Оліянчук Андрій Михайлович. Козацтво Лівобережжя України: соціальний статус і військові повинності (початок – 60-ті рр. ХІХ ст.)

Короткий опис

Оліянчук Андрій Михайлович. Назва дисертаційної роботи: "Козацтво Лівобережжя України: соціальний статус і військові повинності (початок – 60-ті рр. ХІХ ст.)"

Оліянчук Андрій Михайлович. Назва дисертаційної роботи: "Козацтво Лівобережжя України: соціальний статус і військові повинності (початок – 60-ті рр. ХІХ ст.)"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
ОЛІЯНЧУК АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
УДК 94(477.5):355.311.97 “18”
КОЗАЦТВО ЛІВОБЕРЕЖЖЯ УКРАЇНИ:
СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС І ВІЙСЬКОВІ ПОВИННОСТІ
(ПОЧАТОК – 60-ТІ РР. ХІХ СТ.)
Спеціальність 07.00.01 – історія України
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук
Науковий керівник:
Калакура Ярослав Степанович,
доктор історичних наук, професор
КИЇВ – 2016
2
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА
МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ…………………..……………………………….8
1.1.Стан дослідження теми……….…..……………………………………………..8
1.2. Джерельний комплекс і методика дослідження…………………………......27
РОЗДІЛ 2. ПОЛІТИКА ЦАРИЗМУ ЩОДО КОЗАЦТВА
НА ТЕРЕНАХ КОЛИШНЬОЇ ГЕТЬМАНЩИНИ……………………………48
2.1. Козацтво Лівобережжя України в соціальній градації
Російської імперії…………………………………………………………………...49
2.2. Демографічні та соціально-економічні процеси в
середовищі козацтва Полтавської й Чернігівської губерній….......……………..61
РОЗДІЛ 3. ОСОБОВИЙ СКЛАД ПОЛТАВСЬКИХ І
ЧЕРНІГІВСЬКИХ КОЗАЦЬКИХ ПОЛКІВ 1812-1864 РР.…………………..76
3.1. Офіцерський склад козацьких формувань…………………………………...76
3.2. Рядовий та унтер-офіцерський склад
лівобережних козацьких полків…………………………………………………...95
РОЗДІЛ 4. ЛІВОБЕРЕЖНІ КОЗАЦЬКІ ПОЛКИ У
ВОЄННИХ ДІЯХ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ…………………………………...122
4.1. Козацтво Лівобережжя України у
франко-російській війні 1812-1814 рр.……………………………………...…...122
4.2. “Малоросійські” козацькі полки у боротьбі з
польським повстанським рухом у 1831-1832 рр. ……………………………...142
4.3. Кінні козацькі полки з Лівобережжя України у
Кримській війні 1853-1856 рр. ………………………………………………….157
4.4. Залучення лівобережних кінних козацьких полків
до боротьби з польським Січневим повстанням 1863 - 1864 рр. ……………...168
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………187
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ …………………195
ДОДАТКИ………………………………………………………………………...235
3
ВСТУП
Історія українського козацтва належить до однієї з провідних тем вітчизняної
історіографії, посідаючи важливе місце і в працях зарубіжних дослідників. Це
пов’язано як з його колосальним впливом на державотворчі процеси, так і з
унікальністю самого феномену козацтва. Однак історія козацтва асоціюється
переважно з історією Запорізької Січі, Хмельниччини та Гетьманщини. З
ліквідацією останньої у масовій свідомості закінчується історія українського
козацтва, хоча його традиції продовжували живити суспільну свідомість
українців.
