Гуцан Леся Андріївна. Виховання у молодших школярів позитивного ставлення до традицій і звичаїв українського народу у процесі художньо-трудової діяльності

Короткий опис

Гуцан Леся Андріївна. Виховання у молодших школярів позитивного ставлення до традицій і звичаїв українського народу у процесі художньо-трудової діяльності : дис... канд. пед. наук: 13.00.07 / Інститут проблем виховання АПН України. - К., 2005

Гуцан Л.А. Виховання у молодших школярів позитивного ставлення до традицій і звичаїв українського народу у процесі художньо-трудової діяльності. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07. - теорія і методика виховання. - Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2005.
Дисертація присвячена дослідженню проблеми виховання у молодших школярів позитивного ставлення до трудових традицій і звичаїв українського народу у процесі художньо-трудової діяльності. Розкрита сутність та взаємозв’язок понять „традиція”, „звичай”, „обряд”, „ритуал” та „свято”, які фокусують у собі зміст народної системи трудового виховання підростаючих поколінь. Досліджена структура позитивного ставлення молодшого школяра до трудових традицій і звичаїв українського народу, визначені показники та розроблені критерії, які у своїй сукупності визначають рівні вихованості означеної особистісної якості дитини.
Розроблена методика виховання в молодших школярів позитивного ставлення до трудових традицій і звичаїв українського народу передбачала: запровадження у виховну практику інтегрованого курсу „Український етнодизайн”, в якому інформація з художньої праці, предмету „Я і Україна”, музики і хореографії вдало поєднувалася й доповнювалася елементами українських традицій і звичаїв; динамічно оформлене предметне середовище розвитку дитини відповідно до календарно - обрядових свят українського народу впродовж навчального року; використання методу художніх проектів, який синтезує художньо-ігрову взаємодію вчителя й учнів у процесі відтворення українських календарно-обрядових свят. Створена модель розгорталася в художньо-трудової діяльності учнів впродовж трьох етапів (емоційно-спонукальний, інформаційно-пізнавальний, поведінковий), які дозволили констатувати підвищення рівня вихованості у молодших школярів позитивного ставлення до трудових традицій і звичаїв українського народу.

