АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

СИДОРЕНКО КОСТЯНТИН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
УДК 368.40

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник:
Мосьондз Сергій Олександрович,
кандидат юридичних наук, доцент

Київ – 2013

ЗМІСТ
Вступ …………………………………………………………………..…. 3-10
Розділ І. Теоретико-правові засади волонтерської діяльності в
Україні ………………………………………………………………………...….. 11
1.1. Волонтерська діяльність як об’єкт адміністративно-правового дослідження ………………………………………………………………...…. 11-28
1.2. Напрямки волонтерської діяльності …………………………….... 28-56
1.3. Принципи волонтерської діяльності …………………………….... 56-67
1.4. Державна політика у сфері волонтерської діяльності ………...… 67-85
Висновки до розділу І ………………………………………………….. 86-89
Розділ ІІ. Особливості правового регулювання волонтерської діяльності в Україні …………………………………………………………….. 90
2.1. Нормативно-правове регулювання волонтерської діяльності … 90-114
2.2. Суб’єкти надання волонтерської допомоги …………………… 114-139
2.3. Отримувачі волонтерської допомоги ………………………….. 139-147
Висновки до розділу ІІ ………………………………………………. 148-152
Розділ ІІІ. Шляхи вдосконалення адміністративно-правового регулювання волонтерської діяльності …………………………………..… 153
3.1. Зарубіжний досвід правового регулювання волонтерської діяльності, основні передумови та пріоритети його запозичення для України …….. 153-173
3.2. Перспективи розвитку регулювання волонтерської діяльності в Україні ………………………………………………………………………. 173-181
Висновки до розділу ІІІ ……………………………………………… 181-184
ВИСНОВКИ …………………………………………………………. 185-192
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………… 193-212
ДОДАТКИ …………………………………………………………… 213-234

ВСТУП
Невід’ємною складовою всіх демократичних правових держав світу є розвинуте громадянське суспільство, одним із головних інститутів якого є волонтерство, котре було визнано важливим чинником у розвитку людства ще у 2001 році, коли 126 держав-членів Організації Об’єднаних Націй спільно підготували резолюцію Генеральної Асамблеї ООН на завершення Міжнародного року волонтерів стосовно засобів заохочення та підтримки волонтерства, мета якого привернути увагу спільноти до діяльності людей, які витрачають особистий час на безоплатну допомогу іншим, а також заохотити до цього більше людей.
Україна також не стояла осторонь, саме тому пріоритетним стратегічним напрямком державної політики розвитку громадянського суспільства в Україні стало сприяння волонтерській діяльності, яка є однією із форм громадської активності, що відіграє важливу роль у формуванні громадянської культури, побудові соціальної та правової держави. Вона формує основу багатьох національних та міжнародних неурядових організацій, інших організацій громадянського суспільства, а також соціальних і політичних рухів. Даний вид діяльності характерний більшою мірою для державного сектору і дедалі частіше стає ознакою приватного сектора. Так, станом на кінець першого півріччя 2011 року органами юстиції в Україні зареєстровано близько 50 тис. громадських формувань, із них 31,0 % – місцеві, всеукраїнські та міжнародні благодійні організації та організації, які займаються волонтерською діяльністю різних напрямків.
Треба відзначити, що інтерес до волонтерської діяльності в Україні значно виріс за останні роки, про що свідчить активне висвітлення волонтерської діяльності в засобах масової інформації, особливо у зв’язку з почастішанням природних катаклізмів; великими спортивними подіями, такими як Олімпійські ігри та чемпіонат світу з футболу; зростанням кількості інвалідів, осіб з обмеженими функціональними можливостями, а також для допомоги в тяжких життєвих ситуаціях, зокрема бідності, соціального відчуження та конфліктів з насиллям в сім’ї. За офіційною інформацією Міністерства соціальної політики України, в нашій державі на сьогодні чисельність інвалідів складає 2,628 млн. осіб та близько 2,5 млн. осіб мають обмежені функціональні можливості. Це означає, що майже кожний 18-й та
20-й громадянин України відповідно потребують спеціальної підтримки – отримання волонтерської допомоги.
Разом з тим на сьогоднішній день сучасний стан розвитку волонтерської діяльності в Україні характеризується багатьма недоліками, головними з яких є: недостатня визначеність адміністративно-правового статусу волонтера та волонтерських організацій як суб’єктів надання волонтерської допомоги; недостатня законодавча регламентація напрямків здійснення волонтерської діяльності; відсутність чіткого законодавчого та теоретичного визначення понять «волонтерська діяльність», «доброчинна діяльність»; недостатня ефективність механізму реалізації державної політики у сфері волонтерської діяльності; відсутність визначеного центрального органу виконавчої влади у сфері волонтерської діяльності; вузьке коло отримувачів волонтерської допомоги. Існуюча нормативно-правова база, якою врегульовано сферу волонтерської діяльності, містить норми, зміст яких має очевидні суперечності, що зумовлює нестабільність національного законодавства і йде не на користь розвитку досліджуваної сфери.
При підготовці дослідження було використано праці таких дослідників адміністративного права та процесу: В.Б. Авер’янова, С.С. Алексєєва, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, І.Л. Бородіна, Є.В. Доніна, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, Л.В. Коваля, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.В. Кузьменко, В.І. Курила, Д.М. Лук’янця, Р.С. Мельника, С.В. Тихомирова, В.Г. Чорної, В.К. Шкарупи та ін.
Вагомий внесок у становлення теорії волонтерства, розробку його теоретичних та методологічних засад зроблено російськими (І.О. Айнутдинова, О.І. Акімова, Л.П. Вандишева, В.С. Пестрикова), українськими (О.П. Безпалько, І.С. Звєрєва, Н.О. Заверико, Г.Р. Лактіонова, Л.І. Міщик, І.К. Мигович, С.Л. Пальчевський, В.С. Петрович, Ю.Р. Поліщук, А.П. Рижанова, М.Н. Тименко) й зарубіжними (Р.О. Лінч, С.Р. Маккарлі (США), Л.П. Питка, (Республіка Польща) дослідниками, які визначили сутність, ознаки, особливості, напрями та принципи волонтерської роботи.
