ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН «ВЛАСНОГО Я» (ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ)

Короткий опис

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

ЯЦИК СЕРГІЙ ПЕТРОВИЧ

УДК 1(091)+141.32+165.242.1

ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН «ВЛАСНОГО Я»
(ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ)
09.00.05 – історія філософії

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник:
доктор філософських наук, професор
Саух Петро Юрійович

Житомир – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП .............................................................................................................. 3
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ............................................................................................... 10
1.1. Огляд літератури за темою дослідження ......................................... 10
1.2. Методологія та методика дисертаційного дослідження ................ 33
Висновки до розділу І............................................................................... 39
РОЗДІЛ 2. ФЕНОМЕН «ВЛАСНОГО Я» В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ФІЛОСОФІЇ XVII-XX СТОЛІТТЯ : АНАЛІЗ КОНСТИТУТИВНИХ АСПЕКТІВ .......... 41
2.1. Суб’єктивність як концептуальна основа «власного Я» ................ 41
2.2. Тілесність як соматичне підґрунтя «власного Я» ........................... 64
2.3. Бінарність власного й невласного модусів існування Я: феномен турботи .............................................................................................................. 84
Висновки до розділу ІІ ............................................................................ 106
РОЗДІЛ 3. ТОПОЛОГІЯ ФЕНОМЕНА «ВЛАСНОГО Я» В СУЧАСНОМУ ФІЛОСОФСЬКОМУ ДИСКУРСІ .................................................................... 110
3.1. Феномен «власного Я» в комплементарності класичної й некласичної філософської думки .................................................................... 110
3.2. Актова природа екзистенції «власного Я» ...................................... 132
3.3. Реїфікація суб’єктивності: феномен «власного Я» в межах технократичної цивілізації .............................................................................. 151
Висновки до розділу ІІІ ........................................................................... 168
ВИСНОВКИ ..................................................................................................... 170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................ 173

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Початок ХХІ століття характеризується загостренням проблеми відчуженості людини й розвитком деструктивних сенсів її екзистенції в зв’язку з глобальними викликами сучасності, особливо технократизацією всіх сфер людського життя. Це й зумовлює актуальність дослідження основ і виявів «власного Я» за умов трансформації сучасного суспільства.
Сучасний історико-філософський дискурс демонструє варіативність при осмисленні проблеми Я. Наявність класичного, некласичного та постнекласичного підходів до її вивчення в умовах сьогодення засвідчують необхідність перегляду та вироблення нової візії особистості. Звернення до аналізу екзистенціального вияву «власного Я» з позиції некласичної філософії дає змогу здійснити конструктивну побудову цілісного образу сучасної людини через урахування нераціональних чинників людського існування.
Детальне й толерантне осмислення напрацювань вітчизняної та зарубіжної історико-філософської думки щoдо екзистенціальних виявів буття людини дозволяє розглядати Я як автентичний суб’єкт, який активно засвоює соціальний досвід, перетворюючи його у власні цінності, настанови та орієнтації. Активність Я в процесі взаємодії з буттям розуміється як будь-який вплив людини на середовище, щo реалізується, по-перше, через її зовнішню предметну діяльність і, по-друге, вимагає прийняття певного рішення. Тобто, здійснюючи певний світоглядний вибір, людина усвідомлює, чим визначається її вибір. Така діяльність вимагає від особистості пошуку автентичного Я, самоідентифікації, з’ясування сенсу екзистенції. Незважаючи на досить значну кількість праць, присвячених даній тематиці, осмислення основ самосприйняття та саморепрезентації людини потребує подальшого вивчення. Тому можна стверджувати про необхідність концептуального розгляду екзистенціального вияву «власного Я» сучасної людини.
У зв’язку з цим доцільності набуває аналіз природи та феноменального прояву екзистенціального «власного Я» як певного проекту гармонізації життя особистості.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках комплексної наукової програми кафедри філософії Житомирського державного університету імені Івана Франка: «Випробування людського буття: класичний і посткласичний дискурс», НДР № 0111U000154.
Ступінь наукової розробленості теми. В історії філософії аналіз проблеми підвалин буття й виявів людського Я вирішувався через обґрунтування ряду ідей, кожна з яких відображала різні акценти відповідно до умов історичного періоду та особистої мети дослідника. Крім того, складність і багатоманітність об’єкта дослідження пояснює наявність значної кількості антропологічних, соціально-філософських, культурологічних та психологічних інтерпретацій феномена Я у вітчизняному та зарубіжному науковому дискурсі.
Цілісне дослідження проблеми «власного Я» практично є нерозробленим, потребує докладного та об’єктивного переосмислення здійснених як у вітчизняній, так і в зарубіжній історико-філософській літературі розвідок метафізики XVII-XXI століть. Основи для дослідження цього питання були закладені Р. Декартом, Дж. Локком, І. Кантом, Д. Юмом та іншими представниками класичної філософської думки. Однак, на думку дисертанта, змістовні зрушення в теоретичному осмисленні екзистенціального феномена «власного Я» в західній філософській думці починаються практично лише в ХХ столітті, коли з’являються дослідження М. Бубера, М. Гайдеггера, А. Камю, Г. Марселя, Х. Ортеги-і-Гасета, Ж.-П. Сартра, М. Фуко, К. Ясперса та інших дослідників. Спільним для поглядів переважної більшості із зазначених дослідників є прагнення осмислити онтологічно-антропологічні засади, культурно-історичні витоки цього феномена в контексті міркувань про автентичність існування людини.
У рамках дисертаційного дослідження заслуговують на особливу увагу праці сучасних зарубіжних дослідників М. Бердяєва, П. Гайденко, М. Гарнцева, М. Гулямова, П. Гуревича, З. Діянова, Б. Королева, М. Мамардашвілі, Л. Мітрохіна, Е. Соловйова, Г. Тавризяна, Т Щеголева та інших. У вітчизняному філософському дискурсі зацікавлюють напрацювання Є Андроса, В. Баранівського, А. Бичко, І. Бичка, П. Гнатенка, О. Корха, С. Кримського, В. Ляха, М. Ожеван, К. Райди, П. Сауха, В. Табачковського, Н. Хамітова, В. Шинкарука, С. Шевцова, В. Ярошовця та інших дослідників.
Концептуально-теоретична база вищевказаних філософських досліджень складає підґрунтя для подальшого аналізу проблем, пов’язаних із різними аспектами досліджуваної проблеми.
Мета дослідження полягає в розкритті сутнісних та конститутивних аспектів екзистенціального феномена «власного Я», проясненні його специфічних характеристик в історико-філософському зрізі європейської метафізики.
Реалізація поставленої мети конкретизується вирішенням наступних науково-дослідних завдань:
 здійснити концептуалізацію проблеми «власного Я» на основі історико-філософського аналізу специфіки класичного, некласичного та постнекласичного підходів у вивченні феномена суб’єктивності;
 розкрити значущість тілесності «власного Я» як соматичного підґрунтя екзистенції;
 дослідити феномен турботи в зрізі бінарності власного й невласного модусів існування людини як екзистенціальної основи «власного Я»;
 з’ясувати комплементарність класичного та некласичного підходів у дослідженні «власного Я»;
 виявити особливості активної, актуально-дієвої природи «власного Я» при репрезентації екзистенції особистості;
 проаналізувати природу реїфікації «власного Я» в умовах трансформаційних змін сучасної цивілізації.
