МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ СПІЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

БЕЗДЄНЄЖНА Марія Юріївна

УДК 341.221.1

МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ РЕЖИМ
ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ СПІЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ

Спеціальність: 12.00.11 – міжнародне право

дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник
БУТКЕВИЧ Ольга Володимирівна
Доктор юридичних наук

КИЇВ – 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1 13
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ СПІЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ 13
1.1. Поняття, сутність та особливості природних ресурсів спільного використання 13
1.2. Становлення міжнародно-правового режиму природних ресурсів спільного використання 35
Висновки до розділу 1 43
РОЗДІЛ 2 45
ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК СКЛАДОВІ РЕЖИМУ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ СПІЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ 45
2.1. Принцип невід’ємного суверенітету над природними ресурсами у регулюванні природних ресурсів спільного використання 45
2.2. Принцип незаподіяння транскордонної шкоди у регулюванні природних ресурсів спільного використання 53
2.3. Принцип природоохоронного співробітництва у регулюванні природних ресурсів спільного використання 57
2.4. Принцип оцінки впливу на навколишнє природне середовище в транскордонному контексті 63
2.5. Принцип перестороги в сфері регулювання природних ресурсів спільного використання 67
2.6. Застосування екосистемного підходу при регулюванні природних ресурсів спільного використання 72
Висновки до розділу 2 77

РОЗДІЛ 3 79
СПЕЦІАЛЬНІ РЕЖИМИ ДЕЯКИХ ВИДІВ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ СПІЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ 79
3.1. Міжнародно-правовий режим спільних водоносних горизонтів та ґрунтових вод 79
3.2. Міжнародно-правовий режим спільних поверхневих прісноводних ресурсів 93
3.3. Спільні мінеральні ресурси (нафта і газ) як об’єкт міжнародно-правового регулювання 105
3.4. Міжнародно-правовий режим мігруючих тварин як природного ресурсу спільного використання 122
Висновки до розділу 3 153
РОЗДІЛ 4 158
РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ, ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ОХОРОНИ ДЕЯКИХ ВИДІВ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ СПІЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ У ДОГОВІРНІЙ ПРАКТИЦІ УКРАЇНИ 158
4.1. Дунай як природний ресурс спільного використання Україна та Європи. Зобов’язання України перед ЄС щодо адаптації водного законодавства 158
4.2. Спільний гірський ресурс (Карпатські гори) 168
4.3. Природні ресурси Чорного моря спільного використання 175
Висновки до розділу 4 186
ВИСНОВКИ 188
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 197

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Боннська конвенція - Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин 1979 року
ГА ООН – Генеральна Асамблея ООН
ДЕРФ – держави, які ведуть дистанційний рибний промисел
ВЕЗ – виключна економічна зона
ВСОП – Всесвітній союз з охорони природи
ГСХ – глибоководний судновий хід
ЗПП - Закон про перелітних птахів 1918 року
ЄС – Європейський Союз
ЕСП – екосистемний підхід
ЄЕК – Європейська Економічна Комісія
КМП ООН – Комісія ООН з міжнародного права
КМУ – Кабінет Міністрів України
Конвенція 1982 року – Конвенція ООН з морського права 1982 року
Конвенція Еспо – Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті 1991 року
КШ – континентальний шельф
МКНСР – Міжнародної комісії з навколишнього середовища та розвитку
МНО – міжнародна неурядова організація
МНСП – міжнародне право навколишнього середовища
МП – міжнародне публічне право
МС ООН – Міжнародний Суд ООН
НАФО - Організація з рибальства в Північно-західному районі Атлантики
НПП – національний природний парк
ОВНС – оцінка впливу на навколишнє природне середовище
ООН – Організація Об’єднаних Націй
ПРСВ –природні ресурси спільного використання
Район – міжнародний район морського дна
Проект принципів ЮНЕП – Проект принципів поведінки у сфері навколишнього природного середовища як Рекомендації для держав при збереженні та гармонійному використанні природних ресурсів спільного використання
СБ – Світовий Банк
СПЛ – спільна (загальна) спадщина людства
СР – сталий розвиток
ТРЗ – транскордонні рибні запаси
Угода 1995 року - Угода про виконання положень Конвенції ООН з морського права 1982 року, які стосуються збереження транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб і управління ними 1995 року
УПР – угода про розподіл продукції
ЮНЕП – Програма ООН з навколишнього середовища
ЮНЕСКО – Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури
ФАО – Продовольча і сільськогосподарська організація ООН
ФФА - Риболовна агенція Південно-тихоокеанського форуму

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Природні ресурси є невід’ємною частиною життя кожної людини і кожної держави. Рушійною силою економічного розвитку суспільства протягом усієї історії людства були природні ресурси. Багато ресурсів використовуються кількома державами спільно в силу їх біологічних та геофізичних особливостей. Вони розташовуються на території декількох держав, чи на межі юрисдикції держави і міжнародної території. Природні ресурси спільного використання є особливо важливим об’єктом у міжнародних відносинах.
У сучасному міжнародному праві достатньою мірою досліджена проблема режиму міжнародних природних ресурсів (спільної спадщини людства) і ресурсів, розташованих в межах території держави. Міжнародно-правовий режим природних ресурсів спільного використання потребує системного дослідження. Однак міжнародне регулювання відносин щодо природних ресурсів спільного використання зумовлене багатьма економічними і політичними чинниками. На рівні міжнародного права практично відсутні усталений підхід до поняття природних ресурсів спільного використання; критерії, за якими їх необхідно класифікувати; недостатньо проаналізовані міжнародно-правові принципи, які регулюють відносини щодо використання, збереження та охорони цієї категорії ресурсів. Практична складність дослідження даної проблеми спричинена різноманітною та неузгодженою практикою окремих держав щодо регулювання відносин стосовно окремих видів природних ресурсів спільного використання. Дослідження процесу становлення режиму природних ресурсів спільного використання та вироблення підходів до визначення цього поняття дає змогу виявити ці особливі риси, що характеризують режим цих ресурсів, встановити основні складові ефективності режиму. На основі розроблених критеріїв класифікації природних ресурсів можна точно встановити природні ресурси спільного використання та дослідити ефективність міжнародно-правового режиму кожного виду ресурсів цієї категорії.
Серед досліджень природоресурсного права проблематиці природних ресурсів спільного використання присвячена відносно невелика кількість праць, переважно зарубіжних учених, зокрема Ч. Боурна, Ф. Бочвея, П. Воутерс, Д. Деллапенна, І. Кая, Е. Лоуки, Ф. Лурес, С. МакКаффрі, К. Мехлем, М. Мійоши, С.М.А. Салмана, Д. Селігмана, Ф. Сандса, А. Рію-Кларка, Д. Онга, Т. Упреті та ін. У сучасній вітчизняній юридичній науці ця проблема перебуває на початковому етапі дослідження, зокрема питання статусу транскордонних природних ресурсів було об’єктом дослідження Л.Ю. Гіждівана. У сучасній російській юридичній науці ця тема була предметом дослідження М.О. Косарьової. Серед вітчизняних та російських учених деякими аспектами проблематики займалися Ю.Я. Баскін, К.А. Бекяшев, В.Г. Буткевич, С.В. Виноградов, А.Н. Вилегжанін, Б.М. Клименко, О.С. Колбасов, Л.В. Корбут, І.І. Лукашук, М.О. Медведєва, О.З. Мельник, Н.О. Соколова, Л.Д. Тимченко, Г.І. Тункін, О.О. Шишко та ін. Віддаючи належне науковому доробку авторитетних дослідників, необхідно відзначити відсутність комплексного аналізу правового режиму природних ресурсів спільного використання, отже зазначені питання потребують подальшого вивчення. Нормативну основу дослідження становлять міжнародні універсальні та регіональні договори, двосторонні угоди у сфері управління та збереження природних ресурсів спільного використання, враховуючи ті, в яких Україна бере участь, а також акти міжнародних організацій, а саме документи Організації Об’єднаних Націй та її спеціалізованих установ.
