ПРАКТИКА АСКЕЗИ В ІСЛАМСЬКОМУ МІСТИЦИЗМІ: ГЕНЕЗИС І ВИЯВИ

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. Т.Г. ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ЛАВРИНОВИЧ Олена Анатоліївна

УДК 297, 291.4

ПРАКТИКА АСКЕЗИ В ІСЛАМСЬКОМУ МІСТИЦИЗМІ:
ГЕНЕЗИС І ВИЯВИ

Спеціальність 09.00.11 – релігієзнавство

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник:
Арістова Алла Вадимівна
доктор філософських наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. СТАН РОЗРОБКИ ПРОБЛЕМИ В СУЧАСНОМУ ІСЛАМО-ЗНАВСТВІ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 10
1.1. Теоретико-методологічні підходи до дослідження містичних традицій в ісламі (огляд літератури) 10
1.2. Співвідношення понять "містицизм", "містика", "аскетизм" та проблеми їх застосування в ісламознавчих розвідках 35
Висновки з 1-го розділу 58
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИКА АСКЕЗИ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ І БЛИЗЬКОСХІДНІЙ КУЛЬТУРІ: ЗМІСТ, ЕВОЛЮЦІЯ, ІСТОРИЧНА СПАДКОЄМНІСТЬ 61
2.1. Практика аскези в античну добу 61
2.2. Особливості розуміння аскези і сенсу аскетичної практики в
християнстві 79
2.3. Аскетичні практики передісламської Аравії і генезис ранньо-суфійської аскези 102
Висновки з 2-го розділу 121
РОЗДІЛ 3. ФЕНОМЕН «ЗУХДУ» В ІСЛАМІ: ГЕНЕЗИС ТА ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ 124
3.1. Інтерпретація поняття «зухд» в мусульманському богослов’ї:
компаративний аналіз 124
3.2. Онтологічна основа поняття і практики "зухду" 143
3.3. Становлення і розвиток містичної традиції в межах "зречення
мирського" (зухд) 159
Висновки з 3-го розділу 180
ВИСНОВКИ 183
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 188

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Процес відродження ісламу на теренах України та реінтеграція його у нове суспільне буття актуалізували ісламознавчі розвідки у вітчизняному релігієзнавстві. За умови фактичної втрати ісламознавчої школи у пострадянську добу, дослідження ісламу, в усьому багатстві його виявів і смислів, лишається більшою мірою завданням, аніж дійсністю. Реалії українського буття обумовили домінування політологічних й соціологічних підходів до вивчення ісламу, сфокусували першочергову увагу на функціонуванні ісламських інституцій у поліконфесійному просторі України, натомість філософсько-релігієзнавче осягнення віроповчальних та віропрактичних основ ісламу, закорінених в ньому архетипів світовідношення і світопізнання складає лише невелику частину наукового доробку. Проблема містичних традицій в ісламі, їх співвідношення з іно-релігійним містицизмом та історичної спадкоємності відноситься до числа найменш розроблених в академічному релігієзнавстві. Тож заповнення означеної лакуни видається, на наш погляд, актуальним науковим завданням.
Важливо і те, що актуалізація у сучасну добу інтересу до не-раціональних світоглядних систем спонукала науковців до філософської рефлексії щодо історичних форм містицизму. З огляду на це, дослідження феномену ісламського містицизму в релігієзнавчій та філософській площині є суттєвим для розуміння його багатовікової еволюції, механізмів впливу на індивідуальну та суспільну свідомість; його ролі як транслятора стійких етичних та духовних ідеалів, культуротворчого чинника багатонаціональної ісламської культури тощо. Оскільки розвиток та інституціювання містичної традиції в ісламі відбувалися переважно і найвиразніше в межах суфізму, то саме суфізм привертає сьогодні все більшу увагу як зарубіжних, так і вітчизняних дослідників. Крім того, враховуючи непересічну роль суфійських тарикатів в ісламізації південних терен нинішньої України, зацікавленість наукового загалу різними аспектами їх історії, діяльності, культової практики, впливом на формування національних культур автохтонних етносів є вельми природною.
Світова глобалізація, що потягла за собою глибокі трансформаційні процеси в національних і конфесійних субкультурах, вплинула і на такі духовні традиції, як суфізм. Попри сучасні трансформаційні процеси, що охопили різні сфери суспільного буття і людської діяльності, містичні практики продовжують існувати, в тому числі і в ісламському світі. Однак, у сучасному суфізмі можна віднайти нові риси і ознаки, що відображають наукові, технічні, геополітичні, інформаційні, соціокультурні зміни нинішньої епохи. Суфійська традиція помітно і незворотньо видозмінюється, відповідно до викликів сучасності.
Актуальними у філософсько-релігієзнавчому дискурсі наразі лишаються і питання взаємозв’язку суфізму з ісламом. Відтак проблема генезису та виявів мусульманського містицизму безпосередньо дотична до дискусій навколо релігійної ідентичності суфійської традиції, набуваючи важливого методологічного й евристичного значення.
Таким чином, дослідження еволюції та особливостей мусульманського містицизму входить до кола запотребованих релігієзнавчих розвідок; відкриває нові горизонти, як для вивчення історичних форм суфізму, так і для концептуалізації особливостей розвитку містичних традицій в межах ісламу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах планових наукових досліджень кафедри філософії та педагогіки Національного транспортного університету «Соціально-філософські та гуманітарні аспекти інженерно-технічної діяльності» (2006-2010 рр.). Окрім того, дана робота безпосередньо пов’язана з плановими науковими темами Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди, до виконання яких дисертантка була долучена: «Процес конфесіоналізації релігії: закономірності і прогнози (український і світовий контекст)» (2006-2008 рр., № держреєстрації 0108U011191); «Природа мусульманського максималізму і прогнози його виявів на українських теренах» (2008-2010 рр., № держреєстрації 0108U011190).
Метою дослідження є виявлення закономірностей становлення та специфічних рис аскези в їх взаємозв’язку із формуванням ісламського містицизму; комплексне філософсько-релігієзнавче дослідження феномену «зречення мирського» (зухд), як форми аскетико-містичної релігійності в ранньому ісламі.
Відповідно до поставленої мети висуваються такі завдання:
• проаналізувати рівень дослідженості містичних традицій в ісламі в межах сучасних наукових і богословських розвідок;
• визначити поняття "ісламський містицизм", співвідношення ісламського містицизму і суфізму;
• розкрити зміст, основні етапи еволюції, світоглядні основи різних історичних форм аскетизму в європейській і близькосхідній культурі, здійснити їх порівняльний аналіз;
• показати зв’язок ранньо-ісламського аскетизму із традиційними до-ісламськими формами аскетичної практики в аравійському суспільстві;
• охарактеризувати основні форми аскетизму в ранній період ісламу та їх богословське обґрунтування;
• дослідити генезис, особливості, онтологічний і гносеологічний зміст "зречення мирського" (зухд), його роль в еволюції ранньо-суфійського містицизму.
Об’єктом дослідження є містичні традиції в ісламі як своєрідний історичний, світоглядний і соціокультурний феномен. Предметом дослідження є генезис, специфіка, форми аскетичних практик в ісламі та їх вплив на формування ісламського містицизму.
Методи дослідження. Предмет і завдання дослідження обумовили його методологічні засади. Дисертаційне дослідження має міждисциплінарний характер, акумулює філософські, релігієзнавчі, сходознавчі, культурологічні підходи. Робота ґрунтована на базових принципах академічного релігієзнавства, насамперед, принципах наукової об’єктивності, комплексного аналізу, системності, плюральності, позаконфесійності, толерантності.
