СТРІХАР Оксана Іванівна ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ДО ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЇ МУЗИЧНОГО НАВЧАННЯ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. ДРАГОМАНОВА
На правах рукопису
СТРІХАР Оксана Іванівна

УДК 378.011.3-057:78
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ДО ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЇ МУЗИЧНОГО НАВЧАННЯ
13.00.04 – теорія і методика професійної освіти
ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук
Науковий консультант - доктор педагогічних наук, професор СМОЛЮК Іван Олександрович
Київ – 2015

2 ЗМІСТ ВСТУП ………………………………………………………………….. 4 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ДО ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЇ МУЗИЧНОГО НАЧАННЯ ЯК ПРОБЛЕМА …….................... 17 1.1. Стан дослідженості проблеми ……………………………………… 17 1.2. Сутність інтеграційних процесів у процесі підготовки вчителя до формування творчих здібностей школярів…………………………………… 32 1.3.Внутрішні детермінанти розвитку музичних здібностей майбутнього вчителя та учнів............................................................................. 60 1.4. Вплив педагогічної діяльності вчителя на розвиток музичних здібностей школярів…………………………………………………………. 72 Висновки до першого розділу…………………………………………… 89 РОЗДІЛ 2. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ДО ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЇ МУЗИЧНОГО НАЧАННЯ ………………………...................... 93 2.1. Дослідження проблем впливу на музичну діяльність і навчання музиці психологічних типів особистості ……………………………………. 93 2.2. Індивідуально-психологічні особливості музичної діяльності й навчання музиці ……………………………………………………………….. 114 2.3. Дослідження стратегій сприйняття й переживання музики ……… 122 Висновки до другого розділу ..………………………………………….. 164 РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТУВАННЯ МУЗИЧНОГО НАЧАННЯ ПРИ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЇ…………………………………………………………………….. 167 3.1. Сутність і структура інтеграції музичного навчання………………………………………………………………………… 167 3.2. Потенціал форм і методів підготовки вчителя до формування творчих здібностей школярів в умовах інтеграції музичного навчання……………………………………………………………………….. 179
3 3.3. Варіанти інтегративного підходу в навчальних курсах і програмах з музичного мистецтва…………………………………………… 195 Висновки до третього розділу .………………………………………….. 214 РОЗДІЛ 4. КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ДО ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЇ МУЗИЧНОГО НАЧАННЯ ……………………………………. 217 4.1. Організаційно-педагогічні умови піготовки вчителя до формування творчих здібностей школярів на засадах інтеграції……………………………………………………………………….. 217 4.2. Основні підходи до створення концептуальної моделі підготовки вчителя до формування творчих здібностей школярів в умовах інтеграції музичного навчання………………….………………………………………… 237 4.3. Застосування принципу інтеграції у освітньому процесі навчання музичному мистецтву…………………………………………………………. 265 Висновки до четвертого розділу .……………………………………….. 280 РОЗДІЛ 5. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ДО ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЇ МУЗИЧНОГО НАЧАННЯ…………………………………………………………………….... 284 5.1 Організація і обґрунтування експериментальної методики підготовки вчителя до формування творчих здібностей школярів…………………………………… 284 5.2. Хід та аналіз результатів формувального етапу педагогічного експерименту…………………..………………………………………………. 287 Висновки до п’ятого розділу .…………………………………………… 326 ВИСНОВКИ……………………………………………………………… 328 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………….… 331 ДОДАТКИ ..…………………………………………………………….. 377
4 ВСТУП

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Перетворення суспільства на основі гуманізації і демократизації, захопивши всі сфери соціального життя, викликало глибокі зміни у сфері освіти. В останнє десятиліття спостерігається спрямованість освіти на гуманістичні, особистісно-орієнтовані та розвиваючі освітні технології. У руслі нової освітньої стратегії, коли одним із найважливіших визнається завдання створення умов для саморозвитку та творчої самореалізації особистості, змінилося відношення до підготовки вчителя до майбутньої професійної діяльності. Успіх розвитку суспільства залежить від кількості обдарованих і талановитих людей, від найбільш повної реалізації ними своїх можливостей. У суспільній свідомості починає формуватися розуміння того, що перехід у епоху наукомістких технологій неможливий без актуалізації, збереження й множення інтелектуального і творчого потенціалу країни. Аналіз філософських, психолого-педагогічних, музично-педагогічних, музикознавчих наукових праць переконує, що проблема підготовки вчителя до формування творчих здібностей учнів є багатогранною і неоднозначною, вона привертає увагу дослідників, зокрема, до таких її аспектів: осмислення сутності і змісту творчості (В. Ніколко, Г. Рид та ін.), її природи (А. Менегетті, Я. Пономарьов, А. Шумілін та ін.); формування творчої особистості (Н. Гузій, Н. Кичук, О. Лук та ін.); розвитку особистості у творчій діяльності (О. Матюшкін, В. Шубинський та ін.); розкриття концептуальних засад теорії здібностей, співвідношення біологічного і соціального в структурі здібностей, закономірностей їх розвитку (Б. Ананьєв, О. Ковальов, Н. Лейтес, В. М’ясищев, С. Наврузов, В. Шадріков та ін.); обґрунтування психологічних засад творчих здібностей (Р. Кеттел, В. Лоуенфельд та ін.) та їх компонентного складу (В. Андрєєв, С. Максименко та ін.); впливу середовища на розвиток творчих здібностей (Р. Мілграм, Дж. Рензуллі, Ю. Хонг та ін.); формування творчих здібностей у педагогічній практиці (І. Глібов, О. Олексюк, Г. Падалка,
5 О. Рудницька, Г. Ципін, Б. Яворський та ін.) та музикознавстві (І. Арановський, Л. Мазель, В. Медушевський, Є. Назайкінський та ін.). У сучасних психолого-педагогічних дослідженнях визначено шляхи й умови підготовки вчителя до формування творчих здібностей учнів у різних видах діяльності: музичній (В. Лабунець, В. Рагозіна, Г. Рігіна та ін.); музичноігровій (О. Борисова, Н. Ветлугіна та ін.); музично-ритмічній (Н. Георгян та ін.); музично-сценічній (О. Хижна та ін.); естетично-оцінній (Д. Джола, А. Щербо, О. Дем’янчук, Л. Коваль, Г. Шевченко та ін.). Про актуальність проблеми модернізації педагогічного процесу в музичному навчанні з урахуванням сучасних вимог інтеграції в педагогіці і врахуванням психологічних аспектів навчання музики говорить зростання кількості експериментальних програм. Утім, більшість з них націлені на викладання в молодших класах. При цьому недостатньо приділено уваги самому «проблемному» шкільному віку, тобто підліткам. Ця педагогічна реальність вимагає від вищих навчальних закладів підготовки вчителів високої кваліфікації, які зможуть організувати навчальних процес, що стосується музичного навчання, на належному рівні. Проблеми підготовки вчителя музики, розвитку музичного мистецтва, музичної педагогіки, інтеграційного освоєння мистецтва взагалі, й музики зокрема, присвячена значна кількість наукових праць видних учених, у їх числі: Л. Архімович, О. Бенч-Шокало, Н. Герасимова-Персидська, С. Горбенко, М. Гордiйчук, М. Грiнченко, М. Загайкевич, Е. Зинькевич, Н. Королюк, А. Лащенко, І. Ляшенко, А. Мартинюк, Г. Падалка, О. Рудницька, М. Чрепанін, О. Щолокова та ін. Однак ці дослідження не охоплюють усіх аспектів проблеми, поза увагою дослідників лишається специфіка підготовки вчителя до формування творчих здібностей школярів, зокрема обґрунтування теоретичних засад, педагогічних умов і відповідних методик підготовки вчителя до формування творчих здібностей учнів в умовах інтеграції музичного навчання.
6 Сформована таким чином суперечлива ситуація в музичній педагогіці (що породила численні проблеми) зумовлює актуальність і вибір теми дисертаційного дослідження «Теоретико-методичні засади підготовки вчителя до формування творчих здібностей школярів в умовах інтеграції музичного навчання». Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною тематичного плану та загальної проблеми наукових досліджень кафедри музичного мистецтва Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського «Праксеологічна спрямованість професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва» (протокол № 6 від 01.04.2014 р.). Роль автора у виконанні теми полягає в розробці теоретичних, методологічних і методичних засад підготовки вчителя до впровадження педагогіко-психологічних механізмів і технологій застосування принципу інтеграції в навчанні музичному мистецтву у загальноосвітніх навчальних закладах. Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол № 6 від 5 березня 2009 року) та узгоджена в бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 2 від 30 березня 2010 року). Мета роботи полягає у розробці, обґрунтуванні та експериментальній перевірці концептуальної моделі і практичної реалізації організаційнометодичної системи підготовки вчителя до формування творчих здібностей школярів в умовах інтеграції музичного навчання. У відповідності до мети дослідження були визначені такі завдання: 1. Дослідити концептуальні засади підготовки вчителя до музичного навчання і теоретично обґрунтувати необхідність інтегративного підходу у навчанні музичному мистецтву під час формування творчих здібностей школярів.
