ПРІОРИТЕТНІСТЬ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ ЯК ПРИНЦИП АГРАРНОГО ПРАВА

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

На правах рукопису

САВЧЕНКО Ганна Ігорівна

УДК 349.42: 631 (477)

ПРІОРИТЕТНІСТЬ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ ЯК ПРИНЦИП АГРАРНОГО ПРАВА

Спеціальність 12.00.06 – земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Уркевич Віталій Юрійович
доктор юридичних наук, доцент

Харків - 2012
ЗМІСТ
ВСТУП ………………………………………………………………………… 3
РОЗДІЛ 1. ПРИНЦИП ПРІОРИТЕТНОСТІ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ В СИСТЕМІ ПРИНЦИПІВ АГРАРНОГО ПРАВА ………………………………………………………………………...

12
1.1. Поняття і система принципів аграрного права …..…………………... 12
1.2. Нормативно-правове закріплення пріоритетності розвитку сільського господарства України …………………………………………………………
37
1.3. Принцип пріоритетності розвитку сільського господарства України та його місце в системі принципів аграрного права .……………………….
55
Висновки до розділу 1 …………………………………………………........... 79
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ СКЛАДНИКІВ ПРИНЦИПУ ПРІОРИТЕТНОСТІ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ ..........................................................................

85
2.1. Реалізація принципу пріоритетності розвитку сільського господарства України у сфері виробничо-господарської діяльності та його правове забезпечення ...........................................................................

85
2.2. Пріоритетність використання земель сільськогосподарського призначення як основного засобу виробництва та її правова регламентація ………………………………………………………………….

109
2.3. Пріоритетність правового статусу селянина як складник принципу пріоритетності розвитку сільського господарства України…….…………..
129
2.4. Державна підтримка аграрних товаровиробників як складник принципу пріоритетності розвитку сільського господарства України.....…
142
Висновки до розділу 2 …………………………………………………........... 161
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………....... 169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………..... 176

ВСТУП
Актуальність теми. Забезпечення пріоритетності розвитку сільського господарства України дозволить державі використати наявний потенціал у сфері виробництва сільськогосподарської продукції, продовольчої сировини й харчових продуктів. Для забезпечення життєдіяльності більшості населення нашої країни сільське господарство залишається найважливішою галуззю народного господарства, від стану якого багато в чому залежить розвиток промисловості, підвищення добробуту населення. Усе це вказує на пріоритетність розвитку сільського господарства в національній економіці. Оскільки зазначені відносини унормовуються аграрним правом, важливо дослідити такий принцип цієї галузі права, як пріоритетність розвитку сільського господарства України.
Незважаючи на наявне правове регулювання в галузі сільського господарства, зокрема, прийняття ще в 1990 р. Закону України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві», правова регламентація пріоритетності розвитку сільського господарства перебуває на недостатньому рівні.
У сучасній українській юридичній науці принцип пріоритетності розвитку сільського господарства України спеціально не досліджувався. Зокрема, не охарактеризовано його сутність і зміст, не розкрито його взаємозв’язок з іншими принципами аграрного права. Вирішення вказаних проблем дозволить забезпечити пріоритетність розвитку сільського господарства України і створити надійний механізм його правового регулювання.
Дана дисертаційна робота є першою спробою здійснити комплексний аналіз принципу пріоритетності розвитку сільського господарства України як принципу аграрного права.
Науково-теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження послужили вітчизняні й зарубіжні наукові джерела з теорії права, аграрного (колгоспного, сільськогосподарського), екологічного, земельного права, авторами яких є: С.С. Алексєєв, В.І. Андрейцев, Г.Ю. Бистров, А.Й. Богдан, М.Я. Ващишин, В.М. Гайворонський, А.П. Гетьман, В.К. Гуревський, В.М. Єрмоленко, В.П. Жушман, А.А. Забєлишенський, О.Л. Захаров, І.Ф. Казьмін, І.І. Каракаш, Т.О. Коваленко, М.І. Козир, А.М. Колодій, П.Ф. Кулинич, В.І. Курило, А.В. Луняченко, С.І. Марченко, В.В. Носік, С.П. Погребняк, О.О. Погрібний, О.Ф. Скакун, А.М. Статівка, В.І. Семчик, Г.В. Чубуков, В.С. Шелестов, М.В. Шульга, Н.І. Титова, В.Ю. Уркевич, В.З. Янчук та ін. Також використані праці таких представників економічної науки, як Ю.Д. Білик, О.І. Гойчук, Т.Д. Гром’як, О.П. Пономаренко. Наукові дослідження вказаних учених допомогли сформулювати основні положення, на яких мають ґрунтуватися засади пріоритетності розвитку сільського господарства.
Наведене свідчить, що дослідження сутності принципу пріоритетності розвитку сільського господарства України та його правового закріплення є актуальним і потребує комплексного наукового вивчення на дисертаційному рівні. Причому в національній аграрно-правовій науці таке дослідження буде проведено вперше.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає основним напрямкам державної політики України стосовно підвищення ефективності сільського господарства в сучасних умовах. Робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри земельного та аграрного права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» в межах цільової комплексної програми «Правове забезпечення реалізації політики держави на пріоритетних напрямках економічного розвитку та у сфері екологічної безпеки» (державна реєстрація № 0111U000962).
Мета й завдання дослідження. Метою дисертації є з’ясування сутності, особливостей принципу пріоритетності розвитку сільського господарства України, формулювання наукових висновків і внесення рекомендацій з удосконалення чинної нормативно-правової бази з питань пріоритетності розвитку сільського господарства України.
Відповідно до поставленої мети визначено основні завдання дослідження: (а) з’ясувати систему сучасних принципів аграрного права; (б) розкрити й науково обґрунтувати зміст принципу пріоритетності розвитку сільського господарства України; (в) показати взаємозв’язок цього принципу з іншими принципами аграрного права; (г) проаналізувати нормативно-правове закріплення пріоритетності розвитку сільського господарства України; (д) виділити основні складники досліджуваного принципу; (е) розглянути особливості й специфіку сільськогосподарського виробництва (виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських товаровиробників) і його пріоритетний характер; (є) охарактеризувати правове регулювання пріоритетності використання земель сільськогосподарського призначення як основного засобу виробництва в сільському господарстві; (ж) розкрити пріоритетність правового статусу селянина як основного виробника сільськогосподарської продукції; (з) дослідити державну підтримку аграрних товаровиробників як складник принципу пріоритетності розвитку сільського господарства України; (и) сформулювати пропозиції з удосконалення чинного аграрного законодавства України з урахуванням досвіду деяких країн у досліджуваній сфері.
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, що складаються у сфері пріоритетності розвитку сільського господарства України.
Предмет дослідження – правові відносини, що є втіленням принципу пріоритетності розвитку сільського господарства України, нормативна й науково-юридична джерельна база його закріплення.
