення правового статусу інформації, що міститься та надається з Державного реєстру прав;
- внести в Цивільний кодекс України і Земельний кодекс України змі-ни, які б передбачили встановлення єдиного правового режиму земельної ділянки та будівель, що на ній розташовані;
- внести зміни до ЗУ "Про реєстрацію", виключивши частину 3 ст. 4, яка на даний момент передбачає можливість реєстрації права власності на житловий будинок, будівлю, споруду незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані. А п. 2 ст. 26 даного закону викласти в наступній редакції: "Записи в Державниому реєстрі прав скасовуються виключно за рішенням суду";
- внести зміни в ст. 30 та 33 Закону України "Про місцеве самовряду-вання в Україні", а саме: виключити з повноважень виконавчих органів сільсь-ких, селищних, міських рад облік та реєстрацію об'єктів нерухомого майна не-залежно від форм власності, а також реєстрацію права користування землею і договорів на оренду землі, видачу документів, що посвідчують право власності і право користування землею, оскільки дані положення суперечать як нормам Земельного кодексу України, так і положенням ЗУ "Про реєст-рацію";
- як свідчить негативний досвід формування реєстрації речових прав на нерухоме майно в складі Держкомзему, регулювання питання про порядок та процедуру передачі відомостей, необхідних для формування єдиного реєстру прав, на рівні підзаконних нормативно-правових актів може зайняти декілька років і призвести до продовження та загострення міжвідомчого протистояння. Тому необхідно на законодавчому рівні детально прописати перехідний процес щодо об’єднання двох реєстрів, зокрема: порядок та процедуру передачі відомостей, необхідних для формування єдиного реєстру прав у складі Мін’юсту (відомості з АС ДЗК, індексні кадастрові карти і кадастрові плани земельних ділянок); визначити терміни об’єднання реєстрів; встановити осіб відповідальних за належну передачу інформіції; створити спільну комісію з представників ДП "Центр ДЗК", Держкомзему та Мін’юсту щодо зіставлення інформації тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Гринько С. В. Правові аспекти реєстрації прав на землю : монограф. / С. В. Гринько. – К. : Видавничо-поліграфічний центр "Київський Універси-тет", 2004. – 172 с.
2. Земельне право України : підруч. / [за редакцією М. В. Шульги]. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
3. Земельное право Украины : учеб. пособ. / [под. ред. А. А. Погребного, И. И Каракаша]. – К. : Истина, 2002. – 496 с.
4. Чубуков Г. В. Земельная недвижимость: сделки, правовое регулирование : учеб. пособ. / Г. В. Чубуков, А. А. Погребной. – М. : Институт защиты предпринимателя, 1997. – 123 с.
5. Земельний кодекс України: науково-практичний коментар. – вид. 2-ге, пере-роб. і доп. / [за заг. ред. В. І. Семчика]. – К. : Ін Юре, 2004. – 748 с.
6. Каракаш И. И. Право собственности на землю и право землерользования в Украине : научно-практ. пособ. / И. И. Каракаш – К. : Истина, 2004. – 216 с.
7. Ерофеев Б. В. Земельное право России : учеб. изд. 9-е, перераб. / Б. В. Ерофеев. – М. : Юрайт-Издат, 2004. – 656 с.
8. Шляхи підвищення ефективності управління земельними ресурсами на місцевому рівні / [під. ред. М. Федорченка, О. Янова]. – К. : ІРЦ "Рефор-мування земельних відносин в Україні", 2005. – 336 с.
9. Новоротов О. С. Земельні відносини в Україні: стан та перспективи розвитку / О. С. Новоротов // Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні : мат. міжнар. наук. конф. "Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні", 13-14 квітня 2006, м. Київ. – К. : РВПС України НАН України, 2006. – Ч. 1. – С. 15–22.
10. Чубуков Г. В. Земельная недвижимость в системе Российского права / Г. В. Чубуков // Государство и право. – 1995. – № 9. – С. 42–51.
