ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗЕМЕЛЬНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Короткий опис

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Пасько Володимир Феодосійович

УДК 911.3:338.43 (477.5)

ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗЕМЕЛЬНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.00.02 економічна та соціальна географія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник
Олійник Ярослав Богданович,
доктор економічних наук, професор

Київ 2003

ЗМІСТ

стор.

ВСТУП

3

РОЗДІЛ 1

Теоретико-методологічні засади дослідження земельно-ресурсного потенціалу регіону

9

1.1.Земельно-ресурсний потенціал як об’єкт суспільно-географічного дослідження

9

1.2.Чинники формування та використання земельно-ресурсного потенціалу

24

1.3. Методи і методика дослідження земельно-ресурсного потенціалу

36

Висновки до розділу 1

61

РОЗДІЛ 2

Чинники формування та використання земельно-ресурсного потенціалу Чернігівської області

65

2.1. Суспільно-географічні чинники

65

2.1.1. Суспільно-географічне положення

65

2.1.2. Демографічна ситуація та розселення населення

67

2.1.3. Рівень розвитку сільськогосподарського виробництва

78

2.1.4. Реформування земельних відносин

86

2.2. Природно-географічні чинники

91

2.3. Еколого-географічні чинники

102

Висновки до розділу 2

110

РОЗДІЛ 3

Територіальна організація земельно-ресурсного потенціалу Чернігівської області

116

3.1. Компонентна структура

116

3.2.Функціонально-територіальна структура

131

3.3. Управлінська структура

134

3.4. Основні напрями раціонального використання земельно- ресурсного потенціалу

139

Висновки до розділу 3

142

ВИСНОВКИ

146

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

151

ДОДАТКИ

168

ВСТУП

Актуальність дослідження. Реформування земельних відносин в Україні зумовлює актуальність наукового опрацювання питань державної політики в сфері використання земельно-ресурсного потенціалу на рівні регіонів, а також удосконалення методів управління процесом землекористування на основі системного підходу у визначенні та проведенні земельної реформи.
Існуючий стан землекористування в Україні це багатопланова, міжгалузева проблема, подолання якої можливе лише за умови досконалого наукового опрацювання і вирішення назрілих правових, економічних, організаційних і екологічних питань. Проте вирішальною мірою ця проблема і географічна, оскільки землекористування, більш ніж будь-яка сфера життєдіяльності суспільства, базується на використанні територіальних ресурсів і його ефективність значною мірою залежить від того, як враховано специфіку та стан суспільно-географічних комплексів при визначенні напрямків господарського розвитку.
Здійснення земельної реформи в Чернігівській області безпосередньо пов`язане зі змінами існуючої системи використання земельно-ресурсного потенціалу (ЗРП) на основі розвитку всіх форм власності. Особливої актуальності набувають питання раціонального використання та охорони земельних ресурсів області як важливої передумови сталого розвитку.
Вивченням проблем вдосконалення територіальної організації земельно-ресурсного потенціалу, формування оптимальної структури землекористування і створення регіонального ринку землі на сучасному етапі займаються в Інституті аграрної економіки УААН, Інституті географії НАН України, Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, на спеціальних кафедрах вузів України. Значний внесок в дослідження теоретико-методологічних основ територіальної організації земельно-ресурсного потенціалу внесли вчені економіко-географи та економісти України: М.В. Андріїшин, Г.В. Балабанов, І.К. Бистряков, П.П.Борщевський, Д.І. Гнаткович, В.О. Гуцал, Б.М. Данилишин, С.І. Дорогунцов, Ф.Д. Заставний, Р.А. Іванух, С.А. Лісовський, А.С. Лисецький, П.П. Маракулін, В.П. Нагірна, Л.Я.Новаковський, Я.Б. Олійник, М.Д. Пістун, В.П. Руденко, А.Я.Сохнич, П.Т. Саблук, О.Г. Топчієв, А.М. Третяк, М.А. Хвесик, Л.Г. Чернюк та ряд ін.
Масова трансформація державної форми власності на землю супроводжується загостренням соціальних, економічних і екологічних проблем землекористування Чернігівської області у зв`язку з не відпрацьованістю науково-методичних підходів до обґрунтування методів їх розв`язання.
Що ж стосується суспільних аспектів проблем землекористування регіону, то саме на цьому рівні зосереджена найбільш значна кількість невирішених питань. В наш час практично відсутні наукові дослідження, в яких обґрунтовувалась би оптимальна структура земельних ресурсів регіону в умовах приватної власності на землю, системно досліджувалась би територіальна організація землекористування регіону, екологічні обмеження у використанні земель, а також управління суспільним землекористуванням на рівні регіонів.
Процес відродження ефективного сільськогосподарського виробництва, що базується на приватній формі господарської діяльності, досі не має науково-досконалої методики обґрунтування розмірів землекористувань приватних господарств товарного типу. Також недостатньо розроблені методи раціоналізації землекористування в містах. Значна кількість проблем зосереджена в сфері вирішення соціальних питань в умовах змін форм власності на землю та користування нею, опрацюванні методів роздержавлення і приватизації, перерозподілу використання за категоріями земель в умовах органічного поєднання інтересів суспільства, регіону, колективу та окремого власника.
Важливе народногосподарське значення раціональної територіальної організації земельних ресурсів регіону, а також недостатнє наукове вивчення зазначених вище проблем, визначили вибір теми дисертації, її мету і завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою науково-дослідних робіт, що проводяться у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на кафедрі економічної та соціальної географії (теми: Суспільно-географічні аспекти регіонального природокористування”, №0101U001568, Географічна наука: понятійно-термінологічний апарат”, №0102U000606).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження проблем використання земельно-ресурсного потенціалу регіону, теоретичне і практичне обґрунтування територіальної організації земельного фонду в сучасних умовах, принципів і методів землевпорядкування, розробка практичних рекомендацій щодо раціональних розмірів землекористування, в комплексі з охороною та відтворенням наявних земельних ресурсів регіону.
