МІЖНАРОДНИЙ ДОГОВІР У СИСТЕМІ ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ)

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

БУЛГАКОВА ДАР’Я ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 340.12:341.24:061.1ЄС

МІЖНАРОДНИЙ ДОГОВІР У СИСТЕМІ ПРАВА
ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ)

12.00.11 – міжнародне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Тимченко Леонід Дмитрович,
доктор юридичних наук, професор

Харків – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ У СИСТЕМІ ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ 10
1.1. СПЕЦИФІКА ВИКОРИСТАННЯ ТЕРМІНА «МІЖНАРОДНИЙ ДОГОВІР» У ПРАВІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ 10
1.2. КЛАСИФІКАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ У ПРАВІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ 35
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 47
РОЗДІЛ 2. МІЖНАРОДНИЙ ДОГОВІР ЯК ЗАСІБ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН МІЖ ДЕРЖАВАМИ – ЧЛЕНАМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ 52
2.1. ОСОБЛИВИЙ СТАТУС УСТАНОВЧИХ ДОГОВОРІВ 52
2.2. ЛІСАБОНСЬКИЙ ДОГОВІР 2007 Р. ЯК НОВИЙ ЕТАП РОЗВИТКУ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ. 79
2.3. СПЕЦИФІКА ВИКОРИСТАННЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ ДЛЯ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН МІЖ КРАЇНАМИ – ЧЛЕНАМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ 92
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 100
РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНИЙ ДОГОВІР У РЕГУЛЮВАННІ ВІДНОСИН МІЖ ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ ТА ТРЕТІМИ КРАЇНАМИ І МІЖНАРОДНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ 109
3.1. СПЕЦИФІКА УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРІВ МІЖ ЄС І ТРЕТІМИ КРАЇНАМИ ТА МІЖНАРОДНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ 109
3.2. ОСНОВНІ ВИДИ ДОГОВОРІВ, ЩО УКЛАДАЮТЬСЯ МІЖ ЄС ТА ТРЕТІМИ КРАЇНАМИ І МІЖНАРОДНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ 127
3.3. ДОГОВІРНІ ВІДНОСИНИ МІЖ ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ ТА УКРАЇНОЮ 143
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 161
ВИСНОВКИ 174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………… 179

ВСТУП
Актуальність теми визначається як необхідністю наукових досліджень унікального інтеграційного об’єднання, яким є Європейський Союз, так і низкою суто практичних причин. У другій половині ХХ ст. регіональна економічна інтеграція стає однією з головних тенденцій міжнародних відносин. Створення низки регіональних інтеграційних об’єднань, таких як АСЕАН, АТЕС, МЕРКОСУР, призвело того, що деякі вчені почали говорити про виникнення нової галузі міжнародного права – міжнародного інтеграційного права. Попри нашу незгоду з такою точкою зору, слід усе ж таки відзначити, що саме розвиток інтеграційних процесів призвів до суттєвого переосмислення однієї із головних доктрин сучасного міжнародного права, якою є концепція державного суверенітету. Найбільш яскраво особливості специфіки регулювання інтеграційних процесів проявились у рамках Європейського Союзу, який одночасно є найбільш розвинутим та найбільш успішним проектом регіональної інтеграції.
Вважаємо, що вивчення особливостей Європейського Союзу щодо укладення міжнародних договорів представляє значний науковий інтерес. Це пояснюється тим, що використання для регулювання інтеграційних процесів міжнародних договорів, що є інструментом класичного міжнародного права, має певні специфічні риси, зумовлені особливостями правової природи Європейського Союзу. Незважаючи на міжнародно-правові корені цієї організації, подальше перетворення права ЄС на особливу автономну правову систему наклало відбиток на специфіку використання міжнародного договору як для регулювання відносин між державами-членами, так і для регулювання відносин із третіми країнами та міжнародними організаціями. Попри міжнародно-правові корені цієї організації на специфіку застосування міжнародного договору як для регулювання відносин між державами-членами, так і для регулювання відносин із третіми країнами та міжнародними організаціями впливає перетворення права ЄС на автономну правову систему.
Серед практичних аспектів актуальності теми дослідження варто відзначити наступні моменти. По-перше, на сьогодні Європейський Союз є одним із головних торговельних партнерів України, відносини з яким динамічно розвиваються. По-друге, більшість держав, які мають спільний кордон з Україною, вже є членами Європейського Союзу. Отже, мова йде про відносини між найближчими сусідами. При цьому міжнародний договір залишається головним інструментом регулювання відносин між Україною та ЄС і його державами-членами в силу, перш за все, міжнародно-правового характеру цих відносин. Та, по-третє, з моменту отримання нашою державою незалежності українські посадовці найвищого рівня послідовно підкреслюють курс України на отримання повноправного членства в Європейському Союзі в якості одного з пріоритетів зовнішньої політики. У даному контексті вивчення права цього інтеграційного об’єднання повинно розглядатися як один із пріоритетних напрямків наукових досліджень.
Зазначені фактори визначають актуальність обраної теми дисертаційного дослідження, її теоретичну та практичну значимість для розроблення переліку конкретних дій, направлених на інтеграцію України в Європейський Союз.
Теоретичну основу дисертації становлять наукові праці як вітчизняних, так і зарубіжних вчених: М. В. Буроменського, В. Г. Буткевича, О. Ф. Висоцького, М. М. Гнатовського, В. Н. Денисова, А. І. Дмитрієва, В. І. Євінтова, О. В. Задорожного, О.О. Мережка, М. М. Микієвича, В. І. Муравйова, Ю. І. Нипорка, В. Ф. Опришка, В. В. Посельського, К. К. Сандаровського, Л. Д. Тимченка, А. С. Фастовець, С. В. Шевчука, Ю. В. Щокіна та ін.
Серед російських дослідників слід відзначити роботи А. Х. Абашидзе, А. І. Абдуліна, І. П. Блищенка, Г. М. Вельямінова, С. В. Глотової, Л. М. Ентіна, М. Л. Ентіна, П. А. Калиниченка, А. Я. Капустіна, С. Ю. Кашкіна, Ю. М. Колосова, В. В. Пустогарова, А. Н. Талалаєва, Ю. М. Тихомирова, Б. М. Топорніна, А. О. Четверікової та ін.
При проведенні дослідження використовувались досягнення з міжнародного публічного права та права Європейського Союзу таких представників зарубіжної юридичної науки, як Р. Абрахам, Х. Е. де Аречагі, О. Бабарінде, І. Берньє, В. Бількербах, К. Блюман, Я. Броунлі, Ж.-К. Готрон, Л. Оппенгейм, Г. Кельзен, А. Татам, Ж.-М. Фавре, М. Фалон, Д. Фенімор, Л. Фріїс, Р. Фолсом, Т. К. Хартлі та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами.