Однак нині відсутні комплексні монографічні праці, в яких би повно та всебічно розглядалося адміністративно-правове регулювання волонтерської діяльності в Україні, а у виконаних наукових дослідженнях зазначена проблема аналізувалася фрагментарно або в рамках ширшої адміністративно-правової проблематики, без відповідного комплексного підходу.
Викладене вище свідчить про необхідність узагальнення теоретичного та емпіричного матеріалу, оцінки сучасних тенденцій розвитку адміністративно-правового регулювання волонтерської діяльності в Україні, а відповідно, про актуальність теми дослідження, що передбачає, зокрема, розроблення пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення національної нормативно-правової бази, яка врегульовує сферу волонтерської діяльності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Указу Президента України від 24 березня 2012 р. № 212/2012 «Про Стратегію державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочергові заходи щодо її реалізації»; розпоряджень Кабінету Міністрів України від 01 липня 2009 р. № 740-р «Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції соціальної адаптації осіб, які відбували покарання у виді позбавлення волі на певний строк, до 2015 року»; від 31 травня 2012 р. № 329-р «Про затвердження плану заходів з виконання у 2012 році Загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року»; наказу Міністерства внутрішніх справ України від 29 липня 2010 р. № 347 «Пріоритетні напрямки дисертаційних досліджень МВС України, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 роки»; плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2011–2012 роки.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі досягнень науки адміністративного права та норм чинного законодавства України, вітчизняного та зарубіжного досвіду, а також узагальнень практики його застосування здійснити аналіз адміністративно-правового регулювання волонтерської діяльності в Україні, а також сформулювати відповідні пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного законодавства та практики його застосування в зазначеній сфері.
Для досягнення мети дисертаційної роботи були поставлені такі завдання:
 здійснити характеристику волонтерської діяльності як об’єкта адміністративно-правового дослідження;
 розкрити зміст та особливості напрямків волонтерської діяльності;
 виділити принципи волонтерської діяльності та з’ясувати їх сутність;
 розкрити зміст державної політики у сфері волонтерської діяльності;
 з’ясувати зміст та особливості діяльності суб’єктів надання волонтерської допомоги;
 визначити поняття та категорії отримувачів волонтерської допомоги;
 узагальнити зарубіжний досвід правового регулювання волонтерської діяльності;
 визначити перспективи розвитку регулювання волонтерської діяльності в Україні;
 виробити конкретні пропозиції до законодавства та практичні рекомендації щодо адміністративно-правового регулювання волонтерської діяльності в Україні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері волонтерської діяльності.
Предмет дослідження – адміністративно-правове регулювання волонтерської діяльності в Україні.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є різні наукові методи, що використовувалися одночасно з метою забезпечення достовірності знань, вирішення поставлених завдань та обґрунтування зроблених висновків та рекомендацій. Так, діалектичний метод застосовано задля дослідження теоретичних і нормативних положень щодо адміністративно-правового регулювання волонтерської діяльності в Україні (всі розділи); класифікації та групування – для виокремлення класифікації принципів волонтерської діяльності (підрозділ 1.3), нормативно-правових актів регулювання волонтерської діяльності (підрозділ 2.1), волонтерів та волонтерських організацій (підрозділ 2.2); структурно-функціональний – для дослідження особливостей діяльності суб’єктів надання волонтерської допомоги (підрозділ 2.2); порівняльно-правовий – задля співставлення правового регулювання волонтерської діяльності в Україні та в інших державах світу і визначення перспектив його розвитку в Україні (підрозділи 3.1, 3.2); статистичний та документального аналізу – для аналізу та виявлення недоліків провадження волонтерської діяльності в Україні (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2, розділ 3); соціологічний – при здійсненні анкетування громадян щодо здійснення волонтерської діяльності в Україні (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2, 3.1); компаративний та моделювання – для вироблення пропозицій стосовно вдосконалення законодавства, на підставі якого здійснюється регулювання волонтерської діяльності (підрозділи 1.2, 1.3, 1.4, 3.1, розділ 2). Ці та інші методи наукового пізнання використовувались у взаємозв’язку, що сприяло проведенню всебічного аналізу, обґрунтуванню теоретичних висновків та практичних рекомендацій.
Нормативною основою дослідження є Конституція України, закони України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, а також відомчі нормативно-правові акти, якими регулюються відносини у сфері волонтерської діяльності.
