Котов Антон Миколайович. Формування капіталу акціонерного товариства

Короткий опис

Котов Антон Миколайович. Формування капіталу акціонерного товариства : Дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Харківський національний економічний ун-т. — Х., 2006. — 211арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 160-171

Котов А. М. Формування капіталу акціонерного товариства. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 економіка, організація та управління підприємствами. Харківський національний економічний університет Харків, 2006.
У дисертації проаналізовано підходи до визначення економічної сутності капіталу АТ. Проведено узагальнення існуючих підходів щодо формування капіталу АТ. Визначені сутність та особливості процесу формування капіталу АТ в сучасних умовах господарювання.
Виділено основні напрямки й рекомендації щодо розбудови та вдосконалення системи формування капіталу АТ. Розроблено організаційно-економічне забезпечення процесу формування капіталу корпорації. Запропоновано схему обґрунтування вибору типу системи формування капіталу акціонерного товариства. Запропоновано послідовність обґрунтування структури капіталу, що відповідає цілям АТ, з урахуванням економічного стану, доступних ресурсів та можливих варіантів розвитку підприємства. Розроблено підхід щодо оцінки та формування інвестиційної привабливості акцій відкритого акціонерного товариства.

У дисертації наведені теоретичні узагальнення та пропозиції вирішення важливого науково-практичного завдання щодо розбудови та вдосконалення системи формування капіталу акціонерного товариства. Основні результати полягають у такому:
1. Капітал становить фактор виробництва (складову частину потенціалу, економічного ресурсу), основна властивість якого відшкодовувати авансовану (інвестовану) вартість і створювати додаткову вартість (прибуток) у процесі обороту. Капітал АТ це частина його активів, сформованих за рахунок коштів акціонерів та позикових коштів, що в сукупності з робочою силою беруть участь у створенні прибутку (доходу). Результатом використання капіталу АТ є додаткова вартість (прибуток), яка за рішенням загальних зборів акціонерів підлягає розподіленню між акціонерами або реінвестуванню у підприємство.
2. Акціонерні товариства мають можливості емітувати часткові цінні папери (акції) та внаслідок цього збільшувати величину позикових коштів для формування капіталу без ризику втрати ліквідності. Значна кількість учасників корпоративних відносин та різноспрямованість їхніх інтересів безпосередньо впливає на формування капіталу АТ. Для забезпечення своєчасного формування капіталу в потрібному обсязі для досягнення цілей АТ необхідне дотримання наступних умов: збіг інтересів учасників корпоративних відносин щодо вибору напрямків використання, прибутковості і ризику вкладення коштів; досягнення компромісу між акціонерами при розподілі результатів використання капіталу; забезпечення гарантій досягнення цілей і дотримання прав учасників корпоративних відносин.
3. Система формування капіталу АТ складається з сукупності пов'язаних між собою, погоджених методів і засобів формування капіталу, використовуваних органами управління і функціональними службами корпорації. Система формування капіталу виконує такі функції: визначення потреби в капіталі, визначення оптимальної структури та джерел формування капіталу, вибір способів залучення ресурсів, планування розподілення ресурсів за складовими прийнятої стратегії, контроль процесу формування капіталу.
4. Погіршення фінансово-економічного стану значної кількості вітчизняних АТ обумовило гальмування процесів формування капіталу, що викликало зниження ефективності його використання. Нестача власних коштів для формування капіталу призвела до зростання кредиторської заборгованості, у тому числі простроченої, внаслідок чого суттєво скоротилися можливості залучення коштів із зовнішніх джерел для оновлення техніко-технологічної бази підприємств та випуску нової продукції. У результаті рівень капіталовіддачі АТ знизився, зросла кількість активів, що не використовуються і поступово знецінюються.
5. Причинами виникнення та розвитку несприятливих умов для формування капіталу вітчизняних АТ є негативний вплив зовнішніх (зниження платоспроможного попиту, погіршення інвестиційного клімату, підвищення конкуренції з боку закордонних виробників) і внутрішніх (погіршення фінансового стану, неприваблива для стратегічних інвесторів структура власності; низький рівень прозорості діяльності вищого керівництва корпорацій) факторів. У цих умовах великого значення набуває розбудова системи формування капіталу АТ, орієнтованої на виявлення внутрішніх резервів корпорації, та максимальне використання можливостей фондового ринку й ринку кредитних ресурсів.
6. Розбудова системи формування капіталу здійснюється в наступних напрямках: суміщення планування формування капіталу зі стратегічним плануванням господарської діяльності АТ; організація моніторингу фінансового ринку; чіткий розподіл функцій з формування капіталу в організаційній структурі АТ; виділення центра контролю над процесами формування і використання капіталу й обґрунтування коригувальних впливів.
7. Вибір джерел для формування капіталу АТ цільової структури здійснюється в два етапи. На першому етапі визначається тип системи формування капіталу (антикризовий, нормальний, інноваційний), виходячи з рентабельності власного капіталу, темпів зростання обсягів продажів і рівня ефективності використання ресурсів. Представлені типи системи формування капіталу відображають вимоги до вибору варіантів розвитку АТ за критеріями ризику та прибутковості, а також комплекс джерел можливих для використання у процесі формування капіталу. На другому етапі за критеріями, які відповідають певному типу системи формування капіталу, визначається склад джерел і обсяг залучення ресурсів для створення оптимальної структури капіталу.
8. Можливість залучення ресурсів багато в чому залежить від інвестиційної привабливості акцій. Оцінка ІПА відкритого АТ здійснюється окремо з позицій стратегічних і портфельних інвесторів. Роздільний підхід до оцінки ІПА ґрунтується на розбіжності інтересів цих груп інвесторів та різному рівні доступу до інформації про діяльність АТ. Вибір способів впливу на ІПА здійснюється з урахуванням мотивів усіх груп учасників ринку цінних паперів (акціонерів, стратегічних інвесторів, портфельних інвесторів, маркет-мейкерів, спекулянтів) і ґрунтується на принципах ситуаційного підходу.