11. Сыродоев Н. А. Регистрация прав на землю и другое недвижимое имущество / Н. А. Сыродоев // Государство и право. – 1998. – № 8. – С. 90–97.
12. Бисага Ю. М. Земельне право України : навч. посіб. / Ю. М. Бисага, М. В. Сідак. – Ужгород : ВЕТА-Закарпаття, 2001. – 235 с.
13. ГОСТ 26640-85 (СТ СЭВ 4472-84) Земли. Термины и определения. утвер-жден Постановлением Государственного комитета СССР по стандартам 28.10.1985 № 3453 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://stroy-z.ru/netcat_files/518/443/h_24f2569ef529622055727506388ea09b – Назва з екрану.
14. Про охорону земель : Закон України від 19 червня 2003 // Відомості Верхов-ної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 349
15. Андрейцев В. І. Об’єкти земельних правовідносин за новим Земельним ко-дексом України / В. І. Андрейцев // Законодавство України. Науково-практичні коментарі. – 2002. – № 2. – С.3–19.
16. Guidelines on Real Property Units and Identifiers. United Nations. New York and Geneva. – 2004. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.unece.org/env/documents/2005/wpla/Guidelines_On_Real_Property_Identifiers.pdf – Назва з екрану.
17. Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3–4. – Ст. 27
18. Про оцінку земель : Закон України від 11 грудня 2003 р. // Відомості Вер-ховної Ради України. – 2004. – № 15. – Ст. 229
19. Про затвердження Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна" : Постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. № 1442 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 44. – Ст. 2885
20. Шульга М. В. Актуальные правовые проблемы земельных отношений в со-временных условиях / М. В. Шульга. – Х. : Фирма "Консум",1998. – 224 с.
21. Лісова Т. В. Правове забезпечення землеустрою в Україні : монограф. / Т. В. Лісова. –Х. : ЗАТ "Харківська друкарня № 16", 2005. – 168 с.
22. Про землеустрій : Закон України вiд 22 травня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 36. – Ст. 282
23. Луняченко А. В. Правовий режим земель сільськогосподарського призна-чення, які належать громадянам на праві власності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 "земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право" / А. В. Луняченко. – К., 2002. – 16 с.
24. Настечко К. О. Оформлення прав на земельні ділянки: правові та ор-ганізаційні питання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 "земельне право; аграрне право; екологічне право; при-родоресурсне право" / К. О. Настечко. – К., 2010. – 20 с.
25. Носік В. В. Право власності на землю українського народу : монограф. / В. В. Носік. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 544с.
26. Носік В. В. Конституційні засади реалізації права власності на землю в Україні / В. В. Носік // Шляхи вдосконалення приватизації та оцінки земель в Україні : матеріали між нар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 24-26 листопада 1999) : зб. наук. праць / [під ред. Б. А. Семененка]. – Суми : ВВП "Мрія-1" ЛТД, 1999. – С. 12–16.
27. Андрейцев В. І. Конституційно-правові імперативи використання права власності на землю / В. І. Андрейцев // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. – 2004. – № 58. – С. 96–99.
28. Костицький В. Конституційне регулювання охорони довкілля: український та світовий досвід / В. Костицький // Право України. – 2003. – № 10. – С. 49–55.
29. Карабань В. Правозастосовчі аспекти системи права / В. Карабань // Право України. – 2006. – № 5. – С. 48–52.
30. Каракаш І. І. Актуальні питання реформування конституційних засад права власності на природні об’єкти та їх ресурси / І. І. Каракаш // Реформування правової системи України : проблеми і перспективи розвитку у контексті європейських інтеграційних процесів : міжнар. наук.-прак. конф. (м. Київ, 28-29 квітня 2004) : зб. наук. праць в 2 ч. / Редкол. : С. А. Єрохін, В. Ф. Погорілко, Я. М. Шевченко та ін. – К.: Національна академія управління, 2004. – Ч. 1. – С. 382–387.
