Михайленко Оксана Віталіївна. Розвиток соціальної інфраструктури на радіоактивно забруднених сільських територіях

Короткий опис

Михайленко Оксана Віталіївна. Розвиток соціальної інфраструктури на радіоактивно забруднених сільських територіях : Дис... канд. екон. наук: 08.09.01 / Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" УААН. — К., 2006. — 222арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 185-204.

Михайленко О.В. Розвиток соціальної інфраструктури на радіоактивно забруднених сільських територіях. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01 демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, Київ, 2006.
Дисертаційна робота присвячена проблемам розвитку соціальної інфраструктури на радіоактивно забруднених сільських територіях. В рамках проведеного дослідження уточнено соціально-економічну сутність соціальної інфраструктури села в зоні опромінення радіоактивними елементами, розроблено класифікацію споживачів соціально-культурних і побутових послуг, здійснено комплексну оцінку рівня розвитку соціальної інфраструктури на уражених територіях, визначено та систематизовано комплекс факторів, що прямо або опосередковано впливають на нього, удосконалено існуючі підходи до забудови сільських поселень об’єктами соціального призначення з урахуванням специфіки регіону, опрацьовано концептуальні засади розвитку соціальної інфраструктури на територіях радіоактивного забруднення, запропоновано й обґрунтовано пріоритетні заходи щодо їх реалізації.
Здійснено впровадження основних результатів дисертаційної роботи у практику, що сприятиме активізації розвитку соціальної інфраструктури радіоактивно забруднених сільських територій.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове розв’язання наукового завдання щодо розробки теоретико-методичних засад і визначення пріоритетних шляхів розвитку соціальної інфраструктури на радіоактивно забруднених сільських територіях Житомирської області. Зміст наукових здобутків автора полягає у поглибленні соціально-економічної сутності соціальної інфраструктури на забруднених радіонуклідами територіях, виявленні її характерних рис і специфіки споживачів соціально-культурних та побутових послуг, проведенні комплексного аналізу розвитку обслуговуючих галузей, оцінці основних його тенденцій, окресленні базових положень стратегії розвитку і регулювання соціальної інфраструктури сільських поселень.
Результати досліджень дозволили зробити наступні висновки наукового та прикладного характеру:
1. Трансформація економічних відносин, запровадження ринкових засад господарювання, зміна форм власності в аграрному секторі економіки, суттєве поліпшення екологічної ситуації на радіоактивно забруднених сільських територіях, поступове зменшення кількості осіб, які бажають змінити місце проживання, зумовлюють особливе значення розвитку соціальної інфраструктури як базису для комплексної реабілітації постраждалого населення та потребу у поглибленому її дослідженні. Значної гостроти означені проблеми набувають в Житомирській області, одній з найбільш постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
2. Характерними рисами соціальної інфраструктури в регіоні радіаційного ураження, які відрізняють її від умовно чистих територій, виступають: інтенсивний розвиток тіньового ринку послуг; часткова заміна соціально-культурного обслуговування селян грошовою компенсацією; суттєва розпорошеність споживачів послуг; диференціація за рівнем забезпечення об’єктами соціального призначення поселень різних зон радіоактивного забруднення; невідповідність структури послуг, що надаються, потребам потерпілих селян.
3. З метою виявлення специфіки споживачів соціально-культурних і побутових послуг, які проживають в зоні забруднення, здійснено їх класифікацію, яка свідчить про суттєву деформацію вікової структури селян, значне переважання частки пенсіонерів та осіб працездатного віку над дітьми та підлітками, зниження матеріального добробуту потерпілих і зменшення частки витрат на послуги в загальному обсязі витрат, належність більшості сільського населення до пільгових категорій споживачів, користування ними різного роду пільгами та компенсаціями, встановленими чинним законодавством, що вимагає активізації державного регулювання розвитку соціальної інфраструктури в регіоні радіаційного ураження.
4. З часу Чорнобильської катастрофи на радіоактивно забруднених сільських територіях досліджуваної області відбулося різке зменшення обсягів надання послуг соціального призначення та зниження рівня забезпечення ними постраждалого населення. Основними факторами впливу на ці процеси є екологічні, демографічні, соціально-економічні та морально-психологічні.
5. В перспективі до 2010 р. у потерпілих районах Житомирщини спостерігатиметься подальше згортання мережі об’єктів соціальної інфраструктури, що спричинено поступовим скороченням чисельності сільського населення та відсутністю підтримки цієї галузі з боку державного та місцевих бюджетів. З метою виправлення означеної ситуації опрацьовано й обґрунтовано схему оптимізації мережі об’єктів соціальної інфраструктури на радіоактивно забруднених сільських територіях, яка включає: встановлення вимог безпечного проживання потерпілих у радіаційно ураженому регіоні, визначення необхідної додаткової мережі об’єктів соціальної інфраструктури села на базі чинних державних будівельних норм та економічне обґрунтування вартості будівництва.
6. Опрацьовано концептуальні засади перспективного формування соціальної інфраструктури сіл зони радіоактивного забруднення, які передбачають забезпечення багатоканального принципу фінансування об’єктів соціально-культурного та побутового обслуговування; модернізацію податкової, цінової, кадрової та демографічної політики; активізацію інноваційної й інвестиційної діяльності; підвищення рівня культури проживання на радіоактивно забруднених сільських територіях; сприяння зайнятості селян та їх соціальному захисту; зміну принципу зонування постраждалих територій.
7. Встановлено, що в умовах поступового розвитку ринкових відносин у сфері послуг слід посилити економічну роль держави в регулюванні господарських зв’язків та суттєво змінити концепцію її прояву. Увагу необхідно акцентувати на використанні непрямих важелів і регуляторів впливу, задіяння яких має відповідати наступним принципам: превентивний і перманентний характер впливу; відсутність чіткої адресності регулювання та здійснення його виключно в межах об’єктивних економічних законів; надання переваги територіальному управлінню над галузевим; визначення економічної ефективності регулюючих процесів.
8. Забезпечення комплексної соціально-економічної реабілітації і розвитку сільських територій, що зазнали впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, передбачає докорінну зміну механізму функціонування соціальної інфраструктури села. Встановлено, що пріоритетними шляхами її розвитку має бути передача об’єктів соціального призначення у концесію, франчайзингові їх об’єднання, приватизація підприємств за некомерційним конкурсом, організація сервісних кооперативів, сприяння розвитку малого та середнього бізнесу.
В основу активізації підприємницької діяльності пропонується покласти формування регіонального Фонду підтримки підприємництва на радіоактивно забруднених територіях Житомирщини, функціональним призначенням якого має стати надання підприємницьким структурам правової, методичної підтримки, консультаційної допомоги, забезпечення кредитами на пільгових умовах та організація підприємств за власною ініціативою.
9. Важливого значення в умовах радіоактивного забруднення довкілля набуває розвиток соціальної роботи з постраждалим населенням. З метою її оптимізації доцільна організація таких закладів як кабінети психологічної допомоги постраждалим; спеціалізовані центри з реабілітації, трудотерапії та соціальної адаптації неповнолітніх; запровадження нових видів послуг, зокрема хоспісної допомоги; створення служб на зразок центрів за інтересами для неформального спілкування, що дозволить селянам, особливо молоді, виробити активну позицію та поведінку, адекватну ринковим реаліям сьогодення.