7 2. Розвинути і доповнити понятійно-термінологічний апарат музичної педагогіки. 3. Визначити методологічні засади, розробити концептуальну модель підготовки вчителя до формування творчих здібностей школярів в умовах інтеграції музичного навчання. 4. Обґрунтувати принципи щодо підготовки вчителя через систему організаційно-педагогічних умов, які забезпечують формування творчих здібностей школярів, критерії та показники сформованості означеного феномена. 5. Впровадити у навчально-виховний процес та експериментально перевірити концептуальну модель підготовки вчителя до формування творчих здібностей школярів в умовах інтеграції музичного навчання. Об’єктом дослідження є підготовка вчителя у вищому навчальному закладі. Предметом дослідження концептуальні засади та технологія підготовки вчителя до формування творчих здібностей школярів в умовах інтеграції музичного навчання. Концепція дослідження. Концептуальною парадигмою підготовки вчителя до формування творчих здібностей школярів в умовах інтеграції музичного навчання виступає розроблений нами інтеграційно-творчий підхід, сутність якого складає сукупність науково-педагогічних уявлень щодо необхідності забезпечення взаємодії соціально-професійних, культурноосвітніх і художньо-естетичних компонентів навчального процесу, їх координації у річище творчої орієнтації професійного розвитку студентів. Детермінантами, що зумовлюють якісний рівень інтеграційних процесів у вищому навчальному закладі, визначено наступні. Забезпечення універсальності знань студентів, спрямування викладання навчальних дисциплін на подолання фахової замкненості, розширення меж вузької спеціалізації є стимулом особливого спрямування педагогічної
8 системи, що орієнтує на досягнення поліфункціональної професійної компетентності студентів. Впровадження інтеграційних процесів зумовлено зосередженням
навчально-виховного процесу на розвитку цілісності світосприйняття студентів, де ключовим моментом виступає культурологічне спрямування підготовки вчителя. Подолання культурної обмеженості, формування у студентів духовно-культурних орієнтирів педагогічної діяльності має стати основою для творчого оволодіння інтегрованими знаннями і функціональнопрактичними уміннями. Реалізація професійно-мистецького потенціалу інтегративного освітнього простору вищої школи передбачає спрямування навчально-виховного процесу на творчий розвиток майбутнього фахівця. Спеціально організований процес узгодженості і взаємодоповнення змісту навчальних дисциплін створює умови для творчого самовираження студентів, подолання догматичного інструктивізму у сприйнятті, оцінюванні і інтерпретації мистецьких явищ. Гармонізація зв’язків між окремими компонентами навчально-виховного процесу створює підґрунтя для вивільнення творчої ініціативи майбутніх учителів, спрямування її в річище музично-педагогічної діяльності. Мета дослідження, його науково-теоретичні засади, складний характер феномена, який розглядається, зумовили необхідність визначення концептуальних основ наукового пошуку на різних рівнях: методологічному, теоретичному та технологічному. Методологічний рівень дослідження цього явища відобразив взаємодію і взаємозв’язок наукових підходів і принципів до вивчення проблеми, зокрема: особистісно-орієнтованого, що дає можливість організувати навчання з урахуванням індивідуальних потреб і можливостей майбутнього вчителя, глибокої поваги до його особистості, ставлення до нього як до свідомого і відповідального суб’єкта навчально-виховної взаємодії; системного, що дає можливість вивчати майбутньому вчитею питання щодо інтеграції музичного навчання у процесі формування творчих здібностей школярів з позицій
9 цілісності, взаємозбагачення та взаємозумовленості структурних складників і компонентів системи; побачити процес формування творчих здібностей як комплекс взаємопов’язаних підсистем, об’єднаних спільною метою, розкрити його інтегративні властивості, внутрішні і зовнішні зв’язки; функціонального, як важливого методологічного чинника в організації інтеграції, здійсненні та практичному використанні результатів наукового педагогічного дослідження, що дає можливість визначити місце і роль інтеграції в макроцілісності та мікроцілісності, що, в свою чергу, дозволяє побачити проблему у взаємозв’язку з іншими педагогічними проблемами; полісуб’єктного, який відображає єдність особистісного та діяльнісного аспектів, що становлять сутність методології сучасної гуманізації педагогіки вищої школи і дають змогу розглядати творчу діяльність школярів як специфічний спосіб самореалізації особистості, певну сукупність психо-рефлексивних та соціально-психологічних особистісних утворень; Теоретичний рівень дослідження визначив систему дефініцій та теорій, без яких є неможливим розуміння сутності педагогічного явища, що вивчається, його компонентів та функцій, і містить розробку, наукове обґрунтування концептуальної моделі та практичної реалізації організаційнометодичної системи підготовки вчителя до формування творчих здібностей школярів в умовах інтеграції музичного навчання. Технологічний рівень забезпечив розробку і перевірку ефективної концептуальної моделі як складника підготовки вчителя до формування творчих здібностей школярів. Сукупність організаційно-педагогічних умов, засобів, форм, методів і технологій, передбачених моделлю, спрямована на підготовку вчителя до формування творчих здібностей школярів, складається із взаємодоповнюючих цілеспрямованих та опосередкованих уливів на формування особистості. Функціонування системи є спеціально організованим процесом, цілеспрямованим, динамічним, інноваційним за своїм характером, адаптованим до реальних умов професійного навчання педагогів.
10 Провідними системоутворювальними принципами вважаємо: загальнодидактичні (науковості, зв’язку теорії з практикою, міжпредметності, наступності, системності, доступності, диференційованості); специфічні (практичної та прикладної спрямованості, індивідуалізації, інтеграктивності,) Окреслені концептуальні положення є підґрунтям визначення гіпотези дослідження. Підготовка вчителя до формування творчих здібностей школярів в умовах інтеграції музичного навчання передбачає спеціально організовану систему навчання, яка ґрунтується на засадах поєднання комплексу названих методологічних підходів, принципів, і забезпечує грунтовну підготовку вчителя. Концептуальна модель буде ефективною, якщо будуть реалізовані організаційно-педагогічні умови, які розглядаються як інтегрована єдність прояву: створення відповідного музичного-навчального середовища для реалізації позитивної вмотивованості навчальної діяльності майбутнього вчителя у процесі вивчення дисципліни «Музичне мистецтво»; переорієнтація в цілепокладанні від процесуальних аспектів на кінцевий інтегрований результат засобами інтерактивних технологій підготовки вчителя до формування творчих здібностей учнів; розроблення та інтеграція спецкурсів музичної спрямованості, використання міжпредметних зв’язків; наявність навчальнометодичного матеріалу для організації діяльності майбутнього вчителя. Загальна гіпотеза конкретизується в часткових припущеннях, які передбачають, що підготовка вчителя до формування творчих здібностей школярів стане ефективним, якщо: інтеграція музичного навчання проектується як педагогічна система, що містить низку компонентів (мету, підходи і прийоми, визначені організаційно-педагогічні умови, комплекс форм і методів навчання, мотивації до вдосконалення творчих здібностей), які розглядаються як взаємопов’язані та взаємозумовлені складники в широкому – теоретикометодологічному плані і вузькому – з орієнтуванням на практичну реалізацію; у пропонованій концептуальній моделі передбачається використання музичного
11 навчального середовища, забезпечення інтеграції музичного навчання, а також підвищення рівня сформованості творчих здібностей майбутнього вчителя. Методологічну основу дослідження становлять філософські (М. Бердяєв, М. Каган та ін.), психологічні (Л. Виготський, В. Роменець та ін.), педагогічні (І. Волощук, М. Лазарєв, А. Мелік-Пашаєв, С. Сисоєва та ін.) концепції творчості та творчої особистості (Д. Богоявленська, В. Рибалка та ін.), дослідження творчої діяльності (О. Леонтьєв, В. Моляко та ін.), психологічні дослідження здібностей (В. Дружинін, К. Платонов, С. Рубінштейн, Б. Теплов та ін.), творчих здібностей (Д. Гілфорд, К. Роджерс, Р. Стернберг та ін.) та педагогічні технології їх формування (Б. Брилін, Н. Ветлугіна, О. Ростовський та ін.). Для науково-педагогічного дослідження підготовки вчителя до формування творчих здібностей учнів засобами музичного мистецтва використано системно-діяльнісний (Б. Ананьєв, О. Пономарьов), особистісноорієнтований підходи (І. Бех, Л. Масол, С. Науменко та ін.). Нормативноправову основу роботи становлять відповідні положення законів Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту» Державна національна програма «Освіта: Україна ХХІ століття», Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, «Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні». Теоретико-методологічною базою дисертаційного дослідження є наукові положення фундаментальних і прикладних досліджень у сфері педагогіки, музичного мистецтва, праці вітчизняних і зарубіжних учених, у яких висвітлено фундаментальні положення музичної педагогіки і підготовки вчителя у сфері музичного мистецтва. Дослідження проводилося у декількох теоретичних напрямах: загальнодидактичному (основні педагогічні принципи), частково-дидактичному (принципи й основні положення музичної педагогіки та педагогічної психології), філософсько-світоглядному і наукознавчому (дослідження
