ФОРМУВАННЯ КЛАСТЕРНИХ СТРУКТУР ТА ЇХ ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК РЕГІОНІВ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

На правах рукопису

Федотова Юлія Володимирівна

УДК 332.132 : 334.752

ФОРМУВАННЯ КЛАСТЕРНИХ СТРУКТУР ТА ЇХ ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК РЕГІОНІВ

08.00.05 – розвиток продуктивних сил
і регіональна економіка

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Решетило Валентина Петрівна
доктор економічних наук, професор

Харків - 2013

ЗМІСТ

Вступ 4
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ КЛАСТЕРИЗАЦІЇ 13
1.1. Сутність, закономірності і фактори становлення та розвитку кластерів як мережевої форми організації економіки 13
1.2. Основні види та економічні переваги кластерних структур 37
1.3. Міжнародний досвід кластеризації та можливості його використання в регіонах України 52
Висновки до розділу І 61
РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТА ПРОБЛЕМ КЛАСТЕРИЗАЦІЇ В ЕКОНОМІЦІ РЕГІОНІВ 64
2.1. Оцінка стану і перспектив створення кластерів у регіонах України 64
2.2. Аналіз кластерної політики та ролі державно - приватного партнерства у формуванні і розвитку кластерних структур 87
2.3. Критерії та показники економічної ефективності діяльності кластерів 103
Висновки до розділу ІІ 120
РОЗДІЛ ІІІ. ОБҐРУНТУВАННЯ ЗВ'ЯЗКУ ПРОЦЕСІВ КЛАСТЕРИЗАЦІЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ 123
3.1. Напрями та методи оцінки впливу кластерних структур на соціально-економічний розвиток регіону 123
3.2. Порядок формування та економічна ефективність кластерів (на прикладі зеленого господарства Харківського регіону) 129
3.3. Удосконалення політики державного стимулювання розвитку кластерних об’єднань з урахуванням регіональної специфіки 161
Висновки до розділу ІІІ 167
Висновки 169
Список використаних джерел 176
Додатки 198
Додаток А 199
Додаток Б 201
Додаток В 205
Додаток Г 210
Додаток Д 216