31. Земельный кодекс Российской Федерации от 25 октября 2001 года // Собра-ние законодательства Российской Федерации. – 2001. – № 44. – 4147 Ст.
32. О землеустройстве : Федеральный закон от 18.06.2001 г. // Собрание законодательства Российской Федерации. – 2001. – № 26. – Ст. 2582.
33. Кузнецов А. В. Сравнительно-правовой анализ российской и германской государственной регистрации прав на недвижимость [Електронний ресурс] / А. В. Кузнецов, Г. Герман // Юридический мир. – 2000. – № 1. – Режим доступу до журн. : http://www.zhastar.net/content/view/19060/
34. Гринько С. В. Правові аспекти реєстрації прав на землю : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.06 / Гринько Сергій Валерійович. – К., 2003. – 181 с.
35. Технічні вказівки щодо визначення меж земельних ділянок спільної та спільної часткової власності фізичних та юридичних осіб на забудованій те-риторії у населених пунктах, затверджені Державним комітетом України по земельних ресурсах 18 травня 1998 року [Електронний ресурс] – Режим до-ступу : http://www.uazakon.com/document/spart71/inx71392.htm – Назва з екрану.
36. Правові основи регулювання земельних відносин в Україні : навч. посіб. / [Бисага Ю. М., Сідак М. В., Палінчак М. М., Алмаші М. М.]. – Ужгород : Ліра, 2002. – 165 с.
37. Гражданское и торговое право капиталистических государств. – изд. 3-е, перераб. и доп. / [под ред. Е.А. Васильева]. – М. : Международные отношения, 1993. – 555 с.
38. Гражданское право Украины : в 2 ч. / [под ред. A. A. Пушкина, В. М. Самойленко]. – Х. : Основа, 1996. – Ч. 1. – 442 с.
39. Гражданское право : учеб. в 2 ч. / [под. ред. A. Г.Калпина, А. И.Масляева]. – М. : Юристъ, 1997. – Ч. 1. – 472 с.
40. Деякі інституціональні аспекти земельних відносин в Україні: стан та напрямки вдосконалення / [І. К. Бистряков, О. С. Новоротов, Т. С. Ніко-лаєнко та ін.]. – К. : Наук. Видання / НАН України РВПС України, 2002. – 134 с.
41. Цивільний кодекс України. Коментар / [за заг. ред. Є. О. Харитонова, О. М. Калітенко]. – Одеса : Юридична література, 2003. – 1112 с.
42. Скловский К. И. Собственность в гражданском праве : Учеб.-практ. пособие. / К. И. Скловский. – 2-е изд. – М. : Дело, 2000. – 512 с.
43. Цивільний кодекс України: науково–практичний коментар. – Вид. 5-е, пере-роб. і доп. / [за заг. ред. Е. О. Харитонова, Н. Ю. Голубєвової]. – Х. : ТОВ "Одіссей", 2009. – 1208 с.
44. Гришаев С.П. Правовой режим недвижимого имущества [Електронний ре-сурс] / С. П. Гришаев – Режим доступу : http://www.pravo.vuzlib.net/book_z1949_32.html – Назва з екрану.
45. Шарий Г. І. Проблеми державного управління земельними ресурсами в су-часних умовах та основні шляхи завершення земельної реформи в Україні [Електронний ресурс] / Г. І. Шарий // Демократичне врядування. Електронне наукове фахове видання Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. – 2008. – № 2. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeVr/2008_2/fail/Sharyj.pdf – Назва з екрану.
46. Про оренду землі : Закон України вiд 06.10.1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – № 46. – Ст. 280
47. Про плату за землю : Закон України вiд 03 липня 1992 р. // Відомості Вер-ховної Ради України. – № 38. – Ст. 560
48. Про затвердження порядку державної реєстрації договорів оренди землі : Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 р. № 2073 // Офіційний вісник України. – № 52. – Ст. 34
49. Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) : Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р. № 119 // Офіційний вісник України. – № 4. – Ст. 113
50. Barnes G. Land Registration Modernization in Developing Economies: A Discus-sion of the Main Problems in Central/Eastern Europe, Latin America, and the Car-ibbean / G. Barnes, D. Stanfield, K. Barthel // URISA Journal. – 2000. – № 4. – S. 33–42.