Після ліквідації державних структур і полково-сотенного устрою
Гетьманщини не зникла її станова опора – козацтво. У нових імперських
реаліях воно продовжувало залишатись окремим станом. Уряд Російської
імперії пішов на це не в останню чергу заради зміцнення обороноздатності
держави. У першій половині ХІХ ст. жоден військовий конфлікт, що проходив
на території Російської імперії, тобто був потенційно небезпечний для
існування чи цілісності держави, не обходився без створення військових загонів
з козацтва Полтавської та Чернігівської губерній. Цей факт вказує на
важливість козацьких полків у структурі сил, що відповідали за безпеку
держави. Звідси й випливає актуальність теми. Вона зумовлена необхідністю
наукового осмислення мотивів створення лівобережних козацьких полків
ХІХ ст., визначення їх місця як в історії українського козацтва, так і
вітчизняних збройних сил.
Дослідження теми важливе і з точки зору розвитку історичної науки,
оскільки, не зважаючи на відносно великий пласт літератури, досі не створена
цілісна історія полтавських і чернігівських козацьких полків ХІХ ст., не
вивчено їх значення для збереження козацького стану, економічної та
соціокультурної самобутності населення цих губерній.
Крім того, в нинішніх умовах військової агресії Росії проти України
корисним є вивчення досвіду термінового створення додаткових військових
4
з’єднань, якими були лівобережні козацькі полки 1812-1864 рр., у разі нагальної
потреби.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження виконано в рамках програми науково-дослідних робіт “Українська
нація в загальноєвропейському вимірі: історія та сучасність”, затвердженої
вченою радою історичного факультету Київського національного університету
імені Тараса Шевченка (державний реєстраційний номер № 11 БФ 046-01).
Об’єктом дослідження є козацтво Лівобережжя України як окремий стан
населення, його структура та військові повинності.
Предметом дослідження є суспільно-політичні, економічні та
соціокультурні процеси, пов’язані з виконанням козацтвом військових
повинностей, створенням та функціонуванням окремих козацьких полків.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють перші дві третини ХІХ ст. і
конкретизуються періодом з 1812 по 1864 рр., тобто з часу формування
полтавських і чернігівських козацьких полків для участі у франко-російській
війні до розпуску лівобережних козацьких полків, створених для боротьби з
польським повстанським рухом 1863-1864 рр.
Географічні межі дослідження представлені головним чином територією
Полтавської та Чернігівської губерній (Лівобережжя України), де залишався
козацький стан і з якого формувались козацькі полки. Крім того, в дослідженні
фігурують губернії, що стали для лівобережних козацьких полків театром
бойових дій і через які вони рухались до місць військової служби (Віленська,
Вітебська, Волинська, Гродненська, Калузька, Київська, Курляндська, Мінська,
Могильовська, Московська, Новгородська, Орловська, Подільська, Псковська,
Санкт-Петербурзька, Смоленська, Тульська губернії та Герцогство
Варшавське).
Метою дисертаційної роботи є комплексне дослідження козацького стану
Лівобережжя України й історії створення та функціонування козацьких
підрозділів у 1812-1864 рр.
Відповідно до поставленої мети визначено наступні дослідницькі завдання:
5
- з’ясувати стан наукової розробки теми, виявити прогалини та дискусійні
питання;
- охарактеризувати джерельний комплекс з теми дослідження та здійснити
його класифікацію;
- дослідити демографічний і економічний стан козацтва Полтавської та
Чернігівської губерній, його соціальну градацію і виконання ним державних
повинностей;
- встановити причини створення лівобережних козацьких полків, їх
чисельність і втрати, загальні й особливі риси участі у франко-російській війні
1812 - 1814 рр., у боротьбі з польським повстанським рухом 1831 - 1832 та 1863
- 1864 рр., а також у Кримській війні 1855 - 1856 рр.;
- проаналізувати зміни в структурі особового складу лівобережних козацьких
полків 1812 - 1864 рр., встановити джерела його формування та визначити роль
козацьких полків у житті їх офіцерів і рядових;
- сформулювати пропозиції щодо подальшого дослідження проблеми.
