Кравченко Леся Василівна. Формування в учнів 5-11 класів активної трудової позиції у процесі позаурочної предметно-перетворювальної діяльності

Короткий опис

Кравченко Леся Василівна. Формування в учнів 5-11 класів активної трудової позиції у процесі позаурочної предметно-перетворювальної діяльності : дис... канд. пед. наук: 13.00.07 / Інститут проблем виховання АПН України. - К., 2005

Кравченко Л.В. Формування в учнів 511 класів активної трудової позиції у процесі позаурочної предметно-перетворювальної діяльності. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07. теорія і методика виховання. Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2005.
Дисертація присвячена дослідженню проблеми формування активної трудової позиції в учнів 511 класів. У роботі розкрито зміст поняття активна трудова позиція”, проведено структурно-компонентний аналіз, виявлено показники сформованості цієї якості та визначено її рівні в учнів 5-11 класів.
Теоретично обґрунтовано умови підвищення ефективності процесу формування активної трудової позиції в учнів, розроблено і експериментально перевірено особистісно орієнтовану педагогічну модель формування активної трудової позиції в учнів 511 класів у процесі організації позаурочної предметно-перетворювальної діяльності. Встановлено, що формування активної трудової позиції в учнів забезпечується у процесі застосування проектної технології та технології колективних творчих справ. Виявлено основні чинники, що впливають на формування в учнів активної трудової позиції (потреби, інтереси, переконання, ціннісні орієнтації, нахили, вибір майбутньої професії).
Розкрито провідні мотиви і стимули, що визначають ставлення учнів 5-11 класів до позаурочної предметно-перетворювальної діяльності.

Теоретично обґрунтовано та експериментально доведено актуальність формування активної трудової позиції учнів, що зумовлено сучасним економічним станом, низьким рівнем трудової культури суспільства, перевагою комерційного підходу до мотивації праці, що гальмує вироблення цієї якості в учнів у позаурочній діяльності навчальних закладів.
На основі вивчення психолого-педагогічної літератури у роботі розкрито сутність поняття активна трудова позиція”, що розглядається нами як одна із найзагальніших морально-трудових якостей особистості, результат інтеграції всіх духовних, соціальних та психофізичних функцій людини, суб’єктивного сприйняття нею навколишнього світу, оцінки власних ресурсів, волі, емоційного ставлення до трудової діяльності. Активна трудова позиція визначається як результат трудового виховання, що концентрує усвідомлений особистістю загальнозначущий обов’язок трудитися для себе і на користь суспільству.
Встановлено, що провідним індикатором сформованості активної трудової позиції учнів є їхня трудова активність, яка трактується нами як стійке особистісне утворення динамічного характеру, що є не окремою рисою особистості, а її інтегральною якістю, що складається з комплексу емоційних, інтелектуальних, характерологічних властивостей і якостей, які проявляються у вільній, свідомій, ініціативній, предметно-перетворювальній діяльності. Трудова активність як цілісне утворення є складною категорією, що виступає у єдності двох аспектів: зовнішнього (ставлення до різних видів предметно-перетворювальної діяльності) і внутрішнього (якостей особистості, необхідних для участі у цих видах діяльності).
Досліджено, що основними компонентами активної трудової позиції є: афективний включає емоційно-почуттєве ставлення до праці, емоційне задоволення від праці та її результатів; когнітивний включає знання трудового процесу, його ресурсного забезпечення, наявність необхідних знань, культури праці, норм і правил поведінки під час виконання роботи; аксіологічний інтерес і потреба в предметно-перетворювальній діяльності, оцінка свого ставлення до праці, місця у суспільній діяльності, система ціннісних орієнтацій особистості, її соціальні установки та праксіологічний рівень готовності до творчої трудової діяльності, наявність досвіду творчої праці, ступінь сформованості трудових умінь і навичок, самостійність.

За означеними компонентами обґрунтовано рівні прояву трудової активності: високий, середній, низький та нульовий.
5. Формування активної трудової позиції в учнів є важливим як для підлітків (цей період характеризується найвищою готовністю до вироблення ставлення до навколишнього світу, формуванням поглядів, інтересів та інших новоутворень), так і для учнів старших класів (саме в цей період відбувається процес самовизначення вибір майбутньої професії, сфери майбутньої професійної діяльності).

Виявлено основні чинники, що впливають на формування в учнів активної трудової позиції (потреби, інтереси, переконання, ціннісні орієнтації, нахили, вибір майбутньої професії).
Розроблено і експериментально перевірено педагогічну модель формування в учнів 511 класів активної трудової позиції у позаурочній предметно-перетворювальній діяльності, яка включає в себе: мету, завдання, принципи, засоби, зміст, форми, методи та результат.
Ефективними технологіями організації позаурочної предметно-перетворювальної діяльності, як засвідчило проведене нами дослідження, є проектна технологія та технологія колективних творчих справ. Проектна технологія розглядається нами як практика особистісно орієнтованої позаурочної предметно-перетворювальної діяльності в процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. Метою проектно-технологічної діяльності школярів є створення учнями проекту (продукт чи послуга), що розглядається нами як самостійно розроблений і виготовлений учнем від ідеї до її втілення, наділений суб’єктивною чи об’єктивною новизною і має особистісну чи соціальну значущість, в результаті чого на кожному етапі створення виробу творча активна діяльність школярів вимагає від них застосування набутих знань, умінь і навичок, цим самим підвищуючи їхній творчий потенціал.

Технологія колективних творчих справ є найбільш доцільною під час організації і проведення доброчинної, милосердної діяльності та природоохоронної роботи з метою формування у школярів активної трудової позиції і включає такі етапи: підготовчий, планування доброчинної справи, її підготовку, проведення та підбиття підсумків.

Встановлено, що важливим механізмом формування активної трудової позиції учнів виступає взаємодія зовнішніх стимулів і внутрішніх мотивів. Зовнішні стимули зміст позаурочної предметно-перетворювальної діяльності, форми організації діяльності тощо. Внутрішні мотиви бажання навчитись нового, показати свої вміння і здібності та ін.
Теоретично обґрунтовано та експериментально доведено, що ефективність процесу формування активної трудової позиції у процесі позаурочної предметно-перетворювальної діяльності підвищиться за умов: включення учнів у різні види позаурочної предметно-перетворювальної діяльності; зміст предметно-перетворювальної діяльності передбачатиме індивідуалізацію та диференціацію видів, форм і методів трудової діяльності школярів, тобто забезпечуватиме реалізацію особистісно орієнтованого підходу; позаурочна діяльність має бути чітко організована, спланована, проконтрольована, бути цікавою і посильною для школярів (відповідати віковим особливостям учнів); її результатом має бути продукт певної суспільної або особистої цінності; позаурочна діяльність мусить сприяти розвитку виконавських та організаторських умінь і навичок; разом з учнями активну участь будуть брати спеціалісти, батьки, вчителі.

Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективним є дослідження процесу формування активної трудової позиції в учнів у кожному з видів предметно-перетворювальної діяльності, у процесі трудового навчання і в умовах сім’ї.