Шпак Любов Олександрівна. Економічне регулювання розвитку регіональних туристично-рекреаційних комплексів

Короткий опис

Шпак Любов Олександрівна. Економічне регулювання розвитку регіональних туристично-рекреаційних комплексів.- Дисертація д-ра екон. наук: 08.00.05, Акад. муніцип. упр. - Київ, 2014.- 503 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

ШПАК ЛЮБОВ ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 338.486 : 332.14 (477)

ЕКОНОМІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ
РЕГІОНАЛЬНИХ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ

08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант:
Царенко Оксана Вячеславівна
доктор економічних наук,
професор

Київ 2014

ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 5
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ ЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ 18
1.1. Інституціонально-економічні передумови формування
регіональних туристично-рекреаційних комплексів та регулювання їхнього розвитку 18
1.2. Концептуальні та теоретичні моделі економічного регулювання розвитку регіональних туристично-рекреаційних комплексів 42
1.3. Концепція реінжинірингу туристично-рекреаційного потенціалу за урахування принципів економічного регулювання розвитку
регіонального господарського комплексу 58
Висновки до розділу 1 79
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ УКРАЇНИ 85
2.1. Методологічні положення цільової орієнтації економічного
регулювання розвитку регіональних туристично-рекреаційних
комплексів держави 85
2.2. Вибір управлінських рішень в контексті проектування
узагальненої моделі комплексного розвитку регіонального
туристично-рекреаційного комплексу та його галузей 105
2.3. Принципи формування регіональної політики економічного
регулювання розвитку туристично-рекреаційного комплексу та її
реалізації 126
2.4. Механізм структурно-функціональної оптимізації регіональної політики на засадах кластеризації туристично-рекреаційної
діяльності 144
Висновки до розділу 2 167
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ ТА ОЦІНЮВАННЯ ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК РЕГІОНАЛЬНИХ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ 173
3.1. Дослідження стійкості й надійності функціонування сучасного стану туристично-рекреаційного комплексу та економічних проблем його розвитку 173
3.2. Умови забезпечення керованості та економічні фактори впливу на збалансованість функціонування туристично-рекреаційного
комплексу регіонів держави 195
3.3. Формування інформаційно-методичної бази щодо оцінювання масштабів розвиненості туристично-рекреаційного потенціалу
регіонів та їхнє прогнозування 222
Висновки до розділу 3 239
РОЗДІЛ 4. МОДЕЛЮВАННЯ ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ В УМОВАХ РЕСУРСНИХ ОБМЕЖЕНЬ ЗАДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ

247
4.1. Розроблення методичного підходу до формування структурно-функціональної типології регіональних туристично-рекреаційних комплексів 247
4.2. Добір методів оцінювання результативності застосування
економічних регуляторів за типами регіональних туристично-
рекреаційних комплексів 271
4.3. Прикладний інструментарій інноваційного управління
масштабами розвиненості туристично-рекреаційного
потенціалу регіонів 298
Висновки до розділу 4 320
РОЗДІЛ 5. ЕКОНОМІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ: ОРГАНІЧНІСТЬ РЕАЛІЗАЦІЇ ДІЇ ТА УПРАВЛІНСЬКІ РЕГУЛЯТОРИ 328
5.1. Формування алгоритму оцінювання вимірів інноваційності туристичної дестинації задля визначення пріоритетів у цілеорієнтованому регулюванні розвитку туристично-рекреаційних кластерів у регіоні 328
5.2. Диверсифікація інноваційно-інвестиційної компоненти економіч-ного регулювання розвитку туристично-рекреаційних комплексів 351
5.3. Реалізація цільових орієнтирів розвитку в державі регіональних туристично-рекреаційних комплексів за наслідками запровадження моделі реінжинірингу туристично-рекреаційного потенціалу 381
Висновки до розділу 5 406
ВИСНОВКИ 413
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 421
ДОДАТКИ 467

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВВП Валовий внутрішній продукт
ВРП Валовий регіональний продукт
ІР Інноваційний потенціал
КРТРПРГК Концепція реінжинірингу туристично-рекреаційного потенціалу на засадах реалізації технології економічного регулювання діяльності регіонального господарського комплексу
МЕРРРТРК Механізм економічного регулювання розвитку регіональних туристично-рекреаційних комплексів
НГ Національне господарство
НПС Навколишнє природне середовище
ПЕК Паливно-енергетичний комплекс
РПК Регіональний промисловий комплекс
РРМРТРК- структура Оптимізаційний комплекс модельних рішень структурного типу, за якими формалізовано структурно-динамічні показники ресур-сів – резервів – можливостей регіональних туристично-рекреаційних комплексів
РСЕС Регіональна соціально-економічна система
РТРК Регіональні туристично-рекреаційні комплекси
ТРК Туристично-рекреаційний комплекс
ТРКР Туристично-рекреаційний кластер регіону
ТРП Туристично-рекреаційний потенціал

ВСТУП

Актуальність теми. Ключовим фактором забезпечення надійності функціонування національного господарства та переходу до сталого розвитку регіонів держави є активна розбудова регіональних туристично-рекреаційних комплексів України. Однак зазначену проблему можна розв’язати лише у разі обґрунтування теоретико-концептуальних підходів на засадах реалізації концепції реінжинірингу туристично-рекреаційного потенціалу (ТРП) регіонів, розробленні методологічних засад економічного регулювання, отримання об’єктивного аналізу багатофункціональних залежностей між конститутивно-ключовими факторами впливу на цілеорієнтований розвиток регіональних туристично-рекреаційних комплексів (РТРК), забезпечення органічності реалізації дії управлінських регуляторів процесного типу.
При цьому одним із найбільш результативних методів антикризового управління в умовах глобалізації економіки є реінжиніринг та формування умов поступального розвитку рекреаційно-туристичного комплексу, що пов’язані з переоцінкою ролі місцевих природних, трудових та інших економічних ресурсів при змінних умовах суспільного виробництва. Тому саме політика активного реінжинірингу регіональних туристично-рекреаційних комплексів, яка спрямована на інвестування об’єктів, що підвищуватимуть цінність рекреаційної території, убезпечить раціоналізацію використання наявного стратегічного потенціалу та ефективність розвитку продуктивних сил регіонів країни.
За умов, коли відтворювальний процес в трансформаційному суспільстві характеризується нестабільністю, держава втратила важелі на розвиток окремих галузей, а економічне регулювання регіонального розвитку ще не сформувалося як цілісна система, втрачаються оптимальні структурні пропорції та просторові пріоритети соціально-економічної сфери, руйнується її рекреаційна інфраструктурна складова, загострюється проблема економічної та екологічної безпеки як окремих регіонів, так і держави в цілому.
У зв’язку з цим особливої уваги заслуговує розгляд практики економічного регулювання розвитку туристично-рекреаційної сфери на рівні регіону, оскільки саме тут зосереджені засоби виробництва, предмети праці, інноваційно-інвестиційний потенціал та потреби внутрішнього ринку, які вимагають формування адекватних механізмів економічного регулювання розвитку регіонального туристично-рекреаційного комплексу в умовах невизначеності та ризику.