Методологічною основою дослідження стали принципи історизму,
об’єктивності та системного підходу. У процесі підготовки роботи використано
загальнонаукові та власне історичні методи. Перші представлені аналізом та
синтезом, індукцією й дедукцією. Другі включають комплекс таких методів як
історико-хронологічний, історико-порівняльний, архівної евристики,
текстологічний, ретроспективний, просопографічний, кількісно-статистичний
та ін.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі залученого до
наукового обігу великого масиву маловідомих, переважно архівних джерел
здійснено комплексне дослідження історії полтавських і чернігівських
козацьких полків 1812-1864 рр., яка досі не отримали належного й об’єктивного
висвітлення в історіографії. Переглянуто підходи до оцінки суспільного
становища козацтва Лівобережжя України в Російській імперії. З нових позицій
розкрито причини й обставини створення полтавських і чернігівських
козацьких полків. Дістали подальшого розвитку дослідження з типології
6
лівобережних козацьких полків ХІХ ст. Вперше визначено характерні риси та
відсоткову складову кожної категорії, з якої формувався офіцерський і рядовий
склад “малоросійських” козацьких полків. Доповнено відомості про виконання
бойових завдань козацькими полками 1812 – 1864 рр., уточнено інформацію
про їх чисельність і втрати. Висловлено пропозиції щодо тематики подальших
студій з означеної проблеми.
Практичне значення дисертації зумовлюється тим, що здобуті в ній знання,
зроблені узагальнення та висновки можуть бути використані у наступних
дослідженнях з історії України та Центрально-Східної Європи, зокрема в
контексті подій, пов’язаних з франко-російською та Кримською війнами,
польськими Листопадовим і Січневим повстаннями. Крім того, матеріали
роботи можуть бути залучені до створення навчально-методичних праць і
розробки лекційних курсів з історії українського козацтва ХІХ ст., розгортання
краєзнавчих студій, пов’язаних з Полтавщиною та Чернігівщиною.
Апробація результатів дослідження була здійснена у доповідях і тезах на:
ХІІ, ХІІІ та ХІV міжнародних наукових конференціях “Шевченківська весна”
(Київ, 2014, 2015, 2016), VІІІ міжнародній науковій конференції “Дні науки
історичного факультету” (Київ, 2015), всеукраїнській науковій конференції
“Шістнадцяті джерелознавчі читання. Архівна наука і освіта в незалежній
Україні” (Київ, 2015), науковій конференції “Історія становлення та розвитку
українського війська від Русі до сьогодення” (Київ, 2015), міжнародній
науковій конференції “Одеські читання” (Одеса, 2012).
Публікації. Основні матеріали та положення дисертаційного дослідження
викладено у 11 публікаціях, 5 з яких у наукових фахових виданнях, у тому
числі одна стаття в зарубіжному науковому виданні. Окремі положення та
результати додатково відображені у 6 публікаціях тез на наукових
конференціях.
Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження.
Робота складається зі вступу, чотирьох розділів (10 підрозділів), висновків,
7
списку використаних джерел і літератури (40 с., 355 позицій) та 10 додатків.
Загальний обсяг роботи 247 с., з них основний текст – 194 с.

