Павелкін Ольга Миколаївна. Виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним розрахунком

Короткий опис

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ
АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

ПАВЕЛКІВ ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА

УДК 371.01+37.018

ВИХОВАННЯ У СТАРШОКЛАСНИКІВ ІНТЕРЕСУ ДО ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПРОЦЕСІ ОВОЛОДІННЯ ЕКОНОМІЧНИМ РОЗРАХУНКОМ

13.00.07 теорія і методика виховання

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Бех Іван Дмитрович, доктор психологічних наук, професор, дійсний член АПН України

Київ 2004
ЗМІСТ
Вступ ........3
Розділ 1. Проблема виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності в педагогічній теорії та практиці .......12
1.1. Психолого-педагогічні аспекти виховання у старшокласників
інтересу до професій у дослідженнях вітчизняних та зарубіжних вчених ....12
1.2. Аналіз стану проблеми у практиці роботи середньої загальноосвітньої школи .........38
1.3. Соціально педагогічні аспекти виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності .......62
Висновки до розділу 1 .....74
Розділ 2. Експериментальна перевірка педагогічних умов виховання інтересу старшокласників до підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним розрахунком ..........77
2.1. Зміст та організація дослідно-експериментальної роботи ...........77
2.2. Особливості виховання в учнів інтересу до підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним розрахунком .......98
2.3. Методика та основні результати педагогічного експерименту ........135
Висновки до розділу 2 .......169
Загальні висновки ..........172
Список використаних джерел ...........177
Додатки........202