Наукову базу в площині розбудови розвитку продуктивних сил і регіональної економіки становлять праці таких учених-економістів: О. І. Амоші, М. П. Бутка, В. М. Геєця, Б. М. Данилишина, Н. В. Дацій, С. І. Дорогунцова, В. Ф. Іванюти, В. В. Комірної, Д. Кліланда, А. Кондрашихіна, Дж. Лемпела, Ю. М. Манцевича, В. В. Микитенко, О. М. Невелєва, В. П. Приходька, Н. М. Проскуріної, В. Г. Прушківського, П. Л. Сука, М. І. Фащевського, О. В. Царенко, Л. Г. Чернюк. Вивченню та узагальненню проблем економічного регулювання соціально-економічного регіонального розвитку, функціонування туристично-рекреаційного комплексу та розробці стратегії комплексного просторового розвитку присвячені фундаментальні дослідження, результати яких певною мірою розкрито в наукових працях учених, зокрема О. М. Алимова, О. І. Гонти, Я. В. Остафійчука, В. Ю. Худолей, Н. Д. Чалої, М. Г. Чумаченка, І. К. Чукаєвої, А. А. Чухно, С. М. Шкарлета та ін. У цих роботах закладене вагоме методологічне та методичне підґрунтя для дослідження проблем формування антикризової політики розвитку на мікро-, мезорівнях та подолання кризових явищ у державі. Проте недостатня вивченість цієї проблематики в регіональному розрізі обумовила значущість і необхідність подальших досліджень. У першу чергу це стосується теоретико-методичних підходів до розробки стратегії економічного регулювання розвитку регіонального туристично-рекреаційного комплексу, визначення концептуальних підходів і теоретичних моделей управління цим розвитком, формування інституціонального та інвестиційного механізму подолання кризового стану в регіональному розрізі. Водночас потребують ґрунтовного наукового підходу формування домінант стратегічного управління цілеорієнтованими змінами в межах функціонування туристично-рекреаційних комплексів України для генерування умов щодо убезпечення реінжинірингу політики економічного регулювання розвитку регіонів, сприятливого інвестиційного клімату та підвищення інвестиційної привабливості туристично-рекреаційної сфери діяльності.
При цьому необхідно здійснити формалізацію опису параметрів надійності туристично-рекреаційних комплексів України в умовах нестійкого економічного середовища й ресурсних обмежень, обґрунтування оцінки інвестиційної привабливості туристично-рекреаційного комплексу та визначення організаційно-економічних механізмів системи його інвестування з урахуванням факторів інвестиційного потенціалу та інвестиційного ризику.
Саме цим і зумовлене обрання теми дисертаційної роботи, саме це і підтверджує актуальність цього дослідження, результати якого зроблять вагомий внесок у теорію розвитку продуктивних сил і регіональної економіки.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний автором напрям дослідження пов’язаний з проблематикою науково-дослідних робіт, що виконувалися у межах комплексних науково-дослідних робіт, виконаних на кафедрі обліку і аудиту, а також на кафедрі фінансів та економіки підприємств Академії муніципального правління МОН України, а саме з темами: а) «Розробка механізмів фінансово-економічного забезпечення розширеного відтворення продуктивних сил регіональних господарських систем»(номер державної реєстрації 0111U008702, 2011–2016 рр.), у межах якої автором запропоновано механізм генерування процесів інтеграційної взаємодії суб’єктів регіонального ринку туристичних послуг для активізації системоутворюючих регуляторів туристично-рекреаційних інфраструктури ринку та відповідних інструментів стимулювання відтворювальних процесів територіальної рекреаційної системи; б) «Формування системи оцінювання стратегічного потенціалу сталого розвитку регіонів України» (номер державної реєстрації 0111U008703, 2011–2016 рр.), де автором проведено дослідну перевірку модельних вирішень з оцінювання-прогнозування масштабу розвиненості туристично-рекреаційного потенціалу регіональних економічних систем, формалізованих за використання критерію відтворення в межах властивості емерджентності структури регіону, що передає структурно-динамічні зміни в межах складових реінжинірингу регіонального процесу розвитку туристично-рекреаційного комплексу.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних, методичних основ і практичних рекомендацій із економічного регулювання розвитку регіональних туристично-рекреаційних комплексів на основі впровадження механізму структурно-функціональної оптимізації регіональної політики та комплексного урахування діапазонів розвиненості регіональної економіки в контексті нарощення масштабів туристично-рекреаційного потенціалу. Для досягнення поставленої мети передбачено постановку, формулювання та вирішення таких завдань:
- сформулювати вихідні положення теорії розвитку територіальної рекреаційної системи в регіонах держави, а також обґрунтувати й ідентифікувати базові принципи та прикладний інструментарій концепції реінжинірингу туристично-рекреаційного потенціалу регіонів України;
- розробити та обґрунтувати системну парадигму забезпечення економічного регулювання діяльності регіонального господарського комплексу для побудови структурно-логічної схеми реалізації цільових функціоналів регулювання розвитку сучасних регіональних туристично-рекреаційних комплексів у контексті забезпечення переходу до сталого розвитку регіонів;
- розробити й обґрунтувати оригінальний методичний підхід до ідентифікації вимірів сприйнятливості регіональних туристично-рекреаційних комплексів та кожної з його складових до застосування в якості регулюючих засобів управлінського інструментарію процесного типу;
- здійснити добір оптимізаційного комплексу методів економічного регулюванням розвитку регіональних туристично-рекреаційних комплексів із специфічним переліком прикладного інструментарію та сформулювати науково-методичні засади задля формування типології регіонів за потенційно-факторною детермінантою «розвиненість туристично-рекреаційного комплексу та активність туристичних потоків»;
- сформувати дієвий прикладний інструментарій оцінювання та прогнозування масштабів розвиненості туристично-рекреаційного потенціалу регіонів, після чого побудувати довгостроковий прогноз масштабів розвиненості інноваційного потенціалу туристичних дестинацій і туристично-рекреаційного потенціалу регіонів держави до 2020 року;
- побудувати алгоритм оцінювання вимірів інноваційності певної турис-тичної дестинації та обчислення масштабів розвиненості її інноваційного потенціалу задля ініціювання процесів із нарощення туристично-рекреаційного потенціалу регіонів України;
- розвинути понятійно-категоріальний апарат теорії розвитку продуктивних сил і регіональної економіки та сформулювати методологічно важливі положення реалізації регіональної політики економічного регулювання розвитку туристично-рекреаційної сфери регіонів;
- охарактеризувати та обґрунтувати первинні принципи формування пріоритетів і запровадження у практику домінант регіональної туристично-рекреаційної політики в Україні на засадах інноваційної кластеризації з визначенням організаційної розбудови комплексу заходів із економічного регулювання розвитку регіональних туристично-рекреаційних кластерів;
- розробити науково-методичні положення оцінювання рівня інвестиційної привабливості туристично-рекреаційної діяльності в регіонах;
- обґрунтувати концепцію використання методик фінансово-економічного аналізу та методів виявлення закономірностей формування дієвого інструментарію економічного регулювання розвитку сучасних регіональних туристично-рекреаційних комплексів держави.
Об’єктом дослідження є процеси економічного регулювання розвитку регіональних туристично-рекреаційних комплексів України в умовах ресурсних обмежень і постійного нарощення суспільно-політичних загроз сталому розвитку регіонів держави.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні, методичні та прикладні аспекти економічного регулювання розвитку регіонального туристично-рекреаційного комплексу в контексті нарощення його потенціалу для мінімізації впливу кризових ситуацій на сталий розвиток просторових систем.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах управлінської, економічної та споріднених з ними наук. У роботі використано: історико-логічний підхід – при виявленні генезису наукової думки, переваг і недоліків розвитку туристично-рекреаційного комплексу; діалектичний метод – для встановлення взаємозв’язків та виявлення суперечностей між суб’єктами РТРК; порівняльний метод – для зіставлення особливостей економічних процесів у регіональних економічних системах держави; метод соціологічного аналізу – для оцінки якості туристично-рекреаційного потенціалу; метод аналізу і синтезу – для виокремлення найвагоміших факторів впливу та забезпечення розвитку РТРК; експериментальний метод – для обґрунтування концептуальних положень реалізації стратегій розвитку РТРК; метод аналітичного моделювання – для розроблення методики оцінювання пріоритетів економічного регулювання розвитку ТРК у регіональній економіці; синергетичний метод – для визначення ефективності діяльності РТРК в процесі розміщення інкорпорованих регіональних структур, їх концентрування в межах окремих регіонів; системний підхід – для розгляду регіональної інвестиційної та інноваційної політики як цілісної системи регіонального розвитку туристично-рекреаційного комплексу.