Список літератури

ВИСНОВКИ
ДослідженняісторіїкозацтваЛівобережжяУкраїнитавиконанняним
військовоїповинностіуформіствореннятадіяльностіокремихполківз
початкудосерединихррХІХстналежитьдоактуальнихіважливих
проблемісторичноїнаукиЦепідтвердилавиконанадисертаційнароботай
отриманірезультатиЗапідсумкамидослідженняможназробитинаступні
висновки
Аналізісторіографіїтемизасвідчивщонезважаючинатривалийпроцесїї
вивченнятанаявністьчисленнихпублікаційдосінествореноузагальнюючої
працікомплексногохарактеруУпроцесідослідженнятемидоситьчітко
простежуєтьсятриумовнихперіодидорадянськийрадянськийта
пострадянськийУпрацяхдорадянськихісториківІПавловський
МСтороженкоВАпухтінтаінувагазосереджуваласьнаетапахформування
козацькихполківутарраїхучастіувоєннихдіяхувагане
приділялась
РадянськіісторикиБАбаліхінВБабкінГГербільськийтаін
досліджувалиісторіюкозацькихполківуфранкоросійськійвійні
рроднакпроїхучастьузакордонномупоходіросійськоїармії
ррмайженезгадувалиНатриіншівипадкиствореннятафункціонування
лівобережнихкозацькихполківуХІХстуваганезверталасьТакожтакі
радянськіісторикиякНДружинінІГуржійіТЛазанськасистемновивчали
питаннясоціальноекономічноїісторіїлівобережногокозацтвавконтексті
вивченнястанудержавнихселян
ЗвідновленнямнезалежностіУкраїнипочавсясучаснийетапвивченняісторії
лівобережногокозацтватавиконаннянимвійськовоїповинностізпочаткудо
хррХІХстОсновнийісторіографічнийдоробокпредставленийпрацями
ОБачинськоїФСтояноваСЦигульськоготаінВонипочастирозглянули
суспільнетасоціальноекономічнестановищекозацтваособливостівійськової
службикозацькихполківуХІХствстановилиїхштатнукількістьПроте

значначастинапитаньщоєключовимидлярозумінняїхісторіїпотребують
уточненнятаподальшогодослідженняЗокремапотребуютьподальшого
вивченнянаступніаспектиїхісторіїсуспільнестановищекозацькогостанув
ХІХствпливурядовоїполітикинайогодемографічнийстанпричини
створеннятипологіятадіяльністьлівобережнихкозацькихполківХІХстїх
чисельністьівтратиНедослідженимиєпитанняструктуриособовогоскладу
козацькихполківіспособівйогокомплектаціїхарактеристикиофіцерського
корпусуставленняпредставниківкозацькихгромаддовиконаннявійськової
повинностіформування“образуворога”усвідомостікозаківлівобережних
полків
Доведенощосформованийджерельнийкомплексєдостатньо
репрезентативниміпредставленийдоволіширокимспектромсвідченьСеред
нихпереважаютьнеактуалізованіактовідокументидержавнихорганіввлади
щозаймалисяствореннямтарозформуваннямлівобережнихкозацькихполківі
матеріалиштабнихканцелярійЇхдоповнюютьзаконодавчіактивідомостіз
періодичноїпреситаджерелаособовогопоходженнялітературнійусні
історичнітвориІнформаційнийпотенціалзгаданогоджерельногокомплексу
дозволивсистемнодослідитисоціальнийстатускозацтваівиконанняним
військовоїповинностіуформіорганізаціїтадіяльностікозацькихполків–
рр
З’ясованощокозацтвоЛівобережжяУкраїниупершійполовиніХІХст
булооднимзнайчисельнішихстаніврегіонуауПолтавськійгубернії
найчисельнішимПротейогоактивнезалученнядоколонізаторськоїта
оборонноїполітикидержавипризвелодотогощозростаннячисельності
козацькогостанувідбувалосьповільнішеніжіншихстанівПолтавськоїта
ЧернігівськоїгубернійПісляліквідаціїдержавнихструктурГетьманщини
козацтвоЛівобережжяУкраїнибуловіднесенодостанудержавнихселян
