КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ЗА СУЧАСНИМ МІЖНАРОДНИМ ПРАВОМ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА

На правах рукопису

ХАЧАТУРЯН Тамара Хачатурівна

УДК 341.48

КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ЗА СУЧАСНИМ МІЖНАРОДНИМ ПРАВОМ

Спеціальність 12.00.11 – міжнародне право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
ТИМЧЕНКО Леонід Дмитрович,
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .......................................................................... 4
ВСТУП ................................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. Злочини за сучасним міжнародним правом: теоретико-правові аспекти ..............................................................................................................................14
1.1 Історико-правові аспекти зародження і розвитку поняття злочину з міжнародним елементом ..........................................................................................................................14
1.2 Поняття та види злочинів з міжнародним елементом ............................................29
Висновки до Розділу 1 ......................................................................................................40
РОЗДІЛ 2. Міжнародне співробітництво у протидії злочинам з міжнародним елементом .........................................................................................................................43
2.1 Сучасний стан протидії міжнародним злочинам: універсальний і регіональний виміри ................................................................................................................................43
2.2 Протидія та покарання за злочини міжнародного характеру: тенденції розвитку..............................................................................................................................67
2.3 Проблеми імплементації норм міжнародного права в протидії міжнародним злочинам у національне законодавство держав .............................................................73
2.4 Протидія та покарання за злочини з міжнародним елементом в Україні: проблеми та перспективи .................................................................................................82
Висновки до Розділу 2 ……..............................................................................................92
РОЗДІЛ 3. Кваліфікація міжнародних злочинів в практиці міжнародних трибуналів і судів ad hoc ................................................................................................95
3.1 Нюрнберзький процес та його значення для становлення міжнародної кримінальної юстиції ........................................................................................................96
3.2 Міжнародні Трибунали щодо Колишньої Югославії та Руанди та їх внесок у розвиток міжнародного кримінального права .............................................................105
3.3 Інші міжнародні суди ad hoc та їх значення у становленні кваліфікації злочинів за міжнародним правом .................................................................................................124
3.4 Міжнародний кримінальний суд: проблеми покарання за міжнародні злочини.............................................................................................................................140
Висновки до Розділу 3 ………...........................................................................................157
ВИСНОВКИ ...................................................................................................................159
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................................164

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ДРК – Демократична Республіка Конго
ЕКОСОР – Економічна і Соціальна Рада
ICTJ – Міжнародний центр перехідного правосуддя
КБТ – Комітет по боротьбі з тероризмом
МКС – Міжнародний кримінальний суд
МКТР – Міжнародний кримінальний трибунал щодо Руанди
МОП – Міжнародна Організація Праці
МТКЮ – Міжнародний трибунал щодо Колишньої Югославії
НАТО – Огранізація Північноатлантичного договору
НПСК – Надзвичайні палати в судах Камбоджі
ОАД – Організація американських держав
ОАЄ – Організація африканської єдності
ОБСЄ – Організація з безпеки та співробітництва в Європі
ООН – Організація Об’єднаних Націй
ПАР – Південно-Африканська Республіка
СНД – Союз незалежних держав
США – Сполучені Штати Америки
TARC – Турецько-Вірменська Комісія з примирення
ФРН – Федеративна Республіка Німеччина
FATF – Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей
ЦМЗЗ – Центр з міжнародного запобігання злочинності
ЮНДКП – Програма Організації Об'єднаних Націй з міжнародного контролю за наркотиками
ЮНІСЕФ – Міжнародний надзвичайний дитячий фонд Організації Об'єднаних Націй
ЮНОДК – Управління ООН з наркотиків і злочинності

ВСТУП

Актуальність теми. Процес глобалізації поступово охоплює все ширший спектр міжнародних відносин. Зростає необхідність в розвитку та систематизації правових норм для забезпечення основної мети міжнародного права – підтримання миру та безпеки у світі. Складовими цього процесу є розвиток інституту кримінальної відповідальності індивідів за міжнародним правом і відповідно, співробітництва держав в цій сфері. Все це впливає на розвиток порівняно нової галузі міжнародного права – міжнародного кримінального права, що зумовлює необхідність розширення співробітництва держав у галузі протидії злочинності та сформованих, виходячи з цього, складів міжнародних злочинів. Останні поступово утворюють цілісну систему, аналіз якої дозволяє нам визначити кваліфікацію злочинних діянь за міжнародним правом. Зі створенням і практичною діяльністю Міжнародного кримінального суду (МКС) як постійно діючого органу міжнародної кримінальної юстиції, розпочався новий етап у розвитку міжнародного права, що призводить до необхідності більш точного визначення та кваліфікації злочинів за міжнародним правом.
Актуальність обраної теми відзначається й можливісю узагальнення міжнародно-правової практики численних збройних конфліктів, які виникають після закінчення холодної війни і сподівань народів на міжнародний мир і безпеку всіх без виключення. Збройні конфлікти, зокрема, конфлікт в Лівії 2011 р., ситуація, що склалася останнім часом в Сирії, безумовно, зачіпають питання відповідальності фізичних осіб і кваліфікації їх діянь згідно з міжнародним кримінальним правом.
Нині міжнародні трибунали ad hoc, а саме: Міжнародний кримінальний трибунал щодо Руанди (МКТР), Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії (МТКЮ), Спеціальний суд щодо Сьєрра-Леоне, Надзвичайні палати в судах Камбоджі (НПСК) та МКС починають відігравати важливу роль у зміцненні міжнародної законності. Підтвердженням цього може слугувати факт винесення вироку Чарльзу Тейлору, колишньому президенту Ліберії, 30 травня 2012 р., якого Спеціальний суд у справах Сьєрра-Леоне, створений Резолюцією Ради Безпеки ООН № 1315(2000) від 14 серпня 2000 р., засудив за звинуваченням у причетності до воєнних злочинів, скоєних під час громадянської війни у цій країні. Це перший прецедент з часів Нюрнберзького процесу, за яким керівник держави поніс справедливе покарання з боку міжнародного співтовариства. Так само й МКС в своєму першому і поки єдиному вироку від 14 березня 2012 р. визнав Томаса Лубангу, лідера повстанців під час громадянської війни в Демократичній Республіці Конго, винним у вербуванні дітей до збройних угруповань, що є міжнародним злочином. Важливе значення має й підтвердження визначення злочину агресії на Оглядовій конференції щодо Римського Статуту МКС в м. Кампала, Уганда, яка проходила з 31 травня по 11 червня 2010 р.
Водночас, постійний розвиток технологій призводить до можливості виходу на міжнародний рівень таких проявів транскордонної злочинності, як торгівля людьми, піратство, тероризм та інші злочини міжнародного характеру, розгляд яких також є важливим з точки зору їх кваліфікації. Існує чимало нерозв’язаних питань щодо точної кваліфікації цих злочинів, зокрема відповідності конвенційних норм внутрішньому праву держав, суперечливої їх кваліфікації національними судами та необхідності криміналізації окремих злочинних діянь.
Все це свідчить, що дослідження даної тематики є надзвичайно актуальним як з точки зору теорії кваліфікації злочинів за міжнародним правом так і практики у сфері міжнародної кримінальної юстиції.
Теоретичну основу дисертації становлять наукові праці як вітчизняних, так і зарубіжних учених. Так, серед представників радянської школи міжнародного права питання міжнародних злочинів розглядались у працях Ю.Г. Барсегова, І.П. Бліщенка, Л.Н. Галенської, І.М. Іванової, Г.В. Ігнатенка, Р.А. Каламкаряна, І.І. Карпця, Ю.М. Колосова, В.М. Кудрявцева, І.І. Лукашука, Л.А. Моджорян, А.В. Наумова, А.І. Полторака, Ю.О. Решетова, П.С. Ромашкіна, М.О. Ушакова, І.В. Фісенка та ін.