Використання в межах дослідження історичного методу дозволило простежити еволюцію аскетичних практик в ісламі, дослідити становлення ісламського містицизму в контексті історичних суспільних трансформацій. Методи компаративного та крос-культурного аналізу були застосовані з метою порівняння змісту, функцій, типологічних особливостей практики аскези в різних релігійних та філософсько-етичних системах. Згідно висунутих завдань, було використано дескриптивний метод при характеристиці ключових підходів до інтерпретації та богословського обґрунтування "зухду" в межах різних мусульманських течій; феноменологічний метод – при описанні суб’єктивно-містичних аспектів аскетизму, способів набуття містичного досвіду в межах "зречення мирського".
Застосовувалися такі загальнологічні методи наукового пізнання як абстрагування, формалізація, аксіоматичний і гіпотетико-дедуктивний методи, аналізу і синтезу, порівняння та аналогії, індивідуалізації й узагальнень.
У дисертації здійснено комплексний аналіз джерельної бази, творчо переосмислені засоби та результати вивчення містичних традицій в ісламі історичною, культурологічною, етнологічною науками із застосуванням їх інструментарію.
Наукова новизна дослідження. Вперше у вітчизняному релігієзнавстві здійснено філософсько-релігієзнавчий аналіз особливостей генезису та форм прояву аскетизму в ранньо-ісламську добу, досліджено інституціювання аскетизму в межах різних історичних течій ісламу у специфічну практику "зречення мирського" (зухд) та доведено вплив останньої на еволюцію містичних традицій в ісламі (передусім, суфізму). Наукова новизна положень дисертаційного дослідження полягає у наступному:
- проведена історико-релігієзнавча реконструкція "зречення мирського" (зухд) як різновиду духовно-практичної діяльності аскетичного типу, проаналізовані авторитетні для різних течій ісламу джерела відомостей про "зухд" (серед яких і ті, що вперше залучені у науковий обіг), на основі чого визначена множина езотеричних смислів "зухду"; виділені його онтологічні, антропологічні, теологічні, гносеологічні аспекти та вказані основні напрямки дискусій з цих питань в мусульманському богослов’ї;
- розкрито відмінність у розумінні змісту і функціонального призначення "зречення мирського" (зухд) в межах доісламської традиції, в ранньому ісламі, у ранньому і доктринальному суфізмі. На цій основі виділено два основні типи аскетичних практик: перші – за своїм змістом наближені до аскетизму до-ісламського походження і слугували, переважно, традиційним способом підтримки релігійного благочестя, виконували нормативно-регулятивну функцію; другі – наповнювалися специфічними містико-гносеологічними елементами, ставали способом набуття суб’єктивного містичного досвіду, що обумовило їх генетичний зв’язок із оформленням провідної містичної течії в ісламі – суфізмом;
- набули подальшого розвитку знання про те, що еволюція аскетичних практик в арабо-мусульманській культурі безпосередньо пов’язана із онтологічним та гносеологічним осмисленням Коранічних положень та хадисів пророка Мухаммада; доведено, що ранньо-суфійські подвижники "зречення мирського" виробили таке тлумачення центрального догмату про єдинобожжя і подали таку інтерпретацію фундаментальної онтологічної проблеми співвідношення Божественного і множинного (емпіричного, тварного) світів, де аскетичні зусилля людини набували не тільки морально-етичного, а й метафізичного і гносеологічного змісту, ставали засобом виходу за межі множинного буття і наближення до Бога;
- доведено, що практика аскези в межах ісламського містицизму, на відміну від античних етико-філософських пошуків та ранньохристиянської традиції аскетизму, базується на принципово інших світоглядних засадах. Встановлено, що ігнорування або незнання відмінностей автохтонної аскетичної практики "зречення мирського" (зухд) до-ісламського й ранньо-ісламського періоду, тягне за собою неправомірний висновок про переважно запозичений характер "зухду";
- уточнено сутність понять "містицизм", "містика", "містичний досвід", "аскетизм", "ісламський містицизм" тощо. Оппонуючи усталеній практиці ототожнення понять "суфізм" та "ісламський містицизм", автор визначає останній як сукупність вчень, напрямів, течій, що формувалися в мусульманському середовищі, як способи інтерпретації та концептуального осмислення релігійно-містичного досвіду на принципах ісламу.
Теоретичне значення. Теоретичне значення дослідження зумовлене насамперед його новизною. Здійснена концептуалізація проблеми генезису, специфіки та виявів аскетичної практики в ісламському містицизмі є внеском у прирощення знань з філософії релігії, феноменології релігії, порівняльного релігієзнавства. Отримані результати можуть скласти теоретичні підвалини для подальших розвідок в галузі ісламознавства, філософського осмислення феномену релігійного містицизму. Матеріали роботи можуть стати підґрунтям при дослідженні історичних і сучасних тенденцій у розвитку релігійної свідомості і практики, еволюції богословських та релігійно-філософських пошуків.
Практичне значення. Матеріали і висновки дисертації мають практичне значення і можуть бути використані при підготовці наукових статей, підручників, навчальних програм з дисциплін гуманітарного циклу, насамперед з релігієзнавства, історії релігії, філософії релігії, феноменології релігії, ісламознавства, культурології. Результати роботи можуть бути використані при виробленні напрямів і змісту міжконфесійного діалогу.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є результатом самостійної дослідницької роботи здобувача. Висновки і рекомендації, положення наукової новизни отримані автором самостійно.
Апробація результатів дисертації систематично здійснювалася на теоретичних семінарах кафедри філософії та педагогіки Національного транспортного університету та щорічних наукових конференціях студентів і викладацького складу НТУ, в процесі підготовки наукових статей з теми дослідження, а також в ході участі у міжнародних та всеукраїнських науково-теоретичних й науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції "Соціалізація особистості і суспільні трансформації: механізми взаємовпливу та вияви" (Чернівці, 2009 р.); науково-практичній конференції "Буття ісламу в світі та в Україні" (Київ, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Міжетнічні та міжконфесійні відносини в контексті сучасних суспільних трансформацій" (Чернівці, 2010 р.); ХV Міжнародній науковій конференції "Свобода релігії і демократії – старі і нові виклики" (Київ, 2010 р.); науково-практичній конференції "Містика. Езотерика. Релігія" (Дніпропетровськ, 2010 р.); ІХ Міжнародному семінарі "Религия и гражданское общество: геополитическое измерение глобализации культурного пространства" (Ялта, 2010 р.); науковій конференції "Релігієзнавці України ХХ століття в пам’яті їх наступників" (Київ, 2010 р.); І Міжнародній науково-практичній конференції "Іслам та ісламознавство в Україні" (Донецьк, 2011 р.).
Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображений у 7 наукових публікаціях, 5 із яких вміщені у наукових фахових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків, списку використаних джерел (249 позицій). Основний зміст дисертації викладено на 187 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Здійснений комплексний аналіз традицій аскетизму в межах раннього ісламу дав підстави стверджувати, що останні безпосередньо пов’язані із генезисом та еволюцією містичних традицій в ісламі, передусім становленням важливих концептів суфійського вчення. Відповідно до поставленої мети та завдань дисертаційного дослідження, зроблено наступні висновки.