51. Земельний кодекс України: науково-практичний коментар. – 3-є вид. пере-роб. і доп. / [за заг. ред. В. І.Семчика]. – К. : Ін Юре, 2007. – 896 с.
52. Михасюк І. Регулювання земельних відносин : монограф. / І. Михасюк, Б. Косович. – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. – 264 с.
53. Карлин А. М. Формирование системы регистрации прав на землю и иные объекты недвижимости в Российской Федерации : Дис. … канд. экон. наук : 08.00.27 / Карлин Андрей Михайлович. – М. : 2000. – 187 с.
54. Теоретико-методологічні основи державного земельного кадастру в Україні / [під заг. ред. А. М. Треяка]. – К. : ТОВ "ЦЗРУ", 2003. – 253 с.
55. Дегтярёв И. В. Земельный кадастр / И. В. Дегтярёв. – М. : Колос, 1979. – 463 с.
56. Новаковський Л. Я. Принципи формування нормативно-правової бази реєстрації земельних ділянок і права власності на них / Л. Я. Новаковський, А. М. Третяк, О. Я. Панчук // Землевпорядний вісник. – 1999. – № 1. – С. 14–15.
57. Третяк А. М. Проблеми створення системи управління земельними ресурса-ми та реєстрації землі / А. М. Третяк // Землевпорядний вісник. –1998. – № 3. – С. 3–6.
58. Котик З. О. Кадастр : Курс лекцій / З. О. Котик – Львів : Каменяр, 2003. – 119 с.
59. Лихогруд М. Г. Вимоги до законодавчого забезпечення кадастрово-реєстраційної діяльності / М. Г. Лихогруд // Землевпорядний вісник. – 2004. – № 1. – С. 65–68.
60. Постатейный комментарий к Федеральному закону "О государственной ре-гистрации прав на недвижимое имущество и сделок с ним" / [под ред. П.В. Крашенинникова]. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Спарк – [Електронний ресурс] : Компьютерная справочная правовая система Консультант Плюс – Режим доступу: http://www.consultant.ru/
61. Сенчук В. В. Правове забезпечення реєстрації нерухомого майна та прав на нього в Україні: історико-правовий аналіз : Дис. канд. юрид. наук : 12.00.01 / Сенчук Василь Володимирович. – К., 2009. – 189 с.
62. Лукьянчиков Д. В. Государственный кадастровый учет земельных участков [Електронний ресурс] / Д. В. Лукьянчиков – Режим доступу : http://www.allpravo.ru/diploma/doc5916p0/instrum5928/item5933.html – Назва з екрану.
63. Про Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів : Постанова Кабінету Міністрів України вiд 23.03.1995 р. № 213 [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=213-95-%EF – Назва з екрану.
64. Masser І. GIS Diffusion: the Adoption and Use of Geographical Information Sys-tems in Local Government in Europe - GISDATA 3 / I. Masser, H. Campbell, M. Craglia. – London : Taylor & Francis Ltd, 1996. – 240 s.
65. Dekker H. A. L. The Invisible Line: Land Reform, Land Tenure Security, and Land Registration / H. A. L. Dekker. – Burlington : Ashgate Publishing, 2003. – 230 s.
66. Быстров Г. Е. Правовые проблемы земельной и аграрной реформы в зару-бежных странах: теория, практика, итоги, перспективы / Г. Е. Быстров. – Минск : БГЭУ, 2001. – 211 с.
67. Филипова А. П. Зарубежный опыт функционирования кадастровых инфор-мационных систем / А. П. Филипова // Земельный вестник России. – 2005. – № 1–2. – С. 63–68.