Об’єктом дослідження обрано земельно-ресурсний потенціал Чернігівської області.
Предметом дослідження є територіальна організація земельно-ресурсного потенціалу області, теоретичні та прикладні аспекти його структури.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
а) дослідити теоретико-методичні основи територіальної організації земельно-ресурсного потенціалу регіону;
б) розробити методичні підходи щодо оцінки територіальної організації земельно-ресурсного потенціалу регіону;
в) дати оцінку системі умов і чинників формування земельно-ресурсного потенціалу регіону;
г) обґрунтувати основні принципи і критерії використання земельно-ресурсного потенціалу регіону;
д) проаналізувати стан територіальної організації та використання земельно-ресурсного потенціалу Чернігівської області;
е) обґрунтувати основні принципи і розробити пропозиції щодо оптимізації територіальної організації, раціонального використання та управління земельно-ресурсним потенціалом Чернігівської області;
є) розробити оптимізаційну модель та прогнози раціональної територіальної організації земельно-ресурсного потенціалу адміністративної області.
Вирішення цих завдань вимагає обґрунтування суспільно-географічних аспектів дослідження цього процесу і, зокрема, опрацювання науково-методичної бази, яка б в повній мірі враховувала специфіку регіонів України.
Методи дослідження. У дисертації були використанні як загальнонаукові (системний підхід, структурний аналіз, техніко-економічного обґрунтування, порівняльно-географічної ідентифікації), так і спеціальні методи (картографування, районування, моделювання, нормативний, методи математичної статистики, побудови статистичних та трендових поверхонь).
Наукова новизна одержаних результатів. Узагальнено теоретичні положення щодо визначення сутності і принципів формування земельно-ресурсного потенціалу області з позицій суспільної географії; обґрунтовані науково-методичні підходи до вивчення компонентів земельно-ресурсного потенціалу; виявлені основні чинники і розкрито їх вплив на територіальну організацію земельно-ресурсного потенціалу Чернігівської області; проведено комплексну оцінку ефективності використання і територіальної організації земельно-ресурсного потенціалу Чернігівської області на основі аналізу компонентної, територіальної та управлінської структур; здійснено районування земельно-ресурсного потенціалу Чернігівської області за ступенем та наслідками сільськогосподарського використання території; розроблено основні прогнозні параметри структури сільськогосподарських угідь; запропоновані конкретні пропозиції щодо раціоналізації використання земельно-ресурсного потенціалу області в ринкових умовах; визначено основні параметри ефективності використання земельно-ресурсного потенціалу області; розроблено серію картосхем, які характеризують територіальну організацію, рівень ефективності, екологічний стан земельно-ресурсного потенціалу Чернігівської області.
Практичне значення одержаних результатів. Основні результати дослідження є методичною основою оцінки сучасного стану та рівня територіальної організації земельно-ресурсного потенціалу області. Науково-теоретичні положення дисертації можуть бути використані для вдосконалення процесу прогнозування і територіального планування на рівні області, а також в дослідженнях інших регіонів України. Результати порайонного аналізу земельно-ресурсного потенціалу і його раціонального використання можуть бути використані для розробки заходів з оптимізації структури землекористування у межах природно-господарських зон, зокрема Полісся і Лісостепу України.
Результати дисертаційного дослідження використовуються при читанні лекцій та проведенні практичних занять на географічному факультеті університету з курсів: Регіональна політика”, Регіональна економіка”, Географія АПК”, спецкурсу Основи регіональної економіки”.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом поглиблено поняття земельно-ресурсний потенціал території”, обґрунтовано теоретико-методологічні основи дослідження земельно-ресурсного потенціалу регіону та його складових, встановлено територіальні особливості використання земельно-ресурсного потенціалу на основі районування території регіону, подані практичні рекомендації з раціоналізації використання земельно-ресурсного потенціалу в районах області. Сукупність отриманих науково-практичних результатів належать особисто автору і є його науковим доробком.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційної роботи знайшли відображення у доповідях та повідомленнях на науково-практичних конференціях: 1-й Міжнародній науково-практичній конференції Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України”(м. Київ, 17-18 травня 1999р.), 1-й Міжнародній науково-практичній конференції Регіональні проблеми розвитку АПК України: стан і перспективи вирішення” (м. Київ, 21-22 березня 2000р.), Міжнародній науково-практичній конференції Географічна освіта і наука в Україні” (м. Київ, 11-12 листопада 2000р.), 2-й Міжнародній науково-практичній конференції Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України”(м. Київ, 15-16 травня 2001р.), 2-й Міжнародній науково-практичній конференції Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: сучасний стан і перспективи вирішення (Київ, 18-19 березня 2002 року).
Публікації. Основні висновки та положення дисертації опубліковані автором у 10 наукових працях загальним обсягом 4,1 д.а. (у тому числі 1,7 д.а. авторські), серед них 4, опубліковані у фахових виданнях ВАК України.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків загальним обсягом 156 сторінок машинописного тексту, списку використаних джерел (196 найменувань), та 37 додатків. Робота містить 29 таблиць, 25 рисунків, в тому числі 14 картосхем.