Інформаційною базою дослідження є матеріали Державної служби статистики України, законодавчі й нормативні документи, дослідження вітчизняних і зарубіжних учених, інформаційні матеріали міжнародних асоціацій та рейтингових агентств, офіційні результати обстежень галузей, закладів, звіти підприємств і органів державної влади, українські інтернет-ресурси.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці та обґрунтуванні теоретико-методологічних засад і методичних положень, практичних рекомендацій щодо нового вирішення проблеми підвищення результативності економічного регулювання розвитку регіональних туристично-рекреаційних комплексів України з метою нарощення та раціоналізації використання туристично-рекреаційного потенціалу регіонів в умовах ресурсних обмежень. Найсуттєвішими теоретичними і практичними результатами, які характеризують наукову новизну дослідження і особистий внесок дисертанта, є такі:
уперше:
- сформульовано положення теорії розвитку територіальної рекреаційної системи в регіонах держави, що базуються на авторській концепції реінжинірингу туристично-рекреаційного потенціалу, яка передбачає його інтеграцію для інтенсифікації процесів, поглиблення рівня спеціалізації та розподілу праці, підтримки діяльності трансферту технологій, оптимізації та реінжинірингу інноваційних процесів за рахунок реалізації технології економічного регулювання розвитку регіональних туристично-рекреаційних комплексів, сформованих у відповідності до визначених орієнтирів і умов функціонування;
- сформульовано та обґрунтовано системну парадигму забезпечення економічного регулювання діяльності регіонального господарського комплексу на засадах використання домінант системного, синергетичного, процесного і програмно-цільового підходів до процесів формування, нарощення та освоєння туристично-рекреаційного потенціалу регіонів, поєднання яких убезпечує формалізацію й добір дієвих важелів і регуляторів задля досягнення надійності функціонування регіональних туристично-рекреаційних комплексів в умовах ресурсних обмежень за рахунок ущільнення взаємодії між базовими, суміжними та забезпечуючими галузями;
- розроблено замкнену структурно-логічну схему реалізації простору цільових функціоналів економічного регулювання розвитку сучасних регіональних туристично-рекреаційних комплексів України, що спирається на одинадцять етапів формування та застосування авторського: інструментарію оцінювання-прогнозування масштабів розвиненості туристично-рекреаційного потенціалу регіонів; механізму економічного регулювання розвитку регіональних туристично-рекреаційних комплексів; концептуального підходу до розбудови в межах регіонів туристичних кластерів інноваційного типу з оригінальними програмами інвестиційного забезпечення розвитку останніх;
удосконалено:
- методичний підхід до ідентифікації вимірів сприйнятливості регіональ-них туристично-рекреаційних комплексів та кожної з його складових, що, на відміну від усталеного, спирається на: а) використання методів логічного моделювання та проектної інтерпретації вагомості впливу базових детермінант процесного управління на цілеорієнтований розвиток трьох груп галузей і виробництв; б) замкнену тріаду етапів провадження організаційно-економічних заходів: визначення об’єктів докладання зусиль і складу управлінського інструментарію; реалізації оціночних процедур; прийняття рішень за результатами добору і кількісно-якісної ідентифікації пріоритетів;
- комплекс методів економічного регулювання розвитку регіональних туристично-рекреаційних комплексів із специфічним переліком прикладного інструментарію, що використовується суб’єктами державного і регіонального управління в межах кожного регіону для визначення пріоритетних напрямів структурно-динамічної трансформації туристично-рекреаційної діяльності, а також задля розробки концепцій і цільових програм розвитку туризму, їхнього правового, інформаційного, фінансового та кадрового забезпечення;
- методичний підхід до оцінювання масштабів розвиненості туристично-рекреаційного потенціалу регіонів і вимірів інноваційності певної туристичної дестинації, що на відміну від існуючих, враховує процедуру результативності функціонування і освоєння п’яти компонент інноваційного потенціалу дестинацій, інкорпорованих до інноваційної інфраструктури регіонів; вагомості впливу кожного елементарного потенціалу на підвищення інноваційних здатностей для ранжування останніх за результатами їхнього освоєння; прогнозування розмірів розвиненості туристично-рекреаційного потенціалу регіонів з побудовою оригінальної моделі – РРМРТРК-структура;
набули подальшого розвитку:
- понятійно-категоріальний апарат теорії розвитку продуктивних сил і регіональної економіки – за рахунок оновленого й поглибленого наукового тлумачення сутності та економічного змісту понять: «ресурсна база регіонального туристично-рекреаційного комплексу»; «розвиток регіонального туристично-рекреаційного комплексу»; «економічне регулювання розвитку регіональних туристично-рекреаційних комплексів»; «туристично-рекреаційний потенціал регіону»; «інвестиційний потенціал регіонального туристично-рекреаційного комплексу»; «інвестиційний клімат регіонального туристично-рекреаційного комплексу»; «результативність функціонування регіонального туристично-рекреаційного комплексу»; «туристичний регіон»;
- первинні принципи формування пріоритетів та запровадження у практику домінант регіональної туристично-рекреаційної політики в Україні на засадах кластеризації, що спираються на специфічність реалізації простору цільових структурно-функціональних важелів і регуляторів за результатами добору оптимізаційного комплексу організаційно-економічних, інформаційних, структурних, інституційних і нормативно-правових заходів цілеорієнтованого регулювання розвитку регіональних туристично-рекреаційних комплексів;
- організаційні основи формування оптимізаційного комплексу заходів із економічного регулювання розвитку туристично-рекреаційних кластерів у межах певного регіону, що ґрунтуються на реалізації чотирьох етапів життєвого циклу їхнього функціонування (зародження, прискорення росту, гальмування росту, занепад); формування трьох типів сучасних регіональних туристично-рекреаційних комплексів (поліцентричного, моноцентричного, збалансованого типу); використання базових положень концепції реінжинірингу туристично-рекреаційного потенціалу;
- науково-методичні принципи оцінювання рівня інвестиційної привабливості туристично-рекреаційної діяльності в регіонах, що спираються на реалізацію (за трьома етапами) кваліметричних процедур із ідентифікації параметрів виробничого, фінансового, інвестиційного і кадрового потенціалів у контексті перманентного підвищення вимог до результативності використання управлінського інструментарію цілеорієнтованого добору: а) найбільш перспективних інноваційних туристичних проектів; б) методів фінансового забезпечення; в) засобів реалізації інвестиційної політики з цільовим використанням інвестиційних ресурсів і моніторингу.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що теоретичні і методологічні положення дисертаційної роботи доведені до рівня конкретних методичних розробок з оцінки впливу економічного регулювання розвитку регіонального туристично-рекреаційного комплексу на комплексний та збалансований розвиток регіональних господарських систем і практичних рекомендацій щодо налагодження ефективної взаємодії між ними. Результати дослідження можуть бути застосовані при розбудові та реалізації державної туристично-рекреаційної політики у регіонах, у роботі регіональних та місцевих органів управління при розробці стратегій і програм інвестиційного та інноваційного розвитку туризму та рекреації. Результати дослідження доцільно використовувати при підготовці навчальних програм, курсів, розділів підручників, навчальних посібників, методичних розробок, а також спецкурсів для студентів вищих начальних закладів з метою поглиблення знань про розвиток ТРК та їхню роль в умовах трансформації економіки регіонів.
Науково-прикладний доробок розв’язання проблем, що покладений в основу дослідження, використано суб’єктами державного та регіонального управління розвитком туристично-рекреаційної сфери в регіонах держави, зокрема: Комітетом Верховної ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики при розробці фундаментальних заходів та змін до нормативно-правової бази (довідка № 67/232-02 від 05.02.2014 р.); Державним агентством з інвестицій та управління національними проектами використані напрями діяльності та інструментарій, які стосуються підтримки розвитку регіонального екологічного туризму, інвестиційних проектів, що носять міжгалузевий характер (довідка № 4925-11/70-32 від 21.11.2013 р.); Івано-Франківською обласною державною адміністрацією – при оцінці ефективності розвитку туристично-рекреаційних комплексів регіонів з використанням методу множинної регресії (довідка № 7-10/736 від 03.10.2013 р.); Київською обласною державною адміністрацією у частині розроблення модельних рішень, прогнозних та програмних документів економічного регулювання розвитку регіональних туристично-рекреаційних комплексів (довідка № 79-09/43 від 26.09.2013 р.); Черкаською обласною державною адміністрацією під час розробки Програми соціально-економічного та культурного розвитку Черкаської області на 2012–2020 роки (довідка № 1068/01/01-38 від 08.09.2014 р.); Міністерством економічного розвитку і торгівлі України для вдосконалення системи реінжинірингу процесів у територіальних рекреаційно-туристичних комплексах (довідка № 03-10/508 від 17.10.2013 р.); Рівненською обласною державною адміністрацією для розроблення програмних документів щодо інвестиційного розвитку регіону (№ 011001-021/13 від 20.08.2014 р.); ПАТ «Украгрохімхолдинг» (довідка № 264/17 від 15.05.2014 р.) та ПП «Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин» (довідка № 127/25 від 2 червня 2014 р.) використані пропозиції щодо оцінки ефективності здійснення інвестиційних проектів підприємствами туристичної індустрії.
