Ціхоцька Ольга Аркадіївна. Формування гуманістичних ціннісних орієнтацій старшокласників у процесі вивчення іноземної мови

Короткий опис

Ціхоцька Ольга Аркадіївна. Формування гуманістичних ціннісних орієнтацій старшокласників у процесі вивчення іноземної мови: дисертація канд. пед. наук: 13.00.07 / Інститут проблем виховання АПН України. - К., 2003

Ціхоцька О.А. Формування гуманістичних ціннісних орієнтацій старшокласників у процесі вивчення іноземної мови. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07. теорія і методика виховання. Інститут проблем виховання АПН України. Київ, 2003.
У дослідженні обґрунтовано засади формування гуманістичних ціннісних орієнтацій старшокласників у процесі вивчення іноземної мови. Розкрито специфіку гуманістично зорієнтованого виховання старшокласників засобами шкільного предмета іноземна мова”. Виявлено педагогічні умови прилучення старшокласників до гуманістичних ціннісних орієнтацій, котрі сприяють цілеспрямованому та ефективному управлінню цим процесом. Доведено педагогічну доцільність формування гуманістичних ціннісних орієнтацій старшокласників у процесі вивчення іноземної мови. Обґрунтовано та експериментально перевірено виховні можливості навчального матеріалу з англійської мови.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми становлення і формування гуманістичних ціннісних орієнтацій у старшокласників в процесі вивчення іноземної (англійської) мови, що виявляється у розкритті сутності і специфіки цього процесу, змісту гуманістичних ціннісних орієнтацій старших школярів, динаміки їх ієрархічної структури, дослідженні факторів впливу на зміст і структуру ціннісних орієнтацій, встановленні їх зв’язку з рівнем самоактуалізації особистості старшокласника та його гуманістичної спрямованості, розробленні та апробації системи розширення ціннісних орієнтацій старшокласників на основі застосування активних методів навчання іноземної мови, поглиблення гуманізації всього навчально-виховного процесу.
1. Оскільки гуманістичні ціннісні орієнтації як феномен індивідуальної свідомості являють систему установок, принципів і переконань, мотивів, інтересів і потреб і виступають важливим компонентом мотиваційної структури особистості, вони є результатом духовно-практичного відображення дійсності, виявляють готовність особистості до реалізації потреби співвідносити власні і загально-визнані цінності.
ГЦО передбачають активно-діяльне ставлення до оточуючого світу і самого себе, яке грунтується на повазі людської гідності, визнанні людського життя найвищою цінністю.
2. Цінності і ціннісні орієнтації є гуманістичними, якщо їх зміст наповнюється усвідомленими нормами етики добра, справедливості, толерантності, поваги до інших, сумлінності, принциповості, непримиренного ставлення до зла, фальші, цинізму, лицемірства.
Гуманістична спрямованість системи ціннісних орієнтацій старшокласника забезпечує його успішну аксіологічну діяльність, сприяє становленню світоглядних позицій та визначенню особистісного смислу життєдіяльності, а тому метою всього навчально-виховного процесу у сучасній середній школі має бути формування гуманістично значущих новоутворень особистісної структури і, перш за все, гуманістичних ціннісних орієнтацій.
3. Ціннісними факторами в аналізі і відборі змісту гуманістично зорієнтованого виховання старшокласників з опорою на гуманістичний аспект освіти можуть стати: орієнтація на неперехідні, загальнолюдські, вічні, гуманістичні цінності, які мають стати ядром ціннісної свідомості особистості учня; надання учням можливості ознайомлення з усією палітрою існуючих цінностей і їх ієрархією при опорі на суспільно значущі цінності;
Розроблена нами схема-модель гуманістичних ціннісних орієнтацій включає когнітивний, емоційно-вольовий, практично-діяльний компоненти, розкриває якості особистості, що визначають змістовий аспект і різні форми вираження її орієнтацій.
4. Психолого-педагогічною основою формування гуманістичних ціннісних орієнтацій у ранньому юнацькому віці є процес засвоєння цінностей життя і їх перетворення в змістовні елементи ціннісних уявлень. Життєве самовизначення старшокласника як ціннісно-життєвий вибір відбувається на основі загальної орієнтації в соціально-економічній, духовній ситуації в країні, глибокого усвідомлення закономірностей і тенденцій розвитку сучасного цілісного, взаємозалежного і суперечливого світу.