Об’єктом дослідження виступає екзистенціальний вияв «власного Я» в історико-філософському зрізі європейської метафізики.
Предмет наукового дослідження – конститутивні аспекти екзистенціального феномена «власного Я» в історико-філософському зрізі європейської філософської думки.
Методологічна й теоретична основа дисертації.
Людська суб’єктивність та чинники її детермінації належать до проблем, дослідження яких виходить за рамки залучення вузькодисциплінарних методів. Саме тому робота фундується на принципах міждисциплінарного підходу, теоретичну базу якого становить філософська й психологічна рефлексія щoдо пізнання сутності феномена «власного Я».
У дисертації використані такі методи: діалектичний, завдяки якому вдалося з’ясувати провідні тенденції розвитку поглядів на феномен Я та подолати протиріччя, щo виникли в класичному, некласичному та постнекласичному дискурсах; структурно-функціональний, який дозволив розглянути «власне Я» як самоорганізовану систему, щo має визначену структуру; екзистенціальний, який презентує персональне буття людини як певну реально існуючу предметність, щo притаманна кожному людському Я, і, відповідно, має для неї особливу аксіологічну значущість.
Історико-філософське дослідження, відтак, полягає в поєднанні різних наукових методів та експлікації проблеми «власного Я» на сучасному рівні. Укоріненість проблематики дисертаційного дослідження в історії філософії зумовила звернення до принципів історизму та комунікативності.
Наукова новизна одержаних результатів обумовлена вибором предмета дослідження, змістом цілей і завдань дисертації та її спрямованістю на історико-філософський аналіз екзистенціального феномена «власного Я» й розкривається в наступних положеннях, які винесені на захист:
 визначено, щo феномен суб’єктивності в європейській філософії XVII–XX століть знаходиться на перетині класичної, некласичної, постнекласичної філософської думки, онтологія яких задає концептуальне оформлення та історико-філософську динаміку суб’єктивності, яка вперше розкрита в площинах «субстанційність – феноменальність – функціональність», «трансцендентальність – екзистенціальність – дискурсивність», «абсолют-ність – комунікативність – деперсоналізованість», «духовність – тілесність – вербальність»;
 з’ясовано, щo в історико-філософському контексті тілесність як певний результат подолання картезіанського дуалізму виступає соматичним підґрунтям феномена «власного Я» й має наступну низку ознак: первинність, символічність, автентичність, унікальність, аксіологічність, діалогічність, соціальність, текстуальність, комунікативність, володарювання;
 досліджено, щo феномен турботи конституює екзистенціальну основу власного модусу існування людини в комплементарності з невласним, які вперше розкрито в бінарних опозиціях: «люди / особистість», «життя / смерть», «фрагментарність / цілісність», «дисипація / інтеграція», «несвідоме / свідоме»;
 доведено, щo повнота опису феномена «власного Я» можлива при врахуванні комплементарності класичної та некласичної онтологій мислення, яка розкривається в історико-філософських (картезіанство / екзистенціалізм), онтологічних (дуалізм / холізм), пізнавальних (рефлексія / переживання) виявах;
 досліджено, щo акт у своїй первинності, автентичності, дієвості, вчинковості в історико-філософській проекції є основою наукового, повсякденного, естетичного, екзистенціального пізнання, серед яких останнє характеризується такими рисами, як отілесненість, ситуаційність, проактивність, синергізм, граничність;
 з’ясовано, щo феномен техніки в своєму історичному розвитку виступає культурно-онтологічним й екзистенціально-аксіологічним підґрунтям сучасної технократичної цивілізації, тому його амбівалентність полягає в тому, щo, з одного боку, він в аспектах соціальності, масовості, механістичності призводить до реїфікації «власного Я», а з іншого, як мистецтво апелює до людини, вимагаючи прояснення реального стану речей у світі.
Теоретичне й практичне значення роботи полягає в тому, щo основні положення й висновки дисертації можуть бути використані в лекційних курсах із історії філософії, філософії культури, соціальної філософії та філософської антропології. Оскільки проблема «власного Я» має міждисциплінарний характер, результати дисертаційного дослідження можуть стати фундаментом для розробки спеціальних курсів із культурології, літературознавства, основ філософських знань.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою автора. Положення наукової новизни та висновки одержані автором самостійно.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації оприлюднені на міжнародних, всеукраїнських та регіональних конференціях, семінарах і читаннях, зокрема на: Міжнародній науковій конференції «Філософія гуманітарного знання: після Вільгельма Дільтея» (16–17 жовтня 2009 р., м. Чернівці), Другій Міжнародній науково-практичній конференції молодих науковців «Актуальні проблеми сучасної філософії та науки: творче, критичне і практичне мислення» (23 грудня 2009 р., м. Житомир), Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна» (22–26 березня 2010 р., м. Київ), І Міжнародній науково-практичній конференції «Мовленнєва особистість у сучасному світі» (квітень 2010 р., м. Назрань, Росія), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми трансформації моральних цінностей сучасного українського суспільства» (10–11 травня 2010 р., м. Івано-Франківськ), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Людиноцентризм як домінанта соціокультурних вимірів людського буття» – Шинкаруківські читання (26 квітня 2010 р., м. Київ), Міжнародній міждисциплінарній конференції «Людина та її ідентичність у добу глобалізації» (29–30 червня 2010 р., м. Львів), Міжнародній науковій конференції "Дні науки філософського факультету – 2011" (20-21 квітня 2011 р., м. Київ).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано шість наукових статей, чотири з яких розміщені у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та вісьмох тезах, опублікованих у матеріалах конференцій.
Структура та обсяг дисертаційного дослідження обумовлені метою та завданнями дослідження, логікою наукового викладу проблеми, методологічними принципами та методами, які використані для висвітлення теми. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 192 сторінки. Список використаних джерел включає 206 найменувань, у тому числі 8 іноземними мовами, і складає 20 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. Розглянувши основні напрямки розвитку європейської філософської думки ХVII – ХХ століть, зокрема класичні, некласичні та постнекласичні підходи до дослідження суб’єктивності, можна зробити висновок, щo вони створили підґрунтя для переосмислення шляхів дослідження людини. Зокрема, були виділені чотири площини, у яких розглядається певний аспект Я: перша площина «субстанційність – феноменальність – функціональність» презентує сутнісний підхід до Я в класичній, некласичній та постнекласичній філософській думці. Друга площина «трансцендентальність – екзистенціальність – дискурсивність» показує, у чому проявляється автентичність Я в кожному з указаних підходів. Третя площина «абсолютність – комунікативність – деперсоналізованість» вказує, яким чином проявляється суб’єктивність. Четверта площина «духовність – тілесність – вербальність» демонструє домінантну аксіологічну основу вимірювання Я. Такий підхід формує нові перспективні горизонти для філософського дослідження людини.
2. Формування напрямку дослідження феномена «власного Я» тісно пов’язане з тілесністю як соматичним підґрунтям Я, оскільки людина проявляє себе через власне тіло як нерозривну та взаємозалежну єдність духовних, психологічних, соціальних та фізичних аспектів існування. Головна особливість тілесності в історико-філософському контексті полягає в тому, щo вона виражається через такі ознаки: первинність, символічність, автентичність, унікальність, аксіологічність, діалогічність, соціальність, текстуальність, комунікативність, володарювання, які в соматичній єдності долають картезіанський дуалізм.