Дисертація виконана відповідно до планів науково-дослідної діяльності кафедри державно-правових дисциплін Харківського Національного університету внутрішніх справ. Вона відповідає п. 9.4. Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011–2014 рр., схвалених вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 28 грудня 2010 р., та п. 3 дод. 9 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 рр., затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29 липня 2010 р. № 347.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є теоретична розробка питань пов’язаних зі спеціальним використанням міжнародного договору в правовій системі Європейського Союзу. Комплексність мети та її багатоплановість обумовили постановку та вирішення наступних завдань:
– визначення специфіки використання терміна «міжнародний договір» у рамках права Європейського Союзу;
– формулювання правового статусу та особливостей таких груп документів, як міжінституційні угоди, рішення Ради ЄС та додатки до установчих договорів;
– визначення загальних та спеціальних класифікаційних критеріїв, які можуть застосовуватися до міжнародного договору як джерела права Європейського Союзу;
– визначення специфіки установчих договорів ЄС як особливої групи документів, що мають спеціальний статус;
– аналіз змін, запроваджених до установчих договорів Лісабонською угодою 2007 р., з огляду на тему дисертації;
– виявлення та аналіз специфічних рис міжнародного договору в якості інструменту регулювання відносин між країнами-членами Європейського Союзу;
– визначення специфіки процесу укладення міжнародних договорів між ЄС і третіми країнами та міжнародними організаціями;
– розгляд основних стандартизованих типів договорів, що укладаються між ЄС та третіми країнами, виявлення особливостей, що притаманні кожному з таких типів;
– аналіз сучасного стану договірних відносин між Україною та ЄС і визначення тенденцій та перспектив розвитку двосторонніх відносин.
Об’єктом дослідження є правовідносини у сфері нормативного забезпечення діяльності Європейського Союзу як автономного правопорядку сучасного міжнародного права.
Предмет дослідження – міжнародний договір в системі права Європейського Союзу (теоретичні аспекти).
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складають сучасні загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, серед яких окремо слід виділити:
- формально-юридичний метод, який використовувався для аналізу змісту договірних джерел права Європейського Союзу, формування сукупності критеріїв та створення класифікації вказаних джерел;
- порівняльно-правовий метод – для проведення аналізу договірних джерел права ЄС та здійснення порівняльного аналізу з урахуванням підходів до розуміння міжнародного договору, які були розроблені в теорії міжнародного права;
- системно-структурний метод – у процесі виявлення специфічних особливостей, притаманних міжнародному договору як джерелу права Європейського Союзу;
- історико-правовий – для виявлення закономірностей розвитку права Європейського Союзу та визначення в цьому процесі домінуючих тенденцій.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що дисертаційна робота представляє собою комплексне дослідження, присвячене темі, яка є недостатньо дослідженою в українській науці міжнародного права, – проблемі використання міжнародного договору в системі права Європейського Союзу.
Наукова новизна дисертаційної роботи конкретизується у наступних основних положеннях, що виносяться на захист.
Вперше:
- зазначена проблематика висвітлюється з урахуванням як загальнотеоретичних підходів, що склались у сучасній науці міжнародного права, так і специфіки права Європейського Союзу як правової системи sui generis. При цьому автором підкреслюється наявність ієрархічної структури по відношенню до договорів як однієї зі специфічних рис правової системи ЄС;
- визначено особливості процесу укладення договорів із третіми країнами, який значно відрізняється від аналогічних процедур, котрі використовуються у міждержавних відносинах.
Удосконалено:
- визначення терміну «міжнародний договір» у праві Європейського Союзу, який має особливі риси, порівняно з класичним міжнародним правом. Ця специфіка полягає в тому, що не всі договірні джерела права ЄС підпадають під визначення, що міститься у відповідних Віденських конвенціях про право міжнародних договорів 1969 та 1986 рр. Зокрема, мова йде про такі документи, як міжінституційні угоди та рішення Ради ЄС;
- положення про те, що додатки до установчих договорів ЄС не є гомогенною групою, а представляють собою кілька окремих груп, які відрізняються між собою як за юридичним статусом, так і за критерієм обов’язковості;
- положення щодо доцільності виділення підгруп у рамках протоколів та декларацій, за такими критеріями: предмет, кількість учасників, юридичний статус, тощо. При цьому кожна з таких підгруп має свої особливості.

Дістало подальшого розвитку:
- пропозиції щодо виділення трьох груп міжнародних договорів: це так звані первинні договори; договори, що укладаються з третіми країнами та міжнародними організаціями, та закриті конвенції, які укладаються між державами-членами ЄС для реалізації положень установчих договорів; обґрунтовано, що кожна із зазначених груп є комплексною та включає в себе різні види договорів;
- аналіз складу установчих договорів; обґрунтовано, що, по-перше, до цієї групи відносяться лише документи, які залишаються діючими джерелами права; по-друге, установчі договори як окрема група мають низку особливостей, які виділяють їх серед інших документів, зокрема мова йде про: особливий статус цих документів, особливості змісту цих договорів, особливості процесуального характеру;
- положення про міжнародні договори ЄС із третіми країнами та міжнародними організаціями, які виступають у якості зовнішніх джерел, правовий режим яких значною мірою визначається нормами загального міжнародного права;
- дослідження про стан договірних відносин між Україною та Європейським Союзом: було підписано та діє кілька десятків різноманітних угод, які стосуються більшості найважливіших питань двосторонніх відносин.
Практичне значення одержаних результатів є багатоплановим та реалізується в таких наступних формах:
– у практичному плані положення дисертації можуть використовуватися для визначення кроків, пов’язаних як із розробкою державної політики у сфері європейської інтеграції, так і з підготовкою конкретних угод між Україною та ЄС;
– у науковому та академічному плані положення дисертації можуть використовуватися при подальших дослідженнях права ЄС, а також для підготовки навчальних курсів із таких дисциплін, як «Право Європейського Союзу», «Міжнародне публічне право», «Правові системи сучасності».
Апробація результатів дисертації.
Основні тези, викладені в дисертації, були оприлюднені дисертантом на міжнародних науково-практичних конференціях: «Правові реформи в Україні: проблеми реалізації» (Київ, 2011), «Актуальні питання сучасних державотворчих та правотворчих процесів» (Запоріжжя, 2010), «Юридична наука: політичні, економічні та соціальні витоки сьогодення» (Київ, 2010) та під час міжнародних читань, присвячених пам’яті професора імператорського Новоросійського університету П. Є. Казанського (Одеса, 2010).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображені в чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових періодичних виданнях та тезах чотирьох доповідей на науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Інтегральним результатом дисертаційної роботи є здійснення теоретичного узагальнення і вирішення наукового завдання, що полягає у теоретичній характеристики міжнародного договору у системі права Європейського Союзу. За результатами дослідження зроблені таки висновки:
1. Порівняно із міжнародним правом, використання терміну «міжнародний договір» у праві Європейського Союзу має деякі особливості, які пов’язані із існуванням у праві ЄС таких груп документів, як міжінституційні угоди, рішення Ради ЄС та різноманітних додатків до установчих договорів. Міжінституційні угоди безумовно є правовими за своїм характером; вони є одним із договірних джерел права Європейського Союзу, проте договорами, з точки зори класичного міжнародного права, бути не можуть через особливості суб’єктного складу. Рішення Ради ЄС, що розглядаються у контексті даного дослідження, є змішаними, маючи деякі характеристики міжнародно-правових угод. Проте у літературі справедливо відзначається, акти, прийняті Радою, можуть бути як міжнародними угодами, укладеними у спрощеній формі, так і політичними деклараціями, що не мають юридично обов’язкової сили. Додатки до установчих договорів є численними та неоднорідними за своєю правовою природою.