Зазначені вище фактори зумовлюють актуальність теми дослідження, а також її важливість як з теоретичної, так і з практичної точки зору.
Зв’язок теми з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках наукової теми «Правові засади співпраці України з міжнародними інтеграційними об’єднаннями: теорія і практика», яка є частиною планової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Україна у міжнародних інтеграційних процесах» (номер державної реєстрації 11БФ048-01).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є здійснення системного аналізу практики і доктрини правового регулювання відносин держав у сфері використання, збереження та охорони природних ресурсів спільного використання.
Для досягнення поставленої мети визначено такі основні завдання:
- визначити поняття «природних ресурсів спільного використання» та виявити відмінності цього виду ресурсів від інших видів природних ресурсів;
- на основі аналізу біологічних та геофізичних особливостей природних ресурсів спільного використання надати їх юридичну класифікацію;
- проаналізувати принципи міжнародного права навколишнього середовища, що застосовуються до регулювання природних ресурсів спільного використання;
- дослідити особливості міжнародно-правового режиму окремих видів природних ресурсів спільного використання: ґрунтових вод, поверхневих прісних вод, мінеральних ресурсів (нафта і газ), мігруючих тварин.
- виявити особливості сучасного стану правового регулювання відносин щодо природних ресурсів спільного використання в практиці України.
Об’єктом дисертаційного дослідження є міжнародно-правові відносини у сфері використання, збереження та охорони природних ресурсів спільного використання.
Предметом дослідження є міжнародно-правові договори універсального та регіонального характеру, двосторонні угоди, зокрема й ті, учасницею яких є Україна, а також проекти статей щодо регулювання природних ресурсів спільного використання.
Методи дослідження становлять систему взаємопов’язаних загальнонаукових та спеціальних інструментів наукового пізнання, застосування яких забезпечує достовірність висновків, розв’язання поставлених завдань. Основними з них є формально-юридичний і порівняльно-правовий методи, які дають змогу виявити релевантні норми, проаналізувати їх правовий зміст і встановити взаємозв’язок між ними для досягнення цілісного осмислення предмета дослідження. Аналіз міжнародно-правового регулювання відносин щодо використання, збереження та охорони таких видів природних ресурсів, як прісноводні ресурси, мігруючі тварини ґрунтувався на порівняльно-правовому методі. Застосування історичного методу дозволило виявити особливості розвитку предмета дослідження в часі, встановити його закономірності та надати оцінку його подальшим перспективам, спрогнозувати напрямок розвитку міжнародного права у цій сфері. При дослідженні становлення міжнародно-правового режиму таких видів природних ресурсів спільного використання як ґрунтові води та поверхневі прісні води було використано історичний, формально-логічний та інші спеціальні методи наукового пізнання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана робота є першою у вітчизняній науці спробою комплексного дослідження теоретичних та практичних проблем поняття, розвитку та особливостей міжнародно-правового режиму природних ресурсів спільного використання.
Основні результати дослідження відображають наукову новизну дослідження і виносяться на захист як особистий внесок дисертанта:
вперше:
- запропоновано ввести у науковий обіг термін «природні ресурси спільного використання» як такий, що найбільш вдало відображає особливості правового регулювання, охорони, використання та юридичний зміст цієї категорії природних ресурсів; природними ресурсами спільного використання є: біологічно цілісні, економічно цінні й експлуатаційно вичерпні відновлювальні та невідновлювальні природні ресурси, що розташовані на території двох або більше держав, або під юрисдикцією кількох держав, або в межах державної території та міжнародної території, до яких не належать природні ресурси спільної спадщини людства;
- запропоновано критерії для класифікації природних ресурсів спільного використання: експлуатаційна єдність та вичерпність, транскордонність, економічна цінність, неналежність до природних ресурсів спільної спадщини людства. На основі зазначених критеріїв до цієї категорії природних ресурсів віднесено поверхневі прісні води, ґрунтові води, що перебувають у водоносних горизонтах, спільні поклади мінеральних ресурсів (нафта і газ), а також мігруючі тварини;
удосконалено:
- підходи до систематизації найважливіших принципів, що лежать в основі режиму природних ресурсів спільного використання. Виділено принцип невід’ємного суверенітету над природними ресурсами, незаподіяння транскордонної шкоди, природоохоронного співробітництва, оцінки впливу на навколишнє природне середовище в транскордонному контексті; підкреслено особливе місце принципу перестороги як спеціального принципу міжнародного права навколишнього середовища; визначено роль екосистемного підходу у сфері регулювання цих ресурсів;
- визначення особливостей міжнародно-правового режиму транскордонних водоносних горизонтів як природного ресурсу спільного використання. Наведено аргументи проти закріплення принципу суверенітету над частиною водоносного горизонту у проекті статей про транскордонні водоносні горизонти, розробленого Комісією міжнародного права ООН. Значущість цього природного ресурсу для держав та їх вразливість внаслідок негативного зовнішнього впливу свідчать про виняткову важливість таких принципів, як співробітництво та незаподіяння шкоди ресурсу, раціонального та ефективного управління ним. Обґрунтовано переваги в прийнятті проекту статей про транскордонні водоносні горизонти у формі протоколу до Конвенції про право несудноплавних видів використання міжнародних водотоків 1997 року;
отримали подальший розвиток:
- визначення особливостей міжнародно-правового режиму поверхневих прісних вод як природного ресурсу спільного використання. Відзначено важливість басейнового підходу для ефективного управління ресурсом. Виділено принцип справедливого і розумного підходу як основного у сфері використання та охорони спільних прісноводних ресурсів;
- дослідження міжнародно-правового режиму спільних мінеральних ресурсів - нафти і газу. На основі аналізу низки двосторонніх угод у сфері спільного використання мінеральних ресурсів, доктринальних здобутків, присвячених цьому питанню, аргументовано тезу про становлення звичаєвої норми щодо обов’язкової співпраці держав при розробці спільних покладів нафти та газу;
- виокремлення особливостей режиму мігруючих тварин як природного ресурсу спільного використання, що визначається у відсутності права власності над цим живим ресурсом у момент його перебування в межах території держави, виходячи з постійної зміни юрисдикцій, під якими перебувають мігруючі тварини, феномену надлишковості, екосистемних зв’язків. Визначено важливість співробітництва держав щодо ресурсу на всіх етапах та стадіях як запоруки його ефективного та сталого використання.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів дослідження полягають у тому, що його наукові положення і висновки сприятимуть подальшому розвитку науки міжнародного права, можуть бути використані у подальшому вивченні актуальних проблем міжнародно-правового регулювання природних ресурсів спільного використання.
Матеріали дисертації та висновки, сформульовані в ній, можуть бути використані в навчальному процесі при підготовці навчальних посібників, підручників, методичних матеріалів, курсів лекцій, викладанні нормативного курсу «Міжнародне публічне право» та спецкурсів «Міжнародне право навколишнього середовища», «Міжнародне економічне право», «Міжнародне морське право».
Результати дисертаційного дослідження можуть застосовуватися при розробці заходів, спрямованих на підвищення ефективності правового регулювання використання різних видів природних ресурсів України, зокрема при розробці проектів двосторонніх та багатосторонніх угод України із сусідніми державами.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні теоретичні положення та висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Результати дослідження були представлені на всеукраїнських і міжнародних наукових конференціях: «Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць» (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, 23 жовтня 2008 року) (тези опубліковано), Міжнародній науково-практичній конференції «Правові проблеми зміцнення української державності» (Причорноморська фундація права, м. Одеса, 19-20 листопада 2010 року) (тези опубліковано), Всеукраїнських науково-практичних читаннях «Проблеми сучасної правової системи України» (Західноукраїнська організація «Центр правничих ініціатив», м. Львів, 25-26 лютого 2011 року) (тези опубліковано), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання сучасної юридичної науки» (Асоціація студентів-аспірантів, м. Харків, 11-12 червня 2011 року) (тези опубліковано).
Публікації. Основні положення, результати та висновки дисертаційної роботи викладено у чотирьох наукових статтях у фахових виданнях українських з юридичних наук та в чотирьох тезах доповідей на наукових конференціях.