Список літератури

ВИСНОВКИ
На основі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:
1. З позицій системного підходу земельно-ресурсний потенціал це складне природно-соціальне утворення, яке характеризується, як ознаками просторового та інтегрального природного ресурсу (протяжністю, рельєфом, надрами, водами, ґрунтовим покривом, рослинністю), так є і об`єктом господарської діяльності, базою для розміщення продуктивних сил суспільства і розселення людей, засобом виробництва та визначає екологічні умови сталості середовища життя людей. Його властивості: територіальна обмеженість, стійкість у часі і просторі, системність, структурність, ієрархічність. Територіальна організація земельно-ресурсного потенціалу регіону розглядається як існуюча система використання, територіального зосередження, відтворення та покращення наявних земельних ресурсів, що визначається єдиним управлінням та специфічними зв`язками з соціумом та довкіллям, на основі врахування особливостей природних, соціальних та економічних умов і чинників.
2. Територіальна організація земельно-ресурсного регіону - це система використання, відтворення та покращення територіальних і ґрунтових ресурсів регіону на основі врахування особливостей природних, соціальних та економічних умов з метою забезпечення потреб населення в необхідних засобах життєдіяльності та відтворення природного середовища. Виходячи з цього, така система повинна охоплювати правові, економічні, адміністративні, організаційні та технологічні норми і заходи, що регулюють земельні відносини та створюють передумови для раціонального використання і розширеного відтворення не лише земельно-ресурсного потенціалу регіону, але й усього комплексу існуючих умов.
3. Формування властивостей, взаємозв`язків і функціонування земельно-ресурсного потенціалу регіону, як природно-соціального утворення, здійснюється під впливом основних факторів та чинників. Всю сукупність чинників, що впливають на процеси використання ЗРП області, з позицій суспільної географії можна поділити на 3 основні групи: природно-географічні, суспільно-географічні та екологічні. Групу природно-географічних чинників складають природні умови (клімат, рельєф, тощо) та різні види ресурсів (водні, лісові, фауністичні). В умовах проведення земельної реформи визначальний вплив на формування ЗРП області має група суспільно-географічних чинників. Основними складовими даної групи є суспільно-географічне положення території, соціально-демографічні чинники, розселення населення, рівень розвитку сільськогосподарського виробництва, реформування земельних відносин. Третю групу складають чинники, що визначають екологічну ситуацію в області (екологічна стійкість земель, рівень забруднення земель радіонуклідами та солями важких металів, еродованість угідь).
4. Методика суспільно-географічного дослідження процесів формування земельних ресурсів області повинна виходити з принципів регіональної цілісності, територіальності, комплексності та пропорційності розвитку всіх складових земельно-ресурсного потенціалу. Покомпонентне (по горизонталі) суспільно-географічне дослідження передбачає виявлення ролі окремих категорій ЗРП у формуванні регіональних суспільно-географічних комплексів і виступає важливим етапом галузевого планування. Але за даного підходу залишаються невирішеними такі важливі питання, як напрями комплексного освоєння ЗРП, визначення шляхів їх раціонального використання, виявлення ролі земельного фактору у формуванні регіональних суспільно-географічних комплексів. Ці питання вирішуються при комплексному суспільно-географічному дослідженні ЗРП, коли розглядаються і оцінюються не окремі їх види, а певні територіальні поєднання.