У дисертації представлене теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення проблеми виховання у молодших школярів позитивного ставлення до українських трудових традицій і звичаїв.
1. Теоретичний аналіз психолого-педагогічних досліджень проблеми виховання позитивного ставлення молодших школярів до трудових традицій і звичаїв українського народу засвідчив її актуальність і дав змогу уточнити сутність та взаємозв’язок понять „традиція”, „звичай”, „обряд”, „ритуал” та „свято”, які фокусують у собі зміст народної системи трудового виховання підростаючих поколінь. Результати проведеного аналізу створили дійове підґрунтя для виявлення напрямів удосконалення художньо-трудової діяльності дитини в сучасній початковій школі.
2. Відповідно до положення про єдність трьох сторін духовного життя особистості (емоційної, вольової та інтелектуальної) визначено, що „позитивне ставлення молодшого школяра до трудових традицій і звичаїв українського народу є його складною особистісною якістю, в якій інтегруються здібності й потреби учнів у художньо-трудовій діяльності з елементами гри, яка виявляється в інтелектуально - ціннісному ставленні до змісту художньо-трудових дій з декоративно-прикладного мистецтва, ремесел, календарно-трудових ритуалів, художнього оформлення і образного відтворення на автентичній основі предметів і явищ оточуючого довкілля.
3. Сформованість позитивного ставлення молодшого школяра до трудових традицій і звичаїв українського народу залежить від зовнішніх умов, які об’єктивно задають рівень включеності дитини у художньо-трудову діяльність, та його особистісних характеристик, які визначаються певною структурою. У структурі цієї особистісної якості суб’єкта художньо-трудової діяльності нами виділено: емоційно-почуттєвий, когнітивний та поведінковий компоненти. Емоційно-почуттєвий компонент репрезентує ставлення молодшого школяра до трудових традицій і звичаїв. Його показниками виділено емоції та почуття. Загальним критерієм виявлення емоційно-почуттєвого компоненту є стійкість та усвідомленість мотивів художньо-трудової діяльності школярів. Когнітивний (пізнавальний) компонент фіксує інформаційно-пошукову діяльність дитини у напрямі оволодіння етнографічною сутністю українських трудових традицій і звичаїв. Показниками цього компоненту виділено знання та вміння молодшого школяра, а загальним критерієм визначено міцність знань та сформованість умінь. Поведінковий компонент передбачає дієво-практичну включеність молодшого школяра у художньо-трудову діяльність з елементами календарно-обрядових традицій і звичаїв українців. Показником цього компоненту є вчинок, а його критерієм визначено активність дитини у проведенні річного циклу трудових традицій і звичаїв.
4. Уточнена структура позитивного ставлення молодшого школяра до трудових традицій і звичаїв українського народу, визначені показники та розроблені критерії, які у своїй сукупності визначають сутність означеного поняття, які дали змогу окреслити рівні вихованості (високий, середній, низький), охарактеризувати кожний з них та підібрати діагностичний інструментарій для констатуючого етапу дослідження. Наявність значної кількості учнів 1, 2, 3 та 4 класів з низьким рівнем вихованості дозволяє зробити висновок про створене нині недостатньо ефективне виховне середовище й гостру необхідність удосконалення художньо-трудової діяльності учнів сучасної початкової школи.
5. Проведений ретроспективний аналіз системи виховної роботи з молодшими школярами, збагаченої національними традиціями і звичаями, та типових навчальних планів сучасної початкової школи дозволив дійти висновку про необхідність інтеграції предметів „Я і Україна” (Навколишній світ), з предметами „Художня праця”, „Образотворче мистецтво”, „Музика” і створення на їх основі інтегрованого курсу „Український етнодизайн”.
6. Розроблена нами методика виховання в молодших школярів позитивного ставлення до трудових традицій і звичаїв українського народу передбачала: запровадження у виховну практику інтегрованого курсу „Український етнодизайн”, в якому інформація з художньої праці, предмету „Я і Україна”, музики і хореографії вдало поєднується і доповнюється елементами українських традицій і звичаїв, динамічне оформлення середовища розвитку дитини атрибутами календарно - обрядових свят українського народу впродовж навчального року, використання методу художніх проектів, який синтезує художньо-трудову та художньо-ігрову взаємодію вчителя й учнів у процесі відтворення річного циклу українських календарно - обрядових свят.
7. Створена експериментальна методика виховання в молодших школярів позитивного ставлення до українських традицій і звичаїв передбачала три етапи розгортання художньо-трудової діяльності учнів: емоційно-спонукальний, когнітивний (інформаційно-пізнавальний) та поведінковий (конструктивно-дійовий).
На емоційно-спонукальному етапі, створювалося естетично привабливе, художньо-стимулююче середовище, в якому, в синтезі з художньою працею і предметом „Я і Україна”, переважали методичні впливи з музики і хореографії.
На когнітивному (інформаційно-пізнавальному) етапі домінуючими, у синтезі з художньою працею, музикою і хореографією, були визначені пізнавальні засоби інтегрованого курсу „Я і Україна” (Навколишній світ), які підсилювалися засобами музики і хореографії та художньої праці, й цим створювалося середовище для вибіркового емоційно-позитивного ставлення учнів до окремих українських трудових традицій і звичаїв на рівні емоційних та інтелектуальних почуттів.
На поведінковому (конструктивно-дійовому) етапі першочергового значення у методичній схемі „Музика і хореографія” - „Я і Україна” - „Художня праця” надавалося змісту художньої праці, в якому домінувало активне ставлення до художньо-трудових дій з елементами календарно-обрядових традицій, ремесел, декоративно-прикладного мистецтва. На цьому етапі художньо-трудова діяльність молодших школярів трансформувалася в художньо-ігрову календарно-обрядового змісту із заздалегідь визначеною і всім відомою послідовністю подій і явищ.
8. Результати формуючого етапу експерименту дали підстави констатувати, що підвищення рівня вихованості у молодших школярів позитивного ставлення до трудових традицій і звичаїв українського народу в процесі художньо - трудової діяльності зростає за умови запровадження у виховну практику інтегрованого курсу „Український етнодизайн”, в якому зміст художньої праці, предметів „Я і Україна” та „Музики і хореографії” вдало поєднується, предметно оформлений відповідно до річного циклу календарно-обрядових свят українського народу й синтезує художньо-трудову та художньо-ігрову взаємодію вчителя й учнів.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми виховання в учнів молодшого шкільного віку позитивного ставлення до трудових традицій і звичаїв українського народу. Важливими для дослідження залишаються проблеми виявлення регіональної специфіки художньо-трудової діяльності школярів у сільських та міських освітніх установах, в процесі позакласної та позашкільної роботи.