ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ДО КОНСТРУЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Короткий опис

Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти»
Запорізької обласної ради

На правах рукопису
Лісіна Лариса Олександрівна

УДК 371.13:371.3:373.1(043.5)

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ
ВЧИТЕЛІВ ДО КОНСТРУЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

13. 00. 04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант –
Сидоренко Віктор Костянтинович,
член-кореспондент НАПН України,
доктор педагогічних наук, професор

Запоріжжя – 2012

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………….. 5
ВСТУП……..……………………………………………………….. 6
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ПІДХОДИ І ПАРАДИГМИ У ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ОСВІТІ ВЧИТЕ-ЛЯ…………………….
21
1.1. Соціально-психологічна адаптація вчителя до професійного середо-вища…………………………………………………………….
21
1.2. Системний підхід до вдосконалення процесу технологічної підготовки вчителя в умовах післядипломної педагогічної осві-ти……….
30
1.3. Соціокультурний підхід до змісту післядипломної педагогічної освіти вчителів………………………………………………………
38
1.4. Андрагогічний підхід у післядипломній педагогічній освіті в контексті розвитку професіоналізму вчителів…………………….
47
1.5. Акмеологічний підхід до навчання в системі післядипломної педагогічної освіти……………………………………………….....
58
1.6. Технологічний підхід у післядипломній педагогічній освіті в підготовці вчителя до конструкторської діяльнос-ті………………...
69
Висновки до 1-го розділу………………………………………….. 78
РОЗДІЛ 2. СУТНІСТЬ КОНСТРУЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В СУЧАСНІЙ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНЙ НАУ-ЦІ…………………………………………………………….

81
2.1. Термінологічне поле конструювання навчальних технологій: базові поняття дослідження………………………………………...
81
2.2. Проблема конструювання освітніх технологій в теорії навчання і в практичній діяльності педагога в сучасних умовах...................
96
2.3. Методологічне забезпечення процесу конструювання технологій навчан-ня………………………………………………………….
110
2.4. Система цілей педагогічної діяльності як методологічна основа конструювання навчальних технологій……………………………
130
2.5. Особливості конструювання технологій навчання………………. 150
Висновки до 2-го розділу ……………………………………... 165
РОЗДІЛ 3. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ДО КОНСТРУЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ………
169
3.1. Психолого-педагогічні основи професійної підготовки вчителя до конструювання навчальних технологій………………………...
169
3.2. Розвиток педагогічного мислення і педагогічної свідомості як детермінант дослідницької поведінки вчителя…………………....
180
3.3. Педагогічна рефлексія як психологічний механізм розвитку позитивної Я-концепції вчителя у підвищенні кваліфіка-ції………..
212
3.4. Формування у вчителів здатності до професійного самоаналізу у процесі післядипломної педагогічної освіти……………………
223
Висновки до 3-го розділу …………………………………………. 233
РОЗДІЛ 4. МОДЕЛЮВАННЯ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ДО КОНСТРУЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ТЕХНОЛО-ГІЙ………………
237
4.1. Концептуальні засади підготовки вчителів до конструювання навчальних технологій……………………………………………...
237
4.2. Професійно-педагогічна культура в структурі підготовки вчителів до конструювання навчальних техноло-гій………………….....
257
4.3. Модель підготовки вчителів до конструювання навчальних техноло-гій……………………………………………………………….
281
4.4. Критерії і показники ефективності підготовки вчителя до конструювання навчальних технологій ………………………………..
299
Висновки до 4-го розділу ………………………………………….. 319
РОЗДІЛ 5. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ДО КОНСТРУЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ТЕХНОЛО-ГІЙ……………………………………………………..

322
5.1. Практична реалізація організаційно-педагогічних умов підготовки вчителя до конструювання технологій навчан-ня…………….
322
5.2. Акмеологічні технології в післядипломній педагогічній освіті… 353
5.3. Теоретичне обґрунтування спеціалізованих курсів підвищення професійного рівня фахівців «Конструювання навчальних тех-нологій» як акмеологічної технології післядипломної педагогічної освіти …...

375
5.4. Експериментальне дослідження ефективності підготовки вчителя до конструювання навчальних техноло-гій……………………..
386
Висновки до 5-го розділу…………………………………………... 403
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………………………….. 406
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………….. 412
ДОДАТКИ…………………………………………………………... 471

ВСТУП
Актуальність теми. Вітчизняна система шкільної освіти все більше перетворюється у відкриту систему, що самоорганізується, зв’язки між елементами якої мають не жорсткий, а імовірнісний характер і одним із структуроутворюючих факторів цієї самоорганізації стає інноваційна діяльність вчителів. Освітня ситуація, що торкається як змістової, так і процесуальної сторони навчання, формує соціальну потребу у вчителеві, що здатний самостійно здійснювати конструкторсько-проектувальну функцію в умовах освітніх альтернатив.
Однак в умовах самостійного й не завжди науково апробованого вибору й конструювання вчителем дидактичних засобів актуальним стає педагогічний захист учня від неосвічених «новаторів» і небезпечних «інновацій». Подібна ситуація особ-ливо гостро ставить проблему підготовки вчителя до педагогічно й психологічно обґрунтованого конструювання навчальних технологій як механізму реалізації гуманістичної ідеї в освіті. Підготовка вчителя-гуманіста, що не тільки є носієм нової педагогічної орієнтації, але й володіє набором професійних якостей і технік, які доз-воляють втілювати ці ідеї при створенні й реалізації власних освітніх проектів, стає однією з найбільш значущих проблем як у системі вузівського навчання, так і в післядипломній освіті педагога.
Поліаспектність проблем підготовки майбутнього вчителя, перепідготовки в системі післядипломної освіти знайшла своє відображення в дослідженнях учених різних галузей педагогічної науки. Широке коло питань загальнопедагогічної підготовки майбутніх вчителів висвітлено в працях О.Абдулліної, А.Алексюка, Ю.Бабанського, Л.Бєляєвої, С.Величка, Н.Гузій, В.Гриньової, Г.Засобіної, І.Зязюна, Н. Кузьміної, А.Кузьмінського, В.Радула, Т.Руднєвої, З.Слєпкань, С.Стрижак, В.Чайки та ін. Привертає увагу також досвід вивчення проблеми підготовки вчителів у працях зарубіжних учених, зокрема К.Ангеловськи, Дж.Брауна, П.Еггена, К.Картера, К.Кларка, А.Коллінза, Б.Левіна, Г.Сайкса, Р.Дж.Спіро, Л.Шульмана та ін.
Технологічний напрям підготовки вчителя досліджувався А.Алексюком, В.Бондарем, П.Гусаком, М.Жалдаком, А.Нісімчуком, В.Петрук, О.Пєхотою, О.Сергєєвим, С.Сисоєвою, І.Смолюком, Н.Устиновою та ін.; загальнодидактичний – О.Аношкіним, В.Беспальком, С.Величком, В.Гузєєвим, О.Капіносовим, М.Кларіним, Г.Ксензовим, О.Ляшенком, Г.Селевком, М.Сибірською, Д.Чернилевським, М.Чошановим, О.Філатовим, А.Фурманом. В цих дослідженнях розкрито зміст поняття «педагогічна технологія», висвітлено методологічні і методичні аспекти, розгляд яких дозволяє окреслити шляхи вирішення низки прикладних проблем розробки і застосування технологій навчання. Вагомий внесок дидактичного вивчення й узагальнення значного обсягу зарубіжних технологій навчання належить М.Кларіну. Напрям технологізації навчального процесу, присвячений його різноманітним модульним модифікаціям, висвітлюється в роботах А.Алексюка, В.Бондаря, К.Вазіної, О.Дубасенюк, Г.Сазоненко, В.Сидоренка, О.Трофимова, А. Фурмана, П. Юцявичене та інших.
У контексті нашого дослідження, вагомими серед загалу досліджень постають такі типи: 1) удосконалення технологій навчально-виховного процесу у вищих за-кладах освіти та розробка нових педагогічних технологій (Н.Білик, С.Величко, О.Дон, Л.Кравченко, З.Левчук, А.Лігоцький, В.Моторіна, В.Петрук, О.Пєхота, С.Сисоєва, О.Трофімов та ін.); 2) формування педагогічної майстерності та розвиток професійно-особистісних якостей вчителів-предметників (О.Автомонова, Є.Барбіна, С.Болсун, В.Вітюк, Н.Гузій, Т.Руднєва, Б.Дьяченко, А.Зубко, І.Зубкова, Н.Лісова та ін.); 3) дослідження та узагальнення історичного досвіду підготовки вчителя на тере-нах нашої держави та за кордоном (О.Барибіна, Л.Боднарук, Т.Вакуленко, В.Гаманюк, Н.Дем'яненко, Ю.Кіщенко, В.Макарчук, В.Микитюк, С. Нікітчина, Н.Чепурна та ін.).
Навчання майбутніх педагогів проектуванню реальних конструкцій педагогічної дійсності у вищих закладах освітиутруднене тим, що традиційна практика вивчення теоретичних і методологічних основ такого проектування ґрунтується на логіці окремих наукових дисциплін (філософії й соціології освіти, дидактики, психології) і визначається більшою мірою логікою самої науки, ніж реаліями функціонування знання в різних видах практичної діяльності. Крім того, подібна діяльність припускає досить розвинену здатність учителя до рефлексії власної практичної діяльності, досвід якої, як правило, відсутній у студента.
