РОЗВИТОК МЕТОДОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО ІННОВАЦІЙНОГО КЛАСТЕРУ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДІБРОВ ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 325.145

РОЗВИТОК МЕТОДОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО ІННОВАЦІЙНОГО КЛАСТЕРУ

Спеціальність 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Кандидат економічних наук
Гончаренко Михайло Федорович

Примірник дисертації ідентичний
за змістом з іншими примірниками,
поданими до спеціалізованої
вченої ради.
Вчений секретар Н.Л.Сапельнікова

Черкаси 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ КЛАСТЕРІВ В РЕГІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ 13
1.1. Природа, роль та значення інноваційних процесів у забезпеченні конкурентоспроможності регіону 13
1.2. Організаційно-економічні особливості побудови інтегрованих структур в системі просторового розвитку 38
1.3. Розробка методичного інструментарію оцінки інноваційного потенціалу кластерних структур 58
1.4. Зарубіжний досвід формування інноваційно-інтеграційних об’єднань 68
Висновки до розділу 1 82

РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА, АНАЛІЗ ТА ДИНАМІЧНА ОЦІНКА ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ 85
2.1 Формування рейтингів інноваційного розвитку регіонів України 85
2.2. Особливості розвитку регіональної інноваційної системи (на прикладі Донецького регіону) 111
2.3. Державне регулювання інноваційного розвитку регіонів України 125
Висновки до розділу 2 139

РОЗДІЛ 3
ОБҐРУНТУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОГО ІННОВАЦІЙНОГО КЛАСТЕРУ 143
3.1. Розробка заходів щодо формування та розвитку кластерних ініціатив в регіоні 143
3.2. Концепція розробки інноваційного кластера в регіоні на основі застосування синергетичного підходу 157
3.3. Формування моделі регіонального інноваційного кластера 172
3.4. Механізм оцінки узгодженості економічної та управлінської діяльності інноваційного кластера 187
Висновки до розділу 3 196

ВИСНОВКИ 200
ДОДАТКИ 204
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 225

ВСТУП

Актуальність теми. Сталий розвиток регіонів України можливий лише на основі безперервної та регулярної взаємодії науки і виробництва, повномасштабного та ефективного застосування конкурентоспроможних науково-технічних досягнень. Потрібні організаційні, економічні та правові рішення та умови, що сприяють прискоренню освоєння виробництва та виведення на ринок високотехнологічної, конкурентоспроможної продукції. Назріла потреба у створенні такого наукового методу, який дозволив би швидко і точно серед господарюючих суб’єктів знаходити саме ті, які потенційно чи реально володіють можливостями та потребами у взаємодії для розробки та реалізації інноваційних проектів.
В останні роки в Україні відбувається усвідомлення значущості кластерного підходу у вирішенні завдань модернізації та технологічного розвитку національної економіки і в практичному впровадженні інституціональних структур, що забезпечують підтримку інноваційної діяльності. Цей інтерес пояснюється широкомасштабним позитивним досвідом кластеризацїі економік багатьох провідних країн світу, які на практиці довели ефективність використання інтеграційних об’єднань у підвищенні конкурентоспроможності як окремих регіонів, так і країни в цілому. Переваги кластерного підходу здатні стати для країни „локомотивами” економічного зростання і надати гнучкості організації управління інноваційним процесом на території країни.
Актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена наступними обставинами.
По-перше, винятковою науковою та практичною значущістю досліджень, пов’язаних з обґрунтуванням механізмів зростання інноваційної активності ключових галузевих комплексів, стимулювання інноваційної діяльності високотехнологічних секторів економіки, підвищення ефективності функціонування національної інноваційної системи.
По-друге, необхідністю наукового осмислення сутності процесу кластеризації, значення інноваційних кластерів у забезпеченні реального економічного зростання, підвищенні ефективності виробництва.
По-третє, потребою в дослідженнях, спрямованих на вдосконалення інноваційної політики в інтересах розвитку високотехнологічних галузей економіки.
По-четверте, назрілою необхідністю аналізу можливостей модернізації економіки України, кардинальної зміни технологічного рівня виробництва та формування умов інноваційного розвитку високотехнологічних галузей.
По-п’яте, недостатнім науково-методологічним опрацюванням питань, пов’язаних з формуванням кластерних механізмів, розробкою концептуальних схем побудови інноваційних кластерів у високотехнологічних галузях промисловості.
По-шосте, необхідністю формування та реалізації інноваційних стратегій розвитку високотехнологічних секторів економіки, заснованих на концепції побудови інноваційних кластерів.
По-сьоме, необхідністю інтеграції на основі тісної взаємодії освіти, науки і виробництва в єдиній системі, що сприяє інноваційному розвитку як ключових галузей національного господарства, так і економіки в цілому.
Дослідженню і розробці теоретико-методологічних основ організації інноваційного процесу, формуванню інноваційної економіки присвячені роботи відомих вітчизняних учених: Л. Антонюк, О. Білоруса, В. Будкіна, О. Гаврилюка, А. Гальчинського, В. Гейця, М. Гончаренка, І. Гузенко, В. Левківського, Д. Лук’яненка, З. Луцишина, Ю. Макогона, С. Назаренка, В. Третяк, А. Філіпенка, та багатьох інших.
Посилення зацікавленості вітчизняних вчених до питань інноваційного розвитку економіки, формування нової парадигми соціально-економічного розвитку на інноваційній основі знайшло відображення в численних працях В. Александрової, О. Алимова, О. Амоші, Ю. Бажала, О. Лапко, М. Гончаренка, В. Яцкова та інших.
Проблеми інноваційного розвитку висвітлювалися у багатьох працях сучасних вітчизняних науковців у контексті вироблення стратегії політичного та соціально-економічного розвитку України, зокрема М. Долішнього, І. Кураса, Ю. Пахомова, А. Чухна, С. Пирожкова, А. Пригожина та ін.
Питання сутності та джерел формування інноваційного потенціалу національної економіки розглядаються у роботах В. Кузьменка, П. Тимощука, Т. Марченко, І. Юхновського, О. Фурсіної, С. Назаренка, В. Третяк та інших. Основну увагу питанням створення стратегії розвитку інноваційної діяльності на регіональному рівні, а також механізму впровадження та нормативно-правового забезпечення інноваційної політики держави приділено у працях Б. Адамова, О. Амоші, В. Дорофієнка, Т. Качали, С. Поважного, О. Поважного, М. Чумаченка та ін.
Значний внесок у розвиток наукових напрямів, пов’язаних з управлінням інноваційними процесами, побудовою інноваційних систем здійснили зарубіжні вчені Д. Арчібудж, П. Друкер, В. Ландвел, Р. Такер, С. Тацуно, В. Фелдман, Р. Фостер, С. Фріман та ін.
Вивчення питань кластеризації, наукового обґрунтування кластерних механізмів та ініціатив знайшло відображення в працях таких фахівців, як: Ю. Брітхем, Л. Гапенскі, К. Дрюс, П. Друкер, А. Коробков, Дж. Куінн, Е. Лімер, Л. Ліндмарк, А, Маршалл, М. Портер, І. Разуваєв, Д. Солье, І. Толенадо, Р. Фалер, Е. Фельдман, К. Фрідрікссон, Г. Штейнер та ін.
Заслуговують на увагу наукові праці, присвячені вивченню механізмів побудови високотехнологічних та інноваційних кластерів, формуванню конкурентоспроможних кластерів на регіональному та галузевому рівнях, зокрема В. Базилевича, І. Бураковського, З. Варналія, М. Войнаренка, Б. Губського, П. Єщенка, Я. Жаліла, Б. Кваснюка, І. Михасюка, В. Чужикова, О. Шниркова та інших.