1. Від часу формування європейської орієнталістики питання про доктринальні засади суфізму висувалося і осмислювалося в контексті дискусій про початкові витоки суфізму: чи має суфізм суто ісламські корені та джерела, чи формувався під впливом інших релігій і містичних вчень. Наслідком цих дискусій стає формування кількох теоретико-методологічних підходів, кожен з яких має своїх прихильників і опонентів: "кроскультурного", за яким суфізм розглядається як течія, генезис якої не пов’язаний з ісламом, а зумовлений потужним впливом інших релігійних традицій; "класичного", який потрактовує суфізм як течію, що зародилася в ранньому ісламі, базуючись на Корані як своєму джерелі, але зазнала значного впливу інших конфесій; та "ісламоцентричного", який обґрунтовує автохтонність суфізму в арабо-мусульманській культурі як релігійно-філософського напрямку, що базується на тлумаченні Корану та Сунни і глибоко закорінений в перед-ісламському та ранньо-ісламському соціокультурному середовищі.
2. Неослабний філософський та науковий інтерес до містицизму призвів останнім часом до розбудови інтегративних підходів, які поєднують різні виміри містицизму: і як компоненту релігійної свідомості та світогляду, і як різновиду особистого досвіду, і як універсального феномену вселюдської духовної культури, і як системи поглядів (ідей, переконань), що обґрунтовує містичні способи осягнення надреальності (сущого, Абсолюта, Бога). Ознакою сучасного наукового дискурсу стає також міждисциплінарний характер досліджень містичного світосприйняття і відповідних практик через залучення методів і засобів, вироблених в різних галузях знань (історії, релігієзнавстві, культурології, філософії, антропології, психології тощо), а також застосовування інноваційних методологій дослідницького пошуку (інтегрально-синергетичного, трансперсонального підходів, антропологічного моделювання та ін.). Все це актуалізує проблему виокремлення форм містицизму, зокрема правомірність та смислову наповненість поняття "ісламський містицизм". Під останнім ми розуміємо сукупність вчень, напрямів, течій, що формувалися в мусульманському середовищі як способи інтерпретації та концептуального осмислення релігійно-містичного досвіду на принципах ісламу. В цьому зв’язку, набуває значущості висновок, що людина здатна сприйняти містичний досвід лише у контексті тієї історично сформованої релігійної традиції, яка її соціалізувала і/або до якої вона себе відносить.
3. Проведений аналіз увиразнив одну із серйозних проблем сучасного ісламознавства – некритичне застосування категорій, вироблених в межах західної філософії та теології, для аналізу ісламського містицизму, перш за все, провідної містичної традиції в ісламі, якою постає суфізм. В окремих випадках це призводить до спрощення або спотворення релігійно-філософського змісту вчення і практики суфізму; поверховості, а то й помилковості компаративного аналізу східних і західних містичних традицій, штучного редукціонізму, неадекватності тлумачення деяких базових понять. Зокрема, поняття "аскетизм", "містична інтуїція", "містичний досвід", "містичне пізнання" потребують ретельної інтерпретації в контексті онтологічних, гносеологічних, антропологічних уявлень, вироблених в межах суфізму. Саме такий підхід дозволить унаочнити специфіку ісламського містицизму, виявити дійсний взаємозв’язок між практикою аскези і формуванням містичної традиції в ісламі.
4. Ідея удосконалення людини, набуваючи філософського, релігійного, богословського обґрунтування в полікультурному і полірелігійному середовищі елліністичного світу, стає рушійним мотивом і основою регулятивних принципів аскетизму, як системи засобів і методів морального самовдосконалення через різні практики регуляції тілесних та духовних прагнень. В кожній із витворених форм аскетизму зміст удосконалення визначався переліком якостей, яких людина мала досягти, і вимагав певного внутрішнього та зовнішнього стану душі та тіла, сходженню до якого сприяли ритуальне очищення, утримування від матеріальних благ, піст, тощо. В цьому сенсі аскетизму притаманні деякі універсальні риси, що були властиві у тому чи іншому вигляді хіба не всім містико-релігійним вченням в усі історичні епохи. Водночас кожна історична форма аскетизму зростала на власному соціокультурному ґрунті, що зумовлювало специфіку її духовно-світоглядних засад та зовнішніх форм вияву.
5. Своєрідним аналогом традицій аскетизму в античній та християнській культурі в доісламській Аравії була практика "зречення мирського" (зухд), яка стала підґрунтям ранньо-ісламської аскези і вплинула на інституціювання різних форм містицизму в ісламі. Попри те, що на ранньому етапі становлення практики "зухду", його зовнішні атрибути були схожі з аскетизмом християнського типу (відмова від матеріальних благ, самообмеження, помірність, утримання від мирських і чуттєвих задоволень тощо), його світоглядно-ціннісне обґрунтування було принципово інакшим. Факт географічного та історичного впливу християнського релігійного досвіду на форми аскетичної практики в Аравії ще не є підставою для їх некритичного ототожнення або висновувань про запозичений характер зухду. Розвиток ранньо-ісламського аскетизму відбувався на специфічному соціокультурному й світоглядному ґрунті аравійського суспільства і втілив, серед іншого, автентичні риси релігійного світосприйняття і світовідношення давніх арабів, особливості традиційних форм самообмеження і нормативно-регулятивних настанов.
6. Аскетичні практики, поширені у перед-ісламську добу, набули під впливом ісламу нових виявів, нового світоглядного, а пізніше й богословського обґрунтування. Назагал, утвердилося кілька головних форм аскетизму, кожна з яких посіла власне місце у мусульманській культурі і регламентації життя умми. Протягом IV-VIIІ ст. простежується диференціація руху "зречених мирського" та його еволюція в бік наповнення містико-гносеологічними елементами. Поширюються аскетичні практики, уґрунтовані на почуттях містичної любові і надії на Бога, які ставали способом набуття суб’єктивного містичного досвіду. Саме ця тенденція генетично пов’язана із становленням суфізму.
7. Відтворення генезису зухду, аналіз його форм та основних напрямів еволюції вимагає висвітлення особливостей інтерпретації зухду в межах різних течій ісламу. Розбіжні тлумачення змісту і значення зухду (відмінність між якими зберігається по сьогодні) відбивали внутрішню диференційованість умми. Компаративний аналіз засвідчив, що прибічників салафійської традиції в ісламі поєднувало, по-перше, визнання боговгодності і благочестивості аскетичної практики, виведення її настановчого змісту з Корану та хадисів пророка Мухаммада; по-друге, обмеження її нормативно-регламентуючими функціями. Притаманна ісламському віровченню певність в абсолютній трансцендентності Бога та його принциповій непізнаванності людським розумом, заперечувала будь-яку можливість проникнення в трансцендентне буття, надемпіричний світ, навіть шляхом благочестивої поведінки. На противагу цьому, ранньо-суфійські подвижники "зречення мирського", виробили таке тлумачення центрального догмату про єдинобожжя й подали таку інтерпретацію природи Божественного, де практично-поведінкові, аскетичні зусилля людини набували не тільки морально-етичного, а й метафізичного і гносеологічного змісту, ставали засобом проникнення у надемпіричний світ, виходу за межі множинного буття і наближення до Божественної реальності.
8. Якщо розглядати зухд як певну модель духовно-практичної діяльності, базовану на зреченні мирського, аскетичних зусиллях, то в ранньому суфізмі можна вирізнити два її типи. Перший – за своїм змістом наближений до аскетичних практик до-ісламського походження (як автохтонних, так і запозичених) і слугував, переважно, традиційним способом підтримки релігійного благочестя. Другий – наповнювався специфічним для суфізму онтологічним і гносеологічним змістом, що стало живильним ґрунтом для розвитку містичних елементів у суфізмі. Обґрунтування значущості індивідуального релігійного досвіду стало однією із відмітних рис суфізму, в межах якого відбувався розвиток аскетичних практик, психосоматичних вправ і технік з метою досягнення безпосереднього переживання близькості до Бога і богопізнання. Віднайдений ранніми суфіями зв’язок між аскетичними зусиллями і містичними переживаннями вплинув на розвиток вчення про суфійський Шлях як спосіб наближення до безпосереднього спілкування, єднання і злиття з Богом.