3. Однією з головних конститутивних рис «власного Я» є феномен турботи, який визначається бінарністю власного й невласного модусів існування людини. Я завжди знаходиться в певній між-позиції, перебуваючи в одній із бінарних опозицій: «люди / особистість», «фрагментарність / цілісність», «життя / смерть», «несвідоме / свідоме», «дисипація / інтеграція». Для того, щoб набути власний модус існування, людина повинна усвідомити та визнати свою вкинутість, розчиненість у посередності, нівельованість Я. Власний і невласний модуси існування протилежні один одному, і в той же час, взаємно один одного доповнюють. Тільки з власного модусу існування, коли Я вдається вчинити перехід від неусвідомленості власної вкинутості в світ до її усвідомлення і через нього до власного модусу, можна зрозуміти, щo є невласне.
4. Розгляд суб’єктивності з точки зору класичної, некласичної та постнекласичної філософської думки продемонстрував необхідність комплементарного підходу до розв’язання цієї проблеми. Лише синергійне поєднання названих підходів дозволяє намітити нову філософську розвідку, яка розкривається у трьох бінарностях: історико-філософській (картезіанство / екзистенціалізм), онтологічній (дуалізм / холізм), пізнавальній (рефлексія / переживання).
5. Комплементарне поєднання дослідження «власного Я», тілесності та бінарності людського існування, дозволяють прояснити актову природу людини. Акт у своїй первинності, автентичності, дієвості, вчинковості крізь історико-філософську проекцію є основою наукового, повсякденного, естетичного та екзистенціального пізнання, серед яких останнє має вагоме значення для конструювання сучасного образу людини. Автентичність актової природи «власного Я» може проявитись тільки після екзистенціального сприйняття світу. Даний вид сприйняття відрізняється від наукового, повсякденного, естетичного й характеризується такими рисами, як отілесненість, ситуаційність, проактивність, синергізм, граничність та ін.
6. Вивчаючи специфіку «власного Я» в сучасних реаліях буття, з’ясовано, щo людина сьогодні існує переважно в штучному, технічному, інформатизованому світі, у якому важко екзистенціально сприймати світ та своє Я в ньому. Цивілізація на даному етапі розвитку має значний інструментарій (масовість, соціалізація, механістичність) для реїфікації суб’єктивності, однак техніка, яка здійснює руйнівний вплив на особистість, має й іншу направленість – вона апелює до Я, вимагає прояснення реального стану речей. Тобто феномен техніки має амбівалентний характер та в однаковій мірі сприяє як реїфікації Я, так й актуалізації процесу пізнання «власного Я» .

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аббаньяно Н. Позитивный экзистенциализм / Николо Аббаньяно // Структура экзистенции. Введение в экзистенциализм. Позитивный экзистенциализм : [пер. с ит. А. Л. Зорина]. – СПб. : Алетейя, 1998. – С. 289–336.
2. Августин Аврелий. Энхиридон, или о вере, надежде и любви / Аврелий Августин (Блаженный). – [пер. с. лат.]. – К. : УЦИММ-Пресс, ИСА, 1996. – 414 с.
3. Аверинцев С. Предисловие к статье Вейль С. «Иллиада» или Поэма о силе / С. Аверинцев // Новый мир. – 1990. – № 6. – С. 249–255.
4. Автономова Н.С. Концепция сознания в структурализме / Автономова Н.С. // Проблема сознания в современной западной философии. – М., 1998. – С. 221–222.
5. Аквинський Ф. Сумма теологии / Фома Аквинский. – [пер. с лат. С.И. Еремеев, А.А. Юдин]. – К. : Ника-Центр; Эльга, 2005. – 560 с.
6. Алексеенко И.В. Проблема самосовершенствования личности в творчестве Ф.М. Достоевского и Л.Н. Толстого (философско-антропологический анализ) / Алексеенко И.В. // Сучасна інтерпретація художніх творів Ф.М. Достоєвського : Міжвузівський збірник наукових праць. – К. : Бердянськ, 1998. – 127 с.
7. Аляєв Г. І. Кант у російській філософії : оцінка, критика, вплив. / Генадій Аляєв // Іммануїл Кант і сучасність : Філософські семінари. Матеріали наукового семінару 13 квітня 2004 року. – Полтава : Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, 2005. – Випуск 1. – С. 30–38.
8. Аляєв Г. Особистість у відносинах «Я – Ти» і «Я – Ми». С. Франк і філософія діалогу / Генадій Аляєв // Філософські обрії. – 2009. – № 22. – С. 3–19.
9. Андрос Є. Криза людської самоідентифікації і проблема смислоутворення / Євген Андрос // Філософська антропологія : екзистенціальні проблеми. – [В.І. Шинкарук, В.Г. Табачковський, Г.І. Шалашенко, Є.І. Андрос, Г.П. Ковадло]. – К. : Педагогічна думка, 2000. – С. 193–252.
10. Аристотель. Этика. Политика. Риторика. Поэтика. Категории / Аристотель. – Мн. : Литература, 1998. – 1392 с.
11. Бадью А. Манифест философии / Ален Бадью. – [Сост. и пер. с франц. В.Е. Лаптского]. – СПб., 2003. – С. 76.
12. Баранівський В. Філософія особистості : актуальні питання історії та сучасного розвитку / Василь Баранівський. – К. : НАОУ : НЦЦ (ГП ЗСУ), 2004. – 151 с.
13. Бахтин М. Эстетика словесного творчества / Михаил Бахтин. – [примеч. С.С. Аверинцева, С.Г. Богачева]. – 2-е изд. – М. : Искусство, 1986. – 444 с.
14. Бердяев Н. Самопознание (опыт философской автобиографии) / Николай Бердяев. – М. : Междунар. отношения, 1990. – 336 с.
15. Бердяев Н. Философия свободы. Смысл творчества / Николай Бердяев. – М., 1989. – С. 435–438.
16. Билецкий И.П. Познание и действительность / Билецкий И.П. – Харьков, 1999. – 60 с.
17. Бисвангер Л. Бытие-в-мире. Критическое введение в экзистенциальный психоанализ / Людвиг Бисвангер. – М. : «Рефл-бук»; К. : «Ваклер», 1999. – 336 с.
18. Блонский П.П. Философия Плотина / Блонский П.П. – М., 1918. – С. 19–65.
19. Бодрийяр Ж. Общество потребления. Его мифы и структуры / Жан Бодрийяр ; [Пер. с франц. Е. Самарской]. – М. : Республика, Культурная Революция, 2006. – 269 c.
20. Боецій С. Розрада від філософії / Северин Боецій. – [пер. з лат. А. Содомора]. – К. : Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2002. – 146 с.
21. Бондаренко И. Феноменология бытийственного сознания : (опыт метафизики человеческого существования) / Игорь Бондаренко. – М. : Издательство МГУК, 2000. – 381 с.
22. Борисов И.И. Homo cognoscens. Человек познающий : Очерки по истории гносеологии / Борисов И.И. – СПб. : Издательство Санкт-Петербургского университета, 1997. – 174 c.
23. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм, ХV-ХVIIІ вв. – Т. 1. : Структуры повседневности : Возможное и невозможное / Ф.Бродель.– М.: Прогресс, 1986. – 482 с.