Вступ

Актуальність теми. Пошук шляхів забезпечення високих темпів економічного зростання поставив перед Україною проблему прискорення переходу до новітніх форм організації економіки, виникнення яких обумовлене логікою сучасної глобальної моделі та якісно новим спрямуванням економічного розвитку. Основні організаційні заходи, що спрямовані на забезпечення стійкого функціонування територіальних економічних систем, поєднують матеріальну, соціальну та екологічну складові підтримки якості життя населення.
Реалізація матеріальної складової пов’язана, в першу чергу, зі збільшенням рівня підприємницької активності, зменшенням показників безробіття, підвищенням заробітної плати.
Соціальна складова включає в себе стабілізацію демографічних показників територіальних утворень, збільшення рівня народжуваності, організацію заходів з профілактики захворювань, які мають соціальний характер.
Третя – екологічна складова – пов’язана зі зниженням рівня забрудненості навколишнього середовища, реалізацією заходів щодо забезпеченням оптимального рівня використання наявних природних ресурсів. У економічній науці досить довгий час недостатньо приділялася увага екологічним обмеженням економічного розвитку, не вивчалися проблеми зворотного зв’язку між екологічною деградацією та якістю життя населення. Однак, сьогодні стає очевидним, що людство функціонує в умовах дефіциту природних ресурсів та зобов’язане враховувати цей фактор при спрямуванні своєї подальшої господарської діяльності.
Велике значення у забезпеченні екологічної рівноваги сучасних мегаполісів відіграє житлово-комунальна сфера, особливо така її складова як зелене господарство. Фінансування цієї галузі відбувається за залишковим принципом, що призводить до збиткової роботи підприємств, а внаслідок цього – недостатнього виконання ними своїх обов’язків щодо забезпечення потреб жителів міста. Така ситуація вимагає впровадження негайних заходів з реформування цієї сфери, одними з яких є формування кластерних структур.
Кластери відіграють особливу роль у розвитку територіальних соціально-економічних систем, підвищенні конкурентоспроможності регіонів і країни в цілому, забезпечуючи високі мультиплікативні, кумулятивні та синергетичні ефекти. Значна кількість організацій по всьому світу приймають участь у формуванні кластерних структур, ініціюючи розвиток міжфірмового співробітництва. Нині інтерес до кластерів постійно зростає, оскільки в умовах ринкового господарства вони стали рушійною силою виробництва в компаніях, що є їхніми учасника¬ми. Особливої уваги потребує той факт, що на форумі Європалат у липні 2006 р. було схвалено і прийнято Маніфест Європалат щодо розвитку кластерів у країнах Європи. У цьому документі серед іншого зазна¬чається й позитивний досвід розвитку кластерів у деяких регіонах України, зокрема на Поділлі, Поліссі, у Прикарпатті та Севастополі.
Підґрунтям становлення кластерної концепції є вчення Б. Асхайма, Е. Дахмена, А. Ізаксена, А. Маршалла, І. Толенадо, Д. Сольє та Ф. Перру. Їх дослідження дістали подальший розвиток та набули цілісності у роботах М. Портера, який у результаті своїх наукових досліджень довів, що регіональні структури, які не є членами кластеру, можуть в перспективі втратити власну конкурентоспроможність та ринкову стійкість.
Враховуючи існуючі тенденції глобалізації, можна стверджувати, що регіональні структури, які не є членами кластеру, можуть в перспективі втратити власну конкурентоспроможність та ринкову стійкість.
Передумовою виникнення кластерної концепції в межах вітчизняної науки слід відзначити роботи М. Колосовського та О. Лібермана щодо територіально-виробничих комплексів, до складу яких входять підприємства зі спільною сировинною та енергетичною базою. Пізніше вирішенням проблем кластеризації регіональної економіки займалися Р. Алямкін, І. Бігун, О. Богма, П. Бубенко, М. Войнаренко, Н. Внукова, А. Голіков, Л. Ганущак-Єфіменко, В. Гоблик, О. Драган, Г. Дугінець, С. Єлецьких, М. Єрмошенко, Т. Жуковська, В. Ільчук, Г. Карпінська, Г. Карпенко, С. Кіндрат, Л. Кноп, О. Красноносова, І. Лисенко Є. Матвєєв, Л. Петкова, А. Петруняк, О. Прокопович, О. Похильченко, К. Савін, В. Решетило, А. Самарський, Г. Семенов, В. Сергієнко, В. Костюк, С. Соколенко, О. Тищенко, В. Ціхановська, М. Шерешева, І. Ткачук, І. Шеламова, І. Шпак, В. Чужиков, М. Ярощук та інші дослідники. В їх роботах, з урахуванням специфіки регіонального розвитку України, сформовано потенційну структуру кластерного утворення, відзначено переваги структур такого типу та визначена ефективність їхньої діяльності.
Проте на сьогодні вимагає уточнення розуміння особливостей сучасних форм інтегрованих структур кластерного типу; потребують уваги питання створення понятійно-термінологічного апарату, що всебічно описував би специфіку сучасної кластерної структури; обґрунтування принципів та методів створення кластерів; розробки нормативно – законодавчого поля їхнього функціонування. Незважаючи на очевидну перспективність кластеризації для формування регіональних конкурентних переваг, досі залишаються невирішеними і проблеми та шляхи формування кластерів в сфері житлово-комунального господарства, що обумовлює актуальність теми даного дослідження.
Серед вітчизняних науковців, які займалися вирішенням проблем підвищення ефективності функціонування підприємств житлово-комунального господарства, слід виділити роботи А. Ачкасова, В. Бабаєва, О. Васильєва, Г. Волинського, О. Димченко, Ю. Лега, Т. Качала, О. Карлової, М. Кизима, Г. Ковалевського, Н. Кондратенко, Т. Момот, В. Сергієнка, В. Торкатюка, Н. Чечетової, Т. Шилової, Л. Шутенка. У дослідженнях житлово-комунальної сфери приділяється недостатньо уваги ролі підприємств зеленого господарства у зниженні техногенного навантаження функціонування сучасних мегаполісів на природне середовище. У працях Ю. Атаманюка, І. Бистрякова, Є. Бойка, З. Герасимчук, Я. Гончаренко, М. Ігнатенка, І. Іванюка, Д. Ільченка, В. Лагутіна, Ф. Левона, В. Малєєва, Н. Мікієвича, А. Олексюка, С. Руденка, Ф. Стольберга, І. Третьякова, В. Тихонова, Є. Хлобистова розглядаються показники екологічного стану територій та роль зелених насаджень у їх формуванні. Але в цілому сфера озеленення сьогодні є предметом дослідження біологічних, сільськогосподарських та екологічних наук. Організаційно-економічна складова функціонування цієї сфери сьогодні залишається недостатньо визначеною.
Відсутність досліджень кластеризації житлово-комунальної сфери, зокрема зеленого господарства, і визначення впливу кластерів такого типу на показники екологічного, економічного та соціального розвитку регіонів обумовлюють актуальність теми даного дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з основними напрямками наукових досліджень факультету економіки і підприємництва, кафедри економічної теорії Харківського національного університету міського господарства, і виконана в рамках держбюджетної науково-дослідної роботи «Становлення ефективних ринкових інститутів та механізм їх впливу на розвиток міської та регіональної економіки» (номер державної реєстрації 0108U004539 від 14.04.2008 року), де автором розроблено моделі кластеризації і сформовано алгоритм створення регіональних галузевих кластерів, а також розроблено заходи з реформування зеленого господарства шляхом реалізації кластерного механізму.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методичних положень щодо процесів кластероутворення, визначення ефективності, економічних переваг та ролі кластерних структур у соціально-економічному розвитку регіону.
Досягнення поставленої мети обумовило необхідність сформулювати і вирішити наступні наукові завдання:
1) розглянути сутність і специфіку сучасних кластерів як форми мережевої організації постіндустріальної економіки, та виявити їх переваги порівняно з іншими типами інтеграційних об’єднань;
2) визначити економічну ефективність участі у кластерах для їх потенційних учасників та можливості отримання ними додаткових переваг і синергетичних ефектів;
3) розробити порядок і моделі кластеризації в залежності від рівня соціально-економічного розвитку регіону;
4) виявити роль органів державного управління усіх рівнів в реалізації кластерного механізму;
5) розкрити роль кластеризації у соціально-економічному розвитку регіонів;
6) дослідити порядок та механізм формування кластера у галузі зеленого господарства, визначити критерії оцінки його діяльності та виявити вплив на екологічний стан та соціально – економічний розвиток регіону (на прикладі Харківського регіону).