Разом з тим, методологія формування інноваційних кластерів на регіональному рівні у вітчизняній літературі представлена недостатньо. У науковій літературі практично відсутні теоретичні концепції, що обґрунтовують стратегію розвитку економічних систем на основі побудови інноваційних кластерів. У різних джерелах відсутні дослідження механізмів, що забезпечують прискорений розвиток наукомістких, високотехнологічних комплексів на основі кластерних ініціатив.
Отже, відсутність концептуальних методологічних підходів щодо розвитку регіональних інноваційних кластерів визначили вибір теми дослідження, зумовили постановку мети і завдань дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програми, планами, темами. Дослідження, які проведені автором, є складовою частиною комплексних науково-дослідних робіт, що виконувались в Черкаському державному технологічному університеті за темами „Регіональні аспекти інноваційної та інвестиційної діяльності і їх роль у вирішенні соціально-економічних проблем регіону” (номер державної реєстрації 0106U004488, 2009 р.) та „Регулювання сталого розвитку регіональних економічних систем в умовах трансформаційних змін” (номер державної реєстрації 0109U002741, 2010 р.) Участь автора у їхньому виконанні полягає у розробці проекту створення інноваційного кластера на території Черкаської області.
Наукові розробки щодо формування інноваційних регіональних кластерів, а також моделі регіонального інноваційного кластера використані Головним управлінням інвестиційно-інноваційної політики, підприємництва та зовнішніх зносин Черкаської обласної державної адміністрацій при розробці політики регіонального розвитку та проекту створення інноваційного кластера в регіоні, а також у процесі реалізації обласної програми „Будуємо нову Черкащину” на 2011-2015 рр., Програми залучення інвестицій в економіку Черкаської області на 2011-2015 роки.
Тема дисертаційної роботи відповідає концепції науково-технічного та інноваційного розвитку України, яка визначила як основний стратегічний напрям для нашої держави трансформацію економіки України шляхом запровадження інноваційної моделі розвитку.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження і розвиток методології формування регіонального інноваційного кластера як ефективної інституційної форми управління інноваційною діяльністю на території регіону та розробка практичних заходів щодо генерування кластерних ініціатив для вирішення завдань модернізації та технологічного розвитку національної економічної системи.
Відповідно до цієї мети були поставлені і розв’язувались такі завдання:
узагальнити теоретичні та науково-методологічні підходи до визначення сутності понять „інновації”, „інноваційний потенціал”, „інноваційний кластер”;
проаналізувати й уточнити процес виділення базових класифікаційних ознак інновацій;
систематизувати та доповнити класифікацію кластерних інтеграційних утворень на основі реалізації принципу найбільшої ефективності інноваційної діяльності;
удосконалити методику оцінки ефективності кластерних утворень на основі застосування порівняльного аналізу;
оцінити рівень інноваційної активності в регіонах України апробуванням авторської методики рейтингування;
поглибити концепцію формування та розвитку регіонального інноваційного кластеру;
побудувати типологічну модель регіональної інноваційної системи, яка максимально відображає специфіку регіону;
удосконалити механізм фінансово-кредитного забезпечення (ФКЗ) кластерних утворень в регіоні;
розробити методику оцінки узгодженості економічної та управлінської діяльності регіонального інноваційного кластеру;
Об’єктом дослідження є процес формування на території регіону інноваційних кластерів.
Предметом дослідження є методологічні, методичні і прикладні основи формування інноваційних кластерів у високотехнологічних галузях економіки регіону.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження слугували: системний підхід до досліджуваного об’єкту і предмету, концептуальні положення класичної та сучасної економічної теорії; діалектичний підхід до вивчення особливостей функціонування інноваційної сфери; праці провідних представників вітчизняних та зарубіжних шкіл в сфері інновацій та інноваційного менеджменту; наукові дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем розробки та реалізації інноваційної політики; матеріали наукових конференцій і семінарів, присвячені проблемам стимулювання інноваційної активності.
Проведене дослідження засноване на системному підході до вивчення проблеми формування та функціонування інноваційних кластерів як ключового фактора підвищення конкурентоспроможності високотехнологічних галузей та економіки України в цілому. При обробці фактичного матеріалу використовувалися такі традиційні наукові методи, як діалектичний, хронологічний, логічний, наукових узагальнень – при обґрунтуванні теоретико-методологічних підходів формування регіональних інноваційних кластерів, статистичний і порівняльний аналіз, а також табличний і графічний методи, застосування яких дозволило забезпечити обґрунтованість проведеного аналізу, теоретичних і практичних висновків, розроблених пропозицій.
Інформаційною основою дослідження слугували законодавчі та нормативно-правові акти України, аналітичні матеріали органів державного управління, офіційні документи Кабінету міністрів України та інших державних органів, статистичні дані Державного комітету статистики України, аналітичні матеріали з проблематики реформування та розвитку національної соціально-економічної системи, матеріали наукових конференцій, семінарів, засобів масової інформації, що відображають проблематику інноваційної сфери.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дослідження полягає у формуванні комплексного науково-практичного підходу до аналізу процесів кластеризації та теоретико-методологічному обґрунтуванні пропозицій і рекомендацій щодо формування механізмів побудови інноваційних кластерів в регіонах України як організаційно-технологічної основи інноваційного розвитку національної економіки.
Найбільш суттєвими теоретичними і практичними результатами, що характеризують наукову новизну, є такі:
вперше
розроблено методику оцінки узгодженості економічної та управлінської діяльності регіонального інноваційного кластера, в основу якої покладено використання карти лінгвістичних змінних та експертний принцип, комбінаторне поєднання яких дозволяє виявити неузгоджені економічні та управлінські аспекти й забезпечити їх гармонізацію на всіх етапах життєвого циклу кластера;
удосконалено
теоретичні підходи до визначення сутності поняття інновацій, що, на відміну від існуючих, трактується не лише як новий прогресивний результат, але і як процес його отримання, виражений у сукупності дій, спрямованих на створення і поширення нововведення, яке задовольняє конкретні суспільні потреби;
методику оцінки ефективності кластерних утворень, що базується на застосуванні порівняльного аналізу сукупності показників, які визначають доцільність входження підприємства в кластер, а також індикаторів економічної безпеки інтеграційних утворень, що дає змогу оцінити стійкість його функціонування та виявити перспективи розвитку;
механізм фінансово-кредитного забезпечення (ФКЗ) кластерних утворень в регіоні, на підставі якого розроблені форми інноваційної взаємодії реального і фінансового секторів економіки Черкаського регіону, впровадження якого забезпечить розширення пропозиції на ринку капіталів з метою стимулювання інвестиційного попиту в регіоні (базові економічні трансформації) та розвитку сфери ефективного рефінансування;
типологічну модель регіональної інноваційної системи, яка максимально враховує специфіку регіону і на відміну від існуючих розглядає ресурсні потоки на вході і виході системи та відображає набір і взаємозв’язок інститутів усередині системи, що дозволяє простежити перетворення вхідних ресурсних потоків через процес трансформації в результат діяльності системи;
дістали подальшого розвитку
процес виділення базових класифікаційних ознак інновацій з урахуванням таких принципових підходів: комплексності та взаємопов’язаності ознак класифікації для аналізу факторів, що активують і дезактивують інноваційні процеси; відображення в класифікаційних підходах результативних і процесуальних характеристик інновацій, які проявляються в ході їхнього створення і реалізації; можливості якісного (кількісного) визначення класифікаційної ознаки, що дозволяє відобразити структурні та динамічні зміни в інноваційній сфері.
класифікація кластерних інтеграційних утворень, що дозволить реалізувати принцип найбільшої ефективності інноваційної діяльності в рамках сформованого інноваційного кластера і забезпечити системність при побудові економічно стійкої кластерной структури, їхній взаємозв’язок зі стратегічними завданнями інноваційного розвитку;
методика рейтингування інноваційної активності регіонів, що, порівняно із загальноприйнятими, включає розрахунок не абсолютних, а відносних (питомих) показників, які відображають ефективність інноваційної діяльності як з точки зору процесу (інноваційна активність), так і з точки зору результату (інноваційна сприйнятливість);
концепція формування інноваційних кластерів на основі застосування системного підходу, що надає значні можливості для забезпечення конкурентоспроможності місцевого бізнесу та підвищення ефективності економічної політики регіональної влади.