24. Брункхорст X. Эгоцентризм в эпоху картины мира. Хайдегтер, Вебер и Пиаже /Х. Брункхорст // Философия Мартина Хайдеггера и современность. – М. : Наука, 1991. – С. 80 – 90.
25. Бубер М. Проблема человека / Мартин Бубер. – [пер. с нем. Н. Кушнир]. – К. : Ника-Центр; Вист-С, 1998. – 96 с.
26. Бубер М. Я и Ты / Мартин Бубер. – [пер. с нем. Ю. Терентьева, Н. Фрайнгольда]. – М. : Высшая школа, 1993. –175 с.
27. Буття людини (соціально-філософський аспект) / Л.І. Мозговий, В.М. Скиртач, Р.С. Мартинов та ін. – Слов’янськ : Вид-во Слов’янського держ. педагогічний ун-ту, 2004. – 160 с.
28. Вальверде К. Философская антропология / Карлос Вальверде. – [пер. с исп. Г. Вдовина]. – М. : «Христианская Россия», 2000. – 411 с.
29. Визгин В.П. Философия Габриэля Марселя : темы и вариации / Виктор Павлович Визгин. – СПб. : Издательский дом «Міръ», 2008. – 711 с.
30. Волков А. О человеческом измерении научного познания / Алексей Волков // Философия науки. – 2008. – № 4 (39). – С. 3–15.
31. Гадамер Х-Г. Пути Хайдеггера : исследования позднего творчества / Ханс-Георг Гадамер. – [пер. с нем. А.В. Лаврухин]. – Минск : Пропилеи, 2007. – 239 с.
32. Газарова Е. Психология телесности / Газарова Е. – М. : Институт Общегуманитарных Исследований, 2002. – 192 с.
33. Газнюк Л.М. Філософські етюди екзистенціально-соматичного буття. Монографія / Л.М. Газнюк. – К.: ПАРАПАН, 2008. – 368с.
34. Газнюк Л.М. Дж. Локк про задоволення і страждання як модуси людського буття / Л.М. Газнюк // Матеріали науково-теоретичної конференції «Філософія Дж. Локка і сучасність». – Дніпропетровський національний університет. – Дніпропетровськ, 2001. – С. 119–125.
35. Гарнцев М. Проблема самосознания в западноевропейской философии : От Аристотеля до Декарта / Михаил Гарнцев. – М. : Издательство МГУ, 1987. – 215 с.
36. Гегель Г. В. Ф. Феноменология духа / Георг Вильгельм Фридрих Гегель. // Гегель Г.В.Ф. Сочинения в 4 томах. – М., 1959. –Т. 4.– C. 2–34.
37. Гегель Г. В. Ф. Наука логики / Георг Вильгельм Фридрих Гегель. // Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. – М. : Мысль, 1977. – Т. 1. – C. 60–69.
38. Герасимчук А.А., Вітюк І.К., Мельничук В.В. Техніка і людина в системі «людина-техніка-природа» в наративній традиції християнства / Герасимчук А.А., Вітюк І.К., Мельничук В.В. // Християнський вимір екологічних проблем : монографія. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. Івана Франка, 2011. – С. 155–179.
39. Гоббс Т. О человеке / Томас Гоббс. // Избранные произв. в 2-х томах. – Т.1. – М., 1964. – С. 440–444.
40. Голопуров В. Активность субъекта в эстетическом освоении действительности / Голопуров В. // Активность субъекта и развитие знания. Сборник научных трудов. – Фрунзе : КГУ, 1988. – С. 48–57.
41. Гулямов М. Человеческая индивидуальность : Историко-философское введение в индивидуальную антропологию / Мухаммадали Гулямов. – Душанбе : Издательство «Дониш», 1991. – 116 с.
42. Гумбольдт В. Язык и философия культуры / Вильгельм фон Гумбольдт. – [пер. с нем. М.И. Левиной]. – М. : Прогресс, 1985. – 451 с.
43. Гуревич П. Расколотость человеческого бытия / Павел Гуревич. – М. : ИФ РАН, 2009. – 199 с.
44. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология / Эдмунд Гуссерль. – [Пер. В.И. Молчанова ] // Логос. –2002. – №1. – С. 132–143.
45. Гуссерль Э. Картезианские размышления / Эдмунд Гуссерль. – [Пер. В.И. Молчанова]. – Санкт-Петербург, 1998. – С. 19–37.
46. Декарт Р. Міркування про метод, щoб правильно спрямовувати свій розум і відшуковувати істину в науках / Рене Декарт. – [пер. з фр. Андрушко В., Гатальська С.]. – К. : Тандем, 2001. – 104 с.
47. Декарт Р. Метафізичні розмисли / Рене Декарт. – [пер. з фр. З. Борисюк, О. Жупанський; ред. П. Соколовський]. – К. : МП «Юніверс», 2000. – 304 с.
48. Декарт Р. Размышления о первой философии / Рене Декарт // Декарт Р. Сочинения: в 2 т. – Т.1. – М.: Мысль, 1994. – С. 270–286.
49. Делез Ж. Фуко / Жиль Делез. – [пер. с фр. Е.В. Семина]. – М. : Издательство гуманитарной литературы, 1998. – 172 с.
50. Делез Ж. Эмпиризм и субъективность : Опыт о человеческой природе по Юму; Критическая философия Канта : учение о способностях; Бергсонизм; Спиноза / Жиль Делез. – [пер. с фр. Я.И. Свирский]. – М. : ПЕРСЭ, 2001. – 476 с.
51. Дугин А.Г. Мартин Хайдеггер : философия другого Начала / Александр Гельевич Дугин. – М.: Академический Проект; Фонд «Мир», 2010. – 389 с. – (Философские технологии).
52. Дюзинг К. Кантовские определения чистого «Я мыслю» – программа теории субъективности? / Клаус Дюзинг. // Иммануил Кант: наследие и проект. – [под ред. В.С. Степина, Н.В. Мотрошиловой]. – М. : «Канон+» РООИ «Реабилитация», 2007. – С. 51–63.
53. Єрескова Т.В. Генезис феномена самосвідомості в історії філософії / Єрескова Т.В. // Мультиверсум. Філософський альманах. – К. : Центр духовної літератури, 2004. – №42. – С. 61–69.
54. Жижек С. Возвышенный объект идеологии / Славой Жижек. – [пер. с англ. В. Софронов]. – М. : Художественный журнал, 1999. – 236 с.
55. Жизненный путь личности : Вопросы теории и методологии. Социально-философское исследование. [Отв. ред. Л.В. Сохань]. – К. : Наук. думка, 1987. – 279 с.
56. Зварич І. Міф у ґенезі художнього мислення / Ігор Зварич. – Чернівці : Золоті литаври, 2002. – 235 с.
57. Ибн Сина (Авиценна). О душе (фрагмент из «Книги спасения») / Ибн Сина // Избр. произвед. мыслителей стран Ближнего и Среднего Востока IX-XIV вв. – М., 1961.– С. 226–231.
58. Ильенков Э. Об эстетической природе фантазии / Эвальд Ильенков // Вопросы эстетики. – Вып. 6. – 1964. – С. 45–56.
59. Ильин И. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм / Илья Ильин. – М. : Интрада, 1996. – 255 с.