становлячинатериторіїПолтавськоїтаЧернігівськоїгуберніййогооснову
Козацтвопродовжуваловідчуватисвоюокремішністьвідрештиселянстваа
імперськічиновникизасвідчувалиїїособливимиумовамисплатиподатківі

виконанняповинностейЇхрозмірзалежаввідствореннязкозацтва
іррегулярнихз’єднаньУперіодїхформуванняйодразупіслярозформування
уряднадававкозацтвузначніпільгиусплатіподатківівиконаннірекрутської
повинностіУмирнічасиподатковенавантаженнянакозацтвазросталота
прирівнювалосьдофіскальнихсплатдержавнихселян
Представникикозацькогостанунеперебуваливособистійкріпосні
залежностіПрицьомувониналежалидонепривілейованоїчастининаселення
імперіїЦедозволяловладіумоментинеобхідностівідриватипотрібну
кількістькозаківвідгосподарствдляпосиленнявійськаСоціальноекономічнийукладкозацтваЛівобережжяУкраїнистворювавоб’єктивні
передумовидляствореннязнихіррегулярнихз’єднаньуперіодивійськової
необхідності
КозацтвоПолтавськоїтаЧернігівськоїгубернійрозглядалосяурядовцями
різнихрангівякстанчиїмобов’язкомєоборонадержавиЦеслугувало
ідеологічнимобґрунтуваннямствореннязкозацтвавійськовихпідрозділіву
часизбройнихконфліктівяківелаРосійськаімперіязпочаткудохрр
ХІХст
Встановленощоствореннялівобережнихкозацькихполківу–
ррбулоекстренимзаходомпозбільшеннючисельностівійськачерез
недолікирекрутськоїсистемикомплектуванняарміїтафінансовуслабкість
РосійськоїімперіїЗкожнимнаступнимвипадкомствореннякозацькихполків
їхкількістьіштатначисельністьпостійнозменшувалисьТількиособовий
складкозацькихполківррнісвтративідзіткненнязсупротивником
Більшістьлетальнихвипадківбулазумовленанедостатнімматеріальним
забезпеченнямособовогоскладу
Організація“малоросійських”козацькихполківррвідбуваласьу
рамкахствореннярізноготипуополченьщоформувалисьубільшостігуберній
європейськоїчастиниРосійськоїімперіїЛівобережнікозацькіполки
організовувалисьзамоделлюкіннихполківземськогоополченняРазомзтим
їхустрійяклегкокіннихпідрозділівспівпадавзтрадиційнимустроємвійська

ГетьманщиниЛівобережнікозацькіполкибуликласичнимпроявом“народної
міліції”тобтозагонівополченцівякінебулипрофесійнимивоякамиа
призивалисьдовійськатількиуперіодкрайньоїнеобхідностіФормат
козацькихполківвикористовувавсязметоюмаксимальноїмобілізації
козацькогостану
Козацькіполкистворювалисьдляприкриттятилурегулярноїарміїтавякості
їїнайближчогорезервуОднакоперативнаситуаціяосенірзмусила
військовекомандуваннявикористовуватиїхнапередовихділянкахзіткненьз
армієюНаполеонадевонивтратилимайжеполовинуособовогоскладуУ
закордонномупоходіросійськоїарміїррлівобережнікозацькі
полкивжевиконувалитіфункціїщопочатковобулипокладенінаних
Зокремавонизабезпечувалинадійністькомунікаційпередовихчастинатакож
бралиучастьвоблозірядуфортецьсупротивника
Особливістюкозацькихполківррупорівняннізминулимі
майбутнімивипадкамиїхформуваннябулотещовонинестворювалисьяк
частинабільшогоополченняУкампаніїзпридушенняпольського
ЛистопадовогоповстанняРосійськийурядстворивновііррегулярнічастини
тількизкозацтваПолтавськоїтаЧернігівськоїгубернійСвоїмустроємвони
суттєвовідрізнялисьвідпопередньогокозацькогоополченняррі
формувалисьзазразкомуланськоїкавалерії
Лівобережнікозацькіполкиприбулинатеатрбойовихдійумоментколи