Структура дисертації підпорядкована меті, завданням та логіці дослідження і складається з переліку умовних скорочень, вступу, чотирьох розділів, що об’єднують чотирнадцять підрозділів, висновків та списку використаних джерел, який нараховує 327 найменувань. Загальний обсяг дисертації становить 233 сторінок, основний текст викладено на 196 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

В сучасному МП статус природних ресурсів визначається на основі визначених критеріїв: просторовий і ціннісний. Режим природних ресурсів залежить від місця розташування ресурсів відносно кордонів держав, а також визначається їх роллю для теперішніх та майбутніх поколінь. Відповідно, виділяють природні ресурси, що перебувають в межах кордонів держав, над якими вони мають невід’ємний суверенітет, та ресурси в межах національної юрисдикції держави (національні природні ресурси); загальні природні ресурси, які становлять спільну спадщину людства і щодо яких розроблено міжнародно-правовий режим користування. Держави пройшли довгий шлях від привласнення ресурсів та необмеженого їх експлуатування до розробки вищевказаних підходів до ресурсів, за яких раціональне використання ресурсів та їх збереження для майбутніх поколінь регламентується як одне з основних завдань.
Деякі природні ресурси перетинають кордони держав, перебуваючи в межах державної і міжнародної територій, і не можуть бути фізично поділені внаслідок особливих біологічних властивостей: вони перебувають у постійній і нерозривній єдності, русі, або постійному взаємозв’язку і є природними ресурсами спільного використання. У МП відсутній підхід до поняття «природні ресурси спільного використання», а також «природні ресурси» в цілому. Однак в українській мові термін для позначення цього виду природних ресурсів відсутній, ми пропонуємо термін «природні ресурси спільного використання». Цей варіант видається найвлучнішим, так як він ґрунтується на аналізі відповідників в офіційних мовах ООН, а також визначених сутнісних особливостях поняття.
Взявши до уваги природні особливості та властивості природних ресурсів спільного використання у порівнянні з іншими природними ресурсами, дали можливість виділити специфічні критерії для класифікації цих природних ресурсів:
• Експлуатаційна єдність,
• Транскордонність,
• Експлуатаційна вичерпність,
• Економічна цінність,
• Не належність до природних ресурсів спільної спадщини людства.
На основі проаналізованих документальних та доктринальних розробок поняття «природні ресурси спільного використання», а також вироблених критерії, пропонується наступне визначення поняття «природних ресурсів спільного використання»: це біологічно цілісні, економічно цінні та експлуатаційно вичерпні відновлювальні та не відновлювальні природні ресурси, що розташовані на території двох або більше держав, або під юрисдикцією кількох держав і міжнародній території, до яких не належать природні ресурси спільної спадщини людства.
Деякі стародавні міжнародні договори торкалися питання врегулювання природних ресурсів спільного використання (наприклад, договір між месопотамськими містами Лагашем та Уммою, укладений приблизно у 2 500 році до н.е.). Кількість та змістовність міжнародних угод у сфері врегулювання ресурсів зростала з необхідністю регламентації користування, охорони та захисту певних видів природних ресурсів. Так, поверхневі прісні води були одним з перших об’єктів врегулювання між сусідніми державами щодо несудноплавних видів їх використання. Поступово до розробки режиму долучалися міжнародні неурядові організації (Асоціація міжнародного права та Інститут міжнародного права), а також органи системи ООН (КМП ООН, ЮНЕП). Важливим для процесу розробки та розвитку міжнародного ПРСВ стало включення цього питання до програми роботи КМП ООН у 2002 році.
Деякі зі спеціальних принципів МНСП, такі як принцип невід’ємного суверенітету над природними ресурсами, незаподіяння транскордонної шкоди, природоохоронного співробітництва, екосистемного підходу та перестороги відіграють особливо важливу роль для регулювання відносин держав щодо ПРСВ.
Через віднесення до ПРСВ таких ресурсів як перелітні (або мігруючі) птахи, морські ресурси часто важко провести чітку межу між природними ресурсами, над якими держава має суверенітет, і над якими не може здійснювати свої суверенні права, принцип невід’ємного суверенітету є обмеженим по відношенню до них. Це пояснюється особливостями самих ресурсів – їх рухом, постійним переміщенням і, як наслідок, зміною юрисдикцій. Елемент права власності – розпоряджатися ресурсом на власний розсуд – відсутній в контексті ПРСВ, адже держави мають узгоджувати свої дії, щоб не заподіяти шкоди спільному ресурсу.
Особливий акцент у регулюванні ПРСВ робиться на принцип незаподіяння транскордонної шкоди. Держави мають робити все від них залежне, щоб уникнути шкоди, а у разі все ж заподіяння останньої, швидко та ефективно подолати наслідки. Природа ресурсів призводить до того, що значна шкода, завдана частині ресурсу, може вплинути на нього в цілому. Держави мають передбачати механізм швидкого реагування на шкоду, компенсацію за неї, а також використовувати ресурс таким чином, щоб уникнути шкоди. В цій сфері не розроблено механізму обчислення шкоди і це питання, як правило, вирішується окремо в кожному випадку.
Держава має проводити оцінку впливу в транскордонному контексті на ПРСВ, внаслідок транскордонного характеру ресурсу, його єдністю та іншими специфічними особливостями. Про будь-яку потенційно небезпечну діяльність, заплановану в одній з держав, має повідомлятися сусідня по ресурсу держава в процесі оцінки такого потенційного впливу на ресурси на їх кордоні, на екосистему. Цей принцип вже є частиною загального МП. Його застосування у цій сфері надає змогу знайти альтернативу потенційно небезпечній для ПРСВ діяльності.
Співробітництво держав у сфері природних ресурсів спільного використання особливо важливе на всіх стадіях діяльності щодо використання, збереження та охорони цих ресурсів і реалізується шляхом укладання регіональних або універсальних угод за участю найбільш зацікавлених держав з метою ефективного управління природними ресурсами спільного використання.
Особливо важливу роль, з точки зору врахування сутнісних властивостей цих природних ресурсів, відіграє екосистемний підхід. Екосистемне управління передбачає повне усвідомлення фізичних і хімічних процесів та особливостей навколишнього середовища та біології живих ресурсів як складових екосистеми, а також особливостей взаємодії особин одного виду між собою та з особинами інших видів, усього процесу взаємодії компонентів середовища. На сучасному етапі особливості таких процесів не вивчені настільки, щоб забезпечити всеосяжне екосистемне управління, і тому здебільшого враховуються найбільш сильні, сталі взаємозв’язки, як правило, між елементами одного роду. Статус екосистемного управління в міжнародному праві не визначений і вимагає подальшого узгодження, деталізації та уточнення для застосування на практиці державами.
Природне середовище є досить різноманітним і виходячи з того, що на сьогодні вдалося вивчити його особливості і специфіку, ми включили до ПРСВ такі природні ресурси як поверхневі прісні води, ґрунтові води, що перебувають у водоносних горизонтах, спільні поклади мінеральних ресурсів (нафта і газ), а також мігруючі рибні ресурси, морські ссавці та перелітні птахи. Ці види ресурсів відповідають критеріям ПРСВ. Деякі з них мають більше спільних властивостей.
а) По-перше, ці ресурси наділені властивостями експлуатаційної єдності. Ґрунтові води, що залягають на різних глибинах на кордонах двох або більше держав у водоносних горизонтах, утворюють цілісні системи. Видобування води по один бік кордону впливає на стану ресурсу у частині, що знаходиться на території іншої держави/держав (призводить до зменшення кількості ресурсу у всьому горизонті, впливає на його якість у разі забруднення). Дуже схожими природними властивостями експлуатаційної єдності наділені й рідкі мінеральні ресурси – нафта і газ. Вони так само залягають на різних глибинах, перетинаючи кордони держав, і використання цього ресурсу однією державою впливає на якість і кількість ресурсу в цілому. Ці схожі властивості ґрунтових вод і рідких мінеральних покладів були відмічені Спеціальним доповідачем КМП ООН з теми «Природні спільного використання» на початку роботи у цьому напрямі у 2002 році. Поверхневі прісні води разом з усіма притоками створюють басейни - експлуатаційно спільний ресурс. Мігруючі тварини (транскордонні рибні запаси, далеко мігруючі рибні запаси, анадромні, катадромні та трансзональні рибні запаси, морські ссавці та перелітні птахи) піддаються біологічному інстинкту переміщення об’єднаними групами і цим відповідають критерію експлуатаційної єдності.