60. Історія філософії. У двох томах. – / За ред. В. І. Ярошовця. Авт. кол.: В. І. Ярошовець (кер. авт. кол.), О. В. Александрова, Г. Є. Аляєв та ін. – Т. 1. – К. : Київський національний університет ім. Т. Шевченка, 2007. – 472 с.
61. Камю А. Сочинения. В 5т. – Т.1. / Альберт Камю ; [пер. с фр. Вступ. ст. М. Поповича; Коммент. А. Волкова; Художники М. Квитка, О. Квитка]. – Харьков : Фолио, 1998. – 398 с.
62. Камю А. Сочинения. В 5т. – Т.3. / Альберт Камю ; [пер. с фр. Коммент. А. Руткевича, С. Дубина; Художники М. Квитка, О. Квитка]. – Харьков : Фолио, 1998. – 575 с.
63. Канарский А.С. Диалектика эстетического процесса / Канарский А.С. – К., 1978. – С. 107–112.
64. Кант И. Сочинения / Иммануил Кант. – Сочинения в 6 томах. – Т. 6. – М. : Изд-во «Мысль», 1965. – 743 с.
65. Кант И. Сочинения / Иммануил Кант. – Сочинения в 6 томах. – Т. 4.–Ч.1. – М. : Изд-во «Мысль», 1965. – 478 с.
66. Кант И. Сочинения / Иммануил Кант. – Сочинения в 6 томах. – Т. 4.–Ч.2. – М. : Изд-во «Мысль», 1966. – 564 с.
67. Кант И. Из рукописного наследия (материалы к «Критике чистого разума» Opus postumum) / Иммануил Кант. – М. : Прогресс-Традиция, 2000. – 752 с.
68. Кант І. Рефлексії до критики чистого розуму / Імануель Кант. – [пер. з нім. й латини та прим. І. Бурковського]. – К. : Юніверс, 2004. – 464 с.
69. Кант І. Критика чистого розуму / Іммануїл Кант. – [пер. з нім. та прим. І. Бурковського]. – К. : Юніверс, 2000. – 502 с.
70. Капельчук К.А. Субъект подлинности : кризис и синтез / К.А. Капельчук // Vita cogitans. Феноменологические вариации. – 2004. – №6. – С. 50–62.
71. Карамишева Н. Геґель про самопізнання розуму та сучасна автоепістемічна логіка / Неля Карамишева // Філософія Геґеля та сучасність : Збірник наукових праць, присвячених філософській творчості Геґеля. – [За ред. А. Карася та ін.]. – Львів : Видавництво Львівського національного університету ім. І. Франка, 2002. – С. 42–48.
72. Карівець І. Здоровий глузд як чинник оповсякденення / Ігор Карівець // Матеріали Міжнародної наукової конференції “Духовність. Культура. Людина.” Львів, 15-16 квітня, 2010 р. – Львів: Львівський національний університет імені І. Франка, 2010. – С. 128–130.
73. Карівець І. Повсякдення : важка спадщина модерну / Ігор Карівець // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – 2008. – № 607. – С. 42–50.
74. Ковалев С. Опыт самосознания человеческого бытия : время, свобода, необходимость / Сергей Ковалев. – Харьков : Коллегиум, 2005. – 503 с.
75. Колычева С.В. Человек и его бытие в западноевропейской философии ХХ века / Колычева С.В. // Человек. Природа. Общество. Актуальные проблемы : Материалы 14-й международной конференции молодых ученых (26-30 декабря 2005 г.). – СПб. : Издательство Санкт-Петербургского университета, 2006. – С. 55–59.
76. Корабльова Н. Суб’єкт філософствування і пошук істинної реальності буття / Надія Корабльова // Філософські перипетії. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – 2000. – № 486. – С. 7–9.
77. Корженко В.В. Проблема людини у філософії Г. Гегеля / Корженко В.В. // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – 2000. – № 474. – С. 222–225.
78. Королев Б.Н. Перестройка бытия и личность : Монография / Б.Н. Королев. – Курск : Издательство РОСИ, 2001. – 324 с.
79. Кремень В.Г. Філософія : мислителі, ідеї, концепції / Кремень В.Г., Ільїн В.В. – К: Книга, 2005. – 528 с.
80. Кривуля А.М. Иммануил Кант и формирование немецкого идеализма / Кривуля А.М. // Іммануїл Кант і сучасність : Філософські семінари. Матеріали наукового семінару 13 квітня 2004 року. – Випуск 1. – Полтава : Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, 2005. – С. 6–20.
81. Крымский С. Культурно-экзистенциальные измерения познавательного процесса / Сергей Крымский // Вопросы философии. – 1988. –№4. – С. 40–49.
82. Кузанский Н. Об ученом незнании. В 2 томах. / Николай Кузанский. – Т.1. – М. : Наука, 1979. – С. 97–98.
83. Кузьмин А. Критика рефлексивного разума / Александр Кузьмин. –Новгород : Изд-во Нов.ГУ им. Ярослава Мудрого, 1998. – 186 с.
84. Кузьмина Т.А. Концепция сознания в экзистенциализме Сартра / Кузьмина Т.А. // Проблема сознания в современной западной философии. –М., 1989. – С.181–184.
85. Кумпф Ф. Понятие разума у Канта и его видение перманентного просвещения / Фридрих Кумпф // Иммануил Кант: наследие и проект. – [под ред. В.С. Степина, Н.В. Мотрошиловой]. – М. : «Канон+» РООИ «Реабилитация», 2007. – С. 321–329.
86. Кутырев В. Естественное и искусственное : борьба миров / Владимир Кутырев. – Н. Новгород : Изд-во «Нижний Новгород», 1994. – С. 67–69.
87. Кутырев В. Культура и технология : апология человеческого (предпосылки и контуры консервативного философствования) / Владимир Кутырев. – М. : Прогресс-Традиция, 2001. – 239 с.
88. Кьеркегор С. Страх и трепет / Серен Кьеркегор. – М. : Республика, 1993. – 383 с.
89. Кьеркегор С. Страх и трепет / Серен Кьеркегор ; [перевод с датского языка Н.В. Исаевой, С.А. Исаева]. – М.: Культурная революция, 2010. – 488 с.
90. Леви-Стросс К. Структурная антропология / Клод Леви-Стросс. – [Пер. с фр. В.В. Иванова].– М., 2001. – С. 96
91. Левінас Е. Між нами. Дослідження. Думки-про-іншого / Еманюель Левінас. – [пер. з фр. В. Куринський]. – К. : Дух і Літера; Задруга, 1999. – 291 с.
92. Лекторский В. Субъект, объект, познание / Владислав Лекторский. – М. : Наука, 1980. – 360 с.
93. Лой А. Сознание как предмет теории познания / Анатолий Лой. – К. : Наукова думка, 1988. – 246 с.
94. Лосев А. Миф. Число. Сущность / Алексей Лосев. – М. : Мысль, 1994. – 919 с.
95. Лубенець Н. Субъект в постмодернизме / Наталия Лубенец // Філософські перипетії. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – 2000. – № 474. – С. 98–101.
96. Лустенко А. Філософська рефлексія та повсякдення / Андрій Лустенко // Філософська думка. – 2007. – №3. – С. 38–46.