9. Еволюція доктринально-філософських основ суфізму безпосередньо пов’язана з переходом від релігійності аскетичної до релігійності містичної. Назагал розвиток суфізму постає як спадкоємна релігійно-філософська традиція, що живиться вирішенням засадничої проблеми богопізнання: кожна школа чи учнівське покоління суфіїв, зберігаючи попередній спосіб в рішенні цієї головної задачі, доповнює її новими аспектами та способами вирішення. Теологічні дискусії в ранньому суфізмі навколо онтологічної проблематики співвідношення Божественного і земного світів, одночасної трансцендентності та іманентності Бога світові, причетності людини до Божественного буття сприяли інтенсивному нарощенню містичних елементів у суфійській традиції. При цьому раціональне та інтуїтивне знання оцінені як допоміжні в досягненні Істини стосовно знання містичного. В цьому контексті духовно-практичний зміст зречення мирського (зухд) активно переосмислюється: останній тлумачиться як особливий рівень (нижчий) духовного досвіду, певна сходинка наближення до Бога, ознака одного з етапів містичного пізнання тощо. Різні способи вирішення основної проблеми – осягнення трансцендентного Бога – сприяли формуванню двох основних напрямів у суфізмі: "тверезого" та "сп’янілого", які різнилися в тому числі і витлумаченням поняття "зречення мирського" (зухд) та його місця в колі онтологічних і гносеологічних концептів.
Таким чином, визнання та осмислення того положення, що ранньо-мусульманський містицизм сягає своїми коріннями в аскетичний рух "зречення мирського" – зухд (який склався не тільки під впливом іншо-культурних традицій, але й мав власні, автохтонні традиції у до-мусульманській культурі) дозволяє відтворити генетичний зв’язок суфізму з еволюцією та оригінальною релігійно-філософською рефлексією аскетичних практик.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Абдуллин А. Р. Онтологическое мышление: виды и сущность / Айдар Абдуллин. — Уфа : РИО БашГУ, 2002. — 482 с.
2. Аверинцев С. С. Многоценная жемчужина: переводы / Сергей Сергеевич Аверинцев ; [под ред. : Аверинцевой Н. П., Ситова К. Б.] – К. : ДУХ І ЛІТЕРА, 2004. – 456 с.
3. Аверинцев С. С. Мистика / Сергей Сергеевич Аверинцев // Философский энциклопедический словарь ; [гл. ред. : Ильичев Б. Ф., Федосеев П. Н., Ковалев С. М., Панов В. Г.]. — М. : Сов. Энциклопедия, 1983. — С. 376.
4. Академічне релігієзнавство. — К. : Світ Знань, 2000. — 754 с.
5. Академічне релігієзнавство України. Історія і сьогодення. Колект. монографія ; [за ред. Колодного А.] // Спецвипуск "Українське релігієзнавство". — К., 2006. — 245 с.
6. Алексий (Дородницын), еп. Византийские церковные мистики 14-го века / епископ Алексей (Дородницын) // Православный собеседник. — Казань, 1906. — № 2. — С. 224 — 240.
7. Аликберов А. К. Эпоха классического ислама на Кавказе: Абу Бакр ад-Дарбанди и его суфийская энциклопедия "Райхан ал-хака’ик" (XI – XII вв.) / Аликбер Калабекович Аликберов. — М. : Восточная литература, 2003. — 847 с.
8. Андерхилл Э. Мистицизм. Опыт исследования природы и законов развития духовного сознания человека / Эвелин Андерхилл ; [пер. с англ. под. ред. В.Г. Трилиса, М. Неволина]. — К. : София, 2000. — 496 с.
9. Андре Т. Исламские мистики / Тор Андре. — М. : Евразия, 2003. — 240 с.
10. Апресян Р. Г. Аскетизм / Р. Г. Апресян // Новая Философская Энциклопедия. — М., 2000—2001. — Т. 1. — С. 188.
11. Арберри А. Дж. Суфизм. Мистики ислама / Артур Джон Арберри. — М. : Сфера, 2002. — 272 с.
12. Аристотель. Метафизика / Аристотель. Сочинения. [в 4 т.] ; [пер. А. В. Кубицкого ; примеч. А. В. Сагадеева]. — М. : Мысль, 1976— . —
Т. 1. — 1976. — С. 63 —367.
13. Аристотель. Никомахова этика / Аристотель. Сочинения. [в 4 т.] ; [пер. с древнегреч. Н. В. Бродинской]. — М. : Мысль, 1984— . —
Т. 4. — 1984. — С. 53 —293.
14. Арістова А. В. Природа мусульманського максималізму у концептах західного світогляду [Електронний ресурс] / Алла Вадимівна Арістова. — Режим доступу: http: //www.religion.in.ua/ main/analitica/page,1,2,11410-priroda-musulmanskogo-maksimalizmu-u-konceptax-zaxidnogo svitoglyadu.html
15. Арістова А. В. Мусульманська цивілізація: цілісність і гетерогенність / Алла Вадимівна Арістова // Ісламські процеси у світі та в Україні: реалії і прогнози. Колективна монографія ; [відп. ред. д.ф.н. Арістова А. В.]. — К. : УАР, 2011. — С. 5—31.
16. Аскеза // Полный Православный Богословский Энциклопедический Словарь : [в 2 т.]. — М. : Концерн "Возрождение", 1992. [Репринтное издание]. — Т. 1. — С. 252— 253.
17. Аскетизм // Философский энциклопедический словарь ; [гл. ред. : Б. Ф. Ильичев, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалев, В. Г. Панов. и др.]. — М. : Сов. Энциклопедия, 1983. — С. 39.
18. Аскетизм // Христианство. Энциклопедический словарь : [в 3 т.] ; [под ред. С. С. Аверинцева, А. Н. Мешкова, Ю. Н. Попова.]. — М. : Научное издательство "Большая Российская энциклопедия", 1993. — Т. 1. — С. 134—135.
19. Балагушкин Е. Г. Аналитическая теория мистики и мистицизма / Евгений Геннадьевич Балагушкин // Мистицизм : теория и история. — М. : ИФРАН, 2008. — С. 14—71.
20. Бартольд В. В. Ислам и культура мусульманства: сборник статей / Василий Владимирович Бартольд ; [сост. Н. Г. Багдасарьян] — M. : МГТУ, [1918] 1992. — 144 с.
21. Бартольд В. В. Работы по истории ислама и Арабского халифата / Василий Владимирович Бартольд; [сост. Халидов А. Б ; ред. Винников И. Н.]. — М. : Восточная литература, 2002. — 784 с.
22. Бергер П. Религиозный опыт и традиция / Питер Бергер // Религия и общество : хрестоматия по социологии религии ; [сост. Гараджа В. И., Руткевич Е. Д.]. — М. : Аспект Пресс, 1996. — С. 339—364.
23. Бергсон А. Введение в метафизику / Анри Бергсон. Сочинения : [в 5 т.]. — СПб., 1914 — . —
Т. 5. — 1914. — 207 с.