Методи дослідження. В основу методології даної дисертації покладено комплексний підхід до аналізу правових питань пріоритетності розвитку сільського господарства України. Тема роботи зумовила використання філософських, загальнонаукових і спеціально-наукових методів пізнання: матеріалістичної діалектики, історико-правового, порівняльно-правового, нормативно-аналітичного, формально-логічного, системно-структурного, формально-юридичного. На всіх стадіях опрацювання заданої тематики застосовувався метод матеріалістичної діалектики з метою визначення сутності принципу пріоритетності розвитку сільського господарства України, його особливостей та специфіки. За допомогою історико-правового методу вивчався процес еволюції відносин у досліджуваній сфері, зокрема, відповідні принципи колгоспного й сільськогосподарського права. Порівняльно-правовий і нормативно-аналітичний були задіяні для співставлення окремих положень законодавства України, деяких зарубіжних країн щодо правового забезпечення пріоритетності розвитку сільського господарства, а також при аналізі наукових аграрно-правових джерел. Формально-логічний метод став у нагоді при формулюванні дефініцій таких конструкцій, як «система принципів аграрного права», «принципи аграрного права». Системно-структурний допоміг вивчити основні складники розглядуваного принципу, показати існуючі між ними причинно-наслідкові зв’язки. Формально-юридичний дозволив установити зміст окремих приписів аграрного законодавства, зокрема, щодо правового закріплення пріоритетності розвитку сільського господарства України.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим у правовій науці України комплексним дослідженням сутності, специфіки принципу пріоритетності розвитку сільського господарства України, спрямованим на подальший розвиток теорії аграрного права шляхом формулювання нових і вдосконалення існуючих правових конструкцій, понять і категорій, внесення науково обґрунтованих пропозицій з удосконалення чинного аграрного законодавства України.
У дисертації вперше:
1. Обґрунтовано існування самостійного правового інституту аграрного права – правового забезпечення пріоритетності розвитку сільського господарства України, що має комплексний характер, оскільки включає норми, які регулюють різні види відносин, а його фундамент становлять норми Закону України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві».
2. Доведено, що основними складниками принципу пріоритетності розвитку сільського господарства України є: 1) особливості та специфіка сільськогосподарського виробництва (виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських товаровиробників) та АПК у цілому; 2) пріоритетність використання земель сільськогосподарського призначення як основного засобу виробництва в сільському господарстві; 3) пріоритетність правового статусу селянина як основного виробника сільськогосподарської продукції; 4) державна підтримка аграрних товаровиробників.
3. З'ясовано взаємозв’язок принципу пріоритетності розвитку сільського господарства України з іншими принципами аграрного права, внаслідок чого зроблено висновок, що перший є фундаментальним (основним, головним) принципом аграрного права. За своїм характером розглядуваний принцип є комплексним.
4. Доведено, що формами реалізації принципу пріоритетності розвитку сільського господарства України на сучасному етапі є наступні: (а) у сфері виробничо-господарської діяльності – розвиток органічного виробництва; (б) у сфері сільськогосподарського землекористування – консолідація земель сільськогосподарського призначення, їх екологозбалансоване й раціональне використання; (в) у сфері пріоритетності правого статусу селян – запровадження й гарантування пріоритетності такого статусу; (г) у сфері державної підтримки аграрних товаровиробників – удосконалення заходів державного аграрного протекціонізму з урахуванням досвіду ЄС.
5. Обґрунтовано необхідність включення до статті 2 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» нового п. 2.13-1, у якому навести таке визначення: «протекціонізм – це система заходів державної підтримки, спрямована на захист вітчизняних аграрних товаровиробників шляхом збільшення ціни імпортних товарів внаслідок введення ввізного мита на ці товари і встановлення певних квот».
Удосконалено:
– систему сучасних принципів аграрного права, що має наступний вигляд: (1) пріоритетність розвитку сільського господарства; (2) пріоритетність соціального розвитку села; (3) забезпечення рівності учасників аграрних правовідносин; (4) вільне обрання селянами форм і напрямів сільськогосподарської діяльності; (5) господарська і юридична самостійність, матеріальна зацікавленість і відповідальність за результати підприємницької діяльності; (6) гарантованість захисту прав сільськогосподарських товаровиробників; (7) забезпечення потреб населення і промисловості безпечною і якісною сільськогосподарською сировиною та гарантованість продовольчої безпеки держави; (8) забезпечення інноваційного розвитку сільського господарства; (9) екологізація сільського господарства; (10) урахування особливостей сільськогосподарської діяльності; (11) запозичення позитивного досвіду зарубіжних країн щодо правового регулювання аграрних відносин;
– визначення понять «принципи аграрного права», під якими запропоновано розуміти основоположні вихідні приписи, які визначають зміст і спрямованість розвитку аграрного права й забезпечують виконання завдань, що стоять перед ним; «протекціонізм», що розглядається як система заходів державної підтримки, спрямована на захист вітчизняних аграрних товаровиробників шляхом збільшення ціни імпортних товарів внаслідок введення ввізного мита на ці товари і встановлення певних квот.
Отримали подальший розвиток:
– ідея, що такі позиції, як повнота правового регулювання аграрних відносин, реальність і гарантованість суб’єктивних прав учасників аграрних правовідносин, постійне вдосконалення механізму правового регулювання аграрних відносин та підвищення ефективності державного регулювання аграрного сектора економіки, рівність і всебічна охорона та зміцнення форм власності в АПК і організаційно-правових форм господарювання сільськогосподарських товаровиробників скоріше виступають не принципами, а є завданнями аграрного права, на вирішення яких спрямована дія його норм;
– положення, що такі принципи аграрного права, як (а) забезпечення потреб населення і промисловості безпечною і якісною сільськогосподарською сировиною та гарантованість продовольчої безпеки держави, (б) урахування особливостей сільськогосподарської діяльності, обумовлюють необхідність надання сільському господарству пріоритетного характеру, в той час як решта їх є своєрідними «внутрішніми» вимогами до сільськогосподарської сфери й організації сільськогосподарського виробництва;
– висновок про необхідність прийняття Закону України «Про пріоритетність розвитку сільського господарства України» та його структури;
– положення щодо існування нормативних приписів стосовно пріоритетного характеру виробничо-господарської діяльності й окремих галузей сільського господарства, зокрема рослинництва і тваринництва;
– рекомендація щодо необхідності надання селянам пріоритетного правового статусу за допомогою наступних чинників: (а) розвиток української культури, формування національної ідеї; (б) підкреслення виняткової значущості та важливої ролі селян, від праці яких залежить життя населення держави; (в) формування позитивного «іміджу» селян, підвищення престижності їх праці; (г) доступність освіти для селян (безкоштовна вища й середня спеціальна освіта, водійська підготовка, звільнення від строкової військової служби працюючих на селі випускників); (д) належне медичне обслуговування, медичне страхування; (е) можливість отримання фінансових послуг, страхування виробничих ризиків, життя і здоров’я за рахунок держави; (є) пріоритетне інвестування в сільське господарство (гарантовані державою інвестиції, кредити на здійснення сільськогосподарської діяльності, житлове й виробниче будівництво);
– положення про особливості правосуб’єктності селян, що виявляється в тому, що вони займаються виробництвом сільськогосподарської продукції через використання земель сільськогосподарського призначення завдяки власній праці;
– висновок щодо співвідношення державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників і їх державного протекціонізму;
– положення про протекціонізм як складник державної підтримки аграрних товаровиробників;
– висновок про потребу прийняття закону України про захист вітчизняного аграрного товаровиробника від імпортних поставок сільськогосподарської продукції, матеріально-технічних ресурсів, насіннєвого матеріалу.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в можливості втілення в життя його теоретичних положень і висновків: а) у нормотворчій діяльності – для розвитку й удосконалення аграрного законодавства в розглядуваній сфері; б) у правозастосуванні – для вирішення проблем застосування аграрного законодавства; в) у навчальному процесі, а також при підготовці підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій для студентів юридичних та аграрних вищих навчальних закладів.