Методика суспільно-географічного дослідження ЗРП регіону передбачає такі етапи аналізу: перший етап визначення суті і значення земельно-ресурсного потенціалу формуванні суспільно-географічного комплексу регіону; другий етап - оцінка природно-географічних, суспільно-географічних та екологічних чинників формування територіальної організації земельно-ресурсного потенціалу регіону; третій етап суспільно-географічний аналіз та оцінка існуючого стану територіальної організації ЗРП регіону, дослідження його компонентної, територіальної та управлінської структури, виділених на основі системно-структурного аналізу; четвертий етап виявлення проблем та обґрунтування заходів, спрямованих на вдосконалення структури, територіальної організації земельно-ресурсного потенціалу області та виявлення шляхів підвищення ефективності його використання.
В процесі суспільногеографічного дослідження територіальної організації ЗРП області найбільш ефективними серед спеціальних методів дослідження, що дозволяють отримати чітке уявлення про склад і структуру досліджуваної території, є методи математичної статистики, математичного прогнозування, побудови статистичних та трендових поверхонь, географоматематичні моделі тощо. Вся сукупність методів пізнання має на меті комплексне дослідження всіх процесів і явищ, що є визначальними у формуванні і використанні земельних ресурсів області.
5. Для порівняно глибокого пізнання ЗРП регіону, як суспільно-географічного об’єкта в роботі проаналізовано три головні складові функціональної структури: компонентну, територіальну та управлінську. Основу компонентної структури Чернігівської області складають сільськогосподарські угіддя (66% від загальної площі області), землі під лісами (22,3%), землі населених пунктів (3,2%), землі під промисловими об’єктами (0,1%) тощо.
6. Наявність в області значної кількості прикордонних та суміжних територій впливає на особливості використання земельно-ресурсного потенціалу області завдяки наданню особливого статусу цим територіям. На формування і розвиток землекористування Чернігівщини впливає вигідне сусідське положення, особливо близькість до столиці України міста Києва, що особливо проявляється на використанні земель сільськогосподарського призначення.
7. Чернігівщина належить до регіонів з практично освоєним земельним фондом, відносно родючими ґрунтами, значним антропогенним навантаженням на одиницю території та низькою екологічною ефективністю використання земельно-ресурсного потенціалу. Переважна частина території області знаходиться в інтенсивному сільськогосподарському обробітку, що і визначає еколого-географічні умови використання та відтворення земельно-ресурсного потенціалу області.
8. Земельно-ресурсний потенціал Чернігівської області характеризується високим ступенем сільськогосподарської освоєності. Питома вага площ сільськогосподарських угідь відносно до загальної площі області в розрізі адміністративних районів досить диференційована від 48,8% у Семенівському районі до 83,8% у Бахмацькому. Чернігівська область відноситься до областей, в яких показник розораності сільськогосподарських угідь є досить високим. Так в 2001 році по області цей показник був на рівні 63,7%. До районів, в яких показник розораності сільськогосподарських угідь є нижчим за середньообласний показник відносяться в основному північні та північно-західні райони області, що розташовані в зоні Полісся, а саме: Корюківський (40,4%), Ріпкинський (43,7%), Щорський (44,6%), та ін. райони.
Основною характеристикою використання земельних ресурсів у сільському господарстві області є їх групування, із виділенням сільськогосподарських типів земель. В основі такого виділення покладено принципи поєднання природної родючості ґрунтів, ландшафтних особливостей території та основних напрямів їх господарського використання. За результатами досліджень на території Чернігівської області виділено 6 поліських та 2 лісостепові сільськогосподарські типи земель.
9. Територіальна структура ЗРП області відображає специфіку його використання, утворюючи при цьому певні форми територіального зосередження земельних ресурсів. На території Чернігівської області виділено три земельно-ресурсні райони: Поліський, Полісько-Лісостеповий, Лісостеповий, які характеризуються різним рівнем освоєння земельних угідь, відмінними якісними характеристиками ґрунтів, різним рівнем господарського використання і структурою угідь.