Основні результати дисертаційного дослідження використовуються в методологічному та методичному забезпеченні навчального процесу Академії муніципального управління МОН України при викладанні таких дисциплін: «Регіональна економіка», «Національна економіка», «Макроекономіка», «Економічна теорія», «Глобальна економіка» (довідка АМУ № 01-155 від 17.02.2014 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені у дисертації, отримано автором особисто на основі дослідження, аналізу і узагальнення теоретичного та практичного матеріалу і знайшли відображення в опублікованих працях та повідомленнях на науково-практичних конференціях. Матеріали кандидатської дисертації у цій роботі не використовувалися.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати наукового дослідження доповідались автором і були схвалені на міжнародних науково-практичних конференціях: «Стратегічні питання світової науки» (гр. София, 2014 р.); «Бъдещите изследвания – 2014» (гр. София, 2014 р.); «Соціально-економічний розвиток» (м. Запоріжжя, 2013 р.); «Проблемы теории и практики городского управления: экономико-правовой аспект» (м. Донецьк, 2013 р.); «Туристичний та готельно-ресторанний бізнес в Україні» (м. Черкаси, 2012 р.); «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси, 2011 р.); «Економіка та менеджмент підприємництва в параметрах національної економічної моделі України та в умовах глобалізації» (м. Черкаси, 2011 р.); «Туристичний та готельно-ресторанний бізнес в Україні: проблеми розвитку та регулювання» (м. Черкаси, 2010 р.); «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси, 2008, 2009 рр.).
Публікації. Основні положення і висновки опубліковано у 41 науковій праці загальним обсягом 43,16 обл.-друк. арк., у т. ч.: 2 монографіях (1 – особиста), 27 статтях (22 – у виданнях, визначених МОН України фаховими з економічних наук, 5 – у закордонних виданнях; з них 4 входять до наукометричних баз даних), 12 – у матеріалах науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота викладена на 466 сторінках комп’ютерного тексту, містить 57 таблиць, 51 рисунок, список використаних джерел із 398 найменувань. Із загальної кількості таблиць і рисунків лише 23 займають усю площу сторінки.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі теоретично узагальнено і запропоновано нове вирішення важливої наукової та національно-господарської проблеми щодо формування дієвої системи економічного регулювання розвитку регіональних туристично-рекреаційних комплексів у державі, що розв’язано на базі сучасної геопросторової парадигми розвитку продуктивних сил і регіональної економіки. Подані нові науково обґрунтовані розробки із забезпечення цілеорієнтованого економічного регулювання туристично-рекреаційної діяльності в регіонах держави. При цьому дисертантом: а) визначено методичні та прикладні аспекти підвищення результативності управління з формалізацією механізму структурно-функціональної оптимізації регіональної політики на засадах кластеризації регіональних туристично-рекреаційних комплексів за трьома класами макроструктурних утворень; б) розкрито організаційно-економічний інструментарій оцінювання та прогнозування масштабів розвиненості інноваційного потенціалу туристичних дестинацій і туристично-рекреаційного потенціалу регіонів держави; в) розроблено оптимальну для України модель економічного регулювання розвитку регіональних туристично-рекреаційних комплексів, що є адекватною реальним соціально-економічним, техніко-технологічним і суспільно-політичним процесам, які відбуваються в країні.
Результати дослідження дали змогу дисертанту дійти ряду теоретичних і науково-практичних висновків, основними з яких є такі:
1. Доведено, що проблема забезпечення результативності економічного регулювання розвитку регіональних туристично-рекреаційних комплексів є недостатньо розвинутою як з точки зору економічної теорії, так і розвитку продуктивних сил і регіональної економіки. Тому в роботі сформульовано базові положення теорії розвитку територіальної рекреаційної системи в регіонах держави, принципові тези якої базуються на домінантах геопросторової парадигми та авторської концепції реінжинірингу туристично-рекреаційного потенціалу, які мають концентрувати ресурсний потенціал і перетворюватися на центри залучення інвестицій, кадрів, супутніх послуг та розповсюдження технологій, інформації, маркетингових новацій. Така концепція базується на діалектичній єдності протилежних процесів – інтеграції внаслідок раціоналізації структури суспільних, виробничих і системно-універсальних відносин, технологічної взаємопов’язаності суб’єктів господарювання, їх кооперації, розподілу праці, поглиблення рівня спеціалізації, підтримки діяльності трансферту технологій, оптимізації та реінжинірингу інноваційних процесів за рахунок використання технології економічного регулювання розвитку сучасних регіональних туристично-рекреаційних комплексів, сформованих у відповідності до визначених державними програмами орієнтирів і умов функціонування національного господарства.
2. Удосконалено понятійно-категоріальний апарат теорії розвитку продуктивних сил і регіональної економіки за рахунок оновленого і поглибленого наукового тлумачення сутності та економічного змісту таких понять: ресурсна база регіонального туристично-рекреаційного комплексу як сукупність природних, туристичних, лікувально-оздоровчих, регенеруючих, культурно-історичних та еколого- і соціально-економічних ресурсів, які характеризуються територіальною цілісністю, що приводиться в рух сполученими в межах регіону з туристично-рекреаційною діяльністю галузями; розвиток регіонального туристично-рекреаційного комплексу як закономірне явище структурно-динамічних, параметричних, виробничо-господарських, техніко-технологічних, соціально-економічних, культурно-історичних і суспільно-політичних поліфункціональних трансформацій масштабів розвиненості туристично-рекреаційного потенціалу; економічне регулювання розвитку регіональних туристично-рекреаційних комплексів як ключова ресурсно-функціональна компонента процесного типу, що убезпечує формування і реалізацію дієвої стратегії розвитку регіонального туристично-рекреаційного комплексу для коригуючого впливу на фазову траєкторію розвитку соціально-економічної системи регіону; туристично-рекреаційний потенціал регіону як сукупність ресурсів, резервів і можливостей певної РСЕС, формування, нарощення та освоєння яких за рахунок процесної технології розбудови в регіоні туристично-рекреаційного комплексу інформаційно-інноваційного типу із залученням суміжних і забезпечуючих видів економічної діяльності дозволяє ініціювати процеси регенерації регіонального промислового виробництва, загальноекономічне прискорення, перехід до сталого розвитку регіону; інвестиційний потенціал регіонального туристично-рекреаційного комплексу як сукупність інвестиційних ресурсів, спрямованих на його розвиток із об’єктивною визначеністю резервів туристичної галузі та суміжних із нею видів економічної діяльності, що функціонують в межах певного регіону; інвестиційний клімат регіонального туристично-рекреаційного комплексу як сукупність структурно-динамічних параметрів, нормативно-правових чинників та організаційно-економічних умов його розвитку за рахунок гарантованого зобов’язання перед інвесторами щодо вкладення інвестицій та системно-універсальних зусиль; результативність функціонування регіонального туристично-рекреаційного комплексу як ступінь відповідності фактично досягнутого стану його розвиненості за результатами провадження цільової функції економічного регулювання у відповідності до передбачених програмами і планами орієнтирів розвитку РТРК; туристичний регіон як певна територія, що характеризується чітко вираженою спеціалізацією виробництва та невиробничої сфери, які розміщені і функціонують в межах окремої регіональної економічної одиниці.
