ЗАПОТОЦЬКИЙ АНДРІЙ ПЕТРОВИЧ ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ БУДІВНИЦТВА

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису ЗАПОТОЦЬКИЙ АНДРІЙ ПЕТРОВИЧ УДК 343.98:343.7 ДИСЕРТАЦІЯ ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ БУДІВНИЦТВА 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» Подається на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело _________________ А. П. Запотоцький Науковий консультант: Чернявський Сергій Сергійович, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Київ 2018

ЗМІСТ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ.............................................................. 21 ВСТУП ............................................................................................................... 22 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ БУДІВНИЦТВА................................................................................ 39 1.1. Стан наукових досліджень проблем криміналістичної методики розслідування злочинів у сфері будівництва................................ 39 1.2. Криміналістична класифікація злочинів у сфері будівництва .............. 56 1.3. Зарубіжний досвід досудового розслідування злочинів у сфері будівництва........................................................................................... 71 Висновки до розділу 1 ...................................................................................... 85 РОЗДІЛ 2. КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ БУДІВНИЦТВА................................................................................ 90 2.1. Значення криміналістичної характеристики для формування методики розслідування злочинів у сфері будівництва................................ 90 2.2. Загальна характеристика способів учинення злочинів у сфері будівництва......................................................................................... 102 2.3. Структурний аналіз інших елементів криміналістичної характеристики злочинів у сфері будівництва............................................. 123 Висновки до розділу 2 .................................................................................... 158 РОЗДІЛ 3. НАУКОВІ ЗАСАДИ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ БУДІВНИЦТВА......................................................... 165 3.1. Концепція криміналістичної методики розслідування злочинів у сфері будівництва та її значення в системі криміналістичних методик 165 3.2. Структура та зміст комплексної криміналістичної методики розслідування злочинів у сфері будівництва ............................................... 180 3.3. Стан і перспективи формування окремих методик розслідування злочинів у сфері будівництва ............................................... 194 20 3.3.1. Методика розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем у сфері будівництва......................................................................................... 194 3.3.2. Методика розслідування шахрайств, пов’язаних із залученням коштів громадян на будівництво житла .................................................................... 245 3.3.3. Методика розслідування порушення правил охорони праці та безпеки під час будівництва ...................................................................... 262 Висновки до розділу 3 .................................................................................... 291 РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ І ТАКТИКА ЗБИРАННЯ ДОКАЗІВ У КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ ПРО ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ БУДІВНИЦТВА.............................................................................. 296 4.1. Проведення слідчих (розшукових) дій під час розслідування злочинів у сфері будівництва......................................................................... 296 4.2. Тимчасовий доступ до речей і документів (їх виїмка) як захід забезпечення кримінального провадження під час розслідування злочинів у сфері будівництва......................................................................... 330 4.3. Використання спеціальних знань під час встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження................................. 350 Висновки до розділу 4 .................................................................................... 382 ВИСНОВКИ..................................................................................................... 390 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....................................................... 402 ДОДАТКИ........................................................................................................ 458

Список літератури