2. Класифікація договорів у праві ЄС тісно пов’язана із класифікацією джерел права Європейського Союзу, яка базується на ієрархічних принципах. Саме тому по відношенню до класифікації міжнародних договорів у праві ЄС запропоновано застосування загальної та спеціальної класифікації. При цьому під загальною розуміється класифікація на основі критеріїв, що використовуються у міжнародному праві, а під спеціальною – класифікацію із використанням лише тих критеріїв, що притаманні виключно праву Європейського Союзу як правовій системі sui generis.
3. На основі спеціальних критеріїв в праві Європейського Союзу можна виділити три основні групи міжнародних договорів. Це так звані «первинні» договори, договори, що укладаються із третіми країнами та міжнародними організаціями та закриті конвенції, які укладаються між державами-членами ЄС для реалізації положень установчих договорів. Кожна із зазначених груп є комплексною та включає в себе різноманітні види договорів. Загалом спеціальна класифікація має наступний вигляд. Найвищій рівень займають договори групи так званого «первинного права» - установчі договори (як безпосередньо самі договори, так і інші документи, які є їх невід’ємною частиною) та договори про приєднання до ЄС нових країн-членів. Другий рівень представляють собою міжнародно-правові договори Європейського Союзу. Таке місце зумовлено тим, що ЄС є суб’єктом міжнародного права та зазначені договори є частиною міжнародного права. З іншого боку, специфіка права ЄС має на меті підкреслити той факт, що договори із третіми суб’єктами не повинні суперечити положенням установчих договорів. Ця група договорів, безумовно, відноситься до так званих зовнішніх джерел. Інший тип міжнародних договорів, які існують в праві ЄС у літературі отримав назву «третинні». Мова йде про закриті конвенції, що укладаються державами-членами ЄС між собою для реалізації приписів, що містяться в установчих договорах. Зазначена група договорів безумовно відноситься до «внутрішніх», оскільки ці договори, по-перше регулюють взаємні відносини держав-членів у зв’язку із інтеграційними процесами, по-друге, основою для їх укладення є «первинні» тобто установчі договори, та, по-третє, як правило підпадають під юрисдикцію Суду ЄС в силу спеціального посилання у тексті.
4. На теперішній час не існує будь-якого єдиного підходу щодо визначення повного та вичерпного переліку установчих договорів Європейського Союзу. Це пов’язано як з динамічним характером права ЄС з його частими змінами та внесенням поправок до головних документів, так і з різною методологією. Розглядаючи склад установчих договір слід виходити з наступних положень. По-перше, до цієї групи слід відносити лише документи, які залишаються діючими джерелами права. По-друге, установчі договори як окрема група мають низку особливостей, які виділяють їх серед інших документів, зокрема мова йде про: особливий статус цих документів; особливий зміст цих договорів; особливий процесуальний характер. Окреме слід зазначити значну різницю між такими поняттями, як «установчий договір ЄС» та «первинне право ЄС». Останнє поняття є набагато ширшим та включає в себе не лише установчі договори, а й інші документи, зокрема договори про приєднання нових до ЄС членів, бюджетні договори, Хартію Європейського Союзу про основні права 2000 р., тощо.
5. Лісабонська угода 2007 р. справедливо розглядається як початок нового етапу розвитку Європейської інтеграції. Цей документ запропонував низку значних змін, масштаб яких настільки великий, що de facto можна говорити про появу нових за змістом установчих договорів ЄС. По-перше, Лісабонський договір продовжив традицію вносити зміни в установчі договори ЄС шляхом викладення цих договорів у новій редакції. По-друге Лісабонський договір формально змінив перелік установчих договорів Євросоюзу. По-третє, слід вказати на революційну відмову від системи «трьох опор» та надання Європейському Союзу статусу юридичної особи та правосуб’єктності. Окремим пунктом варто відзначити можливість виходу країни із ЄС, яка вперше передбачена Лісабонським договором. Також варто підкреслити розвиток концепції субсідіарності, яка знайшла своє відображення у Протоколі про застосування принципів субсідіарності та пропорційності.
6. Міжнародні договори, як інструмент регулювання відносин між державами-членами мають дуалістичну природу. За формою – це міжнародні договори, проте за змістом – це правові документи, що є невід’ємною частиною правової системи ЄС. Іншою специфічною рисою цих документів є їх закритий характер – тобто їх учасниками можуть бути лише країни-члени ЄС. Серед договорів, що укладаються між державами-членами ЄС у зв’язку із діяльністю Європейського Союзу можна виділити три групи: угоди, укладені на основі статті 293 Договору про Європейське Співтовариство; угоди, укладені без посилання на зазначену статтю; угоди з питань співробітництва між державами-членами у сфері юстиції та внутрішніх справ в рамках третьої «опори» ЄС.
Різниця між договорами цих груп проходить за критерієм юридичної основи для їх укладення.
7. Міжнародні договори ЄС із третіми країнами та міжнародними організаціями займають важливе місце в системі права цього інтеграційного об’єднання, виступаючи в якості зовнішніх джерел, правовий режим яких визначається у значній мірі нормами загального міжнародного права. Вони займають проміжну ланку між первинним і вторинним правом Євросоюзу. Унікальність самого Європейського Союзу призвела до значної кількості специфічних рис, які стосуються договірних відносин між ЄС та третіми країнами, а саме:розподіл компетенції між самим Європейським Союзом та державами-членами. При цьому Лісабонським договором встановлюються виключна, сумісна та координуюча компетенції; повну передачу повноважень державами-членами органам ЄС щодо укладення міжнародних угод в рамках виключної компетенції; пряму дію міжнародних угод ЄС в рамках загального принципу прямої дії права ЄС відносно національних правових систем країн-членів; включення в процес укладення міжнародного договору майже усіх головних органів ЄС, якщо така угода укладається в рамках виключної або сумісної компетенції.
8. Існує типологія основних видів договорів, які ЄС укладав із третіми країнами саме в рамках Співтовариств. До основних типів таких угод відносяться: торгівельні угоди; угоди про торгівлю і співпрацю; угоди про партнерство; угоди про асоціацію. Предметом торгівельних угод виступає доволі широке коло проблем, яке включає в себе не лише безпосередньо питання торгових відносин, але й такі аспекти, як уніфікація засобів лібералізації експортної політики, боротьба з демпінгом, субсидування, тощо. Головною особливістю угод про торгівлю та співпрацю порівняно із торгівельними угодами є включення в них більш широкого кола питань, які стосуються не лише торгівельних взаємовідносин, але суміжних галузей. Спрямованість угод цієї групи можна визначити як такі, що покликані стимулювати збільшення товарообігу перш за все опосередковано, шляхом зменшення бар’єрів та створення сприятливих умов у тих сферах, які можуть стримувати розвиток торгівельних відносин. Різновидом договорів про торгівлю і співпрацю можна вважати угоди про партнерство. Третя група угод - угоди про асоціацію включає в себе кілька різних типів угод: угоди, які передбачають потенційне членство третьої країни у ЄС; угоди, які не передбачають перспективи членства у ЄС; угоди про асоціацію із заморськими територіями.