24. Бердяев Н. А. Диалектика божественного и человеческого / Николай Александрович Бердяев ; [сост. Калюжний В. Н.]. — М. : АСТ; Харьков : Фолио, 2003. — 623 с.
25. Бертельс Е. Э. Суфизм и суфийская литература / Евгений Эдуардович Бертельс // Избранные труды ; [сост. Османов М.-Н. О. ; отв. ред. Брагинский И. С.]. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы., 1965. —. —
Т. 3. — 1965. — 524 с.
26. Билалов М. И. Гносеологические идеи в структуре религиозного сознания / Мустафа Билалов. — М. : Академия, 2003. — 128 с.
27. Біблія. [Український переклад І. Огієнка].
28. Бог – человек – общество в традиционных культурах Востока : [сб. статей / отв. ред. М. Т. Степанянц]. — М. : Наука, Восточная литература, 1993. — 224 с.
29. Богомолов А. В. и др. Исламская идентичность в Украине / А. В. Богомолов, С. И.Данилов, И. Н. Семиволос, Г. М. Яворская ; [пер. с укр]. — [2-е изд.]. — К. : ИД "Стилос", 2006. — 200 с.
30. Бойцова Е. Ислам в Крымском ханстве / Елена Бойцова. — Симферополь, 2007. — 133 с.
31. Брильов Д. Активізація діяльності міжнародних суфійських організацій / Денис Брильов // Українське релігієзнавство. — К., 2010. — Спецвипуск 2010-1. — С. 18—27.
32. Буркхардт Т. Введение в доктрину суфизма / Титус Буркхардт ; [пер. с англ. Н. П. Лоцман]. — Таганрог : Ирби, 2009. — 144 с.
33. Василий Великий, Святитель. В начале сотворил Бог небо и землю. (Быт. 1,1) [Електронний ресурс] / Василий Великий // Беседы на шестеднев. — М. : Изд. Московского Подворья Свято-Троицкой Сергиевой Лавры, 1999. — Режим доступу до тексту. http://www.wco.ru/biblio/books/vasilv2/Main.htm.
34. Вебер Макс. Протестантська етика і дух капіталізму / Макс Вебер. — К. : Основи, 1994. — 261 с.
35. Газали А. Х. Избавляющий от заблуждений / Абу Хамид ал-Газали ; [пер. А. В. Сагадеева]. — К. : УЦИММ-Пресс; СПб. : Алетейя, 1999. — 588 с.
36. Газали А. Х. Воскрешение наук о вере : (Ихйа '‘улум ад-дин). Избранные главы / Абу Хамид ал-Газали ; [пер. с араб., исслед. и коммент. В. В. Наумкина.]. — М. : Наука, 1980. — 316 с.
37. Генон Р. Восточная метафизика [Електронний ресурс] / Рене Генон. — Режим доступу до тексту: http://library303.narod.ru/lib/good214.html.
38. Генон Р. Очерки о традиции и метафизике / Рене Генон. — М. : Азбука, 2010. — 320 с.
39. Гольдциэр И. Лекции об исламе / Игнац Гольдциэр ; [пер. с нем. А. Н. Черновой]. — СПб. : Брокгауз, Ефрон, 1912. — 218 с.
40. Григорян С. Н. Средневековая философия народов Ближнего и Среднего Востока / Сергей Григорян. – М. : Наука, 1966. – 350 с.
41. Гриненко Г. В. История философии / Галина Валентиновна Гриненко; [2-е изд, испр. и доп.]. — М. : Юрайт-Издат, 2007. — 688 с. — (Основы наук).
42. Гроф С. Путешествие в поисках себя / Станислав Гроф. — М. : Издательство Института Психотерапии, 2001. — 336 с. (Институт трансперсональной психологии).
43. Грюнебаум. Г. Э. фон. Классический ислам. Очерк истории (600 – 1258) / Густав Эдмунд фон Грюнебаум ; [пер. с англ. И. М. Дижура], [предисл. В. В. Наумкина]. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1988. — 216 с.
44. Гусейнов А., Ирлитц Г. Краткая история этики [Електронный ресурс] / А. Гусейнов, Г. Ирлитц. — Режим доступу до тексту: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Culture/Gus_Etika/_14.php.
45. Дацюк Сергей. Онтологизации [Електронный ресурс] / Сергей Дацюк. — Режим доступу до тексту: http://www.uis.kiev.ua/xyz/ont/ont.htm#_Toc246133867
46. Джангужин Р. Ислам в политической жизни Украины [Електронный ресурс] / Руслан Джангужин. — Режим доступу до тексту: http://www.bogoslov.ru/persons/374459/index.html.
47. Джеймс У. Многообразие религиозного опыта / Уильям Джеймс ; [пер. с англ. В. Г. Малахиевой-Мирович и M. B. Шик]. — М. : Наука, 1993. — 432 с.
48. Дзюрах, Богдан, єрм. ЧНІ. Духовне життя монаха : На основі творів св. Теодора Студита / єрм. Богдан Дзюрах. — Л. : Свічадо, 2003. — 484 с.
49. Европейський словник філософії: Лексикон неперекладностей. / [наукові керівники проекту : Кассен Б. і Сігов К.]. — К. : ДУХ І ЛІТЕРА, 2009. — —
Т. 1. —2009. — 576 с.
50. Жиртуєва Н. С. Компаративний аналіз і типололгія містичних традицій світу у дослідницькій літературі [Електронний ресурс] / Наталя Жиртуєва. — Режим доступу до тексту: http://www.gumer.info/bogoslov_ Buks/Philos/Rassel/mist_log.php.
51. Жиртуєва Н. С. Модифікації містичного досвіду в релігійних традиціях світу : монографія / Наталя Жиртуєва ; (Херсон. держ. мор. ін.-т). — Херсон : ХДМІ, 2009. — 327 с.
52. Жуковский В. А. История мусульманства. Очерки религиозной жизни / Валентин Александрович Жуковский — М., 1912. — Ч. 3. — Т. 1. (Труды по востоковедению, изд. Лазаревским инст. восточных языков. — Вып. 12, ч. 3).
53. Жуковский В. А. Человек и познание у персидских мистиков / Валентин Александрович Жуковский // Речь, читанная на годичном акте императорского С.-Петербургского Университета 8 февраля 1895 г. — СПб., 1895. — 36 с.
54. Загорчинов С. Трите степени [Електронний ресурс] / Стоян Загорчинов. — Режим доступу до тексту: http: //www.pravoslavieto.com/life/ 08.08_sv_Grigorij_Sinait.htm.
55. Зарин С. М. Значение страстей в духовной жизни, их сущность и главные моменты развития, по учению святых Отцов аскетов [Електронний ресурс] / С. М. Зарин // Христианское чтение. — 1904. — № 4. — С. 483—515. — Режим доступу до тексту: http://spbpda.ru/data/1904/04/1904-04-02.pdf.
56. Здіорук С. І. Етноконфесійні проблеми Криму: сучасний контекст / Сергій Іванович Здіорук // Українське релігієзнавство. — 2004. — № 3—4 (31—32). — С. 165—171.
57. Здіорук С. І. Іслам в Україні: сучасні контроверзи етноконфесійного контексту // Здіорук С. І. Суспільно-релігійні відносини: виклики Україні ХХІ століття. — К. : Знання України, 2005. — 551 с.
58. Златоуст Иоанн. Против аномеев // Полное собрание творений Св. Иоанна Златоуста, Архиепископа Константинопольского [в 12 т.]. — СПб. : С.—Петербургская Духовная Академия, 1898— . —
Том 1, книга 2. — 1898. — C. 493—615. — Бес. ІІІ, 2. [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://alekseevsk-amur.narod.ru/psn/iz—anomoeans—psn.htm.
