Казьмірик Юлія Іванівна Юридична природа Євразійського економіч­ного союзу

Короткий опис

Казьмірик Юлія Іванівна, аспірант кафедри порівняль­ного і європейського права Інституту міжнародних відно­син Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Юридична природа Євразійського економіч­ного союзу» (12.00.11 - міжнародне право). Спецрада Д 26.001.10 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка МОН України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
КАЗЬМІРИК ЮЛІЯ ІВАНІВНА
УДК 341.1:061.1EEU
ДИСЕРТАЦІЯ
ЮРИДИЧНА ПРИРОДА ЄВРАЗІЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО СОЮЗУ
Спеціальність 12.00.11 – міжнародне право

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
_________________________ Ю.І. Казьмірик
Науковий керівник Шпакович Ольга Миколаївна,
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2018

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ...................................................................... 13
ВСТУП........................................................................................................................ 14
РОЗДІЛ І. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК
ЄВРАЗІЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО СОЮЗУ.................................................... 22
1.1. Інтеграційні процеси: теоретичні аспекти та концептуальні підходи ...... 22
1.2. Основні етапи формування євразійської інтеграції .................................... 54
1.3. Принципи функціонування Митного союзу та Спільного
економічного простору у межах Євразійського економічного союзу ............. 77
Висновки до розділу 1 .............................................................................................. 91
РОЗДІЛ ІІ. ІНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ
ФУНКЦІОНУВАННЯ ЄВРАЗІЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО СОЮЗУ............ 94
2.1. Правовий механізм Євразійського економічного союзу............................ 94
2.2. Інституційний механізм Євразійського економічного союзу.................. 107
Висновки до розділу 2 ............................................................................................ 148
РОЗДІЛ ІІІ. ПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
ЄВРАЗІЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО СОЮЗУ.................................................. 153
3.1. Процедура врегулювання спорів у межах
Євразійського економічного союзу ................................................................... 153
3.2. Правова основа та механізм співпраці
Євразійського економічного союзу
із третіми країнами та міжнародними організаціями ...................................... 176
Висновки до розділу 3 ............................................................................................ 197
ВИСНОВКИ............................................................................................................. 200
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................... 209
ДОДАТОК 1............................................................................................................. 231

Список літератури

ВИСНОВКИ
1. Запропоновано виокремити такі історичні етапи розвитку економічної
інтеграції у євразійському регіоні за критерієм інституційно-договірного
оформлення: І. Етап формування та розвитку інтеграційних процесів у межах
СНД, що передував розвитку економічної інтеграції між учасниками Митного
союзу. ІІ. Етап підготовки та функціонування Митного союзу (від дати
укладання Угоди про Митний союзу від 20 січня 1995 р. до 2014 р.). ІІІ. Етап
розвитку економічної інтеграції у межах ЄАЕС (від укладання Договору про
Євразійський економічний союз – донині).
Економічна інтеграція у межах СНД була реалізована у формі зони
вільної торгівлі. Другий етап розвитку інтеграції в євразійському регіоні
характеризується розробкою міжнародно-правового забезпечення
інтеграційних процесів і спроб правового й інституційного регулювання
Митного союзу без суттєвої практичної реалізації положень укладених
договорів на практиці.
Особливістю третього етапу розвитку економічної інтеграції у
євразійському регіоні є створення Євразійського економічного союзу.
Відповідно до положень Договору про Євразійський економічний союз від 29
травня 2014 року ЄАЕС визначається як міжнародна організація регіональної
економічної інтеграції, у межах якої забезпечується вільний рух товарів,
послуг, працівників та капіталу, а також здійснення погодженої,
скоординованої та єдиної політики у визначених Договором про ЄАЕС й
іншими міжнародними договорами у межах об'єднання сферах.
2. Компетенцію Євразійського економічного союзу визначаємо як
сукупність повноважень і прав, якими на договірній основі наділяють Союз
(його органи) держави-члени для виконання покладених на нього функцій і
завдань. Встановлено, що цілі діяльності ЄАЕС визначають його компетенцію,
зумовлюють характер повноважень органів.
Компетенція ЄАЕС класифікується за територіальним критерієм на
внутрішню, що здійснюється на території Союзу та стосується функціонування
201
внутрішнього ринку й інших питань у межах митної території об'єднання, та
зовнішню – повноваження ЄАЕС на міжнародній арені як суб'єкта міжнародних
відносин.
3. Митний союз у межах ЄАЕС як етап економічної інтеграції відповідає
основним критеріям, які сформувалися у міжнародному економічному праві та,
відповідно, містить внутрішню складову, яка означає скасування мит і
кількісних обмежень у торгівлі між учасниками митного союзу у межах митної
території, та зовнішню, що передбачає встановлення спільного митного тарифу
у торгівлі із третіми країнами.