Практичне значення одержаних результатів. Теоретична значимість проведеного дослідження полягає в тому, що сформульовані в ньому теоретико-методологічні положення і висновки є продовженням і розвитком наявних у вітчизняній літературі розробок з питань інноваційного розвитку високотехнологічних галузей економіки регіонів України, забезпечують можливість більш глибокого дослідження питань формування та функціонування національної інноваційної системи, заснованої на кластерному підході. Авторські розробки можуть слугувати вихідним матеріалом для подальших наукових досліджень, що володіють високим ступенем актуальності, розвивають теорію і методологію формування та розвитку інтегрованих утворень у високотехнологічних секторах регіональної системи.
Проведений аналіз, отримані результати та висновки доведені до рівня конкретних науково-обґрунтованих рекомендацій, які дозволяють підвищити рівень інноваційної активності, конкурентоспроможності, максимізувати використання інноваційного потенціалу високотехнологічних галузей економіки регіонів України. Практична значущість одержаних результатів підтверджується їх впровадженням у діяльності Головного управління інвестиційно-інноваційної політики, підприємництва та зовнішніх зносин Черкаської обласної державної адміністрації при розробці політики регіонального розвитку та проекту створення інноваційного кластера в регіоні (довідка Головного управління інвестиційно-інноваційної політики, підприємництва та зовнішніх зносин Черкаської обласної державної адміністрації № 483 від 28.01.2012 р.).
Викладені в роботі пропозиції та практичні рекомендації можуть бути враховані: державними інститутами влади при формуванні стратегії інноваційного розвитку, спрямованої на зміцнення економічної безпеки; міністерствами і відомствами при розробці та реалізації програм інноваційного розвитку високотехнологічних галузевих комплексів в регіонах України, моделей і прогнозних оцінок зростання їхньої інноваційної активності; вченими, роботи яких пов’язані з обґрунтуванням моделей економіки інноваційного типу, побудовою інтегрованих інноваційних структур, розробкою економічних реформ на основі підвищення ефективності інноваційних процесів.
Основні наукові результати дисертаційного дослідження щодо розробки концепції інноваційного розвитку регіону на основі кластерного підходу використовуються в навчальному процесі Черкаського державного технологічного університету МОН України при підготовці лекцій та практичних занять з курсів „Розміщення продуктивних сил і регіоналістика”, „Управління регіональним розвитком”, „Інноваційний менеджмент” та „Стратегічний менеджмент” (довідка Черкаського державного технологічного університету № 163/01-11.02 від 03.03.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторські розробки щодо методології і практики формування регіонального інноваційного кластера як ефективної інституційної форми управління інноваційною діяльністю на території регіону. Опубліковані наукові праці містять положення, висновки та пропозиції, що сформульовані особисто автором і відображають його конкретний внесок в економічну науку, зокрема в розвиток продуктивних сил і регіональну економіку. Запропоновані розробки в сфері розширення та поглиблення методології формування регіонального інноваційного кластеру дають змогу теоретично обґрунтувати завдання модернізації та технологічного розвитку національної економічної системи.
Наукові положення, висновки й рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно і є його науковим доробком.
Апробація результатів дослідження. Основні наукові результати дисертаційної роботи апробовано на українських і міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: 6 Міжнародній науково-практичній конференції „Модернізація політики та управління в Німеччині та Україні у контексті євроінтеграції”. (м. Черкаси, 2010 р.); ХІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Теорія і практика сучасної економіки” (м. Черкаси, 5-7 жовтня 2010 р.); 7 Міжнародній науково-практичній конференції „Модернізація політики та управління в Німеччині та Україні у контексті євроінтеграції” (м. Черкаси, 1-7 вересня 2011 р.); 7 Міжнародній науково-практична інтернет-конференція „Сучасний соціокультурний простір 2011” (м. Київ, 22-24 вересня 2011 р.); 8 Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції „Україна наукова” (м. Київ, 21-23 грудня 2011 р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 3,6 др. арк., у тому числі 3,4 др. арк. належать особисто автору, з них 6 статей у наукових фахових виданнях, 5 тез доповідей на наукових конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Аналіз сучасних теоретичних концепцій кластероформування, особливостей функціонування високотехнологічних інноваційних кластерів, обґрунтування сутності та змісту інноваційних кластерів та їх ролі в підвищенні конкурентоспроможності регіону дозволяють автору сформулювати такі висновки:
1. У процесі дослідження сформовано новий комплексний науково-практичний підхід до аналізу процесів кластеризації та здійснено теоретико-методологічне обґрунтування на цій основі пропозицій і рекомендацій щодо формування механізмів побудови інноваційних кластерів в регіонах України як організаційно-технологічної основи інноваційного розвитку національної економіки.
2. Резюмуючи результати розглянутих теоретичних основ інноваційних процесів, виділено дві базові характеристики інновації – результативну і процесуальну. Визначено поняття інновації (нововведення) не лише як нового прогресивного результату, але і як процесу його отримання, що виражається у сукупності дій, спрямованих на створення і поширення нововведення, яке задовольняє конкретні суспільні потреби. Враховуючи подвійність інновації, її сутність і зміст визначено через основні властивості, які проявляються в ході створення та реалізації нововведення.
3. Внаслідок виділення подвійної природи інновацій, їхнього комплексного характеру, багатосторонності і різноманітності сфер та способів використання виділено якісно нові класифікаційні ознаки інновацій з урахуванням таких принципових підходів: комплексність і взаємопов’язаність сукупності ознак класифікації для аналізу факторів, що активують і дезактивують інноваційні процеси; відображення в класифікаційних підходах результативних і процесуальних характеристик інновацій, які проявляються в ході їх створення і реалізації; можливість якісного (кількісного) визначення класифікаційної ознаки, що дозволяє відобразити зміни (структурні, динамічні), які відбуваються в інноваційній сфері.
4. З метою визначення механізмів управління кластерами удосконалено їхню класифікацію, що дозволить визначити „точки управління”. Її використання дозволить реалізувати принцип найбільшої ефективності інноваційної діяльності в межах сформованого інноваційного кластера. Реалізація зазначеного принципу полягає у приведенні в систему механізму побудови економічно стійкої кластерної структури, при якому забезпечується взаємозв’язок зі стратегічними завданнями інноваційного розвитку країни.
5. Запропоновано методику оцінки ефективності кластерних утворень на основі порівняльного аналізу декількох показників ефективності діяльності підприємств регіону. Її доцільно використовувати тоді, коли приймається рішення про входження того чи іншого підприємства в інтегровану структуру. Дана методика передбачає розрахунок коефіцієнтів та показників, що характеризують захищеність і ефективність функціонування різних об’єктів, що реалізують економічні інтереси інтеграційного утворення.
6. З метою побудови рейтингів регіонів за критерієм інноваційного розвитку регіонів розроблено і апробовано методику рейтингування інноваційної активності в регіонах України на основі використання математичного апарату розрахунку агрегованих рейтингових оцінок. Використовувані в рейтингу критерії інноваційного розвитку території поділені на дві групи: фактори, що визначають рівень інноваційної сприйнятливості регіону (чинники інноваційної сприйнятливості), і параметри інноваційної активності регіону
7. Розроблено концепцію формування регіонального інноваційного кластеру, що дозволяє систематизувати і тим самим підвищити інноваційну складову, зробити її органічним елементом соціально-економічної політики держави, що створює додаткові можливості як для підвищення конкурентоспроможності місцевого бізнесу, так і для зростання ефективності економічної політики регіональної влади. Дослідження цілей кластерних ініціатив в провідних країнах світу дало змогу узагальнити їх за кількома категоріями: розвиток соціального капіталу (формування мереж); заохочення експансії компаній, що входять в кластер; інноваційна діяльність і поширення технологій; навчання; комерційної партнерство; політичне лобіювання.