Об’єктом дослідження є процес формування сучасних регіональних кластерів як форми мережевої організації постіндустріальної економіки.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні і практичні аспекти впливу кластерів на соціально-економічний розвиток регіону.
Методи дослідження. Теоретичною й методологічною основою дисертаційного дослідження стали фундаментальні положення економічної теорії, теорій регіонального розвитку, нормативно-правові акти України, дані офіційної статистичної звітності, результати проведених автором наукових досліджень, матеріали науково-практичних конференцій.
Дослідження проблеми базується на діалектичних методах пізнання, які зумовлюють комплексний і об’єктивний характер вивчення поставлених завдань. У процесі дослідження було використано загальнонаукові методи (аналіз, синтез, абстрагування ) і спеціальні економічні методи (кількісний і якісний аналіз, економіко-математичне моделювання).
Для досягнення поставленої мети були використанні методи: теоретичного узагальнення – при тлумаченні категорії «кластер»; системного підходу – при визначенні особливостей кластерних структур порівняно з іншими типами об’єднань підприємств; поєднання історичного і логічного підходу – при дослідженні еволюції становлення інтеграційних об’єднань суб’єктів господарювання, узагальнення вітчизняного і світового досвіду функціонування кластерних структур; статистичного аналізу, групування і порівняння – при ранжуванні регіонів України за рівнем соціально-економічного розвитку; економіко-математичне моделювання – для виявлення взаємозв’язку між ступенем озеленення території і показниками здоров’я населення.
Інформаційну базу дослідження склали матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління статистики в Харківській області, фінансово-господарська звітність СКП «Харківзеленбуд» ХМР та ряду підприємств Харківського регіону, бібліографічні джерела, результати власних розрахунків.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в визначенні особливостей сучасних кластерів, розробці їх моделей та типів, обґрунтуванні показників економічної ефективності галузевих кластерів, виявленні напрямів впливу кластерних структур на підвищення рівня соціально-економічного розвитку та екологічної безпеки регіонів, і полягає у наступному:
удосконалено:
- визначення особливостей сучасних структур кластерного типу, що на відміну від існуючих, характеризують їх як якісно нові форми квазіінтегрованих мережевих структур, які поєднують ресурси та компетенції організацій різних юридичних статусів і характеризуються наявністю формальних та неформальних зв’язків, відкритістю, мобільністю і динамічністю структури та спрямовані на посилення конкурентних переваг та інноваційного розвитку регіону;
- моделі кластероутворення, що на відміну від існуючих, враховують: стадію життєвого циклу кластера, кількість та інтенсивність взаємозв’язків всередині структури, тип та специфіку господарської діяльності потенційних учасників кластера; та обґрунтовано, який з типів кластерної політики – каталітичної, підтримуючої, директивної чи інтервенціоністської – доцільно застосовувати у кожній із моделей кластерів, що дозволяє підвищити ефективність процесів кластеризації з урахуванням досягнутого рівня розвитку та специфіки міжгалузевих зв’язків окремого регіону;
дістало подальшого розвитку:
- систематизація видів синергетичних ефектів, що виникають у процесі кластеризації, до яких поряд з існуючими операційними й інвестиційними ефектами синергії та управлінським синергізмом, включено синергетичний ефект отримання інноваційної квазіренти, синергію збільшення грошового потоку та зниження трансакційних видатків, а також ефект перетікання знань та синергію їх примноження, що доводить економічні переваги кластерних структур порівняно з іншими типами інтеграційних об’єднань;
- система показників економічної ефективності регіональних кластерів, що, на відміну від існуючих, включає: ефект від спільного впровадження інновацій; ефект від застосування аутсорсингу; ефект від розподілу ризиків між учасниками кластера; ефект від спільного використання інфраструктури; ефект від зниження трансакційних видатків; ефект інтеграції у залежності від обраної моделі кластеризації; ефект отримання екологічної ренти та покращення демоекологічного балансу регіону;
- методика розрахунку «зеленого» валового регіонального продукту, яка на відміну від існуючих, враховує коригування фактичної величини валового регіонального продукту на величину зносу основних виробничих фондів та витрат на охорону природного середовища;
- напрями інтенсифікації впровадження кластерних структур в регіонах України на основі подолання асиметричності та нестачі інформації для їх учасників; створення єдиної методики формування та нормативно-правового супроводу діяльності кластерних структур; поглиблення державних кластерних ініціатив та системної кластерної політики на макро- та мезорівні з урахуванням принципів державно-приватного партнерства та забезпечення необхідної інфраструктури для кластерного розвитку.
Практичне одержання отриманих результатів полягає в тому, що теоретичні положення, які захищаються в дисертації, доведено до рівня конкретних практичних пропозицій, які можуть бути використані в діяльності органів виконавчої влади при розробці стратегії реалізації кластерного механізму.
Прикладний характер результатів дослідження підтверджується тим, що вони були використані у системі управління діяльністю СКП «Харківзеленбуд» ХМР (акт № 121 від 17.05.2012 р.), у практиці ТОВ «ПРОФІТА» (довідка №16-01 від 19.04.2012р.) та приватного сільськогосподарського підприємства «фірма «Леон» (довідка №521-Ф від 03.09.2012р.). Запропоновані науково-методичні положення дисертаційної роботи використовувалися також у Харківській національній академії міського господарства при викладанні дисципліни «Економічна теорія», «Національна економіка», «Макроекономіка», «Міжнародні економічні відносини» (довідка від 10.10.2012 р.).
Особистий внесок здобувача полягає в розробці моделей кластеризації, алгоритму створення регіонального кластеру з озеленення, формуванні його структури та виявленні позитивного впливу на соціально-економічний та екологічний стан Харківського регіону.
Дисертація є самостійною науковою роботою. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті положення, що є результатом особистого дослідження автора. Особистий внесок автора в ці спільні публікації відображено в списку опублікованих праць за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження апробовано на 10 міжнародних і всеукраїнських конференціях, зокрема: «Теория и практика экономики и предпринимательства» (м. Алушта, 2009 р.); «Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку виробничої сфери» (м. Донецьк, 2009 р.), «Інвестиційні та інноваційні складові розвитку внутрішнього ринку України в умовах глобалізації» (м. Київ, 2009 р.); «Современные проблемы инновационной экономики регионов России» (Російська Федерація, м. Дербент, 2010); «Організаційно-економічні проблеми регіонального розвитку в сучасних умовах» (м. Сімферополь, 2010 р.); «Формування конкурентоспроможного середовища для досягнення світових параметрів факторіальних і результативних показників виробництва» (м. Тернопіль, 2010 р.); «Сучасні проблеми ефективності інвестиційного розвитку підприємств» (м. Харків, 2010 р.); «Екологія. Людина. Суспільство» (м. Київ, 2011 р.); «Актуальні проблеми розвитку галузевої економіки та логістики» (м. Харків, 2011 р.); «Соціально-економічний розвиток України та її регіонів: проблеми науки та практики» (м. Харків, 2012 р.).
Публікації. Основні ідеї, положення і найважливіші результати дисертації опубліковано автором в 16 наукових працях, у тому числі: у 6 статтях у наукових фахових виданнях (з них 4 - одноосібно ), 10 тез доповідей на наукових конференціях; 1 розділ у навчальному посібнику та 1 – у монографії. Загальний обсяг публікацій складає 4,7 друк. аркушів, з яких здобувачу належить 3,2 друк. аркушів.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і викладена на 175 сторінках, у тому числі містить 14 таблиць, 32 рисунка. Список використаних джерел налічує 203 найменування на 22 сторінках. Робота включає 5 додатків, що представлені на 21сторінці.