Апробація результатів дослідження. Положення дисертаційної роботи обговорювалися й були схвалені на засіданнях кафедри земельного та аграрного права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Результати дослідження використовувалися дисертанткою в навчальному процесі в Національному університеті «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» на практичних заняттях з курсу «Аграрне право».
Наукові висновки й рекомендації щодо принципу пріоритетності розвитку сільського господарства України віддзеркалені в опублікованих статтях і тезах доповідей та наукових повідомлень. Окремі положення й пропозиції доповідались на таких конференціях, як-то: (а) міжнародна наукова конференція «Дев’яті осінні юридичні читання» (12-13 листопада 2009 р., м. Хмельницький); (б) міжнародна науково-практична конференція молодих учених «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (19-20 березня 2010 р., м. Луцьк); (в) всеукраїнська науково-практична конференція молодих учених та здобувачів «Юридична осінь 2010 року» (23-24 листопада 2010 р., м. Харків); (г) міжнародна науково-практична конференція, присвячена 10-річчю створення юридичного факультету НУБіП «Сучасні тенденції розвитку національного законодавства України» (19-20 травня 2011 р., м. Київ).
Публікації. Основні висновки, теоретичні положення й рекомендації дисертаційного дослідження містяться у 8-ми публікаціях, з яких 4 статті, опубліковані в наукових фахових виданнях України, і тези 4-х виступів на наукових конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації наведені теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що виявляється у з’ясуванні сутності, особливостей, специфіки принципу пріоритетності розвитку сільського господарства України. Виконане дослідження дозволяє зробити нижченаведені висновки.
1. Принципи аграрного права – основоположні вихідні приписи, які визначають зміст і спрямованість розвитку аграрного права і забезпечують виконання завдань, що стоять перед ним. Принципи виражають сутність і зміст аграрного права, характеризують найважливіші його властивості та якісні риси, предмет.
2. Такі позиції, як повнота правового регулювання аграрних відносин, реальність і гарантованість суб’єктивних прав учасників аграрних правовідносин, постійне вдосконалення механізму правового регулювання аграрних відносин та підвищення ефективності державного регулювання аграрного сектора економіки, рівність і всебічна охорона та зміцнення форм власності в АПК і організаційно-правових форм господарювання сільськогосподарських товаровиробників скоріше виступають не принципами, а є завданнями аграрного права, на вирішення яких спрямована дія його норм. Звідси відносити до системи принципів аграрного права їх не доцільно.
3. Система сучасних принципів аграрного права – це така сукупність її складових, їх груп, які мають певні взаємозв’язки між собою і з середовищем.
Система сучасних принципів аграрного права виглядає наступним чином: (1) пріоритетність розвитку сільського господарства; (2) пріоритетність соціального розвитку села; (3) забезпечення рівності учасників аграрних правовідносин; (4) вільне обрання селянами форм і напрямів сільськогосподарської діяльності; (5) господарська і юридична самостійність, матеріальна зацікавленість і відповідальність за результати підприємницької діяльності; (6) гарантованість захисту прав сільськогосподарських товаровиробників; (7) забезпечення потреб населення і промисловості безпечною і якісною сільськогосподарською сировиною та гарантованість продовольчої безпеки держави; (8) забезпечення інноваційного розвитку сільського господарства; (9) екологізація сільського господарства; (10) урахування особливостей сільськогосподарської діяльності; (11) запозичення позитивного досвіду зарубіжних країн щодо правового регулювання аграрних відносин. Провідним, головним серед них є принцип пріоритетності розвитку сільського господарства України.
4. Аграрне законодавство містить низку правових норм, що закріплюють пріоритетність розвитку сільського господарства України. Існуючі норми права утворюють самостійний правовий інститут – правового забезпечення пріоритетності розвитку сільського господарства України. Цей правовий інститут має комплексний характер, оскільки включає до свого складу норми, що регулюють різні види відносин (щодо соціального розвитку, державної аграрної політики, державної підтримки, розвитку ринків зерна, цукру й молока). Основу цього правового інституту становлять норми Закону України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві».
5. У майбутньому сукупність правових норм щодо пріоритетності розвитку сільського господарства України, заходів, спрямованих на забезпечення його пріоритетності, мають міститися у єдиному нормативному акті – у законі України «Про пріоритетність розвитку сільського господарства України», який необхідно розробити й прийняти.
Структура майбутнього закону України «Про пріоритетність розвитку сільського господарства України» могла б бути наступною: Преамбула; Розділ I. Загальні положення (предмет регулювання, принципи регулювання сільського господарства, у тому числі пріоритетність розвитку, поняття та види сільськогосподарських товаровиробників, гарантії держави щодо забезпечення пріоритетного розвитку сільського господарства); Розділ II. Компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування в сфері забезпечення пріоритетності розвитку сільського господарства (система та правове становище органів, що здійснюють забезпечення пріоритетності розвитку сільського господарства); Розділ III. «Державна політика стосовно пріоритетності розвитку сільського господарства». У цей розділ необхідно включити приписи щодо заходів по реалізації державної аграрної політики, основних напрямків державної підтримки у сфері пріоритетності розвитку сільського господарства, протекціонізму як визначального напрямку підтримки національного аграрного товаровиробника; Розділ IV. Особливості та специфіка виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських товаровиробників (поняття, сутність, принципи виробничо-господарської діяльності, особливості рослинництва та тваринництва та засоби забезпечення пріоритетного характеру виробничо-господарської діяльності, розвиток органічного виробництва); Розділ V. Пріоритетність використання земель сільськогосподарського призначення як основного засобу виробництва (державна підтримка заходів по підвищенню родючості та захисту земель сільськогосподарського призначення, їх консолідація, екологозбалансоване та раціональне використання); Розділ VI. Пріоритетність правового статусу селянина як основного виробника сільськогосподарської продукції (селянство як основний виробник сільськогосподарської продукції, соціальний розвиток села як складова забезпечення пріоритетного правового статусу селянина); Розділ. VII. Заключні положення.