б) По-друге, усі вищезазначені ресурси представляють економічну цінність для держав: вони використовуються у промисловості (нафта, газ), гідроенергетиці (прісноводні ресурси), харчовій промисловості (тварини та птахи), використовують як питний ресурс (ґрунтові води).
в) По-третє, ці ресурси відповідають критерію транскордонності. Поверхневі прісні води, водоносні горизонти та мінеральні поклади перетинають кордони держав або зони в межах їх національних юрисдикцій на постійній основі. Мігруючі тварини, як правило, пересікають кордони або межі юрисдикцій в процесі міграції (трансзональні та транскордонні рибні запаси).
г) По-четверте, ці ПРСВ є вичерпними. Здатність до відновлення мігруючих тварин залежить від кількості особин виду, від підтримання державами їх природного середовища. Відновлення мінеральних ресурсів відбувається настільки повільно, що робить їх практично невідновлювальними, особливо якщо порівняти зі швидкістю їх експлуатації. Водні ресурси здатні до відновлення, але все ж вони є вичерпними. Так, ґрунтові води за аналогією з мінеральними ресурсами можуть вичерпуватися в залежності від інтенсивності викачування.
д) По-п’яте, усі ці види ресурсів не належать до СПЛ.
КМП ООН завершила кодифікацію у сфері несудноплавних видів використання міжнародних водотоків, прийнявши проект статей про право транскордонних водоносних горизонтів у 2008 році. Режим, запропонований проектом статей, іншими двосторнніми угодами у цій сфері (угода про Встановлення консультативного механізму Системи водоносного горизонту Північно-західної Сахари 2002 року, Угода між державами Гуарані щодо управління та збереження системи водоносних горизонтів Гуарані 2010 року) передбачають дотримання принципів співробітництва, справедливого та розумного використання. Принцип незаподіяння шкоди та швидкого реагування на неї в силу природних особливостей ресурсу також є важливим. Також проект принципів та Угода про Гуарані передбачають суверенітет над ресурсом, що слід вважати суверенітетом над водоносним горизонтом, а не водою, оскільки остання рухається і не може бути справедливо поділена. Держави мають прагнути до укладання двосторонніх та регіональних угод щодо водоносних горизонтів, або включати відповідний режим в діючі угоди щодо прісноводних ресурсів, оскільки цей ресурс є стратегічно важливим і природно вразливим. Він не має залишатися без належного міжнародно-правового врегулювання.
До ґрунтових вод застосовуються принципи, характерні для регулювання відносин щодо несудноплавного використання міжнародних водотоків :передбачені Конвенцією 1997 року, Гельсінськими правилами 1966 року, Конвенцією 1992 року): співробітництва (шляхом укладання двосторонніх та регіональних угод), справедливого і розумного використання, незаподіяння транскордонної шкоди, і головне – принцип інтегрованого управління річковими басейнами (водними ресурсами). Не дивлячись на те, що головний кодифікований акт у сфері – Конвенція 1997 року - не набув чинності, держави мають керуватися її положеннями задля ефективної та раціональної експлуатації цього ПРСВ.
Спільні поклади мінеральних ресурсів – нафти та газу – представляють очевидну економічну привабливість для держав, а перебування ресурсу на різних глибинах під тиском (так само як і ґрунтової води у водоносних горизонтах) робить розвідку та експлуатацію цих ресурсів досить складною. У МП відсутня норма, яка б зобов’язувала держави співпрацювати з метою експлуатації спільних покладів мінеральних ресурсів. На практиці держави, досягають домовленості на дво- та багатосторонньому рівнях. Спільні поклади, які містяться на межах КШ та ВЕЗ, експлуатуються державами досить успішно на різних рівнях інтеграції, з різним рівнем розподілу прибутку, на досить вигідних умовах для всіх учасників процесу (Угода між Великобританією та Норвегією щодо розробки родовища природного газу Фрігг 1965 року). Однак, держави здатні відшукати ефективні механізми для співпраці навіть за умов відсутності угоди про делімітацію, спірного КШ, шляхом укладання угод зі спільної розробки, відкладаючи питання щодо делімітації (наприклад, Угода про свердловину Тимор 1989 року між Індонезією та Австралією. Не дивлячись на те, що держави на практиці укладають відповідні угоди, все ж opinio juris для утворення звичаєвої норми права у сфері відсутнє. На заваді цього процесу стоять економічні та політичні інтереси держав, які роблять кожну окрему угоду з розробки особливою. Керуючись цими аргументами, КМП ООН висловила недоцільність роботи над кодифікацією права у цьому напрямку. Ця ініціатива була підтримана ГА ООН у 2010 році.
Мігруючі тварини є складовими біорізноманіття, їх поведінка та тонкі екосистемні зв’язки глибоко не вивчені. Основна особливість цих ресурсів полягає в їх пересуванні – сталому, системному та скоординованому процесі, - що відрізняє цей ПРСВ від вищезазначених. Мігруючі тварини не зважають на кордони держав та межі національних юрисдикцій, саме тому робота над їх ефективним та раціональним режимом є нелегким завданням. Ключовим аспектом режиму має бути теза про те, що перебування цих ресурсів на території певної держави у конкретний період часу не створює для неї права власності на ресурс. На такі держави здебільшого покладаються додаткові обов’язки з підтримки життєдіяльності таких ресурсів (наприклад, обов’язки держав щодо анадромних та катадромних рибних ресурсів). Співпраця держав у сфері цих ресурсів також є важливою складовою режиму. Ці природні ресурси становили особливий інтерес через їх надлишок. Внаслідок міграції їх кількість і особливості життєвого циклу важко відстежити. Держави мають співпрацювати вже на початковому етапі моніторингу мігруючих тварин. Крім того, на відміну від інших ПРСВ, цей ресурс потребує охорони, захисту від надексплуатації, винищення певних видів або навіть екосистем. Механізми співпраці держав щодо захисту передбачені в міжнародних угодах (наприклад, Угода 1995 року, СІТЕС 1973 року, Конвенція з врегулювання китобійного промислу 1946 року). Держави мають враховувати міжнародний статус цих природних ресурсів, і тому при їх експлуатації, вони здебільшого зобов’язані співпрацювати в рамках спеціальних комісій або організацій (рибогосподарські організації), жотримуючись вимог та обмежень щодо сезонів промислу, кількості промислу. Тенденція до обмеження або навіть заборони промислу деяких живих природних ресурсів є здобутком сучасного МП і якісно відрізняє його від періоду експлуатації ресурсів без обмежень.
Серед ПРСВ Україна поділяє ріку Дунай, природні ресурси Чорного моря (морські живі та мінеральні ресурси) та гірський регіон Карпат.
В ході використання спільної ріки Дунай, Україна має владнати суперечку, що виникла між нею та Румунією. Процедури врегулювання передбачені багатосторонньоми угодами, учасницями яких є обидві держави – Орхуською конвенцією та Конвенцією Еспо. Ця ситуація демонструє, що поряд із перевагами від користування певним видом ПРСВ, держава має і обов’язки щодо такого використання (дотримання принципів незаподіяння транскордонної шкоди, раціонального та розумного використання), невиконання яких викликає реакцію з боку іншої держави ресурсу. Саме тому природоохоронне співробітництво є одним іх ключових принципів в даному контексті, держави мають дотримуватись цього принципу на всіх етапах використання ресурсу з метою уникнути суперечок.
Україна перебуває у процесі адаптації національного законодавства до законодавства ЄС. На прикладі Водної Директиви можна побачити певні успіхи України. Однак Україні не вистачає більш ефективних та комплексних кроків у цьому напряму. Україна має приділяти більше уваги водоносним горизонтам, якими вона володіє – Мезозойській системі транскордонних водоносних горизонтів ріки Буг, а також водоносному горизонту на кордоні України та Угорщини.
