Кузьмин Віктор Миколайович. Стратегічне управління соціально-економічним розвитком адміністративно-територіальних одиниць

Короткий опис

Кузьмин Віктор Миколайович. Стратегічне управління соціально-економічним розвитком адміністративно-територіальних одиниць : Дис... канд. наук: 08.00.05 2009

Кузьмин В.М. Стратегічне управління соціально-економічним розвитком адміністративно-територіальних одиниць. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2009.
Дисертація присвячена актуальним питанням стратегічного управління соціально-економічним розвитком адміністративно-територіальних одиниць (АТО). В роботі поглиблено теоретичні аспекти стратегічного управління розвитком АТО, деталізовано сутність основних понять: стратегічне управління розвитком територій, стратегія АТО, стратегічні цілі та ін. Проведено огляд зарубіжного досвіду стратегічного управління соціально-економічним розвитком АТО, розглянуто нормативно-методичне забезпечення розробки стратегій АТО в Україні. Розроблено модель управління АТО на основі аксіологічного підходу. Удосконалено методику SWOT-аналізу, суть удосконалень полягає в проектуванні можливих стратегічних цілей на матрицю первинного SWOT-аналізу і експертній оцінці їх потенціалу. Окреслено розвиток використання технологій стратегічного управління розвитком АТО в Україні, приведені особливості використання технологій стратегічного управління в Івано-Франківській області, окреслено динаміку процесів стратегічного управління розвитком АТО різних рівнів ієрархії.
Приведені шляхи розвитку основних елементів системи стратегічного управління АТО, розроблені механізми узгодження цілей стратегій розвитку АТО різних ієрархічних рівнів. Запропоновано основи методичного забезпечення моніторингу процесу стратегічного управління АТО, систему показників оцінки і процедуру здійснення моніторингу.

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити наступні висновки, які відображають сутність дисертаційної роботи:
1. Сутність стратегічного управління полягає у формуванні і реалізації стратегії розвитку АТО в умовах невизначеності зовнішнього середовища. Метою стратегічного управління розвитком АТО є створення позитивних цінностей для забезпечення потенційної здатності АТО до ефективного функціонування АТО в сучасних умовах. Цінності окремих територіальних громад є неідентичними, що обумовлює унікальність стратегій територіальних громад.
2. Стратегія є центральним елементом стратегічного управління, яка в сучасних умовах визначає ефективність управління розвитком АТО. Стратегія АТО це: вибір і формування вектора направленості розвитку АТО; визначення основних (стратегічних) цілей і завдань АТО; вибір принципів і механізмів досягнення поставлених цілей і завдань; оптимальний баланс ресурсів між операційною і стратегічною діяльністю. Для складних соціально-економічних систем, якими є АТО, стратегію доцільно розглядати і формувати як сукупність проектів, а методологічною основою управління стратегією, як мегапроектом, є існуючі методи і механізми управління проектами.
3. Зарубіжний досвід стратегічного управління соціально-економічним розвитком АТО показує, що методи стратегічного управління розвитком країн, їх територій залежать від рівня економічного і суспільного розвитку, історичних і культурних традицій. Проте технологія стратегічного управління базується на ідентичних аспектах, які дозволяють АТО визначити і реалізувати стратегічні цілі свого розвитку. Але досягнення бажаного результату можливо лише тоді, коли процес стратегічного управління реалізується системно в повному обсязі.
4. Нормативно-правова база стратегічного управління на загально-держаному та регіональному рівнях, рівні органів місцевого самоврядування в повній мірі не сформована. Практично відсутня нормативна база стратегічного управління на загальнодержавному рівні. На регіональному рівні процес стратегічного управління в значній мірі в нормативно-методичному плані забезпечений, проте питання реалізації та моніторингу стратегій потребують подальшої розробки досконалого нормативно-методичного забезпечення. На самоврядному рівні міст, селищ, сіл, ще не сформована нормативна база стратегічного управління, що не дозволяє забезпечити ефективну координацію і інтеграцію стратегій державного і самоврядного рівнів управління. Удосконалення нормативно-правової бази вкрай необхідно, проте це складний процес, пов’язаний з адміністративною, територіальною, бюджетною, податковою реформами і тривалим періодом імплементації таких нормативних актів.
5. На різних рівнях АТО в регіоні підходи до формування моделей процесу стратегічного управління економічним розвитком можуть бути ідентичними. В основу формування цих моделей доцільно покласти алгоритм: формування бачення постановка цілей - розробка стратегії реалізація стратегії моніторинг, коригування стратегії. Розвиток динаміки процесу стратегічного управління адміністративно-територіальною одиницею в роботі пропонується забезпечити переходом від статичної моделі стратегії (планова модель стратегії) до динамічної стратегії (модель підприємницького типу) і управління стратегією в реальному часі (модель навчання шляхом набуття досвіду), причому управління стратегією в реальному часі в значній мірі повинно базуватись на принципах економіки знань.
6. Управління процесом реалізації Стратегії розвитку регіону забезпечується на двох рівнях: загальне управління стратегією і управління за стратегічними напрямами. Перший рівень управління забезпечує Координаційний комітет колегіальний орган управління реалізацією Стратегії. Стратегічне управління з стратегічних напрямів забезпечують групи стратегічного управління за пріоритетними напрямами другий рівень управління.
В роботі запропоновано створення інтегруючої ланки двох рівнів управління - Управління стратегічного і територіального розвитку, яке забезпечує формування, координацію і моніторинг програм і проектів як в сфері стратегічного управління, так і реалізації угоди щодо регіонального розвитку.
7. Система цілей АТО має досить складну структуру і будучи загально орієнтована в одному напрямку, в той же час має різні по величині вектори та точки прикладення. В роботі досліджені процеси узгодження цілей, інтересів, пріоритетів АТО, які реалізуються за допомогою механізмів обов’язкового узгодження (адміністративні механізми) і механізмів добровільного узгодження, які реалізуються, в основному, на принципі партнерства. Одним з головним аспектів партнерства є спільна реалізація цілей АТО низових рівнів (горизонтальне партнерство) та співучасть і координація з боку суб’єктів реґіональних та національних рівнів (вертикальне партнерство). В Івано-Франківської області цілі АТО субрегіонального рівня є в прямому зв’язку із встановленими пріоритетами регіонального і загальнодержавного рівнів, що створює передумови для вертикального партнерства. Інших аспектом є можливості спільної реалізації стратегічних цілей АТО низового ієрархічого рівня, як на рівні територіальної влади, так і підприємницьких або громадських організацій, тобто розвиток горизонтального партнерства.
8. В роботі сформовано систему моніторингу, яка крім об’єктів моніторингу, включає чітку систему показників оцінки і визначену процедуру здійснення моніторингу. Основні складові системи моніторингу: моніторинг досягнення головної мети, моніторинг програм і проектів, моніторинг стратегічних цілей, моніторинг SWOT, моніторинг зовнішнього середовища розвитку, які доцільно інтегрувати в єдину регіональну систему стратегічного моніторингу.