12 феномену міжнаукових зв'язків занять з музики), варіативно-програмному й категоріально-понятійному (трактування інтеграції в науці, в сучасних навчальних програмах і курсах з музики). Для досягнення поставленої мети в роботі використано ряд загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: метод теоретичного аналізу і синтезу – для узагальнення даних науково-методичної літератури, постановки завдань і вибору шляхів їх розв’язання; статистичні методи – для обробки та інтерпретації отриманих результатів; методи педагогічного дослідження: анкетування – для визначення стратегій сприйняття музичних творів та оцінки рівня підготовки вчителя до формування творчих здібностей школярів; педагогічний експеримент – для оцінки ефективності розробленої авторської концепції підготовки вчителя до викладання музики; педагогічне спостереження і тестування – для визначення впливу занять з музики на рівень підготовки вчителя до формування творчих здібностей учнів. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: - вперше: розроблено концептуальну модель підготовки вчителя до формування творчих здібностей школярів в умовах інтеграції музичного навчання як кероване, відкрите, складне утворення, що цілісно відображає навчально-виховний процес і містить цільовий, методологічний, концептуальний, формувальний, результативний блоки; - конкретизовано, які знання повинен мати вчитель про розвиток музичної обдарованості дітей як цілісний педагогічний процес, що забезпечує комплексний розвиток загальних і спеціальних здібностей, особистісних якостей. Науково обґрунтована система організаційно-педагогічних умов, які розглядаються, як створення відповідного музичного-навчального середовища для реалізації позитивної вмотивованості навчальної діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення дисципліни «Музичне мистецтво»; переорієнтація в цілепокладанні від процесуальних аспектів на кінцевий інтегрований результат засобами інтерактивних технологій підготовки вчителя до формування творчих здібностей учнів; розроблення та інтеграція спецкурсів
13 музичної спрямованості, використання міжпредметних зв’язків; наявність навчально-методичного матеріалу для майбутнього вчителя щодо організації творчої діяльності учнів; - встановлена (на противагу сформованому стереотипу міжпредметних зв'язків, що відображає не повною мірою сучасну педагогічну ситуацію) класифікація міжнаукових зв'язків на заняттях з музики у вищому навчальному закладі з урахуванням дисциплін нормативної і вибіркової частини, а також наукових сфер, що стосуються проблем педагогічної освіти; - визначено зміст і сутність принципу інтеграції як нової дидактичної і методологічної основи в освітньому процесі навчання музичному мистецтву, що полягає: у науково обґрунтованому, органічному взаємопроникненні різних галузей знань: у вигляді окремих (точкова); декількох (блокова); багатьох у сукупності (комплексна) асоціацій, символів, категорій тощо; з урахуванням вікових і психолого-педагогічних особливостей особистості учнів; з метою оптимізації й підвищення ефективності підготовки вчителя до формування творчих здібностей школярів; - удосконалено: методичні підходи вчителя до проведення емпіричних досліджень і дослідної перевірки ним способу реагування учнів на музичний матеріал. Розроблені два методи емпіричного дослідження: 1) метод психологічного портрету особистості, покликаний вивчати психіку й поведінку людини в її цілісності, з огляду на особливості взаємодії її зі світом; 2) метод «Музична піктограма», що дозволяє більш наочно і глибоко розкривати особливості реагування на музику. Відмінною рисою методу є безоціночність, відсутність зв'язку з теоретико-нормативними моделями музичного сприйняття. Як типологічний критерій обрано домінуючий спосіб реагування, що дозволяє людині розв’язувати завдання найбільш для неї зручним, звичним чином; - методичні засади музичного навчання, які полягають у розробці й апробації авторської концепції підготовки вчителя до навчання музики на основі принципу інтеграції, включаючи експериментальну діагностику формування творчих здібностей учнів 5-8 класів середньої загальноосвітньої
14 школи як найважливіших показників роботи з ними педагога-музиканта; - методичний інструментарій діагностики рівня педагогічної культури, а саме розроблено діагностичну карту вивчення, оцінки й самооцінки педагогічної культури вчителя, яка включає виявлення: активної педагогічної позиції; професійно-особистісних якостей; професійних знань, умінь; творчих умінь. - набули подальшого розвитку: концептуальні засади музичного навчання – теоретично обґрунтована необхідність інтегративного підходу у навчанні музичному мистецтву і професійній підготовці вчителя музики; понятійнотермінологічний апарат музичної педагогіки – визначені нові підходи до розуміння суті і взаємозв’язку категорій «міжнаукові зв'язки», «педагогічна інтеграція», «рівні інтеграції в освітньому процесі»; типологія педагогікопсихологічних типів вчителя та учня – розроблена типологічна система дозволила описати основні варіанти стилю навчання й викладання в контексті психологічного типу та визначити оптимальні їх поєднання, що забезпечують найкращий результат у музичному навчанні; концепція посередництва у музичній педагогіці, що реалізується через педагогічну підтримку, яка заснована на тих же гуманістичних принципах і визначається як процес взаємодії (через співробітництво, сприяння й волю) між учителем і учнем, спрямований на розвиток суб’єктності, що надає можливості для особистісного саморозвитку, самопізнання й самореалізації, що формує емоційно-вольову сферу, що стимулює розвиток інтелектуальної й мотиваційної сфер; дослідження співвідношення раціональних і почуттєвих компонентів пізнання музичного матеріалу у процесі навчання – запропонована більш повна типологія пізнавальних характеристик особистості, яка передбачає наявність трьох типів: тип з домінантною раціональною функцією, тип з домінантною ірраціональною функцією й тип, у якому існує рівновага між раціональною й ірраціональною функцією, наявність якого доведено емпірично. Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці теоретичних і методичних засад підготовки вчителя до впровадження
15 педагогіко-психологічних механізмів і технологій застосування принципу інтеграції в навчанні музичному мистецтву у загальноосвітніх навчальних закладах. Застосування розроблених методичних підходів і конкретних інструментів істотно підвищує ефективність підготовки вчителя до формування в учнів високого рівня творчих здібностей засобами інтегрованого курсу навчання музичному мистецтву. Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка № 0711/687 від 31.03.2015 р.), загальноосвітньому навчальному закладі № 31 м. Миколаєва (довідка № 39 від 12.02.2015 р.), загальноосвітньому навчальному закладі № 51 м. Миколаєва (довідка № 56 від 10.02.2015 р.), Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (довідка № 3/262 від 12.02.2015 р.) Особистий внесок здобувача полягає у розробці теоретичних, методичних та методологічних засад підготовки вчителя до формування та впровадження педагогіко-психологічних механізмів і технологій застосування принципу інтеграції в навчанні музичному мистецтву у загальноосвітній середній школі, самостійній організації та проведенні педагогічного експерименту, експериментальному доведенні ефективності запропонованої авторської концепції навчання музичному мистецтву, а також інтерпретації отриманого матеріалу й написанні дисертаційної роботи. З наукових праць, виданих у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї та положення, що належать особисто автору. Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження оприлюднені автором на міжнародних конференціях: в Болгарії - «Education in One World Perspectives from Different Nations BCES Conference Book» (2013), Мюнхені - «International Conference on European Science and Technology» (2013), у Новосибірску - «Личность, и общество: Актуальные проблемы педагогики и психологи» (2012), у Києві - «Україна наукова» (2012), у Читі - «Актуальные задачи педагогики» (2013); на
16 Всеукраїнській відкритій науково-практичній конференції присвяченій пам’яті А.Ф. Кречківського у м. Суми. «Проблеми удосконалення професійної підготовки фахівців мистецьких дисциплін»( 2011). Кандидатська дисертація зі спеціальності 26.00.01 – теорія та історія культури (мистецтвознавство) на тему «Дитяча хорова культура в контексті українського півчого мистецтва XVII-XVIII ст.» захищена в 2009 році. Матеріали роботи у докторській дисертації не використовувалися. Публікації. За результатами досліджень опубліковано 31 наукову працю, серед яких: 1 монографія, 1 навчальний посібник, 20 статей - у наукових фахових виданнях, 4 статті – у міжнародних наукових фахових виданнях, 5 матеріалів науково-практичних конференцій. Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації складає 395 сторінок, з них 330 сторінок основного тексту. Робота містить 21 таблицю, 14 рисунків, додаток на 22 сторінках. Список використаних джерел налічує 525 найменувань і займає 50 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ У дисертації наведено теоретико-методичне узагальнення і запропоновано нове розв’язання наукової проблеми підготовки вчителя до формування творчих здібностей учнів в умовах інтеграції музичного навчання, яке полягає у визначенні методологічних засад і концептуальних підходів до ефективного впровадження регулятивних механізмів цього процесу, що знайшло відображення в розробці й експериментальній перевірці поетапної методики формування означеного феномена. Розроблено концептуальну модель підготовки вчителя до формування творчих здібностей учнів в умовах інтеграції музичного навчання. Проведене дослідження та виконання всіх поставлених завдань дозволяє зробити наступні висновки. 1. На основі всебічного аналізу в дослідженні доведено, що підготовка вчителя до формування творчих здібностей учнів є одним із актуальних завдань сучасної педагогіки і вимагає міждисциплінарного розгляду проблеми – з філософських, психолого-педагогічних та музикознавчих позицій. Розкриття природи, сутності та змістової характеристики готовності вчителя до формування творчих здібностей школярів дозволило виявити системоутворюючі якості в їх структурі, детермінанти їх розвитку і з'ясування того, що вже напрацьовано з цієї проблеми в галузі загальної і спеціальної музичної освіти. Розкриття природи, сутності та змістової характеристики творчих здібностей людини дозволило зробити висновок, що це інтегральне психологічне утворення, що включає мотиваційний, операційно-діяльнісний, когнітивний, рефлексивний компоненти, цілісність яких ґрунтується на взаємозв’язку, взаємозалежності та взаємозумовленості і є гарантом успішності художньо-творчої діяльності будь-якого фахівця. Під формуванням творчих здібностей фахівця розуміється їх розвиток як результат цілеспрямованих педагогічних впливів. На основі теоретичного аналізу проблеми в дисертації уточнено систему понять: «творчість», «творча особистість», «творча діяльність», «здібності», «творчі здібності».