Список літератури

Висновки

У дисертації здійснено вирішення наукового завдання, яке полягає у теоретичному обґрунтуванні і розробці методичного інструментарію процесу створення та функціонування кластерних структур в трансформаційних системах та визначення їхнього впливу на соціально-економічний розвиток регіонів, що дозволило одержати наступні науково обґрунтовані теоретичні і практичні результати:
1. Визначено, що в умовах постіндустріального суспільства кластери виникають як якісно нові типи інтегрованих господарських структур, у яких кожен з учасників, не втрачаючи юридичної та фінансової незалежності, отримує переваги мобільності, кооперації, конкуренції, кооперенції та підвищення доходів на основі отримання синергетичних ефектів взаємодії. Виявлено, що для кластера, на відміну від інших типів інтеграційних об’єднань суб’єктів господарювання (територіально-виробничих комплексів, бізнес-мереж, технопарків, технополісів, асоціацій, консорціумів, концернів, конгломератів), характерний ряд певних специфічних ознак, таких як: наявність групи територіально сконцентрованих підприємств, об’єднаних інтенсивними координаційними зв’язками; технологічна близькість у вертикальному вимірі, що проявляється у зв’язках між постачальником та покупцем, тобто у «виробничих ланцюгах»; сукупність державних та приватних інститутів, підтримуючих інфраструктурних об’єктів і економічних агентів, які працюють всередині кластера.
2. Встановлено, що участь у кластері для його членів має суттєві переваги, серед яких: підвищення інвестиційної привабливості; посилення раціональності використання ресурсів; підвищення здатності до сприйняття інновацій. Крім зазначених ефектів, специфічним для кластерного об’єднання є поява інноваційної квазіренти та отримання синергетичних ефектів, спричинених інтенсивністю взаємозв’язків всередині кластерної структури. Висока економічна ефективність функціонування кластерних
структур обумовлена такими ефектами, як: ефект від спільного впровадження інновацій; ефект від застосування аутсорсингу; ефект від розподілу ризиків між учасниками кластера; ефект від спільного використання інфраструктури; ефект від зниження трансакційних видатків.
В процесі дослідження кластерних структур виявлено, що оскільки більшість кластерів на сьогоднішній день мають правову форму асоціацій (некомерційних організацій), то основною формою фінансової звітності має бути Податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами й організаціями.
Поряд з перевагами, визначено і певні ризики участі у кластерах для їх учасників: ризик втрати комерційної інформації та виробничої таємниці; пріоритетна орієнтація наукових інститутів на співробітництво з великими підприємствами та нехтування малими; труднощі у розподілу прибутку між учасниками; лобіювання інтересів певних його учасників за умови надмірної підтримки державою кластерного об’єднання.
3. Необхідними передумовами ефективного функціонування кластерних структур являються: наявність необхідного нормативно-правового забезпечення та ефективної сучасної податкової системи; низький рівень інвестиційних та кредитних ризиків та наявність механізму гарантій захисту інвестицій; розробка державних програм залучення інвесторів та успішно функціонуюча база презентації бізнес-проектів для пошуку потенційних інвесторів; інформаційна прозорість ринкових угод; низький рівень тінізації та корумпованості економіки; активізація внутрішніх конкурентних переваг адміністративно-територіальних одиниць країни; наявність довгострокових стратегій розвитку підприємств, направлених на кооперацію та інтеграцію із суміжниками та партнерами; впровадження інновацій у господарську діяльність; генерація нових ідей та пошук інвесторів; високий рівень професійної підготовки персоналу підприємств; розуміння переваг та можливості отримання додаткових доходів в процесі інтеграції; політична стабільність в країні.
Аналіз різних типів кластерних структур, обумовлених певними специфічними соціально-економічними, інституціональними та політичними умовами різних країн світу, дозволив сформувати п’ять моделей кластеризації: від об’єднання невеликих фірм, які мають близьке географічне розташування та подібну спрямованість за напрямом задоволення суспільних потреб, до об’єднання сфери великого бізнесу, фінансового сектору та державних органів управління та освітніх і наукових установ. При цьому порядок формування кластерної структури повинен включати: пошук потенційних учасників кластера; створення системи управління кластером; оцінку його ефективності, соціально - економічних переваг та можливих ризиків; виявлення напрямів впливу кластера на економіку, соціальну та екологічну сферу відповідного регіону.
4. Роль органів державного управління у забезпеченні ефективної реалізації кожної з п’яти моделей кластеризації проявляється через здійснення ефективної кластерної політики, яку поділено на каталітичну, підтримуючу, директивну, інтервенціоністську. Доведено, що в специфічних умовах регіонального розвитку в Україні механізм кластероутворення повинен починатися з прямих методів державного регулювання, направлених на ліквідацію бар’єрів, стимулювання зв’язків з науковими організаціями, страхування ризиків. Заходи непрямої підтримки включають в себе стимулювання конкуренції, створення факторних умов та стимулюючої податкової політики, формування попиту та підтримку суміжних галузей.
5. Одним із результатів дослідження стала оцінка впливу кластерних структур на розвиток регіону з позиції соціальної та економічної складових. Вплив кластеризації на економічну складову регіонального розвитку виявляється через: посилення власних конкурентних переваг та інвестиційної привабливості регіону; зменшення імпортозалежності; адаптація структури господарства регіону до потреб ринку; виникнення фінансово-економічних можливостей для модернізації економіки; розвиток конкурентоспроможних високотехнологічних виробництв; створення мережевих інноваційних структур на основі кластерного підходу; підготовка висококваліфікованих кадрів згідно із вимогами ринку; розвиток інтеграційних процесів через транскордонне співробітництво. Кількісний аналіз впливу діяльності кластерів на економічну складову розвитку регіону передбачає дослідження у динаміці наступних показників: обсягу випуску ВРП на душу населення; обсягу випуску продукції за видами господарської діяльності на душу населення; обсягу виконаних науково-технічних робіт; кількості поданих до Державного департаменту інтелектуальної власності України заявок на видачу охоронних документів на патенти та відкриття; рівня безробіття та створення нових робочих місць; рівня інфляції до грудня попереднього року; показника відношення обсягу експорту до ВРП; відношення обсягу імпорту до ВРП; ступеню зносу основних засобів. Крім розрахунку наведених показників, економічна ефективність кластерних структур повинна розглядатися з позиції впливу функціонування кластерів на показники економічного потенціалу регіону, який є сукупністю природно-ресурсного, фінансового, трудового, інформаційного, виробничого та науково-технічного потенціалу.