доляповстаннябуламайжевирішенатомувбезпосереднізіткненняз
основнимисиламиінсургентівневступалиВиняткомсталаучастьпоодиноких
козацькихз’єднаньуліквідаціїзалишківповстанськихзагоніввосенир
Натомістьвонизастосовувалисьуякостіприкордоннихзагонівохороняли
комунікаціїдіючоїарміїтасприяливідновленнюдовоєнногопорядкуна
територіяхсучасноїЛитвийБілорусі
Створенняполтавськихічернігівськихкозацькихполківур
відбувалосьурамкахформуванняземськогоДержавногоополченнящо
організовувалосьубільшостігубернійєвропейськоїчастиниімперіїВонине

бралиучастіубойовихдіяхалишездійснилизимовімаршідопотенційних
театріввоєннихдійдемалинестиприкордоннуслужбутабратиучастьу
боротьбізанглофранцузькимидесантамиОскількикозацькіполки–
ррзначнучастинусвогоіснуванняпровелиумісцяхформуваннято
владаширокозалучалаїхдляпідвищенняавторитетурежимушляхом
організаціїчисленнихурочистихмаршівТакожкозацькізагони
використовувалисьдляпридушенняселянськихбунтів
Лівобережнікозацькіполкиррстворювалисьякудосконалена
версіяозброєнихсільськихкараулів–ополченнящобулостворенеузахідних
губерніяхімперіїОднактипологічнокозацькіполкирбулибільшесхожі
наполкирінаіррегулярнічастинРосійськоїарміїніжнаозброєні
сільськікараулирЛівобережніполкиррбулинайменшими
зачисельністюзусіхчотирьохвипадківїхстворенняАлезаякісними
характеристикамиособовийскладкозацькихполківррбув
найкращимзусіхчотирьохвипадківїхстворенняЇхслужбапроходилана
територіїКиївськогогенералгубернаторствадевониурздійснювали
охоронувійськовогомайнагромадськогопорядкутаслужилипересторогою
длямісцевогонаселеннявідздійсненняантивладнихдій
Такимчиномлівобережнікозацькіполкиррстворювали
унікальнийтількидляцьогорегіонудосвідщовідрізнявїхвідрештитериторій
РосійськоїімперіїЇхорганізаціятафункціонуванняслугувалипретензієюна
особливийстатускозацтваПолтавськоїтаЧернігівськоїгубернійуХІХст
Протезапровадженнязагальноївійськовоїповинностіурозначало
кінецьпрактикистворенняіррегулярнихкозацькихполків
З’ясованощоофіцерськийкорпуслівобережнихкозацькихполків–
ррформувавсязвідставнихвійськовихіцивільнихчиновників
ПолтавськоїтаЧернігівськоїгубернійТакапрактикакомплектування
офіцерськогокорпусупризвеладотогощозначначастинавідставних
військовихбулавдоситьзріломувіціаіншащоскладаласязцивільних
чиновниківнемаладосвідувійськовоїслужби

Крімкозацькогоополченняррнаборомофіцерівзаймались
губернськітаповітовізібраннядворянЦедозволялозначнійчастинімісцевого
дворянствазавдякиродинниміслужбовимзв’язкамзробитисобіуспішну
військовукар’єрувлівобережнихкозацькихполкахОфіцерськаслужбав
козацькихполкахдозволялацивільнимчиновникамдобиватисяшвидкого
кар’єрногороступовійськовихщабляхпринаймнішвидшогоніжу
регулярнихчастинахЦепояснюєтьсяїхіррегулярнимхарактеромТакож
зайняттяофіцерськихпосадулівобережнихкозацькихполкахзабезпечувало
подальшікар’єрніперспективинацивільнійслужбі
Рядовийскладкозацькихполківформувавсязоднойменногостану
ЛівобережжяУкраїниКозакивступалидополківзарішеннямкозацьких
громадназасадахвиконаннярекрутськоїповинностіпереддержавою
Простежуєтьсястійкатенденціяпідвищеннясередньоговікурядовогоскладу
козацькихполківПаралельноукожномунаступномукозацькомуополченні
зроставвідсотоккозаківщомалисім’юВимогидофізичногостанукозаків