6. Пріоритетність розвитку сільського господарства, а відтак і зміст відповідного принципу аграрного права, зумовлені такими його складниками: 1) особливості та специфіка сільськогосподарського виробництва (виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських товаровиробників) та АПК (пов’язані з сільським господарством галузі промисловості та сфери обслуговування) в цілому; 2) пріоритетність використання земель сільськогосподарського призначення як основного засобу виробництва в сільському господарстві; 3) пріоритетність правового статусу селянина як основного виробника сільськогосподарської продукції; 4) державна підтримка аграрних товаровиробників.
Саме цим і визначається сутність принципу пріоритетності розвитку сільського господарства, обумовлюється його специфічність та виняткова важливість.
7. Такі принципи аграрного права, як (а) забезпечення потреб населення і промисловості безпечною і якісною сільськогосподарською сировиною та гарантованість продовольчої безпеки держави, (б) урахування особливостей сільськогосподарської діяльності, обумовлюють необхідність надання сільському господарству пріоритетного характеру, в той час як решта є своєрідними «внутрішніми» вимогами до сільськогосподарської сфери та організації сільськогосподарського виробництва, що намагаються надати аграрним відносинам гнучкості, ефективності та безпечності.
8. Завдяки принципу пріоритетності розвитку сільського господарства інші принципи аграрного права наповнюються новим змістом та набувають більш вагомого значення. Оскільки принцип пріоритетності розвитку сільського господарства України має безпосередній зв’язок з іншими принципами розглядуваної галузі та обумовлює їх існування, то він є фундаментальним (основним, головним) принципом аграрного права. За своїм характером розглядуваний принцип є комплексним.
9. Виробничо-господарська діяльність сільськогосподарських товаровиробників регулюється багатьма нормативно-правовими актами. Законодавчі акти, що регулюють порядок здійснення виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських товаровиробників одночасно закріплюють й пріоритетність розвитку сільського господарства України.
10. Пріоритетність використання земель сільськогосподарського призначення є найважливішим засобом реалізації принципу пріоритетності розвитку сільського господарства України. Без родючості землі неможливо забезпечити пріоритетність його розвитку.
Землі сільськогосподарського призначення є основним засобом виробництва в сільському господарстві, саме вони значною мірою визначають характер і наявність ефективного сільськогосподарського виробництва. Вони повинні мати свій особливий пріоритетний правовий режим, закріплений в земельному законодавстві України.
11. Селяни у всьому світі є привілейованою верствою населення. Пріоритетність правового статусу селян – важлива складова забезпечення пріоритетності розвитку села. Важливе значення для формування пріоритетного правового статусу селянина, в порівнянні з іншими верствами населення, повинні мати наступні чинники: (а) розвиток української культури, формування національної ідеї; (б) підкреслення виняткової значущості та важливої ролі селян, від праці яких залежить життя населення держави; (в) формування позитивного «іміджу» селян, підвищення престижності їх праці; (г) доступність освіти для селян (безкоштовна вища й середня спеціальні освіта, водійська підготовка, звільнення від строкової військової служби працюючих на селі випускників); (д) доступність медичного обслуговування, медичне страхування; (е) можливість отримання фінансових послуг, страхування виробничих ризиків, життя і здоров’я за рахунок держави; (є) пріоритетне інвестування в сільське господарство (гарантовані державою інвестиції, кредити на здійснення сільськогосподарської діяльності, житлове й виробниче будівництво).
12. Особливістю правосуб’єктності селян є те, що така особа займається виробництвом сільськогосподарської продукції через використання земель сільськогосподарського призначення завдяки власній праці.
13. Зовнішній протекціонізм – це установлення більш високого імпортного мита на окремі товари, застосування нетарифних обмежень тощо, і внутрішній протекціонізм – захист вітчизняного товаровиробника на внутрішньому ринку, зокрема, сприяння виробництву та реалізації сільськогосподарської продукції вітчизняними товаровиробниками.
14. Державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників та їх державний протекціонізм створюють єдину вісь розвитку і функціонування сільського господарства України, а протекціонізм є складником державної підтримки. Вони є взаємозв’язаними і взаємообумовлюючими, а тому розглядати їх необхідно в сукупності. Ефективність аграрного протекціонізму не може бути досягнута без вжиття заходів державної підтримки аграрних товаровиробників.
15. Оскільки в Законі України «Про державну підтримку сільського господарства України» відсутнє визначення протекціонізму, то пропонуємо його включити до статті 2 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», де визначаються терміни, у якості п. 2.13-1, а саме: «протекціонізм – це система заходів державної підтримки, спрямована на захист вітчизняних аграрних товаровиробників шляхом збільшення ціни імпортних товарів внаслідок введення ввізного мита на ці товари та встановлення певних квот».
16. Необхідно прийняти закон України про захист вітчизняного аграрного товаровиробника від імпортних поставок сільськогосподарської продукції, матеріально-технічних ресурсів, насіннєвого матеріалу, що є об’єктами демпінгу, та заходів на державному рівні щодо обмеження імпорту сільськогосподарської продукції і продовольства, які в достатній кількості виробляються в Україні.
17. Запропоновано наступні форми реалізації принципу пріоритетності розвитку сільського господарства України на сучасному етапі: (а) у сфері виробничо-господарської діяльності – розвиток органічного виробництва; (б) у сфері сільськогосподарського землекористування – консолідація земель сільськогосподарського призначення, їх екологозбалансоване та раціональне використання; (в) у сфері пріоритетності правого статусу селян – запровадження й гарантування пріоритетності такого правового статусу; (г) у сфері державної підтримки аграрних товаровиробників – вдосконалення заходів державного аграрного протекціонізму з урахуванням досвіду ЄС.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аграрное, земельное и экологическое право Украины: Общие части учеб. курсов / под ред. А.А. Погребного, И.И. Каракаша. – Харьков: Одиссей, 2000. – 367 с.
2. Общая теория государства и права: акад. курс в 3-х томах [2-е изд., испр. и доп.] / под ред. М.Н. Марченко. – Москва: Зерцало, 2001. – 528 с.
3. Философский словарь / под ред. И.Т. Фролова. – 5-е изд. – М.: Политиздат, 1987. – 592 с.
4. Кондратьєв Р. Принципи права та їх роль у регулюванні суспільних відносин / Р. Кондратьєв, О. Гернего // Право України. – 2000. – № 2. – С. 43-44.
5. Энгельс Ф. Принципы коммунизма / Ф. Энгельс. – М.: ИТРК, 2007. – 68 с.
6. Маркс К. Соч. – Т. 4. / Ф. Энгельс, К. Маркс. – М.: Госпометиздат, 1955. – С. 419-459.
7. Марксистско-ленинская общая теория государства и права. Соц.право: учебн. / под ред. Айзенберг А.М., Александров Н.Г., Алексеев С.С., Лукашева Е.А., и др.; – М.: Юрид. лит., 1973. – 647 с.