3. У межах розробленого та обґрунтованого теоретичного підходу до ідентифікації вимірів туристично-рекреаційного потенціалу регіонів і здійснення реінжинірингу бізнес-процесів в межах регіональних туристично-рекреаційних комплексів визначено та обґрунтовано системну парадигму забезпечення економічного регулювання діяльності регіонального господарського комплексу з урахуванням рівня адаптованості в умовах ресурсних обмежень. Доведено, що остання буде заснована лише у разі використання принципів системного, синергетичного, процесного, програмно-цільового підходів до процесів формування, нарощення, освоєння туристично-рекреаційного потенціалу регіонів, поєднання яких убезпечує формалізацію і добір дієвих важелів, регуляторів задля досягнення надійності функціонування регіональних туристично-рекреаційних комплексів за рахунок ущільнення взаємодії між базовими, суміжними, забезпечуючими галузями та закономірностей ініціювання системоутворювальних явищ, що продукують результативність процесів реінжинірингу в РТРК.
4. З урахуванням системи принципів інвестиційного розвитку обґрунтовано замкнену структурно-логічну схему реалізації простору цільових функціоналів економічного регулювання розвитку сучасних регіональних туристично-рекреаційних комплексів України. Її розбудова спирається на аргументацію доцільності використання наявних передумов до міжгалузевої концентрації регіону з визначенням одинадцяти етапів формування та застосування авторського інструментарію оцінювання-прогнозування масштабів розвиненості туристично-рекреаційного потенціалу регіонів, що реалізовано за наслідками формування дієвого механізму економічного регулювання розвитку регіональних туристично-рекреаційних комплексів України. Доведено доцільність використання концептуального підходу до формування в межах регіонів держави туристичних кластерів інноваційного типу з оригінальними програмами інвестиційного забезпечення сталого розвитку останніх, що здійснено за наслідками інкорпорації до зазначених макроекономічних утворень туристичних дестинацій інноваційно-інформаційного типу. Обґрунтовано методологічні підходи щодо системного моделювання комплексного розвитку регіональної економічної політики з урахуванням тріади науково-прикладного інструментарію кластеризації процесного типу, що дозволяє сформувати організаційно-економічну основу для визначення пріоритетних напрямів реалізації регіональної політики економічного регулювання туристично-рекреаційної сфери та оптимізаційного комплексу засобів її цілеорієнтованого управління.
5. Виокремлено методичні підходи до ідентифікації вимірів сприйнятливості регіональних туристично-рекреаційних комплексів, його складових до застосування в якості регулюючих засобів управлінського інструментарію процесного типу. Прикладні розробки спираються на: а) використання методів логічного моделювання та проектної інтерпретації вагомості впливу базових детермінант процесного управління на цілеорієнтований розвиток трьох груп галузей і виробництв (що формують матеріальну основу туристично-рекреаційної діяльності в регіоні, беруть участь у створенні туристичного продукту і послуг, є суміжними забезпечуючими); б) замкнену тріаду етапів провадження організаційно-економічних заходів: визначення об’єктів докладання зусиль і складу управлінського інструментарію, реалізації оціночних процедур, прийняття рішень за результатами кількісно-якісної ідентифікації пріоритетів, активізації існуючої діяльності туристично-рекреаційних систем, гармонізації інтересів учасників інвестиційного процесу і досягнення цільових орієнтирів регіонального розвитку на єдиній стратегічній основі.
6. Розроблено та сформовано комплекс методів економічного регулюванням розвитку регіональних туристично-рекреаційних комплексів із специфічним переліком прикладного інструментарію, що рекомендовано використовувати суб’єктам державного і регіонального управління задля забезпечення сприятливих умов розвитку туристично-рекреаційної діяльності в межах кожного регіону. Визначено пріоритетні напрями структурно-динамічної трансформації регіональних туристично-рекреаційних комплексів, що реалізовано за використання трьох типів набору інструментів (для моноцентричних, поліцентричних та збалансованих туристично-рекреаційних комплексів регіонів). Приведене стало основою для розробки концепції та програм розвитку туризму в регіонах України, їхнього нормативно-правового, інформаційно-методичного, фінансового і кадрового забезпечення. Реалізація дії останніх дала змогу представити авторські науково-методичні засади формування типології регіонів за потенційно-факторною детермінантою «розвиненість туристично-рекреацій¬ного комплексу та активність туристичних потоків», що спирається на визначення їхнього рейтингу, виходячи з типологічних угруповань та побудови інтегральних індикаторів. Зазначене здійснено за результатами формування оригінальної системи відносних показників, що обчислено з урахуванням частоти згадувань чільних понять у пошукових запитах загальної мережі Інтернет.
7. Доведено необхідність використання у практиці регіонального управління авторського прикладного інструментарію з оцінювання і прогнозування масштабів розвиненості туристично-рекреаційного потенціалу регіонів, що спирається на комплекс моделей структурного типу, інкорпорованих до оригінальної моделі РРМРТРК-структура (ресурси – резерви – можливості регіональних туристично-рекреаційних комплексів різної природи). За наслідками її трансформації визначено узагальнений інтегральний показник на основі застосування у модельних рішеннях єдиного критерію оцінки елементарних компонент – ресурсів, резервів і можливостей певного регіонального туристично-рекреаційного комплексу, обчислених із урахуванням сумарної частки остатнього із часткою інтернет-згадувань у загальному обсязі відповідно ВРП, ВДВ і капітальних інвестицій у виробничі та невиробничі його засоби.
8. Формалізовано дію механізму оцінювання вимірів інноваційності певної туристичної дестинації через реалізацію семи етапів та комплексу економетричних і експертних процедур щодо визначення результативності функціонування й освоєння п’яти компонент інноваційного потенціалу туристичних дестинацій. Їх інкорпоровано до інноваційної інфраструктури регіонів, до якої включено: фінанси, матеріальну базу, інформацію, кадри та консалтинг; вагомості впливу кожного елементарного потенціалу зі складу інноваційного потенціалу туристичної дестинації регіону на реалізацію процесів управління підвищенням інноваційних здатностей. Зазначене дозволило здійснити ранжування останніх за трьома групами за результатами їхнього освоєння у двадцяти чотирьох регіонах, які спираються на систему багатовимірних показників-індикаторів результативності комплексного управління базовими, матеріальними та забезпечуючими галузями і виробництвами, що репрезентують розвиток туристично-рекреаційної діяльності в регіоні з урахуванням його специфічності та режимних характеристик функціонування.
9. За наслідками формалізації оптимальної для України моделі економічного регулювання розвитку сучасних регіональних туристично-рекреаційних комплексів побудовано прогноз (до 2015–2020 рр.) масштабів розвиненості інноваційного потенціалу туристичних дестинацій та туристично-рекреаційного потенціалу регіонів держави.
Врахування імовірнісних структурно-динамічних змін розвитку регіональної економічної системи до 2020 року дозволило формалізувати прогнозні коефіцієнти вагомості впливу певних масштабів розвиненості інноваційного потенціалу туристичних дестинацій, що функціонують в межах загального механізм формування і реалізації політики економічного регулювання регіонів на темпи її розвитку до 2020 р.
10. За наслідками запровадження домінант концепції реінжинірингу туристично-рекреаційного потенціалу і оптимізаційного комплексу регуляторів, специфічних для трьох типів регіональних туристично-рекреаційних комплексів, встановлено прогнозні значення досягнення цільових орієнтирів розвитку: найвищі темпи нарощення ТРПР до 2020 року матимуть РТРК поліцентричного типу (від 1,10 до 1,14); середні – збалансовані РТРК (від 1,09 до 1,12); найнижчі – РТРК моноцентричного типу (від 1,08 до 1,11).
Обґрунтування методологічних положень формування і реалізації регіональної політики економічного регулювання розвитку РТРК дало змогу сформувати з урахуванням паритету економічної функції максимізації результатів при мінімізації витрат різних за природою ресурсів, резервів і можливостей певної регіональної соціально-економічної системи первинні принципи визначення цільових орієнтирів і пріоритетів розвитку регіональних туристично-рекреаційних комплексів.