Українську доктрину міжнародної протидії злочинності розробляли В.Ф. Антипенко, М.О. Баймуратов, В.Г. Буткевич, В.А. Василенко, О.І. Виноградова, М.М. Гнатовський, Н.В. Дрьоміна, Л.М. Ентін, Н.А. Зелінська, Ю.А. Іванов, В.П. Ємельянов, А.С. Мацко, Т.Л. Сироїд, Л.Д. Тимченко та ін.
Досліджувалися міжнародні злочини в працях російських учених-юристів Р.А. Адельханяна, Ю.Г. Васильєва, Р.А. Каламкаряна, О.Г. Кибальника, Р. Мюллерсона, В.П. Панова, Ю.С. Ромашева, М.І. Костенка та ін.
У західній зарубіжній юридичній науці проблематика досліджувалася такими вченими, як Р. Аго, K. Амбос, М.Ш. Бассіоні, Г. Верле, A. Кассезе, Р. Краєр, У.А. Шабас та ін.
Слід звернути увагу на той факт, що значна частина досліджень з даної теми проводилася до початку створення МКС, Спеціального суду зі Сьєрра-Леоне та НПСК, практика яких виявила різні підходи до тлумачення поняття міжнародних злочинів. Отже, беручи до уваги важливість і значущість праць вищезгаданих авторів, слід все ж таки відмітити, що у вітчизняній міжнародно-правовій літературі поки що відсутні спеціальні праці, присвячені дослідженню кваліфікації злочинів за міжнародним правом.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснене відповідно до плану наукових досліджень Київського університету права Національної академії наук України та є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства (номер державної реєстрації 0112U000270).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є висвітлення характерних рис співробітництва держав в сучасний період та тенденцій розвитку міжнародної кримінальної юстиції в плані кваліфікації міжнародних злочинів.
Для досягнення цієї мети передбачається виконання таких дослідницьких задач:
- дослідити історичні аспекти виникнення та розвитку злочинів за міжнародним правом;
- здійснити порівняльний аналіз критеріїв розмежування між злочинами з міжнародним характером та міжнародними злочинами;
- проаналізувати поняття кваліфікація злочинів в міжнародному праві;
- визначити елементи міжнародних злочинів в процесі створення міжнародної кримінальної юстиції;
- дослідити конвенційні та інституційні механізми участі держав та міжнародних організацій у створенні міжнародної кримінальної юстиції;
- проаналізувати кваліфікацію міжнародних злочинів в практиці міжнародних трибуналів і судів ad hoc;
- дати аналіз специфіки правової природи складів міжнародних злочинів порівняно з відповідними злочинами міжнародного характеру, в їх еволюційному розвитку;
- проаналізувати діяльність МКС та виявити тенденції його функціонування в умовах поширення у світі міжнародних конфліктів та скоєння в них міжнародних злочинів;
- визначити особливості імплементації положень Римського Статуту МКС у внутрішнє право держав-учасниць;
- показати шляхи та способи приєднання України до Римського Статуту МКС;
- узагальнити досвід України в плані імплементації міжнародно-правових зобов’язань конвенційних норм щодо міжнародних злочинів та злочинів міжнародного характеру, включаючи відповідні положення Кримінально-процесуального кодексу України від 20.11.2012 р.
Об’єктом дослідження є міжнародні правовідносини, що виникають в процесі співробітництва держав щодо запобігання, припинення та покарання за міжнародні злочини та злочини міжнародного характеру в рамках інституційних і конвенційних механізмів.
Предметом дослідження є кваліфікація в міжнародному праві складів міжнародних злочинів та злочинів міжнародного характеру в умовах новітньої практики міжнародного співтовариства.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить система філософсько-світоглядних, загальнонаукових і спеціальнонаукових методів і підходів, сприяючих об’єктивному аналізу предмета дослідження. З урахуванням, мети та завдань дослідження використовувалися такі методи:
– - історичний метод використовувався в процесі дослідження виникнення та розвитку поняття "міжнародний злочин";
– - формально-юридичний метод використовувався для аналізу складів міжнародних злочинів та злочинів міжнародного характеру, а також функціонування міжнародної кримінальної юстиції;
– - системний метод використано в процесі висвітлення створення та функціонування основних засад матеріального та процесуального права, що діє в рамках конвенційної системи міжнародної кримінальної юстиції;
– - порівняльний метод використано в процесі аналізу двох основних категорій злочинів, а саме міжнародних злочинів та злочинів міжнародного характеру, а також специфіки імплементації державами своїх зобов’язань у цій сфері.
Джерельною базою дослідження є міжнародні договори, резолюції міжнародних організацій, національне законодавство держав, судова практика міжнародної юстиції та національних судів, доктринальні джерела.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що запропонована дисертація є першим у вітчизняній науці міжнародного права комплексним дослідженням становлення та розвитку кваліфікації злочинів за сучасним міжнародним правом.
Науково новизна роботи сформована, насамперед, у таких основних положеннях:
вперше:
- сформульоване поняття “злочин за міжнародним правом” та “злочин з міжнародним елементом”, під якими розуміють синтезуючі терміни, це дозволяє об’єднати дві категорії злочинних посягань у міжнародному праві – міжнародних злочинів та злочинів міжнародного характеру, за для застосування комплексного підходу до розгляду об’єкта дисертаційного дослідження (правових відносин, що виникають у зв’язку з криміналізацією діяння, міжнародним співтовариством)”.
- показано необхідність розвитку поняття кваліфікація злочину в міжнародному праві, виходячи з концептуальних складових кримінального права держав, які певною мірою різняться за методологічними та техніко-правовими підходами.
- узагальнена практика міжнародної кримінальної юстиції з урахуванням новаційних складових міжнародних злочинів, визначених трибуналами ad hoc та МКС;
- дана правова характеристика ст. 8 bis та 15 bis прийнятих на Оглядовій конференції щодо Римського Статуту МКС 2010 р., в яких було підтверджено визначення злочину “агресcія” відповідно до Резолюції ГА ООН 33/14 від 1974 р. “Про визначення агрессії” та надано право Раді Безпеки ООН визначати, чи є певні діяння актами агресії для подальшого переслідування винних у їх скоєнні МКС;
- визначено тенденції в діяльності міжнародної кримінальної юстиції до подальшої кваліфікації суб’єктивної сторони міжнародних злочинів стосовно кримінальної відповідальності керівників за діяння підлеглих, відповідно до яких вони несуть відповідальність за всі дії, вчинені будь-якими особами з метою здійснення злочинного плану;
- проаналізовано практику імплементації Римського Статуту МКС державами-учасницями і визначено способи інкорпорації його норм у національне законодавство: закріплення міжнародної норми в національному законодавстві, яка доповнює це законодавство положеннями МКС, або відсилає до них; прийняття окремого акту імплементації; ухвалення закону, приписи якого повторюють Римський Статут.
- досліджено особливості імплементації положень Римського Статуту МКС країнами африканського та латиноамериканського регіону, а саме: Демократичною Республікою Конго, Південно-Африканською Республікою, Сенегалом, Уругваєм та Чилі та ін., які на цьому шляху досягли певних успіхів;
- дана кваліфікація міжнародного злочину набір або вербування дітей у віці до п'ятнадцяти років до складу збройних сил чи груп або використання їх для активної участі в бойових діях з позиції практики МКС у справі “Прокурор проти Т. Лубанга” від 2012 року, з якої випливає, що використання дитячої праці та сексуальна експлуатація дітей не охоплюються об’єктивною стороною складу цього злочину, і з цією метою Судом вводилося нове формулювання “діти, пов’язані зі збройним конфліктом”. В майбутньому це означає більш широку кваліфікацію злочину “вербування дітей”, включаючи ситуації використання дітей як домашнє обслуговування, навіть якщо вони ніколи не брали безпосередньої участі у воєнних діях.