Емпіричну базу дослідження становлять: а) статистичні дані Міністерства соціальної політики з 2010 по 2012 роки; б) статистичні дані Державної служби статистики України за 2012 рік; в) статистичні дані Головного управління у справах сім’ї, молоді та спорту за перше півріччя 2012 року; г) результати анкетування 200 громадян щодо провадження волонтерської діяльності в Україні; д) правова публіцистика, довідкові видання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за своїм характером і змістом дисертація є однією з перших в Україні праць, яка присвячена комплексному та системному дослідженню питання адміністративно-правового регулювання волонтерської діяльності в Україні. У дисертації сформульовано низку концептуально нових положень і висновків, зокрема:
вперше:
– здійснено розмежування понять «волонтерська діяльність», «доброчинна діяльність» та «благодійна діяльність»;
– здійснено класифікацію напрямків волонтерської діяльності, зокрема, залежно від: 1) сфери дії; 2) типу діяльності; 3) мети діяльності; 4) характеру роботи волонтера в процесі реалізації відповідних напрямків волонтерської діяльності;
– доведено необхідність створення окремих відділів у кожному з міністерств (Міністерство освіти і науки України; Міністерство соціальної політики України; Міністерство внутрішніх справ України; Міністерство екології та природних ресурсів України; Міністерство культури України; Міністерство охорони здоров’я України), які реалізують окремі напрямки державної політики у сфері волонтерської діяльності;
– аргументовано необхідність прийняття «Концепції державної політики у сфері волонтерської діяльності на 2012-2020 рр.»;
удосконалено:
– поняття: «волонтерська діяльність», під яким запропоновано розуміти специфічну форму благодійництва, добровільну, безоплатну діяльність, яка характеризується вчиненням активних дій суб’єктом надання волонтерської допомоги на користь отримувача волонтерської допомоги з метою покращення його стану; «волонтер» це фізична особа, яка добровільно, безкорисливо, безоплатно здійснює неприбуткову, соціально громадську діяльність на користь отримувача волонтерської допомоги з метою надання йому різного роду допомоги, здійснення догляду, проведення заходів, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища, збереженням культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам’яток історії та культури, місць поховання, а також сприяння проведенню заходів національного та міжнародного значення, пов’язаних з організацією масових спортивних, культурних та інших видовищних і громадських заходів, та є членом відповідної волонтерської організації, з якою уклала договір про здійснення волонтерської діяльності; «отримувач волонтерської допомоги» це фізичні особи, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують волонтерської допомоги, суб’єкти публічної адміністрації, організації, установи (заклади), що уклали з волонтерською організацією договір про надання волонтерської допомоги фізичним особам або про надання волонтерської допомоги за напрямами волонтерської діяльності, а також тварини, об’єкти навколишнього природного середовища, пам’ятки історії та культури, на користь яких провадиться волонтерська діяльність;
– класифікацію волонтерів та волонтерських організацій;
набули подальшого розвитку:
– наукові положення щодо системи правових принципів волонтерської діяльності;
– напрямки здійснення волонтерської діяльності;
– положення щодо ознак, властивих волонтерській організації та волонтерам як суб’єктам надання волонтерської допомоги.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані:
– у практичній діяльності Міністерства соціальної політики під час проведення семінарів, симпозіумів та під час вироблення рекомендацій щодо вдосконалення адміністративно-правового регулювання волонтерської діяльності (акт впровадження Міністерства соціальної політики України від 10.12.2012 р. № 180/19/164-12);
– у правозастосовній діяльності Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України (акт впровадження Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України від 09.01.2013 р. № 58/01/211-13);
– у навчальному процесі – під час підготовки навчально-методичних матеріалів і викладання такої навчально-юридичної дисципліни, як «Адміністративне право» (акт впровадження Національної академії внутрішніх справ від 01.10.2012 р.)
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження оприлюднені дисертантом у формі доповідей на п’яти науково-практичних конференціях і круглих столах: «Державний контроль: нові погляди на його сутність та призначення» (м. Київ, 2011 р.), «Роль права у забезпеченні законності та правопорядку (м. Запоріжжя, 2011 р.), «Український та зарубіжний досвід реформування національної правової системи в контексті інтеграційних процесів» (м. Львів, 2012 р.), «Актуальні проблеми адміністративного права» (м. Донецьк, 2012 р.), «Проблеми та стан дотримання захисту прав людини в Україні» (м. Київ, 2012 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в 5 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені як фахові з юридичних дисциплін, а також у 6 тезах доповідей на науково-практичних конференціях і круглих столах.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять дев’ять підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 234 сторінки. Список використаних джерел налічує 185 найменувань і займає 20 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукових завдань, що полягало в комплексному та правовому аналізі адміністративно-правового регулювання волонтерської діяльності в Україні та формулюванні на цій основі відповідних теоретичних новел і практичних рекомендацій щодо вдосконалення низки положень нормативно-правових актів. Найбільш важливими є такі:
1. Волонтерська діяльність – це специфічна форма благодійництва, добровільна, безоплатна діяльність, яка характеризується вчиненням активних дій суб’єктом надання волонтерської допомоги на користь отримувача волонтерської допомоги з метою покращення його стану.
2. Ознаками волонтерської діяльності є: 1) форма благодійництва; 2) відсутність фінансового прибутку або часткова фінансова винагорода; 3) обов’язково через вчинення активних дій суб’єкта надання волонтерської допомоги; 4) добровільний характер діяльності; 5) принесена користь, яка поширюється не тільки на волонтера та його найближче оточення, а й на суспільство загалом; 6) відбувається шляхом надання допомоги «іншому»; 7) громадське охоплення; 8) правовою підставою здійснення волонтерської діяльності є укладення договорів про надання волонтерської допомоги та про провадження волонтерської діяльності; 9) важливим елементом волонтерської діяльності є здійснення волонтерської роботи за рахунок витрачання власного вільного часу; 10) волонтерська допомога надається лише тим, хто її потребує; волонтери виступають захисниками тих, хто не може захистити себе сам; 11) ціль – створення суспільства, в якому кожен зможе відчути себе в безпеці та під захистом правосуддя.
3. В залежності від сфери дії напрямки волонтерської діяльності поділяються на: а) соціальний захист; б) охорона здоров’я; в) освіта та виховання; г) охорона навколишнього середовища та тварин; д) культура та молодіжний рух; е) розвиток міжнародного співробітництва. В залежності від типу напрямки волонтерської діяльності поділяються на: а) взаємодопомога та самодопомога; б) філантропія та послуги іншим людям; в) участь або громадянський обов’язок; г) рекламно-пропагандистська діяльність або проведення кампаній. В залежності від мети напрямки волонтерської діяльності поділяються на: а) профорієнтаційний; б) реабілітаційний; в) інформаційно-просвітницький; г) фандрейзинг; д) рекреативний; е) соціально-побутовий; є) діагностико-корекційний; ж) виховний. В залежності від характеру роботи волонтера в процесі реалізації відповідних напрямків волонтерської діяльності: а) соціально-реабілітаційна робота, попередження та подолання негативних явищ у молодіжному середовищі; б) соціальна опіка і захист найменше захищених категорій осіб; в) допомога в інтеграції у суспільство.
4. Принципи волонтерської діяльності – це основні вихідні положення (головні ідеї) та закономірності, котрі закладено в основу даного виду діяльності, що визначають засади надання та/чи здійснення безкорисливих, соціально спрямованих робіт/послуг волонтерами та/чи волонтерськими організаціями.
5. Державна політика в сфері волонтерської діяльності – це комплекс правових, адміністративних, організаційних та фінансових заходів, з використанням яких держава цілеспрямовано впливає на регулювання відносин, що виникають в сфері волонтерської діяльності в процесі публічного адміністрування.