8. Розроблено типологічну модель регіональної інноваційної системи, яка розглядає ресурсні потоки на вході і виході системи та відображає набір і взаємозв’язок інститутів усередині системи. Модель максимально враховує особливості та специфіку регіону і дозволяє простежити перетворення вхідних ресурсних потоків через процес трансформації в результат діяльності системи. Запропонована типологічна модель є ефективним інструментом для аналізу регіональної інноваційної системи, оскільки дозволяє визначити походження і структуру ресурсних потоків, що пронизують систему, виявити особливості кожного регіону за допомогою побудови профілів інноваційного розвитку території.
9. У контексті дослідження передумов формування інноваційних кластерів на території регіонів України розроблено механізм фінансово-кредитного забезпечення (ФКЗ) регіональних кластерних утворень, реалізація якого на практиці забезпечить збільшення пропозиції на ринку капіталів для інноваційної взаємодії господарюючих суб’єктів; стимулювання інвестиційного попиту в регіоні (базові економічні трансформації); розширення сфери ефективного рефінансування; забезпечення захисту прав інвесторів та ін. На основі запропонованого механізму визначено кластерні форми інноваційної взаємодії реального та фінансового секторів економіки Черкаського регіону.
10. Розроблено методику оцінки узгодженості економічної та управлінської діяльності регіонального кластера на основі використання експертного методу. Головною перевагою даної методики є те, що вона застосовна до оцінки узгодженості будь-яких економічних та управлінських аспектів і використовувати її можуть як менеджери вищої ланки управління кластеру, так і менеджери середньої ланки, які при прийнятті будь-яких управлінських рішень можуть оцінити узгодженість вузького спектру економічних і управлінських аспектів. Однак результативність оцінки буде тим вище, чим більше компетентних експертів будуть залучені до роботи. На етапі створення кластера при проведенні попередньої оцінки узгодженості економічних та управлінських аспектів даною методикою можуть користуватися як інформаційно-консультаційні структури, так і структури регіональної влади, потенційні учасники кластеру, які зацікавлені в побудові оптимального порядку взаємодії з партнерами.
У даній дисертаційній роботі розроблено теоретико-методологічні та практичні засади формування регіональних інноваційних кластерів, що дало змогу виробити дієві заходи щодо генерування кластерних ініціатив з метою вирішення завдань модернізації та технологічного розвитку національної економічної системи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александрова А. Л., Садовская З. Л., Страйк Д. Р., Чагин К.Г. Эффективность муниципальных социальных программ: возможность и необходимость оценки. – М., 2003. – 352 с.
2. Антонюк Л. Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації: Монографія. – К.: КНЕУ, 2004. – 275 с.
3. Афанасьев М. Мировая конкуренция и кластеризация экономики / М. Афанасьев, Л. Мясников // Вопросы экономики. – 2005.– №4. – С. 75−86.
4. Балабанов И. Т. Инновационный менеджмент: учеб. пособ. для вузов. – СПб.: Питер, 2001. – С.11.
5. Барнз В., Ледебург Л. Нові регіональні економіки / В. Барнз, Л. Ледебург; пер. з англ. А. Пехтік. – Львів: Літопис, 2003.
6. Богданов А. И. Стратегическое управление научно-техническим прогрессом на предприятии / А. И. Богданов. – М.: Экономика, 1991. – С. 183.
7. Борисов А. Б. Большой экономический словарь. – М.: Книжный мир, 2003. – 625 с.
8. Брувер А., Руденко Н., Грищенко С. Стратегічне планування місцевого розвитку: розробка та впровадження проектів: навч. посіб. / А. Брувер, Н. Руденко, С. Грищенко. – К.: Європ. комісія, 2006. – 168 с.
9. Булгакова С. А. Социальные гарантии в рыночной экономике: Проблемы и решения / С. А. Булгакова; под ред. С. А. Булгаковой, И. М. Водянко. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1998. – 188 с.
10. Бутов А.М. Організація інноваційної діяльності регіону: Дис… на здобуття наук. ступеня канд.екон. наук : спец. 08.00.05 / А.М. Бутов/ Львівська комерційна академія. – Львів, 2011. – 192 с.
11. Бык Ф. Л., Китушин В. Г. Понятийные аспекты новой парадигмы управления // Менеджмент в России и за рубежом. – 2007. – № 5. – С. 3–8.
12. Васильев В. Н. Концептуальные модели управления процессами самовоспитания, образования и самообразования студентов и преподавателей университета / В. Н. Васильев, А. В. Воронин, В. И. Чернецкий // Труды / Петрозавод. гос. ун-т. – Петрозаводск, 1998. – С. 39. – (Прикладная математика и информатика; вып. 7).
13. Васильев В. Н. Университетский комплекс как центр развития региональной системы непрерывного образования / В. Н. Васильев, А. В. Воронин // Унив. упр.: практика и анализ. – 2001. – № 3. – С. 24.
14. Вебер М. Хозяйство и общество / М. Вебер; Пер. с нем. под научн. ред. Л. Г. Ионина. – М.: Изд-во ГУ ВШЭ, 2010. – 452 с.
15. Виталиев Г. Задачи охраны интеллектуальной собственности в России / Г. Виталиев // Рос. экон. журн. – 1998. – № 7-8. – С. 29.
16. Водачек Л. Стратегия управления инновациями на предприятии / Л. Водачек, О. Водачкова. – М.: Экономика, 1989. – 160 с.
17. Водопьянова Е.В. Европа на карте мировой науки / Е. В. Водопьянова. – М.: МППА БИМПА, 2002. – 221 с.
18. Войнаренко М. Кластери як полюси зростання конкурентоспроможності регіонів / М. Войнаренко // Економіст. – 2008. – № 10. – С. 27−30.
19. Войнаренко М. П. Концепція кластерів – шлях до відродження виробництва на регіональному рівні/ М. П.Войнаренко // Економіст. – 2000. – № 1. – С. 29−33.
20. Волкова Н. Н., Сахно Т. В. Промышленные кластеры. – Полтава: Асми, 2005. – 272 с.
21. Вражнова М. Проблемы адаптации молодых специалистов в условиях „вуз-производство” / М. Вражнова // Высшее образование в России. – 2003. – № 5. – С. 116−122.
22. Гайдуцький П. І. Корпоративні аспекти стратегії економічного та соціального розвитку України до 2015 року // Формування ринкових відносин в Україні. – 2004. – № 10 (41). – С. 5−8.
23. Ганущак Л. Б. Дослідження організаційно-правових форм управління інноваційним потенціалом підприємства // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 10. – С. 217–226.
24. Гапоненко Н. Инновации и инновационная политика на этапе перехода к новому технологическому порядку / Н. Гапоненко // Вопросы экономики. – 1977. – № 9. – С. 7.
25. Геєць В. М., Семиноженко В. П. Інноваційні перспективи України. – Харків: Константа, 2006. – 272 с.
26. Герасимчук З. В. Конкурентоспроможність регіону: теорія, методологія, практика: монографія / З. В. Герасимчук, Л. Л. Ковальська. – Луцьк: Надстир’я, 2008. – 248 с.
27. Гойло В. Политическая экономия интеллектуального труда / В. Гойло // Мировая экономика и международные отношения. − 1994. − № 11. − С. 138.
28. Горблюк Р., Демченко В., Пелещак І. Узагальнення світового досвіду розвитку транскордонних кластерів // Звіт НДР “Розробка регіональної стратегії формування та підтримки розвитку транскордонних кластерів”. Наук. кер. д.е.н., проф. Н. Мікула. № держреєстрації 0106U013076. − Львів, 2008. − 166 с.