ВИСНОВКИ У дисертації розв’язано важливу наукову проблему, що має надзвичайно актуальне значення для криміналістичної науки, слідчої та судової практики, а саме розроблено концепцію комплексної криміналістичної методики розслідування злочинів у сфері будівництва, яка ґрунтується на загальних положеннях теорії криміналістики, основах криміналістичної техніки, тактики і методики й містить необхідні для практики рекомендації суб’єктам сторони обвинувачення щодо збирання доказів. Найголовніші з них наступні: 1. З огляду на періодизацію криміналістичного забезпечення розслідування розкрадань та інших злочинів у будівельній галузі, на основі застосування міждисциплінарного підходу (теоретичних положень криміналістики, кримінального, адміністративного, екологічного, земельного, банківського права, кримінології, блоків відповідних економічних і технічних дисциплін), а також узагальнення вітчизняної й зарубіжної правозастосовної практики, обґрунтовано напрями диференціації та інтеграції наукових знань, важливих в аспекті пізнання загальних закономірностей злочинної діяльності у сфері будівництва та формування методологічних засад розслідування окремих видів (груп) злочинів. На основі ретроспективного аналізу наукових праць пріоритетними визнано такі напрями подальших досліджень у галузі криміналістичної методики: аналіз способів (технологій) підготовки, вчинення та приховування заволодіння майном (коштами) будівельних організацій шляхом привласнення, розтрати, зловживання службовим становищем (розкрадання), обману та зловживання довірою (шахрайства), а також пов’язаних з ними споріднених і супутніх злочинів у сфері службової і господарської діяльності та проти безпеки виробництва; застосування сучасних методів фактичного контролю та документального 391 аналізу фінансово-господарської діяльності будівельної організації у поєднанні з призначенням експертиз та іншими процесуальними діями, що в комплексі дозволяє вирішити завдання розслідування. 2. Злочини у сфері будівництва визначені як криміналістично однорідна група суспільно небезпечних діянь, що містять спільні родові ознаки, зокрема: вчиняються у процесі здійснення професійної діяльності та полягають у порушенні норм і правил, що закріплені в регулятивному законодавстві (стандартах) і локальних нормативно-правових актах; предметами (знаряддями) злочинів є будівельні обладнання, техніка, матеріали та інші специфічні речі, а також кошти, виділені на здійснення будівельних робіт; суб’єктами злочинів є учасники правовідносин у галузі будівництва, що охоплює проектно-вишукувальні, монтажні та пусконалагоджувальні роботи, пов’язані зі зведенням і створенням (фінансуванням будівництва), зміною (реконструкцією, ремонтом, реставрацією) або знесенням будівель, споруд та інших об’єктів; сліди злочинної діяльності відображаються як у будівельній продукції, так і у відповідних господарських і фінансових документах; збиранню доказів учинення злочинів у сфері будівництва сприяє використання органами досудового розслідування спеціальних будівельно-технічних та економічних знань, що потребує додаткової фахової спеціалізації слідчих. Для подальшої диференціації криміналістичних методик важливе значення має розподіл злочинів залежно від виду будівництва, об’єкта посягання, способів підготовки, вчинення та приховування правопорушень, етапу (циклу) будівельних робіт, характеристик суб’єктів злочину. На рівні окремих (групових, видових і внутрішньовидових) методик подальшого наукового опрацювання потребує практика розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (розкрадань), шахрайств, пов’язаних із залученням коштів інвесторів на будівництво, порушень правил безпеки під час проведення 392 будівельних робіт, ознаки яких можуть об’єктивно поєднуватись (комбінуватись) у конкретних технологіях злочинної діяльності. 3. Злочини у сфері будівництва як сегмент злочинності в сучасному глобалізованому світі набувають спільних ознак та характеризуються певними закономірностями їх розслідування в різних країнах. Позитивним для врахування у вітчизняній практиці визнано зарубіжний досвід стосовно використання правоохоронцями різноманітних аналітичних інструментів шляхом моніторингу відомостей у державних реєстрах та інших відкритих інформаційних системах; удосконалення прийомів документального аналізу фінансово-господарської діяльності будівельних компаній (організацій) різних форм власності; проведення тактичних операцій з установлення ознак штучного завищення обсягів і вартості будівельних робіт; створення й забезпечення діяльності міжнародних слідчих груп; порядку забезпечення відшкодування шкоди, завданої інвесторам унаслідок шахрайств, пов’язаних із залученням коштів на будівництво; виявлення викраденого майна та запобігання вчиненню крадіжок будівельних матеріалів; цільової професійної підготовки (перепідготовки, підвищення кваліфікації та спеціалізації) слідчих у профільних освітніх закладах. З огляду на останню позицію і запроваджене в закладах вищої освіти МВС України стажування викладацького складу з відрядженням до органів поліції, запропоновано зосередити увагу на розвиткові навичок слідчого, його обізнаності щодо основ будівельної інженерії, фінансово-господарських операцій, які здійснюються на будівництві, особливостей бухгалтерського обліку, державних (тендерних) закупівель, оподаткування, документообігу та за іншими напрямами, пов’язаними з розслідуванням злочинів. 