Поліщук Оксана Юріївна. Структурні зрушення в господарському комплексі регіону та напрями їх регулювання

Короткий опис

Поліщук Оксана Юріївна. Структурні зрушення в господарському комплексі регіону та напрями їх регулювання : Дис... канд. наук: 08.00.05 2009

Поліщук О.Ю.Структурні зрушення в господарському комплексі регіону та напрями їх регулювання. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2009.
Дисертація присвячена розробці теоретико методологічних засад структурних зрушень у регіональних господарських системах та обґрунтуванню практичних рекомендацій по їх регулюванню.
У досліджені визначено зміст та розкрито сутність поняттяструктурні зрушенняяк економічної категорії, обґрунтовано систему принципів та методичних підходів до регулювання структурних трансформацій галузей і територій регіону, запропоновано економікоматематичну модель діагностики структурних перетворень з визначенням резервів регулюючих дій з боку місцевих органів влади.
На основі аналізу структурно динамічних зрушень в економіці Вінницької області запропоновано систему механізмів регулювання пропорцій відтворення регіональної економіки, визначено пріоритетні інноваційноінвестиційні вектори структурного оздоровлення галузей і виробництв, обґрунтовано концептуальні засади Стратегії структурної перебудови регіону на перспективу з метою забезпечення стабілізації та поступового економічного зростання, підвищення добробуту населення.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та обґрунтовано методологію структурних зрушень у регіональних господарських системах, розроблено практичні рекомендації по їх оптимізації на основі впровадження механізму регулювання та управління.
Результати дисертаційного дослідження дозволяють сформулювати наступні висновки:

Обґрунтовано та узагальнено теоретичні положення щодо сутності і змісту структурних зрушень як економічної категорії, її особливостей у ринкових умовах господарювання; розширено понятійний апарат структури економіки регіону як об’єкта регулювання. Встановлено, що конкретний зміст структурного регулювання полягає у можливості органів влади за допомогою економічних, адміністративних та правових важелів впливати на характер внутрі та міжрегіонального розподілу ресурсів, створення нових галузей; стимулювання впровадження досягнень науково технічного прогресу, модернізацію підприємств і галузей та забезпечення на цій основі стабільного економічного зростання.
Визначено закономірності і наукові принципи здійснення та регулювання структурних зрушень в регіональних господарських системах як наукової методології; виокремлено загальні принципи притаманні всій системі і спеціальні, що слугують підґрунтям управлінської діяльності з боку регіональних органів влади управління: цілеспрямованої регуляторної дії, цілевизначення, функціональної інтеграції; необхідної доцільності; єдності керівництва; мінімум зв’язків.
Обґрунтовано варіантність результативного впливу на структуру господарського комплексу регіону залежно від методів державного регулювання, їх розвитку та проведення економічної політики стосовно регіонів; впливу на ці процеси геополітичних, економічних, екологічних та інформаційних факторів, а також факторів притаманних самій регіональній системі (сировинний, трудовий, водний, паливноенергетичний, споживчий, економічний, ринкової кон'юктури).

Запропоновано методичний підхід до оцінки ефективності здійснення структурних перетворень за допомогою розрахунку показників структурної активності, мобільності та структурного ефекту, що дозволило диференціювати територію регіону за станом структурної трансформації, з урахуванням рівня використання ресурсного потенціалу й визначити на цій основі резерви поліпшення структурної організації економіки.
Проаналізовано стан та ефективність структурної організації господарства Вінницької області, визначено характер і динаміку структурних перетворень в основних сферах діяльності та адміністративнотериторіальних утвореннях регіону, на основі чого виявлена значна диференціація структурних співвідношень в агропромисловому комплексі за рахунок різного зниження питомої ваги тваринництва та від'ємних темпів відтворення в легкій, хімічній галузях промисловості. Рівень доходності адміністративних одиниць також є різко диференційованим близько 50% прибутку припадає на господарства Немирівського району та м. Вінниці, що в цілому характеризує регіональну економіку як структурно розбалансовану.
Параметрична характеристика структурнодинамічних змін в економіці регіону вказує на негативні тенденції її розвитку. Частка переробної промисловості та сільськогосподарського виробництва за період 2000 -2007 рр. скоротилась до 53,7% порівняно з 66,7% у 2000 році; частка кормових культур у структурі посівних площ за роки незалежності зменшилась у 2 рази; технічних культур на 10%; поголів’я худоби - у 9 разів. Загальна кількість населення, зайнятого в сільськогосподарському виробництві, зменшилась у 2,5 раза.

Структура валового виробництва продукції промисловості регіону в динаміці зазнала менших змін, ніж сільське господарство. Головною трансформаційною ознакою стало скорочення питомої ваги виробництва електроенергії, хімічної та легкої промисловості.

Діагностика структурних перетворень в адміністративних районах області представлена в роботі на основі математичних розрахунків сукупності показників: лінійного коефіцієнта абсолютних структурних змін, квадратичного коефіцієнта абсолютних структурних зрушень, квадратичного коефіцієнта відносних структурних зрушень. Дослідження показало, що серед районів області найбільш питому вагу мав Немирівський, високі темпи зростання частки прибутку характерні для Гайсинського, зниження - для Крижопільського району. Зростання обсягу товарообороту за 2003 2007 рр. спостерігалось у Гайсинському, Вінницькому, Немирівському, Тульчинському районах, зменшення в Томашпільському і Хмельницькому.
Обґрунтовано організаційно-економічний механізм регулювання структурних зрушень у господарському комплексі регіону як систему взаємозалежних методів, форм, критеріїв, функцій управління і т.д., спрямованих на оптимізацію структурної його перебудови. Поглиблено методичні підходи щодо формування структури і змісту сукупності механізмів структурної перебудови господарства регіону: організаційноуправлінського, економічного, нормативноправового та інформаційного, реалізація важелів яких через організаційну взаємодію місцевих органів влади дозволяє здійснювати дієву регуляторну політику.
Підтверджено доцільність запровадження в практику регулювання структурних зрушень реалізації пріоритетних інноваційноінвестиційних проектів, що дозволяє протягом 2-3-х років здійснити структурне оздоровлення перспективних підприємств, зокрема в харчовій, нафтохімічній промисловості, машинобудуванні та аграрному секторі економіки.
Запропоновано концептуальні підходи до розробки Стратегії структурної перебудови Вінницької області на перспективу з обґрунтуванням її переваг та врахуванням наявного природноресурсного, трудового і фінансового потенціалу. Вирішення основних завдань Стратегії дозволить до 2015 року: суттєво розвинути виробничу і спеціальну інфраструктуру місцевого і загальнодержавного значення; залучити власні і зовнішні інвестиційні ресурси в пріоритетні сфери економіки; створити умови для впровадження інновацій, ресурсно та енергозберігаючих технологій; забезпечити випереджаючий розвиток малого та середнього підприємництва; провести реструктуризацію економічного потенціалу регіону та диверсифікацію виробництва на новій технологічній основі.