29. Господарський кодекс України / Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003. – № 18, № 19-20. − № 21-22. − ст. 144.
30. Гришанова Ю. В. Межрегиональные барьеры в российской экономике / Ю. В. Гришанова. − М.: МАКС Пресс, 2002. − 18 с.
31. Грызлов В. Региональные университеты и корпоративный „климат” / В. Грызлов // Высшее образование в России. − 2002. − № 5. − С. 26−28.
32. Гуменюк О. І. Кластери як організаційна структура інноваційно-інвестиційної моделі розвитку промисловості / О.І. Гуменюк. – Актуальні проблеми економіки. – 2007. − № 2. – С. 9−19.
33. Гунин В. Н. и др. Управление инновациями: 17-модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 7. М.: ИНФРА-М, 1999. − С. 328.
34. Денисов А. Ю., Жданов С. А. Экономическое управление предприятием и корпорацией. – М.: Издательство „Дело и Сервис”, 2002. – 416 с.
35. Державне управління: плани і проекти економічного розвитку / [Власюк О. С., Дерюгіна Т. В., Запатріна І. В. та ін.]; за заг. ред. О. Ю.Кучеренка, І. В. Запатріної. – К.: ВІП, 2006. – 624 с.
36. Длинные волны: научно-технический прогресс и социальное развитие / [С. Ю. Глазьев и др.]. − Новосибирск: Наука, 1991. − 156 с.
37. Длугопольський О. К. Кластерна модель розвитку промислового виробництва регіону як фактор ефективних структурних реформ // Екон. часопис − XXI. − 2003. − № 2.
38. Добров Г. М. Системный анализ организационно-управленческих проблем научно-технического прогресса / Г. М. Добров. − Киев: Знание, 1981. − 97 с.
39. Дудкіна К. А. Кластери як форма ринкової централізації в умовах сучасних світогосподарських відносин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.05.01 / К. А. Дудкіна. – К., 2004. – 18 с.
40. Егоров С. Человеческий фактор и экономический рост в условиях постиндустриализации / С. Егоров // Вопросы экономики. − 2004. − № 5. − С. 85−96.
41. Ендовицкий Д. А., Коменденко И. Д. Организация анализа и контроля инновационной деятельности хозяйствующего субъекта / под ред. Л. Г. Гиляровской. − М.: Финансы и статистика, 2004. − С. 8.
42. Ефимычев Ю. И., Захаров И. В. Промышленные кластеры и экономический рост // Вестник Нижегородского гос. ун-та им. Н. И. Лобачевского: сер. Экономика и финансы. – 2005. – № 1.– С. 15−18.
43. Єресько І. Г. Оцінка інноваційного потенціалу України // Економіка та держава, 2006. – № 4. – С. 34−38.
44. Єріна А. М. Статистичне моделювання та прогнозування: навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2001. – 170с.
45. Заболотний Г. М. та ін. Ринкова трансформація господарства регіону (кластерний підхід): навч. посіб. − Вінниця: Вид. відділ ВДАУ. − 2006. − 395 с.
46. Завлин П. Н. Инновационная деятельность в условиях рынка / П. Н. Завлин, А. А. Ипатов, А. С. Кулагин. − СПб.: Наука, 1994. − 176 с.
47. Завлин П. Н. Инновационное предпринимательство: организация, статистика, проблемы / П. Н. Завлин // Инновации. − 1996. − № 3. − С. 8.
48. Завлин П. Н. Инновация в рыночной экономике / П. Н. Завлин // Гуманитарные науки. − 1997. − № 3. − С. 3.
49. Завлин П. Н. Оценка эффективности инноваций / П. Н. Завлин, А. В. Васильев. − СПб.: Бизнес-Пресса, 1998. − 165 с.
50. Закон України „Про державну статистику” / Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992. – N 43. – 608 ст.
51. Закон України „Про інноваційну діяльність” / Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002. – № 36. − 266 ст.
52. Закон України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків” / Відомості Верховної Ради (ВВР), 2006. – № 22. − ст. 182.
53. Закон України „Про стимулювання розвитку регіонів” // Вісн. Верховної Ради України. − 2005.− № 51. − 548 ст.
54. Захарін С. Стимулювання інноваційної активності корпоративних структур // Економіка України. – 2006. − №8. − С. 41−47.
55. Захарченко В. І. Трансформаційні процеси у промислових територіальних системах України. − Вінниця: Гіпаніс, 2004. − 548 с.
56. Захарченко В. И. Механизм государственной поддержки кластерних инициатив / В. И. Захарченко // Прометей: зб. наук. пр. − Донецьк, 2010. − Вип.1(31)− С. 133−135.
57. Захарченко В. И. Кластерная форма территориально-производственной организации / В. И. Захарченко, В. Н. Осипов. − Ч. 2: Повышение региональной конкурентоспособности на основе кластерного подхода − Одесса: Фаворит − Печатный дом, 2010. − 236 с.
58. Збірник матеріалів засідань міжнародної конференції „Місцевий та регіональний розвиток в Україні: виклики та можливості”, (12-13 трав. 2005 р.). − К.: Європ. комісія, 2005. − 93 с.
59. Иванова Н. И. Национальные инновационные системы / Н. И. Иванова // Вопросы экономики. − 2001. − № 7. − С. 61.
60. Ивлева Г. Ю. Основные закономерности развития и трансформации собственности: автореф. дис. на соискание наук. степени д-ра экон. наук / Г. Ю. Ивлева. − Фин. акад. при Правительстве РФ – М., 2001. − 36 с.
61. Илларионов А. Размеры государства и экономический рост / А. Илларионов, Н. Пивоварова // Вопросы экономики. − 2002. − № 9. − С. 15.
62. Инновационная экономика / под ред. С. В. Кортов. − М.: Наука, 2001. − 294 с.
63. Инновационные системы современной экономики: монография / Л. Н. Нехорошева, Н. И. Богдан. − Минск: БГЭУ, 2003. − 219 с.
64. Инновационный менеджмент: справочн. пособ. / Под ред. Н. И. Завлина, А. К. Казанцева, Л. Э. Мендели. − М.: ЦИСН, 1998. − С. 4.
65. Ишаев В. И. Федеральная макроэкономическая политика и регионы / В. И. Ишаев // Проблемы прогнозирования. − 2001. − № 5.− С. 16.
66. Каніщенко Н. Г. Кластеризація як чинник конкурентоспроможності національної економіки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.03 / Н. Г. Каніщенко. – К., 2009. – 27 с.
67. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс; пер. с англ. О. И. Шкаратана. − М.: ГУ ВШЭ, 2000. − 608 с.
68. Клайкнехт А. Циклы нововведений: вопросы теории: пер. с англ. / А. Клайкнехт. − М.: Экономика, 1990.− 211 с.
69. Князев С. И. Построение устойчивых инновационных кластеров и их влияние на социально-экономическое развитие регионов / С. И. Князев. – Бизнесинформ. – 2007.− № 11. – С. 51−53.
70. Ковальова Ю. Кластер як новий інструмент модернізації економіки // Схід. – № 5 (83). – 2007. – С. 28-34.
71. Ковальська Л. Л. Оцінка конкурентоспроможності регіону та механізми її підвищення: монографія / Л. Л. Ковальська. – Луцьк: Надстир’я, 2007. – 420 с.
72. Колодинский С. Б. Рационализация кластерных структур инновационного развития региона: материалы IХ Международной научно-практической конференции [„Актуальные вопросы инновационной деятельности”], Симферополь, 2004. − С. 68−71.
73. Кондратьев Н. Д. Проблемы экономической динамики / Н. Д. Кондратьев. − М.: Экономика, 1989. − 268 с.
