Назаренко Галина Анатоліївна. Виховання культури міжетнічних відносин старшокласників у позаурочній діяльності

Короткий опис

Назаренко Галина Анатоліївна. Виховання культури міжетнічних відносин старшокласників у позаурочній діяльності. : Дис... канд. наук: 13.00.07 2007

Назаренко Г.А. Виховання культури міжетнічних відносин старшокласників у позаурочній діяльності. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07. теорія і методика виховання. Інститут проблем виховання Академії педагогічних наук України. Київ, 2007.
Дисертація присвячена питанням теорії і практики виховання культури міжетнічних відносин старшокласників у позаурочній діяльності. В роботі з позицій гуманістичної моралі уточнено сутність і структуру поняття „культура міжетнічних відносин особистості” в умовах розбудови української державності; розроблено методику діагностування проявів цієї інтегрованої духовно-моральної якості старших школярів за когнітивним, емоційно-мотиваційним і діяльнісно-практичним критеріями; теоретично обґрунтовано функціонально-прогностичну модель виховання культури міжетнічних відносин старшокласників у позаурочній діяльності; узагальнено результати дослідно-експериментальної перевірки ефективності моделі та психолого-педагогічних умов формування культури міжетнічних відносин учнів старших класів. Доведено, що виховання цієї якості відбувається більш ефективно за умов гуманізації відносин усіх учасників виховного процесу та взаємодії школи з сім’єю та іншими соціальними виховними інститутами поліетнічного соціуму.