6. Нормативно-правові акти в сфері волонтерської діяльності поділяються на: 1) загальні – правові акти, які формують базовий понятійний апарат, принципи, цілі, задачі, основні напрями державної політики в даній сфері; 2) спеціалізовані – правові акти, які регулюють безпосередні відносини, які виникають в сфері волонтерської діяльності; 3) профільні – правові акти, які регулюють суспільні відносини, що виникають в сфері волонтерської діяльності та пов’язані з реалізацією конкретних напрямків волонтерської діяльності.
7. Доведена необхідність створення окремих відділів в кожному з міністерств (міністерство освіти і науки України; міністерство соціальної політики України; міністерство внутрішніх справ України; міністерство екології та природних ресурсів України; міністерство культури України; міністерство молоді та спорту України; міністерство охорони здоров’я України), які реалізують окремі напрямки державної політики в сфері волонтерської діяльності. Даний крок буде найбільш економічно вигідним рішенням та дасть можливість забезпечити ефективну та збалансовану участь центральних органів виконавчої влади в здійсненні волонтерської діяльності.
8. Волонтер – це фізична особа, яка добровільно, безкорисливо, безоплатно здійснює неприбуткову, соціально громадську діяльність на користь отримувача волонтерської допомоги з метою надання йому різного роду допомоги, здійснення догляду, проведення заходів, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища, збереженням культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам’яток історії та культури, місць поховання, а також сприяння проведенню заходів національного та міжнародного значення, пов’язаних з організацією масових спортивних, культурних та інших видовищних і громадських заходів та є членом відповідної волонтерської організації з якою уклала договір про здійснення волонтерської діяльності.
9. Характерними рисами волонтера, які відрізняють його від інших схожих понять, наприклад, «благодійник», «доброволець» є: 1) надає волонтерську допомогу добровільно, безкорисливо, безоплатно; 2) здійснювана волонтером діяльність є неприбутковою, соціально громадською, на користь отримувача волонтерської допомоги; 3) волонтерська допомога, яка надається волонтером реалізується шляхом надання допомоги, здійснення догляду, проведення заходів, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища, збереженням культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам’яток історії та культури, місць поховання, а також сприяння проведенню заходів національного та міжнародного значення, пов’язаних з організацією масових спортивних, культурних та інших видовищних і громадських заходів; 4) волонтери є обов’язковими членами відповідної волонтерської організації; 5) правовою підставою здійснення волонтерської діяльності є укладення договору між волонтером та волонтерською організацією.
10. В залежності від приналежності до волонтерської організації волонтери поділяються на: а) волонтери державних організацій; б) волонтери недержавних організацій; в) волонтери навчальних закладів; г) кооперативні волонтери; д) волонтери ініціативних груп мешканців територіальних громад. В залежності від досвіду волонтерської роботи волонтери бувають: а) волонтери без досвіду роботи; б) волонтери початківці; в) волонтери з достатнім досвідом роботи. В залежності від направлення волонтерської допомоги волонтери поділяються на: а) ті, які працюють з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування; б) ті, які працюють з дітьми та молоддю з функціональними обмеженнями; в) ті, які працюють з метою підтримки малозабезпечених, безробітних, багатодітних, бездомних, безпритульних, осіб, що потребують соціальної реабілітації; г) ті, які здійснюють догляд за хворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого віку та іншими особами, які через свої фізичні, матеріальні чи інші особливості потребують підтримки та допомоги; д) ті, які надають допомогу громадянам, які постраждали внаслідок стихійного лиха, екологічних, техногенних та інших катастроф, у результаті соціальних конфліктів, нещасних випадків, а також жертвам злочинів, біженцям; е) ті, які займаються проведенням заходів, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища, збереженням культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам’яток історії та культури, місць поховання; є) ті, які сприяють проведенню заходів національного та міжнародного значення, пов’язаних з організацією масових спортивних, культурних та інших видовищних і громадських заходів; ж) ті, які надають волонтерську допомогу для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру. В залежності від країни надання волонтерської допомоги та здійснення волонтерської діяльності волонтери поділяються на: а) міжнародні волонтери; б) національні волонтери. В залежності від тривалості волонтерської роботи: а) волонтери, які працюють тривалий проміжок часу (понад три місяці); б) сезонні волонтери; в) волонтери, які працюють короткий проміжок часу (менше трьох місяців); г) волонтери з одноразовим залученням. В залежності від складу волонтерської групи: а) змішана; б) одно типова. В залежності від ступеня мобільності поділяються: а) мобільні; б) з обмеженою мобільністю; в) немобільні. В залежності від віку волонтерів: а) підлітки; б) молодь; в) люди зрілого віку; г) люди похилого віку. В залежності від степеня професіоналізму: а) фахівці; б) не фахівці в галузі за якою здійснюється волонтерська робота. В залежності від соціально статусу: а) учні; б) студенти; в) безробітні; г) фахівці; д) пенсіонери; е) батьки. В залежності від сфери провадження волонтерської діяльності поділяються на волонтерів, які задіяні в сфері: соціального захисту; охорони здоров’я; освіти та виховання; охорони навколишнього середовища; спорту і туризму; культури та молодіжного руху; розвитку міжнародного співробітництва; правозахисної діяльності; менеджменту – керівництвом волонтерською діяльністю. В залежності від адміністративно-правового статусу: а) громадяни України; б) іноземці; в) особи без громадянства.
11. В залежності від статусу волонтерські організації поділяються на: а) міжнародні; б) національні. В залежності від статі учасників волонтерські організації поділяються: а) жіночі волонтерські організації; б) змішані. В залежності від масштабу дії волонтерські організації поділяються: а) міжнародні; б) всеукраїнські; в) регіональні; г) місцеві. В залежності від джерела фінансування волонтерські організації поділяються: а) дотаційні; б) автономні. В залежності від об’єкта волонтерської допомоги волонтерські організації поділяються на: а) ті, які надають допомогу фізичним особам; б) ті, які надають допомогу, здійснюють захист тварин; в) ті, які здійснюють охорону, відновлення об’єктів навколишнього природного середовища; г) ті, які здійснюють охорону, відновлення, збереження культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам’яток історії та культури.