Тому проблема підготовки педагога, здатного вирішувати проектувальні зав-дання на рівні освітніх технологій, стоїть, насамперед, перед системою післядипломної освіти. Як зазначають Л.Даниленко, І.Жерносек, І.Зязюн, В.Кремень, С.Крисюк, В.Олійник, Є.Павлютенков, Н.Протасова, М.Романенко, О.Савченко, В.Семиченко, В.Химинець та інші, саме в системі післядипломної педагогічної освіти забезпечується цілісність, неперервність, випереджувальна спрямованість підготовки вчителів загальноосвітніх навчальних закладів до педагогічної діяльності та створюються умови для розвитку їхнього професіоналізму. Важливими в цьому зв’язку є педагогічні дослідження, які описують процеси, що відбуваються в сучас-них освітніх системах в галузі теорії і практики організації навчання персоналу, роз-витку теорії освітніх систем і технологій підготовки управлінських кадрів (В.Афанасьєв, Ю.Васильєва, Л.Даниленко, В.Докучаєва, Г.Єльнікова, О.Ляшенко, О.Новіков, В.Сєріков, Т.Сорочан, Т.Шамова та ін.), праці, безпосередньо пов’язані з особливостями об’єкта освітнього менеджменту (В.Гамаюнов, Г.Дмитренко, Л.Карамушка, В.Крижко, Є.Павлютенков, В.Сімонов та ін.), післядипломної освіти (Л.Васильков, В.Долженко, Н.Жалдак, Ю.Кулюткін, В.Онушкін, Г., С.Синенко, Г.Сухобська, Н.Тверезовська та інші), формування андрагогічного підходу в освіті (Б.Бім-Бад, С.Вершловський, С.Змєєв, Ю.Кулюткін, С.Поляков, Н.Протасова, Т.Сорочан) і, зокрема, дослідження в галузі сучасних технологій навчання педагогів (Г.Бордовський, С.Величко, В.Вітюк, П.Гусак, Е.Заїр-Бек, О.Іваницький, В.Ковальчук, Д.Левітес, В.Макогон, В.Пуцов, Г.Федорова).
Незважаючи на наявність значної кількості психолого-педагогічних досліджень, проблема підготовки у післядипломній педагогічній освіті вчителів-предметників фізико-математичного циклу до конструювання навчальних технологій ще не стала предметом окремого дослідження. Реалії професійної діяльності вчителя дозволяють виокремити низку протиріч між:
– інтенсивним потоком інноваційних освітніх проектів і відсутністю їх нау-кового обґрунтування та порівняльного вивчення;
– розвиваючою функцією сучасної освіти й пріоритетом у викладачів рецептурних способів піднесення нового знання в процесі післядипломної педагогічної освіти, що в свою чергу приводить до переваги адаптаційної й компенсаторної функцій цієї системи;
– необхідністю підготовки педагогів до проектувально-конструкторської діяльності й недостатньою розробленістю цілісних дидактичних систем навчання педагогів в умовах післядипломної педагогічної освіти, що дозволяють досягти поставлених цілей.
Отже, актуальність, соціально-педагогічна значущість, недостатня дослідженість проблеми, необхідність усунення визначених суперечностей на теоретичному та практичному рівнях обумовили вибір теми дослідження: «Теоретичні та методичні засади підготовки вчителів до конструювання навчальних технологій у процесі післядипломної педагогічної освіти».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри дидактики та методик навчання природничо-математичних дисциплін Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти «Науково-методичне забезпечення оновленого змісту шкільної природничо-математичної освіти в умовах переходу школи на 12-річний термін навчання» (протокол № 10 від 5.12.2006 р.), «Підготовка вчителів в системі післядипломної освіти до професійної діяльності з оновленим змістом природничо-математичної освіти в умовах реформу-вання школи» (протокол № 1 від 19.01. 2010 р.).
Тему затверджено Вченою радою Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (протокол № 4 від 6 жовтня 2005 р.), узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 31 жовтня 2006.р.).
Мета і задачі дослідження: Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних та методичних засад підготовки вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти до педагогічної проектно-конструкторської діяльності.
Відповідно до мети визначено задачі дослідження:
1) дослідити сучасні підходи у післядипломній педагогічній освіті з метою розробки конкретних методик підготовки вчителя до конструювання навчальних технологій;
2) розкрити сутність конструювання навчальних технологій в сучасній психо-лого-педагогічній науці;
3) теоретично обґрунтувати концептуальні засади підготовки вчителя в умо-вах післядипломної педагогічної освіти до конструювання навчальних технологій;
4) розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити модель підготовки вчителя до конструювання навчальних технологій, її науково-методичне забезпечення;
5) обґрунтувати доцільність організації інноваційного навчання слухачів на засадах технологічного підходу; систематизувати акмеологічні технології навчання вчителів у післядипломній педагогічній освіті.
6) визначити й обґрунтувати критеріальну базу підготовки вчителя до конст-руювання навчальних технологій;
7) розробити навчально-методичний комплекс (навчальні програми, навчальні посібники, методичні рекомендації для вчителів та викладачів системи післядипломної педагогічної освіти) для реалізації моделі підготовки вчителя до конструювання навчальних технологій, перевірити ефективність його застосування.
Об’єкт дослідження – професійна підготовка вчителів в системі післядипломної педагогічної освіти.
Предмет дослідження – теоретичні та методичні засади підготовки до конструювання навчальних технологій учителів основної і старшої школи в системі післядипломної педагогічної освіти.
Загальна концепція дослідження представлена у вигляді таких положень:
– підготовка вчителя до обґрунтованого вибору й (або) конструювання освітньої технології (технології навчання) припускає прийняття педагогом як підстави для такої діяльності наступних значимих позицій: зміст особистісного розвитку людини як суб'єкта пізнавальної діяльності (його потреб у знаннях, у способах діяльності, у відносинах, а також відповідних їм здібностей) філо- і онтогенетично перебуває в повній відповідності з освоєнням ним основних компонентів змісту освіти як відбиття соціокультурного досвіду;
– діяльність педагога має бути спрямованою на «вирощування» таких потреб учня, які органічно відповідають основним компонентам змісту освіти як відбиттю соціокультурного досвіду;
– вирішення відомого протиріччя в педагогічній діяльності, пов'язаного зі спробою реалізації й ранжування двох систем цілей педагогічної діяльності при навчанні учнів («пізнавальних», «розвиваючих»), в умовах обмеженого освітнього потенціалу школи можливий при врахуванні в цілепокладанні того, що зміст особистісного розвитку учня (його потреб і здібностей) повинен перебувати в повній відповідності з основними компонентами змісту освіти;
– розвиток конструкторсько-проектувальної функції в діяльності вчителя має ґрунтуватися на виявленні взаємозв'язку між тими проблемами, з якими зіштовхується педагог, проектуючи навчальний процес, і його компетентністю в області сучасних освітніх стратегій і технологій навчання;
– розвиток професійної орієнтації, методологічної компетентності й рефлек-сивних здібностей педагогів, а також відбір змісту освіти на рівні навчального пред-мета й моделювання процесу навчання в умовах освітнього вибору повинні здійснюватися на основі порівняльного аналізу педагогічних концепцій і технологій навчання;
– осмислення педагогом протиріч і проблем власної практики в контексті гло-бальних проблем освіти є найважливішою умовою й етапом у розвитку потреб педагогів у створенні власних технологій навчання;
– необхідна дидактична система підготовки вчителів до моделювання, проек-тування, конструювання навчальних технологій;
– логіка навчального процесу, спрямованого на підготовку вчителя до конструювання навчальних технологій в умовах післядипломної освіти, пов'язана зі створенням розвиваючого інтегративно-гуманітарного освітнього простору, у якому ціннісно-смислове й організаційно-технологічне поля діяльності, послідовно змінюючи одне одного й стаючи предметом рефлексивного аналізу, приводять до формування професійної гуманістичної орієнтації й сприяють розвитку методологічної компетентності педагогів.
Провідна ідея дослідження передбачає, що спеціально організована підготовка вчителів до конструювання навчальних технологій припускає цілеспрямовану систему лекційних і практичних занять щодо забезпечення особистісно-професійного зростання особистості педагога, що є передумовою успішної педагогічної діяльності вчителів та одним з визначальних чинників переведення гуманістичної парадигми освіти із декларативної в інструментально-технологічну площину.