Оцінка впливу кластеризації на соціальну складову передбачає визначення зміни: тривалості життя населення; коефіцієнту природного приросту населення; частки витрат на харчування у загальному обсязі споживчих грошових витрат домогосподарств; відношення середньої зарплати до прожиткового мінімуму; коефіцієнту злочинності; кількості осіб, які навчаються у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації; частки населення із середньодушовими сукупними витратами на місяць нижче прожиткового мінімуму. Соціальна ефективність кластерних структур досягається у разі, коли параметри після створення кластерів у певному регіоні стають більш сприятливими і така тенденція посилюється.
Виникнення кластерів передбачає використання сучасних технологій господарювання, тому, окрім оцінки соціальної та економічної складових, передбачено здійснювати аналіз наступних показників екологічного характеру: відношення викидів шкідливих речовин у повітря стаціонарними джерелами відносно до площі регіону; відношення скидання забруднених зворотних вод до площі регіону; відношення скидання забруднених зворотних вод до площі регіону. Зазначені критерії також, як і всі попередні, оцінюються у динаміці протягом періоду діяльності кластерних структур, порівнюючи дані до та після створення кластеру або щорічно протягом терміну його функціонування.
6. Враховуючи існуючу необхідність проголошення курсу на впровадження засад «зеленої» економіки та екологоорієнтований розвиток України, розраховано ефективність створення кластера з озеленення в Харківському регіоні з метою зниження негативного впливу забруднюючих чинників на оточуюче середовище мешканців крупних населених пунктів і підвищення на цій основі якості життя населення міста. До складу «Кластера з озеленення» включено освітні та наукові установи, представників сфери аграрного бізнесу та органів державного управління. В якості ядра кластера обрано підприємство зеленого господарства м. Харкова – СКП «Харківзеленбуд», - що здійснює всі роботи з утримання зелених насаджень загального користування.
Розроблено методику оцінки фінансового результату кластера з використанням алгебраїчної моделі, де важливим компонентом є врахування коефіцієнту інтеграції, який приймає значення від 0 до 0,8 в залежності від обраної моделі кластеризації. За умови незмінності інших факторів існує пряма залежність між ступенем інтеграції підприємств та дохідністю інтегрованої структури кластерного типу.
Виявлено, що кластеризація зеленого господарства дозволить отримати наступні ефекти: 1) досягнення умовного стану екологічної рівноваги у регіоні (на відміну від існуючого - незначного); 2) формування диференційної екологічної ренти ІІІ; 3) ефект охоплення, що полягає у забезпеченні раціонального використання факторів виробництва на різних підприємствах внаслідок кооперації всередині кластера; 4) антитригерний ефект - співфінансування нововведень учасниками галузевого регіонального кластера; 5) стимулювання нових підходів із догляду за зеленими насадженнями завдяки створенню стійких каналів передачі передових знань та обміну досвідом у межах єдиного технологічного та інформаційного простору; 6) оптимізація числа та типу висаджених зелених насаджень завдяки впровадженню пейзажного планування.
На формування синергетичних ефектів у кластері з озеленення впливає наступна група факторів: виникнення та інтенсивність зв’язків між учасниками кластера; ефект масштабу виробництва, коли досягається розширення області «покриття» кластера внаслідок розвитку як підприємств основної галузі, так і суміжних; ефект охоплення внаслідок кластеризації зеленого господарства, в результаті якого забезпечується раціональне використання факторів виробництва на різних підприємствах внаслідок кооперації всередині кластера; розвиток системи знань і їх швидке впровадження у виробництво; стимулювання попиту та збільшення фінансових результатів підприємств-учасників кластеру; розвиток і впровадження принципів підприємництва.
З точки зору стратегічного аспекту, «Кластер з озеленення» сприяє підвищенню ефективності функціонування житлово-комунального господарства через диверсифікацію господарської діяльності, ліквідацію витратної моделі господарювання. Кластер є однією з перспективних форм взаємодії місцевих органів влади та бізнесу на засадах державно-приватного партнерства, що в Україні тільки починає активно застосовуватись. Кластеризація зеленого господарства впливає на інформаційний потенціал регіону, що проявляється у стимулюванні нових підходів із догляду за зеленими насадженнями завдяки створенню стійких каналів передачі передових знань та обміну досвідом у межах єдиного технологічного та інформаційного простору. Крім того, завдяки кластеризації зеленого господарства існує фінансова можливість апробації та освоєння передових технологій покращення стану природного міського середовища за рахунок вирощування власними силами різних типів зелених насаджень.
Досліджені виробничі, збутові, наукові, технологічні, фінансово-кредитні, інфраструктурі і синергетичні ефекти участі визначають унікальність кластерних структур. Однак на сьогоднішній день залишається актуальною проблема інтенсифікації створення кластерних структур в регіонах України. В дослідженні виявлені та систематизовані бар’єри на шляху формування кластерних систем в регіонах України: асиметричність та нестача інформації про можливі шляхи взаємодії підприємств у інтеграційних структурах кластерного типу; відсутність єдиної методики формування кластерних структур у залежності від соціально-економічних особливостей адміністративно-територіальних одиниць; брак необхідних нормативно-правових актів відносно регулювання процесів створення та функціонування кластерів; брак державних кластерних ініціатив та системної кластерної політики на макро- та мезорівні та механізмів застосування державно-приватного партнерства в процесах кластеризації; відсутність необхідної інфраструктури для кластерного розвитку.
В роботі запропоновано розробити Державну національну програму з кластеризації , яку мають і успішно здійснюють всі країни Європи, а також створити у регіонах і в центрі ради конкурентоспроможності, які повинні координувати розробку та реалізацію кластерних ініціатив, формування стра¬тегічних кластерних альянсів та інших мережевих формувань. На рівні регіонів запропоновано розробити інформаційно-аналітичну систему обслуговування учасників кластерних об'єднань, моніторингу процесу їх розвитку і поширення позитив¬ного досвіду.
Таким чином, світовий і поки що невеликий український досвід переконують у перспективності формування кластерів для забезпечення висо¬кої продуктивності та інноваційності, а також у перевагах цих суб’єктів господарювання порівняно з можливостями традиційних форм організації виробництва в умовах загострення глобальної конкуренції.