5. Важливим фактором формування гуманістичних ціннісних орієнтацій в учнів старших класів є вивчення іноземної мови, оскільки вона є необхідним засобом спілкування між народами, кращого ознайомлення з культурою інших народів, зміцнення міжнародного співробітництва. Іноземна мова є дієвим інструментом інтеграції у світову цивілізацію, засобом відкриття і пізнання світом України, зближення нашої держави з іншими народами, засобом взаємообміну і взаємозбагачення. Саме тому вона набуває великого виховного значення.
6. Специфіка формування гуманістичної ціннісної свідомості старшокласників у процесі навчання англійській мові складається з особливостей цього шкільного предмету й характерних рис, притаманних цій віковій групі учнів. Воно будується на основі гуманних міжособистісних стосунків учасників педагогічного процесу, індивідуалізації й активізації навчально-виховної діяльності на уроках англійської мови.
Технологія формування ГЦО старшокласників у процесі вивчення іноземної мови, як обгрунтована в логічній послідовності виховна система, реалізується в навчально-практичній діяльності вчителя з метою вироблення активних громадянських якостей в учнів.
7. На основі узагальнення досвіду експериментальної роботи, аналізу результатів впровадження авторської технології формування гуманістичних ціннісних орієнтацій старшокласників нами були сформульовані методичні рекомендації для вчителів іноземної мови.
Процес формування аксіологічних установок учнів старших класів, спрямований на гуманістичний розвиток їх індивідуальності доцільно здійснювати на основі наступних положень:
врахування особливостей учнів раннього юнацького віку (особистісне та професійне визначення, формування внутрішньої структури особистості, перебудова внутрішнього світу), який є сензитивним для утворення гуманістичних ціннісних орієнтацій в якості стійкої особистісної риси, що впливає на становлення гуманістичного світогляду учнів-старшокласників;
створення умов для гуманізації міжособистісних відносин учасників педагогічного процесу: гуманна організація проведення контрольних робіт, тестів, різноманітних письмових завдань; ефективне використання невербальних засобів жестів, міміки, пауз, манер;
підсилення мотивації досягнення (домінантою визначати саме досягнення, а не невдачу, тобто оцінювання має грунтуватися на гуманістичному, позитивному принципі);
при виборі навчального матеріалу використовувати його гуманістичний потенціал. Це ставить вчителя англійської мови перед необхідністю такого його добору, який забезпечував би вирішення на заняттях не лише навчальних, але й передусім виховних завдань.
8. Педагогові треба чітко усвідомлювати, вихованню яких гуманних рис може сприяти використання на уроках потенціалу того чи іншого навчального матеріалу (навчальні тексти, зокрема, поетичні, пісенні, краєзнавчі; англійські прислів’я, приказки та інші педагогічні мініатюри; сучасний мовленнєвий етикет тощо). Завдяки такому підходу вибудовується цілісна система формування гуманістичної планетарної свідомості у старшокласників, усвідомлення ними ідей єдності і багатоманітності культур народів світу, розуміння діалектики загального і особливого в їх історії.
У цьому контексті виникає необхідність вдосконалювати навчальні програми, доповнюючи і розширюючи їх за рахунок включення глобального компоненту, який передбачає вивчення, зокрема, глобальних проблем сучасності, які є своєрідним інтегратором змісту навчальних предметів. Крім цього, глобальний компонент освіти передбачає також необхідність значно підняти статус аксіологічного аспекту, що визначає гуманістичну спрямованість відношень учня до світу (суспільства, природи, самого себе).
9. Вивчення англійської мови з урахуванням глобального компоненту має бути спрямоване на вирішення задачі формування крос-культурної освіченості учнів, що передбачає розвиток здатності розуміти і цінувати культуру інших народів, формування неупередженого погляду на світ, руйнацію усталених, віджилих стереотипів поведінки, навчання культурі спілкування, тобто формування, наряду з мовною компетенцією, соціокультурної і гуманістичної компетенції сучасних старшокласників.
Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Залишається перспективною розробка проблеми запобігання негативним впливам соціуму в умовах навчально-виховного процесу загальноосвітніх шкіл, ставлення молоді до громадського життя, здійснення науково-методичного супроводу модернізації системи освіти та виховання на всіх рівнях та багато інших, які стосуються проблем державної молодіжної політики як важливого чинника соціалізації молодого покоління.