12. Отримувачами волонтерської допомоги є фізичні особи, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують волонтерської допомоги, суб’єкти публічної адміністрації, організації, установи (заклади), що уклали з волонтерською організацією договір про надання волонтерської допомоги фізичним особам або про надання волонтерської допомоги за напрямами волонтерської діяльності, а також тварини, об’єкти навколишнього природного середовища, пам’ятки історії та культури, на користь яких провадиться волонтерська діяльність.
13. Дослідивши міжнародний досвід провадження волонтерської діяльності Сполучених Штатів Америки щодо залучення до волонтерської діяльності особи правопорушника, ми прийшли до висновку, що залучення до волонтерської діяльності особи правопорушника можливе під час виконання адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт, однак, необхідно враховувати такі фактор як: 1) можливість зайняття волонтерською діяльністю особі правопорушнику повинно бути призначене лише за його згодою; 2) метою такого залучення повинно стати відновлення правосвідомості правопорушника та запобіганню повторного вчинення адміністративного правопорушення; 3) напрямком волонтерської діяльності, в даному випадку, можуть бути роботи, виконання яких пов’язане з проведенням заходів, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища, збереженням культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам’яток історії та культури, місць поховання; надання волонтерської допомоги для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру.
14. На прикладі провадження волонтерської діяльності Великобританії стає необхідним створення національної електронної бази даних для допомоги перспективним волонтерам в пошуках підходящих волонтерських позицій у відповідних організаціях, що дасть можливість обміну досвідом, прийняття нестандартних рішень, розширення свого кругозору, налагодження волонтерських зв’язків та ін.
15. Аналіз правового регулювання волонтерської діяльності Республіки Молдова дав можливість запропонувати імплементацію в національне законодавство правових положень щодо: а) змісту договору про провадження волонтерської діяльності; б) правового статусу волонтера; в) відповідальності за порушення законодавства у сфері волонтерської діяльності; г) розподілення конкретних напрямків волонтерської діяльності по галузевим органам виконавчої влади необхідно запровадити і в Україні.
16. Перспективами розвитку волонтерської діяльності можуть стати такі кроки, як з боку публічної адміністрації, так і з боку волонтерів та волонтерських організацій: 1) проведення пропагандистських кампаній щодо популяризації волонтерства; 2) впровадження формалізації трудових відносин у сфері волонтерства; 3) організація налагодженої системи обліку волонтерів та розроблення єдиної форми звітності у сфері волонтерства; 4) створення національної електронної бази волонтерів та волонтерських організацій; 5) введення податкових пільг для фізичних та юридичних осіб, що підтримують волонтерські ініціативи; 6) підвищення рівня мотивації волонтерів про необхідність та важливість мети, завдань, цілей тієї діяльності якої вони займаються; 7) створення та здійснення правового регулювання Школи волонтерів; 8) розширення системи міжнародного обміну волонтерів світу, залучення більшої кількості країн, які беруть участь у програмі обміну волонтерами, обмін міжнародним досвідом провадження волонтерської діяльності; 9) підвищення рівня правового регулювання волонтерської діяльності кожного законодавчо визначеного напрямку волонтерської діяльності та прийняття Концепції державної політики в сфері волонтерської діяльності; 10) забезпечення публічною адміністрацією надання в безоплатну оренду приміщень та іншого майна волонтерам та волонтерським організаціям для провадження волонтерської діяльності; 11) заохочення волонтерів за результатами їх діяльності; 12) прийняття Кодексу волонтерів.
17. Аргументована необхідність прийняття «Концепції державної політики в сфері волонтерської діяльності на 2012-2020рр. (проект розроблено автором і представлено у додатках до дисертації).
18. З метою вдосконалення нормативно-правового регулювання сфери волонтерської діяльності запропоновано зміни та доповнення до Закону України «Про волонтерську діяльність» (проект Закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про волонтерську діяльність» розроблено автором див. Додаток Г дисертації), а саме: Ст. 1 «Волонтерська діяльність та основні засади її провадження»; Ст. 5 «Волонтерські організації, їх права та обов'язки»; Ст. 7 «Волонтери, їх права та обов’язки»; Ст. 9 «Договір про провадження волонтерської діяльності»; Ст. 13. «Відповідальність за порушення законодавства у сфері волонтерської діяльності».

Всеобщая декларация волонтеров // Вестник благотворительности, 1995. №5(21). 12 с.
. Бондаренко З. П. Організація волонтерської роботи майбутніх соціальних педагогів в умовах вищого навчального закладу : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.05 / Бондаренко З. П. К., 2008. 20 с.
. Большой юридический словарь / Додонов В. Н., Ермаков В. Д., Крылова. М.: Инфра-М, 2001. 624 с.
. Олчман М., Джордан П. Добровольці цінне джерело. Університет Д. Хопкінса, 1997. – 119 с.
. Про благодійництво та благодійні організації : Закон України від // Відомості Верховної Ради України, 1997. № 46. Ст.292.
. Шекова Є. Добровольчі трудові відносини: основні визначення // Людина і праця. 2003. № 4. – С.6 - 7.
. Розширення можливостей недержавних організацій через залучення волонтерів та створення мереж / За ред. В. Дибайло, Ш. Малеріус – К., 2004. – 98 с.
. Безпалько О. В. Підготовка волонтерів до проведення організаційних форм соціально-педагогічної діяльності / Волонтерство: порадник для організатора волонтерського руху в Україні / Уклад.: Т. Л. Лях; авт. кол.: О. В. Безпалько, Н. В. Заверико, І. Д. Звєрєва. – К.: ВГЦ «Волонтер», 2001.
. Шапиро Б. Ю., Царапкина Е. Б. Все в твоих руках / Б. Ю. Шапиро, Е. Б. Царапкина. – М.: издание КГУЗ «Красноярский краевой Центр по профилактике и борьбе со СПИД и инфекционными заболеваниями», 2005. – 96 с.
. Маккарлі С. Управління діяльністю волонтерів. Як залучити громадськість до вирішення проблем суспільства / С. Маккарлі, Р. Лінч ; пер. з англ. О. Винничук. К. : Ресурсний центр розвитку громадських організацій «Гурт», 1998. – 160 с.