Список використаних джерел

1. Земельний кодекс України офіц. текст станом на 05.09.2012 року [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14
2. Господарський кодекс України офіц. текст станом на 07.10.2012 року [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/136-15
3. Цивільний кодекс України: офіц. текст станом на 18.10.2012 року [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15
4. Про господарські товариства [Електрон. ресурс]: [закон України; офіц. текст від 18.12.2011 року]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/про%20господарські%20товариства
5. Про державно-приватне партнерство [Електрон. ресурс]: [закон України; офіц. текст від 03.08.2012 року]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/державно-приватне%20партнерство
6. Про затвердження Положення про порядок створення і функціонування технопарків та інноваційних структур інших типів [Електрон. ресурс]: постанова Кабінету Міністрів України № 549 від 22 травня 1996 року. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/549-96-п
7. Про схвалення Концепції розвитку національної інноваційної системи [Електрон. ресурс]: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 року № 680-р. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/680-2009-р
8. Про Затвердження Державної цільової економічної програми «Створення в Україні інноваційної інфраструктури» на 2009 – 2013 роки» [Електрон. ресурс]: постанова Кабінету Міністрів України № 447 від 14 травня 2008 року. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/447-2008-п
9. Про впровадження кластерної моделі розвитку народних художніх промислів [Електрон. ресурс]: розпорядження Кабінету Міністрів України № 145-6 від 27 січня 2007 року. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/145-2010-р
10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 20 «Консолідована фінансова звітність» [Електрон ресурс]: наказ Міністерств фінансів України № 176 від 30.07.1999 року. – Режим доступу: http://www.fin-land.com.ua
11. Про затвердження форми та Порядку складання податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій [Електрон. ресурс]: наказ Державної податкової адміністрації України №56 від 31.01.2011 року. – Режим доступу: http://news.dtkt.com.ua/show/ukr/article/8753.html
12. Ансоф И. Стратегическое управление / И. Ансоф. – М.: Экономика, 1989. – 519 с.
13. Ансоф И. Новая корпоративная стратегия / И. Ансоф. – Спб: Питер Ком, 1999. – 414 с.
14. Anderson T., Sorvik I., Hansonn E. W. The Clusters Policies Whitebook. – IKED, 2004.
15. Bergman E. M., Feser E. I. Industrial and Regional Clusters: Concepts and Comparative Applications, Regional Research Institute, WVU, 1999.
16. Болгова Е. В. Образование в кластерной организации экономического пространства: теория, методология, методика: монография / Е. В. Болгова // Самар. НЦ РАН, Гос. образоват. Учр. высш. проф. образования «Самарский Гос. университет путей сообщ.». – Самара: Изд-во СНЦ РАН: Изд-во СамГУПС, 2010. – 247 с.
17. Броншпак Г. К. Модель Леонтьева в микроэкономике: стратегия управления деятельностью кластера молочного профиля: монография / Г. К. Броншпак, С. И. Чернышев. – Харьков: Концерн «АВЭК», АО «Научно-технологический институт транскрипции, трансляции и репликации», 2009. – 323 с.
18. Вовчак О. Д. Інноваційне забезпечення розвитку економіки регіону: сучасний стан та перспективи: монографія / О. Д. Вовчак, З. Р. Костак. – Львів: вид-во Львівської комерційної академії, 2011. – 220 с.
19. Войнаренко М. П. Кластери в інституційній економіці: / М. П. Войнаренко. – Хмельницький: ХНУ, ТОВ «Тріада-М», 2011. – 502 с.
20. Гичев Ю. П. Экологическая обусловленность основных заболеваний и сокращения продолжительности жизни / Ю. П. Гичев. – Новосибирск: Сибирский отдел РАМН, 2000. – 90 с.
21. Гейман О. А. Нелинейность экономики и неравномерность развития регионов: монография / О. А. Гейман. – Х.: ФЛП Либуркина Л.М.; ИД «ИНЖЭК», 2009. – 428 с.
22. Герасимчук З. В. Екологічна безпека регіону: діагностика та механізм забезпечення: монографія / З. В. Герасимчук, А. О. Олексюк – Луцьк: Надстир'я, 2007. – 280 с.
23. Глівенко С. В. Вдосконалення системи прогнозування впливу екологічних витрат на макроекономічний розвиток: автореф. дис…. канд. екон. наук: 08.00.05 / Глівенко Сергій Володимирович; Сумськ. держ. ун-т. – Суми, 2002. – 20 с.
24. Гоблик В. В. Кластери в рекреаційно-туристському комплексі Закарпаття: монографія / В. В. Гоблик. – Ужгород: Ліра, 2009. – 232 с.
25. Голіков А. П. Харківська область, регіональний розвиток: стан і перспективи: монографія / А. П Голіков, Н. А. Казакова, М. В. Шуба; за заг. ред. проф. чл.-кор. НАН України В. С. Бакірова. – Х.: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2012. – 224 с.
26. Гончар М. С. Математичні основи інформаційної економіки / М. С. Гончар. – К.: Інститут теоретичної фізики, 2007. – 463 с.
27. Гончаренко Я. В. Дендрофлора міських парків Харкова (структура, аутекологія, формування насаджень) : автореф. дис…. к.біол.н.: 06.03.01 / Гончаренко Яніна Вікторівна; Нац. університет біоресурсів і природокористування. – К.: 2009. – 19с.
28. Гриценко С. І. Стратегія міжнародної економічної діяльності кластерних утворень в інформаційній економіці: монографія / С. І. Гриценко, А.В. Таранич. – Донецьк: ДонНУ, 2010. – 297 с.
29. Dahmen E. Entrepreneurial Activity and the Denelopment of Swedish Industry. – 1919-1939, Stockholm, 1950. - P. 35.
30. Денисенко М. П. Основи інвестиційної діяльності: підручник для студентів вищих навчальних закладів / М.П. Денисенко. – К.: Алерта, 2003. – 338 с.
31. Димченко О. В. Житлово-комунальне господарство в реформаційному процесі: аналіз, проектування, управління: монографія / О. В. Димченко; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. – Х.: ХНАМГ, 2009. – 356 с.
32. Дишловий І. М. Сучасні організаційні рішення регіонального розвитку рекреації та туризму: кластеризації та комплексні програми: монографія / І. М. Дишловий. – Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2010. – 213 с.
33. Екологічна безпека України: у запитаннях та відповідях / М. І. Хилько, В. І. Кушерець. – К.: Знання України, 2006. – 144 с.
34. Єрмошенко М. М. Механізм розвитку інноваційного потенціалу кластерооб’єднаних підприємств: монографія / М. М. Єрмошенко, Л. М. Ганущак – Єфіменко; Нац. академія управління. – К.: Нац. акад. управління, 2010. – 236 с.
35. Єрмакова О. А. Підвищення конкурентоспроможності Приморських регіонів України на осевої кластерної моделі: монографія / О. А. Єрмакова. – Одеса: Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, 2010. – 200 с.
36. Жуков Д. М. Экономика и организация ЖКХ города / Д. М. Жуков. – М.: ВЛАДОС, 2003. – 98 с.
37. Запровадження принципів «Глобального зеленого курсу» у модель економічного розвитку України [Буркинський Б. В., академік НАН України, д.е.н., проф. , Галушкіна Т. П., д.е.н., проф., Мусіна Л. Ю., к.е.н. та ін.]; за науковою редакцією академіка НАН України, д.е.н., проф. Б. В. Буркинського: наукова доповідь. – Одеса: ІПРЕЕД НАН України, ПП «Підприємство Фєнікс», 2012.- 48 с.
38. «Зелена» стратегія регіону: монографія [Буркинський Б. В., Галушкіна Т. П., Реутов В. Є. та ін.]; за наук. Редакцією Буркинського Б. В., Галушкіної Т. П. – НАН України, Ін-т проблем ринку та економіко-екологічних досліджень. – Саки: ПП «Підприємство Фєнікс», 2011. – 448 с.
39. Іванюк І. В. Біолого-екологічні особливості створення ландшафтних культур в лісопаркових господарствах зеленої зони м. Києва: автореф. дис… к. сільськогосп. н.: 06.03.01 / Іванюк Ігор Вікторович; Національний університет біоресурсів і природокористування України. – К.: 2009. – 20с.
40. Ігнатенко М. Г. Екологія і економіка природокористування: навчальний посібник / М. Г. Ігнатенко, В. О. Малєєв. – Херсон: Айлант, 2002. – 288с.