Зважаючи на складність і багатоплановість досліджуваної проблеми, реалізувати провідну ідею виявилося можливим тільки у межах системного підходу, що й зумовило специфіку концептуальних основ дослідження: підготовка вчителів до конструювання навчальних технологій в системі післядипломної освіти в концептуальному плані ґрунтується на: 1) розгляді навчальної технології як комплексної інтегративної системи, що включає послідовність операцій і дій, що забезпечують педагогічне цілепокладання, змістовні, інформаційно-предметні й процесуальні аспекти, спрямовані на засвоєння систематизованих знань, придбання навчальних умінь і формування особистісних якостей учнів, заданих цілями навчання; 2) визначенні конструювання технології як багатоступінчастої практичної й пізнавальної діяльності, спрямованої на подолання значної кількості заздалегідь невідомих перешкод між нечіткими цілями й умовами, що динамічно змінюються; 3) розробці моделі підготовки вчителя до конструювання навчальних технологій виходячи із завдань переходу професіоналізму вчителя від стадії засвоєння системи діяльності із конструювання навчальних технологій до стадії побудови системи конструкторської діяльності як внутрішньо прийнятого завдання особистісно-професійного розвитку; необхідності актуалізації особистісного потенціалу вчителя і його удосконалення в рамках підготовки до конструювання навчальних технологій, що детермінована характером і специфікою конструкторської діяльності; 4) поєднанні діяльнісного підходу до процесу навчання вчителів із «знаннєвим» і «задачним»; ці підходи сформувались на різній емпіричній базі, відрізняються теоретичними підставами і розвивають у вчителів різні сторони педагогічної свідомості, взяті окремо – вони є однобічними; сутність «знаннєвого» підходу у підготовці вчителів: - передати необхідний обсяг психолого-педагогічних знань, одиниця навчання – «порція» педагогічної інформації; основним акцентом «задачного» підходу є вирішення у ході навчання різних педагогічних завдань, питань, ситуацій, одиниця навчання - інтелектуальне вміння (або навіть навичка), що дозволяє розв′язувати педагогічні задачі, давати відповіді на запитання; інтенсивно розвивати інтелектуальну сферу свідомості; основний акцент при застосуванні діяльнісного, або «контекстного» підходу до підготовки вчителів робиться на створення умов, що дозволяють імітувати реальні педагогічні події, одиниця навчання - не «порція» знань, не навчальне завдання, а педагогічна дія у всій її життєвій повноті й суперечливості; «знаннєвий» і «задачний» підходи створюють необхідні умови й передумови для реалізації діяльнісного підходу; 5) застосуванні системного підходу до дослідження об'єкта «технологічна підготовка вчителя», що дозволяє встановити його структурні елементи, виявити причини їх змін та визначити можливі шляхи переведення до іншого якісного стану, в контексті нашого дослідження - переходу до творчого етапу оволодіння технологіями, тобто, конструювання авторських навчальних технологій; 6) розробці і впровадженні акмеологічних технологій навчання вчителів, які інтегрують найбільш ефективні технології освіти в цілісну систему, що охоплює психологічні, загальнопедагогічні, акмеологічні, дидактичні і методичні процедури взаємодії викладачів інституту післядипломної педагогічної освіти зі слухачами (з урахуванням їхнього рівня розвитку пізнавальної активності, здібностей, схильностей, психологічних особливостей).
Досягненню мети і розв’язанню поставлених завдань сприяло використання комплексу методів дослідження:
– теоретичних: історико-генетичного, парадигмального, компаративістського та системного аналізу філософської, психолого-педагогічної, науково-методичної літератури для теоретичного узагальнення стану проектно-конструкторської діяльності в сучасній освіті, інформаційних ресурсів, що відображають проблеми конструювання освітніх технологій в теорії навчання і в практичній діяльності педагога в сучасних умовах для визначення теоретико-методологічних основ їх вирішення та основних підходів до розв’язання комплексної соціально-педагогічної проблеми підготовки вчителів до конструювання навчальних технологій, узагальнення наявного досвіду такої роботи у вищих навчальних закладах післядипломної педагогічної освіти з метою розробки концепції дослідження, з'ясування провідних чинників, що впливають на післядипломну підготовку вчителя фізики і математики, обґрунтування теоретичних і методичних основ системи підготовки вчителя до конструювання навчальних технологій; аналіз можливостей удосконалення організаційних форм, методів і засобів підготовки вчителів у процесі курсової підготовки до конструювання начальних технологій; методу моделювання для розробки моделі підготовки вчителів до конструювання навчальних технологій, визначення педагогічних умов та технології їх реалізації; системно-узагальнюючому методу для здійснення теоретичного узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи;
– емпіричних: педагогічного експерименту (констатувальний, пошуковий і формувальний) з наступним аналізом і узагальненням результатів підготовки вчителів до конструювання навчальних технологій з метою перевірки ефективності розробленої системи підготовки вчителів до конструювання навчальних технологій, прогностичних методів (експертна оцінка навчально-програмних матеріалів і авторських навчальних технологій, створених в процесі курсової підготовки, узагальнення незалежних характеристик готовності слухачів до конструювання навчальних технологій), діагностичних методів (анкетування і тестування слухачів бесіди, опитування), обсерваційних методів (спостереження за діяльністю слухачів з метою виявлення стану проблеми дослідження в педагогічній теорії і практиці підготовки вчителів до конструювання навчальних технологій в системі після-дипломної педагогічної освіти, самоспостереження, самооцінка) для виявлення рівня готовності слухачів до створення і впровадження нових навчальних технологій;
– методів математичної статистики для статистичного групування і обробки одержаних експериментальних даних з метою кількісного і якісного аналізу результатів експериментального дослідження. З метою кількісного і якісного аналізу результатів експериментального дослідження для визначення показників використовувались: 1) критерій Вілкоксона, який ураховує стан властивості до експерименту, стан властивості після експерименту, медіану різниці вимірювань, приписний ранг, критичне значення статистики Вілкоксона, статистику критерію Вілкоксона; 2) критерій хі-квадрат, який ураховує число вибірок, обсяг вибірок, статистику критерію хі-квадрат. Критерій Вілкоксона дозволив перевірити припущення: щодо того, що медіана вимірювань однієї властивості у групи респондентів до проведення експерименту дорівнює медіані вимірювань тієї ж властивості у тих же респондентів після експерименту; критерій хі-квадрат дозволив порівнювати розподіл об’єктів двох сукупностей за станом певної властивості в двох незалежних вибірках, якими є контрольна та експериментальна групи. За допомогою критерію Вілкоксона порівнювалась різниця в рівні сформованості готовності до конструювання навчальних технологій до і після експерименту. Коректність дослідження визначалась методом Монте-Карло, ефективність експериментального дослідження - середнім балом успішності слухачів, визначенням рівнів: сформованості умінь розв’язувати навчальні завдання з конструювання навчальних технологій та «індексом індивідуальної ефективності навчання». Для характеристики варіювання елементів сукупності нами використовувались дисперсія і стандартне відхилення.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що
вперше:
– на засадах системного, соціокультурного, андрагогічного, акмеологічного, технологічного підходів, з урахуванням процесів соціально-психологічної адаптації вчителя до сучасного професійного сере-довища визначено теоретичні та методичні засади підготовки слухачів до конструювання навчальних технологій;
– розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально апробовано модель підготовки вчителів до створення і впровадження навчальних технологій, психолого-педагогічні та організаційно-методичні умови її реалізації в процесі післядипломного навчання, комплекс акмеологічних технологій післядипломної освіти, спрямованих на підвищення ефективності навчання слухачів;
– обґрунтовано критеріальну базу підготовки вчителя до конструю-вання навчальних технологій;
удосконалено:
– теоретико-методичні засади організації професійної підготовки педагогічних працівників у вищому навчальному закладі післядипломної педагогічної освіти на основі сучасних активних форм і методів навчання, спрямованих на активізацію процесу професійної самоорганізації;
уточнено і конкретизовано:
– основні функції й місце в понятійно-термінологічному апараті сучасної педагогічної науки категорій: «навчальна технологія», «конструювання», «конст-руювання навчальної технології», співвідношення педагогічного моделювання, педагогічного проектування, педагогічного конструювання, спільні, споріднені і близькі ознаки педагогічної технології;
– сутність поняття «дослідницька поведінка» та структура дослідницької поведінки вчителя;
подальшого розвитку набули:
– сучасні методологічні підходи до навчання слухачів в системі післядипломної педагогічної освіти: системний, соціокультурний, андрагогічний, акмеологічний, технологічний;
– науково-теоретичні уявлення про сутність, зміст, структуру, системоутворювальні чинники та технології розвитку педагогічної свідомості і педагогічного мислення, педагогічної рефлексії, професійного самоаналізу як психо-лого-педагогічних основ професійної підготовки вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти до конструювання навчальних технологій;
– критерії і показники оцінювання авторської навчальної технології.
Практичне значення одержаних результатів полягає в: розробці: авторських навчальних програм та навчально-методичному забезпеченні курсів підвищення кваліфікації в інституті післядипломної педагогічної освіти: «Науково-дослідницька діяльність у сучасному загальноосвітньому навчальному закладі», «Конструювання навчальних технологій», «Дидактика сучасної школи: основи інноваційного навчання»; розробці навчальних модулів для курсів вчителів математики і фізики «Науково-дослідницька діяльність у сучасному загальноосвітньому навчальному закладі», «Конструювання навчальних технологій», «Дидактика сучасної школи: основи інноваційного навчання», які, постаючи органічною складовою інноваційного навчання слухачів, забезпечили його безперервність; розробці, обґрунтуванні та експериментальної апробації курсу «Конструювання навчальних технологій» як акмеологічної технології післядипломної педагогічної освіти; забезпеченні методичної розробки практичного матеріалу технології підготовки вчителя до конструювання навчальних технологій, мультимедійного супроводу лекційних і практичних занять які можуть бути використані при підготовці науково-педагогічних працівників; публікації результатів науково-дослідної та методичної роботи (монографія, 4 навчальних посібника, науково-методичні праці), які можна використовувати в системі вищої професійної та післядипломної освіти з метою спеціальної психолого-педагогічної підготовки педагогічних працівників, організації їх самостійної роботи.
Науково-методичні матеріали, підготовлені автором, можна використовувати як в системі післядипломної педагогічної освіти для розробки навчальних курсів і семінарів з підготовки вчителів до конструювання навчальних технологій в процесі курсової підготовки і в міжкурсовий період, діагностики та самодіагностики готовності вчителів загальноосвітніх навчальних закладів до створення та впровадження нових навчальних технологій з метою вдосконалення їхньої підготовки до здійснення інноваційної професійної діяльності, так і в практичній діяльності педагогів.