74. Концепция формирования и развития ОАО „Технопарк-Зеленоград” [Электронный ресурс]. − Режим доступа: http://www.tech-park.ru.
75. Концепція кластерів. Кластерна культура // Перспект. дослідж. − К.: Міжнар. центр перспект. дослідж., 1999. − № 2.
76. Концепція кластерної політики в Україні / [Федоренко В. Г., Тугай А М., Бойко А. Ф. та ін.] // Економіка та держава. − 2008. − № 11. − С. 5−15.
77. Кортов С. В. Инновационный потенциал и инновационная активность вузов УрФО / С. В. Кортов // Унив. упр.: практика и анализ. − 2004. − № 1 (30). − С. 61−68.
78. Кортов С. В. Оценка инвестиционной привлекательности инновационных научно-технических проектов / С. В. Кортов, А. С. Зеткин. − СПб., 2003. − 53 с. − (Инновационная деятельность; вып. 21).
79. Котельников В. Управление инновациями: стратегический подход. Гибкие корпоративные стратегии выживания и лидерства в новой экономике. – М.: Эксмо, 2007.
80. Кувалин Д. Б. Адаптация предприятий к транснациональным процессам в России / Д. Б. Кувалин. − М.: Гуманитарий, 1996. − 206 с.
81. Кузнецова С. А. Инновационные возможности: мифы и реальность / С. А. Кузнецова, В. Д. Маркова // ЭКО. − № 4. − 2002. − 80 с.
82. Кузьмін О. Кластери як чинник інноваційного розвитку підприємств і територіальних утворень / О. Кузьмін, В. Жежуха // Економіст. – 2010. − № 2. – С. 14−23.
83. Куценко Е. С. Кластеры в экономике: Основы кластерной политики государства [Электронный ресурс]. − Режим доступа: http://www.clusterresearch.org/redbook.htm.
84. Лаврикова Ю. Г. Концептуальные основы и практика реализации кластерного подхода в регионах России / Ю. Г. Лаврикова // Региональная экономика: теория и практика. − 2008. − № 22 (79). − С.21−31.
85. Лаврухина Е. Модернизационная волна или социальная необходимость? / Е. Лаврухина, Н. Зинюхина, З. Макаровская // Высшее образование в России. — 2003. − № 6. − С. 62−66.
86. Лапаева М. Г. Организация производства импортозамещающей продукции как направление развития региона: монография / М. Г. Лапаева, Д. Н. Зайцев; Оренбург. гос. ун-т. − Оренбург: ОГУ, 2002. − 134 с.
87. Лапин Н. И. Актуальные проблемы исследования нововведений // Социальные факторы нововведений в организационных системах: Труды семинара. − М.: ВНИИИСИ, 1980. − С. 6−7.
88. Логинов В. Условия инновационного развития экономики / В. Логинов // Маркетинг в России и за рубежом. − 2001. − № 2 (22). − С. 21−25.
89. Ляско А. Межфирменное доверие и шумпетерианские инновации / А. Ляско // Вопросы экономики. − 2004. − № 11. − С. 27–51.
90. Майминас Е. Информационное общество и парадигма экономической теории / Е. Майминас // Вопросы экономики. − 1997. − № 11. − С. 86–95.
91. Малахова И. В. Перспективы и проблемы функционирования корпоративных объединений в экономике Украины // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва, 2002. – № 3. – С. 228−232.
92. Малый экономический словарь / под ред. А. Н. Азрилияна. М., 2000. − С. 23.
93. Маркс К. Производство относительной прибавочной стоимости / К. Маркс // Сочинения / К. Маркс, Ф. Энгельс. − М.: Гос. изд-во полит. лит., 1960. − Т. 23. − С. 342.
94. Маршалл А. Принципы экономики. 8-е изд. – Лондон [Электронный ресурс]. − Режим доступа: http://www.econlib.org/library/Marshall/marP.html.
95. Маршалл А. Принципы экономической науки: [в 3 т.]. − Экономическая мысль Запада. – М.: Прогресс, 1993. – Т. 1. − 416 с.
96. Мерникова Н. Б. Экономический подъем Запада и инновационное мышление / Н. Б. Мерникова // Управление персоналом. − 1996. − № 12. − С. 20–27.
97. Мигранян А. А. Теоретические аспекты формирования конкурентоспособных кластеров в странах с переходной экономикой [Электронный ресурс] // Вестник Кыргызско-Российского Славянского университета, 2002. – Т.2. – № 3. – Режим доступа: http://www.krsu.edu.kg/vestnik/v3/index.htm. (215 с.)
98. Михайлівська О. „Європейський парадокс” інноваційного розвитку: уроки для України // Економіка України. – 2006. − № 9. – С. 84.
99. Мурзов К. Инновационная политика / К. Мурзов, А. Глебанова // Рос. экон. журн. − 1992. − № 7. − С. 93–99.
100. Наука в системе экономических категорий / под ред. В. Я. Ельмеева. − Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1977. − 121 с.
101. Наука России в цифрах − 2000: стат. сб. / Центр инф. и стат. − М.: ЦИС, 2000. − 122 с.
102. Нестеренко А. Современное состояние и основные проблемы институционально-эволюционной теории / А. Нестеренко // Вопросы экономки. − 1997. − № 3. − С. 9.
103. Никитин С. М. Роль государства в стимулировании научно-технического прогресса / С. М. Никитин // Общество и экономика. − 1993. − № 3. − С. 90–101.
104. Никольский А. Бизнес, опасный для денег / А. Никольский, Д. Симаков // Ведомости. − 2002. − № 136.
105. Новая постиндустриальная волна на Западе: антология / под ред. В. Л. Иноземцева. − М.: Academia, 1999. − 366 с.
106. Новая технократическая волна на западе / сост. П. С. Гуревич. − М.: Прогресс, 1986. − 450 с.
107. Новая технология и организационные структуры: пер. с англ. / под. ред. Й. Пиннингса, А. Бьюитандама. − М.: Экономика, 1990. − 269 с.
108. Нові виробничі системи і прискорений розвиток регіонів // Матеріали міжнародного економічного форуму, (16.11.2001 р.). − К.: Логос, 2002. − 197 с.
109. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики (1990) / Д. Норт. − М., 1997. − 365 с.
110. Огляди і статистика організації економічного співробітницва і розвитку [Електоронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.oecd.org/home/0,2987,en_2649_201185_1_1_1_1_1,00.html.
111. Одрехівський М. В. Маркетингово-орієнтоване управління рекреаційними інноваційними підприємствами: монографія / М. Одрехівський. – Дрогобич: Дрогобицьк. держ. пед. ун-т ім. Івана Франка, 2009. – 420 с.
112. Олейник А. Институциональная экономика / А. Олейник // Вопросы экономики. − 1999. − № 12. − С. 125.
113. Організаційно-економічний механізм розвитку регіону: трансформаційні процеси та їх інституційне забезпечення : монографія / Кол. авт.; за ред. д.е.н., проф. А. Ф. Мельник. – Тернопіль: Економічна думка, 2003. – 608 с.
114. Оренбургская область. Законы. Об инновационной деятельности в Оренбургской области [Электронный ресурс]: обл. закон от 15.07.98 г. № 87-ОЗ. − Режим доступа: http://www.economy.orb.ru.
115. Оскольский В. О перспективах становления конкурентоспособной региональной экономики / В. Оскольский // Экономика Украины. − 2007. − №12. − С. 4−11.
116. Основные бизнес-процессы в типовой интегрированной информационно-аналитической системе управления вузом / В. Н. Васильев [и др.]; Моск. гос. ин-т упр. // Индустрия образования. − М., 2001. − С. 89.
117. Основы политики Российской Федерации в области развития науки и технологий на период до 2010 г. и дальнейшую перспективу // Поиск. − 2002. − № 16. − С. 8.