9. На сьогодні діє кілька десятків різноманітних угод, які стосуються різних аспектів двосторонніх відносин між Україною та Європейським Союзом. Серед цих договорів можна виділити три основні групи: документи комплексного, загального характеру, які стосуються більшості сфер співробітництва; договори, пов’язані із трансграничним пересуванням громадян; угоди в вузькоспеціалізованих галузях співробітництва. Розглядаючи першу групу, то крім Угоди про партнерство та співробітництво, важливими етапами співробітництва стали Європейська політика сусідства та «Східне партнерство», але, як Європейська політика сусідства, так і «Східне партнерство» не можуть розглядиться у якості повноцінної заміни базової угоди між Україною та ЄС, яка на сьогодні відсутня в силу того, що термін дії Угоди про партнерство і співробітництво закінчився 1 березня 2008 р. Друга група договорів, складається із двох базових договорів – Угоди про реадмісію 2007 р. та Угоди про спрощення оформлення віз 2008 р. Серед третьої групи договорів між Україною та ЕС - угоди в вузькоспеціалізованих галузях співробітництва особливе місце займають ті з них, що стосуються енергетичного сектору економіки. Окремо слід вказати на угоди, що стосуються безпекової політики та координації боротьби із злочинністю. В рамках співробітництва у зазначених сферах була підписана низка двосторонніх угод, які створюють правові підстави для: участі України в операціях Європейського Союзу із врегулювання криз; обміну інформацією з обмеженим доступом; співпраці з такими спеціалізованими організаціями Євросоюзу, як Європол, Євроюст, Європейським Агентством з менеджменту оперативного співробітництва на зовнішніх кордонах держав-членів ЄС (FRONTEX).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Віденська конвенція про право міжнародних договорів [Електронний ресурс] : міжнар. документ від 23 трав. 1969 р. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_118.
2. Венская конвенция о праве договоров между государствами и международными организациями или между международными организациями [Электронный ресурс] : междунар. документ от 21 марта 1986 г. – Режим доступа: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_a04.
3. Баскин Ю.Я. История международного права / Ю.Я. Баскин, Д.И. Фельдман. – М. : Междунар. отношения, 1990. – 208 с.
4. Буткевич О.В. Міжнародне право Стародавнього Світу / О.В. Буткевич. – К. : Україна, 2004. – 864 с.
5. Грабарь В.Е. Материалы к истории международного права в России (1647-1917) / В.Е. Грабарь. – М. : Изд. АН СССР, 1958. – 491 с.
6. Казанский П. Учебник международного права публичного и гражданского / П. Казанский. – Одесса : Экономическая типография, 1902. – 532 с.
7. Левин Д.Б. История международного права / Д.Б. Левин. – М. : Издательство Института международных отношений, 1962. – 136 с.
8. Пероговский В. О началах международного права относительно иностранцев у народов древнего мира / В. Пероговский. – Киев : Университетская типография, 1859. – 51 с.
9. Маланчук П. Вступ до міжнародного права за Ейкхерстом / П. Маланчук // Пер. з англ. – Харків : Консум, 2000. – 592 с.
10. Власов Ю.Л. Проблеми тлумачення норм права : монографія / Ю.Л. Власов. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – 180 с.
11. Таубе М. История зарождения современного международного права (Средние века). Т. 1. Введение и Часть Общая / М. Таубе. – СПб : Типо-Литография П.И. Шмидта, 1894. – 370 с.
12. Оппенгейм Л. Международное право. Т.1. Мир. Полутом 1 / Л. Оппенгейм. – М. : Государственное издательство иностранной литературы, 1948. – 408 с.
13. Миронов Н.В. Международное право: нормы и их юридическая сила / Н.В. Миронов. – М. : Юрид. лит., 1980. – 158 с.
14. Шестаков Л.Н. Императивные нормы в системе современного международного права / Л.Н. Шестаков. – М. : Изд-во МГУ, 1981. – 120 с.
15. Алексидзе Л.А. Некоторые вопросы теории международного права: императивные нормы (jus cogens) / Л.А. Алексидзе. – Тбилиси : Изд-во Тбил. ун-та, 1982. – 406 с.
16. Даниленко Г.М. Обычай в современном международном праве / Г.М. Даниленко. – М. : Наука, 1988. – 192 с.
17. Панов В.П. Международное право: Учебное пособие / В.П. Панов. – М. : ИНФРА-М, 1997. – 320 с.
18. Казанский П.Е. Введение в курс международного права / П.Е. Казанский. – Одесса: Экономическая тип. и лит., 1901. – 386 с.
19. Каламкарян Р.А. Фактор времени в праве международных договоров / Р.А. Каламкарян. – М. : Наука, 1989. – 176 с.
20. Лукашук И.И. Источники международного права / И.И. Лукашук. – Киев, 1966. – 125 с.
21. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть. Учебник / И.И. Лукашук.– М. : БЕК, 1996. – 368 с.
22. Лукашук И.И. Международное право. Особенная часть. Учебник / И.И.
Лукашук. – М. : БЕК, 1997. – 410 с.
23. Лукашук И.И. Международное право в судах государств / И.И. Лукашук. –
СПб. : Россия-Нева, 1993. – 302 с.
24. Лукашук И.И. Нормы международного права в международной
нормативной системе / И.И. Лукашук. – М. : Спарк, 1997. – 322 с.
25. Лукашук И.И. Стороны в международных договорах / И.И. Лукашук. – М. :
Юрид. лит.,1966. – 149 с.
26. Лукашук И.И. Структура и форма международных договоров / И.И.
Лукашук. – Саратов, 1960. – 131 с.
27. Лукашук И.И. Форма международных договоров: Учебно-практическое
Пособие / И.И. Лукашук. – М. : Спарк, 2001. – 111 с.
28. Международное право: Учебник/ Отв. ред. Колосов Ю.М., Кузнецов В.И. –
М. : Междунар. отношения, 1995. – 608 с.
29. Талалаев А.Н. Венская конвенция о праве международных договоров.
Комментарий / А.Н. Талалаев. – М. : Юрид. лит., 1997. – 336 с.
30. Талалаев А.Н. Право международных договоров: действие и применение
договоров / А.Н. Талалаев. – М. : Междунар. отнош., 1985. – 296 с.
31. Талалаев А.Н. Право международны договоров. Договоры с участием
международных организаций / А.Н. Талалаев. – М. : Междунар. отнош., 1989. – 272 с.
32. Черниченко С.В. Теория Международного права: Современные
теоретические проблемы. В 2-х т. / С.В. Черниченко. – Т.1. – М. : НИМП, 1999. – 336 с.