8. Байтин М.И. Сущность права (современное нормативное правопонимание на грани 2-х веков): моногр. / М.И. Байтин. – М.: Право и государство, 2005. – 544 с.
9. Лившиц В.З. Теория права: [2-е изд.] / Р.З. Лившиц. –– М.: Изд-во БЕК, 2001. – 224 с.
10. Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения: моногр. / С.С. Алексеев. – М.: Норма, 2001. – 748 с.
11. Тускоз Ж. Міжнародне право: підруч. / Ж. Тускоз; пер. з фр. – К.: Вид-во АртЕк, 1998. – 402 с.
12. Чубуков Г.В. Правовое регулирование труда работников сельскохозяйственных предприятий / Г.В. Чубуков. – М.: Наука, 1980. – 245 с.
13. Тугаринов В.П. Соотношение категорий диалектического материализма / В.П. Тугаринов. – Л.: 1956. – 86 с.
14. Загальна теорія держави і права: підруч. / за ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка,О.В. Петришина. – Х.: Право, 2002. – 432 с.
15. Теория государства и права: курс лекций / под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. – М.: Юристъ, 1997. – 672 с.
16. Теория государства и права: учебн. / под ред. В.К. Бабаева. – М.: Юристъ, 1999. – 592 с.
17. Словник української мови: у 11 т. / голова редкол. І.Н. Білодід. – К.: Наук. думка ,1974. – Т.5. : Н-О. – 840 с.
18. Погребняк С.П. Основоположні принципи права (змістовна характеристика): моногр. / С.П. Погребняк. – Х.: Право, 2008. – 240 c.
19. Погребняк С.П. Основоположні принципи права: дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.01 / Погребняк Станіслав Петрович. – Х., 2008. – 416 с.
20. Гаджиев Г. Принципы права и права из принципов. Конституционные суды и законодательные органы – друзья и соперники на арене конституционной политики / Г. Гаджиев // Сравнит.-конституц. обозрение. – 2008. – № 2 (63). – С. 22-45.
21. Циппеліус Р. Юридична методологія / Роман Корнута пер. з німецької. – К.: Реферат, 2004. – 190 с.
22. Колодій А.М. Принципи права України: моногр. / А.М. Колодій. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
23. Максимов С. Верховенство права як ідея і принцип / С. Максимов // Актуальні проблеми тлумачення і застосування юридичних норм: зб. ст. учасн. міжнар. наук.-практ. конф., (28-29 бер. 2008 р.). – Л.: Львів нац. ун-т, 2008. – С. 39-40.
24. Правоприменение: теория и практика: моногр. / отв. ред. Ю.А. Тихомиров. – М.: Формула права, 2008. – 432 с.
25. Барак А. Судейское усмотрение: моногр.; пер. с англ. / А. Барак. – М.: Норма. – 1999. –376 с.
26. Фулей Т.І. Сучасні загальнолюдські принципи права та проблеми їх провадження в Україні: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / Фулей Тетяна Іванівна. – Л., 2003. – 253 с.
27. Философский энциклопедический словарь / ред.-сост. Е.Ф. Губский, Г.В. Кораблева, В.А. Лутченко. – М.: ИНФРА-М, 2006. – 574 с.
28. Захаров А.Л. Межотраслевые принципы права: автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук: 12.00.01 / А.Л. Захаров. – Казань, 2003. – 31 с.
29. Аллан Т.Р. Конституційна справедливість та ліберальна теорія верховенства права / Т.Р. Аллан; пер. з англ. – К.: Вид. дім «Києво-Могилян. акад.», 2008. – 385 с.
30. Грибанов В.П. Основные проблемы осуществления и защиты гражданских прав: автореф. дис. на соиск. учен. степ. д-ра юрид. наук / В.П. Грибанов. – М., 1970. – 28 с.
31. Аюева Е.И. Взаимодействие единичного, общего и особенного в правовых явлениях / Е.И. Аюева // Сов. гос-во и право. – 1969. – № 3. – С. 10-17.
32. Алексеев С.С. Проблемы теории права: курс лекций / С.С. Алексеев. – Свердловск: Изд-во Свердл. юрид. ин-та, 1972. – 396 с.
33. Колхозное право: учебник / под ред. Петрова В.В., Иванова Г.В. – М.: Юрид. лит., 1976. – 400 с.
34. Шелестов В.С. Предмет і система аграрного права: консп. лекції / В.С. Шелестов. – Х.: УкрЮА, 1994. – 16 с.
35. Шелестов В.С. Теоретические вопросы развития сельскохозяйственного права / В.С. Шелестов // Социально-политические, экономические и правовый проблемы сближений двух форм социалистической собственности. – Кишинев: Штиинца, 1979. – Т.2. – 381с.
36. Казьмин И.Ф. Право и сельское хозяйство // Сов. гос-во и право. – 1974. – № 1. – С. 79-82.
37. Быстров Г.Е. Принципы советского сельскохозяйственного права / Г.Е. Гудимов // Правоведение. – 1984. – № 5. – Ст. 96-102.
38. Аграрне право: підруч. / за ред. В.П. Жушмана, А.М. Статівки. – Х.: Право, 2010. – 294 с.
39. Аграрне право України: підруч. / за заг. ред. В.М. Єрмоленка. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 606 с.
40. Аграрное право: учебник / под. ред. Г.Е. Быстрова, М.И. Козыря – М.: Юристь, 2000. – 534 с.
41. Аграрне право України: підруч. / за ред. В.З. Янчука. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 720 с.
42. Аграрне право України: підруч. / за ред. В.М. Гайворонського, В.П. Жушмана. – Х.: Право, 2003. – 240 с.
43. Актуальні питання аграрного права України: теорія і практика: моногр. / за ред. А.М. Статівки. – Х.: Вид-во «ФІНН», 2010. – 240 с.
44. Козырь М.И. Аграрное право России: проблемы становления и развитии: моногр. / М.И. Козырь. – М.: Право и государство, 2003. – 208 с.
45. Аграрне право України: підруч. / за ред. О.О. Погрібного. – К.: Істина, 2007. – 448 с.
46. Запорожец А.М. Аграрное право: учеб. пособ. / А.М. Запорожец. –Х.: Консум. 1997. – 108 с.
47. Гойчук О.І. Продовольча безпека: теорія, методологія, проблеми: автореф. дис. на соис. учен. степ. д-ра екон. наук / О.І. Гойчук. – Миколаїв, 2004. – 32 с.
48. Титова Н.І. Права членів сільськогосподарських кооперативів: тенденції та проблеми їх законодавчого забезпечення / Н.І. Титова // Право України. – 2000. – № 2. – С. 25-27.
49. Статівка А.М. Організаційно-правові питання соціального розвитку села в Україні: моногр. / А.М. Статівка. – Х.: Право, 2007. – 208 с.
50. Бакай Ю.Ю. Правова регламентація відносин по вирощуванню та реалізації насіння соняшнику: дис. … канд. юрид. наук / Бакай Юлія Юріївна. – Х., 2010. – 212 с.