набуло подальшого розвитку:
- визначення ознак міжнародного злочину, зокрема його об’єкта посягання відповідно до міжнародного кримінального права;
- проаналізовано суперечливий досвід діяльності МКС, який свідчить про суттєві розбіжності міжнародно-правових позицій держав щодо його подальшої ролі та місця як незалежної судової установи;
- визначення можливих шляхів імплементації Римського Статуту МКС у внутрішній правовий порядок держав, в тому числі й України;
- положення про застосування зворотної сили закону щодо Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 р. через пропозицію прийняття окремого міжнародно-правового акту з цього питання;
- системні підходи до визначення новітньої практики кваліфікації злочинів, зокрема таких злочинів міжнародного характеру, як злочини проти цивільної авіації, незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин, а також таких міжнародних злочинів пов’язаних із работоргівлею і тероризмом.
удосконалено:
- положення щодо критеріїв розмежування міжнародних злочинів і міжнародних деліктів, відповідно до яких міжнародні злочини можуть скоювати виключно індивіди (фізичні особи), які мають понести кримінальну відповідальність перед міжнародною спільнотою, а міжнародні делікти, у свою чергу, скоює держава, яка має нести міжнародну відповідальність;
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що представлені в роботі висновки та основні положення дисертаційного дослідження можуть бути використані для подальшої розробки теоретико-правових аспектів у загальній концепції міжнародного кримінального права та, зокрема, кваліфікації злочинів за міжнародним правом.
Найбільш важливими є такі аспекти застосування результатів дисертаційного дослідження: правотворчий – в процесі міжнародної та внутрішньоправової діяльності з удосконалення співробітництва держав у боротьбі зі злочинами за міжнародним правом; правозастосовний – під час імплементації норм міжнародного права з протидії злочинам за міжнародним правом і покарання за них; науково-дослідницький – у сфері дослідження галузі міжнародного кримінального права, яка розвивається; освітній – в процесі розробки й викладання навчальних курсів «Міжнародне право» та «Міжнародне кримінальне право».
Апробація результатів дослідження. Основні положення й висновки дисертаційного дослідження були обговорені на засіданні Вченої ради Київського університету права НАН України; результати дослідження були оприлюднені автором на науково-практичних конференціях, круглих столах, наукових семінарах: ХІV Міжнародній науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Київського міжнародного університету “Україна в євроінтеграційних процесах” (м. Київ, 21-22 лютого 2009 р., тези опубліковані), ХVІ Міжнародній науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Київського міжнародного університету “Україна в євроінтеграційних процесах” (м. Київ, 19-20 березня 2011 р., тези опубліковані); ХVІІ Міжнародній науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Київського міжнародного університету “Україна в євроінтеграційних процесах” (м. Київ, 18-19 лютого 20012 р., тези опубліковані), ІІ Міжнародній науково-практична конференція “Публічне та приватне право: шляхи вдосконалення законодавства і практики” (м. Харків, 09-10 березня 2012 р., тези опубліковані), ХІV Всеукраїнській науково-практичній конференції “Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи” (м. Тернопіль, 20 квітня 2012 р., тези опубліковані).
Публікації. Основні положення і практичні висновки дисертаційного дослідження викладено в п’яти індивідуальних публікаціях автора у фахових виданнях з юридичних наук та п’яти тезах доповідей на науково-практичних конференціях та окремому структурному підрозділі у колективній монографії.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, поділених на 10 підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 195 сторінки, з них 33 сторінки – список використаних джерел з 296 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження порушеної у дисертаційній роботі проблеми дає підстави зробити наступні висновки:
1. Категорія міжнародного злочину в класичному розумінні виокремлюється з-поміж інших норм міжнародного права у дев’ятнадцятому столітті. Водночас існувала тенденція вважати міжнародними злочинами правопорушення міжнародного характеру, щодо яких або має місце конфлікт національних юрисдикцій, або складно встановити територіальну юрисдикцію певних держав. Від початку XIX ст. доктрина міжнародного права вказувала на міжнародний обов'язок усіх держав карати осіб, що вчинили злочини з міжнародним елементом.
Категорія міжнародного злочину в класичному розумінні цього терміна затвердилась у зв'язку зі створенням і діяльністю Міжнародного воєнного трибуналу для суду над головними воєнними злочинцями Другої світової війни. Нюрнберзьким і Токійським процесами була реалізована концепція міжнародного злочину: злочинними стали діяння, які не були злочинами в національних системах кримінального права. Відповідно, міжнародний злочин став основною категорією міжнародного кримінального права. Важливо відзначити роботу Комісії міжнародного права ООН, яка, починаючи з 1947 року, готувала Кодекс про злочини проти миру та безпеки людства, який однак, залишився лише доктринальний надбанням.
2. Необхідно розмежовувати поняття міжнародного правопорушення та міжнародного кримінального правопорушення, оскільки ці дві категорії породжують окремі інститути міжнародного права. Міжнародний делікт (правопорушення) може бути скоєний виключно державою і породжує її відповідальність за загальним міжнародним правом. З другого боку, злочин за міжнародним правом (кримінальне правопорушення) може бути скоєний фізичною особою і породжує кримінально-правову відповідальність фізичної особи перед міжнародним або національним кримінальним судом, залежно від виду злочину.
Злочин за міжнародним правом – це винне діяння, спрямоване проти універсальних міжнародних цінностей, визнаних міжнародним правом. Істотна шкода завдається спільним цінностям міжнародного співтовариства з, мають тяжкі наслідки. Проте класифікація злочинів за міжнародним правом існує лише в доктрині. Залежно від того, на які цінності зазіхають злочини з міжнародним елементом, вони продовжують кваліфікуватися як: міжнародні злочини та злочини міжнародного характеру.
Міжнародний злочин – це винне діяння, спрямоване проти основних універсальних цінностей міжнародної спільноти, які визнані міжнародним правом. Таке діяння несе істотну небезпеку. Результати такого діяння мають тяжкі наслідки, посадові особи можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності, а держава – до міжнародно-правової відповідальності. При цьому, такі основні універсальні цінності можуть визначатися міжнародними судовими органами під час притягнення до відповідальності. Видами таких злочинів згідно зі Статутом Міжнародного кримінального суду є воєнні злочини, злочини проти людяності, геноцид, агресія.
Злочин міжнародного характеру – це винне діяння, спрямоване проти міжнародних договірних цінностей, які закріплені у відповідних міжнародних актах. Таке діяння несе певну небезпеку, а його результати мають негативні наслідки для міжнародної законності. За злочини міжнародного характеру держави до відповідальності не притягаються. До них відносять: піратство, злочини проти безпеки цивільної авіації, економічні злочини, незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин, работоргівля, сутенерство, поширення порнографії, економічні злочини та інші.
Наука кримінального права не має єдиного поняття кваліфікації злочинів, але її сутність є загальновизнаною – встановлення відповідності діянь до ознак елементів злочину. Різними є й методологічні підходи до визначення такої відповідності, але ця розбіжність не впливає на юридичну суть результату закріплення кваліфікації у відповідному акті.