97. Льовіт К. До питання про буття : природа людини і світ природи / Льовіт К. // Мартін Гайдеггер очима сучасників : Збірка. – [пер. з нім. М.Д. Култаєва]. – К. : Стилос, 2002. – С. 53–56.
98. Мазепа В. Художня творчість як пізнання / Володимир Мазепа. – К. : Наук. думка, 1974. – 213 с.
99. Мазепа В. Художнє пізнання дійсності / Володимир Мазепа. – К. : Наук. думка, 1979. – 21 с.
100. Маковельский А. О. Древнегреческие атомисты / Маковельский А. О. – Баку, 1946. – 460 с.
101. Маноха І. Психологія потаємного «Я» / Ірина Маноха. –К. : Поліграфкнига, 2001. – 448 с.
102. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии / Карл Маркс. – Т. 1. – Кн. 1. Процесс производства капитала. – М: Политиздат, 1983. – С. 62–82.
103. Марсель Г. Быть и иметь / Габриэль Марсель. – [Пер.с франц. И.Н. Полонской]. – Новочеркасск : Изд-во Агентство «Сагуна», 1994. – 160 с.
104. Марсель Г. К трагической мудрости и за ее пределы /Габриэль Марсель. – [пер. с фр. В. В. Бибихина] // Проблемы человека в западной философии. – М.: Прогресс, 1988. – С. 404–419.
105. Марсель Г. Опыт конкретной философии / Габриэль Марсель ; [пер. с фр. В.П. Большакова и В.П. Визгина; общ. ред., послесл. и примеч. В.П. Визгина]. – М. : Республика, 2004. – 224 с. – (Мыслители ХХ века).
106. Машталер А. Духовність : екзистенціальні виміри релятивності культуротворчого процесу / Антоніна Машталер // Мультиверсум. Філософський альманах. Зб. наук. праць. – Вип. 17. – К. : Український Центр духовної культури, 2000. – С. 155–163.
107. Межуев В.М. Проблема культуры и цивилизации в философско-историческом учении Канта / Межуев В.М. // Цивилизация: прошлое, настоящее и будущее человека. – М., 1988. – С. 27–28.
108. Мерло-Понти М. Феноменология восприятия / Морис Мерло-Понти. – [перев. с фр. И.С. Вдовиной, С.Л. Фокина]. – СПб. : Ювента, 1999. – 602 с.
109. Михайлов И. Ранний Хайдеггер : Между феноменологией и философией жизни / Игорь Михайлов. – М. : «Прогресс-Традиция», 1999. – 284 с.
110. Мінаков М. Вчення Канта про віру розуму / Михайло Мінаков. – К. : Центр практичної філософії, 2001. – 140 с.
111. Молчанов В. Исследования по феноменологии сознания / Виктор Молчанов. – М. : Территория будущего, 2007. – 454 с.
112. Мордовинцева Л.П., Гуревич А.Я. Индивидуальность в эпоху средневековья : Опицинус де Канистрис / Мордовинцева Л.П., Гуревич А.Я. // Общественные и гуманитарные науки. – Серия 3. Философия. – 1994. – №4. – С. 199–201.
113. Муляр В. Проблема становлення особистості в системі «індивід–суспільство» : Філософсько-культурологічний аналіз / Володимир Муляр. – Житомир : Вид-во ЖДТУ, 2005 – 319 с.
114. Муха О. Формати ставлення до власного тіла: парадокси духовності ХХ сторіччя / Ольга Муха. // Наука. Релігія. Суспільство. – 2006. – №1. – С.141-146.
115. Мэмфорд Л. Техникам природа человека / Л. Мэмфорд // Новая технократическая волна на Западе. – М., 1986. – С. 229–230.
116. Найдьонова Г. Проблема тілесності в психології та філософії / Ганна Найдьонова // Філософія гуманітарного знання : раціональність і духовність : зб. наук. праць за матеріалами Міжнародної наукової конференції, 2-3 жовтня 2008 р. – Чернівці : Рута, 2008. – С. 92–96.
117. Никитин В.Н. Онтология телесности: смыслы, парадоксы, абсурд /Никитин В.Н. – М.: Когито-Центр, 2006. – 320 с.
118. Ницше Ф. Человеческое, слишком человеческое / Фридрих Ницше // Сочинения в 2-х томах. – [Пер. C.Л. Франка]. – Т.1. – М. :Мысль, 1990. – С. 244–256.
119. Ожеван М. Людський вимір науки та наукові «виміри» людини / Микола Ожеван. – К. : Либідь, 1992. – 176 с.
120. Озадавська Л.В. Парадигма діалогічності в сучасному мисленні / Озадавська Л.В. – К. : Інститут філософії імені Г.С. Сковороди, 2005. – 116 с.
121. Ойлер В. Функция и значение «Критики способности суждения» для кантовской системы философии / Вернер Ойлер. // Иммануил Кант: наследие и проект. – [под ред. В.С. Степина, Н.В. Мотрошиловой]. – М. : «Канон+» РООИ «Реабилитация», 2007. – С. 272–281.
122. Окороков В. Метафизика эпохи трансцендентального мышления : специфика, сущность и тенденции развития / Виктор Окороков. – Днепропетровск : Видавництво Днепропетровского національного університету, 2000. – 264 с.
123. Ортега-и-Гассет Х. Человек и люди / Хосе Ортега-и-Гассет // Избранные труды. – М., 1997. – С. 155–171.
124. Пантелеева И. Герменевтические особенности идеостиля Мартина Хайдеггера : Монография / Ирина Пантелеева. – Донецк : Изд-во Донецкого нац. ун-та экономики и торговли им. М. Туган-Барановского, 2008. – 203 с.
125. Патнэм Х. Философия сознания / Хилари Патнэм. – [пер. с англ. Л.Б. Макеева]. – М. : Дом интеллектуальной книги, 1999. – 236 с.
126. Пигров К.С. Социальная антропология как система / К.С. Пигров // Очерки социальной антропологи. – СПб, 1995. – С.40.
127. Піхманець Р. Психологія художньої творчості / Роман Піхманець. – К. : Наук. думка, 1994. – 164 с.
128. Платон. Собрание сочинений. В 4 томах / Платон. – Т. 2. – М., 1993. – С. 204–244.
129. Подорога В. А. Мир без сознания (проблема телесности в философии Ф. Ницше) / Подорога В. А. // Проблема сознания в современной западной философии: Критика некоторых концепций. – М. : Наука, 1989. – С. 28.
130. Поліщук О. Художнє мислення: естетико-культурологічний дискурс :[монографія] / Олена Поліщук. – К. : Вид-во Парапан, 2007. – 208 с.
131. Полосухин Б. Феномен вечного бытия. Некоторые итоги размышлений по поводу алгоритмической модели сознания / Борис Полосухин. – М: Наука, 1993. – 176 с.
132. Поппер К. Предположения и опровержения : рост научного знания / Карл Поппер. – М., 2004. – С. 360–361.
133. Рикёр П. Конфликт интерпретаций. Очерки о герменевтике / Поль Рикёр. – [Пер. с фр. и вступит, ст. И. Вдовиной]. – М., 2002. – С. 143.
134. Рікер П. Сам як інший / Поль Рікер. – [пер. з фр. В. Андрушко, О. Сирцова]. – Вид. 2-е. – К. : Дух і Літера, 2002. – 458 с.