ВСТУП
Українська держава пов’язує свій подальший розвиток із соціально-орієнтованою ринковою економікою, яка функціонує на засадах конкуренції, підприємливості, співіснування різноманітних форм власності на засоби виробництва. Стратегічні орієнтири господарювання вимагають сформованості у населення країни адекватної системи цінностей, у тому числі трудових, економічних знань та вмінь, особистісних якостей, адекватних вимогам, які ставить ринкова економіка до людини, а саме - підприємливість, здатність приймати виважені економічні рішення та брати на себе відповідальність за них, здатність до ділового ризику.
Враховуючи світовий досвід розвитку та вдосконалення інституту підприємництва, можна констатувати, що сьогодні підприємництво на Україні ще не обіймає в економіці належного йому місця. Разом з тим, зміни в способі життя, характері та змісті професійної праці й, нарешті, психології населення України детермінуються становленням і розвитком ринкової економіки. У нових економічних умовах виникає багато принципово нових ситуацій, до дій у яких більшість населення не підготовлена ні в психологічному, ні в теоретико-практичному планах. Особливо гостро відчувається некомпетентність молоді в сутності ринкових відносин, їх морально-психологічна неготовність до ефективного здійснення підприємницької діяльності. Отже, виникла об’єктивна необхідність підготовки молоді, у тому числі школярів, до життя і професійно-трудової діяльності в умовах становлення та розвитку ринкової економіки, зокрема підготовки до вибору та оволодіння підприємницькими професіями. У зв’язку з цим, перед системою освіти ставляться завдання максимального розкриття та розвитку творчого і трудового потенціалу кожної людини, формування людини як суб’єкта соціальних відносин, підготовки молодої людини до саморозвитку, самовизначення і самореалізації. У процесі вирішення цього завдання має реалізовуватися особистісно-орієнтований підхід щодо підготовки людини до життєдіяльності в умовах ринкової економіки.
Теоретики і практики розглядають економічну діяльність і пов’язані з нею відносини, як ініціативну діяльність суб’єктів різних форм власності згідно з діючим у країні законодавством. У межах економічної діяльності існує підприємництво динамічна економічна діяльність, яка здійснюється людиною на власний ризик. Підприємницька діяльність зокрема потребує від особистості вміння прогнозувати процес і результати своєї діяльності, тобто здійснювати економічний аналіз, в основі якого лежить уміння виконувати економічні розрахунки. Прогнозування процесу одержання прибутку головної мети підприємництва супроводжується ризиком, напруженням емоційно-вольової і мислительної сфер особистості. Оволодіння підростаючим поколінням правилами поведінки і ефективними способами розв’язання соціально-економічних ситуацій є тривалим процесом. Таким чином, одним з основних завдань національної школи є підготовка учнівської молоді до трудової діяльності в ринкових умовах, зокрема підготовка школярів до професійної діяльності у сфері підприємництва. При цьому мова в першу чергу йде про виховання в учнів стійкого, глибокого інтересу до підприємницької діяльності. Саме під впливом інтересу активізується вся психологічна сфера людини: у процесі мислення глибше пізнаються предмети і явища оточуючої дійсності, у пам’яті триваліше зберігається інформація, пов’язана з об’єктом і предметом інтересу, увага стає більш стійкою, спрямовуючись на об’єкт інтересу, емоції глибші та інтенсивніші. Отже, інтерес ми розглядаємо як один із провідних мотивів діяльності людини. Його значення особливо виявляється у період професійного самовизначення, коли інтерес відіграє роль провідного мотиву та регулятора поведінки молодої людини при виборі майбутньої професійної діяльності. Розгляд інтересу як важливої характеристики особистості учня, яка взаємодіє з навколишньою дійсністю, передбачає розкриття сутності інтересу відповідно до тісного зв’язку із завданнями, які вирішує суспільство на конкретному етапі свого історичного розвитку. Зокрема мова йде про необхідність розробки нових підходів до здійснення виховання в учнів інтересу до професій сфери підприємництва.
Психолого-педагогічні дослідження загальних проблем, пов’язаних з вихованням у школярів тих чи інших інтересів, здійснювали Л.І.Божович, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, В.М.М’ясищев, К.К.Платонов, С.Л.Рубінштейн. Такі дослідники, як Г.І.Щукіна, Н.Г.Морозова, В.О.Онищук, розглядали інтерес як засіб виявлення і постійної підтримки в дітей активної зацікавленості навколишнім середовищем, зокрема соціально-економічним життям. У працях Л.С.Виготського, М.Ф.Добриніна, О.М.Леонтьєва, Д.Б.Ельконіна показано, що становлення та розвиток інтересу до певного виду діяльності є складним та багатоплановим процесом, який, поряд з іншими елементами психіки, регулює поведінку особистості при виборі професії. Обґрунтування класифікації інтересів, різноманітність їх проявів знайшли висвітлення в роботах Л.А.Гордона, О.В.Запорожця, М.Д.Левітова, В.С.Мерліна, А.В.Петровського, С.Л.Рубінштейна, Б.М.Теплова. Певні шляхи виховання в учнів професійних інтересів відображено в роботах В.П.Корнєєва, І.А.Кравцова, С.П.Крягжде, В.С.Мерліна, Є.М.Павлютенкова, Б.О.Федоришина, Г.І.Щукіної та інших дослідників.
Психолого-педагогічні аспекти підготовки школярів до підприємницької діяльності, у тому числі виховання в учнів інтересу до неї, розкривали В.В.Дрижак, Д.О.Закатнов, С.В.Мельник, Н.О.Пасічник, Н.А.Побірченко, О.В.Тополь та інші дослідники. Все ж слід зазначити, що в психолого-педагогічній літературі не висвітлені питання, пов’язані з оволодінням учнями економічним розрахунком, який є невід’ємним елементом будь-якої підприємницької діяльності. Лише деякі фрагменти цієї проблеми, головним чином використання математичних задач у процесі економічного виховання та навчання школярів, розкрито в дослідженнях У.Жалелова, Л.Ла, З.К.Левчука, Н.Б.Мельникової, В.М.Монахова.