4. Криміналістична характеристика злочинів (складів злочинів) у сфері будівництва містить такі елементи: спосіб підготовки, учинення та приховування злочинів; обстановку вчинення злочину; предмет злочинного посягання; відомості про осіб, які вчинили злочини, злочинні 393 групи та особу (осіб) потерпілого (потерпілих); слідову картину злочину. Пізнання закономірних зв’язків між зазначеними елементами (причиннонаслідкових, інформаційних, просторових і часових) сприяє успішному вирішенню завдань на всіх етапах розслідування та конкретизації застосованих криміналістичних прийомів і засобів. 5. Спосіб учинення злочинів проти власності у сфері будівництва здебільшого є повноструктурним (75,0 % проваджень), що включає підготовку, вчинення та приховування (за виключенням окремих некваліфікованих крадіжок будівельних матеріалів). З огляду на специфіку джерел розкрадань у сфері будівництва (обліковані, резервні та сторонні цінності або необлікована продукція), виокремлено найбільш поширені способи вчинення привласнення, розтрати майна (матеріальновідповідальними особами) або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (з відповідними криміналістичними пошуковими ознаками), які поєднуються (комбінуються) з різними видами службових підроблень і корупційних діянь, незаконним втручанням у роботу автоматизованих інформаційних систем (баз даних) і комп’ютерних мереж, порушенням будівельних норм і правил безпеки при проведенні будівельних робіт. Шахрайства у сфері будівництва охоплюють комплекс підготовчих заходів, у тому числі з використанням переважно офіційних документів та здійсненням різних господарських операцій, як з метою заволодіння коштами інвесторів на різних етапах будівництва (створення) об’єктів нерухомості, так і приховування ознак злочинів проти власності під виглядом законної фінансово-господарської діяльності. Порушення будівельних норм і правил будівництва вчиняються шляхом як свідомого ігнорування вимог законодавства та правил безпеки під час виконання будівельних, ремонтних та інших видів робіт, так і бездіяльності, що полягає в невиконанні відповідальною особою (особами) обов’язків, передбачених нормативно-правовими актами і посадовими інструкціями. 394 6. Характеристика структурних елементів обстановки вчинення злочину дає можливість встановити наявність безпосереднього зв’язку процесу будівництва з діяльністю підозрюваних осіб. Криміналістичне значення мають такі складові обстановки: стадії і технологічні цикли здійснення будівельних робіт; загальний стан контролю за зберіганням майна, фінансовою дисципліною та дотриманням правил безпеки; повноваження та відповідальність службових і матеріально-відповідальних осіб, їх доступ до предмета злочинного посягання. Специфіка функціонування будівельної організації визначає порядок здійснення та документального оформлення будівельних робіт, з урахуванням чого правопорушники (відповідно до свого службового становища, можливостей доступу до певних ресурсів, а також власних професійних якостей) за певних умов обирають конкретний спосіб учинення злочину. Найчастіше предметом злочинних посягань у сфері будівництва є будівельні матеріали та обладнання (58,7 %), кошти у готівковій і безготівковій формах (37,3 %) та інше майно. Зазвичай злочини вчиняють під час виконання правопорушниками своїх професійних функцій у процесі замовлення (отримання дозвільних документів), спорудження нового об’єкта, зберігання (транспортування) будівельних матеріалів (інструментів, обладнання, техніки), здійснення контролю за проведенням фінансових операцій та безпекою робіт. Серед загальних ознак, що характеризують особу злочинця, найбільше значення має її професійний статус (службове становище, посада, характер повноважень, ступінь відповідальності). Здійснено статистичний розподіл (типологію) правопорушників з урахуванням характеру виконуваних ними професійних функцій на об’єкті будівництва, а також кримінальноправовими ознаками (виникнення умислу, мотив учинення злочину тощо). Характер і локалізація слідів найбільшою мірою пов’язані зі способом учинення злочину, безпосередньо визначаються діями (бездіяльністю) винуватих, які з урахуванням специфіки будівельної організації, 395 документообігу, бухгалтерського обліку і звітності в ній, умов зберігання товарно-матеріальних цінностей, стану охорони об’єктів і контролю залишають криміналістично значимі відображення (сліди), дослідження яких має важливе значення для встановлення ознак злочинів та причетних до нього осіб. 7. Комплексна криміналістична методика розслідування злочинів у сфері будівництва це розроблена на основі аналізу практики органів досудового розслідування структурована система узагальнених відомостей про особливості криміналістичної