Чорне море – джерело морських живих ресурсів та покладів мінеральних ресурсів. Спільні морські ресурси Чорного моря перебувають під охороною морських держав регіону і регулюється Конвенцією про захист Чорного моря від забруднення 1992 року. Ресурси КШ погано досліджені і тому не відомо, яку їх частину Україна поділяє з іншими державами, адже України ще не розробляла свій КШ. Спроби залучити іноземних приватних інвесторів з метою розробки продемонстрували важливість ролі держави у цьому процесі.
Карпатські гори є другою гірською системою після Альп, режим яких втілено у конвенції (Карпатська конвенція 2003 року). Унікальність екосистеми цього гірського регіону вимагає підходу до його режиму як до екосистемного інтегрованого цілого. Карпатська конвенція є рамковою, тому на держави покладено чимало зобов’язань в сфері розробки подальших протоколів та уніфікованого підходу до управління ним. Національне законодавство України має засади для втілення приписів МП, однак воно потребує внесення певних змін та уточнень, а також механізму ефективнішого контролю за реалізацією.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Benvenisty E. Sharing transboundary resources: International Law and Optimal Resource Use / E.Benvenisty. – Cambridge: Cambridge Univeristy Press, 2002. – Р. 231.
2. Буткевич В.Г., Мицик В.В, Задорожній О.В. Міжнародне право. Основні галузі / В.Г. Буткевич, В.В. Мицик, О.В. Задорожній. – К.: Либідь, 2001. – С. 800.
3. Shaw M. International Law / M. Shaw. - Cambridge: Cambridge University Press, 2003. – P. 454.
4. Dickinson E. D. The Clipperton Island Case / E. D. Dickinson // American Journal of International Law. – 1933. – Vol. 27. – P. 130.
5. Лукашук И. Международное право. Особенная часть / И.Лукашук. – М.: Волтерс Клувер, 2007. - С. 544.
6. Радзівілл О.А. Проблеми і перспективи концепції спільної спадщини людства в сучасному міжнародному праві / Автореферет дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Вернандського, 2000.
7. Rainne J. The Work of the International Law Commission on the Shared Natural Resources: the Pursuit of Competence and Relevance / J. Rainne // Nordic Journal of International Law. – 2006. – Vol. 75. – P. 321-338.
8. Буткевич В.Г. Міжнародне право. Основні галузі / В.Г. Буткевич, В.В. Мицик, О.В. Задорожній – К.: Либідь, 2004. – С.608.
9. UN General Assembly Resolution 3129 (XXVIII) on Environmental Cooperation Concerning Natural Resources Shared by States [Electronic resource] / United Nations. – Mode of access: www.un.org/documents/ga/res/33/ares33r88.pdf. – Title from the screen.
10. Евинтов В.И. Некоторые вопросы толкования многоязычных договоров / В.И. Евинтов // Советское государство и право. - 1978. — №1.
11. Shared Natural Resources. [Electronic resource] / International Law Commission. – Mode of access:
http://daccess-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N04/478/73/PDF/N0447873.pdf?OpenElement.- Title from the screen.
12. Shared Natural Resources. [Electronic resource] / International Law Commission. – Mode of access:
http://daccess-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N04/478/75/PDF/N0447875.pdf?OpenElement.- Title from the screen.
13. Льовін А.В. МГП на укрмові / А.В. Льовін // Український Часопис міжнародного права. – 2006. - №2.
14. Косарева М.А. Трансграничные природные ресурсы в международном праве / Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://law.edu.ru/book/book.asp?bookID=1304981. – Название с экрана.
15. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть / И.И. Лукашук. – М.: Волтерс Клувер, 2007. - С.432.
16. ILC Draft Principles on the allocation of loss in the case of transboundary harm arising out of hazardous activities [Electronic resource] / International Law Commission. – Mode of access: www.un.org/law/ilc. - Title from the screen.
17. Convention on Biologival Diversity // [Electronic resources]. - Mode of access: http://www.cbd.int/convention/text/. - Title from the screen.
18. Schrijver N. Sovereignty over natural resources: Balancing Rights and Duties / N. Schriver. – Cambridge: Cambridge University Press, 1997. – Р. 419.
19. Trade and Environment at the WTO: World Trade Organization, 2004. – 81.
20. U.S. - Standards for Reformulated and Conventional Gasoline. Appellate Body Report [Electronic Resource] / World Trade Organization. – Mode of access: http://www.worldtradelaw.net/reports/wtoab/us-gasoline%28ab%29.pdf. - Title from the screen.
21. U.S. - Import Prohibition of Certain Shrimp and Shrimp Products. World Trade Organization [Electronic resource]. – Mode of access: http://www.worldtradelaw.net/reports/wtoab/us-shrimp%28ab%29.pdf. - Title from the screen.
22. U.S - Import Prohibition of Certain Shrimp and Shrimp Products, Recourse to Article 21.5 by Malaysia. Appelate Body / World Trade Organization [Electronic resource]. – Mode of access: http://www.worldtradelaw.net/reports/wtoab/us-shrimp%28ab%29%2821.5%29.pdf. - Title from the screen.
23. Condon J. GATT article XX and Proximity-of-interest: Determining the Subject Matter of Paragraphs b and g / J. Condon // Univeristy of California Journal of International Law and Foreign Affairs. – Vol. 9. – P.137.
24. Comprehensive Environmental Response and Compensation and Liability Act // [Electronic resources]. – Mode of access: http://epw.senate.gov/cercla.pdf. - Title from the screen.
25. Буткевич В.Г. Міжнародне право навколишнього середовища // Міжнародне право: Основні галузі: Підруч. / За ред. В.Г. Буткевича. – К.: Либідь, 2004. – С.502-508.
26. World Trade Report 2010 / World Trade Organization [Electronic resource]. – Mode of access: http://www.wto.org/english/res_e/publications_e/wtr10_e.htm. - Title from the scree.
27. Schrijver N., Crawford J. Development Without Destruction: the UN and Global Resource Management / N. Schrijver, J. Crawford. – USA: Indiana University Press, 2010. – P. 301.
28. Schrijver N. Sovereignty over natural resources: Balancing Rights and Duties / Schriver N. – Cambridge: Cambridge University Press, 1997. – 419 p.
29. Trumpy T.B. Resource sharing: Penury or Development. The International Response / T.B. Trumpy // Yearbook of International Law. - Vols. LIV, LV, LVI. – P. 184-200.
30. Rosenne S. Exploitation and Protection of the EEZ and the Continental Shelf / S. Rosenne // Yearbook of International Law. - Vols. LIV, LV, LVI. – P. 63-74.
31. Burger J., Gochfeld M., Greenberg M. Natural Resources Protection on Buffer Lands: Integrating Resource Evaluation and Economics / J. Burger, M. Gochfeld, M. Greenberg // Department of Energy, Environmental Monitore Assessment, 2008. – Vol. 142.
32. Six Committee of the UN General Assembly. Summaries of work of the Fifty-eighth session / Report of the International Law Commission [Electronic resource]. – Mode of access: www.un.org/law/cod/sixth/58/sixth58.htm. - Title from the screen.
33. McCaffrey S. Second report of the law of non-navigational uses of international watercourses / S. McCaffrey // International Law Commission. - Yearbook of the International Law Commission, 1986. – Vol. II (Part One).
34. Second Report on Shared Natural Resources: Transboundary Groundwaters. Special Rapporteur C. Yamada [Electronic resource] / Fifty-sixth session // International Law Commission. – Mode of access: http://untreaty.un.org/ilc/sessions/56/56docs.htm. - Title from the screen.
35. Report of the International Law Commission on the Work of its Fifty-eighth session [Electronic resource] / International Law Commission. – Mode of access: http://daccess-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N03/532/94/PDF/N0353294.pdf?OpenElement). – Title from the screen.
