Фурсенко Тетяна Федорівна. Формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури в позашкільних навчальних закладах

Короткий опис

Фурсенко Тетяна Федорівна. Формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури в позашкільних навчальних закладах: дис... канд. пед. наук: 13.00.07 / Інститут проблем виховання АПН України. - К., 2005

Фурсенко Т.Ф. Формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури в позашкільних навчальних закладах. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 теорія і методика виховання. Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2005.
У дисертації викладено теорію і практику формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури в позашкільних навчальних закладах. Розкрито сутність категорій цінності”, естетичні цінності”, ціннісні орієнтації особистості”. Виявлено сутність ціннісних орієнтацій у галузі музичної культури та їхня структура. Визначено стан, критерії та рівні сформованості ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури.
Обґрунтовано педагогічні умови та технології формування ціннісних орієнтацій підлітків у музично-виконавських колективах.
Підтверджено ефективність експериментальної програми.
Доведено важливість одержаних дисертантом результатів для подальшого розвитку музично-педагогічної теорії та практики виховання.

Формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури в позашкільних навчальних закладах є актуальною проблемою педагогічної науки, теорії та методики виховної роботи з підлітками. Опанування системи загальнолюдських цінностей вимагає посилення культурологічної та гуманістичної спрямованості змісту сучасної освіти й виховання.
1. У процесі теоретичного аналізу означеної проблеми проаналізовано сутність понять цінності”, естетичні цінності” і ціннісні орієнтації.” Цінності це сутність предмета, що визначає ставлення суб’єкта до нього, це також певні ідеї, погляди, за допомогою яких люди задовольняють свої потреби, прагнення й інтереси. Естетичні цінності є відношенням потреб, інтересів, ідеалів і смаків особи до естетичних властивостей явища або предмета. Ціннісні орієнтації це система установок особистості, зміст якої визначається потребами, інтересами, здатністю до сприйняття й оцінки явищ або предметів, готовністю до вибіркової діяльності у всіх сферах життя і культури.
2. Ціннісні орієнтації у галузі музичної культури це своєрідна система аксіологічних установок особистості, зміст якої визначається музично-естетичними потребами, інтересами, спроможністю підлітка до образного сприйняття й оцінки явищ музичної культури та мистецтва, готовністю до творчого вибору видів і форм художньо-естетичної активності у сфері музики. Встановлено структурні компоненти ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури: музично-естетичні інтереси і потреби, акти сприйняття й оцінки музичних явищ, аксіологічні установки і творча діяльність людини у галузі культури, зокрема, музичної.
Ціннісні орієнтації підлітків у галузі музичної культури формуються у процесі художньо-творчої діяльності: сприйняття, музикування, творчості, зокрема, самодіяльної, музично-освітньої та просвітницької роботи.
3. Огляд діяльності музично-виконавських колективів дає підставу визначити їх як найбільш оптимальне середовище для формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури. Тому головну увагу слід звернути на організацію музичної діяльності учнів у позашкільних навчальних закладах. Робота в них повинна будуватися насамперед з урахуванням інтересів, потреб і ціннісних орієнтацій підлітків, націлюючи їхню діяльність на розвиток здорової ініціативи, творчості, соціальної та культурної активності.
4. На констатуючому етапу експерименту проаналізовано стан аксіологічної зорієнтованості підлітків у сфері музичного мистецтва. Конкретно: інтерес і частоту залучення учнів до музичного мистецтва, ознайомлення підлітків із музичним мистецтвом і ставлення до нього, надання переваг й оцінка ними видів і жанрів музики, вміння осягнути художній образ і ціннісний зміст музичного матеріалу, виявити естетичну цінність музичних явищ, самостійне оперування художньо-виражальними засобами музичного твору, творчий підхід вихованців до вибору видів і форм художньо-естетичної активності у сфері музики.