. Соціальна педагогіка: теорія і технології: Підручник / За ред. І. Д. Звєрєвої – К.: Центр навч. літ-ри, 2006. - 316 с.
. Теория и практика социальной работы: отечественный и зарубежный опыт : в 2 т. / [ред. Т. Ф. Яркина, В. Г. Бочарова]. – М. : Изд-во АСОПир, 1993. – Т. 1. – 461 с.
. Культура життєвого самовизначення: інтегративний курс для учнів загальноосв. навч. закладів: метод. посіб.: [у 3 ч.] / [О. В. Безпалько, М. І. Босенко, Р. Х. Вайнола та ін.]; наук. кер. та ред. І. Д. Звєрєвої. – К. : Златограф, 2003. – Ч. 2. Середня школа. – 536 с.
. Конюхов Н. И. Словарь-справочник по психологии / Николай Игнатьевич Конюхов. – М. : Академия, 1996. – 160 с.
. Медведева, Е.С. Словарь терминов по теории социальной работы / Е.С. Медведева. – М. : ТЦ Сфера, 2006.
. Словарь-справочник по социальной геронтологии / под ред. Б. Тукумцева. – Cамара, 2003.
. Волонтерство в Польше [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://rus.ngo.pl/x/302380
. Про волонтерську діяльність: Закон Киргизької Республіки [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.kenesh.kg/RU/Articles/4773-Proekt_Zakona_Kyrgyzskoj_Respubliki_O_volonterskoj_deyatelnosti.aspx
. Про волонтерську діяльність: Закон України від 19 квітня 2011 року № 3236-VI // Відомості Верховної Ради України, 2011. № 42. Ст.435.
. Ожегов С. И. Словарь русского языка / С. И. Ожегов. – М. : Русский язык, 1988. – 712 с.
. Юридичний словник-довідник / за ред. Ю. С. Шемшученка. – К. : Феміна, 1996. – 696 с.
. Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. – К. : Головна редколегія УРЕ, 1973. – 560 с.
. Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям : Закон України від 1 червня 2000 року № 1768-III // Відомості Верховної Ради України, 2000. № 35. Ст.290.
. Про зайнятість населення : Закон України від 1 березня 1991 року № 803-XII // Відомості Верховної Ради УРСР, 1991. №14. Ст.170.
. Офіційні статистичні дані по безробіттю в Україні станом на 1 грудня 2011 року та 1 січня 2012 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.dcz.gov.ua/control/uk/index
. Офіційні статистичні дані Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.ukrstat.gov.ua
. Офіційна статистична інформація Головного управління у справах сім’ї, молоді та спорту станом на 01 липня 2012 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://sms.gov.ua
. Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей : Закон України від 2 червня 2005 року №2623-ІV [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Офіційні дані дослідження Українського інституту соціальних досліджень ім. Олександра Яременка на тему: «Підлітки, які живуть чи працюють на вулиці: актуальні акценти для ефективної профілактики ВІЛ» станом на травень 2011 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://tyzhden.ua/News/36520
. Про затвердження Порядку проведення соціальної реабілітації осіб, які постраждали від терористичного акту : постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 2004 р. № 982 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Про затвердження Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року : Закон України від 23 грудня 2009 року № 1794-VI // Відомості Верховної Ради України, 2010. № 11. Ст.110.
. Офіційний сайт Товариства Червоного Хреста України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.redcross.org.ua/index.php?pageid=136
Національна доповідь «Про становище інвалідів в Україні». Міністерство праці та соціальної політики України, Державна установа Науково-дослідний інститут соціально-трудових відносин Мінпраці України, Національна Асамблея інвалідів України., К. – 2008.
. National Consensus Project for Quality Palliative Care. Clinical Practice Guidelines for Quality Palliative Care, 2004. Pittsburgh, 2004.
. А.Д. Вдовина Психолого-педагогические проблемы вовлечения молодежи в волонтерскую работу по социально-реабилитационной поддержке слепых и слабовидящих [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.Utopya.spb.ru
. Львівські волонтери подбають про екологію міста [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://ngo.lviv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=5733:-blagodiynist-&catid=1&Itemid=3
. Коорпоративне волонтерсво [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.csr-ukraine.org/dhl.html
. Материалы Всероссийской научно-практической конференции «Социализация и ресоциализация подростков и молодёжи: междисциплинарный аспект (к юбилею проф. А.С.Новосёловой)» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://pedagog.pspu.ru/conference/novoselova/digest/section-1/80-volonterskaya-deyatelnost-kak-sredstvo-profilaktiki-addiktivnogo-povedeniya
. Ковальова Н.В., Дєткова І.В ., Леонтьєва О.В. Соціальна робота в Україні: теорія та практика. – К.: УДЦССМ, 2006. – 345с.
. Наставництво як важливий компонент процесу підвищення якості [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://ussf.kiev.ua/index.php?go=Content&id=48
. Тернопільщина : молоді активісти започаткували акцію «Крапля життя» / УНІАН від 12 серпня 2008 року. № 64.
. Вклад волонтеров в кампанию декларирования доходов граждан [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://sta-crimea.gov.ua/uprotd2012-475.html
. Волонтеры – незаменимые помощники налоговой службы. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.sta-crimea.gov.ua/uprotd2012-596.html
. Про затвердження Положення про притулок для тварин : затв. Наказом Державного комітету ветераренарної медицини № 439 від 15 жовтня 2010 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Философский энциклопедический словарь / [Под ред. Л.Ф. Ильичёва и П.Н. Федосеева] . – М.: Сов. энциклопедия, 1983. – 836 с.
. Кудрявцев В. Н. О правопонимании и законности / В. Н. Кудрявцев // Государство и право. – 1994. – № 3. – С. 3–8.
. Лукашева Е. А. Принципы социалистического права /
Е. А. Лукашева //Советское государство и право. – 1970. – № 6. – С. 21–29.
. Лукашева Е. А. Социалистическое правосознание и законность /
Лукашева Е. А. – М. : Юрид. лит., 1973. – 344 с.