Проблему виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності ми розглядаємо як один з перспективних напрямів навчально-виховної роботи національної школи. Тому, враховуючи актуальність і недостатню теоретичну та практичну розробленість означеної проблеми, а також об’єктивну потребу підготовки школярів до підприємницької діяльності, нами була обрана тема дослідження: Виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним розрахунком”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою науково-дослідної теми Громадянське виховання учнівської і студентської молоді в умовах суверенної України” (реєстраційний номер 0101U005600), що виконується кафедрою теорії та методики виховання і науково-дослідною лабораторією інноваційних виховних технологій Рівненського державного гуманітарного університету. Тему дослідження затверджено вченою радою Рівненського державного педагогічного університету (протокол № 8 від 28 квітня 2000 року) та рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 26 жовтня 2000 року).
Об’єкт дослідження: виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності у навчально-виховному процесі середньої загальноосвітньої школи.
Предмет дослідження: педагогічні умови виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним розрахунком.
Мета дослідження: обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним розрахунком.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності здійснюватиметься ефективніше, якщо:
- зміст навчання з математики учнів 10-11 класів буде доповненим теоретичним та практичним матеріалом, спрямованим на формування та закріплення у них базових економічних понять як теоретико-прикладної основи економічного розрахунку;
- буде розроблено та впроваджено факультативний курс, який матиме профорієнтаційну спрямованість та забезпечуватиме ознайомлення учнів з практичним використанням математичних методів, у тому числі економічним розрахунком, у підприємницькій діяльності, а у процесі його викладання будуть реалізовані форми навчально-виховної роботи, які дозволять моделювати дану діяльність у єдності її мотиваційно-ціннісної та змістовно-операційної складових.
Завдання дослідження:
проаналізувати стан проблеми у психолого-педагогічній теорії та практиці;
уточнити сутність поняття інтерес до підприємницької діяльності” у контексті сучасних соціально-економічних реалій, визначити структурні складові, рівні, критерії та показники вихованості в учнів інтересу до підприємницької діяльності;
обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови виховання в учнів старших класів середніх загальноосвітніх шкіл інтересу до підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним розрахунком;
розробити рекомендації для вчителів загальноосвітніх шкіл щодо виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним розрахунком.
Методологічною основою дослідження є філософські положення про діалектичний зв’язок явищ об’єктивної дійсності, про механізми трансформації суспільних цінностей в особистісні надбання, а також засади детермінації і самодетермінації у становленні та розвитку особистості у певних вікових періодах.
Теоретичною основою дослідження стали наукові праці І.С.Кона, Г.С.Костюка, О.М.Леонтьева, В.М.М’ясищева, К.К.Платонова, С.Л.Рубінштейна, В.О.Сухомлинського, які розкривають закономірності та особливості розвитку підростаючої особистості; роботи Л.І.Божович, Л.А.Гордона, Б.І.Додонова, С.Л.Рубінштейна, Г.І.Щукіної з проблем виховання в учнів широких соціальних і пізнавальних інтересів. Для уточнення вихідних позицій дисертаційної роботи використовувалися положення Законів України Про освіту”, Про загальну середню освіту”, Державної національної програми Освіта” (Україна ХХІ століття”), Національної доктрини розвитку освіти України.
Для розв’язання поставлених завдань використовувались такі методи дослідження:
теоретичні: аналіз соціологічної, філософської, психолого-педагогічної, економічної літератури та нормативних документів, вивчення та узагальнення педагогічного досвіду роботи середніх закладів освіти із здійснення формування інтересу старшокласників до підприємницької діяльності;
емпіричні: педагогічні спостереження, анкетування, бесіди та інтерв’ю, психодіагностичне тестування; експертна оцінка, педагогічний експеримент;
праксиметричні: аналіз процесу та результатів навчально-виховної діяльності, професіографічний аналіз; аналіз емпіричних результатів дослідно-експериментальної роботи методами математичної статистики.
База дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася в середніх загальноосвітніх шкіл №№ 24, 26, 28 та гімназії № 1 м. Рівне.
До проведення формуючого педагогічного експерименту було залучено понад 380 учнів 10-11х класів середніх закладів освіти.
Організація дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалося у три етапи протягом 1998-2003 років.
На першому етапі (1998-1999 рр.) дослідження вивчався стан проблеми у психолого-педагогічній теорії та практиці, визначалися основні завдання дослідження, розроблялися програма і методика дослідно-експериментальної роботи, проводився констатуючий експеримент, яким було охоплено близько 400 учнів старших класів, спрямований на виявлення особливостей виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності, вивчався та узагальнювався передовий педагогічний досвід, розроблялася програма факультативного курсу Основи економічних розрахунків” для учнів 10-11х класів загальноосвітніх шкіл. На цьому етапі було визначено об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження, сформульовано його робочу гіпотезу.