4. Для повноцінного функціонування внутрішнього ринку ЄАЕС, на нашу
думку, необхідними є подальша розробка й удосконалення міжнародноправової бази, гармонізація законодавств держав-членів, розробка єдиних
стандартів, усунення бар'єрів та обмежень, які наразі існують у торгівлі між
державами-членами, підготовка технічної бази та відповідні економічні
передумови, які би дозволили перехід від Митного союзу до наступного етапу
економічної інтеграції.
5. Правовий механізм ЄАЕС – це система правових норм, що регулює
створення та функціонування об'єднання, і регламентує інтеграційні процеси в
межах зазначеної міжнародної організації. У свою чергу, договірний механізм
ЄАЕС визначається як система міжнародних угод, що регулює інтеграційні
процеси в Союзі та є правовою основою розвитку інтеграції у межах
об'єднання.
6. Для права Євразійського економічного союзу характерним є принцип
правонаступництва правового регулювання, відповідно до якого право ЄАЕС
охоплює також акти Вищої євразійської економічної ради, Комісії МС, Комісії
Митного союзу та Єдиного економічного простору, а також міжнародні
договори, які були укладені в межах формування правової бази Митного союзу
та Єдиного економічного простору до набрання чинності Договору про ЄАЕС,
якщо такі акти були чинними (діяли) на момент набуття чинності Договору про
ЄАЕС та не суперечать йому.
202
7. Норми права ЄАЕС класифікуються за предметом правового
регулювання та за часом дії. Так, за предметом правового регулювання
виокремлено інституційні або організаційні норми (регламентують створення
Євразійського економічного союзу, визначають його міжнародно-правовий
статус, створення та повноваження органів Союзу); матеріальні норми
(регулюють конкретні відносини у межах ЄАЕС, а саме: питання торгівлі,
митне та митно-тарифне регулювання, вільний рух товарів, послуг, капіталу та
робочої сили, інші питання функціонування внутрішнього ринку та
економічного союзу); процесуальні норми (регламентують порядок розгляду
спорів у межах ЄАЕС, зокрема порядок розгляду спорів Судом Євразійського
економічного союзу). За часом дії виокремлено норми постійної дії та
тимчасові норми.
8. Договір про ЄАЕС є установчим актом Євразійського економічного
союзу, правовою основою його діяльності, встановлює права й обов'язки
держав-членів, а також має переважну силу над іншими міжнародними
договорами в межах об'єднання. У системі норм права Євразійського
економічного союзу Договір про ЄАЕС має пріоритет над нормами
міжнародних договорів, укладених у межах Союзу, у випадку виникнення
розбіжностей та суперечностей. Рішення та розпорядження органів Союзу не
повинні суперечити положенням Договору про ЄАЕС та міжнародним
договорам у межах об'єднання.
9. Інституційний механізм Євразійського економічного союзу є системою
органів, що створена державами-членами у межах Союзу для виконання
досягнення цілей об'єднання, для чого держави-члени наділяють органи
відповідною компетенцією, а також включає акти, які ці органи ухвалюють.
10. Органи Євразійського економічного союзу класифікуються за
критерієм створення на основні органи (створені на основі Договору про
ЄАЕС) та допоміжні, консультативні органи (створюються основними
органами відповідно до положень Договору та в межах їхньої компетенції за
необхідністю), за порядком функціонування – постійно діючі органи (Комісія
203
ЄАЕС, Суд ЄАЕС), та органи, діяльність яких є сесійною (Вища Євразійська
економічна рада, Євразійська міжурядова рада).
Вищим представницьким органом Євразійського економічного союзу є
Вища рада, що розглядає принципові питання діяльності об'єднання, визначає
стратегію, напрями та перспективи розвитку інтеграції, а також ухвалює
рішення, що спрямовані на реалізацію цілей і завдань Союзу. Рішення Вищої
ради приймаються консенсусом та підлягають виконанню державами-членами
у порядку, який передбачений національним законодавством держав-членів.
Представницьким органом на рівні глав урядів є Міжурядові рада,
діяльність якої спрямована на забезпечення реалізації та контролю за
виконанням положень установчих договорів, міжнародних договорів у межах
Союзу та рішень Вищої ради. Міжурядова рада є підконтрольною та підзвітною
Вищій раді, водночас контролює та здійснює розпорядчі функції щодо Комісії
та інших органів Союзу.