1. Встановлено, що виховання культури міжетнічних відносин старшокласників є актуальною проблемою діяльності освітніх закладів України як поліетнічної держави. Ця проблема детермінується необхідністю консолідації зусиль усього українського народу задля утвердження загальнодержавної української нації та є однією з умов рівноправного входження України у європейську спільноту.
2.У результаті вивчення філософської, соціологічної, психологічної та педагогічної літератури з проблеми дослідження уточнено сутність і структуру поняття „культура міжетнічних відносин”і визначено його як складову загальної культури особистості громадянина носія етнічних, національних та загальнолюдських цінностей, здатного до самовизначення, самореалізації та самовдосконалення як суб’єкта міжетнічних відносин у поліетнічному соціумі. Ця духовно-моральна якість передбачає опанування особистістю культурними цінностями власного етносу, усвідомлення поліетнічності загальнодержавної української нації, взаємозв’язку етнокультур у минулому і майбутньому, спільної для всіх етносів долі та мети, повагу до їхньої культури, звичаїв, традицій; толерантне ставлення до представників інших етносів, вміння налагоджувати з ними ефективне спілкування та взаємодію, здатність запобігати конфліктам, а у випадку виникнення конфліктних ситуацій - конструктивно та відповідально розв’язувати їх.
3. Доведено, що культура міжетнічних відносин має базуватися на гуманістичній моралі, яка виходить за рамки вказівної і забороняючої систем авторитарного суспільства, піднімається на більш високий рівень ціннісно-світоглядної орієнтації. Активізація ціннісно-орієнтувального потенціалу моралі сприяє більш ефективній самореалізації особистості. В умовах поліетнічного суспільства забезпечення гармонійного балансу особистого і громадського блага на засадах гуманістичної моралі передбачає пізнання особистістю самої себе як суб’єкта міжетнічних відносин через призму гуманістичних цінностей етнічної, національної і загальнолюдської культур. У контексті міжетнічних відносин поняття „цінність” має особистісне значення і є засобом для вираження особистісного ставлення до об’єктивної реальності, до самого себе як представника певного етносу, громадянина загальнодержавної української нації, до представників інших етносів як рівноправних суб’єктів міжетнічних відносин. Індивідуальна ієрархія особистісних цінностей і є своєрідною зв’язуючою ланкою між духовною культурою суспільства і духовним світом особистості.
4. Визначено критерії вихованості культури міжетнічних відносин особистості (когнітивний, емоційно-мотиваційний і діяльнісно-практичний), в основу яких покладена система ціннісних ставлень як показників цих критеріїв. Виразником культури міжетнічних відносин особистості є її усвідомлене ставлення: до поліетнічності української нації та проблеми міжетнічних відносин; до культури міжетнічних відносин як до загальнодержавної та особистісної цінності; до культурних цінностей власного етносу та культурних надбань, системи цінностей та представників інших етносів, що входять до складу української загальнодержавної нації; до самого себе як представника певного етносу одного національного цілого, суб’єкта міжетнічних відносин. Базовими компонентами культури міжетнічних відносин старшокласників визначені етнічна та етнонаціональна свідомість і самосвідомість, поведінка особистості як гуманного суб’єкта міжетнічних відносин. Складниками культури міжетнічних відносин як духовно-морального феномену є такі особистісні якості, як етнічна і національна гідність, гордість, совість, відповідальність, воля, товариськість, дружба, тактовність, емпатія, толерантність. Ці якості-цінності є внутрішніми моральними регуляторами поведінкових проявів особистості у міжетнічних стосунках.
5. Розроблені критерії дали змогу визначити рівні сформованості культури міжетнічних відносин старшокласників (високий, середній, низький, найнижчий), кожний з яких характеризується певними показниками або їх відсутністю.
6. Розроблена у ході дослідження функціонально-прогностична модель виховання культури міжетнічних відносин старшокласників у позаурочній діяльності представляє собою систему, яка складається з окремих, взаємопов’язаних між собою елементів і забезпечує цілісність формування цієї інтегрованої духовно-моральної якості. Її структурними компонентами є мета і завдання, принципи взаємодії суб’єктів виховного процесу, зміст, форми і методи, умови, а також результати, що при цьому досягаються. Системоутворюючим компонентом є загальна мета, їй підпорядковуються всі структурні елементи даної моделі.
7. Діяльність старшокласників у рамках виховного процесу мала на меті формування етнічної та етнонаціональної свідомості і самосвідомості, розвиток гуманістичних почуттів у сфері міжетнічних відносин, а також формування навичок правомірної та гуманної поведінки у поліетнічному соціумі. Це досягалося шляхом проведення соціально-педагогічних тренінгів, організації проектної діяльності вихованців у сфері міжетнічних відносин, стимулювання самовиховання школярів.
8. Результати формувального етапу експерименту засвідчили, що умовамипідвищення ефективностіпроцесу виховання культури міжетнічних відносин старшокласників є: гуманізація стосунків учасників виховного процесу, взаємодія школи з сім’єю та іншими соціальними інститутами; вивчення особливостей близького етнокультурного оточення школярів (етнічний склад, причини компактного проживання етносів на даній території, провідні форми їхньої культурної, соціальної та господарської діяльності, культурні особливості різних етносів) та врахування цих аспектів у виховній практиці; організація різнопланової діяльності старшокласників у сфері міжетнічних відносин, яка базується на методиці проектної діяльності; підвищення ролі учнівського самоврядування як школи громадянського виховання старшокласників; опанування етнонаціональними (культура, історія, традиції, обряди, звичаї, спосіб життя, духовна спадщина народу тощо) та загальнолюдськими цінностями (людина та її життя, родина, любов, добро, дружба, тощо); розвитокціннісного ставлення до себе, до інших людей та оточуючого поліетнічного середовища; сприяння самовихованнюстаршокласників; педагогізація виховного середовища освітнього закладу.
9. Співставлення експериментальних даних засвідчило, що реалізація функціонально-прогностичної моделі виховання культури міжетнічних відносин старшокласників сприяла позитивним змінам у рівнях сформованості цієї духовно-моральної якості школярів експериментальних груп. У результаті дослідно-експериментальної роботи рівень вихованості культури міжетнічних відносин учнів експериментальних класів зріс у середньому на 11,5%.
10. Порівняння здобутих у процесі дослідження даних підтвердило правильність основних положень нашої гіпотези. Підсумки дослідно-експериментальної роботи, її позитивні результати дають змогу рекомендувати для практичного використання методичні рекомендації з організації виховання культури міжетнічних відносин старшокласників у позаурочній діяльності.
Проведене дослідження за своєю сутністю є першою спробою цілісного підходу до виховання культури міжетнічних відносин старшокласників у позаурочній діяльності в умовах становлення Української державності. Воно не вичерпує всієї повноти зазначеної проблеми й передбачає подальший науково-педагогічний пошук, пов’язаний із дослідженням наступності виховання культури міжетнічних відносин школярів початкової та основної школи, підвищення ефективності післядипломної освіти педагогічних кадрів у цьому аспекті.