На другому етапі (1999-2002 рр.) здійснювався формуючий педагогічний експеримент, який полягав у перевірці теоретично обґрунтованих педагогічних умов виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності у процесі вивчення експериментального курсу Основи економічних розрахунків”, а також загальноосвітніх курсів математики та основ економіки.
На третьому етапі (2002-2003 рр.) проводилася обробка, аналіз і узагальнення здобутих експериментальних даних, опис та інтерпретація емпіричних матеріалів дослідження, формулювалися загальні висновки та оформлялися результати дослідження.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше виявлені та обґрунтовані педагогічні умови виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним розрахунком; визначені показники, критерії та рівні вихованості у старшокласників цього особистісного утворення; виявлені форми та методи організації навчально-практичної діяльності старшокласників, які дозволяють моделювати підприємницьку діяльність у єдності її мотиваційно-ціннісної та змістовно-операційної складових.
Практичне значення дослідження полягає у розробці науково обґрунтованих методичних рекомендацій щодо виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним розрахунком та процедури оцінювання рівнів його вихованості; визначенні форм та методів здійснення профінформаційної роботи зі старшокласниками у процесі вивчення факультативних курсів.
Використання матеріалів дисертаційного дослідження вчителями загальноосвітніх шкіл дозволить підвищити ефективність профорієнтаційної роботи з учнями старших класів та рівень їхньої підготовки до усвідомленого вибору професій сфери підприємницької діяльності.
Особистий внесок автора полягає у тому, що визначені теоретичні положення, які характеризують особливості виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним розрахунком; розроблено комплекс практичних завдань, які дозволяють ознайомити старшокласників із застосуванням математичних методів в економічній, зокрема підприємницькій діяльності, і позитивно впливають на виховання інтересу до неї; розроблено програму факультативного курсу Основи економічних розрахунків”; підготовлено методичні рекомендації для вчителів щодо виховання в учнів інтересу до підприємницької діяльності.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю його вихідних позицій, використання методів, адекватних предмету, меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, кількісним і якісним аналізом емпіричних даних, зіставленням отриманих даних із результатами інших досліджень.
Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на Міжнародній науковій конференції, присвяченій 35-річчю наукової та педагогічної діяльності академіка С.Д.Максименка (17-18 грудня 2002р., м.Київ), Всеукраїнській науково-практичній конференції Інноваційні виховні технології в системі діяльності навчальних закладів освіти: Проблеми та перспективи” (10-11 січня 2002р., м.Рівне), регіональному методологічному семінарі керівників експериментальних навчальних закладів науково-дослідної лабораторії інноваційних виховних технологій РДГУ (30-31 травня 2002р., м.Рівне), Всеукраїнській нараді-семінарі заступників начальників управлінь освіти і науки облдержадміністрацій ( 9-11 січня 2003р., м.Рівне), засіданнях кафедри теорії та методики виховання (1998-2003 рр.) та лабораторії інноваційних виховних технологій Рівненського державного гуманітарного університету (2000-2003 рр.).
Основні результати дослідження впроваджено в практику роботи ряду середніх загальноосвітніх шкіл м. Рівне.
Матеріали дослідження представлені у 5 одноосібних публікаціях, 4 з яких у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків за розділами, загальних висновків, списку основної використаної літератури (295 джерел), додатків.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Аналіз теорії та практики виховання в учнів інтересу до професії та професійних інтересів свідчить про те, що вітчизняною педагогічною наукою не приділено належної уваги даній проблемі в контексті підготовки учнів до трудової діяльності підприємницького характеру. Певні теоретико-методичні підходи до її розв’язання у процесі вивчення окремих шкільних предметів та циклів предметів висвітлено в дослідженнях ряду вчених, проте інтегративних досліджень, присвячених вихованню професійних інтересів учнів у процесі вивчення предметів різних циклів, ми не виявили. Зокрема, не досліджувалися організаційно-педагогічні умови виховання інтересу учнів до підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним розрахунком, який є невід’ємною складовою професійної діяльності підприємців у будь-якій сфері економіки.
2. Аналіз психолого-педагогічних досліджень проблеми виховання в учнів інтересу дозволив уточнити сутність і структуру інтересу старшокласників до підприємницької діяльності у контексті сучасних соціально-економічних реалій та виявити педагогічні умови підвищення ефективності процесу його виховання у процесі оволодіння учнями 10-11-х класів економічним розрахунком.
3. Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив нам визначити інтерес учнів до підприємницької діяльності як психічне утворення потребнісно-мотиваційної сфери індивіда, що ґрунтується на усвідомленні суспільно-економічної та особистісної значущості цієї діяльності, вимог, які вона ставить до людини і які проявляються в прагненні старшокласника оволодіти необхідними знаннями, уміннями та професійно значущими якостями особистості.