Відповідно до розроблених нами критеріїв (пізнавально-мотиваційний, перцептивно-аксіологічний, діяльнісно-творчий) визначено рівні сформованості ціннісних орієнтацій підлітків у музичній сфері (інформаційно-інтуїтивний рівень вихідна орієнтація, еталонний рівень проміжна орієнтація, особистісно-усвідомлений рівень умовно оптимальна орієнтація). Отже, рівень ціннісних орієнтацій у галузі музичної культури становить інтегральну характеристику музично-естетичної культури суб’єкта, його інтересів і потреб, актів сприйняття і оцінки, аксіологічних установок і готовності до творчої діяльності у сфері музики.
5. У роботі доведено, що процес формування ціннісних орієнтацій підлітків у музично-виконавських колективах позашкільних навчальних закладів є ефективним, якщо у ньому використовуються особистісно орієнтовані виховні технології, що сприяють засвоєнню і реалізації вихованцями кращих зразків різножанрового музичного мистецтва. Він складається з кількох етапів. На першому передбачається пробудження в учнів інтересів і потреб до широкої палітри музичного мистецтва, на другому засвоєння і реалізація музичних цінностей в актах сприйняття й оцінки учнями кращих музичних зразків, на третьому виховання аксіологічних установок на справжні цінності музичної культури, здатності до творчої діяльності. Успішна реалізація зазначених вище етапів відбувається за умов гуманізації й демократизації взаємовідносин в позашкільних навчальних закладах; коли музично-естетичне виховання підлітків розглядається як керування становленням їхніх ціннісних орієнтацій у галузі музичної культури. Для активізації процесу формування ціннісних орієнтацій підлітків у музичних ансамблях доцільно дотримуватися педагогічних умов, що ґрунтуються на принципах єдності виховання й навчання, зв’язку музичного навчання з життєтворчістю, інтересу та захопленості, оптимізації, міцності й дієвості, єдності свідомості та поведінки, педагогічного керівництва з ініціативою і самодіяльністю учнів, послідовності й систематичності, комплексного характеру виховання. Специфіка даних педагогічних умов (освітньо-виховних, морально-психологічних, музично-естетичних, матеріально-технічних) полягає у тому, що вони відповідають музичним інтересам і потребам школярів, сприяють діалогічному спілкуванню педагогів і вихованців, спонукають до обміну думками, враженнями, включають спеціально сконструйовані ситуації з вибору музичних цінностей.
6. Впровадження у навчально-виховний процес розробленої авторської експериментальної програми Музичне виховання в основній школі” для позакласної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах і методичного посібника Усвіті музичних захоплень” виявило їхню педагогічну доцільність і ефективність у виховній роботі з підлітками як на рівні змістовного наповнення зазначеного процесу, так і у використанні інноваційних форм і методів виховної роботи з дітьми.
Підлітки з експериментальних груп продемонстрували досить високий рівень активності у процесі спілкування з різними видами і жанрами музики. Це визначалося в їхньому умінні з’ясувати змістовні елементи тієї чи іншої композиції і зв’язки між ними, підкріплювати власну інтерпретацію широким асоціативним рядом” (за методикою збагачення художнього асоціативного фонду), зіставляти і порівнювати різні види музичної творчості, художні стилі, музичні жанри (за методикою музичних аналогій і зіставлень”), обирати справді цінні зразки музичної культури, пояснювати естетичну цінність музичних явищ, здійснювати творчий підхід у виборі видів і форм художньо-естетичної активності.
Формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури в позашкільних навчальних закладах забезпечує морально-естетичне виховання засобами музики. Засвоєння музичного матеріалу, збагачення асоціативного фонду школярів, розвиток їхнього оцінного і вибіркового ставлення до музичного мистецтва, стимулювання творчої діяльності учнів, виховання методом актуалізації цінностей, дало можливість якісно змінити ціннісні орієнтації підлітків стосовно як першоджерел народної, складних форм класичної, так і новітніх видів і жанрів молодіжної” музики. В експерименті було встановлено, що в експериментальній групі спостерігається значне зростання кількості учасників з третім особистісно-усвідомленим рівнем умовно оптимальною орієнтацією 22,2%,у порівнянні з контрольною групою, де їхня кількість не перевищує 8,3% від загальної кількості опитаних.
Проблема формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури не обмежується цим дослідженням. Певні аспекти цієї проблеми потребують свого подальшого дослідження та вирішення. Серед них: з’ясування можливостей формування ціннісних орієнтацій молоді засобами інших видів мистецтв, підготовка педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів до організації виховання дітей і молоді в нових соціокультурних умовах тощо.