36. Second Report on Shared Natural Resources: Transboundary Groundwaters. Special Rapporteur C. Yamada [Electronic resource] / Fifty-sixth session // International Law Commission. – Mode of access: http://untreaty.un.org/ilc/sessions/56/56docs.htm. - Title from the screen.
37. Schwebel S. Second report on the law of non-navigational uses of international watercourse / S. Schwebel // International Law Commision. – Yearbook of International Law Commission, 1980. – Vol. II (Part One).
38. Explanatory note in the Final Report of the Working Group / United Nations Environmental Program // UNEP/IG. 12/2, 1978 at 7.
39. Adede O., Shared Natural Resources: Towards a Code of Conduct / O.Adede // Environmental Policy & Law, 1978. – Vol. 4(1). - P. 28.
40. Report of the World Commission on Environment and Development: Our Common Future [Electronic Resource] / United Nations Documents. – A/42/427. – Mode of access: http://www.un-documents.net/wced-ocf.htm. - Title from the screen.
41. Case concerning Gabcikovo-Nagymaros Project (Hundary/Slovakia) Judgement of 25 September 1997 [Electronic Resource] // International Court of Justice, Reports of Judgments, Advisory Opinions and Orders. – Mode of аccess: http://www.icj-cij.org/docket/files/92/7375.pdf . – Title from the screen.
42. Case Concerning Pulp Mills on the River Uruguay (Argentina v. Uruguay), Request for Indication of Provisional Measures, Order of 13 July 2006 / International Court of Justice Reports. – Vol. 19.
43. Birnie P., Boyle A., International Law and the Environment / P.Birnie, A.Boyle. – Oxford: Oxford University Press, 2002. - P. 139.
44. Лукашук И.И. Международное право. Особенная часть / И.И Лукашук. – М.: Волтерс Клувер, 2007. - С. 544.
45. Fitzmaurice M. Contemporary Issues of International Environmental Law / M. Fitzmaurice. - Edward Elgar Publishing Limited, 2009.
46. Бездєнєжна М. Ю. Роздільні природні ресурси: становлення міжнародно-правового режиму / М. Ю. Бездєнєжна // Міжнародній науково-практичній конференція «Актуальні питання сучасної юридичної науки» (м. Харків, 11-12 червня 2011 р.). – Том 1. – Харків: Асоціація студентів-аспірантів, 2011. – С. 33-36.
47. McCaffrey S. The Law of International Watercourses: Non-navigational Uses / S.McCaffrey. – London: Oxford University Press, 2001. – P. 598.
48. Taubenfeld H. International Environmental Law: Air and Outer Space / H. Taubenfeld // Natural Resources Journal. 1973. – Vol. 13. – P. 315.
49. Treaty between United States and Canada Relating to Boundary Water and Questions Arising Between the United States and Canada of 1909 II [Electronic resource]. – Mode of access: http://wwvv.greatlakesdirectory.org. – Title from the screen.
50. Kiss A., Shelton D. International Environmental Law / A. Kiss, D. Shelton. – Nairobi: UNEP, 2004. – P. 466.
51. Dellapenna J.W. The customary international law of transboundary fresh waters / J.W.Dellapenna // International Journal of Global Environmental Issues. – 2001. - Vol. 1. – P. 264-305.
52. Лазервиц Д. Развитие международного водного права: закон Международной комиссии права о ненавигационном использовании международных водотоков / Д.Лазервиц // Юридический сборник НИЦ МКВК. - №9. – С.66-83.
53. Taubenfeld H. International Environmental Law: Air and Outer Space / H. Taubenfeld // Natural Resources Journal. – 1973. - Vol. 13. – P. 315.
54. Economic Declaration adopted by the Fourth Conference of Heads of State or Government of Non-Aligned Countries, Algiers dated 5-6 September 1973 / United Nations Documents.- A/6300.
55. Report of the Intergovernmental Working Group of Experts on Natural Resources Shared by Two or More States on the Work of its Fifth session / United Nations Environmental Programme Governing Council. – Vol.12/2.
56. Draft Principles of Conduct in the Field of the Environment for the Guidance of States in the Conservation and Harmonious Utilization of Natural Resources Shared by Two or More States dated May 19, 1978 / United Nations Environmental Programme Governing Council // International Legal Material. – 1978. - Vol. 17. - P.1091.
57. Баскин Ю.Я. Международно-правовые вопросы использования рек (судоходство, производство электроэнергии, ирригация) / Ю.Я.Баскин // Советский ежегодник международного права 1961г. – М.: Изд-во академии наук СССР, 1962. – С.252-264.
58. International Regulation regarding the Use of International Watercourses for Purposes other than Navigation. Declaration of Madrid // Sources of international water law, FAO Legislative study 65 / [S.Burchi (edit.)]. – Rome: [б.в.], 1998. – Р.272-273.
59. Корбут Л.В., Баскин Ю.Я. Международные реки – история и современность / Л.В.Корбут, Ю.Я.Баскин // Советский ежегодник международного права 1979 г. – М.: Изд-во «Наука», 1980. – С.266-273.
60. Resolution on the Use of International Non-Maritime Waters / Sources of international water law, FAO Legislative study 65 // [S.Burchi (edit.)]. – Rome, 1998. – Р.278-279, p. 278.
61. Bogdanovic S. International Law of Water Resources: Contribution of the International Law Association (1954-2000) / Bogdanovic S. – London: Kluwer Law International, 2001. – XXXI.
62. Report of the Fifty-Second Conference / International Law Association, 1966 [Electronic resource]. – Mode of access: http://www.cawater-info.net/library/eng/helsinki_rules.pdf. - Title from the screen.
63. Berlin Conference [Electronic resource] / [C.Baker (edit.)] // ILA Newsletter. – 2004. - №21. – Mode of access: http://www.ila-hq.org/download.cfm/docid/ 96AFE5AD-2B14-4BAE-BBD8E1024E30AAAC. - Title from the screen.
64. McCaffrey S. Second report of the law of non-navigational uses of international watercourses / S. McCaffrey // Yearbook of the International Law Commission. – Vol. II (Part One), 1986.
65. Beaumont P. The 1997 UN Convention on the Law of Non-navigational Uses of International Watercourses: Its Strengths and Weaknesses from a Water Management Perspective and the Need for New Workable Guidelines / P.Beaumont // Water Resources Development. - 2000. - Vol. 16, № 4. – Р.475–495.
66. Seligman D. World’s major rivers. An introduction to international water law with case studies [Electronic resource] / D.Seligman // Colorado River Commission of Nevada. – Mode of access: http://crc.nv.gov/index.asp?m=wat/ - Title from the screen.
67. McCaffrey S. The Law of International Watercourses / S.McCaffrey. – London: Oxford University Press, 2007. – P. 598.
68. Report of the International Law Commission on the work of its Fifty-fourth session / International Law Commission. – United Nations Documents A/57/10, 2002.
69. Report of the International Law Commission on the work of its Fifty-fourth session / International Law Commission. – United Nations Documents A/57/10, 2002.
70. Report International Law Commission on the work of its Fifty-fifth session / Shared natural resources: first report on outlines, by Chusei Yamada. - A/C.4/533.
71. Sixth Committee of the UN General Assembly. Summaries of work of the 58th session [Electronic resource] / Report of the International Law Commission. – Mode of access: www.un.org/law/cod/sixth/58/sixth58.htm. - Title from the screen.
72. Rosenstock R. Shared Natural Resources of States / R. Rosenstock // Yearbook of the International Law Commission. – 2000. - Vol. II (Part Two). - P. 314-316.
73. Report of the International Law Commission on the work of its fifty-fifth session / International Law Commission. - United Nations Documents A/58/10, 2003.
74. Report of the International Law Commission on the work of its fifty-fifth session / International Law Commission. - United Nations Documents A/58/10, 2003.
75. Yamada C. Lecture on Shared Natural Resources at the thirty-ninth session of the IL seminar dated 7 July to 25 July 2003. quoted from Rainne J. The Work of the International Law Commission on the Shared Natural Resources: the Pursuit of Competence and Relevance // Nordic Journal of International Law. – 2006. - Vol. 75. - P. 324.