Кваліфікацію злочину за міжнародним правом можна визначити як юридичну оцінку злочину і як встановлення та застосування такої міжнародно-правової норми, яка найповніше описує ознаки цього злочину. Зважаючи на це, кваліфікувати злочин за міжнародним правом означає встановити повну відповідність його ознак нормі міжнародного права, з врахуванням практики застосування, яка передбачає міжнародну кримінальну відповідальність.
4. Серед особливостей міжнародної кримінальної юстиції слід зазначити, що вона покликана не лише протидіяти особливо небезпечним злочинам, та їх запобіганню на основі кримінально-правових та процесуальних правових норм, але й її функціонувати у сфері реалізації покарань за них у відповідних випадках, виходячи з обов’язку держави реалізовувати норми міжнародного кримінального права в своїй правовій системі.
5. Злочинні організації, що визначалися суб’єктом міжнародного злочину в Нюрнберзькому, та Токійському процесах, не були зараховані до суб’єктів міжнародного злочину жодним іншим трибуналом або судом ad hoc, оскільки під час кваліфікації міжнародних злочинів МТКР, МКТР, НПСК та Спеціальним судом у справах Сьєрра-Леоне суб’єктами злочину розглядалися виключно фізичні особи.
6. Простежується нова тенденція кваліфікації суб’єктивної сторони злочину керівників за діяння підлеглих через об’єктивну сторону, а саме масовість і системність як наявність інформації й усвідомлення. Бажання настання результатів злочину, вчиненого підлеглим, кваліфікується через обставину небажання запобігти вчиненню підлеглим злочину або покарання за такий злочини. Показовим є те, що масовість і системність злочинів також кваліфікується як наявність змови, планування й організації вчинення злочину.
7. При кваліфікації міжнародних злочинів трибунали й суди ad hoc зазвичай посилаються на практику кваліфікації попередніми трибуналами, утворюючи практику прецедента в міжнародному кримінальному праві. Так, при кваліфікації злочину геноциду та злочинів проти людяності МКТР керувався критеріями щодо елементів злочину, виробленими МТКЮ. Також при кваліфікації злочинів проти людяності НПСК послалися на практику кваліфікації злочинів проти людяності МКТР та МТКЮ.
8. При визначенні юрисдикції кола злочинів, які належать до юрисдикції МКС, держави обрали шлях їх обмеження, виходячи із серйозності суспільної небезпеки та наслідків таких правопорушень.
Основні аспекти кваліфікації міжнародних злочинів у практиці МКС:
1) кваліфікація злочинів є складним і нечітко визначеним явищем, оскільки елементи злочинів не є вичерпними і застосовуються лише для "допомоги" у процесі кваліфікації діянь як злочинів;
2) складність таких елементів кваліфікації міжнародних злочинів, як масовість, широкомасштабність та політична тенденційність. Так, злочини проти людяності підпадають під юрисдикцію МКС лише у тому разі, коли вони вчинені "…у межах широкомасштабних або систематичних нападів на будь-яких цивільних осіб". Існує думка, що до такого складу злочину можуть потрапити злочини, які спочатку не розглядалися як юрисдикційні, проте мають масштабні наслідки для широких кіл, становлячи велику суспільну небезпеку: работоргівля, піратство, наркоторгівля, контрабанда зброї, використання ядерної зброї, екологічні "правопорушення", які завдають "шкоду життєдіяльності людини" та "причинно-наслідковий зв'язок, який є явним, а настання результатів передбачуваним і швидким", тероризм як міжнародне та систематичне явище. Така ж широка система "масштабності" злочинів передбачена і для воєнних злочинів, "…якщо вони скоєні в межах плану або політики чи при великомасштабному обсязі";
3) дискусійними питаннями є неприєднання та протидія МКС великим колом держав: Китай, Карибський регіон, США, Японія, терени колишнього СРСР – і спроби сформувати opinio juris за межами обов’язкової системи МКС;
4) ситуацію ускладнює тривалий процес імплементації норм і суперечність нормам конституції щодо поняття надсудового органу, питань імунітетів глав держав і питань екстрадиції неюрисдикційним судам.
9. Становлення концепції міжнародної кримінальної юстиції набуло свого логічного завершення винесенням першого вироку МКС, який базується не лише на міжнародно-правових нормах конвенційної природи, а й на нормах звичаєвого права, а саме – категорії jus cogens, що закладає основи можливого розвитку наднаціональної юрисдикції цього органу.
10. Результати проведеного дослідження дають змогу виокремити два напрями співробітництва держав у сфері міжнародної кримінальної юстиції, які безпосередньо визначають особливості кваліфікації злочинів за міжнародним правом: конвенційні та інституційні. Конвенційний напрям співробітництва здебільшого виступає основою для розвитку матеріально-правових норм, для реалізації яких на національному рівні у сфері кримінальної юстиції виникає потреба застосування імплементаційних механізмів. У свою чергу, інституційний напрям є процесуальним втіленням сучасної концепції злочину за міжнародним правом як такої та її прояву – міжнародної кримінальної юстиції. Саме практика інституційної співпраці держав надає можливість досліджувати кваліфікацію злочинів не лише статично, а й динамічно, а саме як явище, що розвивається, і в цьому процесі конкретизує матеріально-правові норми адаптуючи їх до новітніх тенденцій у міжнародному кримінальному праві відповідно до політичної волі держав. Яскравим прикладами цього є проаналізований автором склад злочину агресії, передбачений ст. 8 bis Статуту МКС, та ухвалення першого вироку МКС у березні 2012 р.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Мережко А.А. История международно-правовых учений / А.А. Мережко. – К. : Таксон, 2006. – 492 с.
2. Тимченко Л.Д. Международное право : учебник для юрид. специальностей вузов / Л.Д. Тимченко. – Харьков : Ун-т внутр. дел, 1999. – 528 с.
3. Зелинская Н.А. Преступление как категория международного уголовного права / Н.А. Зелинская // Международное право после 11 сентября 2001 года : сб. науч. статей. – Одесса : ФЕНІКС, 2004. – С. 106–118.
4. Зелинская А.Н. Идентификация и генезис понятия "международное преступление" в международном уголовном праве / Н.А. Зелинская // Марку Ефимовичу Черкесу – 80 : статьи учеников и коллег. – О. : Феникс, 2010. – С. 8–29. – 272 с.
5. Балан О.И. Возникновение и развитие международного уголовного правосудия / О.И. Балан // Московский журнал международного права. – 2003. – № 3. – С. 133–146.
6. Мансуров Т.Т. Правовые основы международного сотрудничества в борьбе с преступлениями международного характера / Т.Т. Мансуров. – М. : Современная экономика и право, 2003. – 104 с.
7. Сафаров Н.А. Универсальная юрисдикция в механизме преследования международных преступлений / Н.А. Сафаров // Московский журнал международного права. – 2005. – № 4. – С. 190–212.
8. Кохан Г.Л. Міжнародно-правове співробітництво в боротьбі з рабством і работоргівлею : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук : спец. 12.00.11 “Міжнародне право” / Г.Л. Кохан. – Харків, 2002. – 20 с.
9. Елисеев Р.А. Зарождение и развитие науки международного уголовного права / Р.А. Елисеев // Международное публичное и частное право. — 2009. — № 6 (51). — С. 40–46
10. Костенко Н.И. Теоретические проблемы становления и развития международной уголовной юстиции : автореф. дис. на соискание уч. степени док. юр. наук : спец. 12.00.10 «Международное право; европейское право» / Н.И. Костенко. – М., 2002. – 61 с.
11. Пушмин Э.А. Мирное разрешение международных конфликтов (международно-правовые вопросы) / Э.А. Пушмин. – М. : МО, 1974. – 274 с.
12. Ромашкин П.С. Агрессия – тягчайшее преступление против мира и человечества / П.С. Ромешкин // Советское государство и право. – 1963. – № 1. – С. 55–67.