59. Ибрагим Т. Вуджудизм как пантеизм / Тауфик Ибрагим // Средневековая арабская философия : Проблемы и решения. — М. : Восточная литература РАН, 1998. — С. 82 — 114.
60. Ибрагим Т. К., Сагадаев А. В. Ал-Му‘тазила / Тауфик Камель Ибрагим, Артур Владимирович Сагадаев // Ислам: Энциклопедический словарь ; [отв. редактор Прозоров С. М.]. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — 315 с.
61. Ибрагим Т. Философские концепции суфизма (обзорная статья) / Тауфик Ибрагим // Классический ислам: традиционные науки и философия: сб. обзоров ; [отв. ред. и состав. Сагадеев А. В.]. — М. : ИНИОН АН СССР, 1988. — С. 91 – 115.
62. Игнатенко А. А. Познать Непознаваемое (аль-Газали о рациональном познании трансцендентного — ал-гайб) / Александр Игнатенко // Средневековая арабская философия: Проблемы и решения. — М.: Восточная литература РАН, 1998. — С. 175—209.
63. Извеков М. С. Преподобный Антоний Великий / М. С. Извеков // Христианское чтение. — 1879. — № 7-8. (Санкт-Петербургская православная духовная академия, 2009 г.) — 130 с. [Електронний ресурс] — Режим доступу до тексту: http://spbpda.ru/data/1879/0910/1879—0910—02.pdf.
64. Икбал М. Знание и религиозный опыт / Муххамад Икбал // Реконструкция религиозной мысли в исламе; [пер., предисл., комментарий и глоссарий М. Т. Степанянц]. — М. : Восточная литература РАН, 2002.— 271 с.
65. Ильин И. А. История искусства и эстетика / Иван Александрович Ильин. — М. : Искусство, 1983. — 288 с.
66. Иса Абдуль-Кадыр. Истина суфизма [Електронний ресурс] / Абдуль-Кадыр Иса ; [пер. с араб. М. Саадуева.] – 252 с. — Режим доступу до тексту: www.sunnainfo.ru.
67. Ислам: Поиски в истории исламской культуры и мысли / [сост. Сайид Али Муджани]. – Тегеран, 2002. – 175 с.
68. Ислам. Энциклопедический словарь / отв. ред.: Прозоров С. М. [и др.]. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — 315 с.
69. Ислам : Историографические очерки / Резван Е. А., Ермаков Д. В., Кныш А. Д. ; под ред. С. М. Прозорова. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — 228 с.
70. Ислам : Спецкурс лекций для студентов факультета международных отношений и международного права и философии / [aвт. и сост. Ю. А. Калинин, В. И. Лубский]. — К., 1992. — 201 с.
71. Іслам в його проблемах і трансформаціях. Збірник наук. праць / [за наук. ред. Арістової А. та Колодного А.] // Українське релігієзнавство. — К., 2010. — Спецвипуск 2010-1. — 179 с.
72. Іслам і сучасний світ: Роботи учасників другого та третього Всеукраїнського конкурсу ісламознавчих досліджень молодих учених ім. А. Кримського / [yпорядник М. І. Кирюшко]. — К. : Ансар Фаундейшн, 2009. — 320 с.
73. Іслам: історія, сутнісні виміри та сучасні тенденції: матеріали VII міжнародної молодіжної релігієзнавчої літньої школи / [наук. ред. Владиченко Л. Д., Хазир-Огли Т. В.]. — К., 2008. — 292 с.
74. Ісламські процеси у світі та в Україні: реалії і прогнози. Колективна монографія / Арістова А., Здіорук С., Бутиріна М. та ін. ; [за ред. Арістової А.]. — К. : УАР, 2011. — 201 с.
75. Карелин Рафаил, архим. Умение умирать или искусство жить [Електронний ресурс] / Архимандрит Рафаил (Карелин). — Режим доступу до тексту: http:// lib.eparhia-saratov.ru/books/16r/rafail/ lifeart/58.html.
76. Карсавин Л. А. Католичество. Откровения блаженной Анджелы / Лев Платонович Карсавин. — Томск : Водолей, 1997. — 287 с.
77. Касьянова Татьяна (Novikovskaya). Доисламская арабская поэзия [Електронний ресурс] / Татьяна Касьянова // "Рецензент". — № 18. — Ноябрь. — 2009 ; [отв. ред. Шидфар Б. Я.]. — Режим доступу до тексту : http://www.litsovet.ru/index.php/material.read?material_id=266203
78. Кашталева К. С. О термине ханйф в Коране / К. С. Кашталева // Доклады Академии Наук (Институт восточных рукописей РАН СССР). — М., 1928. — С. 157—162.
79. Киприан (Керн), архим. Антропология св. Григория Паламы [Електронний ресурс] / Архимандрит Киприан (Керн). — Киев, 2005. — 434 с. — Режим доступу до тексту: http://www.agnuz.info/tl_files/library/ books/palama.
80. Кирюшко М. І. Іслам в Криму: релігійно-національна самоідентифікація кримськотатарського народу / М. І. Кирюшко, О. Є. Бойцова. — К. : Світогляд, 2005. — 300 с.
81. Кирюшко М. І. Історіографія сучасного українського ісламознавства і становлення мусульманської спільноти в незалежній Україні / Микола Іванович Кирюшко // Культура народов Причерномор’я. — 2002. — № 28. — С. 157—166.
82. Кларк Дж. Мистицизм и парадокс жизни после смерти / Джон Кларк // Знание за пределами науки. — М. : Наука, ИФАН, 1990. — С. 176—181.
83. Климов В. В. Українські православні монастирі та чернецтво: позиція в національній історії. Монографія / Валерій Володимирович Климов. — К. : Інститут філософії НАН України, 2008. — 883 с.
84. Климович А. Г. Религиозный мистицизм как философская проблема: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филос. наук : спец. 09.00.01. "Онтология и теория познания" / А. Г. Климович. — Тюмень, 2003. [Електронний ресурс]. — Режим доступу до тексту : http://www.atheism.ru/library/Klimovichag_1.phtml
85. Климович. Л. И. Книга о Коране, его происхождении и мифологии. — М. : Политиздат, 1988. — 286 с.
86. Кныш А. Д. Суфизм // Ислам. Историографические очерки [под ред. Прозорова С. М. и др.] / Александр Дмитриевич Кныш. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — С. 109—207.
87. Кныш А. Д. Мусульманский мистицизм: краткая история / Александр Дмитриевич Кныш ; [пер. с англ. М. Г. Романов]. — СПб. : ДИЛЯ, 2004. — 464 с.
88. Колодний А. М. Ісламознавство як складова українського релігієзнавства / Анатолій Миколайович Колодний // Українське релігієзнавство. — К., 2010. — Спецвипуск 2010-1. — С. 5—8.
89. Колодний А. М. Іслам треба вивчати, а не замовчувати його / Анатолій Миколайович Колодний // Релігійна панорама. — 2007. — № 10. — С. 55—56.
90. Конфесіологія релігії. Колективна монографія / [за наук. ред. Колодного А., Филипович Л.] // Українське релігієзнавство. — К., 2009. — Спецвипуск 2009-2. — 237 с.
91. Коран. [Перевод смыслов рос., укр.].
92. Корет Э. Основы метафизики / Эмерих Корет ; [пер. с нем. В. Терлецкого]. — К. : Тандем, 1998. — 246 с.