76. Report of the International Law Commission on Its Work on the Sixtieth Session. United Nations / General Assmebly Resolution, 62d Sess.- Supp.No 10. - UN Doc.A/63/10, 2008.
77. Island of Palmas case (Netherlands, USA) [Electronic resource] / Permanent Court of Arbitration Reports. – Mode of access: http://untreaty.un.org/cod/riaa/cases/vol_II/829-871.pdf. - Title from the screen.
78. Lotus Case (France v. Turkey) / Permanent Court of Arbitration Reports. - Series A, No.10, 1927.
79. Задорожній О., Медведєва М. Міжнародне право навколишнього середовища / О. Задорожній, М. Медведєва. – Київ: Промені, 2010.- С. 509.
80. Resolution 3201 On the Establishment of a New International Economic Order / United Nations General Assembly. – Mode of access: http://untreaty.un.org/cod/avl/pdf/ha/ga_3201/ga_3201_ph_e.pdf. - Title from the screen.
81. Charter of Economic Rights and Duties of States / United Nations General Assembly. – Mode of access: http://www.un-documents.net/a29r3281.htm. - Title from the screen.
82. Texaco Overseas Petroleum Co, and California Asiatic Oil Co. v. Libya / International Law Review 53, 289, 1977.
83. Kuwait v. American Independent Oil Co / International Legal Materials. – Vol. 21, 976, 1982.
84. Стокгольмская декларация от 16 июня 1972 года / Международно - правовые основы управления морскими живыми ресурсами // Теория и документы. - М.: Экономика, 2000.- С.430-436.
85. Wahl M. The Principle of Permanent Sovereignty Over Natural Resources and Foreign Investments / M.Wahl // The Graduate Institute of International and Development Studies, 1998. – P.20.
86. Sands Ph. Principles of International Environmental Law / Ph. Sands. – Cambridge: Cambridge University Press, 2003. – P. 1116.
87. Односторонние акты государств. Организация Объедененных Наций [Електронний ресурс] / Доклад Комиссии международного права. Пятьдесят восьмая сессия. Генеральная Ассамблея. Официальные отчеты. Шестьдесят первак сессия. Дополнение № 10 (1/61/10). Приложение Е. – С. 368-387. – Mode of access: http://untreaty.un.org/ilc/reports/2006/russian/annexes.pdf. - Title from the screen.
88. Behring Fur Seals Arbitration (Great Britain v. United States), 1893 / Moore’s International Arbitration Awards. – Vol. 1. – P.755.
89. Бабурин С.Н. Территория государства. Правовые и геополитические проблемы / М.: Московский Государственный Университет, 1997.
90. Хартія економічних прав та обов’язків держав. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_077. – Назва з екрану.
91. Lake Lanoux Arbitration (France v. Spain) / International Law Reports. – Vol. 101, 1957.
92. Legal problems relating to the utilization and use of international rivers. Report by the Secretary-General (A/5409) / [U Thant (edit.)] // Yearbook of International Law Commission. – Geneva: United Nations Publications. – 1974. - Vol.II, Part 2, P.197.
93. Trail Smelter (USA, Canada) dated April 16, 1938 and March 11, 1941 [Electronic resource] / Reports of International Arbitral Awards. – Mode of access: http://untreaty.un.org/cod/riaa/cases/vol_III/1905-1982.pdf. -Title from the screen.
94. San Juan River Case / Sources of international water law, FAO Legislative study 65 // [S.Burchi (edit.)]. – Rome, 1998 . – Р. 286-287.
95. Legality of the Threat or Use of Nuclear Weapons dated Jule 8, 1996. Advisory Opinion / International Court of Justice Reports. – Vol. 226, 241-42. - Para. 29.
96. Schwebel S. Third report on the law of non-navigational uses of international watercourse [Electronic resource] / International Law Commision. – A/CN.4/348 and Corr.1. – Mode of access: http://untreaty.un.org/ilc/documentation/english/a_cn4_348.pdf. - Title from the screen.
97. Виноградов С. Международное право и охрана атмосферы / C.Виноградов. - М.: Наука, 1989. – C. 357.
98. Report on reservations and observations as to the draft preamble and the fundamental principles expressed by the members of the Inter-Governmental Working Group on the Stockholm Declaration / United Nations Documents. - A/CONF.48/PC.12, Annex II.
99. Клименко Б.М. Державна територія. М., 1974, С. 82. Його міркування підтримує Закіряходжаев Л.Д. Режим транскордонних родовищ: застосовність міжнародно-правових положень про транзит // Московський журнал міжнародного права, 2006. - № 1. - С. 132-144.
100. Cooperation in the Field of the Environment Concerning National Resources Shared by Two or More States. United Nations Environmental Programme / Report of the Executive Director dated 20 February 1975. - UNEP/GC/44. - para. 88.
101. Northcutt Ely, the Conservation of Oil, 51 Harvard Law Review, 1209, 1219 (1938).
102. Botchway F. The International Adjudicatory Process and Transboundary Resources Disputes / F. Botchway // Oil, Gas & Energy Law 3. 2004.
103. Nuclear Tests (Australia v. France). Judgement / International Court of Justice Reports 253, 1974; Neclear Teste (New Zealand v. France). Judgement / International Court of Justice Reports, 1974 – Vol. 457.
104. Тункин Г.І. Женевська конференція по морському праву / Г. Тункин // Міжнароднe життя. 1958., № 7. - С.67.
105. Віденська Конвенція про право міжнародних договорів. Коментар. Талалаєв A.H.: М., 1997. - C.143-147.
106. Draft Articles on the Law Transboundary Aquifers / International Law Commission [Electronic resource]. – Mode of access: http://untreaty.un.org/ilc/texts/instruments/english/draft%20articles/8_5_2008.pdf. - Title from the screen.
107. Botchway F. The Context of Trans-Boundary Energy Resource Exploitation: The Environment, the State and the Methods / F. Botchway // Colorado Journal of International Environmental Law. – Vol. 14 – P. 191.
108. Report of International Law Commission on the Work of Its Fifty-second Session [Electronic resource] / International Law Commission. – Mode of access: http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:CWaSAWbkI-MJ:untreaty.un.org/ilc/guide/9_8.htm+international+law+commission+A/56/10&cd=1&hl=ru&ct=clnk&gl=ua&client=firefox&source=www.google.com.ua. – Title from the screen.
109. Report of International Law Commission on the Work of Its Fifty-second Session [Electronic resource] / International Law Commission. – Mode of access: http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:CWaSAWbkI-MJ:untreaty.un.org/ilc/guide/9_8.htm+international+law+commission+A/56/10&cd=1&hl=ru&ct=clnk&gl=ua&client=firefox&source=www.google.com.ua. – Title from the screen.
110. Request for an Examination of the Situation in Accordance with Paragraph 63 of the Nuclear Tests Case 1974 / Dissenting Opinion of Judge Ad Hoc Palmer. - International Court of Justice Reports. – Vol. 288, 1995.
111. MOX Plant (Ireland v United Kingdom). Provisional Measures, Order of 3 December 2001 [Electronic resource] / Permanent Court of Arbitration. – Mode of access: www.pca-cpa.org/showfile.asp?fil_id=85. – Title from the screen.
112. Land Reclamation by in and around the Straits of Johor (Malaysia v Singapore), Provisional Measures, Order of 8 October 2003 ITLOS Reports 2003, 10.
113. Медведєва М. О. Міжнародно-правовоий механізм реалізації норм багатосторонніх угод з охорони навколишнього середовища: Наукова доповідь / Медведєва Марина Олександрівна // [Кафедра міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Асоціація міжнародного права], Київ, 2011. – с. 20.
114. McIntyre O. The Proceduralisation and Growing Maturity of International Water Law. Case Concerning the Pulp Mills on the River Uruguay (Argentine v. Uruguay), International Court of Justice / O. McIntyre / Journal of Environmental Law, 2010. - Vol. 22. – p. 3.