На основі симплекс-методу лінійного програмування визначено оптимальні розміри землекористувань приватних сільськогосподарських підприємств зон Полісся та Лісостепу при яких ці підприємства отримують максимум прибутку з одиниці земельної площі.
10. Управлінська структура ЗРП області є складним та динамічним утворенням, що забезпечує функціонування і розвиток всіх його складових частин. Головними елементами державного управління земельно-ресурсним потенціалом Чернігівської області є наступні: Обласне управління земельних ресурсів; Головне управління сільського господарства і продовольства; Управління економіки облдержадміністрації; Обласне управління меліорації та водного господарства.
11. Механізм регулювання раціонального використання ЗРП Чернігівської області має базуватися на таких основних принципах: визнання пріоритетності екологічних вимог над поточними економічними інтересами, оптимальне їх поєднання; посилення відповідальності землевласників і землекористувачів за погіршення якості ґрунтів та підвищення економічної зацікавленості у проведенні землевідтворювальних і землеохоронних робіт; здійснення заходів щодо екологічного планування територій, зокрема консервації малопродуктивних, деградованих та техногенно-забруднених угідь; збільшення площ під угіддями, що сприяють екологічній стабілізації агроландшафтів (пасовища, сіножаті, перелоги); розробка екологічно обґрунтованих нормативів антропогенного навантаження на земельно-ресурсний потенціал. Наступним етапом має стати розробка та здійснення комплексної регіональної програми з раціонального використання, відтворення та охорони земельно-ресурсного потенціалу області.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аграрна реформа в Україні. / Під ред. акад. Л.В. Зубця. К., 1996. 434с.
2. Алексійчук В.М., Олійник В.Я. Передумови створення в Україні економічного механізму ринкових відносин землекористування // Проблеми земельної реформи в Україні. К.: РВПС України НАН України, 1994. С.31-35.
3. Андриишин М.В., Магазинщиков Т.П. Эффективность организации использования земельных ресурсов. Львов: Вища школа, 1981. 171 с.
4. Андриишин М.В., Шулейкін О.Д. Економічна ефективність використання земель. К.: Урожай, 1969. 178с.
5. Бабков Г.А. Методика аграрно-экономических исследований. Кишинёв: Штиица, 1985. 240 с.
6. Баклаженко Г. Управление земельными ресурсами. // Международный сельскохозяйственный журнал. 1996. - № 3. с. 17-19.
7. Бєлявцева О.М. Соціально-економічні та правові аспекти управління природокористуванням в регіоні: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Харківський державний університет. Х., 1997. 18 с.
8. Борук А.Я. Бонитировка и економическая оценка земель . М.: Колос, 1972. 192с.
9. Борщевський П.П., Чернюк Л.Г., Якушик І.Д. Природокористування в агропромисловому комплексі України (територіальний аспект). К.: РВПС України НАН України, 1998.- 80с.
10. Борщевський П.П., Чернюк М.О. Підвищення ефективності використання, відтворення і охорони земельних ресурсів регіону. К.: Аграрна наука, 1998. 240 с.
11. Бриндзя З.Ф. Еколого-економічні проблеми використання земельних ресурсів Західного регіону України. Тернопіль: Збруч, 1996. 286 с.
12. Бутко М.П. Реформи і регіон // ААН України, РВПС України. - Чернігів: Сіверянська думка, 1999. 247 с.
13. Быстряков Ю.И. Учёт и анализ использования земельных ресурсов. М.: Статистика, 1976. 120 с.
14. В’юн В.Г. Раціональне природокористування в сільському господарстві і еколого-економічна альтернатива. К., 1992. 179 с.
15. Вашанов В.А., Лойко П.Ф. Земля и люди. Использование земельных ресурсов в условиях НТР.- М.: Международные отношения, 1975. 199 с.
16. Возняк Р.П., Магазинщиков Т.П. Земельный кадастр в городах. / Львов. с.-х. ин-т. Львов, 1989. 90 с.
17. Волков С.Н., Хлыстун В.Н., Улюкаев В.Х. Основы землевладения и землепользования. М.: Колос, 1992. 144 с.
18. Гайдуцький П.І., Стельмащук А.М. Земля: власність, оренда, рента. К.: Урожай, 1994. 184 с.
19. Генсірук С.А. Регіональне природокористування. Львів: Світ, 1992. 336 с.
20. Географический энциклопедический словарь. Понятия и термины. / Под ред. А.Ф. Трешникова. М.: Советская энциклопедия, 1988. 432с.
21. География и земельный кадастр / С.А. Ковалёв (ред.). М.: Мысль, 1965. 216 с.