93. Крымский А. Е. История мусульманства / Агафангел Ефимович Крымский ; [вступ. ст. Баязитова Р. Ж, Шеремета В. И, Кузнецова О. Л.] — [3-е изд.]. — М. : Кучково поле, 2003. — 464 с.
94. Крымский А. Е. История арабов и арабской литературы, светской и духовной (Корана, фикха, сунны и пр.) / Агафангел Ефимович Крымский; [нов., перераб. изд]. — М. : Труды по востоковедению, издаваемые Лазаревским Институтом восточных языков, 1913. — Вып. 15, ч. 3. — 61 с.
95. Крымский А. Очерк развития суфизма до конца III века хиджры / Агафангел Крымский — М., 1896. —.— (Древности восточные. Труды Восточной комиссии Имп. Московского археологического Общества).
Т. 2, вып. 1. — 1896. — С. 28 — 73.
96. Лествичник Иоанн, игум. Лествица или скрижали духовные / Иоанн, игумен Синайской горы. [Електронний ресурс]. — Режим доступу до тексту: http://www.wco.ru/biblio/books/ioannl1/Main.htm.
97. Лимэн О. Введение в классическую исламскую философию / Оливер Лимэн ; [пер. с англ. Г. М. Северской; ред. : М. М. Беляев, Е. Л. Чеканова]. — М. : Весь мир, 2007. — 277 с.
98. Лосев А. Ф. История античной эстетики. Том V, ч. 4. Посейдоний. [Електронний ресурс] / Алексей Фёдорович Лосев. — Режим доступу: http://www.psylib.org.ua/books/lose005/txt61.htm.
99. Лосев А. Ф. Эллинистически-римская эстетика I – II вв. н. э. / Алексей Фёдорович Лосев. — М. : МГУ, 1979. — 416 с.
100. Лосский В. Мистическое богословие / Владимир Лосский. — К. : "Путь к Истине", 1991. — 337 с.
101. Лосский Н. О. Чувственная, интеллектуальная и мистическая интуиция / Николай Онуфриевич Лосский ; [сост. А. Поляков] — М. : Терра—Книжный клуб ; Республика, 1999. — 408 с.
102. Лубский В. И. Священные книги мусульман как историко-литературные памятники: Конспект лекций по спецкурсу / Владимир Ионович Лубский. — К. : КГУ им. Т. Г. Шевченко, 1992. — 185 с.
103. Лубський В. І., Лубська М. В. Історія релігій / В. І. Лубський, М. В. Лубська. — К. : Центр навч. л-ри, 2004. — 695 с.
104. Лубський В. І., Лубська М. В. Мусульманське право в ісламській традиції (історико-релігієзнавчий аналіз) / В. І. Лубський, М. В. Лубська. — Черкаси : Брама, 2004. — 203 с.
105. Луций Анней Сенека. Нравственные письма к Луцилию / [изд. подготовил Ошеров С. А.; отв. ред. Гаспаров М. Л.]. — М. : Наука, 1977. — 384 с.
106. Максуд Р. Ислам / Рукайа Максуд ; [пер. с англ. В. Новикова]. – М. : ФАИР-ПРЕСС, 2002. – 304 с.
107. Мар Афрем Нисибинский (прп. Ефрем Сирин). Юлиановский цикл / Афрем Нисибинский ; [пер. с сир. и комм. А. В. Муравьёва]. — М., 2006. — 240 с. (Серия "Smaragdos Philocalias").
108. Мец Адам. Мусульманский ренессанс / Адам Мец. — М. : Вим, 1996. — 544 с.
109. Мозговий Л.І. Специфіка становлення антропомістичної парадигми / Л. І. Мозговий. — Грані. – 2011. — № 3 (77). — С. 68—71.
110. Минин П. Мистицизм и его природа [Електронний ресурс] / П. Минин. — Режим доступу до тексту: http://krotov.info/libr_min/m/mazeyna/minin2.htm.
111. Мистицизм: теория и история / [отв. ред. Балагушкин Е. Г., Фокин А. Р.]. – М. : ИФРАН, 2008. – 203 с.
112. Муратова Э. Институционализация ислама в Крыму: мусульманские общины полуострова / Эльмира Муратова // Ученые записки ТНУ. — Симферополь, 2007. — Т. 20 (59), № 2. — С. 15—22. (Серия "Политические науки").
113. Мутаххари М. Иран и ислам: история взаимоотношений / Муртаза Мутаххари ; [пер. с перс., примеч. М. Махшулова.]. — СПб. : Петербургское Востоковедение, 2008. — 480 с.
114. Мухаммедходжаев А. Гносеология суфизма / Ахмаджон Мухаммедходжаев. — Душанбе : Дониш, 1990. — 116 с.
115. Насыров И. Р. Основания исламского мистицизма (генезис и эволюция) / Ильшат Рашитович Насыров. — М. : Языки славянских культур, 2009. — 552 с.
116. Нирша В. М. О некоторых аспектах суфийской концепции познания (марифа) / Владимир Михайлович Нирша // Проблемы истории и культуры народов Средней Азии и стран зарубежного Востока. — Ташкент, 1991. — С. 50 — 62.
117. Новая Философская Энциклопедия / Ин-т философии РАН; Нац. обществ.-науч. фонд; [предс. научно-ред. совета В. С. Степин]. — М. : 2000— . —
Т. 1. — 2000. — 721 с.
Т. 2. — 2001. — 634 с.
Т. 3. — 2001. — 693 с.
Т. 4. — 2001. — 605 с.
118. Нурбахш Джавад. Путь. Духовная практика суфизма / Джавад Нурбахш; [пер. с англ. Л. М. Тираспольского]. — М. : Риэлетивеб, 2007. — 267 с.
119. Орфей. Тексты на золотых пластинках из погребений // Фрагменты ранних греческих философов ; [пер. А. В. Лебедева; под ред. Т. И. Ойзермана]. — М. : Наука, 1989. — 576 с.
120. Очерки истории распространения исламской цивилизации : [в 2 т.]. — М.: РОССПЭН, 2002— . —
Т. 1. — 2002. — 688 с.
Т. 2. — 2002. — 640 с.
121. Палама Григорий. Триады в защиту священно-безмолвствующих / Григорий Палама / [пер., послесловие и комм. Вениаминова В.]. — М. : Канон, 1996. — 384 с.
122. Первый период зухда (отречения от мирского). Главная Библиотека Тасаввуф и тарикаты [Електронний ресурс]. — Режим доступу до тексту: http://www.fondihlas.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=1951:i—&catid=85:2010—11—24—08—18—39&Itemid=301.
123. Петросян А. Р. О термине зухд / А. Р. Петросян. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1986. — 165 с.
124. Петрушевский И. П. Ислам в Иране в VII – XV веках : [курс лекций] / Илья Павлович Петрушевский ; [отв. ред. В. И. Беляев]. — Л. : Ленинградский университет, 1966. — 400 c.
125. Пиотровский М. Б. Южная Аравия в раннее средневековье. Становление средневекового общества / [отв. ред. Грязневич П. А.]. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1985. – 360 с.
126. Пиотровский М. Б. Ислам и "судьба" / Михаил Пиотровский // Понятие судьбы в контексте разных культур [отв. ред. Арутюнова Н. Д.]. — М. : Наука, 1994. — 320 с.
127. Платон. Федон / Платон. Сочинения : [ в 4 т.] ; [общ. ред. Лосев А. Ф., Асмус В.Ф., Тахо-Годи А. А.] – М. : Мысль, 1993. — Т. 2. — С. 7— 81.