. Теорія держави і права / [А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков,
С. Л. Лисенков та ін.]. – К. : Юрінформ, 1995. – 189 с.
. Теория государства и права : [учебник для юрид. вузов и фак.] / под ред. В. М. Корельского, В. Д. Перевалова. – М. : Изд-во НОРМА, 1997. – 570 с.
. Шейндлин Б. В. Сущность советского права / Шейндлин Б. В. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1959. – 139 с.
. Котюк В. О. Теорія права : навч. посіб. [для юрид. ф-тів та вузів] /
Котюк В. О. – К. : Вентурі, 1996. – 208 с.
. Скурко Е. В. Правовые принципы в правовой системе, системе права и системе законодательства: Теория и практика / Е. В. Скурко // Правоведение. − 2006. − № 2. − С. 55−61.
. Черданцев А. Ф. Теория государства и права : [учебник для вузов] / Черданцев А. Ф. – М. : Юрайт. – М., 2002. – 432 с.
. Фролов С. Е. Принципы права (Вопросы теории и методологии) :
дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01. / Фролов Сергей Евгенеевич. – Кострома, 2001. – 168 с.
. Проблемы теории государства и права / под ред. С. С. Алексеева. – М. : Юрид. лит., 1987. – 447 с.
. Общая теория государства и права. Академический курс : в 2 т. / под ред. проф. М. Н. Марченко. – М. : Зерцало, 1998. –. . –
Т. 2 : Теория права. – 1998. – 656 с.
. Карташов В. Н. Принципы права // Теория государства и права : [учебник] / под. ред. В. К. Бабаева. – М. : Юристъ, 1999.
. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року // Офіційний вісник України, 2008 р. № 93. – Ст. 3103.
. Конвенція про права дитини. – К. : АТ Вид-во «Столиця», 1997. – 32 с.
. Конституція України : Прийнята Верховною Радою України 28 черв. 1996 року із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 8 груд. 2004 р. № 2222-IV. – К. : Атіка, 2006. – 62 с.
. Про затвердження Типового положення про соціальний центр матері та дитини : затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2005 р. № 879 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Про протидію торгівлі людьми : Закон України від 20 вересня 2011 року № 3739-VI // Відомості Верховної Ради України, 2012. № 19-20. Ст.173.
. Про затвердження стандартів надання соціальних послуг представникам груп ризику : затв. Наказом Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства охорони здоров’я від 13 вересня 2010 року № 3123/275/770 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Про затвердження Типового положення про центр обліку бездомних осіб : затв. Наказом Міністерства соціальної політики України від 19 квітня 2011 року № 135 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Шаповал А. Стратегія зменшення шкоди від вживання ін’єкційних наркотиків [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://uhrn.civicua.org/uhra/strategy.htm
. Організація взаємодії спеціалізованих установ для Про 64 неповнолітніх, які потребують соціальної реабілітації, з не державними організаціями щодо профілактики дитячої бездоглядності: Методичні рекомендації. М.: ДержНДІ сім’ї та виховання, 2002. 96 С.
. Политология: словарь-справочник / Козырева А.Д., Василик М.А., Вершинин М.С.– М.: Гардараки, 2000. – 328с.
. Манхейм К. Диагноз нашего времени – М.: Юрист, 1994. – 700с.
. Оболонський О. Теорія системного підходу в державному управлінні //Вісник української академії державного управління при Президентові України. – 1996. – №3. – С.37–43.
. Леслі А. Пал Аналіз державної політики / Пер з англ. І. Дзюб. – К.: Основи, 1999. – 422с.
. Англійсько-український словник термінів і понять з державного управління. – К.: Основи, 1996. – 128с.
. Тертичка В. Державна політика: аналіз та здійснення в Україні: – К.: Основи, 2002. – 750с.
. Атаманчук Г.В. Теория государствевного управлення: Курс лекций. – М.: Юрид. лит., 1997. – 400с.
. Від кризи до росту / Геєць В., Степанкова Т., Кваснюк Б. та ін. – К.: Вид-во УАДУП. – 1995. – 87с.
. Геєць В. Соціогуманітарні складові перспектив переходу до соціально орієнтованої економіки України // Економіка України. – 2000. – № 2. – С. 4–13.
. Мельник А. Ф. Державне регулювання економіки перехідного періоду (світовий досвід і проблеми України). – Т.: Збруч, 1995. – 180с.
. Чумаченко Н. Г., Савченко А. П., Коренев В. Л. / Принятия решений в управлений производством. – К.: Техника, 1999. – 192с.
. Державна політика: аналіз та механізм її впровадження в Україні : Навч. посіб. / За заг. ред. В. А. Ребкала, В. В.Тертички. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 232 с.
. Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю : Закон України 21 червня 2001 року № 2558-III // Відомості Верховної Ради України, 2001. № 42. Ст.213.
. Про соціальні послуги : Закон України від 19 червня 2003 року № 966-IV // Відомості Верховної Ради України, 2003. № 45. Ст.358.
. Про затвердження Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року : Закон України 23 грудня 2009 року № 1794-VI // Відомості Верховної Ради України, 2010. № 11. Ст.110.
. Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року : Закон України від 21 грудня 2010 року № 2818-VI // Відомості Верховної Ради України, 2011. № 26. Ст.218.
. Про організацію проведення в Україні у 2001 році Міжнародного року волонтерів : розпорядження Президента України від 22 березня 2001 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Про затвердження Державної програми розвитку системи реабілітації та трудової зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями, психічними захворюваннями та розумовою відсталістю на період до 2011 року : затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 716 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Про схвалення Концепції соціальної адаптації осіб, які відбували покарання у виді позбавлення волі на певний строк : затв. розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 1385-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції соціальної адаптації осіб, які відбували покарання у виді позбавлення волі на певний строк до 2015 року : затв. розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 липня 2009 р. № 740-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Про затвердження Державної цільової соціальної програми «Трансплантація» на період до 2012 року : затв. постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 894 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
Про затвердження плану заходів щодо інтеграції осіб, яким надано статус біженця, в українське суспільство на період до 2012 року : затв. розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 липня 2009 р. № 853-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики : затв. постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Про затвердження плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2011-2015 роки : затв. розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2010 р. № 2140-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Про затвердження плану заходів з виконання у 2012 році Загальнодержавної програми “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2016 року» : затв. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 р. № 329-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Про затвердження плану заходів з реалізації Інтегрованої концепції забезпечення безпеки і правопорядку під час підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу від 27 лютого 2012 р. № 119-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Про Стратегію державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочергові заходи щодо її реалізації : Указ Президента України від 24 березня 2012 року № 212/2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Про затвердження Типового положення про центр обліку бездомних осіб : затв. наказом Міністерства соціальної політики України від 19 квітня 2011 № 135 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Про стан виконання Комплексної програми соціального захисту населення «Турбота» на період до 2015 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.mykolayivА-oda.gov.ua/publication/content/5569
. Общая теория государства и права: академический курс в 2-х томах / [отв. ред. М.Н. Марченко]. – М. , 1998. – С. 236-239.
