Антонюк Володимир Зіновійович. Формування художньо-естетичної культури старших підлітків у процесі вивчення інформатики у загальноосвітній школі

Короткий опис

Антонюк Володимир Зіновійович. Формування художньо-естетичної культури старших підлітків у процесі вивчення інформатики у загальноосвітній школі. : Дис... канд. наук: 13.00.07 2008

Антонюк В.З. Формування художньо-естетичної культури старших підлітків у процесі вивчення інформатикиу загальноосвітній школі. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 теорія та методика виховання. Херсонський державний університет, Херсон, 2008.
Дисертація присвячена дослідженню процесу формування художньо-естетичної культури старших підлітків на уроках інформатики.
Здійснено аналіз філософських, психологічних і педагогічних праць з проблеми дослідження, обґрунтовано сутність поняття художньо-естетична культура”, розроблено критерії та рівні сформованості художньо-естетичної культури старшокласників.
Дисертаційна робота містить визначені й експериментально перевірені зміст, форми, методи й педагогічні умови формування художньо-естетичної культури старших підлітків на уроках інформатики в загальноосвітній школі, які науково обґрунтовано у функціональну модель реалізації цього процесу.
Подальшого вивчення потребує дослідження можливих засобів удосконалення процесу формування художньо-естетичної культури особистості в умовах різноманітних форм навчання, у позакласній та позашкільній роботі, у закладах нового типу.

Результати формувального етапу експерименту підтвердили гіпотезу дослідження і дають підстави для таких висновків:
1. З аналізу сучасних досліджень зроблено висновок, що вирішення проблеми формування художньо-естетичної культури особистості сприяє процесу особистісного становлення старшого підлітка. А також визначено сутність художньо-естетичної культури як системної організації внутрішнього світу особистості, її аксіологічної та проективної спрямованості, творчої активності; як спосіб внутрішнього впорядкування взаємозв’язків індивідуального та соціального суб’єктів.
Поняття художньо-естетична культура” є складним утворенням, що об’єднує змістовий, психологічний і культурно-соціальний аспекти, реалізація яких і дає змогу зробити висновок про ефективність її формування.
Художньо-естетична культура містить такі складові, як комплекс художньо-естетичних знань, метод художньо-естетичного мислення, що ґрунтується на використанні цих знань, цінності і творчу активність особистості. Формування художньо-естетичної культури дає змогустаршим підліткам виробити об’єктивне художньо-естетичне ставлення до оточуючого світу, до самої себе, здійснити творчий вибір, орієнтований на загальнолюдські й національні цінності. Результатом цього процесу є художньо-естетичні уміння та навички повсякденної поведінки та практичної творчої діяльності.
2. Формування художньо-естетичної культури особистості відбувається протягом усього життя людини. Однак ранній юнацький вік, який характеризується більш інтенсивним становленням самосвідомості особистості, її світогляду і стійкого образу Я”, є стрижневим і найбільш сприятливим у її формуванні. Вироблення критичного погляду на дійсністьзумовлює динамічні зміни в художньо-естетичному світовідчутті, сприйманні, світорозумінні, у цілому у світоставленні старшого підлітка, визначає його місце в природному і соціальному середовищі, мету його власного життя.
3. У процесі дослідження з’ясовано, що предметно-розрізнене вивчення шкільних дисциплін, яке склалося в сучасній загальноосвітній школі, не забезпечує в повному обсязі формування художньо-естетичної культури особистості. Такий стан зумовлений відсутністю художньо-естетичної цілеспрямованості у вивченні шкільних предметів; їх ізольованістю вреалізації художньо-естетичних можливостей, втілених у змісті окремих навчальних дисциплін; застосуванням малоефективних форм і методів навчання.
4. Установлено, що серед процесів, які здійснюють усе більший вплив на особистісний розвиток сучасного старшого підлітка, особливе місце займає інформатизація суспільного життя. З огляду на це нами визначено переваги застосування комп’ютерів у навчально-виховному процесі і запропоновано експериментальну програму ”Художньо-естетичні аспекти вивчення інформатики в школі”, а також методичні рекомендації вчителям щодо її практичної реалізації.
5. Обґрунтовано такі умови формування художньо-естетичної культури старшокласників:
- подальше вдосконалення та оновлення змісту шкільного курсу інформатики, який інтегрував би художньо-естетичні знання старших підлітків про людину, природу, суспільство і розкривав би систему художньо-естетичних відношень Я інша людина”, Я природа”, Я суспільство”, Я світ”;
- забезпечення суб’єкт-суб’єктної діяльності вчителя і старших підлітків на уроці інформатики, гуманізації відносин між педагогами ішколярами;
- специфічна методика викладання курсу інформатики, що забезпечує активність старших підлітків у сприйнятті інформації, у виробленні ними проектів, моделей, реалізації їх у творчій діяльності;
- висока методологічна та художньо-естетична культура вчителя інформатики, його педагогічна майстерність, які сприятимуть розвитку особистісних рис та якостей старшокласників, їх життєвому самовизначенню, формуванню загальної особистісної культури.
6. На основі психолого-педагогічної теорії, теорії моделювання тарезультатів дисертаційного дослідження розроблена функціональна модель формування художньо-естетичної культури старших підлітків у процесі вивчення інформатики, основними структурними компонентами якої є мета, завдання, зміст, функції, організаційно-методичне забезпечення, критерії та рівні сформованості художньо-естетичної культури особистості та результат цього процесу.
Апробація і впровадження функціональної моделі довели її педагогічну доцільність. У цілому виявлено позитивну динаміку зміни якісних і кількісних ознак і рівнів сформованості художньо-естетичної культури старших підлітків експериментальних класів. Зокрема, на 17,8 % зріс достатній рівень сформованості художньо-естетичноїкультури старших підлітків, на 9,3% зменшився середній рівень і на 10,7% зменшився низький рівень сформованості художньо-естетичної культури цієї категорії учнів. Результати дослідження підтвердили правильність висунутої нами гіпотези.
Проведена робота не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальшого вивчення потребує дослідження можливих засобів удосконалення процесу формування художньо-естетичної культури особистості в умовах різноманітних форм навчання, у позакласній та позашкільній роботі, у закладах нового типу тощо. Необхідна подальша розробка методики викладання уроків з інформатики в школах різних профілів з метою ефективного впливу на процес художньо-естетичного становлення учнівської молоді.