13. Трайнин А.Н. Защита мира и борьба с преступлениями против человечества / А.Н. Трайнин. – М. : Изд-во Академии наук СССР, 1956. – 298 с.
14. Галенская Л.Н. Международные преступления и международная ответственность / Л.Н. Галенская // Правоведение. – 1965. – № 1. – С. 168–171.
15. Pella V. La criminalite collective des Etats et le droit penal de 1'avenir / V. Pella. – Bucarest, 1925. – P. 239–240.
16. Карпец И.И. Преступления международного характера / И.И. Карпец. – М. : Юрид. лит., 1979. – 264 с.
17. Сборник действующих договоров, соглашений и конвенций, заключенных СССР с иностранными государствами: вып. 77. – М.: Изд-во Мин-ва иностр. дел СССР, 1955. – 631с.
18. Устав Международного Военного Трибунала от 8 августа 1945 г. // Международное право в документах : [учебное пособие] / [Н.Т. Блатова, Г.М. Мелков]. – [5-е изд.]. – М. : Полиграф Опт, 2004. – 880 с.
19. Ведомости Верховного Совета СССР. – 1954. – № 12. – Ст. 244.
20. Панов В.П. Международное уголовное право / В.П. Панов. – М. : ИНФРА-М, 1997. – 320 с.
21. Краткое изложение решений, консультативных заключений и постановлений Международного Суда (1948–1991; 1992–1996; 1997–2002) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.icj-cij.org/homepage/ru/summary.php
22. Шелли Дж.Ф. Формулируя определение преступности // Криминология / Под ред. Дж.Ф. Шелли : пер. с англ. – Спб., 2003. – С. 83–85.
23. Brody D.C. Criminal Law / D.C. Brody, J.R. Acker, W.A. Logan. – Mariland : Aspen publishers, 2001. – 653 p.
24. Микитчик О.В. Злочин як соціальне явище: філософсько-правовий аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук : спец. 12.00.12 «Філософія права» / О.В. Микитчик. – К., 2002. – 16 с.
25. Siegel L.J. Criminology / L.J. Siegel. – Belmont : Thomson Wadsworth, 2009. – 647 p.
26. Cordella P. Readings in contemporary criminological theory / P. Cordella, L.J. Siegel. – Boston : Northeastern University press, 1996. – 416 p.
27. Padhy P. Crime and Criminology / P. Padhy. – Delhi : Isha Books, 2007. – 303 р.
28. Hashmi S.Н. State sovereignty : change and persistence in international relations / S.H. Hashmi. – University Park: Pennsylvania State University Press, 1997. – 214 р.
29. Walzer M. The moral standings of a states / M. Walzer // Philosophy and Public Affairs. – 1980. – № 9. – P. 209–211.
30. Nino C.S. Positivism and Communitarianism / C.S. Nino // Ratio Juris. – 1994. – № 7. – P. 4–20.
31. Elliott C. Criminal law / C. Elliot, F. Quinn. – Dorchester : Dorset press, 2008. – 423 p.
32. Saffeling Ch.J.M. Towards an international criminal procedure / Ch.J.M. Saffeling. – Oxford : Oxford university press, 2003. – 395 p.
33. Bassiouni M.Ch. International Criminal Law: Sources, subjects, and contents / M. Ch. Bassiouni. – Leiden : Koninkligke Brill NV, 2008. – 1086 p.
34. Cryer R. An Introduction to International Criminal Law and Procedure / Cryer R., Friman H., Robinson D., Wilmshurst E. – Cambridge : Cambridge University Press, 2008. – 477 p.
35. Кримінальний кодекс України від 2001 р. : за станом на 13. 01. 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=2341-14
36. Ruiloba E. Consideraciones sobre el concepto y elementos del acto ilicio en Derecho Internacional. – Zaragoza : Symbolae Garcia Ariaz, 1974. – 564 p.
37. Левин Д.Б. Проблема ответственности в науке международного права / Д.Б. Левин // Известия АН СССР : отделение экономики и права. – 1946. – № 2. – С. 105.
38. Ромашкин П.С. К вопросу о понятии и источниках международного уголовного права / П.С. Ромашин // Советское государство и право. – 1948. – № 3. – С. 27–30.
39. Моджорян Л.А. Основные права и обязанности государств / Л.А. Моджорян. – М. : Юрид. лит., 1965. – 226 с.
40. Лукашук И.И. Международное право. Особенная часть : підручник / І.І. Лукашук. – М. : Волтерс Клувер, 2005. – 517 с.
41. Проект Кодексу злочинів проти миру і безпеки людства [Електронний ресурс] : работа Комиссии Международного права. [третье издание], ООН, Нью-Йорк. – 1982. – Режим доступу :
http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/pdf/code_of_offences.pdf
42. Скуратова А.Ю. Современные проблемы международно-правовой квалификации деяний в качестве преступлений против мира и безопасности человечества : автореф. дис. на здобуття канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 «Международное право» / А.Ю. Сакуратова . – М., 2006. – 198 с.
43. Velasco M.D. Instituciones de derecho internacional publico / M.D. Velasco. – Madrid : Tecnos, 2009. – 1175 p.
44. Черниченко С.В. Очерки по философии и международному праву / С.В. Черниченко. – М. : Научная книга, 2009. – 770 c.
45. Ромашев Ю.С. Борьба с преступлениями международного характера, совершаемыми на море (терроризм, пиратство, незаконный оборот наркотиков и другие преступления) / Ю.С. Ромашев. – М. : РосКонсульт, 2001. – 300 с.
46. Герцензон А.А. Квалификация преступлений / А.А. Герцензон. – М. : Горюриздат, 1947. – 96 с.
47. Коржанський М.Л. Кваліфікація злочинів / М.Л. Коржанський. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 416 с.
48. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений / В.Н. Кудрявцев. – М. : Юрид. лит., 1972. – 352 с.
49. Зелинский А.Ф. Квалификация повторных преступлений / А.Ф. Зелинский. – Волгоград : ВСШ МВД СССР, 1976. – 56 с.
50. Коржанський М.Л. Кваліфікація злочинів: навчальний посібник / М.Л. Коржанський – [видання 2-ге]. – К. : Атіка, 2002. – 640 c.
51. Wilson W. Criminal law: doctrine and theory. – Edinburgh : Person Education limited, 2008. – 618 p.
52. Jefferson M. Criminal law / M. Jefferson. – Edinburgh : Person Education limited, 2007. – 749 p.
53. Perkins, Rollin M. Criminal Law – NY : The Foundation Press, 1982. – 989 p.
54. Dressler J., Strong F. Criminal Law. – Ohio : Thomson West, 2005. – 423 p.
55. The Prosecutor v. Jean Kambanda, the Chamber Decision for 4 September 1998.; The Prosecutor v. Omar Serushago, the Chamber Decision for 5 February 1999 р. [Електронний ресурс] : International Criminal Tribunal for Rwanda. – Режим доступу:
www.unictr.org
56. Положение дел в странах [Електронний ресурс] : Канцелярия специального советника Генерального секретаря ООН по предупреждению геноцида. – Режим доступу :
http://www.un.org/ru/preventgenocide/adviser/country_situations.shtml
57. Роль Организации Объединенных Наций в предупреждении геноцида, преступлений против человечности, этнических чисток и военных преступлений [Електронний ресурс] : Канцелярія спеціального радника генерального секретаря із попередження геноциду. – Режим доступу :
http://www.un.org/ru/preventgenocide/adviser/un_role.shtml
58. Франция: принят закон о геноциде [Електронний ресурс] : Міжнародний канал новин Евроньюс. – Режим доступу :
http://ru.euronews.net/2012/01/24/france-passes-genocide-bill
59. Советская военная энциклопедия : в 8 томах / [ ред. - упоряд. А.А. Гречко]. Том ІІ. – М. : Воениздат, 1976. – 513 c.