329 2. Методологічними засадами дослідження визначено застосування принципу інтеграції у музичній педагогіці полягає в науково обґрунтованому, органічному взаємопроникненні різних галузей знання у вигляді: а) окремих (точкова інтеграція); б) декількох (блокова інтеграція); в) багатьох у сукупності (комплексна інтеграція) – асоціацій, символів, категорій тощо; з урахуванням учителем вікових і психолого-педагогічних особливостей особистості учнів; підготовка вчителя до запровадження у навчальний процес оптимізації й підвищення ефективності формування цілісної картини світу і явищ життя учнями в рамках одного предмету. Тим самим, використання принципу інтеграції в навчальних заняттях (при опорі на широке застосування міжнаукових зв'язків) сприяє формуванню творчих здібностей особистості і навчаючого (тобто вчителя) й учня, а також розвиваючому, гуманістичному навчанню, стимулюючи науково-пошукову, творчу діяльність, як учителя, так і учнів. Інтеграційні процеси мають знайти широке відтворення в сучасному навчальному закладі, стати провідною тенденцією удосконалення вищої мистецької педагогічної освіти. В нашому дослідженні поняття інтеграції розглядається у контексті процесу становлення цілісності світосприйняття, досягнення універсальності знань і практичного досвіду студентів, гармонізації умов для їхнього творчого самовиявлення. Інтеграція навчальних дисциплін передбачає не розчинення однієї в іншій, а налагодження взаємовпливових контактів, зміцнення зв’язків між ними. 3. Підготовка вчителя музики в сучасних умовах має спрямовуватись на оволодіння способами створення сприятливих умов для розвитку творчих здібностей учнів. Формування творчих здібностей учнів вимагає формування творчої особистості самого вчителя, розвитку його педагогічної креативності, основу якої складають ті індивідуально-психологічні здібності, що забезпечують успішність творчої діяльності і є необхідною умовою її ефективного виконання. Отже, визначальним завданням підготовки майбутніх вчителів музики у вищій школі є розвиток їхніх творчих здібностей, здатності
330 до нестандартних способів художньо-педагогічного мислення, зосередження зусиль на формуванні у студентів умінь та навичок здійснювати майбутню музично-педагогічну діяльність на високому творчому рівні. Педагогічна і музична талановитість мають усвідомлюватись перш за все як здатність до творчості. 4. Підготовка вчителя до формування в учнів творчих здібностей має визначатись скоординованим впливом всіх компонентів навчально-виховного процесу на формування у студентів особливого ставлення до професійної діяльності як до творчої. Важливого значення набуває створення умов для усвідомлення майбутніми вчителями власної творчої індивідуальності, ставлення до себе як до творця педагогічного процесу. Досягнення успішності підготовки до формування в учнів творчих здібностей в умовах інтеграції окремих компонентів професійної підготовки передбачає також актуалізацію ставлення студентів до вихованців як до суб'єктів креативного розвитку в галузі музичного мистецтва. 5. Необхідним чинником, що забезпечує успішність підготовки, має стати формування у студентів умінь застосування інтегрованих знань в галузі музичного навчання, що зумовлює ефективність педагогічного впливу означеної підготовки через досягнення його цілісності. В цьому контексті суттєвого значення набуває вимога щодо формування загальної культури студентів, забезпечення широти їхньої ерудиції не тільки в музиці, а й в інших видах мистецтва, орієнтації підготовки на поліхудожні виміри мистецької педагогіки. Водночас готовність вчителя до формування творчих здібностей учнів в умовах інтеграції музичного навчання має зумовлюватись об’єднанням в єдине ціле ізольованих складових музично-фахової підготовки. Моноспеціалізовані підходи у навчанні студентів досягають ефективності у співіснуванні із створенням нових інтегративних навчальних дисциплін, таких, які б поєднували різні грані музичної підготовки, наприклад, елементи музичної і театральної діяльності, вокально-виконавського й інструментальновиконавського мистецтва, виконавського й музично-теоретичного навчання
331 (“Спів під власний акомпанемент”, “Театралізовано-сценічні форми музичної діяльності школярів”, “Концертно-просвітницькі види позакласної роботи в школі ” тощо). 6. Визначення методологічних засад дослідження дозволило розробити і обґрунтувати концептуальну модель підготовки вчителя до формування творчих здібностей учнів в умовах інтеграції музичного навчання, яка є системою провідних узагальнених положень щодо визначення принципів. Провідними системоутворюючими принципами вважаємо: загальнодидактичні (науковості, зв’язку теорії з практикою, міжпредметності, наступності, системності, доступності, диференційованості); специфічні (практичної та прикладної спрямованості, індивідуалізації, інтеграктивності,) У дослідженні розроблено й апробовано організаційно-методичну систему підготовки вчителя до формування творчих здібностей учнів в умовах інтеграції музичного навчання, яка включає компонентну структуру, групи критеріїв її сформованості, організаційно-педагогічні умови та поетапну методику формування означеного феномена. Доведено, що ефективність підготовки вчителя до формування творчих здібностей учнів в умовах інтеграції музичного навчання можлива за створення та дотримання таких організаційно-педагогічних умов: створення відповідного музичногонавчального середовища для реалізації позитивної вмотивованості навчальної діяльності учнів у процесі вивчення дисципліни «Музичне мистецтво»; переорієнтація в цілепокладанні від процесуальних аспектів на кінцевий інтегрований результат засобами інтерактивних технологій підготовки вчителя до формування творчих здібностей учнів; розроблення та інтеграція спецкурсів музичної спрямованості, використання міжпредметних зв’язків; наявність навчально-методичного матеріалу для організації практичної діяльності майбутнього вчителя. 7. Розроблену й апробовану організаційно-методичну систему підготовки вчителя до формування творчих здібностей учнів в умовах інтеграції музичного навчання створено згідно зі сформульованими принципами і розробленими
332 організаційно-педагогічними умовами їх утілення. Запроваджений якісно новий спецкурс «Українська музика в дзеркалі світової музичної культури» дозволив у концентрованому вигляді представити основні аспекти запропонованої поетапної методики та створював сприятливі умови для оптимізації процесу підготовки вчителя до формування формування творчих здібностей учнів в умовах інтеграції музичного навчання. 8. Результати формувального експерименту підтвердили продуктивність розроблених концептуальної моделі та організаційно-методичної системи підготовки вчителя до формування творчих здібностей учнів в умовах інтеграції музичного навчання. Обґрунтованість теоретичних положень та дієвість практичних розробок прикладного характеру доведено на основі аналізу індивідуальних показників сформованості здатностей вчителя до формування творчих здібностей учнів в умовах інтеграції музичного навчання за визначеними критеріями та показниками. По завершенню експериментального етапу дослідження виявлено динаміку змін, які відбулися при формуванні здатностей вчителя до формування творчих здібностей учнів. Порівняння отриманих на початку та наприкінці експерименту даних дало змогу визначити, що кількість учителів у КГ з високим рівнем сформованості здатностей до формування творчих здібностей школярів змінилася в позитивному напрямі, проте в ЕГ відбулося значне зростання кількості вчителів із високим рівнем сформованості здатностей до формування творчих здібностей школярів за всіма критеріями: по мотиваційному збільшився на 15,63%; по операційно-діяльнісному збільшився на 25,93%; по когнітивному критерію збільшився на 31,26%; по рефлексивному збільшився на 12,08%. Аналіз результатів експериментальної роботи підтвердив результативність упровадження концептуальної моделі підготовки вчителя до формування творчих здібностей учнів в умовах інтеграції музичного навчання, системоутворюючим фактором якої є організаційно-педагогічні умови.