118. Остапюк С. Ф. Формирование и оценка эффективности научно-технических и инновационных программ / С. Ф. Остапюк, С. А. Филин. − М.: Благовест-В, 2004. − 320 с.
119. Перспективи інноваційного розвитку України: Збірник наукових праць. − К.: Альтрепрес, 2002. − 240 с.
120. Петрина М. Базові умови створення інноваційної моделі розвитку економіки України // Економіка України. − 2006. − № 8. − С. 36−37.
121. Пилипенко И. В. Кластерная политика в России / И. В. Пилипенко // Общество и экономика. – 2007. – № 8. – С. 28.
122. Плетнев К. И. Научно-техническое развитие регионов России: теория и практика / К. И. Плетнев. − М.: ИТЦ, 1998. − 211 с.
123. Популярный экономический словарь / под ред. А. Д. Некипелова. − М.: Большая экономическая энциклопедия, 2001. − С. 63−95.
124. Портер М. Конкуренция / пер. с англ. О. Л. Пелявского и др.; под ред. Я. В. Заблоцкого и др. − М.: Вильямс, 2006. − 602 с. − (Библиотека Strategica).
125. Посібник з кластерного розвитку. − К.: Консорціум GFA, 2006. − 38 с.
126. Преобразование научно-инновационной сферы в регионе: понятийный аппарат / под ред. А. Е. Когута; Рос. акад. наук, Ин-т соц.-экон. проблем. − СПб., 1995. − 201 с. − (Теория и практика управления научно-инновационной сферой в регионе).
127. Пригожин А. И. Нововведения: стимулы и препятствия (социальные проблемы инноватики). – М.: Политиздат, 1989. – 346 с.
128. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лип. 2006 р. № 1001 // Офіц. вісн. України. − 2006. − № 30. − 2132 ст.
129. Проблеми та пріоритети формування інноваційної моделі розвитку економіки України: наук. доповідь / за ред. к.е.н. Я. Жаліло. – К.: НІСД, 2005. – 24 с.
130. Програма науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 року [Електоронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.donoda.gov.ua/main/ua/publication/content/10617.htm.
131. Промисловий потенціал України: проблеми та перспективи структурно-інноваційних трансформацій / за ред. канд. екон. наук Ю. В. Кіндзерський. – К. : Ін-т економіки та прогнозування НАН України, 2007. – 408 с.
132. Проскура Д. В., Рогова Е. М., Ткаченко Е. А. Теоретические аспекты формирования региональной кластерной политики [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.m-economy.ru/art.php3?artid=24929.
133. Развитие стратегического подхода к управлению в российских университетах / под ред. Е. А. Князева. − Казань: Унипресс, 2001. − 528 c.
134. Регионы России / Госкомстат России. − М., 2000. − Т. 2. − 333 с.
135. Родионова Л. Н. Хайруллин Р. Ф. Кластеры как форма интеграции инвестиционных ресурсов [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.ogbus.ru/ authors/Rodionova/ Rodionova_4.pdf.
136. Розвиток партнерства між місцевою владою та недержавним сектором у сфері надання громадських послуг : монографія / за ред. Ю. П. Лебединського. − Ужгород: Патент, 2003. − 192 с.
137. Романова О. А. Кластерное развитие экономики региона: теоретические возможности и практический опыт / О. А. Романова, Ю. Г. Лаврикова // Экономика региона. – 2007. – № 4. – С. 40.
138. Россия: Социальные силы и пути преодоления системного кризиса: докл. и выступления / под ред. А. В. Бузгалина. − М.: Экон. демократия, 2000. − 129 с.
139. Россия-2015: оптимистический сценарий / под ред. Л. И. Абалкина. − М.: ММВБ, 1999. − 416 с.
140. Руденко Л. Г. Виробничі системи: від локальних виробничо-територіальних систем до кластерів // Укр. геогр. журн. − 2002. − № 1. − С. 77−78.
141. Русановский В. А. Экономическая теория технологического развития стран с рыночной экономикой / В. А. Русановский. − Саратов: СГЭА, 1997. − 236 с.
142. Рыгалин Д. Б. Механизмы повышения инновационной активности при реализации кластерного подхода // ИнвестРегион. – 2006. – №5. – С. 56−63.
143. Рябченюк Ю. Кластеры – как инструмент повышения конкурентоспособности региона / Ю. Рябченюк // Регионы России – инвестиционная привлекательность и кредитоспособность: материалы круглого стола (Москва, 11 июля 2006 г.) – М.: Совет по национальной конкурентоспособности, 2006. – С. 5–21.
144. Саблук П. Т. Кластеризація як механізм підвищення конкурентоспроможності та соціальної спрямованості аграрної економіки // Економіка АПК. – 2010. – № 1. – С. 12−18.
145. Санто Б. Инновация как средство экономического развития: пер. с венг. / Б. Санто. − М., 1990. − 83 с.
146. Сапир Ж. К. Экономические теории неоднородных систем: Опыт исследования децентрализованной экономики / Ж. К. Сапир; пер. с фр. Н. А. Макашевой. − М.: ГУ ВШЭ, 2001. − 248 с.
147. Семенова Г. А., Богма О. С. Національний кластер − новий шлях для прискорення економічного та інноваційного зростання України // Вісник економічної науки України. – №1 (9). – 2006. – С. 127−133.
148. Сенашенко В. Многоуровневая структура: проблемы совершенствования / В. Сенашенко // Высшее образование в России. − 2002. − № 6. − С. 143–147.
149. Скоч О. Міжнародний досвід формування кластерів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.intelros.ru/index.php?newsid=352.
150. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. − М.: Эксмо, 2007. − 960 с. − (Серия: Антология экономической мысли).
151. Соколенко С. И. О кластеризации в странах ОЧІС / С. И Соколенко // Деловой вестник. – 2007. – № 12 (163). – С. 21.
152. Соколенко С. И. Производственные системы глобализации: сети, альянсы, партнерства, кластеры: Укр. контекст. − К.: Колос, 2002. – 546 с.
153. Соколенко С. И. Промышленная и территориальная кластеризация как средство реструктуризации // Социальные аспекты и финансирование индустриальной реструктуризации : материалы конференции, (26-27 окт. 2003 г.). – М.: Региональный форум, 2003. – С. 24−28.
154. Соколенко С. І. Інноваційні кластери – механізм підвищення конкурентоспроможності регіону / С. І. Соколенко. – Режим доступу : http://ucluster.org/sokolenko/2008/07/innovacijny-klastery-mexanyzmpidvyshhennya-konkurentospromozhnosti-regionu/.
155. Соколенко С. І. Кіндзерський Ю. В. Кластерний механізм інноваційного розвитку // Проблеми и перспективи инновационного развития жономики : материали XII Междунар. науч.-практ. конф. − Киев-Херсон-Симферополь, 2007. − С. 511−513.
156. Соколенко С. І. Кластер дає шанс // Урядовий кур’єр. − 2009. − № 18. − С. 5.
157. Соколенко С. І. Кластери в глобальній економіці. − К.: Логос, 2004. − 848 с.
158. Соколенко С. І. Проблеми і перспективи посилення конкурентоспроможності економіки України на основі кластерів / С. І. Соколенко // Економіст. – 2008. − № 10. – С. 31−35.
159. Соколенко С. І. Стратегія конкурентоспроможності економіки України на основі інтеграційних систем-кластерів / Доповідь на Загальноукраїнській конференції „Кластеризація – шлях до підвищення конкурентоспроможності регіонів”, (Севастополь, 23-25 травня 2006 р.). – 37 с.
160. Соколов Д. В., Титов А. Б., Шабанова М. М. Предпосылки анализа и формирования инновационной политики. − СПб.: ГУЭФ, 1997. − С. 32.
161. Солоу Р. Перспективы теории роста / Р. Солоу // Мировая экономики и международные отношения. − 1996. − № 8. − C. 17.