Комісія є постійно діючим регулюючим органом Союзу, основна функція
якої – забезпечення умов функціонування та розвитку об'єднання, а також
розробка пропозицій у сфері економічної інтеграції в межах ЄАЕС, для чого
зазначений орган наділений відповідними повноваженнями. Структурно
Комісія складається із Ради Комісії та Колегії Комісії. При Колегії комісії
функціонують профільні департаменти, а також створено низку
консультативних органів. У чітко визначених Договором сферах Комісія може
ухвалювати обов'язкові для виконання рішення, які поширюються на держави –
члени ЄАЕС, на юридичних осіб, у тому числі фізичних осіб, що зареєстровані
як індивідуальні підприємці. Такі рішення Комісії є складовою частиною права
ЄАЕС та підлягають безпосередньому застосуванню на території державчленів.
Постійно діючим судовим органом розв'язання спорів у межах
Євразійського економічного союзу є Суд ЄАЕС, мета діяльності якого –
забезпечення однакового застосування державами-членами й органами
об'єднання Договору про ЄАЕС, міжнародних договорів у межах об'єднання,
204
міжнародних договорів ЄАЕС із третіми країнами, а також рішень органів
Союзу.
Допоміжні та консультативні органи створюються основними органами в
межах їхньої компетенції за необхідністю. До допоміжних та консультативних
органів належать: Рада керівників уповноважених органів у сфері санітарноепідеміологічного благополуччя населення держав – членів ЄАЕС,
Консультативний комітет із макроекономічної політики, Консультативний
комітет зі статистики, Консультативний комітет із фінансових ринків,
Консультативний комітет щодо питань підприємництва та ін.
11. Внутрішньоорганізаційний механізм ЄАЕС підпорядковується
загальним принципам побудови організаційного механізму міжнародних
організацій та охоплює вищі органи, виконавчі та судові. Водночас
організаційний механізм має певні особливості, що виявляються у структурі
побудови такого механізму та функціях, які виконують органи. Особливостями
інституційного механізму, створеного в межах Євразійського економічного
союзу, є наступні:
- Суміщення функцій у певних сферах. Деякі органи об'єднання можуть
суміщати функції у певних сферах й одночасно виконувати виконавчі,
бюджетні та контрольні функції, функції вирішення спорів тощо. Наприклад,
Комісія ЄАЕС як постійно діючий регулюючий орган ЄАЕС має повноваження
у бюджетній сфері, у сфері зовнішньої торгівлі та митного регулювання,
ухвалює технічні регламенти ЄАЕС, виконує функцію врегулювання спорів
між державами-членами на етапі досудового розгляду спорів Судом
Євразійського економічного союзу.
- Формування складу органів із представників виконавчої влади державчленів. До складу більшості органів ЄАЕС (Вища рада, Міжурядова рада, Рада
Комісії) входять представники органів виконавчої влади держав-членів на рівні
глав держав, глав урядів, заступників глав урядів.
- Юридична природа актів Комісії ЄАЕС. Комісія ЄАЕС у певних чітко
визначених сферах (ухвалення технічних регламентів у сфері технічного
205
регулювання, встановлення єдиних вимог і правил у сфері санітарного та
ветеринарного контролю та ін.) може ухвалювати обов'язкові для виконання
рішення, які поширюються на держави – члени ЄАЕС, на юридичних осіб, у
тому числі фізичних осіб, що зареєстровані як індивідуальні підприємці, та
підлягають безпосередньому застосуванню на території держав-членів.
12. Процедура врегулювання спорів у межах ЄАЕС передбачає дві стадії:
досудовий розгляд спору шляхом консультацій, переговорів та інших способів
за участю держави-члена або Комісії, та, власне, розгляд спору Судом ЄАЕС.
13. Процедура досудового вирішення спорів передбачає обов'язкове
попереднє звернення заявника до держави-члена або Комісії для розв'язання
спору шляхом консультацій, переговорів та інших способів, передбачених
установчим договором, міжнародними договорами у межах Союзу.
Аналіз діяльності Комісії у цій сфері засвідчив, що переважна більшість
звернень до неї стосується функціонування внутрішнього ринку, технічних та
інших обмежень у торгівлі товарами. У межах таких звернень здійснюється
моніторинг ситуацій, консультації за участі зацікавлених сторін, за
результатами яких Комісією ухвалюються відповідні рішення. Такі рішення
можуть зобов'язувати державу-відповідача проінформувати Комісію про
вжиття необхідних заходів щодо виконання норм права ЄАЕС, усунути бар'єри
у торгівлі або припинити дії, які оскаржуються заявником та, відповідно,
порушують норми права ЄАЕС.
Процедура досудового вирішення спорів за своїм юридичним значенням
покликана бути оперативним способом урегулювання спорів у межах ЄАЕС,
що забезпечується відносно швидкими термінами розгляду звернення Комісією
(не довше двох календарних місяців від дати звернення); упровадженням
технологій для подачі звернення онлайн через інформаційний портал
функціонування внутрішнього ринку.