Теоретичні положення та практичні напрацювання, які відображено в дисертаційному дослідженні, впроваджено у процесі викладацької діяльності та науково-методичної роботи в Запорізькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка № 218 від 21.12.2011 р.), Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка № 1375 від 11.11.2011 р.), КВНЗ «Херсонська Академія неперервної освіти» ХОР (довідка №01-07/ 755 від 22.11.2011 р.), Сумському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка № 288 від 12.03.2012 р.), Миколаївському інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка № 22/16-32 від 10.01.2012 р.).
Особистий внесок здобувача полягає у визначенні сучасних підходів і пара-дигм у післядипломній педагогічній освіті вчителя, теоретико-методологічних основ процесу підготовки вчителів основної та старшої школи до конструювання навчаль-них технологій, зборі та інтерпретації емпіричних даних щодо стану й розв’язання досліджуваної проблеми, конструюванні та обґрунтуванні технології інноваційного навчання слухачів курсів підвищення кваліфікації, формулюванні теоретичних уза-гальнень і висновків дослідження. У процесі виконання нашої теоретико-експериментальної роботи не використовувались ідеї або розробки інших дослідників (О.Барліт, Н. Єгорова, О.Іваницький, Т.Іваницька, І.Круцило, Л.Павленко, О.Сергєєв, В.Сидоренко, І.Склярова), у співавторстві з якими опубліковано 1 навчальний посібник, 2 статті у наукових фахових виданнях, 3 публікації в інших виданнях, 8 матеріаліів конференцій.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження доповідалися на конференціях різного рівня:
– міжнародних конференціях: «Еволюція теорії та методики професійної освіти в Україні на етапі націєтворення» (Запоріжжя, 2006); «Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій» (Суми, 2008); «Наука, освіта, суспільство очами молодих» (Рівне, 2008); «Інформаційно-комунікаційні технології навчання» (Умань, 2008); «Інтегративний характер ціннісних вимірів освіти в стандартах Болонського процесу» (Бердянськ, 2008); «Місія викладача вищої школи в контексті сучасних освітніх викликів» (Львів 2008); «Психолого-педагогічний супровід фахового зростання особистості у системі неперервної професійної освіти» (Київ, 2009); «Вища школа: удосконалення якості підготовки фахівців» (Черкаси, 2009); «Вища школа: національні пріоритети і європейські орієнтири» (Черкаси 2010); освітній Форум «Особистість у єдиному освітньому просторі» (Запоріжжя , 2010); «Засоби і технології сучасного навчального середовища» (Кіровоград, 2010); «Освітні вимірювання в інформаційному суспільстві» (Київ, 2010); освітній Форум «Особистість у єдиному освітньому просторі» (Запоріжжя, 2011): 1) науково-практична конференція: «Освітній простір і індивідуальність: сучасна дидактика, діагностика якості освіти»; 2) круглий стіл: «Проблема конструювання навчальних технологій в теорії навчання і практичній діяльності педагога» (ведуча круглого столу); освітній Форум «Особистість у єдиному освітньому просторі» (Запоріжжя, 2012): 1) науково-практична конференція: «Освітній простір і індивідуальність: сучасна дидактика, діагностика якості освіти»; 2) круглий стіл: «Сучасна дидактика: традиції і новаторство»;
– всеукраїнських конференціях: «ХІІІ Всеукраїнські педагогічні читання «Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю: культурологічні виміри шкільної й педагогічної освіти»» (Переяслав-Хмельницький, 2006), «Теоретико-практичні засади реформування системи управління закладами освіти сільських регіонів в умовах модернізації галузі» (Дніпропетровськ, 2006), «Освітнє середовище як методична проблема» (Херсон, 2007, 2008); «Теорія та практика педагогіки життєтворчості» (Запоріжжя, 2007); «Педагогіка професійної освіти» (Запоріжжя, 2007); «Сучасна школа і розвиток лідерства в освіті» (Полтава, 2007); «Педагогічна спадщина А.С. Макаренка в контексті сучасної гуманістичної освіти» (Суми, 2008); «Вища школа України в умовах глобалізації та інтеграції» (Черкаси, 2008); «Чернігівські методичні читання з фізики. 2008» (Чернігів, 2008); «Засоби і технології сучасного навчального середовища» (Кіровоград, 2009); «Науково-методичне забезпечення розвитку інноваційних процесів у системі післядипломної освіти педагогічних кадрів сільських регіонів» (Запоріжжя , 2010); «Демократизація освіти: досвід, пошуки, перспективи» (Чернівці, 2010); «Якість природничо-математичної та технологічної освіти як науковий та соціальний пріоритет» (Херсон, 2011); «Готовність педагогів до інноваційної діяльності в умовах безперервної післядипломної педагогічної освіти» (Рівне, 2011); «Модернізація шкільної природничо-математичної освіти як стратегія її розвитку у ХХІ столітті» (Миколаїв, 2012);
– регіональних конференціях і семінарах: обласні серпневі педагогічні наради (Запоріжжя, 2004-2011), постійнодіючий семінар «Трансформація професійних функцій учителя в умовах інформаційного суспільства» (Запоріжжя, 2008); круглий стіл «Місія школи і педагогічний ідеал на сучасному етапі розвитку суспільства» (Запоріжжя, 2009), постійнодіючий семінар «Імітаційні та соціальні технології контекстного навчання як механізм розвитку творчого потенціалу педагога в системі методичної роботи школи» (Запоріжжя, 2009); «Створення гуманістичної виховної системи школи: інноваційний підхід» (с. Нестерянка Оріхівського району Запорізької області, 2009); постійнодіючий семінар «Формування готовності вчителів до інноваційної діяльності в системі методичної роботи школи» (Запоріжжя, 2010); семінар: «Перспективний педагогічний досвід, інноватика у трудовій підготовці учнів» (Запоріжжя, 2010); постійнодіючий семінар «Основи педагогічних досліджень» (Запоріжжя, 2011); семінар: «Інтерактивні методи роботи на уроках» (Запоріжжя, 2011); семінар Зміст логічних етапів науково-дослідницької діяльності» (Запоріжжя, 2012); семінар «Категоріальний апарат наукового дослідження» (Запоріжжя, 2012); семінар «О

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Аналіз вітчизняної науково-педагогічної літератури, в якій порушуються питання освоєння, застосування та проектування нових освітніх технологій, показує, що вони розкриті в численних педагогічних дослідженнях, проте проблема підготовки вчителів в системі ППО до конструювання НТ вимагає цілісного і різноаспектного дослідження.
1. Підготовка вчителів до самостійної діяльності з конструювання буде ефективною за умов: застосування андрагогічного, акмеологічного, технологічного, системного підходів у навчально-виховному післядипломному процесі, соціокультурного підходу до змісту післядипломної педагогічної освіти для поетапного розвитку творчої особистості вчителя; педагогічно доцільного поєднання традиційних та інтерактивних освітніх технологій, спрямованих на забезпечення особистісно зорієнтованої взаємодії викладача й слухачів; впровадження в навчальний післядипломний процес як технологій, спрямованих на формування методологічної компетентності, так і технологій, спрямованих на розвиток особистісних якостей; урахування індивідуальних особливостей учителів у процесі організації пошукової діяльності; активізація в слухачів спонукальних мотивів до творчого самовираження.
2. Конструювання навчальної технології визначено як процес створення технології, у якому виділяються такі етапи: постановка діагностичних цілей і їхнє максимальне уточнення, формулювання навчальних цілей з орієнтацією на досягнення результатів; підготовка навчальних матеріалів; організація всього ходу навчання відповідно до навчальних цілей; оцінка поточних результатів, корекція технології, спрямована на досягнення поставлених цілей; заключна оцінка результатів. Автором-розробником вибудовується технологічна логіка навчального процесу як алгоритм поетапних дій вчителя, учнів. Останній визначає послідовність етапів, які сприяють досягненню гарантованого результату.
На основі експлікації наявних класичних уявлень щодо категоріального апарату методології, методологія конструювання навчальної технології визначена як учення про ключові положення, структуру, принципи побудови, форми, способи й методи науково-пізнавальної педагогічної діяльності при конструюванні авторських навчальної технології. Визначення методологічних понять дає можливість створити науково-дослідну програму конструювання навчальної технології, яка являє собою складну систему з такою структурою: 1) положення, що не критикуються; 2) судження, що пов'язують програму з емпіричними даними; 3) вказівки хибних напрямків конструювання; 4) рекомендації щодо напрямків конструкторської діяльності.
Особливості конструювання навчальної технології (фізики, математики) випливають із взаємообумовлених, і в той же час відносно незалежних складових викладання цих дисциплін: предметної, методологічної, навчальної, загальнопедагогічної й методичної. Розроблено орієнтовний алгоритм конструювання навчальної технології, який дозволяє намітити необхідні етапи і урахувати всі нюанси особистісно-орієнтованого навчального процесу при розробці навчальної технології.
3. В основі конструкторських компетенцій учителя лежить: наявність у педагогів позначок-знань як знань про способи одержання знань; володіння вчителями логікою дослідницького процесу, технологією конструкторської діяльності; уміння оцінити результати власної діяльності, визначити способи й шляхи їхньої корекції.