162. Социум XXI века: рынок, фирма, человек в информационном обществе / под ред. А. И. Колганова. − М.: ТЕИС, 1998. − 279 с.
163. Становление духа университета: Опыт самопознания / под ред. В. И. Бакштановского, Н. Н. Карнаухова. − НИИ прикладной этики, Тюм. ГНГУ. − Тюмень, 2001. − 755 с.
164. Статистика науки и инноваций: Краткий терминологический словарь / под ред. Л. М. Гохберга. − М.: ЦИСН, 1996. − 297 с.
165. Стеців Л. П. Інноваційне забезпечення конкурентоспроможності регіону: Дис…кандид. екон. наук : спец. 08.00.05/ Л. П. Стеців. – Львів, 2011.
166. Степаненко Д. М. Классификация инноваций и ее стандартизация // Инновации, 2004. − № 7. – С. 77−79.
167. Стиглер Дж. Экономика информации / Дж. Стиглер; пер. с англ. Н. А. Макашевой. − М.: ГУ ВШЭ, 2002. − 258 с.
168. Сухарев О. Концепция экономической дисфункции и эволюция фирмы / О. Сухарев // Вопросы экономики. − 2002. − № 10. − С. 22.
169. Суховей А. Ф. Технополисы и технопарки за рубежом: особенности структурно-функционального устройства / А. Ф. Суховей. − Екатеринбург, 1997. − 155 с.
170. Технопарк „Новосибирск”: опыт, стратегии, перспективы // Поиск. − 2002. − № 22 (680). − С. 6.
171. Титов А. Б. Характеристика и принципи классификации инноваций. – СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 1998. – С. 31.
172. Тоффлер О. Раса, власть, культура / О. Тоффлер // Новая технократическая волна на Западе. − М., 1986. − 287 с.
173. Тоффлер Э. Третья волна / Э. Тоффлер. − М.: АСТ, 1999. − 784 с.
174. Третьяк В. П. Кластеры предприятий: пути создания и результативность функционирования [Электронный ресурс] // материалы Интернет-конференции [„Сетевые формы межфирменной кооперации: стратегические вызовы и конкурентные преимущества новых организаций ХХI века”], (10 марта − 29 апреля 2004 г.). – Режим доступа: http://www.ecsocman.edu.ru/db/msg/155398.html.
175. Трифилова А. А. Управление инновационным развитием предприятия. − М.: Финансы и статистика, 2003. − 176 с.
176. Уоллес Э. Научно-технологические парки и конверсия оборонной промышленности / Э. Уоллес // Теория и практика создания научно-технологических парков и инкубаторов бизнеса. − М.: Ташкент, 1993. − С. 45. − (Научно-технологические парки, инноваци­онные бизнес-центры и инкубаторы. Отечественный опыт).
177. Урядовий портал / Вільні економічні зони в Україні [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=6502922.
178. Уткин Э. А., Морозова Г. И. Инновационный менеджмент. − М., 1996. − С. 28.
179. Фатхутдинов Р. А. Инновационный менеджмент. − СПб.: Питер, 2003. − С. 45.
180. Федоренко В. Г. Кластери – системний інструмент підвищення конкурентоспроможності економіки / В. Г. Федоренко, А. Ф. Гойко, В. Б. Джабейло // Економіка та держава. – 2007. – № 9. – С. 6–9.
181. Федулова Л. І. Інноваційна економіка : підруч. / Л. І. Федулова. – К.: Либідь, 2006. – 480 с.
182. Фигуровский Н. Будущее за инкубаторами инновационного бизнеса / Н. Фигуровский // Радикал. − 1992. − № 44. − С. 36.
183. Фридмен М., Сэвидж Л. Дж. Анализ полезности при выборе среди альтернатив, предполагающих риск. − С. 208−249.
184. Фролова Н. Л. Инновационный процесс: потенциал рынка и государства. Микроэкономика нововведений / Н. Л. Фролова; Моск. гос. ун-т, Экон. фак. − М.: МГУ: ТЕИС, 2001. − 158 с.
185. Фурсенко А. Роль инфраструктуры в снижении инвестиционных рисков / А. Фурсенко // Венчурный капитал и прямое инвестирование в России. − СПб., 2000. − 108 с.
186. Хайек Ф. А. Смысл конкуренции (1946) / Ф. А. Хайек // Индивидуализм и экономический порядок: сб. − М., 2000. − С. 365.
187. Хіменко О. Національні інноваційні кластери як механізм забезпечення реалізації пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні / О. Хіменко // Інтелект. власність. − 2009. − № 6. − С. 4 − 8.
188. Центр инновации в инженерном образовании / В. Приходько [и др.] // Высшее образование в России. − 2002. − № 6. − С. 14–17.
189. Цихан Т. В. Кластерная теория экономического развития // Теория и практика управления. – 2003. – №5. – С. 6−17.
190. Цуерман В. А. Проблемы и возможности кластеров как метода активизации инновационного развития эконономики : материалы XIII Междунар. науч.-практ. конф. по инновационной деятельности. − Киев-Симферополь-Севастополь, 2008. − С. 290−294.
191. Чевганова В., Брижань І. Кластери та їх економічне значення // Економіка України. − 2002. − № 11. − С. 35−41.
192. Черноуцан Е. М. Полюса конкурентоспособности как важнейший инструмент реализации нового курса промышленной и региональной политики Франции / Проблемы государственной политики регионального развития России : материалы Всероссийской научной конференции. – М.: Центр проблемного анализа и государственно-управленческого проектирования, 2008. – 452 с.
193. Чечелюк П. Кластер не пресмыкательство перед западом, а новая инициатива в строительном бизнесе // Зеркало недели. − 2003. − № 36.
194. Чечурина М. Н. Трансформация роли инноваций в экономическом развитии общества [Электронный ресурс]: материалы науч.-техн. конф. Моск. гос. техн. ун-та. − Режим доступа: http://www.mstu.edu.ru.
195. Шаститко А. Фридрих Хайек и неоинституционализм / А. Шаститко // Вопросы экономики. − 1999. − № 6. − С. 25.
196. Шреплер Х. Межнародные экономические организации: Справочник / пер. С. А. Тюпаева, И. Н. Фомичева. − М.: Междунар. отношения, 1999. − 456 с.
197. Шумпетер Й. Теория экономического развития. Капитализм, социализм и демократия / предисл. В. С. Автономова. − М.: ЭКСМО, 2007. − 864 с. − (Антология экономической мысли).
198. Щербаков В. А. Возможности финансирования инновационных проектов [Электронный ресурс] / В. А. Щербаков. − Режим доступа: http://www.nstu.ru.
199. Экономическая теория и трансформационный процесс / под ред. А. А. Пороховского. − М.: ТЕИС, 1999. − 238 с.
200. Экономическая теория на пороге XXI века / под ред. Ю. М. Осипова [и др.]. − М.: Юристъ, 1998. − 768 с.
201. Юзуфович Г. К. Наука при социализме: Политико-экономические проблемы / Г. К. Юзуфович. − Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1980. − 120 с.
202. Якимец В. Н. Механизмы взаимодействия некоммерческих организаций, государства и бизнес − сектора в регионах России: состояние, проблемы и перспективы / В. Н. Якимец; Рос. акад. наук, Ин-т системного анализа. − М., 1998. − 241 с.
203. Ярыгин Г. Рынок инновационных услуг (о технопарковых структурах) / Г. Ярыгин, А. Антипин // Проблемы теории и практики управления. − 1993. − № 5. − С. 41.
204. Ясин Е. Г. Российская экономика. Истоки и панорама рыночных реформ / Е. Г. Ясин. − М.: ГУ ВШЭ, 2002. − 163 с.
205. Ясин Е. Г. Перспективы российской экономики: проблемы и факторы роста / Е. Ясин // Вопросы экономики. − 2002. − № 5. − С.