68. Земельный вопрос / [под ред. Е. С. Строева]. – М. : Колос, 1999. – 536 с.
69. Федорченко М. Земельне право України : посіб. для практиків : в 2 т. / М. Федорченко, О. Янов. – К. : ІРЦ "Реформування земельних відносин в Україні", 2006. – Т. 1. – 376 с.
70. Gonzalez F. P. M. Estado, Propiedad, Mercado [Електронний ресурс] / F. P. M. Gonzalez. – Режим доступу : http://cinder.artisoftware.com/wp-content/uploads/file/DocumentosValencia/Fernando%20P_%20Méndez.pdf – Назва з екрану.
71. Paasch J. M. Legal Cadastral Domain Model – An Object-oriented Approach / J. M. Paasch // Nordic Journal of Surveying and Real Estate Research. – 2005. – № 2. – S. 117-136.
72. Янов О. Правові та інституційні аспекти ринку земель сільськогосподарсь-кого призначення в Україні [Електронний ресурс] / О. Янов М. Фе-дорченко – Режим доступу : http://ierpc.org/ierpc/papers/agp13_ur.pdf – Назва з екрану.
73. Дмитриев А. В. Государственная регистрация прав на землю в г. Москве : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.06, 12.00.03 / Дмитриев Александр Викторо-вич. – М., 2002. – 160 с.
74. Zevenbergen J. A Systems Approach to Land Registration and Cadastre / J. Zevenbergen // Nordic Journal of Surveying and Real Estate Research. – 2004. – № 1. – S. 11–24.
75. Лященко А. А. Аналіз розвитку кадастрових систем та систем обробки даних / А. А. Лященко // Науково-технічний збірник. Вип. 18 Містобудування та територіальне планування. К. : КНУБА, 2004. С. 122 –131.
76. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень : Закон України від 01 липня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 51. – Ст. 553
77. О государственной регистрации прав на недвижимое имущество и сделок с ним : Федеральный закон от 21 июля 1997 г. // Собрание законодательства Российской Федерации. – 1997. – № 30. – Ст. 3594
78. Об утверждении Федеральной программы поэтапного развития системы государственной регистрации прав на недвижимое имущество и сделок с ним : Постановление Правительства РФ от 09 апреля 2001 г. № 273 // Собрание законодательства Российской Федерации. – 2001. – № 16. – Ст. 1602.
79. Сарьян Е. Р. Вещные права на землю и их государственная регистрация (На примере Московской области) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Сарьян Елена Ростиславовна. – М., 2005. – 218 с.
80. Эрделевский А. М. Финансовые услуги, вексель, недвижимость: анализ и комментарий законодательства и судебной практики / А. М. Эрделевский. – М. : БЕК, 1999. – 312 с.
81. Буханевич А. Державна реєстрація прав на нерухомість та безпека іпотеки / А. Буханевич // Землевпорядний вісник. – 2009. – № 4. – С. 52–53.
82. Ильченко А. Л. Государственная регистрация прав и сделок с недвижимо-стью как средство государственного регулирования предпринимательской деятельности : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Ильченко Анна Леони-довна. – М., 2005. – 243 с.
83. Алексеев В. А. Недвижимое имущество: государственная регистрация и проблемы правового регулирования [Електронний ресурс] / В.А. Алексеев. – М. : "Волтерс Клувер", 2007. – Режим доступу : http://dom-i-zakon.ru/articles/nedv/sdeli/987658654879678548976/ – Назва з екрану.
84. Новаковський Л. Я. Шляхи удосконалення законодавчого забезпечення ре-гулювання земельних відносин / Л. Я. Новаковський // Землевпорядний вісник. – 2009. – № 4. – С. 20–24.
85. Андрейцев В. І. Конституційно-правовий механізм гарантування права влас-ності на землю / В. І. Андрейцев // Вісник Київського національного універ-ситету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. – 2003. – № 52. – С. 7–11
86. Будзилович І. Чи можна вважати майном земельну нерухомість України? / І. Будзилович, А. Юрченко // Право України. – 1999. – № 11. – С. 45–49.