51. Станіславський В.П. Правове регулювання вирощування і реалізації високопродуктивного насіння зернових культур: дис. … канд. юрид. наук / Станіславський Валерій Петрович. – Х., 2004. – 192 с.
52. Богдан А.Й. Правове забезпечення виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у контексті законодавства Європейського Союзу: дис. …канд. юрид. наук / Богдан Андрій Йосипович. – Х., 2010. – 227 с.
53. Святченко Л.О. Правове регулювання цукробуряківництва в Україні: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юр. наук / Л.О. Святченко / – К., 2010.– 19 с.
54. Панченко П.П. Развитие сельского хозяйства Украинской ССР / П.П. Панченко. – К.: Наук. думка, 1980. – 288 с.
55. Савченко Г.І. Про основні принципи аграрного права / А.І. Савченко // Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку: зб. тез наук. доп. VI міжнар. наук-практ. конф. (19-20 бер. 2010 р.). – Л.: РВ Волин. нац. ун-ту. ім. Лесі Українки, 2010. – С. 530-533.
56. Савченко Г.І. Про систему принципів аграрного права / Г.І. Савченко // Пробл. законності: акад. зб. наук. пр. / відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. ун-т «ЮАУ», 2011. – Вип. 116. – С. 127-133.
57. Савченко Г.І. Про нормативно-правове закріплення пріоритетності розвитку сільського господарства України / Г.І. Савченко // Форум права. – 2011. – № 4. – С. 622–627 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/FP/2011-4/11cgicgu.pdf.
58. Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві: Закон України від 17.10.1990 р., № 400-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1990. – № 45. – Ст. 603.
59. Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру: Закон України від 17.06.1999 р., № 758-XIV // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 32. – Ст. 268.
60. Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років: Закон України від 18.01.2001 р., № 2238-III // Відом. Верхов. Ради України. –2001. – № 11. – Ст. 52.
61. Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу: Закон України від 07.02.2002 р., № 3023-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2002. – № 24. – Ст. 167.
62. Про зерно та ринок зерна в Україні: Закон України від 04.07.2002 р., № 37-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2002. – № 35. – Ст. 258.
63. Про фермерське господарство: Закон України від 19.06.2003 р., № 973-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – № 45. – Ст. 363.
64. Про державну підтримку сільського господарства України: Закон України від 24.06.2004 р., № 1877-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – № 49. – Ст. 527.
65. Про молоко та молочні продукти: Закон України вiд 24.06.2004 р., № 1870-IV // Відом. Верх. Ради України. – 2004. – № 47. – Ст. 513.
66. Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року: Закон України від 18.10.2005 р., № 2982-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2006. – № 1. – Ст. 17.
67. Про основні напрями соціальної політики на 1997-2000 роки: указ Президента України від 18.10.1997 р., № 1166/97 // Уряд. кур’єр. – 1997. – № 202-203.
68. Про заходи щодо державної підтримки сільськогосподарського виробництва: указ Президента України від 23.03.1998 р., № 215/98 // Уряд. кур’єр – 1998. – 26 березня.
69. Про основні напрями розвитку агропромислового комплексу України: указ Президента України від 29.04.1998 р., № 389 // Уряд. кур’єр – 1998. – № 84.
70. Про заходи щодо підтримки цін і доходів сільськогосподарських товаровиробників: указ Президента України від 11.06.1998 р., № 614/98 // Офіц. вісн. України. – 1998. – № 24. – Ст. 2.
71. Про основні засади розвитку соціальної сфери села: указ Президента України від 20.12.2000 р., № 1356/2000 // Офіц. вісн. України – 2000 – № 51. – Ст. 27.
72. Про першочергові заходи щодо підтримки розвитку соціальної сфери села: указ Президента України від 15 липня 2002 р., № 640/2002 // Офіц. вісн. України – 2002. – № 29. – Ст. 7.
73. Про додаткові заходи щодо вирішення соціальних проблем на селі та дальшого розвитку аграрного сектора економіки: указ Президента України від 21 лютого 2002 р., № 170/2002. // Офіц. вісн. України – 2002 – № 9. – Ст. 14.
74. Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам: затв. пост. КМУ від 01.03.2007 р., № 349 // Офіц. вісн. України. – 2007. – № 17. – Ст. 56.
75. Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року: пост. КМУ від 19.09.2007 р., № 1158 // Офіц. вісн. України. – 2007. – № 73. – Ст. 7.
76. Про схвалення Концепції Комплексної програми підтримки розвитку українського села на 2006-2010 роки: розпорядж. КМУ вiд 21.12.2005 р., № 536-р // Офіц. вісн. України. – 2005. – № 52. – Ст. 441.
77. Сафонов І.П. Правова регламентація державної підтримки аграрних товаровиробників: дис. … канд. юр. наук / Сафонов Іван Петрович. – Х., 2006. – 208 с.
78. Застрожнікова І.В. Формування понятійного апарату державного управління аграрним сектором / І.В. Застрожнікова // Держ. управління: удосконалення та розвиток: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.dy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=94.
79. Про першочергові заходи щодо реалізації Послання Президента України до Верховної Ради України "Україна: поступ у XXI сторіччя. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000 - 2004 роки": указ Президента України вiд 23.02.2000 р., № 276/2000 // Уряд. кур. – 2000. – № 77.
80. Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам: пост. КМУ від 25.08.2004 р., № 1102 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 34. – Ст. 2269
81 Савченко Г.І. Нормативно-правове закріплення пріоритетності розвитку сільського господарства України / Г.І. Савченко // Сучасні тенденції розвитку національного законодавства України: зб. тез міжнар. наук.-практ. конф. – К.: 2011. – С. 392-394.
82. Скакун О.Ф. Теория государства и права: учебник / О.Ф. Скакун. – Харьков: Консум, 2000. –704 с.
83. Теорія держави і права: підруч. / за ред. Зайчука О.В., Оніщенко Н.М. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 688 с.
84. Загальна теорія держави та права: навч. посіб. / за ред. Копєйчикова В.В. – К.: Юрінком, 1997. – 320 с.
85. Титова Н.І. До поняття та характеристики аграрного законодавства / Н.І. Титова, А.А. Нацюк // Держава і право: Юрид. і політ. науки. – К.: ІДП НАН України, 2001. – Вип. 11. – С. 393-398.
86. Уркевич В.Ю. Сучасні проблеми систематизації аграрного законодавства України / В.Ю. Уркевич // Сучасні проблеми систематизації екологічного, земельного та аграрного законодавства України: зб. наук. пр. «круглого столу» (18 бер. 2011 р.). – К.: ВГЛ «Обрії», 2011. – С. 120-125.
87. Стативка А. М. Про проект закону України «Про сільське господарство України» / А.М. Стативка, В.Ю. Уркевич // Підпр-во, госп-во і право. – 2011. – № 8. – С. 104-111.