128. Плотин. О целостном вездеприсущии истинно-сущего единого. Первая книга [Електронний ресурс] / Плотин // Эннеады. VI, 5, 1. — Режим доступу до тексту: http://psylib.org.ua/books/ploti01/txt49.htm.
129. Плотин. О целостном вездеприсущии истинно-сущего единого. Вторая книга / Плотин // Эннеады. VI, 4, 2. — Там само.
130. Прохоров Г. М. Исихазм и общественная мысль в Восточной Европе в 14 в. / Г.М. Прохоров // Литературные связи древних славян ; [отв. ред. Лихачев Д. С. и др.]. — Л. : Наука, Ленингр. отд-ние, 1968. — (Т. XXIII: Литературные связи древних славян). — 343 с.
131. Радченко К. Ф. Религиозное и литературное движение в Болгарии в эпоху перед турецким завоеванием / Константин Федорович Радченко. — К., 1898. – 344 с.
132. Рассел Б. Історія західної філософії / Бертран Рассел. — К. : Основи, 1995. — 759 с.
133. Рассел Б. Мистицизм и логика [Електронний ресурс] / Бертран Рассел; [пер. с англ. А. А. Яковлева]. — Режим доступу до тексту: http://www.gumer.info/ bogoslov_Buks/Philos/Rassel/mist_log.php
134. Релігієзнавство України. В 2-х кн. Книга 2: Релігієзнавча наука років незалежності / Колективна монографія [за наук. ред. Колодного А.]. — К. : УАР, 2010. — 258 c.
135. Роузенталь Ф. Торжество знания: концепция знания в средневековом исламе / Франц Роузенталь ; [пер. с англ. С. А. Хомутова; предисл. и примеч. А. В. Сагадеева.]. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1978. — 372 с.
136. Саган О. Н. Вселенське православ’я: суть, історія, сучасний стан / Олександр Назарович Саган. — К. : Світ Знань, 2004. — 912 с.
137. Саган О. Н. Етноконфесійний синкретизм в ісламі (на прикладі Криму) / Олександр Назарович Саган // Українське релігієзнавство. — 2006. — № 37. — С. 120—136.
138. Саган О. Н. Православ’я й іслам: до проблеми богословського діалогу / Олександр Назарович Саган // Спецвипуск "Українське релігієзнавство". — К., 2004. — С. 196—202.
139. Сенека Люций Анней. Нравственные письма к Люцилию / Люций Анней Сенека. — М., 1977. — С. 216 (Письмо XCII).
140. Сидоров А. И. Древнехристианский аскетизм и зарождение монашества / Алексій Иванович Сидоров. — М. : Православный паломник, 1988.— 525 с.
141. Синаит Григорий. Главы о заповедях и догматах, угрозах и обетованиях, еще же – о помыслах, страстях и добродетелях / Григорий Синаит // Добротолюбие. Т. 5 — [Репр. изд.]. — Сергиев Посад: Свято-Троицкая Сергиева лавра, 1992. — С. 180 – 216.
142. Синаит Григорий. О безмолвии и молитве / Григорий Синаит. — Там само. — С. 227—237.
143. Синаит Григорий. Наставление безмолвствующим / Григорий Синаит. – Там само. — С. 216 – 227.
144. Сирин Ефрем О восьми помыслах [Електронний ресурс] / Ефрем Сирин // Творения иже во святых отца нашого Ефрема Сирина. — М., 1849. — Ч. III. — Т. 14. — Режим доступу до тексту: http://tvorenia.russportal.ru/index.php?id =saeculum.iv.e_08_0057.
145. Скурат К. Е. Святые отцы и церковные писатели доникейского периода (I—III в.в.) / Константин Ефимович Скурат. — М. : СТСЛ, МДА, 2005. — 256 с.
146. Смирнов А. В. Логика смысла / Андрей Вадимович Смирнов. — М. : Языки славянской культуры, 2001. — 504 с.
147. Смирнов А. Суфизм / Андрей Смирнов // Новая философская энциклопедия. — М., 2000—2001. — Т. 3. — С. 671 – 673.
148. Смирнов А. В. Великий шейх суфизма (опыт парадигмального анализа философии Ибн Араби) / Андрей Вадимович Смирнов. — М. : Наука. Восточная литература, 1993. — 328 с.
149. Смирнов А. В. Логико-смысловые основания арабо-мусульманской культуры / Андрей Вадимович Смирнов. — М. : ИФ РАН, 2005. — 254 с.
150. Смирнов А. В. Основания рациональности в разных культурах / Андрей Вадимович Смирнов // Актуальные проблемы современности сквозь призму философии: сборник докладов. Выпуск 1. / отв. ред. С. В. Девяткин [и др.]; НовГУ имени Ярослава Мудрого. — Великий Новгород, 2007. — С.131—161.
151. Соловьёв В. Мистика, мистицизм / Владимир Соловьёв // Философский словарь. — Ростов н/Д. : Феникс, 1997. — C. 287—290.
152. Соловьев В. С. На пути к истинной философии / Владимир Сергеевич Соловьев. — М., 1988— . — (Сочинения : в 2 т.).
Т. 2. — 1988. — 824 с.
153. Сорок хадісів ан-Нававі / [передмова, пер. з араб. та коментарі М. Якубовича]. — Олександрія: Джамі’а Табіліг аль-Іслям, 2006. – 32 с.
154. Спиноза Б. Этика / Бенедикт Спиноза // Об усовершенствовании разума: сочинения ; [перевод с латинского Н. А. Иванцова]. — М. : ЗАО, ЭКСМО-Пресс; Харьков : Фолио, 1998. — С. 587—844.
155. Степанянц М. Т. Исламский мистицизм / Мариэтта Тиграновна Степанянц. — М. : Канон, РООИ "Реабилитация", 2009. — 272 с.
156. Степанянц М.Т. Суфизм: оппонент или союзник рационализма / Мариэтта Тиграновна Степанянц // Рационалистическая традиция и современность. Ближний и средний Восток. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1990. — С. 193—205.
157. Степанянц М. Т. Философские аспекты суфизма / Мариэтта Тиграновна Степанянц. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1987. — 192 с.
158. Султанов Р. И. Становление арабо-мусульманской этической мысли / Р. И. Султанов — М., 1993. — Деп. В ИНИОН РАН, № 48647.
159. Султанов Р. И. Об изучении начальной стадии ислама / Р. И. Султанов // Методологические проблемы изучения истории философии зарубежного Востока. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1987. — С. 135 – 155.
160. Таранов П. С. Философия сорока пяти поколений / Павел Таранов. — М. : ООО "Издательство АСТ", 1999. — 656 с. — (Звезды мировой философии).
161. Татаркевич В. Історія філософії. [в 3-х т.]. / Владислав Татаркевич. — Львів: Свічадо, 1997 — . —
Т. 1. — 1997. — 456 с.
162. Титко М. М. До питання про історію ордену студитів / М. М. Титко. — Науковий вісник Волинського національного університету ім. Л. Українки. — 2009. — № 13. — С. 132—140.
163. Томпсон М. Философия религии / Мел Томпсон ; [пер. с англ. Ю. Бушуева]. — М. : ФАИР-ПРЕСС, 2001. — 384 с.
164. Торчинов Е. А. Мистический (трансперсональный) опыт и метафизика [Електронний ресурс] / Евгений Алексеевич Торчинов. — Режим доступу до тексту: http://lib.rus.ec/b/191584/read.
165. Торчинов Е. А. Религии мира: Опыт запредельного: Психотех