22. Гнаткович Д.И. Земельный кадастр: экономика землепользования. Львов: Вища школа, 1986. 136 с.
23. Гнаткович Д.І. Земельнокадастрове забезпечення функціонування різних форм власності на землю // Проблеми сучасного стану та розвитку земельних відносин в Україні. Київ, 1997. с. 15.
24. Гнаткович Д.І., Гнаткович О.Д. Ринок землі і його маркетингове обслуговування // Вісник Львівського державного аграрного університету. Львів, 1997. - №1. - С. 102-107.
25. Голиков А.П. Математические методы в географии. Харьков: Изд.-во ХГУ, 1996. 143с.
26. Гончарук О. Ринок землі: бути чи не бути // Розбудова держави. 1998.- №3-4. С.74-81.
27. Горлачук В.В. Еколого-економічні проблеми раціонального землекористування Західної України. Львів, 1996. 210с.
28. Горлачук В.В. Розвиток землекористування в Україні. К.: Довіра, 1999. 254 с.
29. Ґрунти Чернігівської області / За ред. С.О. Скорини. К.: Урожай, 1969. 64 с.
30. Гузар Б.С., Рибак С.М. Облік земель та ефективності їх використання в умовах переходу до ринку // Економіка АПК. - 2000. - №11. с. 76-83.
31. Гуцуляк Г.Д., Микула О.Я. Окремі питання теорії управління земельними ресурсами // Вісник Львівського державного аграрного університету. Львів, 1997. - №1. с. 111-114.
32. Дехтяренко Ю.Ф., Лихогруд М.Г., Манцевич Ю.М., Палеха Ю.М. Методичні основи грошової оцінки земель України. К., 2002. 256с.
33. Дорогунцов С.І., Борщевський П.П., Данилишин Б.М. Удосконалення управління природокористуванням в АПК. К.: Урожай, 1992. 124 с.
34. Дроздяк М.В. Підвищення ефективності землекористування як головне завдання земельної реформи // Вісник Львівського державного аграрного університету. Львів, 1997. - №1. с. 97-102.
35. Дудар Т.І. Економіка природокористування. К., 1994. 257с.
36. Дэдю И.И. Экологический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1989. 406 с.
37. Егоренков Л.И. Природоохоронные основы землеустройства. М.: Агропромиздат, 1986. 185с.
38. Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. / Відп. ред. Б.М. Данилишин: НАН України РВПС України. К., 2000. 238 с.
39. Економіка сільського господарства: Підручник. К.: Урожай, 1998. 319 с.
40. Жученко А. Рациональному землепользованию первостепенное внимание // АПК: экономика, управление. 1996. - №10. с. 17-22.
41. Залуцький І.Р. Обґрунтування організації раціонального використання і охорони земель в умовах здійснення земельної реформи на Львівщині./ Автореф. дис... канд.екон. наук: 08.08.01. / Львівський державний аграрний університет. Львів, 1998. 17 с.
42. Заставный Ф.Д. Актуальные проблемы охраны окружающей среды и рационального использования природных ресурсов на Украине // Экономика Советской Украины. 1990. - №3. с. 74-81.
43. Звіт про наявність земель і розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності Чернігівській області на 1 січня 1999 року). / Чернігівське обласне управління земельних ресурсів. Чернігів, 1998. 246с.
44. Зворыкин К.В. Сельскохозяйственная оценка земель. М.: Изд.-во МГУ, 1987. 48с.
45. Зеленська О.О. Територіальна і комплексно-пропорційна організація продовольчого комплексу Східного Полісся (на прикладі Чернігівської області). / Автореф. дис... канд екон. наук: 08.10.01. / РВПС України НАН України. К., 2000. 23 с.
46. Зелепукин А. Особенности и использование земельных ресурсов в условиях рыночного реформирования // Международный сельскохозяйственный журнал. 1997. - №2. с. 30-33.
47. Земельний кодекс України. / Бюлетень законодавства та юридичної практики України. 2001. - №11: Законодавство України про землю. 352с.
48. Земельні відносини в Україні: Законодавчі акти і нормативні документи / Л.Я. Новаковський; Держкомзем. К.: Урожай, 1998. 814 с.
49. Земля та раціональне використання / За ред. О.А. Бугуцького. - К.: Урожай, 1983. 63 с.
50. Іванух Р.А. Охорона і раціональне використання природно-ресурсного потенціалу сільського господарства. К.: Урожай, 1985. 127 с.
51. Іванух Р.А., Андрієнко П.П. Земельні ресурси Полісся та шляхи підвищення їх продуктивності // Удосконалення умов виробництва в сільському господарстві. К., 1972. с. 54-66.