41. Innovation clusters: drivers of National Innovation Systems / OECD Proceedings. – Paris, 2011. – 417 p.
42. Карлова О. А. Системи життєзабезпечення міст: конспект лекцій / О. А. Карлова. – Х: ХНАМГ, 2006. – 66 с.
43. Карпінська Г. В. Теоретичні і методичні засади реструктуризації та кластеризації підприємств: монографія / Г. В. Карпінська; Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. – Одеса: Інтерпрінт, 2011. – 202 с.
44. Кластеры неоэкономики: региональные особенности, методы и механизмы / под науч. ред. д-ра экон. наук, профессора Н. М. Сурниной. – Екатеринбург: изд-во Урал. гос. экон. ун-та, 2007. – 160 с.
45. Колосовский Н. Н. Основы экономического районирования / Н. Н. Колосовский. – М.: Б. и., 1958. – 140 с.
46. Конкурентоспроможність економіки України: стан і перспективи підвищення: монографія / О. Бородіна, Т. Бурлай, Н. Горшкова, В. Дубровський; під заг. ред. І. В. Крючкової. – К.: Основа, 2007. – 488с.
47. Красноносова Е. Н. Конкурентоспособность регионов в условиях глобализации / Е. Н. Красноносова, А. Д. Олейник // БизнесИнформ. – 2012. - № 11. – С. 90 – 93.
48. Крикавський Є. В. Концепція кластера у формуванні потенціалу конкурентоздатності деревообробних підприємств: монографія / Є. В. Крикавський, О. А. Похильченко. –Львів: вид-во Львівської політехніки, 2012. – 352 с.
49. Кушнір О. А. Біоекологічні властивості рослин та особливості формування декоративних насаджень на кладовищах: автореф. дис…. к.сільськогосп.н.: 06.03.01 / Кушнір Ольга Анатоліївна; Національний аграрний університет. – К.: 2006. – 23с.
50. Лагутін В. М. Екологічна безпека регіону: методи та засоби її забезпечення в умовах виникнення екстремальних ситуацій у промисловому середовищі: автореф. дис…. к.т.н.: 21.06.01 / Лагутін Володимир Михайлович; Харк. ун-т радіоелектроніки. – Х.: 2004. – 20с.
51. Левон Ф. М. Зелені насадження в антропогенно трансформованому середовищі: монографія / Ф. М. Левон. – К.: ННЦ ІАЕ, 2008. – 364 с.
52. Лега Ю. Г. Вдосконалення управління житлово-комунальним комплексом України в сучасних умовах розвитку національної економіки / Ю.Г. Лега, Т.М. Качала, Н.Ф. Чечетова. – Черкаси: ЧДТУ, 2003. – 219 с.
53. Маршалл А. Принципы экономической науки / А. Маршал. – М.: Прогресс. – 594 с.
54. Менеджмент регіонального розвитку: монографія. / за ред. О. В. Васильєва, К.А. Фісуна; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. – Х.: ХНАМГ. – 2010. – 475 с.
55. Меньшенина И. Г. Кластерообразование в региональной экономике: монография / И. Г. Меньшенина, Л. М. Капустина; Федер. агентство по образованию, Урал. гос. экон. ун-т. – Екатеринбург: Изд-во Урал. гос. Экон. ун-та, 2008. – 154 с.
56. Моделювання і прогнозування економічних процесів в регіоні (на прикладі Львівської області) / за заг. ред. д.е.н., проф. Бойко Є. І.; Інститут регіональних досліджень. – Львів, 2005. – 57 с.
57. Наукові основи прогнозування природно-техногенної (екологічної) безпеки: монографія / Б. М. Данилишин, В. В. Ковтун, А. В. Степаненко. – К.: Лекс Дім, 2004. – 552 с.
58. Нижегородцев Р. М. Нелинейные методы прогнозирования экономической динамики регионам / Р. М. Нижегородцев, Е. Н. Грибова, Л. П. Зинькова, А. Ю. Хатько. – Х.: ИД «ИНЖЭК», 2008. – 320 с.
59. Озеленення міст і селищ / В. І. Тихонов, В. Ф. Петренко, В. А. Садова. – К.: Будівельник, 1990. – 208 с.
60. Організація забезпечення створення фінансових кластерів транскордонного співробітництва: монографія / за заг. ред. д.е.н., проф. Внукової Н. М. – Львів: Ін-т регіональних досліджень НАН України, 2011. – 104 с.
61. Осовська Т. В. Проблеми соціально-економічного розвитку регіону: монографія / Т. В. Осовська, С. М. Рижук, А. І. Величук. – Житомир: ЖДТУ, 2005. – 342 с.
62. Основні причини високого рівня смертності в Україні. – К.: ВЕРСО-04. – 2010. – 60 с.
63. Пєтухова О. М. Кластеризація як можливість реалізації інноваційних стратегій: монографія / О. М. Пєтухова. – К. НУХТ, 2012. – 263 с.
64. Пономаренко В. С. Стратегічне управління розвитком підприємства / В. С. Пономаренко, О. І. Пушкар, В. М. Тридід. – Харків: ХДЕУ, 2002. – 639с.
65. Porter M. The Competitive Advantage of Nations. – London: The MacMillan Press Ltd, 1990. – 855 p.
66. Porter M. On Competitions. – Boston: Harvard Business Review Book, 1998. – 485 p.
67. Портер М. Конкуренция: учеб. пособие: пер. с англ. / М. Портер. – М.: Вильямс, 2005. – 608 с.
68. Прайс В. Людська поведінка: фактор у прикладній економіці / В. Прайс // Перспективні дослідження. – 1999. - №2. – С. 3 – 16.
69. Пшик Б. І. Інвестування підприємницької діяльності. Регіональний аспект дослідження: монографія / Б. І. Пшик. – Львів: Львівський банківський інститут НБУ, 2005. – 275 с.
70. Реформування жилого-комунального господарства: теорія, практика, перспективи: монографія \ О. М. Тищенко, М. О. Кизим, Т. П. Юр’єва, С. Ю. Юр’єва, І. В. Покуца. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2008. – 368 с.
71. Решетило В. П. Синергия становления и развития региональных экономических систем: монография / В. П. Решетило; Харк. нац. акад. город. хоз-ва. – Х.: 2009. – 218 с.
72. Рошило В. І. Джерела фінансування інноваційного розвитку: монографія / В. І. Рошило. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2006. – 272 с.
73. Руденко С. В. Екологічна безпека техногенно навантажених урбанізованих екосистем: автореф. дис…. д.т.н.: 21.06.01 / Руденко Сергій Васильович; Одеський нац. морський ун-т МОНМС України. – Миколаїв, 2007. – 35 с.
74. Семенов Г. А. Створення кластерних об’єднань в умовах нової економіки: монографія / Г. А. Семенов, О. С. Богма. – Запоріжжя: КПУ, 2008. – 244 с.
75. Соколенко С. І. Кластери в глобальній економіці / С. І. Соколенко. – К.: Логос, 2004. – 848 с.
76. Соколенко С. И. Производственные системы глобализации: Сети. Альянсы. Партнерства. Кластеры. Украинский аспект. / С. И. Соколенко. – К.: Колос, 2002. – 646 с.
77. Сталий розвиток промислового регіону: соціальні аспекти: монографія/ О. Ф. Новікова, О. І. Амоша, В. П. Антонюкта ін. –– Донецьк: НАН України, Ін-т економіки промисловості, 2012. – 534 с.
78. Стійкий розвиток регіонів України на базі кластеризації (теоретико-методологічний аспект): колективна монографія; під заг. ред. К. Ф Ковальчука. – Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2012. – 280 с.
79. Суховірський Б. І. Регіональна стратегія економічного розвитку України (теоретичні та прикладні основи геоекономіки): монографія / Б. І. Суховірський. – К.: КНЕУ, 2000. – 308 с.
80. Трачук І. Г. Організація виробництва за кластерною моделлю: навчальний посібник / І. Г. Трачук, С. О. Кропельницька, А. Д. Петруняк. – Івано-Франківськ: Видавництво «Плай» ЦІТ Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, 2009. – 280 с.
81. Управління екобезпекою міста. Озеленення, рослинні відходи / І. М. Третьяков, М. М. Лебедєв, К. Є. Мухіна та ін.; під заг. ред. І. М. Третьякова. – К.: Автограф, 2007. – 244 с.
82. Фінансові послуги у становленні кластерних ініціатив єврорегіону: монографія / Н. М. Внукова, А. В. Воронін, Н. І. Притула та ін.; за заг. ред. д.е.н., проф. Н. М. Внукової. – Х.: Видавництво ХНЕУ, 2011. – 228 с.
83. Хлобистов Є. В. Екологічна безпека трансформаційної економіки / Є. В. Хлобистов; РВПС НАН України. – К.: Агентство «Чорнобильінтерінформ», 2004. – 336 с.
84. Хмара М. П. Високотехнологічні кластери Європейського Союзу: монографія / М. П. Хмара. – К.: ТОВ «ДКС», 2011. – 154 с.
85. Хоменко І. О. Формування та розвиток транспортних кластерів: теорія і практика: монографія / І. О. Хоменко. – Чернігів: Чернігів. держ. ін.-т права, соц. Технологій та праці, 2011. – 203 с.
86. Череп А. В. Створення та розвиток кластерних об’єднань підприємств харчової промисловості: теорія та практика / А. В. Череп, Т. В. Пуліна. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2011. – 206 с.