14. Предметна компетенція Суду Євразійського економічного союзу
охоплює спори щодо: відповідності міжнародного договору в межах Союзу або
його окремих положень Договору про ЄАЕС; дотримання іншою державою –
206
членом ЄАЕС положень Договору, міжнародних договорів у межах ЄАЕС,
рішень органів об'єднання або окремих їх частин, а також окремих положень
міжнародних договорів та/або рішень; відповідності рішень Комісії або
окремих його частин Договору про ЄАЕС, міжнародним договорам у межах
Союзу, та/або рішенням органів об'єднання; оскарження дій (бездіяльності)
Комісії. Особливістю компетенції зазначеного органу є те, що Суд ЄАЕС не має
повноважень розглядати вимоги щодо компенсації збитків або інші вимоги
майнового характеру.
Компетенція Суду ЄАЕС за колом суб'єктів поширюється на державчленів, Комісію, співробітників органів Євразійського економічного союзу,
юридичних осіб і приватних підприємців, які зареєстровані в державі-члені або
у третій державі.
Юридичні особи і приватні підприємці, які зареєстровані в державі-члені
або у третій державі, мають право звернутися до Суду ЄАЕС із заявою про
розгляд питання щодо відповідності рішення Комісії ЄАЕС або окремих його
частин, що стосуються прав і законних інтересів таких осіб, положенням
Договору про ЄАЕС, міжнародним договорам у межах ЄАЕС, а також із заявою
щодо оскарження дій або бездіяльності Комісії, якщо такі дії або бездіяльність
призвели до порушення передбачених Договором та міжнародними договорами
у межах ЄАЕС прав і законних інтересів таких осіб.
15. Характерними особливостями процедури розв'язання спорів Судом
ЄАЕС є такі:
- обов’язкова умова розгляду спорів Судом ЄАЕС – вичерпання
процедури досудового розгляду спору;
- суд ЄАЕС не має повноважень розглядати вимоги щодо компенсації
збитків або інші вимоги майнового характеру;
- окрім держав-членів, до Суду ЄАЕС мають право звертатися юридичні
особи і приватні підприємці, які зареєстровані в державі-члені або у третій
державі, із заявою про розгляд питання щодо відповідності рішення Комісії
ЄАЕС або окремих його частин, що стосуються прав і законних інтересів таких
207
осіб, положенням Договору про ЄАЕС, міжнародним договорам у межах
ЄАЕС, а також із заявою щодо оскарження дій або бездіяльності Комісії;
- роз’яснення Судом ЄАЕС положень Договору, норм права ЄАЕС мають
рекомендаційний характер. Запитувати роз'яснення норм права ЄАЕС Судом
ЄАЕС можуть держави-члени, а також органи Євразійського економічного
союзу.
16. Договір про ЄАЕС наділяє Союз повноваженнями здійснювати
міжнародну співпрацю з державами, міжнародними організаціями і самостійно
або спільно з державами-членами укладати з ними міжнародні договори з
питань, віднесених до компетенції Союзу, за наявності таких умов: така
діяльність спрямована на розв'язання завдань і цілей, яких має на меті досягти
ЄАЕС; така міжнародна діяльність має здійснюватися в межах компетенції
Союзу. Незважаючи на те, що Договір передбачає можливість Союзу укладати
такі міжнародні договори у межах своїх повноважень самостійно, аналіз
укладених міжнародних договорів із третіми кранами, а також Угоди про
міжнародні договори Євразійського економічного союзу із третіми країнами,
міжнародними організаціями або міжнародними інтеграційними об'єднаннями
від 14 травня 2018 р., яка регламентує порядок і процедуру підписання таких
документів, засвідчив, що укладання міжнародних договорів ЄАЕС із третіми
країнами та міжнародними організаціями здійснюється спільно із державамичленами.
Переговори, підготовка концептуальних положень проекту договору
ведуться Комісією спільно із державами-членами. Будь-які рішення щодо
початку проведення переговорів, підписання міжнародного договору,
припинення його дії або виходу ЄАЕС із міжнародного договору приймаються
Вищою Євразійською економічною радою лише після завершення державамичленами всіх внутрішньодержавних процедур. Міжнародні договори у межах
ЄАЕС, міжнародні договори Союзу із третіми країнами набувають чинності після
виконання державами-членами всіх необхідних внутрішньодержавних процедур.
208
17. Проведене дослідження юридичної природи Євразійського
економічного союзу засвідчило, що об'єднання є міжнародною міждержавною
організацією, яка створена та функціонує на основі міжнародного договору між
державами, заснована відповідно до норм і принципів міжнародного права, має
систему органів, що наділяються державами-членами відповідним переліком
повноважень і компетенцією, характер та обсяг якої зумовлений цілями ЄАЕС