52. Інформаційний бюлетень про стан земельних ресурсів Чернігівської області. / Державний комітет України по земельних ресурсах, Чернігівське обласне управління земельних ресурсів. Чернігів, 1996. 50с.
53. Калінчик М.В. Наукові основи економічної адаптації сільського господарства до навколишнього середовища. К.: Агропромсистема, 1997. 263 с.
54. Картографічне моделювання: Навчальний посібник. / Т.І. Козаченко, Г.О. Пархоменко, А.М. Молочко; під ред. А.П. Золовського. Вінниця: АНТЕКС УЛТД, 1999. 328с.
55. Кашенко О.Л. Земля як аграрний капітал // Економіка АПК.- 1999.- №6.-С.57-62.
56. Комар И.В. Рациональное использование природных ресурсов и ресурсные циклы. М.: Наука, 1975. 212 с.
57. Коновалова Н.І. Методика соціальних та економіко-географічних досліджень: Навчальний посібник. Чернівці: Рута, 1998. 87 с.
58. Конструктивно-географические основы рационального природопользования в Украинской ССР: Киевское Приднепровье/ А.М. Маринич., М.М. Паламарчук и др.; Отв. ред. А.М. Маринич., М.М. Паламарчук . ; Отделение географиии Института геофизики им. С.И. Субботина АН УССР.- К.: Наукова думка, 1988. 176с.
59. Концепції сучасного природокористування / А.Й. Швиденко, О.М. Данілова, І.В. Кибич. / Під ред. А.Й. Швиденко. Чернівці: Рута, 1999. 84 с.
60. Коренюк П.І. Ефективність використання земельних ресурсів у зоні Лісостепу. // Економіка АПК. 1997. - №1. с. 69-71.
61. Коренюк П.І. Стимулювання раціонального використання сільськогосподарських угідь // Економіка АПК.- 1997.- №4-5.-С.18-21.
62. Коропатник Т.В. Територіальна організація агро ресурсного потенціалу Чернігівської області. / Автореф. дис... канд геогр. наук: 11.00.02. / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. К., 2001. 22 с.
63. Кравченко Р.Г. Экономико-математические методы в организации и планировании сельскохозяйственного производства. М.: Колос, 1973. 528 с.
64. Краснихин П.И., Неприков Н.К. Рациональное использование земли. М.: Россельхозиздат, 1985. 103 с.
65. Крисанов Д.Ф. Аграрна сфера: пріоритети та механізми реалізації. К.: Ін-т економіки НАН України, 1998. 235 с.
66. Крючков В.Г. Использование земли и продовольственные ресурсы. М.: Мысль, 1987. 230 с.
67. Кудинов В. О базовых категориях и оценках в механизме регулирования земельных отношений // Международный сельскохозяйственный журнал. 1996. - №2. с. 11-16.
68. Кузубов Н.В. Методология моделирования агропромышленных формирований / НАН Украины, Институт экономики. К., 1996. 143 с.
69. Куранда Л.О. Земельні відносини в умовах реформування економіки України. / Автореф. дис... канд екон. наук: 08.01.01. / Національний університет ім. Тараса Шевченка. К., 1998. 19 с.
70. Кучер О.О. Економіко-екологічна оцінка сільськогосподарських земель: метрологічні та методичні аспекти./ Автореф. дис... канд екон. наук: 08.08.01. / РВПС НАН України. К., 2000. 21 с.
71. Лавейкін М.І. Приватна власність як основа ринку землі. // Вісник Львівського державного аграрного університету, 1998. - №2.- С22-25.
72. Лавейкін М.І., Волощук М.Д., Гагалюк М.І. Сучасний стан земельних ресурсів та заходи щодо відтворення їх родючості // Проблеми агропромислового комплексу України: стан і перспективи. Львів, 1996. - С.221-222.
73. Ланько А.І. Особливості ландшафтної структури території Чернігівської області та питання раціонального використання її земельних угідь// Географічний збірник. К.: Вид.во АН УРСР, 1960. Вип. 3. С.51-67.
74. Лемешев М. Социально-экономические проблемы природопользования в аграрно-промышленной сфере. Кишинёв: Штиица, 1988. 131 с.
75. Леппке О. Рациональное использование и охрана земельных ресурсов // АПК: экономика, управление. 1998. - №3. - С. 3-8.
76. Леппке О. Экономические и правовые основы формирования и реализации государственной политики в области рационального использования и охраны земельных ресурсов ( анализ и предложения) // Международный сельскохозяйственный журнал. 1997. - № 5. с. 3-5.
77. Литовка О.П., Новиков Э.А. Природно-ресурсный потенциал региональных социально-экономических комплексов. М.: Наука, 1985. 128с.
78. Лугина В.Ф. Еколого-економічні проблеми сільськогосподарського землекористування. К., 1998. 168с.