Основними чинниками готовності вчителя до конструювання змісту освіти і моделювання освітнього процесу виділено необхідний і достатній рівень методо-логічної і психолого-педагогічної компетентності, визначену професійну спрямованість і розвинені рефлексивні здібності слухачів, сформоване педагогічне мислення і наукову педагогічну свідомість, високій рівень гнучкості і дивергентності мислення, відсутність стереотипів свідомості, розвинені пізнавальні потреби і пізнавальні запити, системно-моделюючий рівень професіоналізму вчителя. Формування педагогічної свідомості, розвиток педагогічного мислення й інтелектуальної зрілості вчителя повинно стати одночасно процесом і результатом післядипломної педагогічної освіти вчителя, який досліджує технології з метою конструювання авторської навчальної технології.
4. Запропонована модель підготовки вчителя до конструювання навчальної технології розкриває сутність феномену конструювання і підготовки до цієї діяльності, її оптимальні структурні і функціональні складові, а також найбільш характерні зв'язки між компонентами. Цю модель умовно можна представити у вигляді трьох взаємозалежних просторів: 1) особистість учителя; 2) навчально-пізнавальна діяльність педагога; 3) спілкування. Всі простори даної моделі вступають у складні діалектичні взаємини, об'єднані єдиним завданням - професійно-педагогічної підготовки слухача курсів підвищення кваліфікації до конструювання навчальної технології. У відповідності до вищезазначених цілей, принципів відбору змісту підвищення кваліфікації розробляється програма, навчально-тематичний план курсів з певної проблеми.
Доведено, що для реалізації моделі підготовки вчителя дуже важливим є формування проектної культури - складової частини професійно-педагогічної культури вчителя, що проявляється в умінні вирішувати проблеми в умовах невизначеності завдань і варіативності можливих результатів; технологія формування проектної культури вчителів є одним із способів детермінації творчої самореалізації вчителя, який перетворює педагогічне середовище відповідно до ідеалів і гуманістичних цінностей світу, і реалізується через мотивоване включення слухачів у розробку проектів. Модель змісту мотиваційної підготовки педагога пояснює і фіксує уявлення про теоретичну концепцію, структуру мотивації фахівців на курсах підвищення кваліфікації й дає змогу певною мірою теоретично обґрунтувати, побудувати навчальний план підготовки слухача з урахуванням мотиваційного компонента. Найбільш доцільними стратегіями навчання педагогів конструкторсько-проектувальній діяльності є емотивна і ко-гнітивна.
5. Акмеологічні технології післядипломної педагогічної освіти ми визначаємо як системний метод навчання вчителів, що підвищують свою кваліфікацію, проектуванню, створенню й частковій перевірці високопродуктивних моделей ав-торських систем діяльності.
Виділено такі умови ефективності акмеологічних технологій у післядипломній освіті:
1) соціально-педагогічні (діагностика рівня підготовленості слухача до сприйняття змісту й оновлення форм освіти);
2) дидактичні (цілеспрямований відбір змісту з урахуванням результатів діагностики й вимог до рівня підготовки фахівців; активні форми й методи навчання);
3) організаційно-педагогічні (системна реалізація програми післядипломної освіти; створення демократичного навчального середовища та ін.);
4) акмеологічні (стимулювання свідомо-ціннісного відношення слухача до власного самовдосконалення).
Запропонована систематизація акмеологічних технологій:
І. Комплексні акмеологічні технології на контекстній основі: а) семіотичні (модульно-розвиваюча технологія формування пізнавальної активності вчителя, технологія формування професійно-компетентнісної культури вчителя, технологія інтенсифікації навчання в системі післядипломної педагогічної освіти, інформаційні технології навчання вчителів); б) імітаційні (групова проблемна робота, ділова гра, тренінг); в) соціальні (технологія науково-методичного супроводу, технологія формування досвіду самоаналізу вчителя, технологія навчання вчителів на основі їхнього досвіду).
ІІ. Узагальнені акмеологічні технології на проектній основі (технологія формування проектної культури суб’єктів освітнього післядипломного процесу, технологія «Педагогічне проектування», технологія проектної діяльності вчителя в розв’язуванні педагогічних ситуацій).
ІІІ. Окремі особистісно-орієнтовані акмеологічні технології (технологія педагогічних майстерень, наукоємна технологія розвитку професіоналізму вчителя, технологія навчального дослідження, акмеологічні технології формування культури мислення вчителя, технологія розвитку аутопсихологічної компетентності вчителя).
6. Мірою якості підготовки вчителя до конструювання навчальної технології в закладі післядипломної педагогічної освіти є інтегральний критерій, який синтезує в собі результативність навчальних досягнень суб’єктів курсової підготовки, психолого-педагогічні умови навчального процесу на курсах підвищення кваліфікації та оцінку інноваційної навчальної технології, яка є результатом конструкторської діяльності вчителя. Інтегральний критерій визначається трьома групами показників: 1) показники якості підготовки до конструювання навчальної технології (як про¬цесу); 2) показники якості підготовки до конструювання навчальної технології (як результату); 3) показники управління якістю підготовки до конструювання навчальної технології.
До показників ефективності підготовки вчителя до конструювання навчальної технології ми відносимо: а) показники, що дозволяють аналізувати й оцінювати індивідуально-значеннєве ставлення слухачів: безпосередній інтерес до конструювання навчальної технології; оцінка слухачем соціальної значимості проектувальної і конструкторської діяльності; оцінка ролі цієї діяльності в його професійних планах; потреба у застосуванні й позитивному перетворенні свого досвіду пізнавальної діяльності; б) сформованість самостійно вироблених слухачами способів навчальної роботи, в яких є засвоєні в навчанні прийоми роботи з технологією і результати нагромадження вчителем власного досвіду: переважна орієнтація педагогів на окремі ознаки досліджуваних технологій або на системи ознак тієї або іншої навчальної технології ; переважна орієнтація на певний спосіб фіксування інформації.
Оцінювання інноваційної навчальної технології, яка є результатом конструкторської діяльності вчителя, ми пропонуємо за такими параметрами: 1) реальна наукова новизна технології; 2) актуальність розробки інноваційної навчальної технології, обумовленість її створення суспільними потребами та умовами навчання дітей; 3) лаконічність, логічність, доступність методичних рекомендацій із впровадження в практику розробленої інноваційної навчальної технології; 4) можливість упровадження інноваційної навчальної технології в педагогічну практику іншими вчителями; 5) трудомісткість організації, методичного забезпечення й впровадження створеної навчальної технології.
Критеріями результативності навчальних досягнень суб’єктів курсів підвищення кваліфікації є: 1) динаміка позитивних змін у професійній компетентності; 2) динаміка позитивних змін у мотиваційно-цільовому компоненті підготовки до конструювання навчальної технології; 3) динаміка позитивних змін у володінні змістом навчальної технології і його дидактичною організацією; 4) позитивні тенденції в організації і здійсненні конструкторської діяльності.
Визначено рівні підготовленості вчителів до конструювання навчальної технології: допрофесійний, початковий, базовий, системних змін, творчий.
7. З метою апробації науково-методичного, моніторингового та організаційного забезпечення процесу підготовки вчителя до конструкторсько-проектувальної діяльності в умовах їхньої курсової підготовки проведено експериментальне викладання курсу «Конструювання навчальних технологій». На основі узагальнення результатів педагогічного експерименту зроблено висновок про вірогідність вихідних положень теоретико-експериментальної роботи. Доведено, що впровадження технології підготовки вчителів до конструювання навчальних технологій створює умови для формування у слухачів готовності до інноваційної конструкторсько-проектувальної діяльності, а також розвитку в них креативності, критичності професійного мислення, наукової педагогічної свідомості та здатності до педагогічного цілеутворення. Ми одержали підтвердження ефективності застосування в навчальному процесі післядипломної педагогічної освіти визначених педагогічних умов та основних компонентів моделі підготовки вчителя до конструювання навчальних технологій. На основі критерію Вілкоксона визначено доцільність застосування в умовах курсової підготовки учителів фізики і математики курсу «Конструювання навчальних технологій».
Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів, пов‘язаних з проблемою післядипломної підготовки вчителів до конструювання навчальних технологій. У процесі наукового пошуку встановлено існування об’єктивної необхідності в системному дослідженні всього комплексу проблем, пов’язаних зі становленням вчителя як суб’єкта конструкторської діяльності. Подальшого вивчення вимагають питання розробки поняттєво-термінологічного апарату педагогічної конструкторології, визначення її теоретико-методологічних основ, формулювання концептуальних положень. Нагальним завданням сьогодення є також удосконалення змісту навчання на курсах підвищення кваліфікації, введення до навчальних планів інститутів післядипломної педагогічної освіти блоку навчальних курсів, спрямованих на підготовку педагогів до конструювання навчальних технологій, удосконалення діагностичних методик для отримання оперативної інформації про індивідуальні особливості кожного слухача.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллина О.А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования / О.А. Абдуллина – М: Просвещение, 1990. – 141 с.
2. Абдуллина О.А. Проблема педагогических умений в теории и практике высшего педагогического образования / О.А. Абдуллина // Советская педагогика. – 1976. – № 6. – С.76-84.
3. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни / К.А. Абульханова-Славская. – М.: Мысль, 1991. – 299 с.
4. Аванесов В. Основи теорії педагогічних завдань / В. Аванесов // Відкритий урок. — 2009. — № 6. — С. 22—26.
5. Аверьянов А.Н. Системное познание мира: Методологические проблемы / А.Н. Аверьянов – М.: Политиздат, 1985. – 263 с.
6. Автомонова О.О. Розвиток передового педагогічного досвіду в загальноосвітніх школах України в 1980-1994 роках: дис...канд. пед. наук: 13.00.01 / Автомонова Ольга Олександрівна. — К., 1995. — 251 с.