характеристики злочинів певних груп, об’єднаних на основі криміналістично значимих ознак, що включає в себе загальні положення (основи) та окремі (групові, видові, внутрішньовидові) методики, в основі яких типові програми (алгоритми) проведення слідчих (розшукових), негласних (слідчих) розшукових та інших процесуальних дій, а також організаційних (контрольних) заходів (їх комплексів) на різних етапах розслідування з урахуванням слідчих ситуацій. У роботі запропоновано універсальну теоретико-прикладну модель розслідування різних за кримінально-правовим складом діянь (корисливих посягань на власність, службових зловживань і порушень правил безпеки будівельних робіт), яка дозволяє використовувати напрацьовані наукою і практикою рекомендації з урахуванням специфіки будівельної галузі. 8. У структурі комплексної криміналістичної методики розслідування злочинів у сфері будівництва виокремлено групові методики розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (розкрадань), шахрайств, пов’язаних із залученням коштів інвесторів на будівництво житла, а також порушень правил безпеки під час будівництва, які містять цільові програми (алгоритми) проведення слідчих (розшукових) й інших процесуальних дій, а також організаційних (контрольних) заходів, до яких належать: вилучення (шляхом тимчасового доступу), огляд та дослідження 396 офіційної документації, що містить відомості про факти розкрадань та інших злочинів; застосування методів фактичного і документального контролю (інвентаризація, контрольний обмір, економічний та документальний аналізи) як самостійно (із залученням спеціалістів відповідного профілю), так і комплексно (під час проведення ревізії будівельної організації); допит певних категорій свідків, потерпілих і підозрюваних; призначення (з урахуванням актів ревізій, матеріалів службових розслідувань та інших перевірок) та проведення експертиз (у тому числі комісійних і комплексних), зокрема будівельно-технічної, інженерно-технічної, судово-економічної, техніко-криміналістичної та почеркознавчої. 9. В розслідуванні привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (розкрадань) у сфері будівництва важливе значення має ситуаційний підхід. Слідчі ситуації початкового етапу розслідування диференційовано на сприятливі, несприятливі та нейтральні. До загальних завдань розслідування в досліджуваній категорії кримінальних проваджень належать: встановлення події розкрадання; визначення способу та предмета злочинного посягання; виявлення та викриття осіб, які вчинили розкрадання; вивчення системи організації будівництва; визначення характеру та розміру шкоди, завданої злочином; виявлення та закріплення слідів злочину; встановлення зв’язків розкрадання з іншими складами злочинів; виявлення причин та умов, які сприяли вчиненню розкрадань. Практика збирання доказів органами досудового розслідування потребує впровадження сучасних форм і методів роботи з документальними (у т.ч. електронними) джерелами інформації та фактичними даними. Причому найчастіше застосовуються інвентаризація та контрольний обмір (зведених будівель і споруд, об’єктів незавершеного будівництва), економічний та документальний аналіз (арифметична і формальна перевірки; зустрічна перевірка і взаємний контроль; співставлення фактичних обсягів і вартісних показників) як самостійно, 397 так і під час ревізії будівельної організації, що у поєднанні з процесуальними діями дає змогу встановити фактичний стан фінансовогосподарської діяльності, виявити ознаки розкрадань та інших порушень, встановити (підтвердити) причетність до них певних категорій службових і матеріально-відповідальних осіб, точно (орієнтовно) встановити розмір завданої правопорушеннями шкоди. Заволодіння коштами чи майном під приводом виконання зобов’язань щодо будівництва може бути кваліфіковано як шахрайство лише в разі, якщо винувата особа до одержання коштів мала прямий умисел їх привласнити, усвідомлювала відсутність реальних можливостей виконати взяті на себе зобов’язання. Про такі наміри фігуранта можуть свідчити: аналіз складених (підписаних) ним документів цивільноправового, господарського, фінансового характеру; показання свідків, потерпілих і підозрюваних; протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; акти ревізій (інших спеціальних перевірок); матеріали органів державного контролю та нагляду. На початковому етапі розслідування порушення правил безпеки під час будівництва важливо зібрати (зафіксувати) матеріальні сліди надзвичайної події як безпосередньо (під час огляду), так і за результатами службових розслідувань (перевірок), проведених за фактом настання (загрози настання) певних кримінально значимих наслідків. На основі зібраних первинних матеріалів висуваються і перевіряються версії про характер події, що трапилася, виявляються ознаки правопорушень в діях (бездіяльності) службових та інших відповідальних осіб, встановлюються інші фактичні обставини, на основі чого планується і здійснюється подальше розслідування