79. Лукинов И.И. Экономические и социальные проблемы АПК. К.: Наукова думка, 1985. 314 с.
80. Лысенко Е.Г. Эколого-экономическая эффективность использования земли: Теория, методология, практика. Ростов -на Дону: Полиграф, 1994. 200 с.
81. Лютый Я.И. Прогнозирование и планирование использования земельных ресурсов. К.: Изд-во УСХА, 1991. 136 с.
82. Магазинщиков Т.П. Земельний кадастр. Львів: Світ, 1991. 442 с.
83. Маракулін П.П. Ефективність використання землі. К.: Урожай, 1978. 79 с.
84. Маракулін П.П. та інші. Земля та раціональне її використання. /Під ред. О.А. Богуцького. К.: Урожай, 1983. 63с.
85. Маринич А.М. Основные направления конструктивно-географических исследований по рациональному природопользованию в Украинской ССР// Комплексные географические исследования проблем рационального природопользования. К., 1984. С.3-11.
86. Маринич А.М., Горленко И.А., Руденко Л.Г. Конструктивно-географические основы рационального природопользования в Украинской ССР: теория и методология исследования. - К., 1990. 200с.
87. Мауль Я.Я. Экономика и экология землепользования. Алма-Ата: Кайнар, 1989. 212 с.
88. Медведев В.В., Лактыонова Т.Н. Концепция почвенного мониторинга // Вісник аграрної науки, 1992. -№9. С.37-41.
89. Медвєдєв В.В. Актуальні питання контролю стану земельних ресурсів в Україні // Вісник аграрної науки. 1997. - №5. с.5-9.
90. Месель-Веселяк В.Я., Федоров М.М. Земельна реформа основа структурних перетворень в аграрній сфері // Економіка АПК. 1996. - №5. с. 10-17.
91. Месель-Веселяк В.Я., Федоров М.М. Методологічні і методичні принципи грошової оцінки сільськогосподарських угідь. К.: ІАЕ, 1995. 16 с.
92. Месель-Веселяк В.Я., Федоров М.М. Передумови і напрями реформування земельних відносин // Сучасна аграрна політика: Проблеми становлення. К., 1996. с.224-226.
93. Методи державного регулювання земельних відносин у країнах світу // Ресурсний потенціал національного АПК: оцінка, економічний механізм відтворення та оновлення. К., 1997. с. 45.
94. Методические рекомендации по исследованию агропромышленных комплексов в целях рационального природопользования/ Г.В. Балабанов, Н.И. Королева, С.Н. Малюк, М.М. Паламарчук и др./ _ К.: СОПС УССР, 1983. 28с.
95. Методические рекомендации по проведению бонитировки почв. Киев: УААН, 1993. 96 с.
96. Методические рекомендации по проведению внутрихозяйственной оценки земель и составлению картограмм массивов экологической пригодности земель для размещения посевов сельскохозяйственных культур. Львов, 1985. 24 с.
97. Минц А.А. Экономическая оценка естественных ресурсов (Научно-методические проблемы учета географических различий в эффективности использования) . М.: Мысль, 1972. 303 с.
98. Михасюк І.Р., Маланчук М.М. Земельний кадастр і диференціальна рента. Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1971. 168 с.
99. Мордвинов А.Г. Природопользование в сельском хозяйстве региона и его совершенствование (на примере Черниговской области): Автореф. дис... канд. геогр. наук: 11.00.02. / АН Украины Ин-т географии. К., 1992. 20 с.
100. Мордвінов О. Інтенсивність землекористування в аграрній сфері Україні: регіональний та секторний аналіз // Економічний часопис.-1999. - №3.- С.23-25.
101. Москаленко А.И., Шиян Д.В. Вплив родючості земель на формування доходів сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК. 1997. с. 61-65.
102. Науково-методичні положення оцінки земель України у світових цінах. / Д.І. Гнаткович, Р.П. Возняк, Р.Й. Гулько, М.Г. Ступень./ Під ред. Д.І. Гнаткович. Львів, 1995. 68 с.
103. Научные основы рационального использования и охраны природных ресурсов Полесья Украины / Под ред. А.С. Новоторова. - К.: Наукова думка, 1993. 194 с.
104. Національна програма охорони земель на 1996-2010 роки. К., 1996. 126 с.
105. Наявність і розподіл земель в Чернігівській області (за станом на 1 січня 2001 року). / Державний комітет України по земельних ресурсах, Чернігівське обласне управління земельних ресурсів. Чернігів, 2001. 21с.
106. Наявність і розподіл земель в Чернігівській області (за станом на 1 січня 2000 року). / Державний комітет Укр