33. Мовчан А.П. Кодификация и прогрессивное развитие международного
Права / А.П. Мовчан. – М. : «Юрид. лит.», 1972. – 216 с.
34. Шуршалов В.М. Основания действительности международных договоров /
В.М. Шуршалов. – М. : Изд-во АН СССР, 1957. – 230 с.
35. Стрєльцова О. В. Джерела права Європейського Союзу (теоретичні
аспекти) : дис. канд. юрид. наук. : 12.00.01 / Стрєльцова Ольга Вікторівна. – К., 2008 – 214 с.
36. Посельський В. Конституційний устрій Європейського Союзу / В. Посельський. – К. : Таксон, 2005. – 280 с.
37. Textes de base sur la trasnsparence concernant les activites du Conseil de l’Union europeenne: Secretariat general. – Bruxelles, 1999. – 356 p.
38. Европейский Союз : справочник-путеводитель / под ред. О. В. Буториной. – М. : Деловая лит., 2003. – 288 с.
39. Топорнин Б. Н. Европейское право : учебник / Б Н. Топорнин. – М. : Юристъ, 2001. – 456 с.
40. Грицяк І. А. Право та інституції Європейського Союзу : навч. посіб. / І. А. Грицяк. – К. : К.І.С., 2004. – 260 с.
41. Капустин А. Я. Международно-правовые проблемы природы и действия права Европейского Союза : дис. ... д-ра юрид наук : 12.00.10 / Капустин Анатолий Яковлевич. – М., 2007. – 418 с.
42. Berry E. European Union law / E. Berry. – Oxford : Oxford University Press, 2007. – 327 p.
43. Ильин Ю. Д. Лекции по истории и праву Европейского Союза / Ю. Д. Ильин. – Х. : Консум, 1998. – 156 с.
44. Европейский Союз: основополагающие акты в редакции Лиссабонского договора с комментариями / відп. ред. С.Ю. Кашкин. – М. : ИНФРА-М, 2008. – 698 с.
45. Алексеев С. С. Философия права / С. С. Алексеев. – М. : НОРМА, 1999. – 336 с.
46. Дмитрієв А. І. Міжнародне публічне право / А. І. Дмитрієв, В. І. Муравйов. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 638 с.
47. Глосарій термінів права ЄС. – К.: ІМВ ; КНУ ім. Т. Шевченка, 2005. – 183 с.
48. Право Европейского Союза : учеб. для вузов / под. ред. С. Ю. Кашкина. – М. : Юристъ, 2004. – 925 с.
49. Смирнова К. В. Джерела права Європейського Союзу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 «Міжнародне право» / К. В. Смирнова. – К., 2005. –20 с.
50. Хартли Т. К. Основы права Европейского Сообщества / Т. К. Хартли. – М. : Закон и право ; ЮНИТИ, 1998. – 703 с.
51. Капустин А. Я. Европейский Союз: интеграция и право / А. Я. Капустин. – М. : РУДН, 2000. – 436 с.
52. De Velasco M. D. Las organizaciones internacionales / Manuel Díez de Velasco Vallejo. – 9 ed. – Madrid : Tecnos, 1996. – 704 p.
53. Опришко В. Ф. Право Європейського Союзу / В. Ф. Опришко, А. В. Омельченко, А. С. Фастовець. – К. : КНЕУ, 2002. – 460 с.
54. Ентін Л. М. Право Європейського Союзу: основні категорії та поняття : навч. посіб. / Л. М. Ентін. – К. : ЛНУ ім. Франка, 2003. – 102 с.
55. Марченко М. Н. Право Европейского Союза. Вопросы истории и теории : учеб. пособие / М. Н. Марченко, Е. М. Дерябина. – М. : Проспект, 2010. – 432 с.
56. Garrett G. From the Luxembourg compromise to codecision: decision making in the European Union / G. Garrett // Electoral Studies. – 1995. – Vol. 14, № 3. – P. 289–308.
57. Право Европейского Союза : учеб. [для вузов] / под ред. С. Ю. Кашкина. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Юрайт, 2010. – 1119 с.
58. Европейское право : учеб. для вузов / под ред. Л. М. Энтина. – М. : Норма, 2004. – 720 с.
59. Право Европейского Союза в вопросах и ответах / под ред. С. Ю. Кашкина. – М. : Велби, 2006. – 304 с.
60. Игнатенко Г. В. Новые тенденции в международном правотворчестве / Г. В. Игнатенко, С. А. Малинин // Советский ежегодник международного права. – 1986. – М., 1987. – С. 32–46.
61. Ушаков Н. А. Проблемы теории международного права / Н. А. Ушаков. – М. : Наука, 1988. – 191 с.
62. Усенко Е. Т. Международное право / Е. Т. Усенко, Г. Г. Шинкарецкая. – М. : Юристъ, 2003. – 495 с.
63. Riedel E. Standards and Sources. Farewell to the Exclusivity of the Sources Triad in International Law / E. Riedel // European Journal of International law. – 1991. – Vol. 2, № 2. – P. 58–85.
64. Малинин С. А. Концепция всеобъемлющей системы международной безопасности и международное право / С. А. Малинин // Правоведение. – 1987. – № 4. – С. 16–25.
65. Тункин Г. И. Теория международного права / Г. И. Тункин. – М. : Междунар. отношения, 1970. – 511 с.
66. Гнатовський М. М. Концепція «європейського правового простору» в контексті проблем європейської інтеграції / М. М. Гнатовський // Право України. – 2003. – № 1. – С. 133–134.
67. Treaty establishing the European Atomic Energy Community (Euratom) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://europa.eu/
legislation_summaries/institutional_affairs/treaties/treaties_euratom_en.htm.
68. Динь Н. К. Международное публичное право. В 2 т. Т. 1 / Н. К. Динь. – К. : Сфера, 2003. – 440 с.
69. Буткевич В. Г. Міжнародне право. Основні галузі / В. Г. Буткевич, В. В. Мицик, О. В. Задорожній. – К. : Либідь, 2001. – 816 с.
70. Dixon M. Textbook on International law / M. Dixon. – Oxford : Oxford University Press, 2007 – 372 p.
71. Richardson J. J. European Union: power and policy-making / J. J. Richardson. – Oxon : Routledge, 2006 – 406 p.
72. Borzel T. The state of the European Union / T. Borzel, R. Cichowski. – Oxford : Oxford University Press, 2003. – 410 p.
73. Международное право / отв. ред. Г. И. Тункин. – М. : Юрид. лит., 1982. – 566 с.
74. Москаленко А. М. Источники права Европейского Союза (международно-правовой анализ) : дис. канд. юрид. наук : 12.00.11 / Москаленко Александр Михайлович. – Х., 2005. – 171 с.
75. Боршарт К.-Д. Абетка законодавства Європейського Співтовариства / К.-Д. Боршарт ; пер. з англ. В. Мардак. – К. : Представництво Європейської комісії, 2001. – 112 с.