60. Ледях И.А. Нюрнбергский процесс: право против войны и фашизма/ [под ред. Ледях И.А., Лукашук И.И.]. – М. : БЕК, 1995.– 262 с.
61. Конвенция о предупреждении преступления геноцид и наказании за него (Нью-Йорк, 9 декабря 1948 г.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/genocide.shtml
62. Аль-Захарна М.С. Принцип індивідуальної відповідальності і покарання за злочин геноциду // Держава і право : зб. наук. праць “Юридичні і політичні науки”; вип. 7. – К., 2000. – С. 426–432
63. Закон України про Голодомор 1932–1933 років в Україні від 28.11.2006 № 376-V. – Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2006. – № 50.
64. Резолюція ГА ООН 96 (І) від 11 грудня 1946 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://daccess-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/035/53/IMG/NR003553.pdf
65. Legal Analysis Prepared for the International Center for Transitional Justice [Електронний ресурс] : The Applicability of the United Nations Convention on the Prevention and Punishment of the Crime of Genocide to Events which Occurred During the Early Twentieth Century February 10, 2003. – Режим доступу :
http://www.armenian-genocide.org/Affirmation.244/current_category.5/affirmation_detail.html
66. Gündüz Aktan. The Armenian Problem and International Law [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.mfa.gov.tr/data/DISPOLITIKA/ErmeniIddialari/Document.pdf
67. Robinson Nehemiah. The genocide convention a commentary: World Jewish congress 15 east 84th street New York / Nehemiah Robinson : Institute of Jewish affairs, 28. – N.Y. – 1960. – 114–115 Pg.
68. Mervyn Jones. The Retroactive Effect of Ratification of Treaties [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.thefreelibrary.com/The+Genocide+Convention%3A+its+origins+and+interpretation.-a0183552557
69. Барсегов Ю.Г. Геноцид армян – преступление по международному праву / Ю.Г. Барсегов. – М. : XXI Век – Согласие, 2000. – 240 с.
70. Zayas Alfred. The Genocide against the Armenians 1915–1923 and the relevance of the 1948 Genocide Convention [Електронний ресурс] : The Armenian Genocide in the Light of the Genocide Convention
Los Angeles, 8 November 2003 By Professor Alfred de Zayas, Geneva. – Режим доступу :
http://alfreddezayas.com/Lectures/armenialect.shtml
71. Барсегов Ю.Г. К вопросу о придании обратной силы Конвенции о 1948 года [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.genocide.ru
72. Аль-Захарна С.M. Міжнародна кримінальна відповідальність індивідів за злочин геноциду / Аль-Захарна Салім Мухамед Сааді : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук : спец. 12.00. 11 «Міжнародне право» / М.С. Аль-Захарна. – К., 2001. – 20 c.
73. Верле Г. Принципы международного права / Верле Г. – Одесса. : Фенікс, 2011; М. : ТрансЛит, 2011. – 912 с.
74. Кримінальний кодекс Франції від 1992 р. : за станом на 16. 09. 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://constitutions.ru/archives/5859/2
75. Аль-Захарна С. М. Елементи юридичного складу геноциду // Держава і право : зб. наук. праць; вип. 6. – К., 2000. – С. 343–351. – (серія “юридичні і політичні науки”).
76. Аль-Захарна С. М. Міжнародний кримінальний суд: важливий інструмент у боротьбі з міжнародною злочинністю // Право України. – 2000. – № 10. – С. 120–123.
77. Prosecutor v. Akayesu, Case No. ICTR–96–4–T, Judgment, 2 September 1998. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.unictr.org/Portals/0/Case/English/Akayesu/judgement/akay001.pdf
78. Пан Ги Мун: современное рабство – это преступление [Електронний ресурс] // радио Организации Объединенных Наций. – Режим доступу :
http://www.unmultimedia.org/radio/russian/detail/77000.html
79. Риски отмывания денег, возникающие в результате торговли людьми и незаконного ввоза мигрантов / [авт. группа разработки финансовых мер борьбы с отмыванием денег (ФАТФ)]. – М. : МУМЦФМ, 2008. – 103 с.
80. Всемирный Доклад о торговле людьми : резюме. – [Електронний ресурс] / Управление Организации Объединенных наций по наркотикам и преступности. – Февраль 2009 года. – Режим доступу :
http://www.unodc.org/documents/human-trafficking/Executive_summary_russian.pdf
81. Торговля людьми в Африке набирает обороты [Електронний ресурс] // BBC Russian. – Режим доступу :
http://news.bbc.co.uk/hi/russian/news/newsid_3652000/3652619.stm
82. Торговля людьми и легализация преступных доходов : научно-практическое пособие / под ред. к.ю.н. Левченко О.П.]. – М. : Юнити, 2009. – 271 с.
83. Плахотнюк Н.В. Міжнародно-правові аспекти боротьби з торгівлею жінками та дітьми : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.11«Міжнародне право» / Плахотнюк Наталія Вікторівна. – НАН України, Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 2002. – 20 с.
84. Регламентация противодействия торговле людьми, особенно женщинами и детьми, в европейском уголовном праве // Актуальні проблеми держави та права : зб. наук. праць ; вип. 18. – Одеса, 2004. – С. 138–146.
85. Конвенція щодо рабства 1926 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/convention_slavery.shtml
86. Галенская Л.Н. Международная борьба с преступностью : Монография / Л.Н. Галенська. – М. : Международные отношения, 1972. – 166 с.
87. Международная защита прав и свобод человека : сборник документов. – М. : Юрид. лит., 1990. – С. 599–600.
88. Торговля людьми [Електронний ресурс] // Департамент общественной информации ООН. Режим доступу :
http://www.un.org/ru/rights/trafficking/
89. Кримінальний кодекс України від 1960 р. : Кодекс втратив чинність з 1 вересня 2001 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KD0006.html
90. Постанова Кабінету Міністрів України про Програму запобігання торгівлі жінками та дітьми від 25 вересня 1999 р. № 1768 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/en/1768-99-п
91. Наказ МВС України “Про створення підрозділів по боротьбі зі злочинністю у сфері торгівлі людьми та у сфері громадської моральності” від 23 травня 2000 року №319 // Нормативна база міністерства внутрішніх справ України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/category/240821
92. Постанова Кабінету Міністрів України про затвердження Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року від 21 березня 2012 року № 350 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/350-2012-п
93. Постанова Кабінету Міністрів України про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми від 22 серпня 2012 року № 783. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/783-2012-п
94. Закон України Про протидію торгівлі людьми від 20 вересня 2011 року № 3739-VI. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3739-17
95. Погорецький М.А. Торгівля людьми: тенденції розвитку та заходи протидії [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://uadocs.exdat.com/docs/index-318545.html?page=17
96. Армянские школьники узнают об угрозах, связанных с торговлей людьми [Електронний ресурс] Радио ООН – Режим доступу :
http://www.unmultimedia.org/radio/russian/detail/77392.html
97. Іванов Ю.А. До питання про поняття тероризму в міжнародному праві / Ю.А. Іванов // Актуальні проблеми міжнародних відносин : збірник наукових праць; випуск 7 (частина ІІ). – К. : Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 1998. – С. 180–190.