135. Розумний М. Справа честі : алгоритм національного самоусвідомлення / Максим Розумний. – К. : Смолоскип, 1995. – 71 с.
136. Ролло Мэй. Любовь и воля / Ролло Мэй. – [перевод О.О.Чистякова и А.П.Хомика, терминолог.правка В. Данченко ]. – К. : Ваклер, 1997. – 384 с.
137. Савчин М.В. Моральна свідомість та самосвідомість особистості / Савчин М.В. – Дрогобич, 2009. – 288 с.
138. Сайко Э. Субъект : созидатель и носитель социального / Эди Сайко. – М. : Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж : Издательство НПО «МОДЭК», 2006. – 424 с.
139. Сартр Ж. П. Бытие и ничто : Опыт феноменологической онтологии / Жан-Поль Сартр. – [пер. с фр. В.И. Колядко]. – М. : Республика, 2000. – 639 с.
140. Сатыбалова Е.В. Человеческая деструктивность : онтологические основания / Сатыбалова Е.В. // Онтология и мировоззрение : тематический зборник. – Уфа: Издательство Уфимского технологического института сервиса, 2000. – С. 52–64.
141. Саух П. Рене Декарт і світоглядні обрії сучасної науки / Петро Саух. – Рівне : ЦНТІ, 1996. – 126 с.
142. Саух П., Саух Ю. Архітектоніка світу й людини в умовах глобалізації. Ймовірні наслідки / Саух П., Саух Ю. // Історія. Філософія. Релігієзнавство. – 2009. – № 3. – С. 7–13.
143. Саух П. Холістична тенденція сучасної науки в контексті парадигмальних зсувів постнекласичної освіти / Петро Саух // Актуальні проблеми сучасної філософії та науки : творче, критичне і практичне мислення : зб. наукових праць. – Житомир : ЖДЦНТЕІ, 2009. – С. 8–14.
144. Саух П. ХХ століття. Підсумки / Петро Саух. – Вид. 2-ге, доповн. і переробл. – К.: «МП Леся», 2009. – 284 с.
145. Саух П. Методологічні «зсуви» постнекласичної науки та їх наслідки для освіти / Петро Саух // Історія. Філософія. Релігієзнавство. – 2008. – № 1. – С. 27–31.
146. Саух П. Філософія: бунтівний дух у пошуках панацеї / Петро Саух // Філософські проблеми науки, освіти та культури доби постмодерну. – Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – № 598. – Харків, 2003.– С. 3–5.
147. Сидоренко М. Проблема сутності людини у класичній та сучасній філософії / Сидоренко М. // Філософські проблеми людинознавства. – [колективна монографія за ред. М. Сидоренка]. – Чернівці, 2005. – С. 7–29.
148. Снегирёв И.А. Кризис образа субъекта в классической концепции рациональности / Снегирёв И.А. // Філософські науки : Зб. наук. пр. – Суми : Сумський держ. пед. ун-т ім. А.С. Макаренка, 2003. – С. 118–124.
149. Соколов В. В. Средневековая философия / Соколов В. В. – М. : Эдиториал, 2001. – С. 279–280.
150. Соловьев В. Оправдание добра. Нравственная философия / Владимир Соловьев. – М. : Республика, 1996. – 479 с.
151. Соловьев С. Колорит произведений Достоевского. (Изобразительные средства в творчестве Ф.М. Достоевского) / Сергей Соловьев. – М. : Современный писатель, 1979. – 352 с.
152. Спиркин А. Сознание и самосознание / Александр Спиркин. – М. : Политиздат, 1972. – 303 с.
153. Сретенский Н.Н. Лейбниц и Декарт. Критика Лейбницем общих начал философии Декарта : очерк по истории философии / Н.Н. Сретенский – СПб. : Наука, 2007. – 182 с.
154. Ставцев С. Введение в философию Мартина Хайдеггера / Сергей Ставцев. – СПб. : Лань, 2000. – 192 с.
155. Станюта А. Постижение человека (творчество Достоевского 1840–1860-х годов) / Александр Станюта. – Минск : Изд-во БГУ, 1976. – 160 с.
156. Сташевский О. Аритмология. Бесконечность и рефлексивная сущность Бытия / Олег Сташевский. – Таганрог : Изд-во ТРТУ, 2003. – 592 с.
157. Табачковський В. Осереддя антропологічної рефлексії : проблема «Я – Інший» / Віталій Табачковський // Філософська антропологія : екзистенціальні проблеми. – К. : Наукова думка, 2004. – С. 9–83.
158. Табачковський В. Образ людини : від «родової всезагальності» до «тотальності індивідуальної екзистенції» / Віталій Табачковський // Людина в есенційних та екзистенційних вимірах. – [В.І. Шинкарук, В.Г. Табачковський, Г.І. Шалашенко, Є.І. Андрос, Г.П. Ковадло]. – К. : Педагогічна думка, 2000. – С. 108–131.
159. Тавризян Г.М. Проблема человека во французском экзистенциализме / Гаяне Михайловна Тавризян. – М. : Наука, 1977. – 140 с.
160. Тавризян Г.М. Философы XX века о технике и «технической цивилизации» / Г.М. Тавризян. – М. : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2009. – 216 с.
161. Тарасов Б. «Закон Я» и «закон любви». (Нравственная философия Достоевского) / Борис Тарасов. – М. : Знание, 1991. – 64 с.
162. Тарєлкін Ю.П. Співвідношення рефлексії і самосвідомості / Тарєлкін Ю.П. // Філософські науки : Зб. наук. пр. – Суми : Сумський держ. пед. ун-т ім. А.С. Макаренка, 2005. – С. 162–167.
163. Тельнова Н. Целостность человека как философско-антропологическая проблема / Надежда Тельнова. – Волгоград : Издательство ВолГУ, 2001. – 264 с.
164. Троянський В. Методологічні засади комплексного вивчення людини / Троянський В. // Філософські проблеми людинознавства. – [колективна монографія за ред. М. Сидоренка]. – Чернівці, 2005. – С. 30–53.
165. Тузова Т. Сартровская версия «абсолютистской» концепции сознания / Тамара Тузова // Ответственность личности за свое бытие в мире : критика концепций французского экзистенциализма. – [под. ред. А.А. Михайлова]. – Мн. : Наука и техника, 1987. – 158 с.
166. Ускеев С. Введение в проблемы онтологии : История как процесс самовозвышения человеческой субъективности / Сергей Ускеев. – Улан-Удэ : Центр усвоения времени жизненного роста, 1993. – 133 с.
167. Фейербах Л. Сущность христианства / Людвиг Фейербах. – М. : Мысль, 1965. – 156 с.
168. Філософський енциклопедичний словник / В.І. Шинкарук (голова редкол.) ; НАН України. Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди. – К. : Абрис, 2002. – 742 с. – (Бібліотека Державного фонду фундаментальних досліджень)
169. Фрейд З. Психология безсознательного / Зигмунд Фрейд. – М. : Наука, 1990. – С. 350–432.
170. Фрейре П. Формування критичної свідомості / Пауло Фрейре. – [пер. з англ. О. Дем’янчук]. – К. : Юніверс, 2003. – 176 с.
171. Фролова С. В. Пространственные и информационные структуры человеческой телесности / Фролова С. В. //Материалы третьего Российского Философского конгресса : [в 3 т.]. – Т. 3. – С. 356–357.
