Щелкунова Олена Володимирівна. Маркетинговий потенціал стратегічного розвитку регіону (на матеріалах Закарпатської області)

Короткий опис

Щелкунова Олена Володимирівна. Маркетинговий потенціал стратегічного розвитку регіону (на матеріалах Закарпатської області) : Дис... канд. наук: 08.00.05 2009

Щелкунова О.В. Маркетинговий потенціал стратегічного розвитку регіону (на матеріалах Закарпатської області). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. ДВНЗ «Ужгородський національний університет». Ужгород, 2009.
В дисертації досліджені теоретичні підходи до визначення сутності маркетингового потенціалу регіону та його місця в системі стратегічного потенціалу території.
Здійснено аналіз стану складових маркетингового потенціалу Закарпатської області та його інфраструктури, дана оцінка ролі та значення креативної економіки в системі маркетингового потенціалу області.
Вдосконалено методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності регіону на основі інтегрального показника, який включає економічну та маркетингову привабливість області. Обґрунтовано пропозиції з впровадження кластерної моделі управління маркетинговим потенціалом як фактором та інструментом стратегічного розвитку регіону.

Гносеологічний та науковий підходи до визначення стратегічного потенціалу регіону, які панують серед науковців, забезпечують багатоваріантність точок зору щодо його змістового навантаження та методологічного базису дослідження. Проведене дослідження теоретичних підходів дозволило розглядати стратегічний потенціал як сукупність складових, що формують здатність господарської системи вирішувати певні завдання. До складових стратегічного потенціалу віднесено ресурси, які є основою існування будь-якої економічної системи, а відповідно і потенціалу функціонування та потенціалу розвитку; можливості, до яких відносимо умови зовнішнього оточення; здатності внутрішні умови господарської системи досягти стратегічної мети з використанням певного набору ресурсів; організаційну структуру потенціалу, яка передбачає матрицю рівнів, на яких ці ресурси формуються та використовуються; спрямованість на розвиток, іншими словами, наявність стратегічної мети; аналітично-методичну складову, що передбачає інформаційне забезпечення управління потенціалом та його адекватну оцінку.
Широкий спектр визначень змістового наповнення потенціалу обумовив систематизацію його взаємнопідпорядкованих об’єктів на основі загальних ознак та закономірних взаємозв’язків. Це дозволяє вдосконалити класифікацію стратегічного потенціалу на основі таких ознак, як компонентна побудова та динамічність наповнення. Для забезпечення синергетичного ефекту запропоновано дерево сил потенціалу регіонального розвитку з позицій синергізму, яке включає блок регіонального управління, блок маркетингово-економічних сил, блок соціально-культурних сил.
Маркетинговий потенціал з позицій ієрархії є складовою ринкових компонентів стратегічного потенціалу регіону і представляє собою сукупну здатність маркетингової системи забезпечити її конкурентоспроможність. Маркетинговий потенціал регіону складається з маркетингового потенціалу підприємств, які розташовані на території регіону, та регіонального маркетингу. Дослідження показало, що регіональний маркетинг як частина маркетингового потенціалу буде ефективно функціонувати за умов постійного аналізу його споживачів на основі їх такої класифікації: з позицій інтересів, місця розміщення зайнятості, професійно-кваліфікаційного складу, соціальних характеристик.
Ефективність використання маркетингового потенціалу залежить від методики управління, яка поряд з системними підходами базується на вдосконаленні процесних методів управління, що дозволяють окреслити етапи стратегічного позиціонування регіону, визначення маркетингової мети та формування набору маркетингових стратегій.
Важливим фактором, який забезпечує розвиток маркетингового потенціалу, є вдосконалення методичних підходів до оцінки рівня конкурентоспроможності регіону, яку запропоновано здійснювати за допомогою показника його інтегральної привабливості. Останній може складатися з різних факторів, але в межах дисертаційної роботи виокремлено економічну та маркетингову привабливість. Економічна привабливість визначається коефіцієнтом випередження і є більш вагомою складовою формування конкурентоспроможності регіону порівняно з маркетинговою Цей показник по Закарпатській області у 2006 році склав 0,93. Маркетингова привабливість визначається через привабливість регіону для підприємств та його привабливість для населення. Для підприємств маркетингова привабливість визначається можливістю збільшення обсягів реалізації та захоплення ринку і виражається через показник оптового товарообороту до валового регіонального продукту. Для населення маркетингова привабливість — це передусім доступність до житлових ресурсів, можливість отримання вищої освіти, обсяги роздрібної торгівлі та отриманих послуг, чистота навколишнього середовища, доступ до задоволення культурних потреб. Коефіцієнт маркетингової привабливості Закарпатської області становить 0,005, що практично удвічі нижче, ніж показник по Україні. Інтегральний показник конкурентоспроможності Закарпатської області у 2006 році становив 0,007 при аналогічному показникові по Україні 0,928.
У зв’язку з тим, що маркетинговий потенціал регіону формується не тільки і не стільки у реальному секторі економіки, а головним чином пов'язаний з можливостями креативних сфер діяльності, важливим напрямом вдосконалення управління зазначеним потенціалом виступає впровадження цільових комплексних програм, методичною основою адекватності яких виступає декомпозиція цілей.
Забезпечення конкурентоспроможності регіону базується на впровадженні ефективної моделі управління його маркетинговим потенціалом. Однією з ефективних форм такого управління є кластер. Світовий досвід і дослідження українських вчених співпадають у тому, що кластер дозволяє найкращим чином виконувати всі функції регіонального менеджменту та підвищувати ефективність управління маркетинговим потенціалом. Ця перевага виникає внаслідок інтеграції фінансових, інформаційних, матеріальних та інших організаційних і маркетингових ресурсів регіону. Для здійснення загальної стратегії розвитку маркетингового потенціалу в якості базової компанії кластера рекомендовано створити маркетингову інжинірингову компанію, яка не тільки буде формувати нові ідеї, а й моделюватиме бізнес-процеси реалізації нових маркетингових заходів.