76. Общепризнанные нормы в современном международном праве / под ред. Н. Н. Ульяновой. – К. : Наук. думка, 1984. – 267 с.
77. Бобров Р. Л. Основные проблемы теории международного права / Р. Л. Бобров. – М. : Междунар. отношения, 1968. – 272 с.
78. Учебное пособие по международному публичному праву: Международный договор. Учебное пособие. Вып. 2 / Кожевников Ф.И. - М.: Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1945. – 40 c.
79. Абдулин А. И. Право Европейских Сообществ: к вопросу о классификации источников / А. И. Абдулин // Правоведение. – 2001. – № 4. – С. 177–197.
80. Мережко О.О. Право міжнародних договорів:сучасні проблемі теорії та практики: Монографія / О.О. Мережко. – К: Таксон, 2002. – 344 с.
81. Москаленко О. М. Джерела права Європейського Союзу (міжнародно-правовий аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид наук : спец. 12.00.11 «Міжнародне право» / О. М. Москаленко. – Х., 2006. – 18 с.
82. Стрєльцова О. В. Джерела права Європейського Союзу (теоретичні аспекти) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави та права; історія політичних і правових учень» / О. В. Стрєльцова. – К., 2008. – 20 с.
83. Смирнова К. В. Джерела права Європейського Союзу : дис. канд. юрид. наук : 12.00.11 / Смирнова Ксенія Володимирівна. – К., 2005 – 228 с.
84. Тимченко Л. Д. Международное право / Л. Д. Тимченко. – Х. : Консум, 2002. – 525 с.
85. Топорнин Б. Н. Европейские Сообщества: право и институты (динамика развития) / Б. Н. Топорнин. – М., 1992. – 367 с.
86. Тимченко Л. Д. Международное право: основные отрасли, институты, нормы : учеб. пособие / Л. Д. Тимченко, Л. А. Тимченко. – Ирпень : Нац. акад. гос. налоговой службы Украины, 2004. – 288 с.
87. Каламкарян Р. А. Международное право / Р. А. Каламкарян, Ю. И. Мигачев. – М. : Эксмо, 2004. – 688 с.
88. Європейська інтеграція / уклад.: М. Яхтенфукс, Б. Колір-Кох ; пер. з нім. М. Яковлєва. – К. : Києво-Могилянська академія, 2007. – 395 с.
89. Мартенс Ф.Ф. Современное международное право цивилизованных народов : в 2 т. / Ф.Ф. Мартенс ; [Моск. гос. ун-т им. М.В. Ломоносова, Юрид. фак. ; ред. В.А. Томсинов]. – М. : Зерцало, 2008. – 432 с.
90. Международное право : ученик / отв. ред. Г.В. Игнатенко, О.И. Таунов. – М. : НОРМА-ИНФРА-М, 2001. – 672 с.
91. Ильин Н. Ю. Основы права Европейского Союза / Н. Ю. Ильин. – М. : Норма, 2008. – 224 с.
92. Право Європейського Союзу : навч. посіб. / за заг. ред. Р. А. Петрова. – 2-ге вид. – К. : Істина, 2009. – 376 с.
93. Коркунов Н. М. Лекции по общей теории права / Н. М. Коркунов. – СПб. : Изд. Юрид. книж. магазина Н. К. Мартынова, 1909. – 354 с.
94. Малинин С. А. Договорная правоспособность международных организаций / С. А. Малинин, Т. М. Ковалева // Правоведение. – 1988. – № 4. – С. 72–77.
95. Европейское право : учеб. для вузов / под ред. Л. М. Энтина. – М. : Норма, 2007. – 960 с.
96. Nеuwah N. A. The European Union and Human Rights / N. A. Nеuwah, А. Rоsas. – The Hague. – Boston ; London, 1995. – 732 p.
97. Beach D. The dynamics of European Integration / D. Beach. – New-York : Palgrave Macmillan, 2005. – 304 p.
98. Москаленко О. М. Міжнародний договір як джерело права Європейського Союзу / О. М. Москаленко // Актуальні проблеми державного управління. – 2005. – № 2 (24). – С. 194–201.
99. Folsom P. N. European Union law / P. N. Folsom. – St. Paul : W.P.C, 1995. – 505 p.
100. Суд Европейских Сообществ. Избранные решения / отв. ред. Л. М. Энтин. – М. : НОРМА, 2001. – 400 с.
101. Martin A. M. Instituciones у derecho de la Union Europea / А. М. Martin, D. J. L. Nogueras. – Madrid : Mc Graw-Hill, 1996. – 712 p.
102. Конституція України [Електронний ресурс] : від 28 черв. 1996 р. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0. – Текст Конституції України відповідає тексту, що існував до внесення змін Законом «Про внесення змін до Конституції України» № 2222-IV від 8 груд. 2004 р.
103. Конституція України : наук.-практ. коментар / [В.Б. Аверьянов, О.В. Батанов, Ю.В. Баулін та ін. ; ред. кол. В.Я. Тацій, Ю.П. Битяк, Ю.М. Грошевий та ін.]. – Харків : Право ; К. : Ін Юре,2003. – 808 с.
104. Конституційне право України : підручник / за ред. В.Я. Тація, В.Ф. Погорілка, Ю.М. Тодики. – К. : Укр. центр правничих студій, 1999. – 376 с.
105. Craig P. EC law. Text, cases and materials / P. Craig, G. de Burca. – Oxford : Clarendon Press, 1997. – 1160 p.
106. Arnull A. European Union Law / A. Arnull, A. Dashwood A., M. Ross, D.Wyatt // 4th Ed/London, Sweet & Maxwell. – 2000.
107. Charlesworth A. European Community Law / A. Charlesworth, H. Cullen // London, Pitman Publishing. – 1994.
108. Denza E. The Intergovernmental Pillars of the European Union / E. Denza // Oxford University Press. – 2002.
109. Weiler J. The Community system: the dual character of Supranationalism / J. Weiler //YEL. – 1981. – № 1. – Р. 275–287.
110. Tridimas T. General Principles of EU Law / T. Tridimas // 2d Ed. Oxford University Press. – 2007.
111. De Witte В. Community Law and National Constitutional Values/ В. De Witte / В. de Witte // Legal issues of European Integration. – 1991. – Vol. 2. – P. 1–4.
112. Senden L. Soft Law in European Community Law / L. Senden // Oxford, Hart Publishing. – 2004.
113. Usher J. General Principles of EC Law / J. Usher // London and New York, Longman. – 1998.
114. Конституции государств Европейского Союза / под ред. Л.А. Окунькова. – М. : НОРМА ; ИНФРА-М, 1999. – 816 с.
115. Грицяк І. А. Правова та інституційна основи Європейського Союзу / І. А. Грицяк, В. В. Говоруха, В. Ю. Стрельцов. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2009. – 620 с.
116. Шемятенков В. Г. Европейская интеграция : учеб. пособие / В. Г. Шемятенков. – М. : Междунар. отношения, 2003. – 400 с.
117. Treaty on European Union (92/C 191/01) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/en/treaties/dat/11992M/htm/11992M.html.