11. Запропоновано до використання регіональними корелянтами, які опікуються питаннями підвищення результативності управління:
а) організаційні основи формування оптимізаційного комплексу заходів із економічного регулювання розвитку туристично-рекреаційних кластерів у межах певного регіону, що спираються на особливості: реалізації чотирьох етапів життєвого циклу їхнього функціонування (зародження, прискорення росту, гальмування росту, занепад); формування трьох типів сучасних регіональних туристично-рекреаційних комплексів (поліцентричного, моноцентричного, збалансованого типу); використання базових положень концепції реінжинірингу туристично-рекреаційного потенціалу;
б) концепцію використання методик фінансово-економічного аналізу і методів виявлення закономірностей формування дієвого інструментарію економічного регулювання розвитку сучасних регіональних туристично-рекреаційних комплексів держави, дотримання яких базується на розробленні п’яти етапів реалізації інвестиційної політики, що передбачають: визначення інвестиційної привабливості РТРК; ранжування пріоритетних напрямів інвестицій; оцінку ефективності інвестиційних проектів; розробку програми інвестиційних заходів у РТРК; обчислення обсягів ресурсних витрат інвестиційного призначення на реалізацію програми з пошуком джерел фінансового забезпечення для конкретного підприємства.
Основні наукові результати дослідження дають підстави рекомендувати практичні рекомендації для державних і регіональних органів виконавчої влади щодо використання науково-методичних принципів із оцінювання рівня інвестиційної привабливості туристично-рекреаційної діяльності в регіонах. Доведено, що їхнє запровадження повинно спиратися на реалізацію (за трьома етапами вирішення науково-прикладних проблем) авторських кваліметричних процедур з ідентифікації параметрів виробничого, фінансового, інвестиційного та кадрового потенціалів в контексті перманентного підвищення вимог до результативності управлінського інструментарію цілеорієнтованого впливу. До останнього, за використання методів добору, залучено: а) способи формування і визначення найбільш перспективних інноваційних туристичних проектів (турів, туристичного продукту та послуг); б) методи фінансового забезпечення (проектного та іпотечного кредитування, кредитної кооперації, диверсифікації іноземних інвестицій); в) засоби реалізації інвестиційної політики (за результатами удосконалення систем контролювання за цільовим використанням інвестиційних ресурсів і моніторингу) за урахування ідентифікації певного РТРК до одного з трьох класів (моноцентричного, поліцентричного та збалансованого) міжгалузевої та міжрегіональної взаємодії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аакер Д. Стратегічне ринкове управління / Д. Аакер ; [пер. з англ. за ред. Ю. Н. Каптуревського]. – Львів : Світ історії, 2003. – 544 с.
2. Адміністративно-територіальний устрій та сталий розвиток регіону (концептуальні основи та методологія) : монографія / [Бабаєв В. М., Товажнянський Л. Л., Годлевський М. Д. та ін]. – Харків : Національний технічний ун-т «Харківський політехнічний ін-т», 2008. – 316 с.
3. Азар В. И. Экономика и организация туризма / В. И. Азар. – М. : Профиздат, 1983.
4. Актуальні проблеми економічного розвитку України : матеріали наук. конф. молодих учен. РВПС України НАН України, Київ, 1 листоп. 2005 р. / ред.: Б. М. Данилишин; НАН України, Рада по вивч. продукт. сил України. – К., 2006. – 95 c.
5. Алимов О. М. Ідентифікація базових компонент системи управління потенціалом сталого розвитку [Текст] / О. М. Алимов, О. О. Демешок // Економіка природокористування і охорони довкілля : збірник наукових праць. – К. : Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України, 2013. – С. 5–13.
6. Алимов О. М. Стратегічний потенціал – сукупні можливості національної економіки по досягненню цілей збалансованого розвитку / Алимов О. М., Микитенко В. В. // Продуктивні сили України : науково-теоретичний економічний журнал. – К. : Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, 2006. – № 1. – С. 135–151.
7. Амоша О. І. Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 28–30 трав. 2009 р., Дніпропетровськ. Т. 1 / ред.: О. І. Амоша; Нац. гірн. ун-т, Ін-т економіки пром-сті НАН України, Навч.-наук. ін-т економіки промисл. розв. НГУ, Спілка економістів України, Ін-т економіки НГУ. – Дніпропетровськ, 2009. – 247 c.
8. Амоша О. І. Про напрями розвитку туристичної сфери у промисловому місті / О. І. Амоша // Соц.-екон. пробл. сучас. періоду України. – 2008. – Вип. 2. – С. 333–347.
9. Амоша О. І. Структурні реформи економіки: світовий досвід, інститути, стратегії для України : монографія / О. І. Амоша, С. С. Аптекар, М. Г. Білопольський, С. І. Юрій, Б. М. Андрушків; ред.: В. І. Ляшенко, Є. В. Савельєв; НАН України, Ін-т економіки пром-сті, Терноп. нац. екон. ун-т, Акад. екон. наук України. – Тернопіль : Екон. думка; Донецьк, 2011. – 846 c.
10. Ансофф И. Стратегическое управление / Ансофф И.; сокр.пер. с англ.; науч.ред. и авт. предисл. Л. И. Евенко. – М. : Экономика,1989. – 519 с.
11. Арон Р. Етапи розвитку соціологічної думки / Реймон Арон ; пер. з фр. Г. Філіпчук. – К. : Юніверс, 2004. – 688 с.
12. Артеменко В. Р. Комплексне оцінювання ефективності соціально-економічного розвитку регіонів на основі критеріїв якості життя населення / В. Р. Артеменко // Регіональна економіка : науково-практичний журнал. – № 3. – 2005. – С. 84–93.
13. Архангельський Ю. Деякі питання структурної перебудови економіки України / Ю. Архангельський // Економіка України. – 2010. – № 9. – С. 26–32.
14. Баєва О. В. Організаційно-економічні засади управління туристично-рекреаційними комплексами / О. В. Баєва // В кн.: Индустрия гостеприимства в странах Европы. – Симферополь : Издательский центр Крымского института бизнеса, 2008. – С. 14–16.
15. Бакунов О. О. Роздрібні торговельні мережі: стратегії розвитку : монографія / О.О. Бакунов, В. А. Распопова. – Донецьк : Ноулідж, 2012. – 184 с.
16. Бандур С. І. Сучасна регіональна соціально-економічна політика держави: теорія, методологія, практика / Бандур С. І., Заяць Т. А., Терон І. В. – К. : Принт-експрес, 2002. – 250 с.
17. Бардиш Г. О. Трансформація економіки України в напрямку соціальної спрямованості : монографія / Г. О. Бардиш. – К. : Хай-Тек Прес, 2009. – 584 с.
18. Баумгартен Л. В. Использование бенчмаркинга для повышения эффективности и конкурентоспособности деятельности туристских фирм [Текст] / Л. В. Баумгартен // Маркетинг в России и за рубежом. – 2010. – № 1. – С. 63–73.
19. Безпарточний М. Г. Кластерна модель забезпечення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання у контексті регіонального функціонування / М. Г. Безпарточний // Экономические инновации. – Вып. 30. – 2007. – С. 24–32.
20. Бернотеш М. Управление денежными потоками / М. Бернотеш, Р. Найт; пер. с англ. Е. Бугаевой. – СПб. : Питер, 2004. – 240 с.
21. Биркович В. І. Модернізація туристичного рекреаційного потенціалу регіонів України / В. І. Биркович // Статистика України. – 2006. – № 3. – С. 38–86.
22. Бистряков І. К. Економічний простір: аспекти методологічного визначення / І. К. Бистряков, Л. Г. Чернюк. – К. : РВПС України НАН України, 2006. – 56 с.
23. Білорус О. Г. Глобальна перспектива і сталий розвиток: (Системні маркетол. дослідж.) / О. Г. Білорус, Ю. М. Мацейко. – К. : МАУП, 2005. – 492 с. : іл.
24. Бландел Р. Эффективные бизнес-коммуникации. Принципы и практика в эпоху информации : пер. с англ. / Р. Бландел. – СПб. : Питер, 2000. – 384 с.
25. Бланк И. А. Управление использованием капитала / И. А. Бланк. – К. : Ника-Центр, 2000. – 656 с.
