Удовиченко Ірина Віталіївна. Наступність екологічного виховання учнів початкової та основної школи в курсах природничого циклу

Короткий опис

Удовиченко Ірина Віталіївна. Наступність екологічного виховання учнів початкової та основної школи в курсах природничого циклу : дис... канд. пед. наук: 13.00.07 / Сумський держ. педагогічний ун-т ім. А.С.Макаренка. — Суми, 2006. — 239арк. — Бібліогр.: арк. 177-194

Удовиченко І.В. Наступність екологічного виховання учнів початкової та основної школи в курсах природничого циклу. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 теорія і методика виховання. Інститут проблем виховання Академії педагогічних наук України. Київ, 2006.
Дисертаційне дослідження присвячено актуальній проблемі сучасної педагогічної науки використанню принципу наступності в екологічному вихованні учнів початкової та основної школи в курсах природничого циклу. В роботі, на основі аналізу стану розробленості цієї проблеми у науковій теорії та виховній практиці, визначено та уточнено сутність наступності, її роль та місце в екологічному вихованні школярів; теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови реалізації принципу наступності екологічного виховання учнів початкової та основної школи в курсах природничого циклу; вперше розроблено функціональну модель формування екологічно вихованої особистості з позитивною „еколого-Я-концепцією” та навчально-виховний методичний комплекс; визначено критерії, показники екологічної вихованості школярів і компетентності вчителів; дістали подальшого розвитку рівні сформованості компонентів екологічної вихованості учнів 3-6-х класів.

1. Дослідження сучасного стану розробленості проблеми наступності екологічного виховання школярів у педагогічній теорії та виховній практиці дозволило констатувати, що проблема наступності екологічного виховання учнів початкової та основної школи в процесі вивчення курсів природничого циклу знаходиться в стадії розробки, тож потребує уточнення сутність поняття „наступність”, її складових, ролі та місця в екологічному вихованні школярів.
2. Вивчення філософської, психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження дало змогу уточнити сутність поняття „екологічне виховання”, як процесу, що спрямований на безперервне формування відповідних знань, умінь та навичок, емоційно-ціннісного ставлення особистості до навколишнього середовища, власних переконань та, як наслідок, екологічно відповідальної поведінки й поняття „наступність” ускладнення комплексу знань, умінь, навичок (за умов систематичного використанням певних форм, методів, технологій, засобів, прийомів організації навчально-виховного процесу) із послідовним їх розширенням та поглибленням за узгодженого переходу від однієї ланки до іншої в педагогічному процесі.
З метою оптимізації навчально-виховного процесу визначено нормативно-правову, змістову, організаційно-процесуальну, результативно-моніторингову складові наступності, цілісне використання яких у педагогічному процесі сприяє формуванню екологічно вихованої особистості.
3. Доведено, що основними структурними компонентами екологічної вихованості особистості, виявленими й охарактеризованими у дослідженні є: інтелектуальний, діяльнісно-операційний, стимулюючо-мотиваційний, практико-результативний. Відповідно до них виділено рівні (високий, достатній, середній, низький) сформованості екологічної вихованості учнів 3-6-х класів та екологічної компетентності вчителів в умовах наступності (згідно визначених показників та критеріїв).
За результатами констатувального експерименту 29,5% учнів 3-6-х класів мають достатній рівень сформованості узагальненого показника екологічної вихованості, а в 40,0% досліджуваної категорії вчителів інтелектуальний компонент екологічної компетентності сформований на середньому рівні.
4. Встановлено, що педагогічними умовами реалізації наступності екологічного виховання учнів початкової та основної школи в курсах природничого циклу є: удосконалення методики формування екологічної вихованості школярів; спрямованості навчального змісту курсів природничого циклу на усвідомлення учнями цілісності навколишнього світу та побудови його з урахуванням принципу наступності; впровадження в навчально-виховний процес НВМК і функціональної моделі формування екологічно-вихованої особистості з позитивною „еколого-Я-концепцією”; побудови педагогічного процесу на засадах єдності його складових (педагогічної, психологічної, фахової (природничо-географічної), естетико-етичної, юридично-правової, еколого-економічної) та принципу наступності.
5. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено, що ефективним напрямом оптимізації процесу наступності екологічного виховання школярів є впровадження в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів функціональної моделі формування екологічно вихованої особистості з позитивною „еколого-Я-концепцією”. У зв’язку з цим здійснено структурне підпорядкування компонентів екологічної вихованості, етапів формування позитивної „еколого-Я-концепції”, складових педагогічного процесу, спрямованого на формування екологічно вихованої особистості, складовим принципу наступності; проведено аспектний аналіз моделі.
6. Встановлено, що розроблені зміст, форми, технології, вправи, підходи щодо реалізації принципу наступності екологічного виховання учнів початкової та основної школи в курсах природничого циклу ефективні за умов систематичного використання розробленого НВМК формування екологічно вихованої особистості з позитивною „еколого-Я-концепцією” в навчально-виховному процесі.
7. Результати дослідження підтвердили висунуту гіпотезу та дали змогу зробити висновок про ефективність запропонованої комплексної методики та педагогічних умов реалізації принципу наступності в екологічному вихованні школярів. Підтвердженням цьому є результати діагностувального експерименту: рівень екологічної вихованості учнів 3-6-х класів у середньому зріс на 16,4% (учнів експериментальних класів із високим рівнем екологічної вихованості налічується 18,8%, достатнім 45,4%, середнім 26,6%, низьким 9,3% проти 16,2%, 31,6%, 26,8%, 25,5%, відповідно, в контрольних класах).
8. За підсумками дослідно-експериментальної роботи для практичного використання розроблено та впроваджено в педагогічну практику навчально-методичний посібник „Сумська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина” та методичні рекомендації з реалізації наступності екологічного виховання школярів.
Проведене дослідження не вичерпує всієї повноти зазначеної проблеми й передбачає подальший науково-педагогічний пошук, пов’язаний із дослідженням наступності екологічного виховання учнів середньої та старшої ланки основної школи в курсах природничого циклу, можливостей розширення моделі „Трилисника” до „П’ятилисника” (доповнення біологічною, історичною інформацією), що сприятиме цілісному світосприйняттю та екологічній вихованості школярів.