Підкурганна Галина Олександрівна. Теоретико-методологічні та методичні основи хкдожньо-педагогічної підготовки студентів факультету дошкільного виховання педагогічного університету

Короткий опис

Підкурганна Галина Олександрівна. Теоретико-методологічні та методичні основи хкдожньо-педагогічної підготовки студентів факультету дошкільного виховання педагогічного університету : Дис... д-ра наук: 13.00.04 2003

Підкурганна Г.О.Теоретико-методологічні та методичні основи художньо-педагогічної підготовки студентів факультету дошкільного виховання педагогічного університету. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2003.
Дисертація містить розроблені теоретико-методологічні та методичні основи художньо-педагогічної підготовки студентів факультету дошкільного виховання педагогічного університету в процесі вивчення спеціальної навчальної дисципліни, спрямованої на їх професійну підготовку.
Передумовою дослідження визначається входження України в освітню співдружність розвинутих країн та утворення педагогічних університетів як нового типу навчальних закладів. Закономірності художньої освіти, ідеї демократизації, гуманізації, інтеграції, фундаменталізації, глобалізації освіти; ідеї системно-синергетичного підходу; міждисциплінарний відбір і блочно-модульне структурування інваріантного і варіативного змісту спеціальної навчальної дисципліни розглядаються в якості теоретико-методологічної основи художньо-педагогічної підготовки. Організаційно-методичну умову функціонування художньо-педагогічної підготовки утворює розробка і впровадження в методичне управління технології моделюючого навчання, що дозволило здійснити особистісно-орієнтоване вивчення спеціальної навчальної дисципліни, сформувати у студентів високий рівень художньо-педагогічних знань та професійного мислення, активізувати самоосвіту, саморозвиток, самоактуалізацію особистості кожного студента, встановити суб’єкт-суб’єктну педагогічну взаємодію викладача та студента.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розробці теоретико-методологічних та методичних основ художньо-педагогічної підготовки студентів факультету дошкільного виховання педагогічного університету в процесі вивчення спеціальної навчальної дисципліни, як складника їхньої професійної підготовки на факультеті дошкільного виховання і освіти педагогічного університету, якій сприяло застосування ідей системно-синергетичного підходу.
Завдяки застосуванню ідей системного підходу, відбір і структурування змісту спеціальної навчальної дисципліни, спрямованої на художньо-педагогічну підготовку студентів, здійснюється з позиції більш загальних систем культури, художньої освіти, психолого-педагогічної науки на основі міждисциплінарних інтегративних зв’язків. Міжпредметна інтеграція змісту забезпечується різними предметними галузями (філософія, естетика, педагогіка, психологія, спеціальні навчальні дисципліни), а цим самим сформовано цілісність професійної освіти на факультеті дошкільного виховання і гуманітарної освіти в педагогічному університеті. Блочно-модульнеструктурування змісту сприяє збiльшенню дидактичних одиниць, уможливлює розробку інваріантної і варіативної версій художньо-педагогічної підготовки в напрямі багаторівневості (бакалавр, спеціаліст, магістр) і багатопрофільності (вихователь дитячого садка, менеджер, викладач-дослідник). Через варіативний аспект здійснення художньо-педагогічної підготовки успішно забезпечується гнучке реагування на соціально-педагогічні ситуації, які швидко змінюються, швидка орієнтація на соціальне замовлення щодо підготовки фахівців.
Завдяки запровадженню ідей синергетичного підходу відбувається демократизація художньо-педагогічної підготовки на факультеті дошкільного виховання, засобом якої виступила технологія моделюючого навчання, розроблена і впроваджена в методичне управління процесом вивчення спеціальної навчальної дисципліни. Це сприяло встановленню суб’єкт-суб’єктної педагогічної взаємодії між учасниками освітнього процесу; забезпечило розвивальне навчання, активізувало самоосвітню діяльність студентів, підвищило самоцінність кожної особистості.
2. Художньо-педагогічна підготовка студентів факультету дошкільного виховання як один з напрямів їхньої професійної підготовки, що грунтується на загальних закономірностях сучасної філософії освіти, здійснюється на основі принципів інтеграції знань навчальних дисциплін культурологічного та психолого-педагогічного циклів, забезпечила як загальну художньо-педагогічну освіченість студентів і становлення власного світогляду, так і наявність теоретичних і практичних художньо-педагогічних знань і професійного мислення щодо здійснення поліхудожнього розвитку дітей дошкільного віку.
3. Багаторiвнева система освiти, як особливість організації художньо-педагогічної підготовки студентів на факультеті дошкільного виховання в умовах педагогічного університету, позитивно впливає на розробку її теоретико-методологічних та методичних основ, а саме: на розробку мети, змісту, методичного управління вивченням спеціальної навчальної дисципліни згідно принципів нової парадигми освіти:
- принципу системності (здійснення вивчення навчальної дисципліни на інтегративній основі);
- принципу варіативності (врахування інтересів і потреб кожного студента через вільний вибір напряму і рівня освіти);
- принципу багатофункціональності (можливість отримання кількох професій);
- принципу органічного зв’язку знань з майбутньою професійною діяльністю;
- принципу наступності (актуалізація при вивчені спеціальних дисциплін загальнокультурної, психолого-педагогічної та загальнопредметної підготовки).
- принципу гуманiтаризацiї змiсту освiти, що полягає в поглибленні культурологічної пiдготовки, пiдвищенні ролi мистецтвознавчих знань, зверненням до їхніх духовно-моральних основ.
- принципу фундаменталiзацiї змiсту освiти (вплив загальноосвітніх знань на предметні знання).
4. Основною метою художньо-педагогічної підготовки визначена самоосвітня діяльність в процесі опанування художньо-педагогічними знаннями, як засобу iндивiдуалiзації навчання, задоволення iнтересiв, здiбностей i нахилiв особистостi кожного студента.
5. Найбільш доцільний спосіб розробки і побудови змісту спеціальної навчальної дисципліни блочно-модульний спосіб структурування навчального матеріалу, який уможливлює його систематизацію; сприяє науково-методичному узгодженню всiх частин курсу на основі міжпредметних і внутріпредметних зв’язків; дозволяє чітко визначити тезаурус знань; ввести рейтинговий спосіб оцінки рівня художньо-педагогічної підготовки; забезпечує організацію самоосвітньої діяльності студентів, сприяє виділенню інваріанти художньо-педагогічної підготовки і розробці варіативних програм на її основі.
6. Ефективність здійснення художньо-педагогічної підготовки забезпечується впровадженням в методичне управління технології моделюючого навчання, що створює реальні умови для прояву активності та ініціативи студентів, сприяє встановленню суб’єкт-суб’єктної педагогічної взаємодії й самоактуалізації особистості кожного студента.
7. Розробка методологічних і методичних основ художньо-педагогічної підготовки уможливлює координацiю загальноосвітньої підготовки з майбутньою професійною діяльністю, орієнтацію на психограму художньо-педагогічної діяльності, розробку моделі спеціаліста дошкільного виховання.
8. Основою взаємозв’язку загальноосвітньої художньої і професійно спрямованої художньо-педагогічної підготовки студентів факультету в педагогічному університеті є процес інтеграції двох форм існування знань: у формі наукової теорії та у формі усвідомлення студентом майбутньої професійної діяльності.
9. Вихiднi напрями i тенденцiї розбудови змiсту художньо-педагогічної підготовки студентів, як складника професійної освiти на факультеті дошкільного виховання в педагогiчному університеті повинні виникати iз запитiв майбутньої професiйної дiяльностi студентiв i можливостей застосування отриманих теоретичних і практичних знань. Майбутня професiйна дiяльнiсть студентiв у вирiшенні проблеми художнього розвитку дiтей дошкiльного вiку в рiзних напрямах органiзацiйному, практичному, науково-дослiдному повинна бути системоутворюючим стрижнем змiсту спецiальної навчальної дисципліни, спрямованої на художньо-педагогічну підготовку студентів.
10. Якість художньо-педагогічної підготовки покращується після розробки навчально-методичного комплексу вивчення спеціальної навчальної дисципліни, тематики курсових та дипломних робіт художньо-педагогічного спрямування, спецкурсів та спецсемінарів з проблеми художнього розвитку дітей дошкільного віку.
11. Найбiльш ефективними засобами контролю та оцінки рівня засвоєння художньо-педагогічних знань студентами, їх міцності, мобільності, критичності виявилися: рейтингова система оцінки знань та розробка критерiально-орiєнтованих художньо-педагогічних завдань.
12. Знання спеціальної навчальної дисципліни, спрямованої на художньо-педагогічну підготовку студентів факультету дошкільного виховання педагогічного університету, можуть вважатися фундаментальними знаннями в їх професійній підготовці, якщо зміст спеціальної навчальної дисципліни розробляється на основі міждисциплінарних інтегративних зв’язків з навчальними дисциплінами культурологічного, художньо-естетичного та психолого-педагогічного циклів і вивчається в процесі застосування технології моделюючого навчання.
Подальше дослiдження проблеми художньо-педагогічної підготовки студентів факультету дошкiльного виховання педагогічного університету, повинно здiйснюватись у напрямi їхньої професійної пiдготовки за варiативними програмами: художньо-педагогiчна пiдготовка бакалаврів; художньо-педагогiчна пiдготовка магiстрів; художньо-педагогiчна пiдготовка менеджерiв дошкiльного виховання; художньо-педагогiчна пiдготовка науковцiв з проблеми художнього розвитку дiтей дошiльного вiку; культурологiчна пiдготовка фахiвцiв дошкiльного виховання; та за програмами чотирьох видiв художньо-педагогiчної практики: соціокультурна практика; психолого-педагогiчна практика; методична практика; стажерська практика.