88. О приоритетном социально-культурном и экономическом развитии села и агропромышленного комплекса: закон Респ. Беларусь от 29.05.1991 г., № 822-XII // Ведом. Верхов. Совета Белорусской ССР. – 1991. – № 20. – Ст. 288.
89. О развитии сельского хозяйства: закон РФ от 11.06.2008 р., № 264-ФЗ // СЗ РФ. – 2007. – № 1. – Ст. 27.
90. О государственном регулировании развития агропромышленного комплекса и сельских территорий: закон Респ. Казахстан от 08.07.2005 г., № 66-III // Ведом. Парл. Респ. Казахстан. – 2005. – № 13. – Ст. 52.
91. О развитии сельского хозяйства: закон Парламента Кыргызстана от 26.05.2009 р., № 166 // Газ. "Эркинтоо". – 2009. – № 43.
92. Аграрне законодавство України: проблеми ефективності / за ред. В.І. Семчика. – К.: Наук. думка,1998. – 243 с.
93. Ватаманюк З., Панчишин С., Ватаманюк О. Вступ до економічної теорії. Курс лекцій: Ч. І. / З. Ватаманюк, О. Ватаманюк, С. Панчишин. – Львів: Новий Світ-2000, 2005. – 352 с.
94. Погрібний О.О. Селянські господарства і оренда: організаційно-правові питання: моногр. / О.О. Погрібний. – К.: Урожай, 1992. – 192 с.
95. Комаров У. Світовий інвестиційний прогрес: регіональні тенденції / У. Комаров // Інвестиції у Росії. – 1998. – № 1. – С. 10-12.
96. Право и эффективность сельскохозяйственного производства: моногр. / отв. ред. Панкратов И.Ф. – М.: Юрид. лит, 1978. – 166 с.
97. Йосифів П.І. Вплив особливостей сільськогосподарської діяльності на формування аграрного права / П.І. Йосифів // Держава і право. Юрид. і політ. науки. – 2006. – Вип. 34. – С. 404-410.
98. Чопенко В. Країна сільських цвинтарів / В. Чопенко //Дзеркало тижня. – 2008. – № 13 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://dt.ua/ECONOMICS/krayina_silskih_tsvintariv-53334.html.
99. Большой юридический энциклопедический словарь / под ред. А.Б. Барихина. – М.: Кн. мир, 2010. – 848 с.
100. Бычкова Ц.В. Производственно-хозяйственное кооперирование в сельском хозяйстве. Правовые вопросы: моногр. / Ц.В. Бычкова. – Киев: Наук. думка, 1985. – 132 с.
101. Науково-практичний коментар до Закону України «Про особисте селянське господарство» / за ред. Носіка В.В. – К.: Конкорд, 2004. – 249 с.
102. Міхаліна І. Аграрний ринок та соціальний розвиток аграріїв / І. Міхаліна // Зб. наук. пр.. НАДУ. – 2005. – № 1. – С. 169-172.
103. Берлач А. Стан розвитку сільського господарства та необхідність удосконалення законодавчого регулювання АПК / А. Берлач // Підпр-во, госп-во і право. – 2008. – № 7. – С. 26-31.
104. Раянов Ф.М. Учет специфики сельского хозяйства в правовом регулировании аграрных отношений / Ф.М. Раянов // Сов. гос. и право. – 1982. – № 4. – С. 88-94.
105. Розміщення і спеціалізація сільського господарства Української РСР: моногр. / за ред. Дубінова П.Г., Жадана І.І. – К.: Урожай, 1967. – 247 с.
106. Богдан А.Й. Порівняльна характеристика регулювання надання державної підтримки сільськогосподарським виробникам у законодавстві України і ЄС / А.Й. Богдан // Вісн. госп. судочинства. – 2009. – № 6. – С. 116-122.
107. Титова Н.І. Землі як об’єкт правового регулювання / Н.І. Титова // Право України. – 1997. – № 4. – С. 66-68.
108. Титова Н.И. Продовольственная проблема: земля, труд (правовые аспекты): моногр. / Н.И. Титова. – Львов: 1989. – 182 с.
109. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р., № 254к/96-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
110. Титова Н.І. Селяни повинні мати пріоритетний правовий статус / Н.І. Титова // Зем. право України. – 2006. – № 6. – С. 11-12.
111. Титова Н.І. Селянство: загальносоціальні та правові аспекти / Н.І. Титова // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матер. II регіон. наук. конф. (1 лют. 1996 р.) – Л.: Львівський ун-т, 1996. – С. 14-15.
112. Землі сільськогосподарського призначення: права громадян України: моногр. / за ред. Н.І. Титової. – Л.: ПАІС, 2005. – 368 с.
113. Титова Н. І. Проблеми гарантування прав селянства України / Н.І. Титова // Права людини і громадянина: проблеми реалізації в Україні: Праці Львів. лаборат. прав людини Акад. прав. наук України / голов. ред. П. М. Рабінович. – К.: Ін Юре, 1998. – С. 63-64.
114. Новый энциклопедический словарь / под ред. А.П. Горкина.– М.:Больш. Рос. энцикл., 2000. – 1456 с.
115. Управління зовнішньоекономічною діяльністю [2-ге вид., випр. і доп.]: моногр. / за ред. О.П. Пономаренка. – К.: Вид-во ВІРА-Р, 2002. – 552 с.
116. Краснікова Н.О. Вплив політики протекціонізму на суспільний добробут / Н.О. Краснікова // Мит. справа. – 1999. – № 5. – С. 25-29.
117. Савченко Г.І. Про принцип пріоритетності сільського господарства України / Г.І. Савченко // Дев’яті осінні юридичні читання (12-13 лист. 2009 р.): у 4-х част. – част. 2: – Х.: Вид. Хмел. ун. управління та пр., 2010. – С. 177-179.
118. Аграрне право України: навч. посіб. / Ю.М. Крупка. – К.: Університет «Україна», 2006. – 160 с.
119. Толковый словарь русского языка: В 4-х т. – Т. 1. / под ред. Д. Н. Ушакова. – Т. 1. – М.: Репринт. изд., 2000 [Электрон. ресурс]. – Режим доступу: http://ushdict.narod.ru/abc/index.htm#207.
120. Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 р., № 436-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144.
121. Аграрне право та законодавство України: навч-практ. посіб. / за ред. В.П. Жушмана– Х.: ТОВ «Одиссей», 2007. – 736 с.
122. Гуревский В.К. Предмет и система аграрного права / В.К. Гуревский // Аграрное, земельное и экологическое право Украины: Общие части учебных курсов // под ред. А.А. Погребного, И.И. Каракаша. – Xарьков: Одиссей, 2000. – Ст. 9-23.
123. Словник-довідник правових, політологічних, соціологічних та економічних термінів: навч. посіб. / уклад.: І.П.Байрак, В.К. Збарський, О.В. Грабовський, В.І. Курило, Л.І. Курило. – К.: Міленіум, 2008. – 296 с.