87. Шепеленко О. В. Трансакционные издержки в переходной экономике: проблемы теории и практики: монография / О. В. Шепеленко. – Донецьк: Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, 2007. – 360 с.
88. Шерешева М. Ю. Инновационные кластеры / М. Ю. Шерешева // Роль инновационно активных территорий в формировании национальной инновационной системы. – М.: ТЕИС, 2008. – С. 177 – 194.
89. Шилова Т. О. Міське комунальне господарство: навчальний посібник / Т. О. Шилова. – К.: КНУБА, 2006. – 272 с.
90. Шумпетер Й. Теория экономического развития / Й. Шумпетер. – М.: Б. и., 1982. – 210 с.
91. Экология города: учебник / под общей редакцией Ф. В. Стольберга. – К.: Либра, 2000. – 464 с.
92. Экология и экономика природопользования: учебник для вузов / под ред. проф. Э. В. Гирусова, проф. В. Н. Лопаткина. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Единство, 2003. – 519 с.
93. Юданов А. Ю. Конкуренция: теория и практика: учеб. пособие / А. Ю. Юданов. – М.: Ассоциация авторов и издателей «Тандем», ГНОМ-ПРЕСС, 1998. – 384 с.
94. Янг Л. Э. Технопарки и кластеры фирм / Л.Э. Янг. – К.: ПЕРУ, 1995. – 127 с.
95. Агафонов В. А. Кластерная стратегия: системный подход / В. А. Агафонов // Экон. наука современной России. – 2010. - №3. – С. 77 – 91.
96. Адамова К. З. Кластеризация в туристской отрасли как фактор глобализации [Электр. ресурс] / К. З. Адамова. – Режим доступа: http://www.sgu.ru/files/nodes/32835/01.pdf
97. Алямкін Р. В. Кластерна модель інноваційної реструктуризації промислового комплексу регіону / Р. В. Алямкін, В. М. Ціхановська // Збірник наукових праць Черкаського державного технічного університету. – Черкаси: ЧДТУ, 2006. – Випуск 16. – С. 139 – 143. – (Серія: Економічні науки).
98. Анненкова О. В. Проблеми розробки класифікації інноваційних кластерів: теоретичні та методичні підходи / О. В. Анненкова, Є. В. Пономаренко // Економічний простір. – 2008. - №18. – С. 81 – 87.
99. Атаманюк Ю. А. Науково-обґрунтоване озеленення – дієвий засіб у поліпшенні екологічного стану міського середовища / Ю. А. Атаманюк. – Міське господарство, 2010. - №4. – С. 29 – 33.
100. Афанасьев М. Мировая конкуренция и кластеризация экономики / М. Афанасьев, Л. Мясникова // Вопросы экономики. – 2005. - №4. – С. 75 – 86.
101. Бабурин А. А. Оценка экологической значимости зеленых насаждений / А. А. Бабурин, Г.Ю, Морозова // Вестник ТОГУ. – 2009. - №3 (14). – С. 63 – 70. – Серия «Геоэкология».
102. Бігун І. В. Кластери та мережі: тотожність та відмінності / І. В. Бігун // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – Випуск 211. – В 4 т. – Том 1. – С. 203 – 208.
103. Большаков С. Н. Кластеры и государственное управление структурными преобразованиями в народном хозяйстве / С. Н. Большаков // Региональные проблемы преобразования экономики. – 2010. - №4. – С. 65 – 71.
104. Бондарєва Н. В. Державне регулювання розвитку кластерів будівельної сфери в Україні / Н. В. Бондарєва // Науковий вісник національного лісотехнічного університету України. – Львів: РВВ НЛТУ України, 2011. – Вип. 21.14. – С. 158 – 165.
105. Бубенко П. Т. Перспективи інноваційного розвитку / П. Т. Бубенко // Інновації: проблеми науки і практики: монографія. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006. – 336 с.
106. Бурак О. М. Пропозиції щодо подальшого реформування сфери озеленення (на прикладі м. Харкова) / О. М. Бурак // Город, регіон, государство: экономико-правовые проблемы хозяйствования: материалы VIII Международной научно-практической конференции. – Донецк: изд-во «Ноумидж» (донецкое отделение), 2011. – 193 с.
107. Бычкова Г. М. Анализ методов оценки синергетического эффекта в экономических системах с кластерной и корпоративной моделями интеграции / Г. М. Бычкова // Проблемы и перспективы развития бизнеса на предприятии: сборник науч. Трудов Байкал. Гос. ун-та экономики и права. – Иркутск, 2008. – Вып. 3. – Ч.1. – С. 55 – 66.
108. Веклич О. «Екологічна ціна» економічного зростання України / О. Веклич, Л. Шлапак // Економіка України, 2012. - № 1. – С. 51 – 60.
109. Веклич О. О. Гносеологічні аспекти формування екологічної ренти / О. О. Веклич // Актуальні проблеми формування рентної політики в сучасних умовах: матеріали міжнародної науково-практичної конференції; м. Київ, 17 травня 2007 р. – К.: РВПС України НАН України. – Ч. 2. – С. 11 – 16.
110. Вергуненко М. В. Трансакційні витрати: проблеми та методичні підходи до їх оцінки на макроекономічному рівні / М. В. Вергуненко // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Кластери та конкурентоспроможність прикордонних регіонів. – НАН України, Ін-т регіональних досліджень. – Львів, 2008. – Вип. 3 (71). – С. 363 – 372.
111. Войнаренко М. Концепція кластерів – шлях до відродження виробництва на регіональному рівні / М. Войнаренко // Економіст. – 2000. - №1. – С. 29 – 33.
112. Войнаренко М. П. Кластери як полюси зростання конкурентоспроможності регіонів / М. П. Войнаренко // Економіст. – 2008. - №10. – С. 27 – 30.
113. Волынский Г. О некоторых направлениях реформирования ЖКХ Украины / Г. О. Волынский // Экономика Украины, 2009. - №8. – С. 23 – 26.
114. Волинський Г. Аналіз стану житлово-комунального господарства і можливості інвестування галузі / Г. Волинський // Схід, 2006. - №1. – С. 40 – 43.
115. Воронов А. Кластеры – новая форма организации промышленности в условиях конкуренции / А. Воронов // Маркетинг. – 2002. - №5. - С. 37 – 43.
116. Гайнутдинов Н. А. Участие государства в реализации проектов с использованием механизмов государственно-частных партнерств / Н. А. Гайнутдинов // Реформа ЖКХ, 2008. - №7. – С. 6 – 13.
117. Ганущак Л. М. Шлях використання зарубіжного досвіду управління інноваційним потенціалом підприємств в Україні / Л. М. Ганущак // Актуальні Проблеми Економіки. – 2006. - №4. – С. 135 – 142.
118. Ганущак Л. М. Дослідження організаційно-правових форм управління інноваційним потенціалом підприємств / Л. М. Ганущак // Актуальні проблеми економіки. – 2008. - №10 (88). – С. 217 – 227.
119. Гонта О. І. Вплив глобалізації на соціальний розвиток регіонів України та напрями підвищення його ефективності / О. І. Гонта // Збірник наукових праць ЧДТУ. – 2009. – Вип. 22. – С. 147 – 154. – Серія «Економічний науки».
120. Гоменюк М. Типізація секторів інноваційного розвитку регіону за тенденціями зміни валової доданої вартості / М. Гоменюк // Економіст. – 2009. - № 11. – С. 42 – 45.
121. Гуменюк О. І. Кластери як організаційна структура інноваційно-інвестиційної моделі розвитку / О. І. Гуменюк // Актуальні проблеми економіки. – 2007. - №2 (68). – С. 9 – 19.
122. Дерябина М. Государственно-частное партнерство: теорія и практика / М. Дерябина // Вопросы экономики. – 2008. - № 8. – С. 61 – 77.
123. Длугопольський О. Кластерна модель розвитку промислового виробництва як фактор ефективних структурних реформ / Длугопольський О. // Економічний Часопис – ХХІ. – 2003. - №2. – С. 1 – 8.
124. Драган О. І. Передумови і необхідність створення галузевого кластеру м’ясної промисловості на рівні регіону / О. І. Драган // Збірник наукових праць Черкаського державного технічного університету. – Черкаси: ЧДТУ, 2006. – Випуск 16. – С. 104 – 110. – (Серія: Економічні науки).
125. Дугінець Г. В. Кластери як механізм формування стійких конкурентних переваг регіонів / Г. В. Дугінець // Економічний простір: Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2007. - №6. – С. 27 – 36.
126. Дементьева Т. А. Активизация инновационной деятельности малых и средних предприятий на основе кластерной структуры их организации/ Т. А. Дементьева // Економічний вісник Донбасу. – 2010. – №1. – С. 142 – 149.
127. Єлецких С. Я. Кластеры как инструмент повышения конкурентоспособн