87. Боднар О. Г. Земля як об’єкт права власності за законодавством України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 "земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право" / О. Г. Боднар. – К., 2005. – 22 с.
88. Мірошниченко А. М. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / А. М. Мірошниченко, Р. І. Марусенко. – К. : Правова Єдність, 2009. – 496 с.
89. Органи державної влади України як суб’єкти земельних правовідносин : монограф. / [за ред. В. І. Семчка]. – К. : Вид-во "Видавничий дім "УКРПОЛ", 2009. – 248 с.
90. Цивільний кодекс України вiд 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356
91. Про іпотеку : Закон України вiд 05 червня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 28. – Ст. 1362
92. Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування : Закон України вiд 26 червня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 37. – Ст. 237
93. Про охорону культурної спадщини : Закон України вiд 08 червня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 27. – Ст. 1112
94. Про податок з доходів фізичних осіб : Закон України вiд 22 травня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 28. – Ст. 1361
95. Про затвердження Методичних рекомендацій стосовно визначення нерухо-мого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації : Наказ Міністерства юстиції України від 14.04.2009 № 660/5 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v660_323-09 – Назва з екрану.
96. Ястребова В. В. Регистрация вещевых прав на недвижимое имущество в Российской Федерации и Федеративной Республике Германия : дис. … канд. юр. наук : 12.00.03 / Ястребова Вера Владимировна. – М., 2007. – 180 с.
97. Ковальський Д. В. Земельно-процесуальні відносини : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.06 / Ковальський Дмитро Вікторович. – К., 2005. – 193 с.
98. Никонов П. Н. Недвижимость, кадастр и мировые системы регистрации прав на недвижимое имущество / П. Н. Никонов Н. Н. Журавский. – Санкт-Петербург : Роза мира, 2006. – 180 с.
99. Bürgerliches Gesetzbuch, аusfertigungsdatum 18.08.1896 [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.gesetze-im-internet.de/bgb/ – Назва з екрану.
100. Bengel M. Grundbuch, Grundstück, Grenze. Handbuch zur Grundbuchordnung unter Berücksichtigung katasterrechtlicher Fragen. / M. Bengel, F. Simmerding. – Berlin : Neuwied, 2000. – 555 s.
101. Германское право [науч. ред. проф. В. В.Залесский ; пер. с нем.]. – М. : Международный центр финансово-экономического развития, 1996. – 552 с.
102. Розновська С. Б. Зарубіжний досвід, щодо правового режиму земельної ділянки і розташованого на ніж нерухомого майна / С. Б. Розновська // Часопис Київського університету права. – 2009. – № 2. – С. 276–280.
103. Гражданский кодекс Российской Федерации (ч.1,2,3). Часть I от 30 ноября 1994 г. № 51. // Собрание законодательства Российской Федерации. – 1994. – № 32. – Ст. 3301; Часть ІІ от 26 января 1996 г. № 16. // Собрание законодательства Российской Федерации. – 1996. – № 5. – Ст. 410; Часть III от 26 ноября 2001 г. № 146. // Собрание законодательства Российской Федерации. – 2001. – № 49. – Ст. 4552.
104. Сode civil [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://admi.net/code/index-CCIVILL0.html – Назва з екрану.
105. Де ла Морандьер Л. Ж. Гражданское право Франции / Пер.с франц. Е. А. Флейшиц / Л. Ж. де ла Морандьер – М. : Издательство иностранной литературы, 1958. – 742 с.
106. Gray K. Land Law / K. Gray, S. F. Gray. – New York : Oxford University Press, 2007, – 656 р.
107. Zimmermann R. The Law of Obligations : Roman Foundations of the Civilian Tradition / R. Zimmermann. – New York : Oxford University Press, 1996, 1312 р.