124. Формирование хозяйственных решений: кол. моногр. / В.М. Хобта, О.А. Солодова, С.И. Кравченко, О.Н. Фищенко и др. – Донецк : Каштан, 2003. – 416 с.
125. Семенов А.Г. Розвиток стратегічного управління в акціонерних товариствах: моногр. / А.Г. Семенов. – Запоріжжя : ГУ ЗІДМУ, 2007. – 520 с.
126. Марченко С.І. Щодо визначення виробничо-господарської діяльності суб’єктів аграрного підприємництва / С.І. Марченко // Вісн. Хмельн. ін-ту регіон. управління та права. – 2002. – № 1. – С. 160-162.
127. Словник аграрно-правових понять та термінів [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://agroua.net/laws/index.php?mid=29&letter=3&termid=75&uid=7f5c495081246f41c10e0928de6b2621.
128. Про колективне сільськогосподарське підприємство: Закон України вiд 14.02.1992 р., № 2114-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 20.– Ст. 272.
129. Про племінну справу у тваринництві: Закон України вiд 15.12.1993 р., № 3691-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1994. – № 2. – Ст. 7.
130. Про пестициди і агрохімікати: Закон України від 02.03.1995 р., № 86/95-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – № 14. – Ст. 91.
131. Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів: Закон України від 19.12.1995 р., № 481/95-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – № 46. – Ст. 345.
132. Про сільськогосподарську кооперацію: Закон України від 17.07.1997 р., № 469/97-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 39. – Ст. 261.
133. Про бджільництво: Закон України від 22 лютого 2000 р., № 1492-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2000. – № 21. – Ст. 157.
134. Про насіння і садивний матеріал: Закон України від 26.12.2002 р., № 411-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – № 13. – Ст. 92.
135. Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них: Закон України вiд 06.02.2003 р., № 486-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – № 15. – Ст. 107.
136. Про особисте селянське господарство: Закон України від 15.05.2003 р., № 742-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – № 29. – Ст. 232.
137. Про виноград та виноградне вино: Закон України від 16.06.2005 р., № 2662-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2005. – № 31. – Ст. 419.
138. Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів: Закон України вiд 31.05.2007 р., № 1103-V // Відом. Верхов. Ради України. – 2007. – № 35. – Ст. 484.
139. Статистичний щорічник України за 2010 рік. – К.: ИЗДАТЕЛЬСТВО, 2011. – 560 с.
140. Проект комплексної програми перспективи агропромислового комплексу та розвитку сільських територій Івано-Франківської області у 2005-2010 роках та на період до 2015 року [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.if.gov.ua/files/programa_agro.doc.
141. Про охорону прав на сорти рослин: Закон України від 21.04.1993 р., № 3116-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 21. – Ст. 218.
142. Про карантин рослин: Закон України від 30.06.1993 р., № 3348-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 34. – Ст. 352.
143. Про захист рослин: Закон України від 14.10.1998 р., № 180-XIV // Відом. Верхов. Ради України. – 1998. – № 50. – Cт. 310.
144. Про оптові ринки сільськогосподарської продукції: Закон України від 25.06.2009 р., № 1561-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2009. – № 51. – Ст. 755.
145. Про організацію виробництва вітчизняних засобів захисту рослин: пост. КМУ від 24.01.2001 р., № 42 // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 4. – Ст. 104.
146. Про затвердження Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства: пост. КМУ від 15.07.2005 р., № 587 // Офіц. вісн. України. – 2005. – № 29. – Ст. 105.
147. Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у Державному бюджеті для селекції в рослинництві: пост. КМУ від 18.03.2009 р., № 232 // Офіц. вісн. України – 2009 – № 21. – Ст. 24.
148. Порядок використання у 2010 році коштів Стабілізаційного фонду для здешевлення кредитів, фінансування інвестиційних проектів, загальнодержавних та державних цільових програм в агропромисловому комплексі, вирішення питань матеріально-технічного забезпечення бюджетних установ агропромислового комплексу: пост. КМУ вiд 23.06.2010 р., № 496 // Офіц. вісн. України – 2010. – № 123. – Ст. 12.
149. Про затвердження Порядку використання у 2010 році коштів Стабілізаційного фонду для державної підтримки виробництва продукції рослинництва: пост. КМУ від 29.09.2010 р., №897 // Офіц. вісн. України. – 2010. – № 75. – Ст. 20.
150. Милованов Е.В. Органічне сільське господарство: перспективи для України / Е.В. Милованов // Посіб. укр. хлібороба. – 2009. – № 8. – С. 257-260.
151. Фажинський Ф.А., Колодійчук А.В., Потинский М.Л. Екологічні аспекти розвитку сільських територій / Ф.А. Фажинський, А.В. Колодійчук, М.Л. Потинський // Наук. вісн. НЛТУ України. – 2011. – Вип. 21.10. – С. 84-89.
152. Вовк В. Сертифікація органічного сільського господарства в Україні: сучасний стан, перспективи, стратегія на майбутнє / В. Вовк [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.lol.org.ua/ ukr/vegetables/showart.php? id=15634.
153. Энциклопедический словарь / под ред. Бородулина В.И. – М.: Больш. рос. энцикл, 2000. – С. 775.
154. Деякі питання координації міжгалузевих відносин на ринку продукції тваринного походження: постанова КМУ від 25.12.2002 р., № 1964 // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 52. – Ст. 113.
155. Про заходи щодо активізації роботи з розвитку тваринництва: пост. КМУ від 20.08.2008 р., № 729 // Офіц. вісн. України. – 2008. – № 63. – Ст. 2139.
156. Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку тваринництва: пост. КМУ від 18.03.2009 р., № 282 // Офіц. вісн. України – 2009. – № 24. – Ст. 37.
157. Про затвердження розмірів тваринницької дотації на 2011 рік: додаток до пост. КМУ від 2.03.2011 р., № 182 // Офіц. вісн. України. – 2011. – № 16. – Ст. 103.
158 Про заходи щодо стабілізації та розвитку тваринництва і птахівництва на 2001-2004 роки: пост. КМУ від 11.07.2001 р., № 799 // Оф. вісн. України. – 2001. – № 28. – Ст. 73.
159. Бюджетна тваринницька дотація та державна підтримка виробництва продукції рослинництва: бюджет. прогр. на 2011 р. М-ва аграр. політики та продовольства України за КПКВК 2801210 від 01.12.2011., № 683/1538 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=va027730-11.
160. Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у Державному бюджеті для розвитку тваринництва: пост. КМУ від 01.03.2007 р., № 348 // Офіц. вісн. України. – 2007. – № 22. – Ст. 61.
161. Ярема Я.Р. Державна фінансова підтримка тваринництва в Україні // Фінанси. – 2007. – № 9. – С. 17-23.
162. Податковий кодекс України: Закон України вiд 02.12.2010 р., № 2755-VI // Відом. Верх. Ради України. – 2011 – № 13. – Ст. 556.
163. Про Державний бюджет України на 2012 рік: Закон України від 22.12.2011 р., № 4282-VI //