172. Фуко M. Надзирать и наказывать / Мишель Фуко. – [пер. с фр. В. Наумова под ред. И. Борисовой]. – M.: Ad Marginem, 1999. – С. 23–43.
173. Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук / Мишель Фуко. – [пер. с фр. В. П. Визгина, Н. С. Автономовой]. – СПб.: A-cad, 1994. – 407 с.
174. Фуко М. Інструмент насолоди / Мішель Фуко // Історія сексуальності. – Т.2. – Харків : ОКО, 1999. – 288 с.
175. Фуко М. Плекання себе / Мішель Фуко // Історія сексуальності. – Т.3. – Харків : ОКО, 2000. – 264 с.
176. Хабермас Ю. Философский дискурс о модерне / Юрген Хабермас ; [пер. с нем. М.М. Беляева, К.В. Костина, Е.Л. Петренко, И.В. Розанова, Г.М. Северской] – М.: Издательство «Весь Мир», 2003. – 416 с.
177. Хайдеггер М. Пролегомены к истории понятия времени / Мартин Хайдеггер. – Томск. : Изд-во «Водолей», 1998. – 384 с.
178. Хайдеггер М. Время и бытие: Статьи и выступления. – [Сост., пер. с нем. и комм. В.В. Бибихина] / Мартин Хайдеггер. – СПб. : Наука, 2007. – 620 с.
179. Хайдеггер М. Вопрос о технике / Мартин Хайдеггер //Время и бытие: Статьи и выступления. – [Сост., пер. с нем. и комм. В.В. Бибихина]. – СПб. : Наука, 2007. – С. 221–238.
180. Хайдеггер М. Повседневное бытие вот и падение присутствия / Мартин Хайдеггер // Время и бытие: Статьи и выступления. – [Сост., пер. с нем. и комм. В.В. Бибихина]. – М., 1993. –С. 80–107.
181. Хамітов Н., Крилова С. Філософський словник. Людина і світ / Хамітов Н., Крилова С. – К. : КНТ, Центр навчальної літератури, 2007. – 264 с.
182. Харченко П. ТриЕго / Петро Харченко. – К. : Українська академія оригінальних ідей; Видавництво «Фенікс», 2008. – 420 с.
183. Хюбнер К. Религиозные аспекты экзистенциального анализа у Хайдеггера / Курт Хюбнер // Разум и экзистенция : Анализ научных и вненаучных форм мышления. – СПб. : РХГИ, 1999. – С. 373–387.
184. Шевцов С. Метафизика и мифологика поэтического мышления (античность – современность: событийный диалог): Монография / Сергей Шевцов. – Днепропетровск: Изд-во Днепропетр. нац. ун-та, 2007. – 364 с.
185. Шевцов С. Самопознание как припоминание (жизненная драма Платона-2) / Сергей Шевцов // Вісник Дніпропетровського національного університету. «Філософія. Соціологія. Політологія». – Вип. 14. – Дніпропетровськ : Видавництво Дніпропетровського національного університету, 2006. – С. 194–203.
186. Шевцов С. Самопознание – ключевая доминанта трагедии Софокла «Царь Эдип» / Сергей Шевцов // Філософія і соціологія в контексті сучасної культури. – Дніпропетровськ : Видавництво Дніпропетровського національного університету, 2006. – С. 68–79.
187. Шелер М. Избранные произведения / Макс Шелер. – [пер. с нем. А.В. Денежкина]. – М. : Гнозис, 1994. – 490 с.
188. Шинкарук В. Методологічні засади філософських учень про людину / В. Шинкарук // Філософська антропологія : екзистенціальні проблеми. – [В.І. Шинкару, В.Г. Табачковський, Г.І. Шалашенко, Є.І. Андрос, Г.П. Ковадло ; НАН України. Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди]. – К. : Педагогічна думка, 2000. – С. 8–49.
189. Шинкарук В. Теория познания, логика и диалектика И. Канта. И. Кант как родоначальник немецкой классической философии / Владимир Шинкарук. – К. : Наукова думка, 1974. – 335 с.
190. Шпенглер О. Человек и техника / О. Шпенглер // Культурология XX века. – М., 1995. – С. 454–492.
191. Ясперс К. Духовная ситуация времени / Карл Ясперс // Смысл и назначение истории. – [пер. с нем. Левина M.И., вступ. статья Гайденко П.П.]. – М. : Политиздат, 1991. – С. 288–418.
192. Ясперс К. Смысл и назначение истории / Карл Ясперс ; [пер. с нем. Левина M.И., вступ. статья Гайденко П.П.]. – М. : Политиздат, 1991. – 527 с. – (Мыслители XX в.).
193. Ясперс К. Предэкзистенциализм и экзистенциализм / Карл Ясперс // История современной зарубежной философии : компаративистский поход ; [ред. Корнеева М. Я.] – СПб. : Лань, 1997. – С.77–82.
194. Ясперс К. Комунікація / Карл Ясперс // Ситниченко Л. А. Першоджерела комунікативної філософії. – К. : Либідь, 1996. – 176 с.
195. Ясперс К. Общая психопатология / Карл Ясперс. – [Пер. с нем. В. Войцех, В. Краснов]. – М. : Практика, 1997. – 1056 с.
196. Яцик С. Еволюція поняття «соматичного буття» : від В. Дільтея до сьогодення / Сергій Яцик // Науковий вісник Чернівецького університету : Збірник наукових праць. – Випуск 466. Філософія. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2009. – С. 27–31.
197. Яцик С. Філософсько-антропологічний аналіз тілесності у техногенній цивілізації / Сергій Яцик // Вчені записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського : Науковий журнал. – Серія «Філософія. Культурологія. Політологія. Соціологія». – Том 23 (62). – №1. – Сімферополь : Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, 2010. – С. 77–83.
198. Descartes R. Oeuvres / Rene Descartes. – [Publiees par Ch. Adam et P .Tannery]. – P., 1910. – P. 7–101.
199. Guattari F. De la production de subjectivite / Felix Guattari // Chimeres. – 1987. – № 4. – P. 31–46.
200. Jaspers K. Was ist Existentialismus? / Karl Jaspers. // Jaspers K. Aneignung und Polemik. Gtsammelte Reden und Aufsätze zur Geschichte der Philosophie. – München: Piper, 1968. – Р. 497–501.
201. Jaspers K. Philosophie / Karl Jaspers. – Berlin : Grenzsituationeny; Siebentes Kapitel, 1948. – Р. 467–512.
202. Kotarba J., Fontana A. The Existential Self in Society / J. Kotarba, A. Fontana. – Chicago : University of Chicago Press, 1984. – 241 p.
203. Sartre J.-P. La premiere at titude envers sutrui : l'amour, lеlangage, le masochisme / Sartre J.-P. // L'etre el le neant: Essai d'ontologie phenomenologique. – P. : Callimard, 1966, p. 431—447.
204. Sartre J.-P. La transcendence de l’Ego. Esquisse d’une description phenomenologique / Jean-Paul Sartre. – P., 1966. – P. 14–87.
205. Zizek S. The Ticklish Subject: The Absent Centre of Political Ontology / S. Zizek. – L., 1999. – Р. 56.
206. Телесность // История философии. Энциклопедия [Электронный ресурс] http://dic.academic.ru/dic.nsf/history_of_philosophy/527/.