7. Адамар Ж. Исследование психологии процесса изобретения в области математики / Ж. Адамар; [пер. с франц. М.А. Шаталова, О.П. Шаталова; под ред И.Б. Погребысского]. – М.: Изд-во «Советское радио», 1970. – 152 с.
8. Акофф Р. О целеустремленных системах / Р. Акофф, Ф. Эмери; [пер. с англ. С.Д. Латушкин]. – М.:Прогресс, 1974. – 233 с.
9. Актуальні проблеми теорії і практики післядипломної освіти керівних і педагогічних кадрів: Матеріали звітної наукової конференції (5-6 березня 1998 р.) / Редкол.: М.Дробноход, С.Присюк, Г.Дмитренко. – К.: ДАККО, 1998. – 180 с.
10. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: Підручник для студентів, аспірантів та молодих викладачів вузів / А. Алексюк — К.: Либідь, 1998. — 558 с.
11. Альтшуллер Г.С. Найти идею / Г.С. Альтшуллер. – Новосибирск: Наука, 1986. – 220 с.
12. Амонашвили Ш.А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса / Ш.А. Амонашвили – Мн.: Университетское, 1990. – 560 с. – (Б-чка сер. «Университет – школе»).
13. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2-х т. / Б.Г. Ананьев – М.: Педагогика, 1980. - (Труды д. чл. и чл.-кор. АПН СССР).- Т.І. – 1980. – 232 с., ил.
14. Ангеловски К. Учителя и инновации / Кристе Ангеловски; [пер. с макед. В.Мельник]. – М.: Просвещение, 1991. – 159 с.
15. Андерсон Дж. Когнитивная психология. 5-е изд. / Дж. Андерсон; [пер. с англ. С. Комаров]. - [5-е изд.] - СПб.: Питер, 2002. - 496 с.: ил. – (Серия «Мастера психологии»).
16. Андреев В.И. Педагогика / В.И. Андреев В.И. - Казань: ЦИТ, 2000.- 608 с.
17. Андрущенко В.П. Роздуми про освіту: Статті, нариси, інтерв’ю / В.П. Андрущенко – К.: Знання України, 2004. – 804 с.
18. Анисимов В.Е. Методологические вопросы разработки модели специалиста / В.Е. Анисимов, Н.С. Пантина // Советская педагогика. - 1977. - № 5. - С. 100-108.
19. Анисимов О.С. Игровой тренинг мыслительной деятельности [учеб. пособие] / О.С. Анисимов, Т.П. Данько. – М: Просвещение, 1992. – 212 с.
20. Анисимов О.С. Методологическая культура педагогической деятельности и мышления / О.С. Анисимов. - М.: Экономика, 1991. – 416 с.
21. Анисимов О.С. Развитие. Моделирование. Технологии / О.С. Анисимов. – Калуга: ИМУ, 1996. – 92 с.
22. Анохин П.К. Проблемы принятия решения / П.К. Анохин // М.: Наука, 1976. – 79 с.
23. Аношкин А.П. Педагогическое проектирование систем и технологий обучения: [учеб. пособие] / А.П. Аношкин. – Омск: ОмГПУ, 1997. – 140 с.
24. Аношкина В.Л. Образование. Инновация. Будущее. (Методологические и социокультурные проблемы) / В.Л. Аношкина, С.В. Резванов - Ростов-на-Дону: Изд-во РО ИПК и ПРО, 2001. - 176 стр.
25. Анцыферова Л.И. Психология формирования и развития личности / Л.И. Анцыферова. – М.: Наука, 1981. – 365 с.
26. Аристотель. Сочинения в 4-х т. / Аристотель; [пер. с древнегреч. А.В. Кубицкого]. - М.: Мысль, 1976. – Т.І. – 1976. – 550 с. - (Серия «Философское наследие»).
27. Артемьева Т.И. Методологический аспект проблемы способностей / Т.И. Артемьева. – М.: Изд-во «Наука», 1977. – 184 с.
28. Архангельский С.И. Лекции по научной организации учебного процесса в высшей школе / С.И. Архангельский – М.: Высшая школа, 1976. – 200 с.: с ил.
29. Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерности и основные методы: [учеб.-метод. пособие] / С.И. Архангельский – М.: Высш. школа, 1980. – 368 с.
30. Астахова Е. Познавательная активность студентов: поиск форм оптимизации / Е. Астахова // ВВШ. – 2000. – №11. – С.29-32.
31. Атаманчук П. С. Управління процесом навчально-пізнавальної діяльності / П.С. Атаманчук. – Кам’янець-Подільський : К-ПДПІ, 1997. – 136 с.
32. Атанов Г.А. Деятельностный подход в обучении / Г.А. Атанов – Донецк: «ЕАИ-пресс», 2001. – 160 с.
33. Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание и управление / В.Г. Афанасьев. – М.: Политиздат, 1981. – 432 с.
34. Ащепков В.Т. Теоретические основи и прикладные аспекти профессиональной адаптации преподавателей высшей школы / В.Т. Ащепков. – Майкоп: Изд-во «Университет», 1997. - 307 с.
35. Бабанский Ю.К. Избранные педагогические труды / Сост. М.Ю. Бабанский. – М.: Педагогика, 1989. – 560 с. – (Труды д. чл. и чл.-кор. АПН СССР).
36. Бабій К.Н. Нетрадиційний урок за проектною технологією / К.Н. Бабій, А.М. Бахтарова, І.Б. Литвиненко // Управління школою. — 2007. — № 1. — С. 22—25.
37. Багаева И.Д. Профессионализм педагогической деятельности и основы его формирования у будущего учителя / И.Д. Багаева. - М.: Профиздат, 1991. - 192 с.
38. Балл Г. А. Теория учебных задач: психолого-пед. аспект / Г.А. Балл. – М.: Педагогика, 1990. – 192 с.
39. Барбина Е.С. Формирование педагогического мастерства в системе непрерывного педагогического образования / Е.С. Барбина. – К.: Высш. шк., 1998. – 153 с.
40. Басова Н.В. Педагогика и практическая психология / Н.В. Басова – Ростов н\Д.: «Феникс», 2000. – 416 с.
41. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі: [монографія] / К.О. Баханов. – Запоріжжя: Просвіта, 2004. – 328 с.
42. Бедерханова В.П. Педагогическое проектирование в инновационной деятельности: [учебное пособие] / В.П. Бедерханова, П.Б. Бондарев. – Краснодар: Изд-во Краснодарского краевого педагогического института дополнительного профессионального педагогического образования, 2000. - 54с.
43. Безрукова В.С. Педагогика профессионально-технического образования. Проектирование педагогического процесса в профтехучилище: [текст лекций] / В.С. Безрукова. – Свердловск: изд-во Свердл. инж-пед. ин.-та, 1990. – 171 с.
44. Беляева Л.А. Социокультурные основания педагогической деятельности: дис. … докт. филос. наук: 09.00.01 / Беляева Людмила Алексеевна – Екатеринбург, 1994. – 327 с.
45. Бережнова Е.В. Формирование методологической культуры учителя / Е.В. Бережнова // Педагогика. — 1996. — № 4. — С. 14 — 18.
46. Березин Ф.В. Психическая и психофизиологическая адаптация. / Ф.В Березин. - Л.: Наука, 1987. - 268 с
47. Бернс Р. Развитие «Я»-концепции и воспитание / Р. Бернс; [под общ. ред. В.Я. Пилиповского]. – М.: Прогресс, 1986. – 422 с.
48. Берулава М.Н. Состояние и перспективы гуманизации образования / М.Н. Берулава // Педагогика. – 1996. - №1. - С. 9-11.
49. Бершадский М.Е. Дидактические и психологические основания образовательной технологии / М.Е. Бершадский М.Е., В.В. Гузеев. – М.: Центр «Педагогический поиск», 2003. – 256 с.
50. Бескова И.А. Как возможно творческое мышление?: [научное издание] / И.А. Бескова [научн. ред. И.П.Меркулов] – Москва: ИФРАН, 1993. – 194 с.
51. Беспалько В.П. Некоторые вопросы педагогики высшего образования / В.П. Беспалько – Рига: Образование, 1972. – 168 с.
52. Беспалько В.П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения / В.П. Беспалько. – М.: Изд-во ин-та проф. образования, 1995. – 336 с.
53. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии / В.П. Беспалько - М.: Педагогика, 1989. – 192 с.; ил.
54. Бех І.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: [науково-метод. посібник] / І.Д. Бех. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.
55. Бехтерев В.М. Личность и условия ее развития и здоровья / В.М. Бехтерев. — СПб.: Изд-во «Питер», 2000. — 489 с.
56. Бим-Бад Б.М. Педагогическая антропология: [учеб. пособие] / Б.М. Бим-Бад. – М.: Изд-во УРАО, 1998. – 576 с.
57. Білик Н.І. Моделювання процесу навчання в системі підвищення кваліфікації вчителів: дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Білик Надія Іванівна. - К., 2005. – 186 с.
58. Блауберг И.В. Системный подход: предпосылки, проблемы, трудности / И.В. Блауберг, В.Н. Садовский, Э.Г. Юдин – М.: Знание, 1969. – 48 с.
59. Блауберг И.В.Становление и сущность системного подхода / И.В. Блауберг И.В., Э.Г. Юдин. – М.: Наука, 1973. – 270 с.
60. Блинов В.М. Эффективность обучения: методологический анализ этой категории в дидактике / В.М. Блинов. – М.: Просвещение, 1988. – 238 с.
