Бондаренко Тетяна Євгеніївна. Формування національної самосвідомості старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі краєзнавчої роботи

Короткий опис

Бондаренко Тетяна Євгеніївна. Формування національної самосвідомості старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі краєзнавчої роботи. : Дис... канд. наук: 13.00.07 2008

Бондаренко Т.Є. Формування національної самосвідомості старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі краєзнавчої роботи. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 теорія і методика виховання. Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2008.
Дисертацію присвячено проблемі формування національної самосвідомості у старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів. Дослідженням визначено структуру національної самосвідомості особистості, виявлено особливості її формування засобами краєзнавчої роботи, відображено процес і результати експериментального дослідження.
Обґрунтовано та розроблено зміст, технологію та педагогічні умови формування національної самосвідомості учнів старших класів у процесі краєзнавчої роботи та здійснено їх апробацію в загальноосвітніх навчальних закладах. Підтверджено ефективність змісту і технології за умов застосування адекватних меті і завданням формування національної самосвідомості форм, методів і прийомів краєзнавчої роботи та врахування українознавчого, комплексного, системного і діяльнісного підходів.
Запропоновано методи аналізу рівнів сформованості досліджуваної інтегративної якості у старшокласників, ефективність яких обґрунтовано і підтверджено експериментально.

1. На основі аналізу праць вітчизняних і зарубіжних учених та виховної практики у загальноосвітніх навчальних закладах встановлено, що формування національної самосвідомості молодого покоління є актуальною проблемою вітчизняної освітньої системи в ракурсі нових соціально-політичних реалій українського державотворення. Проте вивчення особливостей змісту і технології розвитку цієї інтегративної якості в старшокласників у процесі краєзнавчої роботи не було предметом окремого дослідження. Визначено сучасні проблеми використання краєзнавства як засобу формування національної самосвідомості учнів старших класів. Серед них недосконалість змісту, форм і методів діяльності, недооцінка українознавчого, комплексного, системного, особистісно-орієнтованого підходів.
2. У результаті вивчення філософської, соціологічної, психологічної та педагогічної літератури з проблеми дослідження уточнено сутність і структуру поняття „національна самосвідомість” старшокласника. Ця інтегративна якість означає усвідомлення особистістю себе представником національної спільноти, одиниці якої об’єднані спільністю походження, історичного минулого, території проживання, традицій, волею до збереження нації і до державотворення; емоційно-ціннісне ставлення до себе, як до представника політичної нації-держави, носія матеріальних і духовних цінностей; здатність до поведінки, вчинків, дій у відповідності до суб’єктивно значущих цілей, почуття обов’язку, які виникли внаслідок інтеріоризації морально і суспільно значущих принципів, вимог національної спільноти.
3. Розроблено й охарактеризовано критерії сформованості національної самосвідомості старшокласників, які відображають розуміння особистістю ознак національної ідентифікації, свого місця в житті національної спільноти; особливості емоційно-ціннісного ставлення до себе як представника української нації-держави; міру особистісного прийняття матеріальних і духовних цінностей національної спільноти; суспільну вартість особистісних прагнень, мети і мотивації діяльності як суб’єкта національних відносин. На основі критеріальних показників визначено рівні сформованості національної самосвідомості старшокласників (дуже низький, низький, середній, високий).
4. Теоретично обґрунтовано та розроблено зміст і технологію формування національної самосвідомості старшокласників у процесі краєзнавчої роботи. Усі структурні елементи змісту (навчально-пізнавальний, розвивально-виховуючий, практично-творчий) і технології (інформаційний, операційний, проблемно-пошуковий, інтеграційний, емоційно-художній, ігровий, тренінговий, діяльнісно-практичний) у взаємозв’язку забезпечили комплексний вплив на формування національної самосвідомості старшокласників.
Визначено педагогічні умови формування досліджуваної інтегративної якості в старшокласників: забезпечення систематичного опанування учнями знаннями про національну спільноту на прикладі краєзнавчого матеріалу; залучення до вирішення пізнавальних завдань краєзнавчого змісту, що потребують застосування операцій вищого рівня розумової діяльності; емоційне наповнення виховних ситуацій; організація взаємодії старшокласників з національним середовищем завдяки їх участі в різних видах краєзнавчої діяльності і спілкуванню; актуалізація внутрішньої і зовнішньої активності та самостійності, творчого потенціалу учнів; реалізація українознавчого, комплексного, системного та особистісно-орієнтованого підходів.
Експериментально перевірено ефективність змісту, технології та педагогічних умов формування національної самосвідомості старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі краєзнавчої роботи, що підтверджено відмінностями кількісних і якісних показників рівня сформованості національної самосвідомості учнів експериментальних класів порівняно з контрольними. В експериментальній групі учнів з дуже низьким рівнем розвитку національної самосвідомості було на 17,5%менше; з низьким на 18,8%менше; з середнім на 27,9%більше, з дуже високим на 8,4%більше.
5. Розроблено методичні рекомендації для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів щодо формування національної самосвідомості старшокласників у процесі краєзнавчої роботи. Вони дають вчителю можливість підвищити рівень своєї професійної компетентності завдяки опануванню новими підходами до відбору змісту краєзнавчої діяльності, сучасними педагогічними технологіями.
Результати дисертаційного дослідження підтвердили висунуту гіпотезу та дали підстави вважати мету досягнутою і завдання виконаними. Проведене дослідження не вичерпує вивчення окресленої проблеми, а його результати свідчать про необхідність подальших пошуків за такими напрямами: використання інтегрованого курсу краєзнавства, застосування комплексних форм, розвиток творчого потенціалу учнів у процесі краєзнавчої роботи з метою підвищення ефективності формування національної самосвідомості учнівської молоді.