333 9. Теоретично обґрунтована та експериментально перевірена система підготовки вчителя до формування творчих здібностей учнів в умовах інтеграції музичного навчання, покладена в основу розробленого і впровадженого навчально-методичного комплексу, який може бути продуктивно використаний вчителями, методистами, студентами та магістрами музично-педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів, пов’язаних із проблемою формування творчих здібностей учнів в умовах інтеграції музичного навчання. Потребують подальшого вивчення методика реалізації інтегративного підходу щодо творчої індивідуальності вчителя музики, розроблення навчально-методичного супроводу цілісного педагогічного процесу у ВНЗ та організація моніторингу якості освіти вчителів музики на засадах інтеграції.

334 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Абдуллин Э.Б. Методологическая подготовка учителя музыки: Научно-метод. материал для слуш. курсов повыш. квалиф. / Э.Б Абдуллин // ИУИ по пред. «Музыка» / Отв. ред. Г.П. Сергеева. – М., 1992. – 72 с. 2. Абдуллин Э.Б. Теория и методика музыкального образования школьников: программа-конспект./ Э.Б Абдуллин // – М., 1996. – 53 с. 3. Абульханова-Славская К.А. О путях построения типологии личности / К.А. Абульханова-Славская // Психологический журнал. – 1983.– Т4. – №1. – С. 14-29. 4. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни / К.А. АбульхановаСлавская. – М.: Мысль, 1991. – 299 с. 5. Адлер Ю.П. Планирование эксперимента при поиске оптимальных условий / Ю.П. Адлер, Е.В. Маркова, Ю.В. Грановский. - Москва. - 1976. 6. Адорно Т. Введение в социологию музыки / Т. Адорно. - М., 1962. – 234 с. 7. Азарова Л.Н. Как развивать творческую индивидуальность младших школьников. (Проблема трансцендентности в рамках психологического сопровождения) / Л.Н. Азарова // Журнал практического психолога. – 1998. – №4. – С. 80-83. 8. Александров Г.Н. Основы теории педагогических систем и педагогических технологий / Г.Н. Александров, А.А. Дзасаров, А.И. Науменко. – Владикавказ: Изд-во СОГУ, 2001. – 176 с. 9. Академія музичного еліти України: до 90-річчя Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського. – К.: Муз. України, 2004. – 560 с. 10. Алиев Ю.Б. Настольная книга школьного учителя-музыканта / Ю.Б. Алиев. – М., 2000. – 336 с. 11. Амонашвили Ш.А. Школа жизни / Ш.А. Амонашвили. – М.: Издательский дом Ш. Амонашвили, 1998. – 80 с. 12. Ананьев Б.Г. О соотношении способностей и одаренности.
335 Проблемы способностей / Б.Г. Ананьев. – М., 1962. – С. 15–31. 13. Ананьев Б.Г. Формирование одаренности. Проблемы способностей / Б.Г. Ананьев. – М., 1962. – С. 62-79. 14. Андреева Л.Н. Педагогическая технология управления процессом обучения одаренных детей: автореф. дис. … канд. пед. наук. – Казань, 2000. – 28 с. 15. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности: основы педагогики творчества / А.И. Андреев. – Казань: Изд–во Казанского ун-та, 1988. – 236 с. 16. Анохин П.К. Философские аспекты теории функциональной системы / П.К. Анохин. - М., 1977. 17. Анциферова Л.И. Исследование проблемы мышления в современной зарубежной психологи / Л.И. Анциферова // Вопр. психол. – 1966. – № 3. – С.
96–111. 18. Аристотель. Сочинения в 4-х т. Аристотель – М.,1976. – Т.1. – 222 с. 19. Артемьева Т.И. Методологический аспект проблемы способностей / Т.И. Артемьева. – М.: Наука, 1977. – 184 с. 20. Артоболевская А. Первая встреча с музыкой / А. Артоболевская // Первые встречи с искусством. – М.: Искусство в школе, 1995. – С. 3-36. 21. Арчажникова Л.А. Профессия – учитель музыки: книга для учителя / Л.А. Арчажникова. – М., 1984. – 111 с. 22. Асафьев Б.В. Музыка в современной общеобразовательной школе / Б.В. Асафьев // В сборнике «Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании». – М.-Л., 1973. – С. 52-68. 23. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирование личности / В.Г. Асеев. – М.: Мысль, 1986. – 158 с. 24. Асмолов А.Г. Образование как расширение возможностей развития личности (от диагностики отбора к диагностике развития) / А.Г. Асмолов, Г.А. Ягодин // Вопр. психологии. – 1992. – №1. – С. 6-13.
336 25. Апраксина О.А. Методика музыкального воспитания в школе: уч. пособие / О.А. Апраксина. – М.: Просвещение, 1983. – С. 172-194. 26. Арановский М.Г. Что такое программная музыка / М.Г. Арановский. – М.: Музгиз, 1962. – 119с. 27. Асафьев Б.В. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании / Ред. и вступ. ст. С.М. Орловой. – 2-е изд. – Л.: Музыка, 1973.– 143 с. 28. Афанасьев Ю.Л. Социально-культурный потенциал художественной деятельности / Ю.Л. Афанасьев. – Львов: Свит, 1990. – 160 с. 29. Архімович Л. Нариси з історії української музики / Л. Архімович, Т. Каришева, Т. Шиффер, О. Шреєр-Ткаченк // Українська радянська музика. – Ч.2. – К.: Мистецтво, 1964. 30. Архімович Л.Б. Шляхи розвитку української радянської опери / Л.Б. Архімович. – К.: Муз. Україна, 1970. 31. Бабанский Ю.К. Педагогика / Ю.К. Бабанський. – М., 1983. – 308 с. 32. Баград М.В. Общая классификация наук и её связь с библиотечной классификацией / М.Д. Баград. – Рига, 1967. 33. Байдалинов С.Н. Фортепианная школа А.Н. Есиповой и ее значение в современной музыкальной педагогике: автореф. дис. … канд. пед. наук. – М., 2000. – 21 с. 34. Бакланова Т.И. Искусство: программа интегрированного курса. 1-9 класс / Т.И. Бакланова, Н.М. Сокольникова, В.В. Степанова, Т.Я. Шпикалова. – М., 1997. – С. 7-18. 35. Баренбойм Л. Эмиль Гилельс. Творческий портрет артиста / Л. Баренбойм. – М.: Советский композитор, 1990. – 264 с. 36. Баринова Н.Н. О развитии творческих способностей ученика / Н.Н. Баринова. – Л.: Музгиз, 1961. – 60 с. 37. Баррон Ф. Личность как функция проектирования человеком самого себя / Ф. Баррон // Вопр. Психологии. – 1990. – № 2. – С. 153-158.