61. Богданова І.М. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів на основі застосування інноваційних технологій: дис… д-ра пед наук: 13.00.04./ Богданова Інна Михайлівна – Одеса, 2003. – 363 с.
62. Богоявленская Д.Б. Интелектуальная активность как проблема творчества / Д.Б. Богоявленская – Ростов-на-Дону: Изд-во Ростов. ун-та, 1994. – 314 с.
63. Бодалев А.А. Как становятся великими и выдающимися? / А.А. Бодалев, Л.А. Рудкевич. – М.: Изд-во Института психотерапии, 2003. – 287 с.
64. Болсун С.А. Розвиток педагогічної техніки вчителя в процесі підвищення кваліфікації: дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Болсун Світлана Андріївна. - К., 2002. – 248 с.
65. Болтівець С.І. Психологічна роль освіти / С.І. Болтівець // Неперервна професійна освіта: теорія і практика / [Науково-методичний журнал]. – 2005. – Випуск 1. – С. 31-39.
66. Большаков В.Ю. Психотренинг. Социодинамика, игры, упражнения / В.Ю. Большаков – Санкт-Петербург: АО «Светоч», 1994. – 316 с.
67. Большая психологическая энциклопедия / [Альмуханова А.Б., Гладкова Е.С., Есина Е.В. и др.]; под общ. ред. Н. Дубенюк – М.: Эксмо, 2007. – 544 с.
68. Бондар В.І. Дидактика: [підруч. для студ. вищ. пед. навч. закл.] / В.І.Бондар – К.: Либідь, 2005. – 264 с.
69. Бондар В.І. Теорія і технологія управління процесом на¬вчання в школі : навч. посіб. / В.І. Бондар ; АПН України ; Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. — К.: [Б. в.], 2000. — 191 с.: ілюстр.
70. Бондар С. Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті / [С.Бондар, Л. Момот Л., М.Головко; за ред. С. Бондаря]. - Рівне: Теніс, 2003. - 228 с.
71. Бондаревская Е.В. Гуманистическая парадигма личностно-ориентированного образования / Е.В. Бондаревская // Педагогика. – 1997. – № 4. – С. 11-17.
72. Бордовская Н.В. Педагогика. Учебник для вузов / Н.В. Бордовская, А.А. Реан. – СПб: Питер, 2001. – 304 с.
73. Брушлинский А.В. Мышление и прогнозирование: [логико-психологический анализ] / А.В. Брушлинский. – М.: Мысль, 1979. – 230 с.- (Ин-т психологии АН СССР).
74. Бут Свини Л. Сборник игр для развития системного мышления: [пер. с англ. Е.С. Оганесян] / Л. Бут Свини, Д. Медоуз; под. ред. Г.А. Ягодина, Н.П. Тарасовой. – М.: Просвещение, 2007. – 285 с.: ил.
75. Буш Г.Я. Рождение изобретательских идей / Г.Я. Буш. – Рига: Лиесма, 1976. – 128 с.
76. Вазина К.Я. Саморазвитие человека и модульное обучение / К.Я. Вазина. – Н.Новгород: изд-во «Рассвет», 1991. – 258 с.
77. Васильков Л.М. Моделювання ситуацій у практиці підвищення кваліфікації кадрів / Л.М. Васильков, Л.І. Прокопенко // Рад. шк. – 1980. – № 8. – С.
78. Василькова Т.А. Основы андрагогики / Т.А. Василькова. – М.: КНОРУС, 2011. – 256 с.
79. Василюк А.В. Вступ до педагогічної спеціальності: [навч. посібник для студентів-заочників] / А.В. Василюк. – Ніжин: Вид-во НДПУ ім. Миколи Гоголя, 2004. – 72 с.
80. Величко С. Поєдання сучасних наукових досягнень та ІКТ для навчального середовища у процесі підготовки вчителів фізики / С.Величко, В.Неліпович // Наукові записки. – Вип. 82. – Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім.. В.Вінниченка, 2009. – Ч.Ішенко. – С. 3 - 6.
81. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный поход: [методическое пособие] / А.А. Вербицкий. – М.: Высшая школа, 1991. – 204 с.
82. Вертгеймер М. Продуктивное мышление / М.Вертгеймер [пер. с англ. С.Д. Латушкин; общ. ред. С.Ф. Горбова и В.П. Зинченко; вступ. ст. В.П. Зинченко] – М.: Прогресс, 1987. – 336 с.: ил. 213.
83. Вершловский С.Г. Общее образование взрослых: стимулы и мотивы / С.Г. Вершловский – М.: Педагогика, 1987. – 184 с.
84. Винер Н. Кибернетика или управление и связь в животном и машине / Н. Винер; [пер. с англ., предисл. Г.Н. Поварова]. – 2-е изд. – М.: Сов. радио, 1968. – 326 с.
85. Вишківська В.Б. Формування у майбутніх учителів здатності до конструювання навчально-пізнавальної діяльності школярів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / В.Б. Вишківська. - К., 2006. – 20 с.
86. Вітюк В.В. Розвиток професійно-особистісних якостей вчителів-предметників у системі післядипломної освіти: дис… канд. пед. наук: 13.00.04 / Вітюк Валентина Василівна. — К., 2000. — 188 с.
87. Водопьянова Н.Е. Синдром выгорания: диагностика и профилактика / Н.Е. Водопьянова, Е.С. Старченкова. – СПб.: Питер, 2005. – 336 с.: ил. – (Серия «Практическая психология»).
88. Волков И.П. Цель одна – дорог много. Проектирование процессов обучения / И.П. Волков. - М.: Просвещение, 1990. - 116 с.
89. Володарская И.А. Проблема целей обучения в современной высшей школе и пути ее решения в социалистической педагогике / И.А. Володарская, А.М. Митина // Современная высшая школа. - 1988. - № 2. - С. 143-150.
90. Володарская И.А. Проблема целей обучения в современной педагогике / И.А. Володарская, А.М. Митина – М.: Изд-во МГУ, 1989. – 72 с.
91. Волченкова Л.К. Научно-методическое обеспечение процесса педагогического проектирования многоступенчатой подготовки специалистов / Л.К. Волченкова. — Минск: НИИ образования, 1999. — 284 с.
92. Воробйова С. Структура, критерії і рівні готовності студентів до творчого рішення дидактичних задач / С. Воробйова // Рідна школа. – 2002. – № 4. – С. 42-45.
93. Ворошилова А. Начнем с проекта.../ А. Ворошилова // Первое сентября. - 2000.- № 41.- С.3.
94. Вульфов Б.З. Учитель: профессиональная духовность / Б.З. Вульфов // Педагогика. – 1995. – № 2. – С. 48-52.
95. Гавриш І.В. Формування готовності майбутніх учителів до інноваційної професійної діяльності (методологічний і теоретичний аспекти): :[монографія] / І.В. Гавриш. – Харків: ХОНМІБО, 2005. – 388 с.
96. Газман О.С. Воспитание: цели, средства, перспективы. Новое педагогическое мышление / О.С. Газман - М.: Просвещение, 1989. – 156 с.
97. Галкина Т.И. Организация профильного обучения в школе. Книга современного завуча / Т.И. Галкина, Н.В. Сухенко. – Ростов н/Д: Феникс, 2006. – 256 с. (Административное управление образованием).
98. Галузинський В.М. Педагогіка: теорія та історія: [навч. посібник] / В.М. Галузинський В.М., М.Б. Євтух. – К.: Вища школа, 1995. – 237 с.
99. Галус О. Трансформування наукових ідей в практику роботи вчителів у закладах післядипломної освіти / О. Галус // Післядипломна освіта та управління навчальними закладами в умовах трансформації суспільства: матеріали звітної наукової конференції, 1-2 квітня 1999 р. / [АПН України; Державна академія керівних кадрів освіти; ред..М.Дробноход]. - К., 1999. – С. 83-87.
100. Гальперин П.Я. Воспитание систематического мышления в процессе решения малых творческих задач / П.Я. Гальперин, В.Л. Данилова // Вопросы психологии. - 1980. - № 1. - С. 31-38.
101. Гальперин П.Я. Современная теория поэтапного формирования умственных действий / П.Я. Гальперин, Н.Ф. Талызина – М.: «Просвещение», 1979. – 185 с.
102. Гамидуллаев Б.Н. Самоуправление: потенциал личности / Б.Н. Гамидуллаев. - [Изд. 2-е]. - Ростов н/Д: Феникс, 2006. – 58 с. – (Психологический практикум).
103. Георгиевский А.Б. Эволюция адаптаций: историко-методологическое исследование / А.Б. Георгиевский - Л., 1989. – 78 с.
104. Гершунский Б.С. Дидактическая прогностика: [некоторые актуальные проблемы теории и практики] / Б.С. Гершунский, Я. Пруха. – Киев: Издательское объединение «Вища школа», 1979. – 240 с.
105. Гершунский Б.С. Философия образования ХХI века / Б.С. Гершунский. – М.: Совершенство, 1998. – 607 с.
106. Гилева Е.А. Формируем у школьников технологическую и проектную культуру / Е.А. Гилева // Школа и производство. – 2001. - № 4. - С. 25-28.
107. Гильмеева Р.Х. Профессионализм учителя в социологическом измерении / Р.Х. Гильмеева // Социологические исследования. – 1998. – № 11. – С. 72-80.
108. Гин А.А. Приемы педагогической техники: Свобода выбора. Открытость. Деятельность. Обратная связь. Идеальность: [Пособие для учителя] / А.А. Гин. - [2-е изд., доп., перераб.]. – Луганск: СПД Резников В.С., 2006. – 100 с.