26. Бойко М. Г. Туристична привабливість України: закономірності формування та орієнтири розвитку / М. Г. Бойко // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – № 16. – С. 34.
27. Бондар І. К. До питання продуктивності економіки України / І. К. Бондар // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. – № 10. – С. 20–23.
28. Борущак М. Проблеми формування стратегії розвитку туристичних регіонів : монографія / М. Борущак. – Львів : ІРД НАН України, 2006. – 288 с.
29. Бочок М. П. Управління регіоном : навч. посіб. до практ. та самост. занять / М. П. Бочок, М. П. Бутко, Д. І. Котельников; Центр підвищення кваліфікації держ. службовців і кер. держ. п-в, установ й орг. Чернігів. облдержадмін. – Чернігів : Сіверян. думка, 2001. – 280 c.
30. Буркальцева Д. Д. Державні механізми управління макроекономічною безпекою України / Д. Д. Буркальцева // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 11. – С. 29–37.
31. Буркинский Б. В. Природопользование: основы экономико-экологической теории / Буркинский Б. В., Степанов В. Н., Харичков С. К. – Одесса : ИПРЭЭИ НАН Украины, 1999. – 350 с.
32. Бутенко О. О. Вдосконалення системи підтримки розвитку малого підприємництва в регіоні на підставі кластерного підходу / О. О. Бутенко, І. М. Сараєва // Экономические инновации. – 2007. . – № 28. – С. 40–49.
33. Бутко М. П. Кластерний підхід до розвитку базових галузей регіональної економіки в сучасних умовах [Текст] : монографія / М. П. Бутко, Г. М. Самійленко ; під заг. наук. кер. д-ра екон. наук, проф. М. П. Бутка ; Черніг. держ. технол. ун-т. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2012. – 371 с. : рис., табл.
34. Бутко М. П. Регіональні особливості економічних трансформацій в перехідній економіці : монографія / М. П. Бутко; Рада по вивч. продукт. сил України НАН України, Ун-т сучас. знань. – К. : Знання України, 2005. – 476 c.
35. Возна Л. Ю. Основні суперечності та перспективи використання соціально-економічного потенціалу регіонів України / Л. Ю. Возна // Стратегічні пріоритети. – 2009. – № 1(10). – С. 167–174.
36. Воробйова О. А. Глобалізація в рекреаційно-туристичній сфері як передумова переходу до сталого рекреаційно-туристичного природокористування / О. А. Воробйова // Вісник Криворізького економічного інституту. – 2008. – № 4. – С. 133–136.
37. Воробйова О. А. Економіко-правові основи сталого розвитку рекреаційно-туристичного природокористування / О. А. Воробйова // Вісник соціально-економічних досліджень. – № 34. – Одеса : Одеський державний економічний університет, 2008. – С. 311–317.
38. Воробйова О. А. Механізми стимулювання рекреаційно-туристичного природокористування : дис. … канд. екон. наук / О. А. Воробйова / Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. – Одеса, 2007. – 241 с.
39. Воробйова О. А. Напрямки вдосконалення регуляторної політики розвитку вітчизняного рекреаційно-туристичного комплексу / Воробйова О. А., Дишловий І. М., Харічков С. К. // Экономические инновации : сб. научн. трудов. – Одесса, 2007. – Вып. 31. – С. 185–193.
40. Воробйова О. А. Напрямки реструктуризації рекреаційно-туристичного комплексу Одеського регіону / Воробйова О. А., Дишловий І. М. // Экономические инновации : сб. научн. трудов. – Одесса, 2011. – Вып. 42.
41. Воробйова О. А. Проблеми природокористування та сталого розвитку в рекреаційно-туристичній сфері : монографія / Воробйова О. А., Дишловий І. М., Харічков С. К. – Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2009. – 374 с.
42. Воробьёва А. А. Рациональное использование природных рекреационно-туристических ресурсов как принцип рекреационно-туристического природопользования / Воробьёва А. А., Дышловой И. Н., Харичков С. К. // Екологія міст та рекреаційних зон : тези докл. та вист. наук.-практ. конф. / за заг. ред. В. М. Небрат. – Одеса : Інноваційно-інформаційний центр «ІНВАЦ», 2010. – 432 с. – С. 61–64.
43. Габрель М. М. До зміни парадигми в просторовій організації суспільства / М. М. Габрель // Соціально-економічні дослі¬дження в перехідний період. Вип. XX: Сталий розвиток та екологічна безпека / ред. кол.: М. І. Долішній (відп. ред.) та ін. – Львів : ІРД НАН України, 2000. – С. 57–66.
44. Галушкина Т. П. Экономические инструменты экологического менеджмента (теория и практика) / Т. П. Галушкина. – Одесса : Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2000. – 280 с.
45. Гаман П. І. Розвиток рекреаційної сфери Карпатського регіону України: теорія та практика державного регулювання [Текст] : монографія / П. І. Гаман; НАН України, Рада по вивченню продукт. сил України. – Донецьк : Юго-Восток, Лтд, 2008. – 306 с. : табл.
46. Ганущак-Єфіменко Л. М. Методи управління інноваційним розвитком підприємств / Л. М. Ганущак-Єфіменко // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 11. – С. 83–95.
47. Гарбера О. Є. Основні теоретичні та практичні аспекти інноваційної діяльності в туристичному господарстві України / О. Є. Гарбера // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – № 23. – С. 29–31.
48. Геєць В. М. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку : монографія / В. М. Геєць. – К. : Інститут економіки та прогнозування НАН України; Фенікс, 2003. – 1008 с.
49. Геєць В. М. Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізаційних викликів : монографія: у 2 ч. Ч. 1 / за ред. В. М. Гейця, А. А. Мазаракі. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. – 389 с.
50. Генеральна схема планування території України : затв. Законом України від 7 лютого 2002 р. № 3059-Ш // Управління сучасним містом. – 2002. – № 1–3. – С. 165–173.
51. Герасимчук З. В. Виробничий потенціал регіону: методика оцінки та механізми нарощення : монографія / З. В. Герасимчук, Л. Л. Ковальська. – Луцьк : ЛДТУ, 2003. –242 с.
52. Герасимчук З. В. Історичні та соціально-економічні передумови формування регіональної політики сталого розвитку в Україні / З. В. Герасимчук // Міжнародна економіка : зб. наукових праць. – Вип. 29. – К. Інститут Світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2005. – С. 81–95.
53. Гоблик В. В. Формування кластерів у рекреаційно-туристичному комплексі : автореф. дис. … канд. екон. наук / ДНВЗ «Ужгородський національний університет» – Ужгород, 2009. – 24 с.
54. Гойко А. Ф. Методи оцінки ефективності інвестицій та пріоритетні напрями їх реалізації [Текст] / А. Ф. Гойко. – К. : ВІРА-Р, 1999. – 320 с. : іл.
55. Голляк Ю. Визначення конкурентоспроможності регіонально-галузевої економіки в умовах глобалізації / Ю. Голляк // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 11. – С. 165–172.
56. Гонта О. І. Теоретичні основи регіоналізму в умовах глобалізації / О. І. Гонта // Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій (регіональний аспект) : зб. наук. праць. –Донецьк : ДонНУ, 2007. – С. 154–160.
57. Горник В. Взаємодія та розподіл функцій держави і регіонів як суб'єктів реалізації промислової політики / В. Горник // Управління сучасним містом. – 2004. – № 7–9. – С. 154–160.
58. Гранберг А. Г. Основы региональной экономики : учебник / А. Г. Гранберг. – М. : ГУВШЭ, 2001. – 495 с.
59. Гринів Л. С. Національна економіка / Л. С. Гринів, М. В. Кічурчак. – Львів : Магнолія, 2010. – 461 с.
60. Грущинська Н. М. Детермінанти сучасного економічного розвитку / Н. М. Грущинська // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. – № 8. – С. 56–59.
61. Гудзь П. В. Економічні проблеми розвитку курортно-рекреаційних територій / П. В. Гудзь. — Донецьк : ІЕПД НАН України, ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2001. — 270 с.