Інтерес до певного виду професійної діяльності спричиняється специфічними мотиваційними механізмами, які знаходяться в самій структурі інтересу та утворюють його компоненти. У формуванні інтересу старшокласників до підприємницької діяльності ми визначили такі компоненти інтересу:
мотиваційний, який забезпечує вибірково емоційне ставлення до певного виду діяльності, а також зв’язок з ціннісними, зокрема трудовими орієнтаціями особистості;
пізнавально-діяльнісний, який характеризується стійким і постійним прагненням учня оволодівати новими відомостями про зміст, умови та характер праці у сфері підприємництва;
практичний, який зумовлює ступінь самостійності та активності старшокласника, його бажання глибше ознайомитися з конкретними видами діяльності сфери підприємництва, прагнення оволодіти знаннями, уміннями й навичками, котрі потрібні для майбутньої діяльності, виховувати професійно важливі якості особистості тощо.
4. Уточнення структури інтересу до підприємницької діяльності, визначення показників та критеріїв, які у своїй сукупності репрезентують сутність цього поняття, дозволили диференціювати особливості його вихованості у старшокласників за трьома рівнями та визначити інструментарій для їх діагностики. Наявність значної кількості учнів 10-11-х класів з невисоким рівнем вихованості інтересу до підприємницької діяльності, виявленої за результатами констатуючого етапу дослідження, дозволяє зробити висновок про недостатню ефективність навчально-виховної роботи школи за цим напрямом.
5. Одним із напрямів виховання інтересу до підприємницької діяльності ми вважаємо підготовку старшокласників до оволодіння економічним розрахунком, який є її невід’ємною складовою. Ця підготовка має міждисциплінарний характер і може здійснюватися у процесі вивчення старшокласниками ряду загальноосвітніх (математика, основи економіки) та спеціальних курсів.
6. Вивчення сучасного досвіду виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності дозволило виявити та обґрунтувати ефективні педагогічні умови вдосконалення цього процесу. Теоретичний аналіз проблеми та вивчення її стану в практиці роботи середніх закладів освіти дозволили визначити такі напрями роботи з виховання в учнів інтересу до підприємницької діяльності: суб’єктний, який спрямовано на ознайомлення учнів з особливостями власної особистості та виховання професійно важливих якостей особистості; навчальний, який має за мету формування в учнів економічних понять та категорій, притаманних підприємницькій діяльності, з’ясування її сутності, принципів та організаційних форм, оволодіння школярами економічним розрахунком як необхідним елементом фахової підприємницької діяльності; професійний, який передбачає формування в учнів відповідних систематизованих професіографічних знань та створення умов для набуття ними адекватного допрофесійного досвіду в процесі оволодіння економічним розрахунком.
7. Аналіз навчальних програм з математики та основ економіки в загальноосвітній школі з позицій розв’язання проблеми виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності обумовив доцільність розробки факультативного курсу Основи економічних розрахунків”. Його впровадження ми розглядали як головну умову підвищення ефективності навчально-виховної роботи за загаданим напрямом як організаційно-практичне середовище, у якому реалізуються педагогічні умови виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності.
8. Результати формуючого етапу експерименту дозволяють констатувати, що виховання в учнів інтересу до підприємницької діяльності є педагогічно керованим процесом, а його ефективність зростає за умов:
надання навчальному матеріалу з математики економічної практичної спрямованості за рахунок запровадження задач, які знайомлять старшокласників із застосуванням математичних методів в економіці;
розширення економічних знань і вмінь учнів 1011-х класів шляхом реалізації міжпредметних зв’язків у процесі оволодіння економічним розрахунком, через використання економічних понять та категорій під час розв'язання прикладних економічних завдань, що передбачають застосування елементів економічного аналізу;
- застосування в навчально-виховній роботі методів активізації навчально-виховного процесу (ділові, імітаційні та рольові ігри, проблемні ситуації), які спрямовано не лише на ознайомлення старшокласників із застосуванням економічного розрахунку у підприємницькій діяльності, але передбачають використання відповідних знань та вмінь для розв'язання навчально-практичних завдань;
ознайомлення учнів старших класів із змістом, формами, принципами та методами підприємницької діяльності здійснюється не лише у процесі залучення школярів до навчально-практичної діяльності, яка дозволяє ознайомити їх із змістовно-операційною складовою фахової діяльності підприємців, але й у процесі професіографічних досліджень, які здійснюються у формі самостійної позаурочної роботи учнів;
зміст навчально-практичної діяльності старшокласників підприємницького характеру повинен сприяти розвитку професійно важливих якостей особистості, передбачати можливість диференціації її здійснення шляхом поступового ускладнення завдань, які забезпечують перехід від репродуктивного застосування відповідних знань та вмінь до їх творчого використання, яке зокрема потребує від учня пошуку і застосування додаткової інформації, самостійності у визначенні підходів до організації та виконання практичного завдання.
Проведене теоретико-експериментальне дослідження не розв’язує всіх проблем виховання в учнів інтересу до підприємницької діяльності. Важливим для дослідження є визначення змісту, форм та методів профорієнтаційної роботи з учнями в умовах профільного навчання, забезпечення взаємозв’язку виховання професійних інтересів.