лівобережнихполківзавждибулинижчиминіждорекрутіврегулярнихчастин
Цепояснюєтьсяякпоспішністюформуваннякозацькихполківтакітимщоїх
службамалапроходитивтилудіючоїармії
Зточкизоруспособувступуулівобережніполкирядовийскладкозацьких
полківніколинестановивєдиногоцілогоНайбільшоюкатегорієюбулиособи
щовступилизарекрутськоючергоюЇхвідсотокзавждибуввищимза
ДоситьчисельноюбулакатегоріярекрутськихнайманцівУкозацькихполках
ррїхкількістьдосягалаПрактикарекрутськогонаймуза
якоюкозакмігвступитиулівобережніполкизавинагородувідтретьої
сторонируйнувалаоб’єктивніпередумовидлядобровільноговступуу
вищезазначенез’єднанняТомудобровольцівмайжезавждибулаабсолютна
меншістьТількиурркількістьдобровольцівзросладо
Порівнянонечисленноюпротепомітноюбулакатегоріяосібякихкозацькі
громадивідправилислужитинасильнопозарекрутськоючергоючерез
несплатуподатківневиконанняповинностейіпорушеннятодішніхсуспільних

нормТакимчиномкозацькігромадипозбавлялисьсоціальногобаластуа
лівобережніполкиотримувалипотенційнихдезертирівіпорушників
дисципліни
Формуваннярядовогоскладулівобережнихкозацькихполківвідображалоті
процесищовідбувалисьукозацькихгромадахУпершучергуцеколективний
примусоскількибільшістькозаківйшлиулівобережніполкизарішенням
громадидоякоївониналежалиТакожможнаговоритипровідсутність
пієтетупередвійськовоюслужбоюбажаннязберегтидлямирногожиттяосіб
щомоглисплачуватиподаткитавиконуватиповинностійпозбутисьтихосіб
щобулиобузоюдлякозацькихгромадВиразникомцихпринципівстали
рекрутськінайманцітакозакищобуливідправленіпозарекрутськоючергою
черезневідповідністьтодішнімнормамповедінкиВиразникамитенденцій
взаємодопомогийодночасноколективногопримусусталикозакищозамінили
своїхродичівВтіленнямпринципувзаємодопомогибулозвільненнявідвступу
вкозацькіполкиосібщобулиєдинимигодувальникамидлясвоїхсімей
Виконанароботадоводитьщотемакозацькихполківрряк
сегментбільшширокоїпроблемипотребуєподальшогодослідженняНанашу
думкуважливимитаперспективнимиєаналізсоціокультурнихпроцесіву
середовищікозацтвавконтекстінаціональногопробудженняутвердження
українськоїідентичностійактивізаціяантиімперськогорухузбереження
історичноїпам’ятітанаростаннясуспільноїностальгіїзавольностями
козацькогетьманськоїдобиТакождоцільнимєвивченнявпливукозацького
міфунаствореннясучасноїукраїнськоїідентичності
Крімтоговартуєувагидослідженняісторіїтипологічнихкопійкозацьких
полків–земськихополченьщодіялиуХІХстнаукраїнськихземляхТакими
булизагониземськогоополченнярідружинидержавногоополчення
рщостворювалисьздержавнихтаприватновласницькихселян
ПолтавськоїйЧернігівськоїгубернійТакождонихналежаликозацькіполки
–ррзПравобережжяУкраїнийозброєнісільськікараулир

Уроботімиторкалисьтількитихвійськовихз’єднаньщоформувались
виключнозкозацтваЛівобережжяУкраїниОднакуррдіяло
земськеополченнястворенеякзкозацтватакізселянстваПолтавськоїй
ЧернігівськоїгубернійЙогоісторіятежпотребуєналежноговивчення
Крімтогослідзвернутиувагунавиконаннякозацтвомрекрутської
повинностіЗокреманатечипоширювалисьявищащобулихарактернідля
формуваннярядовогоскладулівобережнихполків–ррнарекрутські
наборизкозацтваТакожподальшоговивченнязаслуговуєпитаннятрадиції
службиулівобережнихкозацькихполкахХІХстсереднащадківстаршинських
родівГетьманщини