109. Гладкая И.В. Возможности курса «Педагогическое проектирование» в личностно-профессиональном становлении будущего педагога / И.В. Гладкая, С.П. Ильина // Инновации и образование: Сборник материалов конференции: [Серия “Symposium». - Выпуск 29]. - СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2003. – С. 287-293.
110. Гоноболин Ф.Н. Очерки психологии советского учителя / Ф.Н. Гоноболин. – М.: Акад. пед. наук РСФСР, 1951. – 256 с.
111. Гончаренко С. Методика як наука / Гончаренко С // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Випуск 1. – С.86-96.
112. Гончаренко С. Український педагогічний словник: [довідкове видання] / С. Гончаренко – Київ: Либідь, 1997. – 376 с.
113. Готт В.С. Диалектика развития понятийной формы мышления / В.С. Готт, Ф.М. Землянский: Высшая школа, 1981. – 319 с.
114. Гриньова В.М. Контроль і оцінка знань студентів / В.М. Гриньова, Н.Т. Тверезовська // Контроль навчально-пізнавальної діяльності школярів і студентів: Зб. наук. пр. – Харків: ХДПУ, 1997. – С. 64-69.
115. Гриньова В.М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та методичний аспекти): [монографія] / В.М. Гриньова. – Харків: Основа, 1998. – 300 с.
116. Гришина Т. Освітня технологія як об'єкт методичної роботи / Т. Гришина - X.: Основа, 2003. – 104 с.
117. Громкова М.Т. Педагогическое мастерство преподавателя: модели взаимодействия / М.Т. Громкова // Magister. -1996. -№ 1. - C. 31-39.
118. Громкова М.Т. Психология и педагогика профессиональной деятельности: [учеб.пособие для вузов] / М.Т. Громкова – М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 415 с.
119. Громыко Ю.В. Проектирование и программирование развития образования / Ю.В. Громыко - М: Московская академия развития образования, 1996. - 546 с.
120. Гузеев В.В. Образовательная технология: от приема до философии / / В.В. Гузеев. – М.: Сентябрь, 1996. – 112 с.
121. Гузеев В.В. Планирование результатов образования и образовательная технология / В.В. Гузеев - М.: Народное образование, 2000. - 186 с.
122. Гузеев, В.В. Теория и практика интегральной образовательной технологии / В. В. Гузеев. – М.: Народное образование, 2001. – 224 с. (Профессиональная библиотека учителя. Серия «Системные основания образовательной технологии»).
123. Гузій Н.В. Педагогічний професіоналізм: історико-методологічні та теоретичні аспекти: [монографія] / Н.В. Гузій - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. - 243 с.
124. Гура О.І. Психолого-педагогічна компетентність викладача вищого навчального закладу: теоретико-методологічний аспект: [монографія] / О.І. Гура .- Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2006. – 332 с.
125. Гуревич Р. Підвищення кваліфікації та фахової майстерності інженерно-педагогічних працівників ПТНЗ засобами інноваційних технологій навчання / Р. Гуревич, М. Кадемія // Професійно-технічна освіта. – 2003. – № 1. – С. 25-30.
126. Гусак П.М. Підготовка учителя: технологічні аспекти / П.М. Гусак. – Луцьк: Вежа, 1999. – 278 с.
127. Гушлевська І.В. Зміна професійних функцій і ролі вчителя: вчитель як носій суспільних змін / І.В. Гушлевська // Вісник післядипломної освіти: [збірник наукових праць / ред. кол.: В.В.Олійник (гол. ред.) та ін.] – К.: Міленіум, 2006. – Випуск 3. – С. 65-72.
128. Давыдов В.В. Виды обобщений в обучении: логико-психологические проблемы построения учебных предметов / В.В. Давыдов – М.: Пед. общ-во России, 2000. – 479 с.
129. Даниленко Л. Зміст післядипломної освіти в інноваційному полі перетворень / Л.Даниленко, В.Паламарчук // Післядипломна освіта в Україні. – 2008. – №1. – С.16-22.
130. Данилова Г.С. Учитель як суб'єкт морально-духовного виховання школярів// Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах / Г.С. Данилова // Збірн. наук. праць. – К.: Пед. думка, 2000 – Кн. 2. – С. 275–280.
131. Данилов М.А. Взаимоотношение всеобщей методологии науки и специальной методологии педагогики / М.А. Данилов // Проблемы социалистической педагогики: материалы І научной конференции ученых-педагогов социалистических стран – М.: Изд-во «Педагогика», 1973. - С. 53-75.
132. Деркач А.А. Акмеологические основы становления психологической и профессиональной зрелости личности / А.А. Деркач, А.А. Исаев. – М.: РАУ, 1995. – 208 с.
133. Деркач А.А. Акмеология: [учебное пособие] / А.А. Деркач, В.Г. Зазыкин. – СПб.: Питер, 2003. – 256 с., с ил. – (Серия «Учебное пособие).
134. Деркач А.А. Акмеология: пути достижения вершин профессионализма / А.А. Деркач, Н.В. Кузьмина – М.: Просвещение, 1993. – 188 с.
135. Диагностика и мониторинг в управлении образовательным процессом: [Методическое пособие] / [Под ред. Т.Ф. Есенковой, С.Н. Митина, В.В. Елисеева]. – Ульяновск: ИПК ПРО, 2000. – 60 с.
136. Дистанційне навчання. Дистанційний курс: [навчальний посібник] / за ред. В.М. Кухаренка. – Харків: ХДПУ, 1999. – 216 с.
137. Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології: [навчальний посібник] / І. Дичківська - К.: Академвидав, 2004. – 112 с.
138. Дмитренко Г.А. Стратегический менеджмент в системе образования: [уч. пособ.] / Г.А. Дмитренко. – К.:МАУП, 1999. – 176 с.
139. Дмитриева О.Б. Формирование психологическої готовности молодых специалистов к профессиональной деятельности: дис. …канд. психол. наук: 19.00.13 / Дмитриева Ольга Борисовна. – М., 1997. – 188 с.
140. Докучаєва В. Проектування інноваційних педагогічних систем у сучасному освітньому просторі / В. Докучаєва. – Луганськ: Алма-матер, 2003. – 304 с.
141. Долженко О.В. Современные методы и технология обучения в техническом вузе: [метод. пособие] / О.В. Долженко, В.Л. Шатуновский. – М.: Высш. шк.., 1990. – 191 с.: ил.
142. Долженко Ю. А. Проблемы формирования «успешного» педагога в системе постдипломного образования / Ю.А. Долженко. - Барнаул: Изд-во АКИПКРО, 2001. – 568 с.
143. Дон О.М. Вибір і поєднання методів навчання вчителями предметів природничо- математичного циклу: дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Дон Ольга Миколаївна: Одеса, 2000. – 248с.
144. Дружилов С.А. Становление профессионализма человека как реализация индивидуального ресурса профессионального развития / С.А. Дружилов – Новокузнецк: Изд-во ИПК, 2002. – 242 с.
145. Дубасенюк О.А. Професійна підготовка майбутнього вчителя до педагогічної діяльності: [монографія] / О. Дубасенюк, Т. Семенюк , О. Антонова - Житомир: Житомир. держ. пед. ун-т, 2003. - 192 с.
146. Дьюи Д. Психология и педагогика мышления / Д. Дьюи; [пер. с англ. Н. Никольской]. – М.: Совершенство, 1997. – 208 с.
147. Дьяченко Б.А. Розвиток професіоналізму молодого вчителя в системі післядипломної освіти: дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Дьяченко Борис Андрійович. - К., 2000. - 200 с.
148. Дьяченко В. К. Организационная структура учебного процесса и её развитие / В. К. Дьяченко. – М. : Педагогика, 1989. – 160 с.
149. Дьяченко М.И. Психологические проблемы готовности к деятельности / М.И. Дьяченко, Л.А. Кандыбович. – Минск: Изд-во БГУ, 1976. – 318 с.
150. Евланов Л.Г. Основы теории принятия решений / Л.Г. Евланов – М.: Изд-во Акад. нар. хоз-ва СССР, 1981. – 212 с.
151. Егорова М.С. Сопоставление дивергентных и конвергентных особенностей когнитивной сферы детей (возрастной и генетический анализ) / М.С. Егорова // Вопр. психологии. 2000. - № 1. - С. 36-46.
152. Євтух М.Б. Гуманістична спрямованість змісту педагогічних дисциплін у вищій школі / М.Б. Євтух // Гуманістична місія освіти. –Вінниця: УНІВЕРСУМ. - Вінниця, 2000. – С. 3.
153. Єльникова Г.В. Основи адаптивного управління: курс лекцій / Г.В. Єльникова – К.: ЦІППО АПН України, 2003. – 133 с.
154. Жалдак Н.Н. Индивидуально-личностная подготовка учителя / Н.Н. Жалдак Н.Н., П.Е. Решетников // Специалист. — 1998. — № 7. — С. 13 — 15.
155. Жерносєк І.П. Науково-методична робота в загальноосвітній школі: [навчально-методичний посібник] / І.П. Жерносєк. – К: ІЗМН, 1998. – 160 с.
156. Життєва компетентність особистості: [науково-методичний посібник] / [кер. авт. колективу і наук. ред.-ри: Сохань Л.В., Єрмаков І.Г.]; за ред.. Л.В. Сохань, І.Г. Єрм акова, Г.М. Несен. – К.: Богдана, 2003. – 520 с.
157. Жуков В.И. Университетское образование: история, социология, политика /