98. Тихиня В.Г. Международно-правовая борьба с терроризмом: современные проблемы и пути их решения / В.Г. Тихиня // Юридический журнал. – 2009. – № 2. – С. 3–6
99. Іванов Ю.А. До питання про класифікацію міжнародних злочинів / Ю.А. Іванов // Вісник “Міжнародні відносини” ; випуск 13. – К. : Видавничий центр “Київський університет”, 1999. – С. 32–35.
100. Тузмухамедов Б.Р. Правовые аспекты борьбы с международным терроризмом / Б.Р. Тузмухамедов // Рос. ежегодник междунар. права. – М., 2000. – С. 286.
101. Декларация о мерах по ликвидации международного терроризма: утверждена резолюцией 49/60 Генеральной Ассамблеи ООН от 9 декабря 1994 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.un.org/russian/documen/declarat/terrdec1.htm
102. Декларация, дополняющая Декларацию о мерах по ликвидации международного терроризма : утверждена резолюцией 51/210 Генеральной Ассамблеи ООН от 17 декабря 1996 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.un.org/russian/documen/declarat/terrdec2.htm
103. Итоговый документ Всемирного саммита 2005 г. : принят резолюцией 60/1 Генеральной Ассамблеи ООН от 16 сентября 2005 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.un.org/russian/documen/declarat/outcome2005.html
104. Глобальная контртеррористическая стратегия Организации Объединенных Наций [Електронний ресурс] : документи ООН A/RES/60/288. – Режим доступу :
http://daccess-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N05/504/90/PDF/N0550490.pdf
105. Антипенко В.Ф. Механизм международно-правового регулирования борьбы с терроризмом : автореф. дис. на соискание уч. степени док. юрид. наук : спец. 12.00.10 “Международное право; европейское право” / Антипенко Владимир Федорович. – М., 2004. – 60 с.
106. Іванов Ю.А. Міжнародно-правове регулювання боротьби з тероризмом у сучасних умовах : дис. … кандидата юрид. наук : спец. 12.00.11 “Міжнародне право” / Іванов Юрій Анатолійович. – К., 2000. – 158 с.
107. Емельянов В.П. Актуальные вопросы уголовно-правовой борьбы с терроризмом [Електронний ресурс] / В. П. Емельянов // Збірник наукових праць Харківського Центру вивчення організованої злочинності ; вип 1. – Харків : Харківський Центр вивчення організованої злочинності при Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, 2000. – Режим доступу : _
http://www.pravoznavec.com.ua/books/290/22642/28/#chapter
108. Антипенко В.Ф. Теории мирового развития и антитеррористическое право. Логика сопрягаемости / В.Ф. Антипенко. – К. : СБУ ; Институт оперативной деятельности и государственной безопасности, 2007. – 440 с.
109. Глотова С.В. Правовые аспекты борьбы с терроризмом и Совет Безопасности ООН / С.В. Глотова // Москов. журн. междунар. права. – 2005. – № 4. – С. 142–143.
110. Резолюция 154, принятая Советом Безопасности 28.04.2004 г [Електронний ресурс] : документи ООН S/RES/1540. – Режим доступу :
http://www.un.org/russian/documen/scresol/res2004/res1540.htm
111. Резолюция 1566, принятая Советом Безопасности 8.10.2004 г. [Електронний ресурс] : документи ООН S/RES/1566(2004). – Режим доступу : http://www.un.org/russian/documen/scresol/res2004/res1566.htm
112. Антипенко В.Ф. Институциональный механизм борьбы с терроризмом. Формирование правовой базы / В. Ф. Антипенко // Государство и право. – 2004. – № 11. – С. 62–72.
113. Ліпкан В.А. Боротьба з міжнародним тероризмом : нормативна база / Київський національний ун-т внутрішніх справ / [упоряд. В.А. Ліпкан]. – К. : КНТ, 2007. — 246 с.
114. Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом від 1997 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_331
115. Международная конвенция о борьбе с актами ядерного терроризма : Принята резолюцией 59/290 Генеральной Ассамблеи от 13.04.2005 г. [Електронний ресурс]. Режим доступу :
http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/nucl_ter.shtml
116. Конвенция о взаимной правовой помощи и выдаче в целях борьбы с терроризмом от 16.05.2008 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/extradition_mutlegal_assist.shtml
117. Алексеев С.С. Право на пороге нового тысячелетия: некоторые тенденции мирового правового развития – надежда и драма современной эпохи / С.С. Алексеев. – М. : Статут, 2000. – 256 с.
118. Мансуров Т.Т. Правовые основы международного сотрудничества в борьбе с преступлениями международного характера : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 “Міжнародне право” / Мансуров Тимур Тилоевич. – М., 2004. – 190 c.
119. Мансуров Т.Т. Концепция «международного преступления государства»: политические и международно-правовые аспекты / Т.Т. Мансуров // Актуальні проблеми політики : зб. наук. праць ; вип. 10–11. – Одеса, 2001. – С. 178–184.
120. Велижанина М.Ю. Роль «мягкого права» в регулировании международных отношений / М.Ю. Велижанина // Юрист-международник. – 2006. – № 3. – С. 52–58.
121. Велижанина М.Ю. Международные организации и «мягкое право» / М.Ю. Велижанина // Московский журнал международного права. – 2007. – № 3. – С. 285–297.
122. Устав Организации Объединенных наций от 26.06.1945 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.un.org/ru/documents/charter/
123. Мансуров Т.Т. Мировое сообщество в борьбе с преступлениями международного характера // Право и политика. – 2004. – № 2. – С. 66–70.
124. Костенко Н.И. Международное уголовное право: современные теоретические проблемы / Н.И. Костенко. – М. : Издательство «Юрлитинформ», 2004. – 448 с.
125. Лукашук И.И., Наумов А.В. Междунар. уголовное право / И.И. Лукашук, А.В. Наумов. – М., 1999. – С. 127.
126. Чубарєв В.Л. Україна в міжнародно-правових відносинах. Кн. 1 : Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога / В.Л. Чубарєв, А.С. Мацко. – К. : Юрінком Інтер, 1996. – 1176 с.
127. Годунов И.В. Противодействие организованной преступности: учеб. пособие / И.В. Годунов. – М., 2003. – С. 219–225.