Том 2. – 1998. – с.622.
. Битяк Ю. П. Адміністративне право України / Битяк Ю. П. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 543 с.
. Бахрах Д. Н. Административное право / Бахрах Д. Н. – М. : БЕК, 1997. – 335 с.
. Колпаков В. К. Адміністративне право України / Колпаков В. К. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
. Берлач А. І. Адміністративне право України / Берлач А. І. – К. : Україна, 2005. – 472 с.
. Адміністративне право України / [за заг. ред. Г. Ю. Гудєвської, Т. О. Коломоєць]. – К. : Істина, 2007. – 216 с.
. Про страхування : Закон України від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР // Відомості Верховної Ради України, 1996. № 18. Ст. 78.
. Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг) : затв. Постановою Кабінету Мністрів України від 29 грудня 2009 р. № 1417 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Про затвердження Комплексної програми соціального захисту населення „Турбота” на період до 2015 року : затв. Рішенням Миколаївської обласної ради від 25 березня 2011 №7 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні : Закон України від 19 квітня 2007 року № 962-V // Відомості Верховної Ради України, 2007. № 31. Ст.405.
. Про затвердження Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року : Закон України // Відомості Верховної Ради України, 2010. № 11. Ст.110.
. Про проведення Всеукраїнської молодіжної акції «Пам’ятати. Відродити. Зберегти» : затв. Указом Президента України від 27 квітня 2009 року № 272/2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Про затвердження Державної цільової соціальної програми «Трансплантація» на період до 2012 року» : затв. Постанов Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 894 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Про затвердження Концепції соціальної адаптації осіб з розумовою відсталістю : затв. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 619-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Про затвердження Типового положення про центр ресоціалізації наркозалежної молоді : затв. Постановою Кабінету міністрів України від 16 вересня 2009 р. № 979 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Порядок організації надання послуг консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію, гепатити В і С, інфекції, що передаються статевим шляхом, у мобільних пунктах та мобільних амбулаторіях : затв. Наказом Міністерства охорони здоров’я від 14 лютого 2012 року № 114 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Про затвердження Порядку здійснення соціального патрулювання : затв. Наказом Міністерства соціальної політики України від 19 липня 2011 року № 283 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Про затвердження Типового положення про центр обліку бездомних осіб : затв. Наказом Міністерства соціальної політики 19 квітня 2011 року № 135 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Про затвердження заходів щодо соціального захисту бездомних громадян в області на 2008- 2010 роки : затв. розпорядження Голови Житомирської обласної державної адміністрації від 07 травня 2008 року № 162 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Кодекс законів про працю України: Закон України від 10 грудня 1971 року // [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua
. Про громадські об’єднання : Закон України від 22 березня 2012 № 4572-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Закон УРСР від 18 груд. 1984 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. − № 51. − С. 1122.
. Офіційна інформація Міністерства соціальної політики України станом на 2011 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:www.mlsp.gov.ua/
. Про молодіжні та дитячі громадські організації : Закон України від 1 грудня 1998 року № 281-XIV // Відомості Верховної Ради України, 1999. №1. Ст.2.
. Звіт Організації Об’єднаних Націй «Про стан волонтерства у світі» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.volunteer.kiev.ua
. Холостова Є.І. Волонтери // Словник-довідник з соціальної роботи / За ред. проф. Є.І. Холостовой. М.: МАУП, 1997. – 424 с.
. Підготовка волонтерів до соціальної роботи: Навчально-методичний посібник / За ред. А. Й. Капської. К.: Держсоцслужба, 2005. 152 с.
. Холостова Е.И. Профессиональный и духовно-нравственный портрет социального работника. М.: Союз, 1993. 34 с.
. Потапова Н.А. Волонтерство як феномен самореалізації особистості в сучасних російських умовах // Інтегративний підхід в психології (нові дослідження): Збірник наукових праць: СПб., Видавництво РГПУ ім. Герцена, 2004. – 294 с.
. Бодренкова Г.П. Волонтерська діяльність // Соціальна робота, 2006. № 1. С. 52 57.
. Волонтерський рух в Україні: тенденції розвитку / [Вайнола Р. Х., Капська А. Й., Комарова Н. М. та ін.]. К.: Академпрес, 1999. 112 с.
. Організація діяльності консультативних пунктів «Довіра» центрами соціальних служб для молоді: метод. посіб. / [Ю. В. Калашников, Т. В. Колодуб, Ф. I. Ільїнська та ін.] ; за ред. П. Б. Лазаренка, І. М. Пінчук. К. : ДЦССМ, 2003. 138 с.
. Бусел В.Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - Київ, Ірпінь. Перун, 2005. 1728 с.
. Виноградова Л.К., Гаража Н.А. Проблема борьбы с легализацией незаконных доходов в России / Л. К. Виноградова, Н. А. Гаража // Проблемы уголовного права в связи с реформами уголовного законодательства: Сб. науч. трудов. – М., 1997. – С. 79-86.
. Гражданский кодекс Украины (с изменениями и дополнениями по состоянию на 1 апреля 1998 года). – Х.: Одиссей, 1998. – 160 с.
. Офіційний портал Всеукраїнського громадського центру «Волонтер» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.volunteer.kiev.ua/
. Офіці