62. Гулич О. І. Екологічно збалансований розвиток курортно-оздоровчих територій: питання теорії і практики : монографія / О. І. Гулич. — Львів : ІРД НАН України, 2007. – 208 с.
63. Гуменюк А. М. Інституціональні та структурні зміни в конкурентоспроможності регіону / А. М. Гуменюк // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности : сб. науч. тр. – Донецк : НАН Украины; Ин-т экономики пром-ти, 2008. – Т. 1. – Вып. 1. – 346 с.
64. Гуменюк А. М. Регіональний вимір безпеки структурно-інституціональної трансформації / А. М. Гуменюк // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Структурна перебудова економіки: регіональний аспект : зб. наук. пр. / НАН України, Ін-т регіональних досліджень; ред. кол. В. С. Кравців (відп. ред.). – Львів, 2012. – Вип. 3(95). – 344 с.
65. Гуменюк А. М. Структурні деформації та диспропорції та конкурентоспроможність економіки України / А. М. Гуменюк, А. І. Мокій, М. І. Флейчук // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ : сб. науч. тр. – Одесса – Севастополь – Донецк : ДонНУ, РФ НИСИ в г. Донецке, 2011. – 846 с.
66. Данилишин Б. М. Економіка природокористування / Данилишин Б. М., Хвесик М. А., Голян В. А. – К. : Кондор, 2009. – 465 с.
67. Данилишин О. Кластерні об’єднання підприємств [Електронний ресурс] / О. Данилишин. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/11._ NPRT_2007/Economics/22231.doc.htm.
68. Данилишин Б. М. Макросистемна еволюція української економіки : монографія : у 2 т. – Т. 2 / Данилишин Б. М., Микитенко В. В. – К. : РВПС України НАН України, Вид-во ЗАТ «Нічлава», 2008. – 210 с.
69. Данилишин Б. М. Основні завдання активізації регіональної соціально-економічної політики України / Б. М. Данилишин, Є. М. Лібанова. – К. : РВПС України НАН України, 1999. – 68 с.
70. Данилишин Б. М. Природно-екологічний потенціал в стратегії сталого розвитку України / Б. М. Данилишин // Наука та наукознавство. – 2006. – № 3. – С. 94–100.
71. Данилишин Б. М. Просторова організація продуктивних сил України: мезо- та мікрорегіональний рівень / Данилишин Б. М., Чернюк Л. Г., Фащев¬ський М. І. – Вінниця : Книга-Вега, 2007. – 572 с.
72. Данилишин Б. М. Соціально-економічні проблеми регіонів: методологія і практика / Б. М. Данилишин, Л. Г. Чернюк, М. І. Фащевский; за ред. чл.-кор. НАН України Б. М. Данилишина. – Черкаси, 2006. – 315 с.
73. Данілов О. Д. Інвестування [Текст] : навч. посіб. для студ. вузів / О. Д. Данілов, Г. М. Івашина, О. Г. Чумаченко. – К. : Комп’ютерпрес, 2001. – 364 с.
74. Дацій Н. В. Методичні підходи до моніторингу ресурсного потенціалу промисловості [Електронний ресурс] / Н.В. Дацій Н.В // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2013. – № 1. – Режим доступу до журналу: http: // www.dy.nayka.com.ua.
75. Дацій Н. В. Механізм фінансування виконання інвестиційних регіональних програм економічного розвитку / Н. В. Дацій // Наукові праці : науково-методичний журнал. – Вип. 160. – Т. 172. Державне управління. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2011. – С. 98–102.
76. Дацій Н. В. Особливості реалізації механізмів державного управління сталим розвитком регіонів України / Н. В. Дацій // Національне господарство України: теорія та практика управління : [зб. наук. пр.] / Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України». – К. : ДУ ІЕПСР НАН України, 2011. – С. 20–27.
77. Дацій Н. В. Соціальні засади інвестування національної економіки [Текст] : монографія / Н. В. Дацій, С. О. Корецька; НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. – Донецьк : Юго-Восток, Лтд, 2007. – 328 c.
78. Дерегулювання економіки: проблеми та перспективи : монографія / [за заг. ред. Кизима М. О., Іванова Ю. Б.]. – Харків : ВД «ІНЖЕК», 2013. – 280 с.
79. Державне регулювання економіки : навч. посіб. / Л. Г. Чернюк, Т. І. Пішеніна, Т. В. Пепа; Відкритий міжнар. ун-т розв. людини «Україна». – К., 2007. – 321 c.
80. Державне регулювання економіки України: методологія, напрями, тенденції, проблеми / за ред. М. М. Якубовського. – К. : НДЕІ Міністерства економіки України, 2005. – 410 с.
81. Дишловий І. М. Контури концепції розвитку рекреаційно-туристичної сфери в Українському Приазов’ї / І. М. Дишловий // Науковий вісник ОДЕУ. – 2011. – № 10.
82. Дишловий І. М. Новітні тенденції в стратегічному управлінні об’єктами туристичної індустрії / Дишловий І. М., Светлічна Д. О. // Механізм регулювання економіки. – 2011. – № 1.
83. Дишловий І. М. Основні риси сталого розвитку рекреаційно-туристичного комплексу України / І. М. Дишловий // Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях : матеріали наук.-практ. конф., м. Бахчисарай, 16–17 квітня 2009 р. / НДІ сталого розвитку та природокористування. – Сімферополь : СОНАТ: НДІ СРП, 2009. – С. 47–49.
84. Дишловий І. М. Питання формування та функціонування кластерів у рекреаційно-туристичному комплексі регіону / І. М. Дишловий // Экономические инновации : сб. научн. трудов. – Одесса, 2011. – Вып. 42.
85. Дишловий І. М. Програмно-цільовий метод як інструмент управління розвитком рекреаційно-туристичних регіонів / І. М. Дишловий // Экономические инновации : сб. научн. трудов. – Одесса, 2011. – Вып. 41. – С. 77–88.
86. Дишловий І. М. Розвиток туризму як стимулюючий фактор оздоровлення екологічної ситуації на території / І. М. Дишловий // Структурна перебудова та екологізація економіки в контексті переходу України до збалансованого розвитку : матеріали ІІІ Українського екологічного конгресу, 10–11 грудня 2009 р. – К. : Центр екологічної освіти та інформації, 2009. – С. 154–157.
87. Дишловий І. М. Стратегії розвитку регіонів рекреаційно-туристичної спеціалізації / І. М. Дишловий // Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою : матеріали доповідей учасників третьої науково-практичної конференції (13–14 вересня 2007 року, Бердянськ). Частина друга. – Бердянськ : АРІУ ЗНТУ, 2007. – С. 34–35.
88. Дишловий І. М. Сучасні організаційні рішення регіонального розвитку рекреації та туризму: кластеризація та комплексні програми : монографія / І. М. Дишловий. – Одеса : ІПРЕЕД НАН України, 2010. – 262 с.
89. Дишловий І. М. Умови та шляхи появи нових територій рекреаційно-туристичного призначення / І. М. Дишловий // Вісник Донецького Національного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. – 2010. – № 4 (48). – С. 169–176.
90. Дишловий І. М. Формування ринково-орієнтованої стратегії розвитку санаторно-курортного комплексу України / І. М. Дишловий // Экономические инновации : сб. научн. трудов. – Одеcса, 2005. – Вып. 22. – С. 88–96.
91. Дишловий І. М. Формування стратегії управління санаторно-курортною галуззю України / І. М. Дишловий // Экономические инновации : cб. научн. трудов. – Одесcа, 2003. – Вып. 17. – С. 173–181.
92. Дишловий І. М. Шляхи подолання перешкод розвитку рекреації та туризму в приморських регіонах України / І. М. Дишловий // Экономические инновации : cб. научн. трудов. – Одеcса, 2009. – Вып. 35. – С. 124–132.
93. Діяльність суб’єктів господарювання у 2012 році : статистичний збірник [Текст] / за ред. Жук І. М. – К. : Державна служба статистики України, Вид-во ТОВ «Август Трейд», 2013. – 841 с.
94. Діяльність суб’єктів малого підприємництва у 2012 році : статистични