128. Офіційний сайт Управління ООН з наркотиків і злочинності (ЮНОДК). [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://www.un.org/ru/ecosoc/unodc/index.shtml
129. Офіційний сайт ратифікаційних грамот Римського Статуту Міжнародного кримінального суду [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://treaties.un.org/Pages/ViewDetails.aspx?src=TREATY&mtdsg_no=XVIII-10&chapter=18&lang=en
130. International criminal court: Rome statute implementation report cart (2010) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.amnesty.org/en/library/asset/IOR53/011/2010/en/22fab440-cf1e-4ac2-a1ff-2a4ad9527b87/ior530112010en.pdf
131. Alcides Ch. B., Lesly Ll. R. Implementacion del derecho interno al Estatuto de Roma de la Corte penal Internacional con especial enfasis al codico penal [Електронний ресурс] / Ch. B. Alcides, Ll. R. Lesly. – Режим доступу :
http://190.41.250.173/RIJ/bases/dpi/documento.pdf
132. Crimes Against Humanity and War Crimes Act. Assented to 2000–06–29 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.canlii.org/en/ca/laws/stat/sc-2000-c-24/latest/sc-2000-c-24.html
133. Loi fédérale portant modification de lois fédérales en vue de la mise en oeuvre du Statut de Rome de la Cour pénale international [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.iccnow.org/documents/Loi_mise_en_oeuvre_18_Juin_2010.pdf
134. Journal officiel de la Republique du Senegal [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.iccnow.org/documents/Loi_2007_02_du_12_Fev_2007_modifiant_le_Code_penal_senegal_fr.pdf
135. Національна бібліотека Конгресу Чилі [Електронний ресурс] : Historia de la ley 20.357. – Режим доступу :
www.bcn.cl/histley/lfs/hdl-20357/HL20357.pdf
136. Act to introduce the Code of Crimes against international Law 2002 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.iuscomp.org/gla/statutes/VoeStGB.pdf
137. Інтернет портал Уряду Фіджі. [Електронний ресурс] Details for Decree No. 44 – Crimes Decree 2009. – Режим доступу :
http://www.fiji.gov.fj/index.php?option=com_docman&task=doc_details&gid=100&Itemid=158
138. Gaceta Oficial Digital, martes 22 de mayo de 2007 del Gobierno de Panama [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.iccnow.org/documents/CodigoPenal_22may07_sp.pdf
139. The International Crimes Act, 2008 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.iccnow.org/documents/The_International_Crimes_Act_2008.pdf
140. Інтернет портал Уряду Австралії [Електронний ресурс] : International Criminal Court Act 2002. – Режим доступу :
http://www.comlaw.gov.au/Details/C2004A00992
141. Act 65 of 15 June 2001 relating to the implementation of the Statute of the International Criminal Court of 17 July 1998 (the Rome Statute) in Norwegian Law [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.coe.int/t/dlapil/cahdi/Texts_&_Documents/ICC/ConsultICC(2001)43E%20Norway%20law.pdf
142. Crimes Against Humanity and War Crimes. Assented to 2000.06.29. [Електронний ресурс] : Department of Justice Canada. – Режим доступу :
http://laws-lois.justice.gc.ca/eng/acts/C-45.9/FullText.html
143. Implementation Strategies Adopted by: Norway, Finland, Estonia, the Netherlands and Germany [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.iccnow.org/documents/HRWchart2.pdf
144. Act on the implementation of the provisions of a legislative nature of the Rome Statute of the International Criminal Court and on the application of the Statute No 1284/2000. 28 December 2000 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.finlex.fi/fi/laki/kaannokset/2000/en20001284.pdf
145. Finnish Penal Code (General Part) [Електронний ресурс] : Finnish Ministry of Justice. – Режим доступу :
http://wings.buffalo.edu/law/bclc/finnish.htm
146. Інтернет-портал Уряду Південно-Африканської Республіки. Implementation of the Rome Statute of the International Criminal Court Act [Електронний ресурс]. –Режим доступу :
http://www.info.gov.za/acts/2002/a27-02/index.html
147. Hennie Strydom. J.A. Frowein and R.Wolfrum. South Africa and International Criminal Court. Yearbook of United Nations Law, Volume 6. Kluwer Law International. Printed in the Netherlands. 2002, 345-366 [Електронний ресурс]. –Режим доступу :
http://www.mpil.de/shared/data/pdf/pdfmpunyb/strydom_6.pdf
148. Amnesty International. Ref: TG/AFR 62/06.09, AI Index: AFR 62/004/2006 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.amnesty.org/en/library/asset/AFR62/004/2006/en/017fea1c-d45d-11dd-8743-d305bea2b2c7/afr620042006en.html
149. Ley Nє 17.510 Apruybase el Estatuto de Roma de la Corte Penal Internacional [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://200.40.229.134/leyes/AccesoTextoLey.asp?Ley=17510&Anchor=
150. Ley 18.026 cooperaciуn con la corte penal internacional en materia de lucha contra el genocidio, los crіmenes de guerra y de lesa humanidad [Електронний ресурс]. –Режим доступу :
http://www.parlamento.gub.uy/leyes/AccesoTextoLey.asp?Ley=18026&Anchor=
151. Carrasco H. La implementación del Estatuto de Roma en la Región Andina. Los casos de Bolivia, Colombia, Perú y Uruguay / H. Carrasco. – Comisión Andina de Juristas : Lima, 2005. – 473 p.
152. Конституция Французской Республики от 3.05.1958 г. [Електронний ресурс]. –Режим доступу :
http://worldconstitutions.ru/archives/138
153. Международный уголовный суд: проблемы, дискуссии, поиск решений / [под ред., Богуша Г.И., Т рикоз Е.Н.]. – М. : Европейская Комиссия, 2008. – 792 с.
154. Конституция Республики Албания от 21.10.1998 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.concourt.am/armenian/legal_resources/world_constitutions/constit/albania/albani-r.htm
155. Международный уголовный суд: проблемы, дискуссии, поиск решений / [под ред., Богуша Г. И., Трикоз Е. Н.]. – М.: Европейская Комиссия, 2008. – 792 с.
156. Раджабов С.А. Имплементация норм международного гуманитарного права в Республике Таджикистан: проблемы теории и практики : автореф. дис. на соискание уч. степени док. юрид. наук : спец. 12.00.10 “Международное право; европейское право” / Саитумбар Адинаевич Раджабов. – М., 2008. – 50 с.
157. Ніколайченко Г.М. Вплив глобалізації на національну політичну й правову культуру [Електронний ресурс] / Г.М. Ніколайченко // Форум права. – 2009. – № 1. – С. 392–397. – Режим доступу до журналу :
http://www.nbuv.gov.ua
158. Дудоров О., Тертиченко Т. Взаємодія міжнародного кримінального права та внутрішнього кримінального права на прикладі України: загальні засади / О. Дудоров, Т. Тертиченко // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2009. – № 4. С. 44–47. – (серія “Кримінальне право та кримінологія”).
159. Попович В.М. Актуальні проблеми кримінального права / В.М. Попович. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 256 c.
160. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
161. Про міжнародні договори України: Закон України від 29 червня 2004 р. № 1906-IV // Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 50. – Ст. 540.
162. Назаренко О.А. Міжнародні договори України в системі джерел конституційного права України : дис ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Міжнародне право” / Назаренко Олена Аркадіївна. — К., 2006. – 230 с.
163. Попович В.М. Примат норм міжнародного кримінального права над законодавством україни: проблеми, глибина та межі імплементації / В.М. Попович // Геополітика України: історія і сучасність: збірник наукових праць; вип. 2. – 2010. – С. 137–153.
164. Висновок Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України про надання висновку щодо відповідності Конституції України Римському Статуту Міжнародного кримінального суду (справа про Римський Статут) : за станом на 11 лип. 2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 28. – С. 104.
165. Устав Международного уголовного суда от 17 июня 1998 г. // Международное право в документах : учебное пособие / [Н.Т. Блатова, Г.М. Мелков]. – [5-е изд.]. – М. : Полиграф Опт, 2004. – 880 с.
166. Шутак І.Д. Техніко-юридичні методи узгодження національного і міжнародного права / І.Д. Шутак // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2009. – № 1. – С. 91–100.
167. Кримінально-працесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651є-17
168. Закон України “Про ратифікацію Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності та протоколів, що її доповнюють” від 4 лютого 2004 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1433-15 Офіційна публікація
169. Конвенція Ради Європи “Про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом та про фінансування тероризму” від 16. травня 2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_948
170. Журавель М.І. Міжнародно-правові аспекти боротьби з легалізацією доходів, здобутих злочинним шляхом / М.І., Журавель, А.С. Мацко, І.О. Шашкова-Журавель // Часопис Київського університету права. – 2010. – № 1. – С. 280–286.
171. Постанова Кабінету Міністрів України та Національного банку України "Про Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей" від 28.08.2001 р. № 1124 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1124-2001-%D0%BF
172. Міжнародна конвенція “Про боротьбу з бомбовим тероризмом” від 1998 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_374
173. Богданов О. Сучасне наукове тлумачення в Україні термінів, пов’язаних з тероризмом / О. Богданов // Проблеми безпеки особистості, суспільства, держави. – 2006. –