337 38. Басин Е.Я. Психология художественного творчества (Личностный подход) / Е.Я. Басин. – М.,1985. 39. Бахарева Л.Н. Технология интегрированных занятий в начальной школе / Л.Н. Бахарева. – Рязань, 1997. – 85 с. 40. Безбородова Л.А. Межпредметные связи в формировании музыкального восприятия слушателей / Л.А. Безбородова // Сб. ст. по материалам 6-ой Всесоюзной конференции учителей музыки. – М., 1982. – 187 с. 41. Безклубенко С.Д. Природа искусства: о некоторых сторонах художественного творчества / С.Д. Безклубенко. – М.: Политиздат, 1982. – 166 с. 42. Безрогов В.Г. Воспоминания как источник по истории детства / В.Г. Безрогов // Труды кафедры педагогики, истории, образования и педагогической антропологии. – М., 2001. – Вып 2. – С. 65-77; Вып.4. – С.130
157. 43. Беленький Г.И. Межпредметные связи / Г.И. Беленький // Современное образование в школе. – М., 1985. – 420 с. 44. Белобородова В.К. Музыкальное восприятие / В.К. Белобородова, Г.С. Ригина, Ю.Б. Алиев // Музыкальное восприятие школьников / Под ред. М.А. Румер. – М.: Педагогика, 1975. – С. 6-36. 45. Белкин А.С. Основы возрастной педагогики / А.С. Белкин. – М.: Академия, 2000. – 192 с. 46. Белова Е. Одаренные дети / Е. Белова // Дошкольное воспитание. – 1991. – № 4. – С. 69-75; 1996. – № 5. – С. 31-38; 1996. – № 10. – С. 76-87. 47. Бенч О.Г. Хороспiв українцiв / О.Г. Бенч // Український світ. – 1992. – № 1. – С. 32-33. 48. Бенч-Шокало О.Г. Український хоровий спів: актуалізація звичаєвої традиції: навч. посіб / О.Г. Бенч-Шокало. – К.: Ред. журн. «Укр. Світ», 2002. – 440 с.
338 49. Бердяев Н.А. Самопознание: опыт философской автобиографии / Н.А. Бердяев. – М.: Междунар. отношения, 1990. – 336 с. 50. Бердяев Н.А. Опыт эсхатологической метафизики. Творчество и объективация / Н.А. Бердяев. – Париж, 1947. – 542 с. 51. Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества / Н.А. Бердяев. – М.: Правда, 1989. – 607 с. 52. Бердяев Н.А. Смысл творчества. Опыт оправдания человека / Н.А. Бердяев. – 3-е изд. – Париж: УМСА–ПРЕСС, 1991. – 449 с. 53. Блага К. Я – твой ученик, Ты – мой учитель / К. Блага, М. Шебек. – М.: Просвещение, 1991. – 143 с. 54. Блок А.А. «Без божества, без вдохновенья» / А.А. Блок // Собр. соч., Т.6. – М., 1962. – С. 175-176. 55. Блонский П.П. К проблеме воспитания / П.П. Блонский // Учёные записки Академии коммунистического воспитания. – М., 1930. – С. 93-100. 56. Блохинцев Д.И. Две ветви познания / Д.И. Блохинцев // Техника – молодёжи. – 1982. – №3. – С. 18-19. 57. Богачинская Ю.С. Метод как система регулятивов обучения гуманитарно-художественным предметам в школе: дис. …канд. пед. наук. – Волгоград, 1994. – 154 с. 58. Богоявленская Д.Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества / Отв. ред. Б.М.Кедров / Д.Б. Богоявленская. – Ростов: Изд-во Ростов. ун-та, 1983. – 173 с. 59. Богоявленская Д.Б. Психология творческих способностей: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Д.Я. Богоявленская. – М.: Академия, 2002. – 320 с. 60. Богоявленская Д.Б. Субъект деятельности в проблематике творчества / Д.Б. Богоявленская / / Вопр. психол. – 1999. – № 2. – С. 35-41. 61. Богоявленская Д.Б. Диагностика структуры одаренности и пути повышения творческой активности учащихся / Д.Я. Богоявленская, И.И. Ильясов // Гуманизация образования. – 2000. – № 1. – С. 196-209.
339 62. Бодалев А.А. Проблема способностей в психологии / А.А. Бодалев // Психология о личности. – М.: Изд-во МГУ, 1988. – С. 24-37. 63. Бодрова Е.В. Актуальные проблемы развития творческих способностей в обучении и воспитании / Е.В. Бодрова и др. // Вопр. психологии. – 1989. – № 1. – С. 174-176. 64. Божович Л.И. Проблема развития мотивационной сферы ребенка // Изучение мотивации поведения детей и подростков / Под ред. Л.И. Божович и Л.В. Благонадежиной. – М.: Педагогика, 1972. – С. 22-29. 65. Бондаревская Е.В. Педагогическая культура как общественная и личная ценность / Е.В. Бондаревская // Педагогика. – 1999. – № 3. – С. 37- 43. 66. Бондаревская Е.В. Теория и практика личностно-ориентированного образования / Е.В. Бондаревская. – Ростов-на-Дону: Изд-во ростов. пед. ун-та, 2000. – 352 с. 67. Боренбойм Л.А. Некоторые вопросы воспитания музыкантаисполнителя и система Станиславского / Л.А. Боренбойм // В сб. «Вопросы фортепианной педагогики и исполнительства». – Л., 1969. – С. 12-23. 68. Борытко Н.М. Пространство воспитания: образ бытия / Н.М. Борытко. – Волгоград: Перемена, 2000. – 225 с. 69. Борисова О.О. Формування творчих здібностей молодших школярів у процесі музичної навчально-ігрової діяльності: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Український державний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. – К, 1994. – 20 с. 70. Бочкарев Л.Л. Психология музыкальной деятельности / Л.Л. Бочкарев. – М.: ИП РАН, 1997. – 352 с. 71. Братусь Б.С. Аномалия личности / Б.С. Братусь. – М.: Мысль, 1988. – 304 с. 72. Бромлей Ю.М. Пути народов / Ю.М. Бромлей. – М., 1987. – 345 с.
73. Брушлинский А.В. К психологии творческого процесса / / Человек, творчество, наука. – М.: Наука, 1967. – С. 13–65.
340 74. Брушлинский А.В. Субъект: мышление, учение, воображение / А.В. Брушлинский. – Москва-Воронеж, 1996. 75. Брылин Б.А. Музыкально-творческое развитие учащихся в условиях досуга / Б.А. Брылин. – К.: КГИК, 1998. – 200 с. 76. Булат Т. Український романс / Т. Булат. – К.: Наукова думка, 1979.
77. Бурменская Г.В. Современная американская психология развития. (Учебное пособие) / Г.В. Бурменская. – М., 1986. 78. Булычев Б.Е. Детская музыкальная школа как современная педагогическая система и пути ее совершенствования: автореф. дис. … канд. пед. наук. – Чебоксары, 1998. – 18 с. 79. Валеева Р.А. Корчак и Сухомлинский: как любить ребенка / Р.А. Валеева // Педагогика. – 1998. – № 6. – С. 48-57. 80. Ванслов В.В. Проблема прекрасного / В.В. Ванслов. – М., 1957.
81. Введение в педагогическую культуру / Под ред. Е.В. Бондаревской. – Ростов-на-Дону: РГПУ, 1995. – 172 с. 82. Веккер Л.М. Психические процессы / Л.М. Веккер. – СПб: Питер Ком, 2000. – 287 с. 83. Ветлугіна Н.О. Музичний розвиток дитини / Н.О. Ветлугіна. – К.: Рад. школа, 1978. – 225 с. 84. Венгер Л.А. Педагогика способностей / Л.А. Венгер. – М.: Педагогика, 1973. – 140 с. 85. Веракса Н.Е. Еще не поздно / Н.Е. Веракса, О.М. Дьяченко. – М.: Знание, 1992. – 128 с. 86. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека / В.К. Вилюнас. – М.: Изд-во МГУ, 1990. – 288 с. 87. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений / В.К. Вилюнас. – М.: Изд–во Моск. Ун-та, 1976. – 143 с. 88. Виховання естетичної культури школярiв: навч. посiбник / I.А. Зязюн, Н.Є. Миропольська, Л.О. Хлєбнiкова та iн. – К.: IЗМН, 1998. – 156с.
341 89. Власова В.Б. Традиции как социально-философская категория / В.Б. Власова // Филос. науки. – 1980. – № 4. – С. 30-39. 90. Волгоград – Фортепиано – 2000. – Волгоград: ООО «ЛБФ», 2000. – 300 с. 91. Волощук І.С. Науково–педагогічні основи формування творчої особистості / І.С. Волощук. – К.: Пед. думка, 1998. – 160 с. 92. Воротникова Е.Н. О совершенствовании учебного процесса в музыкальных школах / Е.Н. Воротникова // Педагогика. – 2001. – № 4. – С. 44
47.