108. Ries J. Real estate law in Ukraine [Електронний ресурс] / J. Ries – Режим до-ступу : http://www.chamber.ua/files/documents/updoc/29650/Real_ Es-tate_Law_in_Ukraine_BY_BEITEN_BURKHARDT.pdf – Назва з екрану.
109. Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких зако-нодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України : Закон України вiд 27 квітня 2007 р. // Офіційний вісник України. – 2007. – № 43. – Ст. 1703
110. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю : Закон України вiд 05 листопада 2009 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 5. – Ст. 40
111. Проект закону України від 10.10.2005 р. № 8265 "Про внесення змін до Ци-вільного кодексу України (щодо права на земельну ділянку при придбанні житлового будинку або споруди, що розміщені на ній)" [Електронний ре-сурс] – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_ 2005_10_10/JD6DL00A.html# – Назва з екрану.
112. Козмук П. Ф. Державна реєстрація земельних ділянок, іншого нерухомого майна та прав на них / П. Ф. Козмук, А. П. Козмук. – Чернівці : Букрек, 2004. – 224 с.
113. Овчарук С. С. Організаційно – правові засади державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Овчарук Сергій Станіславович. – К., 2009. – 225 с.
114. Овчарук С. С. Організаційно – правові засади державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 "адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право" / С.С. Овчарук. – К., 2009. – 20 с.
115. Конституція України від 28 червня 1996 р. / Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141
116. Бевзенко Р. С. Юридическое значение акта государственной регистрации права на недвижимое имущество / Р. С. Бевзенко // Законодательство. – 2004. – №9. – С. 30 – 36.
117. Определение Конституционного Суда РФ от 5 июля 2001 г. № 132-О "Об отказе в принятии к рассмотрению жалобы закрытого акционерного общества "РЕБАУ АГ" на нарушение конституционных прав и свобод пунктом 1 статьи 165 и пунктом 3 статьи 651 Гражданского кодекса Российской Федерации" // Вестник Конституционного Суда Российской Федерации. – 2002. – №1.
118. Williamson I. Land administration and cadastral trends - a framework for re-engineering / I. Williamson, L. Ting // Computers, Environment and Urban Sys-tems. – 2001, – № 4-5 – S. 339–366.
119. Кассо Л. Здания на чужой земле / Л. Кассо. – М. : Правоведение, 1905. – 48 с.
120. Чубаров В. В. Вопросы государственной регистрации прав на недвижимое имущество и сделок с ним / В. В. Чубаров // Проблемы современного граж-данского права : сб. статей [отв. ред. В. Н. Литовкин, В. А. Рахмилович]. – М. : Городец, 2000. С. 145–154.
121. Курин Ю. Г. Государственная регистрация прав на недвижимое имущество и права добросовестного приобретателя: из прошлого в настоящее [Електронний ресурс] / Ю. Г. Курин. Недвижимость и инвестиции. Правовое регулирование. – 2003. – № 3-4. – Режим доступу до журн. : http://www.dpr.ru/journal/journal_12_6.htm
122. Виноградов П. Н. Недвижимое имущество: историческое и современное понимание / П. Н. Виноградов // Вестник ВГУ. Серия Право. – 2008. – № 1. – С. 72–85.
123. Синайский В. И. Русское гражданское право / В. И. Синайский. – 2-е, изд. испр. и доп. – К. : Типо-литография "Прогресс", 1917. – Вып. 1 : Общая часть. Вещное право. Авторское право. – 568 с.
124. Базанов И. А. Происхождение современной ипотеки. Новейшие течения в вотчинном праве в связи с современным строем народного хозяйства [Електронний ресурс] / И. А. Базанов – Режим доступу : http://jurbook.narod.ru/content_bazanov.htm – Назва з екрану.
125. Марзаганов А. М., Становление института государственной регистрации прав на недвижимое имущество [Електронний ресурс] / А. М. Марзаганов – Режим доступу : http://science.ncstu.ru/articles/law/f02/12.pdf/file_download – Назва з екрану.
126. Емельянова Е. А. История становления сист