118. Тамм А. Є. Європейський Союз в міжнародних відносинах / А. Є. Тамм, В. О. Ріяка, Ю. М. Коломієць. – Х. : Штріх, 2003. – 240 с.
119. Татам А. Право Європейського Союзу / А. Татам. – К. : Абрис, 1998. – 424 с.
120. Зайцев Ю. К. Оценка результатов президентства Германии в ЕС / Ю. К. Зайцев //Вест. междунар. организаций. – 2007. – № 7 (15). – С. 14–22.
121. Гладенько О. Лісабонський договір ЄС 2007 року як новий етап еволюційного розвитку права Європейського Союзу / О. Гладенько // Вісн. Центральної виборчої комісії. – 2008. – № 1 (11). – С. 73–77.
122. Регель Г. Лиссабонский договор: новый вариант евроконституции. Ч. 1 / Г. Регель [Электронный ресурс] // Новая Европа. – 2008. – 28 лип. – Режим доступа: http://n-europe.eu/article/2008/07/28/lissabonskii_dogovor_novyi
_variant_evrokonstitutsii_chast_i.
123. Neunreither K. European integration after Amsterdam: institutional dynamics and prospects / К. Neunreither, А. Wiener. – Oxford : Oxford University Press, 2003. – 341 с.
124. Лукашук И. И. Современное право международных договоров. Т. 1. Заключение международных договоров / И. И. Лукашук. – М. : Волтерс Клувер, 2004. – 658 с.
125. Штрайнц Р. Європейське право / Р. Штрайнц. – Л. : Астролябія, 2009 – 480 с.
126. Смирнова К.В. Акти «другої» та «третьої» опор як джерела права Європейського Союзу / К.В. Смирнова // Актуальні аспекти європейського права в контексті розширення Європейського Союзу : Тези доповідей наук.-практ. конф. 25.04.2004. – К. : Ін-т міжнар. Відносин, 2004. – С. 11-12.
127. Pescatore P. Lordre juridique des Communautes europeens. Etude des sources du druit communautaire / P. Pescatore. – Liege, 1975. – 316 p.
128. Микієвич М.М. Міжнародно-правові аспекти співробітництва Європейського Союзу з третіми країнами / М.М. Микієвич. – Львів: Видавничий центр Львівського державного університету ім.І.Франка, 2001. – 200с.
129. Holland M. European Community Integration / М. Holland. – London, 1993. – 568 p.
130. Subrenat J. J. The CFSP perspective / J. J. Subrenat // Organizing Europe’s Place in World affairs: The European Union’s Common Foreign and Securoty Policy / ed. by A. Kasekamp. – Vol. 3. – Tatru, 2001. – P. 3–18.
131. Хименес де Аречага Э. Современное международное право / Э. Хименес де Аречага. – М. : Прогресс, 1983. – 480 с.
132. Костенко М. Л. ЕС после Маастрихта: федерация, конфедерация или международная организация / М. Л. Костенко, Н. В. Лавренова // Государство и право. – 1994. –№ 4. – С. 105–113.
133. Микієвич М. М. Інституційне право Європейського Союзу у сфері зовнішньої політики та безпеки / М. М. Микієвич. – Л. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2005. – 416 с.
134. McGoldrick D. International relations law of the European Union / D. McGoldrick. – Longman, 1997. – 249 p.
135. Tillotson J. Text, cases and materials on European union law / John Tillotson, Nigel Foster. – London, 2003 – 630 p.
136. Фархутдинов И. З. Международное инвестиционное право. Теория и практика применения : науч.-практ. изд. / И. З. Фархутдинов. – М. : Волтерс-Клувер, 2005. – 426 c.
137. Муравйов В. І. Правові засади регулювання економічних відносин Європейського Союзу з третіми країнами (теорія і практика) / В. І. Муравйов. – К. : Академ-Прес, 2002. – 426 с.
138. Kuijper P. The Court and the Tribunal of the EC and the Vienna Convention on the Law of Treaties 1969 / Р. Kuijper // Legal Issues of European Integration. – 1998. – Vol. 25, № 1. – P. 1–23.
139. Данелия Г.Р. Мягкое право в системе правового регулирования Второй опоры Европейского Союза / Г.Р. Данелия // Международное публичное и частное право. – 2006. - №6. – С.5-8.
140. Данелия Г.Р. Институциональная структура второй опоры Европейского Союза / Г.Р. Данелия // Вестник ТИСБИ. – 2006. - №1 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.tisbi.org/science/vestnik/2006/issue1/Jur1.html.
141. Вельяминов Г. М. Международное экономическое право и процесс : акад. курс : учебник / Г. М. Вельяминов. – М. : Волтерс Клувер, 2004. – 496 с.
142. Мюллерсон Р. А. К вопросу о «праве Европейских сообществ» / Р. А. Мюллерсон // Вест. МГУ. Сер. 11. Право. – 1982. – № 5. – С. 48–57.
143. Isaac G. Droit communautaire general / G. Isaac. – Paris, 1998. – 361 p.
144. Международное публичное право : учебник / под ред. К. А. Бекяшева. – М. : Проспект, 1998. – 608 с.
145. Мармазов В. Адаптація законодавства України до acquis Європейського Союзу: підсумки п’ятирічного шляху [Електронний ресурс] / Василь Мармазов, Геннадій Друзенко. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/1702.
146. Перестюк Н. Как у нас происходит имплементация СПС? / Н. Перестюк // Юрид. практика. – 2001. – № 5 (163). – С. 11.
147. Друзенко Г. Реформування механізму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу в контексті підготовки проекту Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС/ Г. Друзенко // Юрид. Україна. – 2003. – № 7. – С. 5.
148. Задорожний О. В. Правова система України в Європейському правовому просторі / О. В. Задорожний, М. М. Гнатовський // Український часопис міжнародного права. – 2002. – № 2. – С. 29–32.
149. Березовська І. А. Правове регулювання відносин Європейського Союзу з асоційованими країнами : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 «Міжнародне право, європейське право» / І. А. Березовська. – К., 2005. – 18 с.
150. Суверенітет України і міжнародне право / В.Н. Денисов, В.І. Євінтов, В.І. Акуленко [ та ін.] ; відп. ред. В.Н. Денисов, В.І. Євінтов. – К. : Манускрипт, 1995. – 360 с.
151. Сухонос В. Суверенітет як територіальний вимір держави постіндустріального суспільства: функціональний та економічний аспекти / В. Сухонос // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 3. – С. 75-79.
152. Тимощук О.В. Україна від найдавніших часів до наших днів: шлях до державного суверенітету / О.В. Тимощук // Вісник Харківського націон. ун-ту внутр. справ. – 2002. – Вип. 18. – С. 280-287.
153. Бобицький Н. Україна–ЄС: на шляху до нової угоди [Електронний ресурс] / Назар Бобицький // Дзеркало тижня. – 2006. – 14–20 січ. – № 1. – Режим доступу: http://www.dt.ua/newspaper/articles/45645#article.