93. Воскресенский М. Оборин – артист и учитель / М. Воскресенский // Оборин Л. – педагог. – М.: Музыка, 1989. – С. 6-18. 94. Воспитание детей в школе: новые подходы и новые технологии / Под ред. Н.Е. Щурковой. – М.: Новая школа, 1998. – 208 с. 95. В мире искусства. Словарь основных терминов по искусствоведению, эстетике, педагогике и психологии искусства / Сост. Т.К.Каракаш, А.А.Мелик- Пашаев, науч. ред. А.А. Мелик-Пашаев. – М., 2001. – 384 с. 96. Вульфов Б.З. Організатор позакласної і позашкільної виховної роботи: зміст і методика діяльності / Б.З Вульфов, М.М. Поташник. – К.: Рад. школа, 1984. – 214 с. 97. Вульфов Б.З. Учитель: профессиональная духовность / Б.З Вульфов // Педагогика. – 1995. – № 2. – С. 48. 98. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте / Л.С. Выготский. – СПб.: Союз, 1997. – 96 с. 99. Выготский Л.С. Психология искусства / Л.С. Выготский / Под ред. М.Ярошевского. – М.: Педагогика, 1987. – 344 с. 100. Выготский Л.С. Воображение и его развитие в детском возрасте / Л.С. Выготский // Хрестоматия по психологии. – М.: Просвещение, 1987. – С. 320-325. 101. Гаєвська Софiя: Червонi троянди (про хор Кошиця за кордоном) // Зб. студiйно-наукової конференцiї в Парижi (травень, 1976). – Мюнхен. - Париж,
342 1980. - С. 218-229.
102. Газман О.С. Воспитание: цели, средства, перспективы / О.С. Газман // Новое педагогическое мышление. – М., 1989. – С. 221-237. 103. Газман О.С. От авторитарного образования к педагогике свободы / О.С. Газман // Новые ценности образования. – М., 1995. – № 2. – С.16-45. 104. Галеев Б. Скрябин и развитие идеи видимой музыки / Б. Галеев // Музыка и современность. - Вып. 6. - М., 1969. 105. Гальтон Ф. Наследственность таланта / Ф. Гальтон. – М.: Мысль, 1996. – 269 с. 106. Гальтон Э.О. О музыкально-прекрасном. Опыт проверки музыкальной эстетики / Э.О. Гальтон. - М., 1895. 107. Гасанов Я.К. Межполушарные взаимоотношения мозга и восприятие музыки / Я.К. Гасанов, Н.Н. Брагина, Т.А. Доброхотова, В.Н. Корниенко, В.Я. Репин // А.Р. Лурия и современная психология. - М., 1982, С. 207-213. 108. Гафурова Н.О. Конструирование среды, развивающей одаренность личности: автореф. дис. … канд. пед. наук. – Красноярск, 1996. – 20 с. 109. Гегель Г.В. Эстетика / Г.В. Гегель. – Т.1. – М., 1978. – 342 с.
110. Георгян Н.М. Розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами музичної ритміки: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Луганський педагогічний ун-т. – Луганск, 1998. – 22 с. 111. Герасимова-Персидська Н.О. Нове в музичному хронотомі кінця тисячоліття / Н.О. Герасимова-Персидська // Українське музикознавство. - Вип. 28. - К.: НМАУ ім. П.І. Чайковського, 1998. - С. 32-47. 112. Глебов И.Н. О музыкально-творческих навыках у детей / И.Н. Глебов // Музыкальное воспитание в школе: сб. статей /Авт. предисловия и сост. О. Апраксина. – М.: Музыка, 1970. – Вып. 6. – С. 13–17. 113. Гилельс Э. О моем педагоге / Э.О. Гилельс // Советская музыка. – 1964. – № 10. – С. 152-160.
343 114. Гильбух Ю.З. Феномен умственной одаренности / Ю.З. Гильбух, О.Н. Гарнец, С.Л. Коробко // Вопр. психологии. – 1990. – № 4. – С. 147-155. 115. Гинсбург Г. Статьи, воспоминания, материалы / Г. Гинсбург. – М.: Советский композитор, 1984. – 288 с. 116. Глушенко А.А. Влияние интеграции учебной и научной деятельности преподавателя высшей школы на качество подготовки специалиста: автореф. дисс. …докт. пед. наук. – М., 1998. – 48 с. 117. Голицин Г.А. Информация - поведение -творчество / Г.А. Голицин, В.М. Петров. - М., 1991. 118. Голубева Э.А. Опыт комплексного исследования способностей / Э.А. Голубева // Человек в системе наук. – М.: Наука, 1989. – С. 252-370. 119. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / С.У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с. 120. Гончаренко Н.В. Гении в искусстве и науке / Н.В. Гончаренко. – М.: Искусство, 1991. – 432с. 121. Гончарова О.В. О гуманистической направленности в работе с одаренными детьми / О.В. Гончарова // Гуманизация образования и проблемы развития личности. – Волгоград: Перемена, 2000. – С.60-71. 122. Горбенко С.С. Дитяче хорове виховання в Українi. Навчальнометодичний посiбник. / С.С. Горбенко. - К.: IЗМН, 1999. - 253с. 123. Гордiйчук М.М. Хор i майстри хорового спiву / М.М. Гордiйчук // Музика i час. - К.: Музична Україна, 1984. - С. 243-276. 124. Горлинский В.И. Модернизация системы музыкального образования и воспитания в современной России: актуальные проблемы переходного периода: автореф. дис. …док. пед. наук. – М., 1999. – 59 с. 125. Горюнова Л. Воспитание музыкального вкуса и развитие музыкального восприятия у школьников / Л. Горюнова // Музыкальное воспитание в школе: сб. статей / Сост. О.Апраксина. – М.: Музыка, 1971.– Вып. 7. – С. 16–26.
344 126. Горюхина Н.А. Основные черты украинской хоровой классической музыки и их развитие в хоровом творчестве советских украинских композиторов: дис. канд. искусствоведения. - Киев. гос. консерватория. - К., 1956.- 343 с. 127. Готсдинер А. К проблеме многосторонних способностей / А. Готсдинер // Вопр. Психологии. – 1991. – № 1. – С. 82-88. 128. Готсдинер А. Психологические особенности подросткового возраста / А. Готсдинер // Вопросы методики начального музыкального образования. – М.: Музыка, 1981. – С. 12-32. 129. Грабарь М.И. Применение математической статистики в педагогических исследованиях. Непараметрические методы / М.И. Грабарь, К.А. Краснянская. – М.: Педагогика, 1977. – 136с. 130. Гребенюк Н.Є. Вокально-виконавська творчість: автореф. дис. доктора мистецтвознавства: 17.00.03 / Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського. – К., 2000. – 39 с. 131. Грiнченко М.О. Iсторiя української музики / М.О. Грiнченко. - К.: 1992. - 278с. 132. Гродзенская Н.Л. Воспитательная работа на уроках пения / Н.Л. Гродзенская. – М.,1953. – 177 с. 133. Громов Т.С. Природа художественного творчества / Т.С. Громов. – М.: Просвещение, 1986. – 289 с. 134. Гримак Л.П. Общение с собой: начала психологии активности / Л.П. Гримак. – М.: Политиздат, 1991. – 312 с. 135. Гримак Л.П. Резервы человеческой психики: введение в психологию активности / Л.П. Гримак. – М.: Политиздат, 1989. – 318 с. 136. Гринберг М. В классе П.С. Столярского / М. Гринберг, В. Пронин // Музыкальное исполнительнство. – Вып.6. – М.: Музыка, 1970. – С. 162-193. 137. Грубер Р.И. История зарубежной музыки: в 2 т. / Р.И. Грубер. – М.,
1957.
345 138. Гузеев В.В. Лекции по педагогической технологии. Изд. 2-ое. / В.В. Гузеев. - М., 1992. – 73 с. 139. Гулеско I.I. Національний хоровий стиль: навчальний посiбник / І.І. Гулеско. - Харків: ХДIК. 1994. – 108 с. 140. Гурець Н.Т. Педагогічні умови розвитку творчої активності молодших школярів у гуртковій роботі: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Харківський державний педагогічний університет. – Харків, 1998. – 19 с. 141. Давыдов Ю. Искусство как социологический феномен / Ю. Давыдов. - М., 1968. 142. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4-х т. / В.И. Даль. – М., 1981. 143. Данилюк А.Я. Теория интеграции образования / А.Я. Данилюк. – Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. пед. ун-та, 2000. – 400 с. 144. Дем’янчук О.Н. Формування музично-естетичних інтересів учнів загальноосвітньої школи: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01 / Ін-т педагогіки АПН України. – К., 1995. – 37 с. 145. Джола Д.М. Эстетическое отношение к действительности как предмет эстетического воспитания: автореф. дис. ... канд. философ. наук: 09.00.04 / Объединенный совет Ин-та философии и Ин-та госуд-ва и права. – К., 1998. – 22 с. 146. Джола Д.М. Теорія і методика естетичного виховання школярів: навч.-метод. посібник / Д.М. Джола, А.Б. Щербо. – К.: ІЗМН, 1998. – 392 с. 147. Дзюба І. Чи усвідомлюємо національну культуру як цілісність // Наука і культура. Україна: Щоріч. - Вип. 22. - К., 1998. 148. Диагностика способностей и личностных черт учащихся в учебной деятельности / Под ред. В.Д. Шадрикова. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1989. – 140 с. 149. Дистервег Ф.А. Избранные педагогические сочинения / Ф.А.Дистервег / Сост. В.А. Ротенберг, предисл. Е.Н. Медынского. – М., 1956. –
346 214 с.