115. Barnes R. Property Roghts and Natural Resources / R.Barnes. - Hart Publishing, 2009. - P. 239-240.
116. Burke W. The Law of the Sea Convention Provisions on Conditions of Access to Fisheries Subject to National Jurisdiction / W. Burke // 63 Oregon Law Review. – Vol. 73, 78, 1984. – P. 84.
117. Christie D. It don’t come EEZ: the failure and future of coastal state fisheries / D.Christie // Journal of Transnational Law & Policy, 2004. – Vol.1. – P.14.
118. Hohmann H. Precautionary Legal Duties and Principles of Modern International Environmental Law / H. Hohmann. - Graham & Trotman/ Martinus Nijhoff, 1994. - P. 206.
119. Nelson D. The Development of the Legal Regime of High Seas Fisheries / D. Nelson. – New York: Oxford University Press. 1999. – P.129.
120. Birnie P. International Regulation of Whaling: From Conservation of Whaling to Conservation of Whales and Regulation of Whale-Watching / P. Birnie // Oceana. - Vol. II, 1985. - Pgs. 614-619, 653-656.
121. Rose G., Crane S. The Evolution of International Whaling / P. Sands, G. Rose, S. Crane. - Greening International Law: Earthscan, 1993, Pgs.159-181.
122. Freestone D. International Fisheries Law since Rio: the Continued Rise of the Precautionary Principle / D. Freestone, A. Boyle. - Oxford: Oxford University Press, 1999. – P.135-164.
123. Vicuna F. The Changing International Law of High Seas Fisheries / F. Vicuna. – Cambridge: Cambridge University Press, 2004.- P. 162.
124. The Implementation of the Provisions of the United Nations Convention on the Law of the Sea of 10 December 1982 Relating to the Conservation and Management of Straddling Fish Stocks and Highly Migratory Fish Stocks / United Nations Document. - A/CONF.164/37, 1995.
125. Bergin A. Conservation and anagement of Highly Migratory Species: the New Bluefin Tuna Convention / A.Bergin // Ocean and Coastal Management. – 1994. - Vol.24. - P.139-144.
126. Kwiaitowksa B. The Southern Bluefin Tuna Cases / B. Kwiaitowksa // The International Journal of Marine and Coastal Law. - 2000. - Vol. 15.
127. Hayashi M. The Southern Bluefin Tuna Cases: Prescription of Provisional Measures by the International Tribunal for the Law of the Sea / M. Hayashi // 13 Tulane Environmental Law Journal. – Vol. 361, 2000.
128. Southern Bluefin Tuna Cases (New Zealand v. Japan; Australia v. Japan. Provisional Measures, Order dated 27 August 1999 / World Trade Oranizations // International Legal Materials. – Vol. 32. – P. 1264.
129. Freestone D. The Conservation of Marine Ecosystems under International Law / D. Freestone // International Law and the Conservation of Biological Diversity, Bowman & Redgwell Eds: Kluwer Law,1996. – P. 106.
130. Вилегжаніна А.Н, Зіланов В.К. Міжнародно - правові основи управління морськими живими ресурсами / А.Н Вилегжаніна, В.К. Зіланов. - Теорія і документи: М., 2000. - С.458 – 475.
131. Конвенція про охорону біорізноманіття від 5 червня 1992 р. // Збірник міжнародно-правових актів у сфері охорони довкілля. – 2-ге вид., доп. – Львів: Норма, 2002. – С.329-342.
132. Barnes R. Property Roghts and Natural Resources / R.Barnes. - Hart Publishing, 2009. - P. 239-240.
133. Медведєва М.О. Екосистемний підхід в праві навколишнього середовища: проблеми розуміння і застосування // Право України, 2010, №2.
134. Ecosystem Based Fishery Management. Ecosystems Principles Advisory Panel [Electronic resource] / A Report to Congress 1, 1999. – Mode of access: http://www.nmfs.noaa.gov/sfa/EPAPrpt.pdf. - Title from the screen.
135. Report of Working Party on the Scientific Basis of Determining Management Measures. United Nations Food and Agricultural Organization / Technical Paper No. 236. – United Nations Document: FIRM/R22336, 1980.
136. Report of Working Party on the Scientific Basis of Determining Management Measures. United Nations Food and Agricultural Organization / Technical Paper No. 236. – United Nations Document: FIRM/R22336, 1980.
137. The Precautionary Approach to Fisheries with Reference to Straddling Fish Stocks and Highly Migratory Fish Stocks. United Nations Food and Agricultural Organization / FAO Fisheries Circulation No. 871, 12. – United Nations Document: FIRM/C871(Tri), 1994.
138. Fisheries Bycatch and Discards. United Nations Food and Agricultural Organization [Electronic resource] / Committee on Fisheries, 22d Session. - COFI/97/Inf.7. – Mode of access: http://www.fao.org. – Title from the screen.
139. Timor Sea Treaty, Austкlia E. Timor T.S. No. 13 [Electronic resource]. – Mode of access: http://www.un.org/Depts/los/LEGISLATIONANDTREATIES/PDFFILES/ TREATIES/AUS-TLS2002TST.PDF. – Title from the screen.
140. International Hydrological Programme of UNESCO, ‘Transboundary Aquifers: Managing a Vital Resource. The UNILC Draft Articles on the Law of Transboundary Aquifers’, UNESCO 2009, SC-2008/WS/35.
141. Eckstein G. Commentary on the UN International Law Commission’s Draft Articles on the Law of Transboundary Aquifers / G. Eckstein // Colorado Journal of International Environmental Law and Policy. – 2007. - Vol. 18(3). - P.537-610.
142. Tarlock D., Corbidge J., Getches D. Water Resource Management: A Casebook in Law and public Policy / D. Tarlock // Foundation Press, 2002. - 5th ed. – P.537.
143. Mechlem K. Moving Ahead in Protecting Freshwater Resources: the International Law Commission’s Draft Articles on Transboundary Aquifers / K. Mechlem // Leiden Journal of International Law. – 2009. - Vol. 22(4). – P. 801-821.
144. Eckstein G., Eckstein Y. A Hydrogeological Approach to Transboundary Ground Water Resources and International Law / G. Eckstein // 19 American University International Law Review. – 2003. - Vol. 201. - Part III(B).
145. Eckstein G. Protecting a Hidden Treasure: the UN International Law Commission and the International Law of Transboundary Ground Water Resources / G. Eckstein // Sustainable Development Law & Policy. – 2005. - Vol. 5, 7.
146. Convention relatif à la Protection, à l'Utilisation, et à la Réalimentation et au Suivi de la Nappe souterraine franco-suisse du Genevois (Arrangement on the Protection, Utilization and Recharge of the Franco-Swiss Genevese Aquifer) [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.internationalwaterlaw.org/documents/regionaldocs/2008Franko-Swiss-Aquifer.pdf. - Title from the screen.
147. Groundwater in International Law: Compilation of Treaties and Other Legal Instruments [Electronic resource] // United Nations. – Mode of access: http://www.un.org/waterforlifedecade/pdf/groundwaterFao86.pdf. - Title from the screen.
148. Establishment of a Consultation Mechanism for the Northwestern Sahara Aquifer System (SASS) between Algeria, Libya, Tunisia Electronic resource]. – Mode of access: http://www.fao.org/docrep/008/y5739e/y5739e05.htm#bm05.2.1. - Title from the screen.
149. Rules on International Groundwaters [Electronic resource] // Studies and declarations made by international non-governmental organizations. Sources of International Water Law, FAO – Mode of access: http://www.fao.org/DOCREP /005/W9549E/w9549e08.htm#bm08.2. – Title from the screen.
150. Report of the International Law Commission on Its Work on the Fifty-eighth Session [Electronic resource] / International Law Commission. – Mode of access: untreaty.un.org/ilc/sessions/.../58docs.htm. – Title from the screen.
151. Report of the International Law Commission on Its Work on the Sixtieth Session [Electronic resource] // International Law Commission. – Mode of access: untreaty.un.org › ... › Sixtieth session. – Title from the screen.
152. International Glossary of Hydrology [Electronic Resource] // UNESCO/WMO. – Mode of access: portal.unesco.org/.../ev.php-URL_ID=5309&URL_DO=DO_TOPIC&UR