154. Барановський Ф.В. Європейська інтеграція та демократичний розвиток України: концептуальний аналіз взаємовпливу: монографія / [Ф.В. Барановський; НАН України; Ін-т політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса]. – Луганськ : Елтон-2, 2007. – 407 с.
155. Биктасов О.К. Взаимодействие государства и гражданского общества в условиях интеграции в международную правовую систему: некоторые вопросы истории и теории / О.К. Биктасов, Г.З. Щербаковский // История государства и права. – 2006. - №6. – С.3-7.
156. Газизулин Н.Ф. Международная интеграция как категория экономической науки и конкретная форма интернационализации хозяйственной жизни / Н.Ф. Газизулин, А.Н. Марышев, Н.А. Черкасов // Проблемы современной экономики. – 2003. - №3. – С.39-44.
157. Посельський В. Європейський Союз: інституційні основи європейської інтеграції / В. Посельський. – К. : Смолоскип, 2001. – 168 с.
158. Гладенко О.М. Міжнародно-правове співробітництво України з Європейським Союзом у сфері Спільної зовнішньої політики та політики безпеки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 «Міжнародне право» / О.М. Гладенко, Одеська національна юридична академія. – О., 2010. – 19 с.
159. Двосторонні угоди між Україною та ЄС [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://comeuroint.rada.gov.ua/komevroint/control/uk/
publish/article?art_id=47281&cat_id=47135.
160. Буряк П.Ю. Європейська інтеграція і глобальні проблеми сучасності : навч. посібник для студ. вищих навч. закладів / П.Ю. Буряк, О.Г. Гупало ; Львів. держ. фінансова акад. – К. : Хай-Тек Прес, 2007. – 336 с.
161. Другий спільний звіт про прогрес у переговорах щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukraine-eu.mfa.gov.ua/eu/ua/publication/47345.html.
162. Постанова Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про започаткування переговорів між Україною та ЄС щодо укладення нового базового договору» від 22 лютого 2007 р. № 684-V // Відомості Верховної Ради України. – 2007. - № 16. – Ст. 223.
163. Постанова Верховної Ради України «Про основні напрями зовнішньої політики України» від 2 липня 1993 р. № 3360-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 37. – Ст. 379.
164. Постанова Верховної Ради України « Про рекомендації парламентських слухань про взаємовідносини та співробітництво України з Європейським Союзом» від 28 листопада 2002 р. № 229-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 3. – Ст. 22.
165. Гнидюк Н. А. Інструмент Європейського сусідства і партнерства та фінансова допомога Європейського Союзу / Н. А. Гнидюк. – К. : Паусі, 2010. – 182 с.
166. План дій «Україна – Європейський Союз» [Електронний ресурс] : міжнар. док. від 12 лют. 2005 р. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_693.
167. Відносини України з ЄС (інформаційна довідка станом на 2 лип. 2009 р.) [Електронний ресурс] / Комітет з питань європейської інтеграції Верховної Ради України. – Режим доступу: http://comeuroint.rada.gov.ua/komevroint/control/uk/publish/article?art_id=50438&cat_id=47123.
168. Комунікація «Східне партнерство» [Електронний ресурс] : повідомлення Європейської комісії для Європейського парламенту та Європейської ради. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/kmu/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=227401910&cat_id=223345569&ctime=1247064584304.
169. Волошин Ю.О. Онтологічні проблеми визначення категорії «міждержавна інтеграція» у вітчизняній та зарубіжній конституційно-правовій та політологічній доктрині / Ю.О. Волошин // Порівняльно-правові дослідження. – 2008. – №2. – С. 70-78.
170. Тодоров І.Я. Європейська і євроатлантична інтеграція України: загальнонаціональний та регіональний виміри (1991-2004 рр.) : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. д-ра істор. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / Тодоров Ігор Ярославович; Донецький нац. ун-т. – Донецьк, 2007. – 38 с.
171. Сушко О. Новий базовий договір між Україною та ЄС: пропозиції українських експертів / Олександр Сушко, Роберт Хорольський, Ольга Шумило, Ігор Шевляков // Kas Poliсy Paper. – № 8. – 2007. – 28 с. – (Сер. «Політична освіта»).
172. Покладено старт перемовинам про укладення розширеної угоди між ЄС та Україною [Електронний ресурс] : прес-реліз Представництва Європейської Комісії від 8 лют. 2007 р. – Режим доступу: http://delukr.sdv.com.ua/press_releases_uk.html?y=2007&m=2.
173. Про започаткування переговорів між Україною та ЄС щодо укладення нового базового договору : заява Верховної Ради України від 22 лют. 2007 р. № 684-V // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 16. – Ст. 223.
174. Гребенник Г. П. Интеллигенция и политика : [сб. ст.] / Г. П. Гребенник. – Одесса : Фенікс, 2009.– 382 с.
175. Порядок денний асоціації Україна – ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/delegations/ukraine/documents/eu_uk_chronology/association_agenda_ukr.pdf.
176. Експерти: Україна зробила лише 4 з 69 кроків на шляху до Євросоюзу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://novynar.com.ua/politics/142138.
177. Елисеев К. Максимум прагматики и конкретики, или Надежды Киева относительно результатов саммита Украина – ЕС [Електронний ресурс] / Константин Елисеев // День. – 2010. – 19 нояб. – № 212–213. – Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/317242.
178. Спільна заява Саміту Україна – ЄС [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/news/22379.html.
179. Ш. Фюле: Угода про асоціацію Україна - ЄС буде парафована протягом місяця [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://novynar.com.ua/politics/215322.
180. Про встановлення безвізового режиму для громадян держав – членів Європейського Союзу, Швейцарської Конфедерації та Князівства Ліхтенштейн [Електронний ресурс] : указ Президента України від 26 липня 2005 р. № 1131/2005. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1131%2F2005.
181. 14th EU – Ukraine Summit (Brussels, 22 November 2010) Joint Press Statement [Електронний ресурс] / Council of the European Union. – Режим доступу: http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/er/
117912.pdf.
182. Азаров: Візи до Європи вже час відмінити [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2010/04/24/194776.
183. Угода між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб [Електронний ресурс] : від 18 черв. 2007 р. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_851.
184. Second progress report on the implementation by Ukraine of the Action Plan on Visa Liberalisation [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/home-affairs/news/intro/docs/20120209/UA%202nd%20PR%20VLAP%20SWD%202012%2010%20FINAL.pdf.
185. Коментар МЗС України щодо оприлюднення Єврокомісією 2-ої оцінки прогресу України у виконанні 1-ї фази Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukraine-eu.mfa.gov.ua/eu/ua/news/detail/75903.htm.
186. Постанова КМУ № 1240 від 28.11.2011 р. «Про затвердження Державної програми щодо запобігання і протидії корупції на 2011-2015 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1240-2011-%EF.
187. План заходів з реалізації Концепції державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/53-2012-%D1%80.
188. Закон України „Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3671-17.
189. Закон України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3773-17.
190. Угода між Урядом України та Європейським Співтовариством стосовно фінансування проектів з енергоефективності [Електрон