150. Дистервег В.А. Руководство к образованию немецких учителей / В.А. Дистерве. – М., 1956. – 312 с. 151. Доман Г. Гармоничное развитие ребенка: как развить умственные и физические способности ребенка / Г. Доман. – М.: Аквариум, 1996. – 448 с. 152. Доровской А.И. Дидактические основы развития одаренности учащихся. / А.И. Доровской. – М.: Российское педагог. агенство, 1998. – 210 с. 153. Доровской А.И. 100 советов по развитию одаренности / А.И. Доровской. – М.: Российское педагогич. агенство, 1997. – 309 с. 154. Дорфман Л.Я. Актуальные проблемы интегрального исследования индивидуальности в непрофессиональной художественной деятельности / Л.Я. Дорфман // Психолого - педагогические проблемы исследования индивидуальности в культуре и искусстве . - Челябинск, 1989, с. 4-22. 155. Дорфман Л.Я. Метаиндивидуальный мир / Л.Я. Дорфман. - М., 1993.
156. Дорфман Л.Я. Искусство и эмоции / Л.Я. Дорфман. - М., 1996.
157. Дружинин В.Н. Психология интеллекта / В.Н. Дружинин // Педагогика. – 1998. – № 2. – С. 32-37. 158. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. / В.Н. Дружинин. – С-Пб: Питер, 1999. – 368 с. 159. Дьяченко Н.Г. Теоретические основы воспитания и обучения в музыкальных учебных заведениях / Н.Г. Дьяченко, И.А. Котляревский, Ю.А. Полянский. - К.: Музична Україна, 1987. - 110с. 160. Дьяченко О.М. Проблема развития способностей до и после Л.С. Выготского / О.М. Дьяченко // Вопр. психологии. – 1996. - №6. – С. 98
109. 161. Евард И.А. Современная российская музыкальная культура: социально- философский анализ: автореф. дис. … канд.филос. наук. – М., 2001. – 25 с.
347 162. Енциклопедія освіти / Гол. ред. В. Г. Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с. 163. Загадка человеческого понимания / Под общ. ред. А.А. Яковлевой. – М.: Политиздат, 1991. – 352 с. 164. Задорина Е.Н. Классификация учащихся специализированных школ по различным параметрам одаренности / Е.Н. Задорина // Новые исследования в психологии и возрастной физиологии. – 1991. – № 2(6). – С. 32-34. 165. Задорина Е.Н. Соотношение творческой и специальной одаренности в различных возрастных группах учащихся музыкальной школы / Е.Н. Задорина // Новые исследования в психологии и возрастной физиологии. – 1991. – № 1(5). – С. 39-44. 166. Защитить и приумножить отечественные традиции музыкального образования: круглый стол // Педагогика. – 2001. – № 8. – С. 47-55. 167. Загайкевич М.П. Драматургія балету / М.П. Загайкевич. - К.: Наукова думка, 1978. 168. Загвязинский В.И. Теория обучения: Современная интерпретация: учеб. пособие [для студ. высш. пед. учеб. заведений] / Владимир Ильич Загвязинский. – М. : Академия, 2001. – 192 с. 169. Землянский Б. На уроках Л.Н. Оборина. Оборин Л. – педагог. / Б. Землянский. – М.: Музыка, 1989. – С. 57-108. 170. Зинькевич Е.С. Динамика обновления. Украинская симфония на современном этапе в свете диалектики традиции и новаторства (1970-е - начало 80-х годов). / Е.С. Зинькевич. - К.: Муз.Україна, 1986. 171. Зинченко В.П. Проблема объективного метода в психологии / В.П. Зинченко, М.К. Мамардашвили // Вопросы философии. - 1977. - №7. 172. Зязюн І.А. Естетичний досвід особи. Формування і сфери вияву / І.А. Зязюн. – К. : Вища шк., 1976. – 176 с. 173. Iванова Л. Педагогiчнi iдеї М. Леонтовича / Л. Іванова // Музика в школi. Зб. статей. Вип. 8. - К.: Музична Україна, 1982. - С. 58-62.
348 174. Історія української культури: Побут. Письменство. Мистецтво. Театр. Музика / За ред. І.Крип'якевича. - К.: Либідь, 1994. - 651 с. 175. Історія української музики. Т.4. - К.: Наукова, думка, 1992. - 615 с.
176. Історія української радянської музики. Навч. посібник. - К.: Музична Україна, 1990. - 295 с. 177. Ибука М. После трех уже поздно / М. Ибука. – М.: Знание, 1991. – 192 с. 178. Иванников В.А. К сущности волевого поведения / В.А. Иванников // Психол. журнал. – Т.6. – № 3. – 1985. – С. 47-55. 179. Иванников В.А. Психологические механизмы волевой регуляции / В.А. Иванников. – М.: Издательство МГУ, 1991. – 140 с. 180. Иванченко Г.В. Языки музыки и музыкальные предпочтения / Вопросы социологии и психологии музыки / Г.В. Иванченко. - М., 1992. 181. Игнатенко Т.Ф. Формирование инициативности старшеклассников в процессе учебно-познавательной деятельности: автореф. дис. …канд. пед. наук / Т.Ф. Игнатенко. – Брянск, 1996. – 23 с. 182. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы / Е.П. Ильин. – С-Пб.: Питер, 2000. – 512 с. 183. Иванченко Г.В. Языки музыки и музыкальные предпочтения: Вопросы социологии и психологии музыки / Г.В. Иванченко. - М., 1992. 184. Иллюстрированный энциклопедический словарь / Гл. ред А.П. Горкин. – М., 1995. – 894 с. 185. Ильенко Л.П. Интегрированный эстетический курс для начальной школы / Л.П. Ильенко. – М., 2000. – 64 с. 186. Ингарден Р. Исследования по эстетике / Р. Ингарден. - М., 1962.
187. Ингекамп К. Педагогическая диагностика / Р. Ингарден. - М., 1991.
188. Интонация и музыкальный образ. - М., 1965.
349 189. Интуиция, логика, творчество / Под ред. М.И. Панова. – М.: Наука, 1987. – 175 с. 190. Искусство и дети. Эстетическое воспитание за рубежом. – М.: Искусство, 1969. – 272 с. 191. История украинской музыки: учеб. пособие для студентов муз. вузов СССР / Сост. и ред. А.Я.Шреер-Ткаченко. - М.: Музыка, 1981. 192. Кабалевский Д.Б. Основные принципы и методы программы по музыке для общеобразовательной школы / Д.Б. Кабалевский // Программы для общеобразовательных школ. - М., 1994. - С. 17-31. 193. Кабалевский Д.Б. Основные принципы и методы экспериментальной программы по музыке для общеобразовательной школы / Д.Б. Кабалевский. - М., 1975, - 146 с. 194. Кабкова Е.П. Категории обобщения и переноса информации в процессе полихудожественного развития школьников на уроках Мировой художественной культуры: Виды искусства и их взаимодействие / Е.П. Кабкова. – М., 2001. – С. 33-54. 195. Кабанова-Меллер Е.И. Учебная деятельность и развивающее обучение / Е.И. Кабанова-Меллер. – М.: Прогресс, 1981. – 94 с. 196. Каган М.С. Социальные функции искусства / М.С. Каган. – Л.: Знание, 1978. – 36 с. 197. Каган М.С. Общение как ценность и как творчество: Вопр. психол. / М.С. Каган, А.М. Эткинд. – 1988. – №4. – С. 25–34. 198. Каптерев П.Ф. О саморазвитии и самовоспитании / П.Ф. Каптерев // Педагогика. – 1999. – №7. – С. 73-84. 199. Каптерев П.Ф. Эвристическая форма обучения в народной школе / П.Ф. Каптерев // Антология педагогической мысли России второй половины XIX – начала XX в.– М., 1990. – С. 215-231. 200. Карпов А.В. Рефлексивность в структуре общих способностей / А.В. Карпов, Л.Г. Жедунова // Ярославский педагогический вестник. – 1998. – №2. – С. 57-61.
350 201. Карцева Т.Б. Личностные изменения: проблемы психологической диагностики / Т.Б. Карцева // Человек в системе наук. – М.: Наука, 1989. – С.
483-492. 202. Катаев С.Г. Индикаторный метод оценивания компетенций / С.Г. Катаев, Ю.О. Лобода, Е.А. Хомякова // Вест. ТГПУ. – 2009. – Вып. 11(89). – С.
70-73. 203. Кедров Б.Н. Классификация наук: Прогноз К.Маркса о науке будущего / Б.Н. Кедров. – М., 1985. – 544 с. 204. Кедров Б.Н. О синте